Скрыть
9:3
9:5
9:6
9:7
9:8
9:10
9:15
9:17
9:18
9:20
9:23
9:26
Церковнославянский (рус)
Нѣ́смь ли апо́столъ? Нѣ́смь ли свобо́дь? Не Иису́са Христа́ ли Го́спода на́­шего ви́дѣхъ? Не дѣ́ло ли мое́ вы́ есте́ о Го́сподѣ?
А́ще ины́мъ [и] нѣ́смь апо́столъ, но оба́че ва́мъ е́смь: [Зач. 141.] печа́ть бо мо­его́ апо́стол­ст­ва вы́ есте́ о Го́сподѣ.
Мо́й от­вѣ́тъ востязу́ющымъ мене́ се́й е́сть.
Еда́ не и́мамы вла́сти я́сти и пи́ти?
Еда́ не и́мамы вла́сти сестру́ жену́ води́ти, я́ко и про́чiи апо́столи, и бра́тiя Госпо́дня, и Ки́фа?
Или́ еди́нъ а́зъ и Варна́ва не и́мамы вла́сти е́же не дѣ́лати?
Кто́ во́ин­ствуетъ сво­и́ми обро́ки когда́? Или́ кто́ насажда́етъ виногра́дъ, и от­ плода́ его́ не я́стъ? Или́ кто́ пасе́тъ ста́до, и от­ млека́ ста́да не я́стъ?
Еда́ по человѣ́ку сiя́ глаго́лю? Не и зако́нъ ли сiя́ глаго́летъ?
Въ Моисе́овѣ бо зако́нѣ пи́сано: да не загради́ши устну́ вола́ молотя́ща. Еда́ о волѣ́хъ ради́тъ Бо́гъ?
Или́ на́съ ра́ди вся́ко глаго́летъ? На́съ бо ра́ди написа́ся, я́ко о наде́жди до́лженъ е́сть оря́й ора́ти, и молотя́й съ наде́ждею сво­его́ упова́нiя при­­чаща́тися.
А́ще мы́ духо́вная сѣ́яхомъ ва́мъ, вели́ко ли, а́ще мы́ ва́ша тѣле́сная по́жнемъ?
А́ще ині́и вла́сти ва́­шея при­­чаща́ют­ся, не па́че ли мы́? Но не сотвори́хомъ по о́бласти се́й: но вся́ терпи́мъ, да не прекраще́нiе ко́е да́мы благовѣ­ст­вова́нiю Христо́ву.
[Зач. 142.] Не вѣ́сте ли, я́ко дѣ́ла­ю­щiи свяще́н­ная от­ святи́лища ядя́тъ? [и] служа́щiи олтарю́ со олтаре́мъ дѣ́лят­ся?
Та́ко и Госпо́дь повелѣ́ проповѣ́да­ю­щымъ Благовѣ́стiе от­ благовѣ́стiя жи́ти.
А́зъ же ни еди́но сотвори́хъ от­ си́хъ. Не писа́хъ же сiя́, да та́ко бу́детъ о мнѣ́: до́брѣе бо мнѣ́ па́че умре́ти, не́жели похвалу́ мою́ кто́ да испраздни́тъ.
А́ще бо благовѣ­ст­ву́ю, нѣ́сть ми́ похвалы́, ну́жда бо ми́ належи́тъ: го́ре же мнѣ́ е́сть, а́ще не благовѣ­ст­ву́ю.
А́ще у́бо во́лею сiе́ творю́, мзду́ и́мамъ: а́ще же нево́лею, стро­е́нiе ми́ е́сть предано́.
Ка́я у́бо ми́ е́сть мзда́? Да благовѣ­ст­ву́яй безъ мзды́ положу́ Благовѣ́стiе Христо́во, во е́же не твори́ти ми́ по о́бласти мо­е́й въ благовѣ­ст­вова́нiи.
[Зач. 143А.] Свобо́денъ бо сы́й от­ всѣ́хъ, всѣ́мъ себе́ порабо́тихъ, да мно́жайшыя при­­обря́щу:
бы́хъ Иуде́емъ я́ко Иуде́й, да Иуде́и прiобря́щу: подзако́н­нымъ я́ко подзако́ненъ, да подзако́н­ныя при­­обря́щу:
беззако́н­нымъ я́ко беззако́ненъ, не сы́й беззако́н­никъ Бо́гу, но зако́н­никъ Христу́, да при­­обря́щу беззако́н­ныя.
Бы́хъ немощны́мъ я́ко не́мощенъ, да немощны́я прiобря́щу. Всѣ́мъ бы́хъ вся́, да вся́ко нѣ́кiя спасу́.
Сiе́ же творю́ за Благовѣ́стiе, да соо́бщникъ ему́ бу́ду.
Не вѣ́сте ли, я́ко теку́щiи въ позо́рищи вси́ у́бо теку́тъ, еди́нъ же прiе́млетъ по́честь? Та́ко тецы́те, да пости́гнете.
Вся́къ же подвиза́яйся от­ всѣ́хъ воз­держи́т­ся: и они́ у́бо да истлѣ́ненъ вѣне́цъ прiи́мутъ, мы́ же неистлѣ́ненъ.
А́зъ у́бо та́ко теку́, не я́ко безвѣ́стно, та́ко подвиза́юся, не я́ко воз­ду́хъ бiя́й:
но умерщвля́ю тѣ́ло мое́ и порабоща́ю, да не ка́ко, ины́мъ проповѣ́дуя, са́мъ неключи́мь бу́ду.
Синодальный
1 Павел имел право жить от благовествования, но не пользовался им. 19 «Для всех я сделался всем, чтобы спасти... некоторых». 24 О порабощении тела.
Не апостол ли я? Не свободен ли я? Не видел ли я Иисуса Христа, Господа нашего? Не мое ли дело вы в Господе?
Если для других я не апостол, то для вас апостол; [Зач. 141.] ибо печать моего апостольства – вы в Господе.
Вот мое защищение против осуждающих меня.
Или мы не имеем власти есть и пить?
Или не имеем власти иметь спутницею сестру жену, как и прочие апостолы, и братья Господни, и Кифа?
Или один я и Варнава не имеем власти не работать?
Какой воин служит когда-либо на своем содержании? Кто, насадив виноград, не ест плодов его? Кто, пася стадо, не ест молока от стада?
По человеческому ли только рассуждению я это говорю? Не то же ли говорит и закон?
Ибо в Моисеевом законе написано: не заграждай рта у вола молотящего. О волах ли печется Бог?
Или, конечно, для нас говорится? Так, для нас это написано; ибо, кто пашет, должен пахать с надеждою, и кто молотит, должен молотить с надеждою получить ожидаемое.
Если мы посеяли в вас духовное, велико ли то, если пожнем у вас телесное?
Если другие имеют у вас власть, не паче ли мы? Однако мы не пользовались сею властью, но все переносим, дабы не поставить какой преграды благовествованию Христову.
[Зач. 142.] Разве не знаете, что священнодействующие питаются от святилища? что служащие жертвеннику берут долю от жертвенника?
Та́к и Господь повелел проповедующим Евангелие жить от благовествования.
Но я не пользовался ничем таковым. И написал это не для того, чтобы та́к было для меня. Ибо для меня лучше умереть, нежели чтобы кто уничтожил похвалу мою.
Ибо если я благовествую, то нечем мне хвалиться, потому что это необходимая обязанность моя, и горе мне, если не благовествую!
Ибо если делаю это добровольно, то буду иметь награду; а если недобровольно, то исполняю только вверенное мне служение.
За что́ же мне награда? За то́, что, проповедуя Евангелие, благовествую о Христе безмездно, не пользуясь моею властью в благовествовании.
[Зач. 143А.] Ибо, будучи свободен от всех, я всем поработил себя, дабы больше приобрести:
для Иудеев я был как Иудей, чтобы приобрести Иудеев; для подзаконных был как подзаконный, чтобы приобрести подзаконных;
для чуждых закона – как чуждый закона, – не будучи чужд закона пред Богом, но подзаконен Христу, – чтобы приобрести чуждых закона;
для немощных был как немощный, чтобы приобрести немощных. Для всех я сделался всем, чтобы спасти по крайней мере некоторых.
Сие же делаю для Евангелия, чтобы быть соучастником его.
Не знаете ли, что бегущие на ристалище бегут все, но один получает награду? Так бегите, чтобы получить.
Все подвижники воздерживаются от всего: те для получения венца тленного, а мы – нетленного.
И потому я бегу не так, как на неверное, бьюсь не так, чтобы только бить воздух;
но усмиряю и порабощаю тело мое, дабы, проповедуя другим, самому не остаться недостойным.
Арабский (Arabic Van Dyke)
ألست انا رسولا.ألست انا حرا.أما رأيت يسوع المسيح ربنا.ألستم انتم عملي في الرب.
ان كنت لست رسولا الى آخرين فانما انا اليكم رسول لانكم انتم ختم رسالتي في الرب.
هذا هو احتجاجي عند الذين يفحصونني.
ألعلنا ليس لنا سلطان ان نأكل ونشرب.
ألعلنا ليس لنا سلطان ان نجول باخت زوجة كباقي الرسل واخوة الرب وصفا.
ام انا وبرنابا وحدنا ليس لنا سلطان ان لا نشتغل.
من تجند قط بنفقة نفسه.ومن يغرس كرما ومن ثمره لا يأكل.او من يرعى رعية ومن لبن الرعية لا يأكل.
ألعلي اتكلم بهذا كانسان ام ليس الناموس ايضا يقول هذا.
فانه مكتوب في ناموس موسى لا تكم ثورا دارسا.ألعل الله تهمه الثيران.
ام يقول مطلقا من اجلنا.انه من اجلنا مكتوب.لانه ينبغي للحراث ان يحرث على رجاء وللدارس على رجاء ان يكون شريكا في رجائه.
ان كنا نحن قد زرعنا لكم الروحيات أفعظيم ان حصدنا منكم الجسديات.
ان كان آخرون شركاء في السلطان عليكم أفلسنا نحن بالاولى.لكننا لم نستعمل هذا السلطان بل نتحمل كل شيء لئلا نجعل عائقا لانجيل المسيح.
ألستم تعلمون ان الذين يعملون في الاشياء المقدسة من الهيكل يأكلون.الذين يلازمون المذبح يشاركون المذبح.
هكذا ايضا امر الرب ان الذين ينادون بالانجيل من الانجيل يعيشون.
اما انا فلم استعمل شيئا من هذا.ولا كتبت هذا لكي يصير فيّ هكذا.لانه خير لي ان اموت من ان يعطل احد فخري.
لانه ان كنت ابشر فليس لي فخر اذ الضرورة موضوعة عليّ.فويل لي ان كنت لا ابشر.
فانه ان كنت افعل هذا طوعا فلي اجر.ولكن ان كان كرها فقد استؤمنت على وكالة.
فما هو اجري اذ وانا ابشر اجعل انجيل المسيح بلا نفقة حتى لم استعمل سلطاني في الانجيل.
فاني اذ كنت حرا من الجميع استعبدت نفسي للجميع لاربح الاكثرين.
فصرت لليهود كيهودي لاربح اليهود.وللذين تحت الناموس كاني تحت الناموس لاربح الذين تحت الناموس.
وللذين بلا ناموس كاني بلا ناموس.مع اني لست بلا ناموس الله بل تحت ناموس للمسيح.لاربح الذين بلا ناموس.
صرت للضعفاء كضعيف لاربح الضعفاء .صرت للكل كل شيء لاخلّص على كل حال قوما.
وهذا انا افعله لاجل الانجيل لاكون شريكا فيه.
الستم تعلمون ان الذين يركضون في الميدان جميعهم يركضون ولكن واحدا يأخذ الجعالة.هكذا اركضوا لكي تنالوا.
وكل من يجاهد يضبط نفسه في كل شيء.اما اولئك فلكي يأخذوا اكليلا يفنى واما نحن فاكليلا لا يفنى.
اذا انا اركض هكذا كانه ليس عن غير يقين.هكذا اضارب كاني لا اضرب الهواء.
بل اقمع جسدي واستعبده حتى بعد ما كرزت للآخرين لا اصير انا نفسي مرفوضا.
Хіба́ я не Апостал? Хіба́ я не свабодны? Хіба́ не бачыў я Іісуса Хрыста, Госпада нашага? Хіба́ не мая праца — вы ў Госпадзе?
Калі для іншых я не Апостал, то для вас — Апостал; бо пячаць майго апостальства — вы ў Госпадзе.
Вось маё апраўданне перад тымі, хто асуджа́е мяне.
Ці ж не маем мы права есці і піць?
Ці ж не маем мы права мець спадарожніцаю сястру жонку {Г.зн. жонку, якая з’яўляецца сястрой па веры.}, як і астатнія Апосталы, і браты Гасподнія, і Кіфа.
Ці ж толькі я і Варнава не маем права не працаваць?
Хто і калі слу́жыць у войску на сваім утрыма́нні? Хто са́дзіць вінаграднік і не есць пладоў яго? Хто пасвіць статак і не п’е малака ад статку?
Ці толькі паводле чалавечага разумення я кажу гэта? Ці не гаворыць гэтага і закон?
Бо ў Маісеевым законе напісана: “не завязвай рот валу́, які малоціць”. Ці пра валоў клапоціцца Бог?
Ці, можа, дзеля нас гэта гаворыцца? Дзеля нас жа гэта напíсана; бо хто арэ, той павінен араць з надзеяй, і хто малоціць, павінен малаціць з надзеяй на сваю долю спадзяванага.
Калі мы пасеялі ў вас духоўнае, то ці вялікая рэч, калі пажнём у вас цялеснае?
Калі іншыя маюць гэтае права ў вас, то чаму тады не мы? Але мы не карысталіся гэтым пра́вам, а ўсё церпім, каб не зрабіць ніякай перашкоды дабравесцю Хрыстоваму.
Хіба вы не ведаеце, што тыя, хто працуе ў свяцілішчы, кормяцца ад свяцілішча? што тыя, хто слу́жыць пры ахвярніку, маюць долю ад ахвярніка?
Гэтак і Гасподзь устанавіў, каб тыя, хто прапаведуе Евангелле, жылі ад дабравесця.
Але я не карыстаўся нічым такім. І напісаў я гэта не дзеля таго, каб так было для мяне, бо мне лепш памерці, чым каб хто пазбавіў мяне таго, чым я хвалю́ся.
Бо калі я дабраве́шчу, то мне няма чым хвалíцца, таму што гэта абавязак, які ляжы́ць на мне, і гора мне, калі не дабраве́шчу.
Бо калі я раблю гэта добраахвотна, то ма́ю ўзнагароду, а калі не добраахвотна, то выконваю толькі дару́чаную мне справу.
За што ж мне ўзнагарода? За тое, што, прапаведуючы Евангелле, я дабраве́шчу пра Хрыста да́рам, не карыстаючыся тым правам, якое дае мне дабравесце.
Таму, будучы свабодным ад усіх, я зрабіў сябе рабом усіх, каб больш іх прыдба́ць:
для Іудзеяў я быў як Іудзей, каб прыдба́ць Іудзеяў; для падзаконных быў як падзаконны, каб прыдба́ць падзаконных;
для тых, хто без закону, я быў як без закону, — не будучы без закону перад Богам, а падзаконным Хрысту, — каб прыдба́ць тых, хто без закону;
для сла́бых быў як сла́бы, каб прыдба́ць сла́бых. Для ўсіх я стаў усім, каб спасці хаця б некаторых.
І гэта я раблю дзеля Евангелля, каб стаць удзельнікам яго.
Хіба вы не ведаеце, што на спаборніцтвах па бегу бягуць усе, а ўзнагароду атрымлівае адзін? Дык бяжыце так, каб атрымаць.
Кожны, хто спаборнічае, устрымліваецца ад усяго; аднак яны — каб атрымаць вянец тленны, а мы — нятленны.
І таму я бягу не проста так, б’юся не так, быццам б’ю паветра;
але прыгнятаю і знявольваю цела маё, каб, прапаведуючы іншым, самому не аказацца недастойным.
Толкования стиха Скопировать ссылку Скопировать текст Добавить в избранное
Библ. энциклопедия Библейский словарь Словарь библ. образов Практическая симфония
Цитата из Библии каждое утро
TG: t.me/azbible
Viber: vb.me/azbible