И рече́ дави́дъ ца́рь ко всему́ собра́нiю: Соломо́нъ сы́нъ мо́й, его́же избра́ себѣ́ Госпо́дь, ю́нъ и мла́дъ, а дѣ́ло вели́ко, зане́же не человѣ́ку угото́вится зда́нiе, но Го́споду Бо́гу:

все́ю си́лою угото́вахъ на до́мъ Бо́га моего́ зла́то, сребро́, мѣ́дь, желѣ́зо, древа́, ка́менiе мра́морное, и мно́жество ка́менiй многоцѣ́нныхъ и разли́чныхъ, и вся́кое честно́е ка́менiе, и ка́менiй парі́йскихъ мно́го:

и еще́ внегда́ благоволи́ти ми́ въ дому́ Бо́га моего́, е́сть у мене́ е́же пригото́вахъ зла́то и сребро́, и се́, да́хъ въ до́мъ Бо́га моего́, въ высоту́, кромѣ́ о́ныхъ, я́же угото́вахъ на до́мъ святы́хъ:

три́ ты́сящи тала́нтъ зла́та суфи́рска и се́дмь ты́сящъ тала́нтъ сребра́ искуше́на къ позлаще́нiю стѣ́нъ святи́лища,

идѣ́же дѣ́ло злато́е зла́томъ, а идѣ́же сре́бряное сребро́мъ, и на вся́кое дѣ́ло руко́ю худо́жниковъ: и кто́ благоволя́й испо́лнити ру́ку свою́ дне́сь Го́споду?

И обѣща́ша усе́рдно нача́лницы оте́чествъ и кня́зи сыно́въ Изра́илевыхъ, и ты́сящницы и со́тницы, и нача́лницы дѣ́лъ и иконо́мы царе́вы,

и да́ша на дѣла́ до́му Госпо́дня зла́та тала́нтъ пя́ть ты́сящъ, и златни́къ де́сять ты́сящъ, и сребра́ тала́нтъ де́сять ты́сящъ, и мѣ́ди тала́нтъ осмьна́десять ты́сящъ, желѣ́за же сто́ ты́сящъ тала́нтъ:

и у ни́хже обрѣ́теся ка́менiе, да́ша во влага́лище до́му Госпо́дня, подъ ру́ку Иеiи́ля герсо́нина.

И возвесели́шася лю́дiе о усе́рднѣмъ подая́нiи, поне́же всѣ́мъ се́рдцемъ приноша́ху Го́споду, и дави́дъ ца́рь возвесели́ся зѣло́:

и благослови́ ца́рь дави́дъ Го́спода предъ всѣ́мъ мно́жествомъ, глаго́ля: благослове́нъ еси́, Го́споди Бо́же Изра́илевъ, Оте́цъ на́шъ, от вѣ́ка и до вѣ́ка:

тебѣ́, Го́споди, вели́чество, и си́ла, и сла́ва, и одолѣ́нiе, и исповѣ́данiе, и крѣ́пость, я́ко ты́ всѣ́ми, и́же на небеси́ и на земли́, Влады́чствуеши: от лица́ твоего́ трепе́щетъ вся́къ ца́рь и язы́къ: и тебѣ́, Го́споди, ца́рство и великолѣ́пiе во всѣ́хъ и во вся́цѣмъ нача́лѣ:

от тебе́ бога́тство и сла́ва, ты́ надъ всѣ́ми нача́лствуеши, Го́споди, нача́ло вся́каго нача́ла, и въ руку́ твое́ю крѣ́пость и вла́сть, и въ руку́ твое́ю ми́лость, Вседержи́телю, возвели́чити и укрѣпи́ти вся́:

и ны́нѣ, Го́споди, исповѣ́даемся тебѣ́ и хва́лимъ и́мя хвале́нiя твоего́:

и кто́ а́зъ е́смь, и кто́ лю́дiе мои́, я́ко возмого́хомъ сiя́ тебѣ́ благово́льнѣ обѣща́ти? твоя́ бо су́ть вся́, и от твои́хъ да́хомъ тебѣ́:

прише́лцы бо есмы́ предъ тобо́ю и пресе́лницы, я́коже вси́ отцы́ на́ши: дні́е на́ши я́ко сѣ́нь на земли́, и нѣ́сть постоя́нiя:

Го́споди Бо́же на́шъ, ко всему́ мно́жеству сему́, е́же угото́вахъ, да сози́ждется до́мъ и́мени свято́му твоему́, от руку́ твое́ю су́ть, и тебѣ́ вся́:

и вѣ́мъ, Го́споди мо́й, я́ко ты́ еси́ испыту́яй сердца́, и пра́вду лю́биши: въ простотѣ́ се́рдца моего́ произво́лихъ сiя́ вся́, и ны́нѣ люді́й твои́хъ, и́же здѣ́ обрѣто́шася, ви́дѣхъ съ ра́достiю тебѣ́ произво́лившихъ [принести́ да́ры]:

Го́споди Бо́же Авраа́ма и Исаа́ка и Изра́иля оте́цъ на́шихъ, сохрани́ сiя́ въ во́ли се́рдца люді́й твои́хъ во вѣ́ки, и испра́ви сердца́ и́хъ къ тебѣ́:

Соломо́ну же сы́ну моему́ да́ждь се́рдце бла́го, да храни́тъ за́повѣди твоя́ и свидѣ́нiя твоя́ и повелѣ́нiя твоя́, и къ соверше́нiю привести́ зда́нiе до́му твоего́.

И рече́ дави́дъ всему́ собра́нiю [люді́й]: благослови́те Го́спода Бо́га на́шего. И благослови́ша все́ собра́нiе Го́спода Бо́га оте́цъ свои́хъ: и прекло́нше колѣ́на поклони́шася Го́споду и царю́.

И пожре́ дави́дъ же́ртвы Го́споду, и вознесе́ всесожже́нiя Бо́гу на у́трiе пе́рваго дне́, теле́цъ ты́сящу, овно́въ ты́сящу, а́гнецъ ты́сящу, и возлiя́нiя и́хъ, и же́ртвы мно́жество от всего́ Изра́иля.

И ядо́ша и пи́ша предъ Го́сподемъ въ де́нь то́й съ вели́кимъ весе́лiемъ: и поста́виша царе́мъ второ́е Соломо́на сы́на дави́дова, и пома́заша его́ Го́споду въ царя́, и садо́ка же во архiере́а.

И сѣ́де Соломо́нъ на престо́лѣ Госпо́дни въ царя́, вмѣ́сто дави́да отца́ своего́, и благоуго́денъ бы́сть: и покори́ся ему́ ве́сь Изра́иль.

Кня́зи и си́льнiи и вси́ сы́нове царя́ дави́да отца́ его́ повину́шася ему́.

И возвели́чи Госпо́дь Соломо́на надъ всѣ́мъ Изра́илемъ и даде́ ему́ сла́ву ца́рства, ея́же ни́ еди́нъ ца́рь имѣ́ пре́жде его́.

И дави́дъ сы́нъ Иессе́евъ ца́рствова надъ всѣ́мъ Изра́илемъ четы́редесять лѣ́тъ,

въ Хевро́нѣ се́дмь лѣ́тъ, а во Иерусали́мѣ лѣ́тъ три́десять три́,

и у́мре въ ста́рости бла́зѣ, испо́лнь дні́й, въ бога́тствѣ и сла́вѣ, и воцари́ся Соломо́нъ сы́нъ его́ вмѣ́сто его́.

Про́чая же словеса́ царя́ дави́да пе́рвая и послѣ́дняя напи́сана су́ть въ словесѣ́хъ самуи́ла ви́дящаго и въ словесѣ́хъ наѳа́на проро́ка и въ словесѣ́хъ га́да прови́дящаго,

о все́мъ ца́рствѣ его́ и крѣ́пости его́, и времена́ я́же бы́ша при не́мъ и во Изра́или и во всѣ́хъ ца́рствахъ земны́хъ.

Синодальный

1 Давид объявляет народу о даровании им больших сокровищ для храма; 6 князья, начальники и правители тоже жертвовали от сердца; 10 молитва благодарения Давида и ходатайство о Соломоне; народ принес жертвы и пиршествовал с великою радостью; 22 вторичное помазание Соломона на царство; 26 итог царствования Давида.

И сказал царь Давид всему собранию: Соломон, сын мой, которого одного избрал Бог, молод и малосилен, а дело сие велико, потому что не для человека здание сие, а для Господа Бога.

Всеми силами я заготовил для дома Бога моего золото для золотых вещей и серебро для серебряных, и медь для медных, железо для железных, и дерева́ для деревянных, камни оникса и камни вставные, камни красивые и разноцветные, и всякие дорогие камни, и множество мрамора;

и еще по любви моей к дому Бога моего, есть у меня сокровище собственное из золота и серебра, и его я отдаю для дома Бога моего, сверх всего, что заготовил я для святаго дома:

три тысячи талантов золота, золота Офирского, и семь тысяч талантов серебра чистого, для обложения стен в домах,

для каждой из золотых вещей, и для каждой из серебряных, и для всякого изделия рук художнических. Не поусердствует ли еще кто жертвовать сегодня для Господа?

И стали жертвовать начальники семейств и начальники колен Израилевых, и начальники тысяч и сотен, и начальники над имениями царя.

И дали на устроение дома Божия пять тысяч талантов и десять тысяч драхм золота, и серебра десять тысяч талантов, и меди восемнадцать тысяч талантов, и железа сто тысяч талантов.

И у кого нашлись дорогие камни, те отдавали и их в сокровищницу дома Господня, на руки Иехиилу Герсонитянину.

И радовался народ усердию их, потому что они от всего сердца жертвовали Господу, также и царь Давид весьма радовался.

И благословил Давид Господа пред всем собранием, и сказал Давид: благословен Ты, Господи Боже Израиля, отца нашего, от века и до века!

Твое, Господи, величие, и могущество, и слава, и победа и великолепие, и все, что на небе и на земле, Твое: Твое, Господи, царство, и Ты превыше всего, как Владычествующий.

И богатство и слава от лица Твоего, и Ты владычествуешь над всем, и в руке Твоей сила и могущество, и во власти Твоей возвеличить и укрепить все.

И ныне, Боже наш, мы славословим Тебя и хвалим величественное имя Твое.

Ибо кто я и кто народ мой, что мы имели возможность так жертвовать? Но от Тебя все, и от руки Твоей полученное мы отдали Тебе,

потому что странники мы пред Тобою и пришельцы, как и все отцы наши, как тень дни наши на земле, и нет ничего прочного.

Господи Боже наш! все это множество, которое приготовили мы для построения дома Тебе, святому имени Твоему, от руки Твоей оно, и все Твое.

Знаю, Боже мой, что Ты испытуешь сердце и любишь чистосердечие; я от чистого сердца моего пожертвовал все сие, и ныне вижу, что и народ Твой, здесь находящийся, с радостью жертвует Тебе.

Господи, Боже Авраама, Исаака и Израиля, отцов наших! сохрани сие навек, сие расположение мыслей сердца народа Твоего, и направь сердце их к Тебе.

Соломону же, сыну моему, дай сердце правое, чтобы соблюдать заповеди Твои, откровения Твои и уставы Твои, и исполнить все это и построить здание, для которого я сделал приготовление.

И сказал Давид всему собранию: благословите Господа Бога нашего. – И благословило все собрание Господа Бога отцов своих, и пало, и поклонилось Господу и царю.

И принесли Господу жертвы, и вознесли всесожжения Господу, на другой после сего день: тысячу тельцов, тысячу овнов, тысячу агнцев с их возлияниями, и множество жертв от всего Израиля.

И ели и пили пред Господом в тот день, с великою радостью; и в другой раз воцарили Соломона, сына Давидова, и помазали пред Господом в правителя верховного, а Садока во священника.

И сел Соломон на престоле Господнем, как царь, вместо Давида, отца своего, и был благоуспешен, и весь Израиль повиновался ему.

И все начальники и сильные, также и все сыновья царя Давида подчинились Соломону царю.

И возвеличил Господь Соломона пред очами всего Израиля, и даровал ему славу царства, какой не имел прежде его ни один царь у Израиля.

И Давид, сын Иессеев, царствовал над всем Израилем.

Времени царствования его над Израилем было сорок лет: в Хевроне царствовал он семь лет, и в Иерусалиме царствовал тридцать три года.

И умер в доброй старости, насыщенный жизнью, богатством и славою; и воцарился Соломон, сын его, вместо него.

Дела царя Давида, первые и последние, описаны в записях Самуила провидца и в записях Нафана пророка и в записях Гада прозорливца,

равно и все царствование его, и мужество его, и происшествия, случившиеся с ним и с Израилем и со всеми земными царствами.

Испанский Reina-Valera 1995

Después dijo el rey David a toda la asamblea: «Solamente a Salomón, mi hijo, ha elegido Dios; él es joven y tierno de edad, y la obra, grande; porque la Casa no es para un hombre, sino para Jehová Dios.

Con todas mis fuerzas yo he preparado para la casa de mi Dios, oro para las cosas de oro, plata para las cosas de plata, bronce para las de bronce, hierro para las de hierro, y madera para las de madera; y piedras de ónice, piedras preciosas, piedras negras, piedras de diversos colores, y toda clase de piedras preciosas, y piedras de mármol en abundancia.

Además de esto, por cuanto tengo mi afecto en la casa de mi Dios, yo guardo en mi tesoro particular oro y plata que, además de todas las cosas que he preparado para la casa del santuario, he dado para la casa de mi Dios:

tres mil talentos de oro, de oro de Ofir, y siete mil talentos de plata refinada para recubrir las paredes de las casas;

oro, pues, para las cosas de oro, y plata para las cosas de plata, y para toda la obra de las manos de los artífices. ¿Quién quiere, pues, hacer hoy ofrenda voluntaria a Jehová?»

Entonces los jefes de familia, los príncipes de las tribus de Israel, jefes de millares y de centenas, con los administradores de la hacienda del rey, ofrendaron voluntariamente.

Dieron para el servicio de la casa de Dios cinco mil talentos y diez mil dracmas de oro, diez mil talentos de plata, dieciocho mil talentos de bronce, y cinco mil talentos de hierro.

Todo el que tenía piedras preciosas las entregó para el tesoro de la casa de Jehová, en manos de Jehiel, el gersonita.

Y se alegró el pueblo por haber contribuido voluntariamente; porque de todo corazón ofrendaron espontáneamente a Jehová.

Asimismo se alegró mucho el rey David, y bendijo a Jehová delante de toda la congregación; y dijo David: «Bendito seas tú, Jehová, Dios de Israel, nuestro padre, desde el siglo y hasta el siglo.

Tuya es, Jehová, la magnificencia y el poder, la gloria, la victoria y el honor; porque todas las cosas que están en los cielos y en la tierra son tuyas. Tuyo, Jehová, es el reino, y tú eres excelso sobre todos.

Las riquezas y la gloria proceden de ti, y tú dominas sobre todo; en tu mano está la fuerza y el poder, y en tu mano el dar grandeza y poder a todos.

Ahora pues, Dios nuestro, nosotros alabamos y loamos tu glorioso nombre.

Porque ¿quién soy yo y quién es mi pueblo, para que pudiéramos ofrecer voluntariamente cosas semejantes? Pues todo es tuyo, y de lo recibido de tu mano te damos.

Porque nosotros, extranjeros y advenedizos somos delante de ti, como todos nuestros padres; y nuestros días sobre la tierra, cual sombra que no dura.

Jehová, Dios nuestro, toda esta abundancia que hemos preparado para edificar Casa a tu santo nombre, de tu mano procede y todo es tuyo.

Yo sé, Dios mío, que tú escudriñas los corazones, y que la rectitud te agrada; por eso yo con rectitud de mi corazón voluntariamente te he ofrecido todo esto, y ahora he visto con alegría que tu pueblo, reunido aquí ahora, ha dado para ti espontáneamente.

Jehová, Dios de Abraham, de Isaac y de Israel, nuestros padres, conserva perpetuamente esta voluntad del corazón de tu pueblo y encamina su corazón a ti.

Asimismo da a mi hijo Salomón corazón perfecto, para que guarde tus mandamientos, tus testimonios y tus estatutos, para que haga todas las cosas, y te edifique la Casa para la cual yo he hecho preparativos.»

Después dijo David a toda la congregación: «Bendecid ahora a Jehová, vuestro Dios.» Entonces toda la congregación bendijo a Jehová, Dios de sus padres, e inclinándose adoraron delante de Jehová y del rey.

Al día siguiente sacrificaron víctimas y ofrecieron holocaustos a Jehová; mil becerros, mil carneros, mil corderos con sus libaciones, y muchos sacrificios de parte de todo Israel.

Y comieron y bebieron delante de Jehová aquel día con gran gozo; y dieron por segunda vez la investidura del reino a Salomón hijo de David, y ante Jehová lo ungieron como príncipe, y a Sadoc, como sacerdote.

Se sentó Salomón como rey en el trono de Jehová en lugar de su padre David, y fue prosperado; y le obedeció todo Israel.

Todos los príncipes y poderosos, y todos los hijos del rey David, prestaron homenaje al rey Salomón.

Y Jehová engrandeció en extremo a Salomón a los ojos de todo Israel, y le dio tal gloria en su reino, cual ningún rey la tuvo antes que él en Israel.

Así reinó David hijo de Isaí sobre todo Israel.

El tiempo que reinó sobre Israel fue cuarenta años. Siete años reinó en Hebrón y treinta y tres reinó en Jerusalén.

Murió en buena vejez, lleno de días, de riquezas y de gloria. Reinó en su lugar Salomón, su hijo.

Los hechos del rey David, desde el primero hasta el último, están escritos en el libro de las crónicas del vidente Samuel, en las crónicas del profeta Natán, y en las crónicas del vidente Gad,

con todo lo relativo a su reinado y su poder, y los cosas que le ocurrieron a él, a Israel y a todos los reinos de aquellas tierras.

Украинский (Огієнко)

Языки

І сказав цар Давид до всього збору: Син мій Соломон, що його одного Бог вибрав, ще молодий та тендітний, а ця праця велика, бо не для людини ця будова, а для Господа Бога.

А Я всією своєю силою приготовив для храму свого Бога золото на золоті речі, і срібло на срібні, і мідь на мідяні, і залізо на залізні, і дерево на дерев́яні, каміння шогамське та до оправ, каміння нофехське та кольорове, і всякий дорогий камінь та безліч мармурового каміння.

І ще, через моє замилування до дому Бога мого, є в мене скарб власного золота та срібла, і його я віддав для дому свого Бога, понад усе, що я заготовив для святого храму:

три тисячі талантів золота, офірського золота, і сім тисяч очищеного срібла на покриття стін тих домів;

на кожну золоту річ та на кожну срібну, і на всяку працю рукою майстрів.
І хто ще жертвує, щоб сьогодні наповнити свою руку пожертвою для Господа?

І стали жертвувати начальники батьківських родів та начальники Ізраїлевих племен, і тисячники та сотники, і начальники праці для царя.

І дали вони на роботу Божого дому золота п́ять тисяч талантів та десять тисяч дарейків, і срібла десять тисяч талантів, і міді десять тисяч і вісім тисяч талантів, а заліза сто тисяч талантів.

А в кого знайшлося при ньому дорогоцінне каміння, ті дали його до скарбниці Господнього дому, до руки Ґершонівця Єхіїла.

І радів народ за їхню жертву, бо вони жертвували Господеві з цілого серця, а також цар Давид радів великою радістю.

І поблагословив Давид Господа на очах усього збору.
І сказав Давид: Благословенний Ти, Господи, Боже Ізраїля, нашого батька, від віку й аж до віку!

Твоя, Господи, могутність і сила, і велич, і вічність, і слава, і все на небесах та на землі!
Твої, Господи, царства, і Ти піднесений над усім за Голову!

І багатство та слава від Тебе, і Ти пануєш над усім, і в руці Твоїй сила та хоробрість, і в руці Твоїй побільшити та зміцнити все.

А тепер, Боже наш, ми дякуємо Тобі, і славимо Ім́я Твоєї величі.

І хто бо я, і хто народ мій, що маємо силу так жертвувати, як це?
Бо все це від Тебе, і з Твоєї руки дали ми Тобі.

Бо ми приходьки перед лицем Твоїм та чужинці, як усі наші батьки!
Наші дні на землі мов та тінь, і немає тривалого!

Господи, Боже наш, уся ця безліч, яку ми наготовили на збудування Тобі храму для Ймення Твоєї святости, із Твоєї руки вона, і все це Твоє!

І я знаю, Боже мій, що Ти вивідуєш серце й любиш щирість.
У щирості серця свого я пожертвував це все, а тепер бачу я з радістю народ Твій, який знаходиться тут, що жертвує себе Тобі.

Господи, Боже Авраама, Ісака та Якова, наших батьків, збережи ж навіки цей напрямок думок серця народу Твого, і міцно скеруй їхнє серце до Себе!

А моєму синові Соломонові дай серце ціле, щоб виконувати заповіді Твої, свідоцтва Твої та устави Твої, і щоб чинити все, і щоб збудувати цю твердиню, яку я приготовив!

І сказав Давид до всього збору: Поблагословіть же Господа, вашого Бога!
І ввесь збір поблагословив Господа, Бога своїх батьків, і нахилилися, і вклонилися всі до землі Господеві й цареві!

І принесли вони для Господа жертви, і спалили цілопалення для Господа другого дня від того дня, тисячу бичків, тисячу баранів, тисячу овечок, і ливні їхні жертви, і безліч жертов за всього Ізраїля.

І вони їли й пили перед Господом того дня з великою радістю, і вдруге настановили Соломона, Давидового сина, і помазали його Господеві на володаря, а Садока на священика.

І сів Соломон на Господньому троні за царя на місці свого батька Давида, і щастило йому, і його слухався ввесь Ізраїль.

І всі князі та лицарі, а також усі сини царя Давида піддалися під Соломона.

І Господь високо звеличив Соломона на очах усього Ізраїля, і дав на нього величність царства, якої не було перед ним ані на жодному цареві над Ізраїлем.

І Давид, син Єссеїв, царював над усім Ізраїлем.

А дні, що він царював над Ізраїлем, були сорок літ: у Хевроні царював він сім років, а в Єрусалимі царював тридцять і три.

І помер він у добрій сивині, ситий днями, багатством та славою, а замість нього зацарював син його Соломон.

А діла царя Давида, перші й останні, ось вони описані в історії провидця Самуїла, і в історії пророка Натана, і в історії прозорливця Ґада,

разом з усім царством його, і лицарськістю його та часами, що перейшли над ним і над Ізраїлем, та над усіма царствами тих країв.