Искуше́нiе ва́съ не дости́же, то́чiю человѣ́ческое: вѣ́ренъ же Бо́гъ, И́же не оста́витъ ва́съ искуси́тися па́че, е́же мо́жете, но сотвори́тъ со искуше́нiемъ и избы́тiе, я́ко возмощи́ ва́мъ понести́.

Тѣ́мже, бра́тiе моя́ возлю́бленная, бѣ́гайте от идолослуже́нiя.

Я́ко му́дрымъ глаго́лю: суди́те вы́, е́же глаго́лю:

ча́ша благослове́нiя, ю́же благословля́емъ, не обще́нiе ли Кро́ве Христо́вы е́сть? Хлѣ́бъ, его́же ло́мимъ, не обще́нiе ли Тѣ́ла Христо́ва е́сть?

Я́ко еди́нъ хлѣ́бъ, еди́но тѣ́ло есмы́ мно́зи: вси́ бо от еди́наго хлѣ́ба причаща́емся.

Ви́дите Изра́иля по пло́ти: не яду́щiи ли же́ртвы о́бщницы олтаре́ви су́ть?

Что́ у́бо глаго́лю? Я́ко и́долъ что́ е́сть? Или́ идоложе́ртвенное что́ е́сть?

Но зане́, я́же жру́тъ язы́цы, бѣсо́мъ жру́тъ, а не Богови: не хощу́ же ва́съ о́бщниковъ бы́ти бѣсо́мъ.

Не мо́жете ча́шу Госпо́дню пи́ти и ча́шу бѣсо́вскую: не мо́жете трапе́зѣ Госпо́дней причаща́тися и трапе́зѣ бѣсо́встѣй.

Или́ раздража́емъ Го́спода? Еда́ крѣпча́йши Его́ есмы́?

[Зач. 146.] Вся́ ми́ лѣ́ть су́ть, но не вся́ на по́льзу: вся́ ми́ лѣ́ть су́ть, но не вся́ назида́ютъ.

Никто́же своего́ си да и́щетъ, но е́же бли́жняго кі́йждо.

Все́, е́же на то́ржищи продае́мое, яди́те, ничто́же сумня́щеся, за со́вѣсть:

Госпо́дня бо земля́ и исполне́нiе ея́.

А́ще ли кто́ от невѣ́рныхъ призыва́етъ вы́, и хо́щете ити́, все́ предлага́емое ва́мъ яди́те, ничто́же сумня́щеся, за со́вѣсть.

[Зач. 147.] А́ще ли же кто́ ва́мъ рече́тъ: сiе́ идоложе́ртвенно е́сть: не яди́те за о́ного повѣ́давшаго, и со́вѣсть: Госпо́дня бо земля́ и исполне́нiе ея́.

Со́вѣсть же глаго́лю не свою́, но друга́го: вску́ю бо свобо́да моя́ су́дится от ины́я со́вѣсти?

А́ще а́зъ благода́тiю причаща́юся, почто́ хулу́ прiе́млю, о не́мже а́зъ благодарю́?

А́ще у́бо я́сте, а́ще ли пiете́, а́ще ли и́но что́ творите́, вся́ во сла́ву Бо́жiю твори́те.

Безпреткнове́ни быва́йте Иуде́емъ и Е́ллиномъ и це́ркви Бо́жiей,

я́коже и а́зъ во все́мъ всѣ́мъ угожда́ю, не искі́й своея́ по́льзы, но мно́гихъ, да спасу́тся.

Синодальный

1 Примеры: думая, что стояли, пали. 14 «Убегайте идолослужения». 23 Об идоложертвенном; не искать своей пользы.

[Зач. 143Б.] Не хочу оставить вас, братия, в неведении, что отцы наши все были под облаком, и все прошли сквозь море;

и все крестились в Моисея в облаке и в море;

и все ели одну и ту же духовную пищу;

и все пили одно и то же духовное питие: ибо пили из духовного последующего камня; камень же был Христос.

[Зач. 144.] Но не о многих из них благоволил Бог, ибо они поражены были в пустыне.

А это были образы для нас, чтобы мы не были похотливы на злое, как они были похотливы.

Не будьте также идолопоклонниками, как некоторые из них, о которых написано: народ сел есть и пить, и встал играть.

Не станем блудодействовать, как некоторые из них блудодействовали, и в один день погибло их двадцать три тысячи.

Не станем искушать Христа, как некоторые из них искушали и погибли от змей.

Не ропщите, как некоторые из них роптали и погибли от истребителя.

Все это происходило с ними, как образы; а описано в наставление нам, достигшим последних веков.

[Зач. 145.] Посему, кто думает, что он стои́т, берегись, чтобы не упасть.

Вас постигло искушение не иное, как человеческое; и верен Бог, Который не попустит вам быть искушаемыми сверх сил, но при искушении даст и облегчение, так чтобы вы могли перенести.

Итак, возлюбленные мои, убегайте идолослужения.

Я говорю вам как рассудительным; сами рассуди́те о том, что говорю.

Чаша благословения, которую благословляем, не есть ли приобщение Крови Христовой? Хлеб, который преломляем, не есть ли приобщение Тела Христова?

Один хлеб, и мы многие одно тело; ибо все причащаемся от одного хлеба.

Посмотрите на Израиля по плоти: те, которые едят жертвы, не участники ли жертвенника?

Что же я говорю? То ли, что идол есть что-нибудь, или идоложертвенное значит что-нибудь?

Нет, но что язычники, принося жертвы, приносят бесам, а не Богу. Но я не хочу, чтобы вы были в общении с бесами.

Не можете пить чашу Господню и чашу бесовскую; не можете быть участниками в трапезе Господней и в трапезе бесовской.

Неужели мы решимся раздражать Господа? Разве мы сильнее Его?

[Зач. 146.] Все мне позволительно, но не все полезно; все мне позволительно, но не все назидает.

Никто не ищи своего, но каждый пользы другого.

Все, что продается на торгу, ешьте без всякого исследования, для спокойствия совести;

ибо Господня земля, и что́ наполняет ее.

Если кто из неверных позовет вас, и вы захотите пойти, то все, предлагаемое вам, ешьте без всякого исследования, для спокойствия совести.

[Зач. 147.] Но если кто скажет вам: это идоложертвенное, – то не ешьте ради того, кто объявил вам, и ради совести. Ибо Господня земля, и что́ наполняет ее.

Совесть же разумею не свою, а другого: ибо для чего моей свободе быть судимой чужою совестью?

Если я с благодарением принимаю пищу, то для чего порицать меня за то, за что я благодарю?

Итак, едите ли, пьете ли, или иное что делаете, все делайте в славу Божию.

Не подавайте соблазна ни Иудеям, ни Еллинам, ни церкви Божией,

так, как и я угождаю всем во всем, ища не своей пользы, но пользы многих, чтобы они спаслись.

Украинский (Огієнко)

Не хочу я, браття, щоб ви не знали, що під хмарою всі отці наші були, і всі перейшли через море,

і всі охристилися в хмарі та в морі в Мойсея,

і всі їли ту саму поживу духовну,

і пили всі той самий духовний напій, бо пили від духовної скелі, що йшла вслід за ними, а та скеля був Христос!

Але їх багатьох не вподобав був Бог, бо понищив Він їх у пустині.

А це були приклади нам, щоб ми пожадливі на зле не були, як були пожадливі й вони.

Не будьте також ідолянами, як деякі з них, як написано: Люди сіли, щоб їсти та пити, і встали, щоб грати.

Не станьмо чинити блуду, як деякі з них блудодіяли, і полягло їх одного дня двадцять три тисячі.

Ані не випробовуймо Христа, як деякі з них випробовували, та й від зміїв загинули.

Ані не нарікайте, як деякі з них нарікали, і загинули від погубителя.

Усе це трапилось з ними, як приклади, а написане нам на науку, бо за нашого часу кінець віку прийшов.

Тому то, хто думає, ніби стоїть він, нехай стережеться, щоб не впасти!

Досягла вас спроба не інша, тільки людська;
але вірний Бог, Який не попустить, щоб ви випробовувалися більше, ніж можете, але при спробі й полегшення дасть, щоб знести могли ви її.

Тому, мої любі, утікайте від служіння ідолам.

Кажу, як розумним;
судіть самі, що кажу я.

Чаша благословення, яку благословляємо, чи не спільнота то крови Христової?
Хліб, який ломимо, чи не спільнота він тіла Христового?

Тому що один хліб, тіло одне нас багато, бо ми всі спільники хліба одного.

Погляньте на Ізраїля за тілом: чи ж ті, що жертви їдять, не спільники вівтаря?

Тож що я кажу?
Що ідольська жертва є щось?
Чи що ідол є щось?

Ні, але те, що в жертву приносять, демонам, а не Богові в жертву приносять.
Я ж не хочу, щоб ви спільниками для демонів стали.

Бо не можете пити чаші Господньої та чаші демонської;
не можете бути спільниками Господнього столу й столу демонського.

Чи ми дратуватимем Господа?
Хіба ми потужніші за Нього?

Усе мені можна, та не все на пожиток.
Усе мені можна, та будує не все!

Нехай не шукає ніхто свого власного, але кожен для ближнього!

Їжте все, що на ятках м́ясних продається, за сумління зовсім не турбуючись,

Бо Господня земля, і все, що на ній!

Як покличе вас хтось із невіруючих, і ви захочете піти, їжте все, що дадуть вам, за сумління зовсім не турбуючись.

Коли ж скаже вам хтось: Це ідольська жертва, не їжте тоді через того, хто сказав, та через сумління!

Говорю ж не про власне сумління, але іншого, чого б моя воля судилась сумлінням чужим?

Коли я стаю спільником їжі з подякою, чому мене зневажають за те, за що дякую я?

Тож, коли ви їсте, чи коли ви п́єте, або коли інше що робите, усе на Божу славу робіть!

Не робіть спокуси юдеям та гелленам, та Церкві Божій,

як догоджую й я всім у всьому, не шукаючи в тому пожитку свого, але пожитку для багатьох, щоб спаслися вони.

Белорусский

Языки

Не хачу, браты, каб вы засталіся ў няве́данні, што айцы нашы ўсе былі пад воблакам, і ўсе прайшлі праз мора;

і ўсе хрысціліся ў Маісея ў воблаку і ў моры;

і ўсе елі тую самую духоўную ежу;

і ўсе пілí тое самае духоўнае пітво, бо пілí з духоўнай скалы, якая суправаджа́ла іх; а скалою быў Хрыстос.

Але не многіх з іх упадабаў Бог, таму яны пале́глі ў пустыні.

А гэта былі правобразы для нас, каб мы не былі ахвочымі да зла, як былі ахвочымі яны.

І не будзьце ідалапаклоннікамі, як некаторыя з іх, пра якіх напісана: “народ сеў есці і піць, і падняўся, каб забаўляцца”.

І не будзем блудадзейнічаць, як некаторыя з іх блудадзейнічалі, і ў адзін дзень загінула іх дваццаць тры тысячы.

І не будзем спакушаць Хрыста, як некторыя з іх спакушалі, і загінулі ад змей.

І не наракайце, як некаторыя з іх наракалі, і загінулі ад знішчальніка.

Усё гэта адбывалася з імі як правобразы; а напíсана было́ для настаўлення нам, якіх застала сканчэнне вякоў.

Дык вось, хто думае, што ён стаіць, няхай асцерагаецца, каб не ўпа́сці.

Вас спасцігла спакуса не яка́я іншая, як чалавечая; і верны Бог, Які не дапу́сціць, каб у вас былí спаку́сы звыш сіл, а пры спакушэ́нні дасць і выйсце, каб вы маглі вы́трываць.

Таму, узлюбленыя мае́, уцякайце ад ідалапаклонства.

Я кажу вам як разумным; самі разважце пра тое, што кажу:

чаша благаславення, якую мы благаслаўляем, — хіба гэта не далучэнне да Крыві Хрыстовай? хлеб, які мы пераламляем, — хіба гэта не далучэнне да Цела Хрыстовага?

Паколькі хлеб адзін, то мы многія — адно цела; бо ўсе прычашчаемся ад аднаго хлеба.

Глядзіце на Ізраіль па плоці: тыя, што ядуць ахвяры, — хіба не далучаюцца да ахвярніка?

Дык што я кажу́ ці тое, што ідал нешта значыць, альбо ідалаахвярнае нешта значыць?

Не; а толькі тое, што язычнікі, прыносячы ахвяру, прыносяць яе дэманам, а не Богу; а я не хачу, каб вы былí ў лу́чнасці з дэманамі.

Не можаце піць чашу Гасподнюю і чашу дэманскую; не можаце быць удзельнікамі трапе́зы Гасподняй і трапе́зы дэманскай.

Няўжо мы хочам абудзíць рэўнасць Госпада? Хіба мы мацнейшыя за Яго?

Усё мне дазволена, але не ўсё карысна; усё мне дазволена, але не ўсё настаўляе.

Няхай ніхто не шукае карысці для сябе, але кожны — для іншага.

Усё, што прадаецца на рынку, ежце, нічога не даследуючы, са спакойным сумленнем;

бо Гасподняя зямля і тое, што напаўняе яе.

Калі хто з няверных пакліча вас, і вы захочаце пайсці, дык усё, што прапануюць вам, ежце, нічога не даследуючы, са спакойным сумленнем;

Але калі хто скажа вам: “гэта ідалаахвярнае”, — дык не ежце дзеля таго, хто гэта паведаміў, і дзеля спакою сумлення; бо Гасподняя зямля і тое, што напаўняе яе.

Пра сумленне ж я кажу не сваё, а іншага; бо навошта, каб маю свабоду судзілі чужым сумленнем?

Калі я з падзя́каю прымаю ежу, дык навошта мяне дакараць за тое, за што я ўзношу падзяку?

Дык вось, ці ясце́ вы, ці п’яце́, ці яшчэ што робіце, — усё рабіце на славу Божую.

Не будзьце прычынаю спакус ні для Іудзеяў, ні для Элінаў, ні для Царквы Божай,

як і я дагаджаю ўсім ва ўсім, шукаючы карысці не для сябе, а для многіх, каб яны спасліся.