Скрыть

Паралипоме́нон 1-я, Глава 18

Толкования
Толкования главы
    18:3
    18:4
    18:5
    18:10
    18:11
    18:13
    Синодальный
    1 Войны Давида с окружающими народами; 14 его главные военачальники.
    После сего Давид поразил Филистимлян и смирил их, и взял Геф и зависящие от него города из руки Филистимлян.
    Он поразил также Моавитян, – и сделались Моавитяне рабами Давида, принося ему дань.
    И поразил Давид Адраазара, царя Сувского, в Емафе, когда тот шел утвердить власть свою при реке Евфрате.
    И взял Давид у него тысячу колесниц, семь тысяч всадников и двадцать тысяч пеших, и разрушил Давид все колесницы, оставив из них только сто.
    Сирияне Дамасские пришли было на помощь к Адраазару, царю Сувскому, но Давид поразил двадцать две тысячи Сириян.
    И поставил Давид охранное войско в Сирии Дамасской, и сделались Сирияне рабами Давида, принося ему дань. И помогал Господь Давиду везде, куда он ни ходил.
    И взял Давид золотые щиты, которые были у рабов Адраазара, и принес их в Иерусалим.
    А из Тивхавы и Куна, городов Адраазаровых, взял Давид весьма много меди. Из нее Соломон сделал медное море и столбы и медные сосуды.
    И услышал Фой, царь Имафа, что Давид поразил все войско Адраазара, царя Сувского.
    И послал Иорама, сына своего, к царю Давиду, приветствовать его и благодарить за то, что он воевал с Адраазаром и поразил его, ибо Фой был в войне с Адраазаром, – и с ним всякие сосуды золотые, серебряные и медные.
    И посвятил их царь Давид Господу вместе с серебром и золотом, которое он взял от всех народов: от Идумеян, Моавитян, Аммонитян, Филистимлян и от Амаликитян.
    И Авесса, сын Саруи, поразил Идумеян на долине Соляной восемнадцать тысяч;
    и поставил в Идумее охранное войско, и сделались все Идумеяне рабами Давиду. Господь помогал Давиду везде, куда он ни ходил.
    И царствовал Давид над всем Израилем, и творил суд и правду всему народу своему.
    Иоав, сын Саруи, был начальником войска, Иосафат, сын Ахилуда, дееписателем,
    Садок, сын Ахитува, и Авимелех, сын Авиафара, священниками, а Суса писцом,
    Ванея, сын Иодая, над Хелефеями и Фелефеями, а сыновья Давидовы – первыми при царе.
    Церковнославянский (рус)
    И бы́сть по си́хъ, и порази́ дави́дъ иноплеме́н­ники, и прогна́ и́хъ: и взя́ ге́ѳъ и ве́си его́ от­ руки́ иноплеме́н­ничи.
    И порази́ дави́дъ Моа́ва, и бя́ху Моави́ти раби́ дави́ду при­­нося́ще ему́ да́нь.
    И порази́ дави́дъ Адрааза́ра царя́ су́вска во Ема́ѳѣ, иду́щу ему́ поста́вити ру́ку свою́ надъ рѣко́ю Евфра́томъ:
    и взя́ от­ него́ дави́дъ ты́сящу колесни́цъ и се́дмь ты́сящъ ко́н­никъ и два́десять ты́сящъ муже́й пѣшце́въ, и разби́ дави́дъ вся́ колесни́цы, и оста́ви от­ ни́хъ сто́ колесни́цъ, [и́хже удержа́ себѣ́].
    И прiи́де Си́ръ от­ Дама́ска, да по́мощь да́стъ Адрааза́ру царю́ су́вску, и порази́ дави́дъ от­ Си́ровыхъ два́десять двѣ́ ты́сящы муже́й:
    и поста́ви дави́дъ стра́жу въ сирі́и, я́же бли́зъ Дама́ска, и бя́ху дави́ду въ рабы́ при­­нося́ще да́ни: и спасе́ Госпо́дь дави́да во всѣ́хъ, въ ни́хже хожда́­ше.
    И взя́ дави́дъ гри́вны златы́я, и́хже имѣ́ша раби́ Адрааза́ровы, и при­­несе́ я́ во Иерусали́мъ.
    И изъ метаве́ѳа и от­ избра́н­ныхъ градо́въ Адрааза́ровыхъ взя́ дави́дъ мѣ́ди мно́го зѣло́, изъ нея́же сотвори́ Соломо́нъ мо́ре мѣ́дяно, и столпы́, и сосу́ды мѣ́дяныя.
    И услы́ша Ѳо́а ца́рь Ема́ѳскiй, я́ко порази́ дави́дъ всю́ си́лу Адрааза́ра царя́ су́вска,
    и посла́ Адура́ма сы́на сво­его́ къ царю́ дави́ду, да вопро́ситъ его́, я́же о ми́рѣ, и благослови́ти его́ о се́мъ, я́ко побѣди́ Адрааза́ра и порази́ его́, поне́же му́жъ проти́венъ бя́ше Ѳо́а Адрааза́ру.
    И вся́ сосу́ды златы́я и сре́бряныя и мѣ́дяныя, и сiя́ освяти́ ца́рь дави́дъ Го́споду со сребро́мъ и зла́томъ, я́же взя́ от­ всѣ́хъ язы́къ, от­ Идуме́и и Моа́ва, и от­ сыно́въ Аммо́нихъ и от­ иноплеме́н­никъ и от­ Амали́ка.
    Аве́сса же сы́нъ сару́iевъ порази́ Идуме́ю во юдо́ли сла́нѣй, осмь­на́­де­сять ты́сящъ:
    и поста́ви во юдо́ли стра́жу, и бѣ́ша вси́ Идуме́ане раби́ дави́ду. И спаса́­ше Госпо́дь дави́да во всѣ́хъ, въ ни́хже хожда́­ше.
    И воцари́ся дави́дъ надъ всѣ́мъ Изра́илемъ, и бѣ́ творя́ су́дъ и пра́вду всѣ́мъ лю́демъ сво­и́мъ.
    Иоа́въ же сы́нъ сару́iевъ [бы́сть] надъ во́ин­ствомъ, и Иосафа́тъ сы́нъ Ахилу́довъ памятопи́сецъ,
    и садо́къ сы́нъ Ахи́товъ и Авимеле́хъ сы́нъ Авiаѳа́ровъ свяще́н­ницы, и суса́ книго́чiй,
    и ване́а сы́нъ Иода́евъ надъ хереѳі́емъ и надъ фелеѳі́емъ: сы́нове же дави́довы пе́рвiи прее́мницы царе́вы.
    ამის შემდეგ იყო, რომ დაამარცხა დავითმა ფილისტიმელები, დაიმორჩილა ისინი და ხელიდან გამოგლიჯა ფილისტიმელებს გათი თავის ქალაქებიანად.
    დაამარცხა მოაბიც. შეიქნა მოაბი დავითის მორჩილი და მოხარკე.
    დაამარცხა დავითმა ჰადარყეზერი, ცობას მეფე ხამათში, როცა ის ევფრატზე ბატონობის განსამტკიცებლად მიდიოდა.
    წაართვა მას დავითმა ათასი ეტლი, შვიდი ათასი ცხენოსანი და ოციათასი ქვეითი. ეტლის ცხენებს ძარღვები გადაუჭრა დავითმა, მხოლოდ ასი ეტლი დაიტოვა მათგან.
    მოვიდნენ დამასკოს არამელები ცობას მეფის ჰადარყეზერის დასახმარებლად და მუსრი გაავლო დავითმა არამელთაგან ოცდაორიათას კაცს.
    დაადგინა დავითმა ხელისუფალნი დამასკოს არამში და შეიქნენ არამელები დავითის მორჩილნი და მოხარკენი. სადაც არ უნდა წასულიყო დავითი, ყველგან უფალი შეეწეოდა.
    აიღო დავითმა ოქროს ფარები, ჰადარყეზერის მსახურებს რომ ჰქონდათ, და იერუსალიმში მოიტანა.
    დიდძალი სპილენძი წამოიღო დავითმა ტიბხათიდან და ქუნიდან, ჰადარყეზერის ქალაქებიდან, რომლისგანაც შემდეგ სოლომონმა გააკეთა სპილენძის საბანელი, ბოძები და სპილენძის ჭურჭელი.
    შეიტყო თოყიმ, ხათის მეფემ, რომ სძლია დავითმა ჰადარყეზერს, ცობას მეფეს.
    და გაგზავნა თავისი ძე ჰადორამი მეფე დავითთან მოსაკითხად და მისალოცად, რომ შეებრძოლა ჰადარყეზერს და სძლია მას, რადგან თოყის მოსისხლე იყო ჰადარყეზერი. თან გაატანა ოქრო-ვერცხლისა და სპილენძის ჭურჭელი.
    მეფე დავითმა ესეც უფალს შესწირა იმ შეწირულ ოქრო-ვერცხლთან ერთად, დამორჩილებულ ხალხებს: ედომს, მოაბს, ყამონიანებს, ფილისტიმელთ და ყამალეკს რომ წაართვა.
    აბეშაი ცერუიას ძემ თვრამეტი ათასი ედომელი ამოწყვიტა მარილოვან ველზე.
    დააყენა ედომში ხელისუფალნი და შეიქნა მთელი ედომი დავითის მორჩილი. ყველგან, სადაც არ უნდა წასულიყო, უფალი შეეწეოდა დავითს.
    მეფობდა დავითი მთელს ისრაელზე და წესსა და სამართალს აძლევდა თავის ერს.
    იოაბ ცერუიას ძე ჯარს სარდლობდა; ხოლო იოშაფატ ახილუდის ძე მემატიანე იყო.
    ცადოკ ახიტუბის ძე და აბიმელექ აბიათარის ძე მღვდლები იყვნენ, ხოლო სერაია მწერალი იყო.
    ბენიაჰუ იეჰოდაყის ძე ქერეთელებსა და ფერეთელებს გამგებლობდა, ხოლო დავითის ძენი პირველნი იყვნენ მეფის გვერდით.
    Толкования стиха Скопировать ссылку Скопировать текст Добавить в избранное
    Библ. энциклопедия Библейский словарь Словарь библ. образов Практическая симфония
    Цитата из Библии каждое утро
    TG: t.me/azbible
    Viber: vb.me/azbible