Скрыть

Паралипоме́нонъ 1-я, Глава 19

Толкования
Толкования главы
    19:2
    19:5
    19:6
    19:7
    19:8
    19:9
    19:10
    19:12
    19:14
    19:15
    19:17
    19:18
    Церковнославянский (рус)
    И бы́сть по си́хъ, у́мре Наа́съ ца́рь сыно́въ Аммо́нихъ, и воцари́ся Ама́мъ сы́нъ его́ вмѣ́сто его́.
    И рече́ дави́дъ: сотворю́ ми́лость со Ана́номъ сы́номъ Наа́совымъ, я́коже сотвори́ оте́цъ его́ ми́лость со мно́ю. И посла́ дави́дъ послы́ на утѣше́нiе ему́ о отцѣ́ его́. И прiидо́ша о́троцы дави́довы въ зе́млю сыно́въ Аммо́нихъ ко Ана́ну, да утѣ́шатъ его́.
    И реко́ша нача́лницы сыно́въ Аммо́нихъ ко Ана́ну: еда́ прославля́я дави́дъ отца́ тво­его́ предъ тобо́ю, посла́ къ тебѣ́ утѣ́шители? ника́ко: но да испыта́ютъ гра́дъ и согля́даютъ зе́млю, прiидо́ша къ тебѣ́ о́троцы его́.
    И взя́ Ана́нъ рабо́въ дави́довыхъ, и обри́ и́хъ, и от­рѣ́за от­ ри́зъ и́хъ полови́ну да́же до чре́слъ, и от­пусти́ и́хъ.
    И прiидо́ша воз­вѣсти́ти дави́ду о муже́хъ: и посла́ во срѣ́тенiе и́мъ, я́ко бы́ша обезче́щени зѣло́. И рече́ ца́рь: сѣди́те во иерихо́нѣ, до́ндеже воз­расту́тъ брады́ ва́шя, и воз­вратите́ся.
    И ви́дѣша сы́нове Аммо́ни, я́ко посра́млени бы́ша лю́дiе дави́довы, и посла́ Ана́нъ и сы́нове Аммо́ни ты́сящу тала́нтъ сребра́, да на́ймутъ себѣ́ от­ сирі́и Месо­пота́мски, и от­ сирі́и маа́ха, и от­ су́вы колесни́цы и ко́н­ники:
    и ная́ша себѣ́ три́десять двѣ́ ты́сящы колесни́цъ и царя́ маа́ха и люді́й его́: и прiидо́ша и ополчи́шася пря́мо ми́давѣ: и сы́нове Аммо́ни собра́шася от­ градо́въ сво­и́хъ и прiидо́ша на бра́нь.
    И услы́ша дави́дъ, и посла́ Иоа́ва и все́ во́ин­ство си́льныхъ.
    И изыдо́ша сы́нове Аммо́ни и ополчи́шася на бра́нь при­­ вратѣ́хъ гра́дскихъ: ца́рiе же при­­ше́дшiи ополчи́шася осо́бно на по́ли.
    И ви́дѣ Иоа́въ, я́ко бы́сть на него́ проти́вное лице́ бра́ни сопреди́ и созади́, и избра́ от­ всѣ́хъ ю́ношъ Изра́илевыхъ и устро́и и́хъ проти́ву Си́ра,
    и оста́нокъ люді́й даде́ въ ру́цѣ бра́ту сво­ему́ Аве́ссѣ, и ополчи́шася проти́ву сыно́въ Аммо́нихъ.
    И рече́: а́ще укрѣпи́т­ся Си́ръ па́че мене́, то́ бу́деши мнѣ́ во спасе́нiе: а́ще же сы́нове Аммо́ни укрѣпя́т­ся па́че тебе́, то́ а́зъ спасу́ тя:
    мужа́йся, и укрѣпи́мся о лю́дехъ на́шихъ и о градѣ́хъ Бо́га на́­шего, и Госпо́дь, е́же бла́го предъ очи́ма его́, сотвори́тъ.
    И ополчи́ся Иоа́въ и вси́ лю́дiе, и́же съ ни́мъ, проти́ву Си́рянъ на бра́нь, и побѣго́ша от­ ни́хъ.
    Сы́нове же Аммо́ни ви́дѣша, я́ко побѣго́ша Си́ряне, и побѣго́ша и они́ от­ лица́ Аве́ссы и от­ лица́ Иоа́ва бра́та его́, и внидо́ша во гра́дъ: Иоа́въ же воз­врати́ся во Иерусали́мъ.
    И ви́дѣ Си́ръ, я́ко побѣди́ его́ Изра́иль, и посла́ послы́: и изведо́ша Си́ра, и́же бѣ́ за рѣко́ю, Софа́къ же первонача́лникъ ты́сящникомъ си́лы Адрааза́ровы предъ ни́ми.
    И воз­вѣще́но бы́сть дави́ду, и собра́ ве́сь Изра́иль, и пре́йде Иорда́нъ, и прiи́де на ни́хъ, и ополчи́ся проти́ву и́хъ: и ополчи́ся дави́дъ проти́ву Си́ра на бра́нь и во­ева́ на́нь.
    И убѣже́ Си́ръ от­ лица́ Изра́илева, и уби́ дави́дъ от­ Си́ра се́дмь ты́сящъ колесни́цъ и четы́редесять ты́сящъ пѣшце́въ, и Софа́ка первонача́лника си́лы уби́.
    И ви́дѣша раби́ Адрааза́ровы, я́ко падо́ша от­ лица́ Изра́илева, и при­­бѣго́ша къ дави́ду, и служа́ху ему́: и не восхотѣ́ Си́ръ помога́ти сыно́мъ Аммо́нимъ ктому́.
    Еврейский
    וַיְהִי אַחֲרֵי־כֵן, וַיָּמָת נָחָשׁ מֶלֶךְ בְּנֵי־עַמּוֹן; וַיִּמְלֹךְ בְּנוֹ תַּחְתָּיו׃
    וַיֹּאמֶר דָּוִיד אֶעֱשֶׂה־חֶסֶד עִם־חָנוּן בֶּן־נָחָשׁ, כִּי־עָשָׂה אָבִיו עִמִּי חֶסֶד, וַיִּשְׁלַח דָּוִיד מַלְאָכִים לְנַחֲמוֹ עַל־אָבִיו; וַיָּבֹאוּ עַבְדֵי דָוִיד אֶל־אֶרֶץ בְּנֵי־עַמּוֹן אֶל־חָנוּן לְנַחֲמוֹ׃
    וַיֹּאמְרוּ שָׂרֵי בְנֵי־עַמּוֹן לְחָנוּן, הַמְכַבֵּד דָּוִיד אֶת־אָבִיךָ בְּעֵינֶיךָ, כִּי־שָׁלַח לְךָ מְנַחֲמִים; הֲלֹא בַּעֲבוּר לַחְקֹר וְלַהֲפֹךְ וּלְרַגֵּל הָאָרֶץ, בָּאוּ עֲבָדָיו אֵלֶיךָ׃ פ
    וַיִּקַּח חָנוּן אֶת־עַבְדֵי דָוִיד וַיְגַלְּחֵם, וַיִּכְרֹת אֶת־מַדְוֵיהֶם בַּחֵצִי עַד־הַמִּפְשָׂעָה; וַיְשַׁלְּחֵם׃
    וַיֵּלְכוּ וַיַּגִּידוּ לְדָוִיד עַל־הָאֲנָשִׁים וַיִּשְׁלַח לִקְרָאתָם, כִּי־הָיוּ הָאֲנָשִׁים נִכְלָמִים מְאֹד; וַיֹּאמֶר הַמֶּלֶךְ שְׁבוּ בִירֵחוֹ, עַד אֲשֶׁר־יְצַמַּח זְקַנְכֶם וְשַׁבְתֶּם׃
    וַיִּרְאוּ בְּנֵי עַמּוֹן, כִּי הִתְבָּאֲשׁוּ עִם־דָּוִיד; וַיִּשְׁלַח חָנוּן וּבְנֵי עַמּוֹן אֶלֶף כִּכַּר־כֶּסֶף, לִשְׂכֹּר לָהֶם מִן־אֲרַם נַהֲרַיִם וּמִן־אֲרַם מַעֲכָה וּמִצּוֹבָה, רֶכֶב וּפָרָשִׁים׃
    וַיִּשְׂכְּרוּ לָהֶם שְׁנַיִם וּשְׁלֹשִׁים אֶלֶף רֶכֶב, וְאֶת־מֶלֶךְ מַעֲכָה וְאֶת־עַמּוֹ, וַיָּבֹאוּ וַיַּחֲנוּ לִפְנֵי מֵידְבָא; וּבְנֵי עַמּוֹן, נֶאֶסְפוּ מֵעָרֵיהֶם, וַיָּבֹאוּ לַמִּלְחָמָה׃
    וַיִּשְׁמַע דָּוִיד; וַיִּשְׁלַח אֶת־יוֹאָב, וְאֵת כָּל־צָבָא הַגִּבּוֹרִים׃
    וַיֵּצְאוּ בְּנֵי עַמּוֹן, וַיַּעַרְכוּ מִלְחָמָה פֶּתַח הָעִיר; וְהַמְּלָכִים אֲשֶׁר־בָּאוּ, לְבַדָּם בַּשָּׂדֶה׃
    וַיַּרְא יוֹאָב, כִּי־הָיְתָה פְנֵי־הַמִּלְחָמָה אֵלָיו פָּנִים וְאָחוֹר; וַיִּבְחַר, מִכָּל־בָּחוּר בְּיִשְׂרָאֵל, וַיַּעֲרֹךְ לִקְרַאת אֲרָם׃
    וְאֵת יֶתֶר הָעָם, נָתַן בְּיַד אַבְשַׁי אָחִיו; וַיַּעַרְכוּ, לִקְרַאת בְּנֵי עַמּוֹן׃
    וַיֹּאמֶר, אִם־תֶּחֱזַק מִמֶּנִּי אֲרָם, וְהָיִיתָ לִּי לִתְשׁוּעָה; ס וְאִם־בְּנֵי עַמּוֹן יֶחֶזְקוּ מִמְּךָ וְהוֹשַׁעְתִּיךָ׃
    חֲזַק וְנִתְחַזְּקָה בְּעַד־עַמֵּנוּ, וּבְעַד עָרֵי אֱלֹהֵינוּ; וַיהוָה, הַטּוֹב בְּעֵינָיו יַעֲשֶׂה׃
    וַיִּגַּשׁ יוֹאָב וְהָעָם אֲשֶׁר־עִמּוֹ לִפְנֵי אֲרָם לַמִּלְחָמָה; וַיָּנוּסוּ מִפָּנָיו׃
    וּבְנֵי עַמּוֹן רָאוּ כִּי־נָס אֲרָם, וַיָּנוּסוּ גַם־הֵם, מִפְּנֵי אַבְשַׁי אָחִיו, וַיָּבֹאוּ הָעִירָה; וַיָּבֹא יוֹאָב יְרוּשָׁלִָם׃ פ
    וַיַּרְא אֲרָם, כִּי נִגְּפוּ לִפְנֵי יִשְׂרָאֵל, וַיִּשְׁלְחוּ מַלְאָכִים, וַיּוֹצִיאוּ אֶת־אֲרָם, אֲשֶׁר מֵעֵבֶר הַנָּהָר; וְשׁוֹפַךְ שַׂר־צְבָא הֲדַדְעֶזֶר לִפְנֵיהֶם׃
    וַיֻּגַּד לְדָוִיד, וַיֶּאֱסֹף אֶת־כָּל־יִשְׂרָאֵל וַיַּעֲבֹר הַיַּרְדֵּן, וַיָּבֹא אֲלֵהֶם, וַיַּעֲרֹךְ אֲלֵהֶם; וַיַּעֲרֹךְ דָּוִיד לִקְרַאת אֲרָם מִלְחָמָה, וַיִּלָּחֲמוּ עִמּוֹ׃
    וַיָּנָס אֲרָם מִלִּפְנֵי יִשְׂרָאֵל, וַיַּהֲרֹג דָּוִיד מֵאֲרָם, שִׁבְעַת אֲלָפִים רֶכֶב, וְאַרְבָּעִים אֶלֶף אִישׁ רַגְלִי; וְאֵת שׁוֹפַךְ שַׂר־הַצָּבָא הֵמִית׃
    וַיִּרְאוּ עַבְדֵי הֲדַדְעֶזֶר, כִּי נִגְּפוּ לִפְנֵי יִשְׂרָאֵל, וַיַּשְׁלִימוּ עִם־דָּוִיד וַיַּעַבְדֻהוּ; וְלֹא־אָבָה אֲרָם, לְהוֹשִׁיעַ אֶת־בְּנֵי־עַמּוֹן עוֹד׃ פ
    Синодальный
    1 Давид отправляет послов утешить царя Аммонитского, но они опозорены им; 6 Иоав поражает войско Аммонитян и Сириян; 16 вторая победа над Сириянами принуждает их заключить мир.
    После сего умер Наас, царь Аммонитский, и воцарился сын его вместо него.
    И сказал Давид: окажу я милость Аннону, сыну Наасову, за благодеяние, которое отец его оказал мне. И послал Давид послов утешить его об отце его; и пришли слуги Давидовы в землю Аммонитскую, к Аннону, чтобы утешить его.
    Но князья Аммонитские сказали Аннону: неужели ты думаешь, что Давид из уважения к отцу твоему прислал к тебе утешителей? Не для того ли пришли слуги его к тебе, чтобы разведать и высмотреть землю и разорить ее?
    И взял Аннон слуг Давидовых и обрил их, и обрезал одежды их наполовину до чресл и отпустил их.
    И пошли они. И донесено было Давиду о людях сих, и он послал им навстречу, так как они были очень обесчещены; и сказал царь: останьтесь в Иерихоне, пока отрастут бороды ваши, и тогда возвратитесь.
    Когда Аммонитяне увидели, что они сделались ненавистными Давиду, тогда послал Аннон и Аммонитяне тысячу талантов серебра, чтобы нанять себе колесниц и всадников из Сирии Месопотамской и из Сирии Мааха и из Сувы.
    И наняли себе тридцать две тысячи колесниц и царя Мааха с народом его, которые пришли и расположились станом пред Медевою. И Аммонитяне собрались из городов своих и выступили на войну.
    Когда услышал об этом Давид, то послал Иоава со всем войском храбрых.
    И выступили Аммонитяне и выстроились к сражению у ворот города, а цари, которые пришли, отдельно в поле.
    Иоав, видя, что предстоит ему сражение спереди и сзади, избрал воинов из всех отборных в Израиле и выстроил их против Сириян.
    А остальную часть народа поручил Авессе, брату своему, чтоб они выстроились против Аммонитян.
    И сказал он: если Сирияне будут одолевать меня, то ты поможешь мне, а если Аммонитяне будут одолевать тебя, то я помогу тебе.
    Будь мужествен, и будем твердо стоять за народ наш и за города Бога нашего, – и Господь пусть сделает, что ему угодно.
    И вступил Иоав и люди, которые были у него, в сражение с Сириянами, и они побежали от него.
    Аммонитяне же, увидев, что Сирияне бегут, и сами побежали от Авессы, брата его, и ушли в город. И пришел Иоав в Иерусалим.
    Сирияне, видя, что они поражены Израильтянами, отправили послов и вывели Сириян, которые были по ту сторону реки, и Совак, военачальник Адраазаров, предводительствовал ими.
    Когда донесли об этом Давиду, он собрал всех Израильтян, перешел Иордан и, придя к ним, выстроился против них; и вступил Давид в сражение с Сириянами, и они сразились с ним.
    И Сирияне побежали от Израильтян, и истребил Давид у Сириян семь тысяч колесниц и сорок тысяч пеших, и Совака военачальника умертвил.
    Когда увидели слуги Адраазара, что они поражены Израильтянами, заключили с Давидом мир и подчинились ему. И не хотели Сирияне помогать более Аммонитянам.
    وكان بعد ذلك ان ناحاش ملك بني عمون مات فملك ابنه عوضا عنه.
    فقال داود اصنع معروفا مع حانون بن ناحاش لان اباه صنع معي معروفا. فارسل داود رسلا ليعزيه بابيه. فجاء عبيد داود الى ارض بني عمون الى حانون ليعزّوه.
    فقال رؤساء بني عمون لحانون هل يكرم داود اباك في عينيك حتى ارسل اليك معزّين. أليس انما لاجل الفحص والقلب وتجسس الارض جاء عبيده اليك.
    فاخذ حانون عبيد داود وحلق لحاهم وقصّ ثيابهم من الوسط عند السوءة ثم اطلقهم.
    فذهب اناس واخبروا داود عن الرجال. فارسل للقائهم لان الرجال كانوا خجلين جدا. وقال الملك اقيموا في اريحا حتى تنبت لحاكم ثم ارجعوا
    ولما رأى بنو عمون انهم قد انتنوا عند داود ارسل حانون وبنو عمون الف وزنة من الفضة لكي يستأجروا لانفسهم من ارام النهرين ومن ارام معكة ومن صوبة مركبات وفرسانا.
    فاستأجروا لانفسهم اثنين وثلاثين الف مركبة وملك معكة وشعبه فجاءوا ونزلوا مقابل ميدبا. واجتمع بنو عمون من مدنهم وأتوا للحرب.
    ولما سمع داود ارسل يوآب وكل جيش الجبابرة.
    فخرج بنو عمون واصطفوا للحرب عند باب المدينة والملوك الذين جاءوا كانوا وحدهم في الحقل.
    ولما رأى يوآب ان مقدمة الحرب كانت نحوه من قدام ومن وراء اختار من جميع منتخبي اسرائيل وصفّهم للقاء ارام.
    وسلّم بقية الشعب ليد ابشاي اخيه فاصطفوا للقاء بني عمون.
    وقال ان قوي ارام عليّ تكون لي نجدة وان قوي بنو عمون عليك انجدتك.
    تجلّد ولنتشدد لاجل شعبنا ولاجل مدن الهنا وما يحسن في عيني الرب يفعل.
    وتقدم يوآب والشعب الذين معه نحو ارام للمحاربة فهربوا من امامه.
    ولما رأى بنو عمون انه قد هرب ارام هربوا هم ايضا من امام ابشاي اخيه ودخلوا الى المدينة. وجاء يوآب الى اورشليم
    ولما رأى ارام انهم قد انكسروا امام اسرائيل ارسلوا رسلا وابرزوا ارام الذين في عبر النهر وامامهم شوبك رئيس جيش هدرعزر.
    ولما أخبر داود جمع كل اسرائيل وعبر الاردن وجاء اليهم واصطف ضدّهم. اصطف داود للقاء ارام في الحرب فحاربوه.
    وهرب ارام من امام اسرائيل وقتل داود من ارام سبعة آلاف مركبة واربعين الف راجل وقتل شوبك رئيس الجيش.
    ولما رأى عبيد هدرعزر انهم قد انكسروا امام اسرائيل صالحوا داود وخدموه. ولم يشأ ارام ان ينجدوا بني عمون بعد
    Толкования стиха Скопировать ссылку Скопировать текст Добавить в избранное
    Библ. энциклопедия Библейский словарь Словарь библ. образов Практическая симфония
    Цитата из Библии каждое утро
    TG: t.me/azbible
    Viber: vb.me/azbible