Быт. Исх. Лев. Чис. Втор. Нав. Суд. Руф. 1Цар. 2Цар. 3Цар. 4Цар. 1Пар. 2Пар. 1Ездр. Неем. 2Ездр. Тов. Иудиф. Эсф. 1Мак. 2Мак. 3Мак. 3Ездр. Иов. Пс. Притч. Еккл. Песн. Прем. Сир. Ис. Иер. Плч. Посл.Иер. Вар. Иез. Дан. Ос. Иоил. Ам. Авд. Ион. Мих. Наум. Авв. Соф. Агг. Зах. Мал. Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Сол. 2Сол. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.

3-я книга Царств

 
  • И се́, человѣ́къ Бо́жiй прiи́де от­ Иу́ды по словеси́ Госпо́дню въ Веѳи́ль, и иеровоа́мъ стоя́ше на олтари́ сво­е́мъ жре́ти хотя́:
  • и воз­зва́ ко олтарю́ сло́вомъ Госпо́днимъ и рече́: олтарю́, олтарю́, си́це глаго́летъ Госпо́дь: се́, сы́нъ ражда́ет­ся до́му дави́дову, Иосі́а и́мя ему́, и пожре́тъ на тебѣ́ жерцы́, и́же на высо́кихъ жру́щыя на тебѣ́, и ко́сти человѣ́ческiя сожже́тъ на тебѣ́.
  • И да́стъ въ де́нь то́й чу́до, глаго́ля: се́й глаго́лъ, его́же рече́ Госпо́дь, глаго́ля: се́, олта́рь разся́дет­ся, и излiе́т­ся ту́къ и́же на не́мъ.
  • И бы́сть егда́ услы́ша ца́рь иеровоа́мъ словеса́ человѣ́ка Бо́жiя воз­зва́в­шаго ко олтарю́ и́же въ Веѳи́ли, и простре́ ца́рь ру́ку свою́ от­ олтаря́, глаго́ля: ими́те его́. И се́, у́сше рука́ его́, ю́же простре́ на́нь, и не можа́­ше воз­врати́ти ю́ къ себѣ́:
  • и олта́рь разсѣ́деся, и излiя́ся ту́къ от­ олтаря́, по чудеси́, е́же даде́ человѣ́къ Бо́жiй сло́вомъ Госпо́днимъ.
  • И рече́ ца́рь иеровоа́мъ человѣ́ку Бо́жiю: помоли́ся ны́нѣ предъ лице́мъ Го́спода Бо́га тво­его́, дабы́ воз­врати́лася рука́ моя́ ко мнѣ́. И помоли́ся человѣ́къ Бо́жiй предъ лице́мъ Госпо́днимъ, и воз­врати́ся рука́ царя́ къ нему́, и бы́сть я́коже пре́жде.
  • И глаго́ла ца́рь къ человѣ́ку Бо́жiю: вни́ди со мно́ю въ до́мъ, и обѣ́дай, и да́мъ ти́ да́ръ.
  • И рече́ человѣ́къ Бо́жiй къ царе́ви: а́ще да́си ми́ по́лъ до́му тво­его́, не вни́ду съ тобо́ю, ниже́ я́мъ хлѣ́ба, ниже́ пiю́ воды́ на мѣ́стѣ се́мъ,
  • я́ко та́ко заповѣ́да ми́ Госпо́дь сло́вомъ, глаго́ля: ни я́ждь хлѣ́ба, ни пі́й воды́, ниже́ воз­врати́ся путе́мъ, и́мже ше́лъ еси́.
  • И отъи́де путе́мъ ины́мъ, и не воз­врати́ся путе́мъ, и́мже прiи́де во Веѳи́ль.
  • И проро́къ еди́нъ ста́ръ живя́ше въ Веѳи́ли, и прiидо́ша сы́нове его́ и повѣ́даша ему́ вся́ дѣла́, я́же сотвори́ человѣ́къ Бо́жiй въ де́нь то́й въ Веѳи́ли, и словеса́, я́же глаго́ла царе́ви, повѣ́даша отцу́ сво­ему́.
  • И рече́ къ ни́мъ оте́цъ и́хъ, глаго́ля: кі́имъ путе́мъ и́де? И показа́ша ему́ сы́нове его́ пу́ть, и́мже и́де человѣ́къ Бо́жiй изше́дый от­ Иу́ды.
  • И рече́ сыно́мъ сво­и́мъ: осѣдла́йте ми́ осля́. И осѣдла́ша ему́ осля́, и всѣ́де на не́,
  • и и́де вслѣ́дъ человѣ́ка Бо́жiя, и обрѣ́те его́ подъ ду́бомъ сѣдя́ща, и рече́ ему́: ты́ ли еси́ человѣ́къ Бо́жiй при­­ше́дый от­ Иу́ды? И рече́ ему́: а́зъ.
  • И рече́ ему́: гряди́ со мно́ю, и я́ждь хлѣ́бъ.
  • И рече́ ему́: не могу́ воз­врати́тися съ тобо́ю, ниже́ я́мъ хлѣ́ба, ни пiю́ воды́ на мѣ́стѣ се́мъ,
  • я́ко та́ко заповѣ́да ми́ Госпо́дь сло́вомъ, глаго́ля: не я́ждь хлѣ́ба та́мо, ниже́ пі́й воды́ та́мо, и да не воз­врати́шися путе́мъ тѣ́мъ, и́мже ше́лъ еси́.
  • И рече́ къ нему́: и а́зъ проро́къ е́смь я́коже ты́, и а́нгелъ глаго́ла ко мнѣ́ сло́вомъ Госпо́днимъ, глаго́ля: воз­врати́ его́ къ себѣ́ въ до́мъ тво́й, да снѣ́стъ хлѣ́ба и пiе́тъ во́ду. И солга́ ему́,
  • и воз­врати́ его́: и яде́ хлѣ́бъ, и пи́ во́ду въ дому́ его́.
  • И бы́сть и́мъ сѣдя́щымъ на трапе́зѣ, и бы́сть сло́во Госпо́дне ко проро́ку воз­вра́щшему его́.
  • И рече́ къ человѣ́ку Бо́жiю при­­ше́дшему от­ Иу́ды, глаго́ля: си́це глаго́летъ Госпо́дь: поне́же преогорчи́лъ еси́ глаго́лъ Госпо́день и не сохрани́лъ еси́ за́повѣди, ю́же заповѣ́да тебѣ́ Госпо́дь Бо́гъ тво́й,
  • и воз­врати́вся я́лъ еси́ хлѣ́бъ и пи́лъ еси́ во́ду на мѣ́стѣ се́мъ, о не́мже рече́ къ тебѣ́, глаго́ля: да не я́си хлѣ́ба и не пiе́ши воды́: сего́ ра́ди не вни́детъ во гро́бъ тѣ́ло твое́ со отцы́ тво­и́ми.
  • И бы́сть по яде́нiи хлѣ́ба и по питiи́ воды́, и осѣдла́ осля́ тому́ проро́ку, и воз­врати́ся, и отъи́де:
  • и обрѣ́те его́ ле́въ на пути́, и умертви́ его́: и бѣ́ тѣ́ло его́ пове́ржено на пути́, и осе́лъ стоя́ше надъ ни́мъ, и ле́въ стоя́ше бли́зъ тѣлесе́ [его́]:
  • и се́, му́жiе мимо­иду́ще, и ви́дѣша ме́ртва пове́ржена на пути́ и льва́ стоя́ща бли́зъ ме́ртваго: и прiидо́ша, и повѣ́даша во гра́дѣ, въ не́мже живя́ше проро́къ ста́рый.
  • И услы́ша [сiе́ проро́къ] воз­врати́вый его́ съ пути́ и рече́: человѣ́къ Бо́жiи се́й е́сть, и́же преступи́ глаго́лъ Бо́жiй, и предаде́ его́ Госпо́дь льву́, и сокруши́ его́, и умертви́ его́ по глаго́лу Госпо́дню, его́же рече́ ему́.
  • И повелѣ́ сыно́мъ сво­и́мъ, глаго́ля: осѣдла́йте ми́ осля́. И осѣдла́ша.
  • И по́йде, и обрѣ́те тѣ́ло его́ пове́ржено на пути́, и осе́лъ и ле́въ стоя́ста надъ тѣ́ломъ, и не снѣде́ ле́въ тѣлесе́ человѣ́ка Бо́жiя и не сокруши́ осла́.
  • И взя́ проро́къ тѣ́ло человѣ́ка Бо́жiя, и воз­ложи́ е́ на осля́, и воз­врати́ е́ проро́къ, и вни́де во гра́дъ погребсти́ его́,
  • и положи́ тѣ́ло его́ во гро́бѣ сво­е́мъ, и рыда́­ше по не́мъ: увы́, бра́те.
  • И бы́сть по рыда́нiи о не́мъ, и рече́ къ сыно́мъ сво­и́мъ, глаго́ля: а́ще умру́, погреби́те мя́ во гро́бѣ се́мъ, идѣ́же человѣ́къ Бо́жiй погребе́нъ е́сть, при­­ косте́хъ его́ положи́те мя́, да спасу́т­ся ко́сти моя́ съ костьми́ его́,
  • я́ко сбу́дет­ся глаго́лъ, его́же глаго́ла сло́вомъ Госпо́днимъ о олтари́, и́же во Веѳи́ли, и о домѣ́хъ высо́кихъ, и́же въ самарі́и.
  • И по глаго́лѣ се́мъ не обрати́ся иеровоа́мъ от­ зло́бы сво­ея́, и воз­врати́ся, и сотвори́ от­ ча́сти еди́ныя люді́й жерцы́ высо́кихъ: и́же хотя́ше, исполня́ше ру́ку свою́, и быва́­ше жре́цъ на высо́кихъ.
  • И бы́сть глаго́лъ се́й въ прегрѣше́нiе до́му иеровоа́млю, и на испроверже́нiе, и на изчезнове́нiе от­ лица́ земли́.
  • И вот, человек Божий пришел из Иудеи по слову Господню в Вефиль, в то время, как Иеровоам стоял у жертвенника, чтобы совершить курение.
  • И произнес к жертвеннику слово Господне и сказал: жертвенник, жертвенник! так говорит Господь: вот, родится сын дому Давидову, имя ему Иосия, и принесет на тебе в жертву священников высот, совершающих на тебе курение, и человеческие кости сожжет на тебе.
  • И дал в тот день знамение, сказав: вот знамение того, что это изрек Господь: вот, этот жертвенник распадется, и пепел, который на нем, рассыплется.
  • Когда царь услышал слово человека Божия, произнесенное к жертвеннику в Вефиле, то простер Иеровоам руку свою от жертвенника, говоря: возьмите его. И одеревенела рука его, которую он простер на него, и не мог он поворотить ее к себе.
  • И жертвенник распался, и пепел с жертвенника рассыпался, по знамению, которое дал человек Божий словом Господним.
  • И сказал царь [Иеровоам] человеку Божию: умилостиви лице Господа Бога твоего и помолись обо мне, чтобы рука моя могла поворотиться ко мне. И умилостивил человек Божий лице Господа, и рука царя поворотилась к нему и стала, как прежде.
  • И сказал царь человеку Божию: зайди со мною в дом и подкрепи себя пищею, и я дам тебе подарок.
  • Но человек Божий сказал царю: хотя бы ты давал мне полдома твоего, я не пойду с тобою и не буду есть хлеба и не буду пить воды в этом месте,
  • ибо так заповедано мне словом Господним: «не ешь там хлеба и не пей воды и не возвращайся тою дорогою, которою ты шел».
  • И пошел он другою дорогою и не пошел обратно тою дорогою, которою пришел в Вефиль.
  • В Вефиле жил один пророк-старец. Сын его пришел и рассказал ему все, что сделал сегодня человек Божий в Вефиле; и слова, какие он говорил царю, пересказали сыновья отцу своему.
  • И спросил их отец их: какою дорогою он пошел? И показали сыновья его, какою дорогою пошел человек Божий, приходивший из Иудеи.
  • И сказал он сыновьям своим: оседлайте мне осла. И оседлали ему осла, и он сел на него.
  • И поехал за человеком Божиим, и нашел его сидящего под дубом, и сказал ему: ты ли человек Божий, пришедший из Иудеи? И сказал тот: я.
  • И сказал ему: зайди ко мне в дом и поешь хлеба.
  • Тот сказал: я не могу возвратиться с тобою и пойти к тебе; не буду есть хлеба и не буду пить у тебя воды в сем месте,
  • ибо словом Господним сказано мне: «не ешь хлеба и не пей там воды и не возвращайся тою дорогою, которою ты шел».
  • И сказал он ему: и я пророк такой же, как ты, и Ангел говорил мне словом Господним, и сказал: «вороти его к себе в дом; пусть поест он хлеба и напьется воды». – Он солгал ему.
  • И тот воротился с ним, и поел хлеба в его доме, и напился воды.
  • Когда они еще сидели за столом, слово Господне было к пророку, воротившему его.
  • И произнес он к человеку Божию, пришедшему из Иудеи, и сказал: так говорит Господь: за то, что ты не повиновался устам Господа и не соблюл повеления, которое заповедал тебе Господь Бог твой,
  • но воротился, ел хлеб и пил воду в том месте, о котором Он сказал тебе: «не ешь хлеба и не пей воды», тело твое не войдет в гробницу отцов твоих.
  • После того, как тот поел хлеба и напился, он оседлал осла для пророка, которого он воротил.
  • И отправился тот. И встретил его на дороге лев и умертвил его. И лежало тело его, брошенное на дороге; осел же стоял подле него, и лев стоял подле тела.
  • И вот, проходившие мимо люди увидели тело, брошенное на дороге, и льва, стоящего подле тела, и пошли и рассказали в городе, в котором жил пророк-старец.
  • Пророк, воротивший его с дороги, услышав это, сказал: это тот человек Божий, который не повиновался устам Господа; Господь предал его льву, который изломал его и умертвил его, по слову Господа, которое Он изрек ему.
  • И сказал сыновьям своим: оседлайте мне осла. И оседлали они.
  • Он отправился и нашел тело его, брошенное на дороге; осел же и лев стояли подле тела; лев не съел тела и не изломал осла.
  • И поднял пророк тело человека Божия, и положил его на осла, и повез его обратно. И пошел пророк-старец в город свой, чтобы оплакать и похоронить его.
  • И положил тело его в своей гробнице и плакал по нем: увы, брат мой!
  • После погребения его он сказал сыновьям своим: когда я умру, похороните меня в гробнице, в которой погребен человек Божий; подле костей его положите кости мои;
  • ибо сбудется слово, которое он по повелению Господню произнес о жертвеннике в Вефиле и о всех капищах на высотах, в городах Самарийских.
  • И после сего события Иеровоам не сошел со своей худой дороги, но продолжал ставить из народа священников высот; кто хотел, того он посвящал, и тот становился священником высот.
  • Это вело дом Иеровоамов ко греху и к погибели и к истреблению его с лица земли.
  • А ось чоловік Божий прийшов за Господнім словом із Юди до Бет-Елу.
    А Єровоам стояв при жертівнику, щоб кадити.
  • І кликнув чоловік Божий при жертівнику за словом Господнім і сказав: Жертівнику, жертівнику, так сказав Господь: Ось у Давидовому домі народиться син, Йосія ім́я йому, і він на тобі принесе в жертву священиків пагірків, що на тобі кадять, і кості людські спаляться на тобі.
  • І дасть він того дня чудо, говорячи: Оце те чудо, про яке говорив Господь: Ось цей жертівник розпадеться, і висиплеться попіл, що на ньому!…
  • І сталося, як цар почув слова цього Божого чоловіка, що кликав до жертівника в Бет-Елі, то Єровоам простяг руку свою від жертівника, говорячи: Схопіть його!
    І всохла рука йому, яку він простяг до нього, і він не міг вернути її до себе…
  • А жертівник розпався, і попіл висипався з жертівника, за тим чудом, що дав Божий чоловік за словом Господнім…
  • А цар відповів і сказав до Божого чоловіка: Умилостив лице Господа, Бога твого, і помолися за мене, і нехай вернеться рука моя до мене!
    І чоловік Божий умилостивив Господнє лице, і царська рука вернулася до нього, і була, як перед тим…
  • І сказав цар до Божого чоловіка: Увійди зо мною до дому й попоїж, і я дам тобі дара!
  • А чоловік Божий сказав до царя: Якщо ти даси мені пів дому свого, не ввійду я з тобою, і не їстиму хліба, і не питиму води в цьому місці!…
  • Бо так наказано мені за словом Господнім, говорячи: Ти не їстимеш хліба, і не питимеш води, і не вернешся дорогою, якою пішов!
  • І пішов він іншою дорогою, і не вернувся тією дорогою, що нею прийшов був до Бет-Елу.
  • А один старий пророк сидів у Бет-Елі.
    І прийшли його сини, і розповіли йому про ввесь чин, що зробив Божий чоловік сьогодні в Бет-Елі, про ті слова, що він говорив до царя, і оповіли їх своєму батькові.
  • І промовив до них їхній батько: Де ж та дорога, якою він пішов?
    А його сини бачили ту дорогу, якою пішов Божий чоловік, що прийшов був з Юди.
  • І сказав він до синів своїх: Осідлайте мені осла!
    І вони осідлали йому осла, і він сів на нього.
  • І поїхав він за Божим чоловіком, і знайшов його, як сидів під дубом.
    І сказав він до нього: Чи ти той Божий чоловік, що прийшов із Юди?
    А той відказав: Я.
  • І сказав він до нього: Іди зо мною до дому та з́їж хліба!
  • А той відказав: Не можу вернутися з тобою та ввійти з тобою, і не їстиму хліба, і не питиму води з тобою в цьому місці!
  • Бо було мені сказано за словом Господнім: Не їстимеш хліба й не питимеш там води, і не вернешся тією дорогою, якою ти йшов!
  • А той відказав йому: І я пророк, як ти!
    А Ангол говорив мені за Господнім словом, кажучи: Заверни його з собою до дому свого, і нехай він їсть хліб і нехай п́є воду.
    Він же говорив йому неправду!
  • І він вернувся з ним, і їв хліб у його домі та пив воду…
  • І сталося, як сиділи вони при столі, то було Господнє слово до пророка, що вернув його.
  • І він кликнув до Божого чоловіка, що прийшов із Юди, говорячи: Так сказав Господь: Тому, що був ти неслухняний Господнім наказам, і не додержував тієї заповіді, що наказав тобі Господь, Бог твій,
  • і ти вернувся, і їв хліб та пив воду в місці, про яке Він говорив тобі: Не їж хліба й не пий води, то не ввійде твій труп до гробу батьків твоїх!…
  • І сталося, як той поїв хліба та напився, то він осідлав йому осла, тому пророкові, що він вернув його.
  • І той подався, та спіткав його на дорозі лев, та й забив його.
    І був кинений труп його на дорозі, а осел стояв при ньому, а той лев стояв при трупі…
  • Аж ось приходять люди, і побачили того трупа, киненого на дорозі, та лева, що стояв при трупі.
    І вони прийшли й говорили в тім місті, де сидів старий пророк.
  • І почув про це той пророк, що вернув його з дороги, та й сказав: Це той Божий чоловік, що був неслухняний Господнім наказам, і Господь дав його левові, і він роздер його та вбив його за Господнім словом, що говорив йому.
  • І сказав він до синів своїх, говорячи: Осідлайте мені осла!
    І осідлали.
  • І поїхав він, і знайшов його трупа, киненого на дорозі, й осла та лева, що стояли при трупі, не з́їв той лев труп а й не роздер осла.
  • І підняв той пророк трупа Божого чоловіка, і поклав його на осла, та й вернув його.
    І ввійшов старий пророк до міста, щоб оплакати та поховати того.
  • І поклав він його в своїм гробі, і плакали над ним: Ой, брате мій!
  • І сталося по його похороні, і сказав він до синів своїх, говорячи: Коли я помру, то поховаєте мене в гробі, що в ньому похований цей Божий чоловік.
    При костях його покладіть мої кості!
  • Бо конче збудеться те слово, що він кликнув був за Господнім словом над тим жертівником, що в Бет-Елі, та над усіма жертівниковими місцями на пагірках, що в містах самарійських.
  • По цій пригоді Єровоам не зійшов зо своєї злої дороги, і настановляв священиків пагірків з усього народу, хто хотів, той призначався, і ставав священиком пагірків.
  • І стала та річ гріхом для Єровоамового дому, і на вигублення, і на винищення з-над поверхні землі.