Скрыть
13:4
13:5
13:7
13:9
13:10
13:12
13:13
13:14
13:15
13:16
13:17
13:19
13:20
13:21
13:23
13:26
13:27
13:28
13:29
13:32
Английский (NKJV)
And behold, a man of God went from Judah to Bethel by the word of the LORD, and Jeroboam stood by the altar to burn incense.
Then he cried out against the altar by the word of the LORD, and said, «O altar, altar! Thus says the LORD: «Behold, a child, Josiah by name, shall be born to the house of David; and on you he shall sacrifice the priests of the high places who burn incense on you, and meńs bones shall be burned on you.»́
And he gave a sign the same day, saying, «This is the sign which the LORD has spoken: Surely the altar shall split apart, and the ashes on it shall be poured out.»
So it came to pass when King Jeroboam heard the saying of the man of God, who cried out against the altar in Bethel, that he stretched out his hand from the altar, saying, «Arrest him!» Then his hand, which he stretched out toward him, withered, so that he could not pull it back to himself.
The altar also was split apart, and the ashes poured out from the altar, according to the sign which the man of God had given by the word of the LORD.
Then the king answered and said to the man of God, «Please entreat the favor of the LORD your God, and pray for me, that my hand may be restored to me.» So the man of God entreated the LORD, and the kinǵs hand was restored to him, and became as before.
Then the king said to the man of God, «Come home with me and refresh yourself, and I will give you a reward.»
But the man of God said to the king, «If you were to give me half your house, I would not go in with you; nor would I eat bread nor drink water in this place.
For so it was commanded me by the word of the LORD, saying, «You shall not eat bread, nor drink water, nor return by the same way you came.»́
So he went another way and did not return by the way he came to Bethel.
Now an old prophet dwelt in Bethel, and his sons came and told him all the works that the man of God had done that day in Bethel; they also told their father the words which he had spoken to the king.
And their father said to them, «Which way did he go?» For his sons had seen which way the man of God went who came from Judah.
Then he said to his sons, «Saddle the donkey for me.» So they saddled the donkey for him; and he rode on it,
and went after the man of God, and found him sitting under an oak. Then he said to him, «Are you the man of God who came from Judah?» And he said, «I am.»
Then he said to him, «Come home with me and eat bread.»
And he said, «I cannot return with you nor go in with you; neither can I eat bread nor drink water with you in this place.
For I have been told by the word of the LORD, «You shall not eat bread nor drink water there, nor return by going the way you came.»́
He said to him, «I too am a prophet as you are, and an angel spoke to me by the word of the LORD, saying, «Bring him back with you to your house, that he may eat bread and drink water.»́ (He was lying to him.)
So he went back with him, and ate bread in his house, and drank water.
Now it happened, as they sat at the table, that the word of the LORD came to the prophet who had brought him back;
and he cried out to the man of God who came from Judah, saying, «Thus says the LORD: «Because you have disobeyed the word of the LORD, and have not kept the commandment which the LORD your God commanded you,
but you came back, ate bread, and drank water in the place of which the LORD said to you, «Eat no bread and drink no water,» your corpse shall not come to the tomb of your fathers.»́
So it was, after he had eaten bread and after he had drunk, that he saddled the donkey for him, the prophet whom he had brought back.
When he was gone, a lion met him on the road and killed him. And his corpse was thrown on the road, and the donkey stood by it. The lion also stood by the corpse.
And there, men passed by and saw the corpse thrown on the road, and the lion standing by the corpse. Then they went and told it in the city where the old prophet dwelt.
Now when the prophet who had brought him back from the way heard it, he said, «It is the man of God who was disobedient to the word of the LORD. Therefore the LORD has delivered him to the lion, which has torn him and killed him, according to the word of the LORD which He spoke to him.»
And he spoke to his sons, saying, «Saddle the donkey for me.» So they saddled it.
Then he went and found his corpse thrown on the road, and the donkey and the lion standing by the corpse. The lion had not eaten the corpse nor torn the donkey.
And the prophet took up the corpse of the man of God, laid it on the donkey, and brought it back. So the old prophet came to the city to mourn, and to bury him.
Then he laid the corpse in his own tomb; and they mourned over him, saying, «Alas, my brother!»
So it was, after he had buried him, that he spoke to his sons, saying, «When I am dead, then bury me in the tomb where the man of God is buried; lay my bones beside his bones.
For the saying which he cried out by the word of the LORD against the altar in Bethel, and against all the shrines on the high places which are in the cities of Samaria, will surely come to pass.»
After this event Jeroboam did not turn from his evil way, but again he made priests from every class of people for the high places; whoever wished, he consecrated him, and he became one of the priests of the high places.
And this thing was the sin of the house of Jeroboam, so as to exterminate and destroy it from the face of the earth.
Церковнославянский (рус)
И се́, человѣ́къ Бо́жiй прiи́де от­ Иу́ды по словеси́ Госпо́дню въ Веѳи́ль, и иеровоа́мъ стоя́ше на олтари́ сво­е́мъ жре́ти хотя́:
и воз­зва́ ко олтарю́ сло́вомъ Госпо́днимъ и рече́: олтарю́, олтарю́, си́це глаго́летъ Госпо́дь: се́, сы́нъ ражда́ет­ся до́му дави́дову, Иосі́а и́мя ему́, и пожре́тъ на тебѣ́ жерцы́, и́же на высо́кихъ жру́щыя на тебѣ́, и ко́сти человѣ́ческiя сожже́тъ на тебѣ́.
И да́стъ въ де́нь то́й чу́до, глаго́ля: се́й глаго́лъ, его́же рече́ Госпо́дь, глаго́ля: се́, олта́рь разся́дет­ся, и излiе́т­ся ту́къ и́же на не́мъ.
И бы́сть егда́ услы́ша ца́рь иеровоа́мъ словеса́ человѣ́ка Бо́жiя воз­зва́в­шаго ко олтарю́ и́же въ Веѳи́ли, и простре́ ца́рь ру́ку свою́ от­ олтаря́, глаго́ля: ими́те его́. И се́, у́сше рука́ его́, ю́же простре́ на́нь, и не можа́­ше воз­врати́ти ю́ къ себѣ́:
и олта́рь разсѣ́деся, и излiя́ся ту́къ от­ олтаря́, по чудеси́, е́же даде́ человѣ́къ Бо́жiй сло́вомъ Госпо́днимъ.
И рече́ ца́рь иеровоа́мъ человѣ́ку Бо́жiю: помоли́ся ны́нѣ предъ лице́мъ Го́спода Бо́га тво­его́, дабы́ воз­врати́лася рука́ моя́ ко мнѣ́. И помоли́ся человѣ́къ Бо́жiй предъ лице́мъ Госпо́днимъ, и воз­врати́ся рука́ царя́ къ нему́, и бы́сть я́коже пре́жде.
И глаго́ла ца́рь къ человѣ́ку Бо́жiю: вни́ди со мно́ю въ до́мъ, и обѣ́дай, и да́мъ ти́ да́ръ.
И рече́ человѣ́къ Бо́жiй къ царе́ви: а́ще да́си ми́ по́лъ до́му тво­его́, не вни́ду съ тобо́ю, ниже́ я́мъ хлѣ́ба, ниже́ пiю́ воды́ на мѣ́стѣ се́мъ,
я́ко та́ко заповѣ́да ми́ Госпо́дь сло́вомъ, глаго́ля: ни я́ждь хлѣ́ба, ни пі́й воды́, ниже́ воз­врати́ся путе́мъ, и́мже ше́лъ еси́.
И отъи́де путе́мъ ины́мъ, и не воз­врати́ся путе́мъ, и́мже прiи́де во Веѳи́ль.
И проро́къ еди́нъ ста́ръ живя́ше въ Веѳи́ли, и прiидо́ша сы́нове его́ и повѣ́даша ему́ вся́ дѣла́, я́же сотвори́ человѣ́къ Бо́жiй въ де́нь то́й въ Веѳи́ли, и словеса́, я́же глаго́ла царе́ви, повѣ́даша отцу́ сво­ему́.
И рече́ къ ни́мъ оте́цъ и́хъ, глаго́ля: кі́имъ путе́мъ и́де? И показа́ша ему́ сы́нове его́ пу́ть, и́мже и́де человѣ́къ Бо́жiй изше́дый от­ Иу́ды.
И рече́ сыно́мъ сво­и́мъ: осѣдла́йте ми́ осля́. И осѣдла́ша ему́ осля́, и всѣ́де на не́,
и и́де вслѣ́дъ человѣ́ка Бо́жiя, и обрѣ́те его́ подъ ду́бомъ сѣдя́ща, и рече́ ему́: ты́ ли еси́ человѣ́къ Бо́жiй при­­ше́дый от­ Иу́ды? И рече́ ему́: а́зъ.
И рече́ ему́: гряди́ со мно́ю, и я́ждь хлѣ́бъ.
И рече́ ему́: не могу́ воз­врати́тися съ тобо́ю, ниже́ я́мъ хлѣ́ба, ни пiю́ воды́ на мѣ́стѣ се́мъ,
я́ко та́ко заповѣ́да ми́ Госпо́дь сло́вомъ, глаго́ля: не я́ждь хлѣ́ба та́мо, ниже́ пі́й воды́ та́мо, и да не воз­врати́шися путе́мъ тѣ́мъ, и́мже ше́лъ еси́.
И рече́ къ нему́: и а́зъ проро́къ е́смь я́коже ты́, и а́нгелъ глаго́ла ко мнѣ́ сло́вомъ Госпо́днимъ, глаго́ля: воз­врати́ его́ къ себѣ́ въ до́мъ тво́й, да снѣ́стъ хлѣ́ба и пiе́тъ во́ду. И солга́ ему́,
и воз­врати́ его́: и яде́ хлѣ́бъ, и пи́ во́ду въ дому́ его́.
И бы́сть и́мъ сѣдя́щымъ на трапе́зѣ, и бы́сть сло́во Госпо́дне ко проро́ку воз­вра́щшему его́.
И рече́ къ человѣ́ку Бо́жiю при­­ше́дшему от­ Иу́ды, глаго́ля: си́це глаго́летъ Госпо́дь: поне́же преогорчи́лъ еси́ глаго́лъ Госпо́день и не сохрани́лъ еси́ за́повѣди, ю́же заповѣ́да тебѣ́ Госпо́дь Бо́гъ тво́й,
и воз­врати́вся я́лъ еси́ хлѣ́бъ и пи́лъ еси́ во́ду на мѣ́стѣ се́мъ, о не́мже рече́ къ тебѣ́, глаго́ля: да не я́си хлѣ́ба и не пiе́ши воды́: сего́ ра́ди не вни́детъ во гро́бъ тѣ́ло твое́ со отцы́ тво­и́ми.
И бы́сть по яде́нiи хлѣ́ба и по питiи́ воды́, и осѣдла́ осля́ тому́ проро́ку, и воз­врати́ся, и отъи́де:
и обрѣ́те его́ ле́въ на пути́, и умертви́ его́: и бѣ́ тѣ́ло его́ пове́ржено на пути́, и осе́лъ стоя́ше надъ ни́мъ, и ле́въ стоя́ше бли́зъ тѣлесе́ [его́]:
и се́, му́жiе мимо­иду́ще, и ви́дѣша ме́ртва пове́ржена на пути́ и льва́ стоя́ща бли́зъ ме́ртваго: и прiидо́ша, и повѣ́даша во гра́дѣ, въ не́мже живя́ше проро́къ ста́рый.
И услы́ша [сiе́ проро́къ] воз­врати́вый его́ съ пути́ и рече́: человѣ́къ Бо́жiи се́й е́сть, и́же преступи́ глаго́лъ Бо́жiй, и предаде́ его́ Госпо́дь льву́, и сокруши́ его́, и умертви́ его́ по глаго́лу Госпо́дню, его́же рече́ ему́.
И повелѣ́ сыно́мъ сво­и́мъ, глаго́ля: осѣдла́йте ми́ осля́. И осѣдла́ша.
И по́йде, и обрѣ́те тѣ́ло его́ пове́ржено на пути́, и осе́лъ и ле́въ стоя́ста надъ тѣ́ломъ, и не снѣде́ ле́въ тѣлесе́ человѣ́ка Бо́жiя и не сокруши́ осла́.
И взя́ проро́къ тѣ́ло человѣ́ка Бо́жiя, и воз­ложи́ е́ на осля́, и воз­врати́ е́ проро́къ, и вни́де во гра́дъ погребсти́ его́,
и положи́ тѣ́ло его́ во гро́бѣ сво­е́мъ, и рыда́­ше по не́мъ: увы́, бра́те.
И бы́сть по рыда́нiи о не́мъ, и рече́ къ сыно́мъ сво­и́мъ, глаго́ля: а́ще умру́, погреби́те мя́ во гро́бѣ се́мъ, идѣ́же человѣ́къ Бо́жiй погребе́нъ е́сть, при­­ косте́хъ его́ положи́те мя́, да спасу́т­ся ко́сти моя́ съ костьми́ его́,
я́ко сбу́дет­ся глаго́лъ, его́же глаго́ла сло́вомъ Госпо́днимъ о олтари́, и́же во Веѳи́ли, и о домѣ́хъ высо́кихъ, и́же въ самарі́и.
И по глаго́лѣ се́мъ не обрати́ся иеровоа́мъ от­ зло́бы сво­ея́, и воз­врати́ся, и сотвори́ от­ ча́сти еди́ныя люді́й жерцы́ высо́кихъ: и́же хотя́ше, исполня́ше ру́ку свою́, и быва́­ше жре́цъ на высо́кихъ.
И бы́сть глаго́лъ се́й въ прегрѣше́нiе до́му иеровоа́млю, и на испроверже́нiе, и на изчезнове́нiе от­ лица́ земли́.
Украинский (Огієнко)
А ось чоловік Божий прийшов за Господнім словом із Юди до Бет-Елу.
А Єровоам стояв при жертівнику, щоб кадити.
І кликнув чоловік Божий при жертівнику за словом Господнім і сказав: Жертівнику, жертівнику, так сказав Господь: Ось у Давидовому домі народиться син, Йосія ім́я йому, і він на тобі принесе в жертву священиків пагірків, що на тобі кадять, і кості людські спаляться на тобі.
І дасть він того дня чудо, говорячи: Оце те чудо, про яке говорив Господь: Ось цей жертівник розпадеться, і висиплеться попіл, що на ньому!…
І сталося, як цар почув слова цього Божого чоловіка, що кликав до жертівника в Бет-Елі, то Єровоам простяг руку свою від жертівника, говорячи: Схопіть його!
І всохла рука йому, яку він простяг до нього, і він не міг вернути її до себе…
А жертівник розпався, і попіл висипався з жертівника, за тим чудом, що дав Божий чоловік за словом Господнім…
А цар відповів і сказав до Божого чоловіка: Умилостив лице Господа, Бога твого, і помолися за мене, і нехай вернеться рука моя до мене!
І чоловік Божий умилостивив Господнє лице, і царська рука вернулася до нього, і була, як перед тим…
І сказав цар до Божого чоловіка: Увійди зо мною до дому й попоїж, і я дам тобі дара!
А чоловік Божий сказав до царя: Якщо ти даси мені пів дому свого, не ввійду я з тобою, і не їстиму хліба, і не питиму води в цьому місці!…
Бо так наказано мені за словом Господнім, говорячи: Ти не їстимеш хліба, і не питимеш води, і не вернешся дорогою, якою пішов!
І пішов він іншою дорогою, і не вернувся тією дорогою, що нею прийшов був до Бет-Елу.
А один старий пророк сидів у Бет-Елі.
І прийшли його сини, і розповіли йому про ввесь чин, що зробив Божий чоловік сьогодні в Бет-Елі, про ті слова, що він говорив до царя, і оповіли їх своєму батькові.
І промовив до них їхній батько: Де ж та дорога, якою він пішов?
А його сини бачили ту дорогу, якою пішов Божий чоловік, що прийшов був з Юди.
І сказав він до синів своїх: Осідлайте мені осла!
І вони осідлали йому осла, і він сів на нього.
І поїхав він за Божим чоловіком, і знайшов його, як сидів під дубом.
І сказав він до нього: Чи ти той Божий чоловік, що прийшов із Юди?
А той відказав: Я.
І сказав він до нього: Іди зо мною до дому та з́їж хліба!
А той відказав: Не можу вернутися з тобою та ввійти з тобою, і не їстиму хліба, і не питиму води з тобою в цьому місці!
Бо було мені сказано за словом Господнім: Не їстимеш хліба й не питимеш там води, і не вернешся тією дорогою, якою ти йшов!
А той відказав йому: І я пророк, як ти!
А Ангол говорив мені за Господнім словом, кажучи: Заверни його з собою до дому свого, і нехай він їсть хліб і нехай п́є воду.
Він же говорив йому неправду!
І він вернувся з ним, і їв хліб у його домі та пив воду…
І сталося, як сиділи вони при столі, то було Господнє слово до пророка, що вернув його.
І він кликнув до Божого чоловіка, що прийшов із Юди, говорячи: Так сказав Господь: Тому, що був ти неслухняний Господнім наказам, і не додержував тієї заповіді, що наказав тобі Господь, Бог твій,
і ти вернувся, і їв хліб та пив воду в місці, про яке Він говорив тобі: Не їж хліба й не пий води, то не ввійде твій труп до гробу батьків твоїх!…
І сталося, як той поїв хліба та напився, то він осідлав йому осла, тому пророкові, що він вернув його.
І той подався, та спіткав його на дорозі лев, та й забив його.
І був кинений труп його на дорозі, а осел стояв при ньому, а той лев стояв при трупі…
Аж ось приходять люди, і побачили того трупа, киненого на дорозі, та лева, що стояв при трупі.
І вони прийшли й говорили в тім місті, де сидів старий пророк.
І почув про це той пророк, що вернув його з дороги, та й сказав: Це той Божий чоловік, що був неслухняний Господнім наказам, і Господь дав його левові, і він роздер його та вбив його за Господнім словом, що говорив йому.
І сказав він до синів своїх, говорячи: Осідлайте мені осла!
І осідлали.
І поїхав він, і знайшов його трупа, киненого на дорозі, й осла та лева, що стояли при трупі, не з́їв той лев труп а й не роздер осла.
І підняв той пророк трупа Божого чоловіка, і поклав його на осла, та й вернув його.
І ввійшов старий пророк до міста, щоб оплакати та поховати того.
І поклав він його в своїм гробі, і плакали над ним: Ой, брате мій!
І сталося по його похороні, і сказав він до синів своїх, говорячи: Коли я помру, то поховаєте мене в гробі, що в ньому похований цей Божий чоловік.
При костях його покладіть мої кості!
Бо конче збудеться те слово, що він кликнув був за Господнім словом над тим жертівником, що в Бет-Елі, та над усіма жертівниковими місцями на пагірках, що в містах самарійських.
По цій пригоді Єровоам не зійшов зо своєї злої дороги, і настановляв священиків пагірків з усього народу, хто хотів, той призначався, і ставав священиком пагірків.
І стала та річ гріхом для Єровоамового дому, і на вигублення, і на винищення з-над поверхні землі.
1 Пророк из Иудеи проклинает жертвенник в Вефиле; 11 пророк принял приглашение в дом в Вефиле, против повеления Божия, и был умерщвлен львом; 26 пригласивший его в Вефиль хоронит его в своей гробнице; 33 Иеровоам ставит священников из народа.
И вот, человек Божий пришел из Иудеи по слову Господню в Вефиль, в то время, как Иеровоам стоял у жертвенника, чтобы совершить курение.
И произнес к жертвеннику слово Господне и сказал: жертвенник, жертвенник! так говорит Господь: вот, родится сын дому Давидову, имя ему Иосия, и принесет на тебе в жертву священников высот, совершающих на тебе курение, и человеческие кости сожжет на тебе.
И дал в тот день знамение, сказав: вот знамение того, что это изрек Господь: вот, этот жертвенник распадется, и пепел, который на нем, рассыплется.
Когда царь услышал слово человека Божия, произнесенное к жертвеннику в Вефиле, то простер Иеровоам руку свою от жертвенника, говоря: возьмите его. И одеревенела рука его, которую он простер на него, и не мог он поворотить ее к себе.
И жертвенник распался, и пепел с жертвенника рассыпался, по знамению, которое дал человек Божий словом Господним.
И сказал царь [Иеровоам] человеку Божию: умилостиви лице Господа Бога твоего и помолись обо мне, чтобы рука моя могла поворотиться ко мне. И умилостивил человек Божий лице Господа, и рука царя поворотилась к нему и стала, как прежде.
И сказал царь человеку Божию: зайди со мною в дом и подкрепи себя пищею, и я дам тебе подарок.
Но человек Божий сказал царю: хотя бы ты давал мне полдома твоего, я не пойду с тобою и не буду есть хлеба и не буду пить воды в этом месте,
ибо так заповедано мне словом Господним: «не ешь там хлеба и не пей воды и не возвращайся тою дорогою, которою ты шел».
И пошел он другою дорогою и не пошел обратно тою дорогою, которою пришел в Вефиль.
В Вефиле жил один пророк-старец. Сын его пришел и рассказал ему все, что сделал сегодня человек Божий в Вефиле; и слова, какие он говорил царю, пересказали сыновья отцу своему.
И спросил их отец их: какою дорогою он пошел? И показали сыновья его, какою дорогою пошел человек Божий, приходивший из Иудеи.
И сказал он сыновьям своим: оседлайте мне осла. И оседлали ему осла, и он сел на него.
И поехал за человеком Божиим, и нашел его сидящего под дубом, и сказал ему: ты ли человек Божий, пришедший из Иудеи? И сказал тот: я.
И сказал ему: зайди ко мне в дом и поешь хлеба.
Тот сказал: я не могу возвратиться с тобою и пойти к тебе; не буду есть хлеба и не буду пить у тебя воды в сем месте,
ибо словом Господним сказано мне: «не ешь хлеба и не пей там воды и не возвращайся тою дорогою, которою ты шел».
И сказал он ему: и я пророк такой же, как ты, и Ангел говорил мне словом Господним, и сказал: «вороти его к себе в дом; пусть поест он хлеба и напьется воды». – Он солгал ему.
И тот воротился с ним, и поел хлеба в его доме, и напился воды.
Когда они еще сидели за столом, слово Господне было к пророку, воротившему его.
И произнес он к человеку Божию, пришедшему из Иудеи, и сказал: так говорит Господь: за то, что ты не повиновался устам Господа и не соблюл повеления, которое заповедал тебе Господь Бог твой,
но воротился, ел хлеб и пил воду в том месте, о котором Он сказал тебе: «не ешь хлеба и не пей воды», тело твое не войдет в гробницу отцов твоих.
После того, как тот поел хлеба и напился, он оседлал осла для пророка, которого он воротил.
И отправился тот. И встретил его на дороге лев и умертвил его. И лежало тело его, брошенное на дороге; осел же стоял подле него, и лев стоял подле тела.
И вот, проходившие мимо люди увидели тело, брошенное на дороге, и льва, стоящего подле тела, и пошли и рассказали в городе, в котором жил пророк-старец.
Пророк, воротивший его с дороги, услышав это, сказал: это тот человек Божий, который не повиновался устам Господа; Господь предал его льву, который изломал его и умертвил его, по слову Господа, которое Он изрек ему.
И сказал сыновьям своим: оседлайте мне осла. И оседлали они.
Он отправился и нашел тело его, брошенное на дороге; осел же и лев стояли подле тела; лев не съел тела и не изломал осла.
И поднял пророк тело человека Божия, и положил его на осла, и повез его обратно. И пошел пророк-старец в город свой, чтобы оплакать и похоронить его.
И положил тело его в своей гробнице и плакал по нем: увы, брат мой!
После погребения его он сказал сыновьям своим: когда я умру, похороните меня в гробнице, в которой погребен человек Божий; подле костей его положите кости мои;
ибо сбудется слово, которое он по повелению Господню произнес о жертвеннике в Вефиле и о всех капищах на высотах, в городах Самарийских.
И после сего события Иеровоам не сошел со своей худой дороги, но продолжал ставить из народа священников высот; кто хотел, того он посвящал, и тот становился священником высот.
Это вело дом Иеровоамов ко греху и к погибели и к истреблению его с лица земли.
Толкования стиха Скопировать ссылку Скопировать текст Добавить в избранное
Библ. энциклопедия Библейский словарь Словарь библ. образов Практическая симфония
Цитата из Библии каждое утро
TG: t.me/azbible
Viber: vb.me/azbible