Быт. Исх. Лев. Чис. Втор. Нав. Суд. Руф. 1Цар. 2Цар. 3Цар. 4Цар. 1Пар. 2Пар. 1Ездр. Неем. 2Ездр. Тов. Иудиф. Эсф. 1Мак. 2Мак. 3Мак. 3Ездр. Иов. Пс. Притч. Еккл. Песн. Прем. Сир. Ис. Иер. Плч. Посл.Иер. Вар. Иез. Дан. Ос. Иоил. Ам. Авд. Ион. Мих. Наум. Авв. Соф. Агг. Зах. Мал. Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Фес. 2Фес. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.

3-я книга Царств

 
  • И сы́нъ Аде́ровъ ца́рь Си́рскiй собра́ всю́ си́лу свою́, и воз­ше́дъ обсѣ́де самарі́ю, и съ ни́мъ три́десять два́ царя́ и вси́ ко́н­ницы и колесни́цы: и взыдо́ша, и обсѣдо́ша самарі́ю, и ра́товаша на ню́:
  • и посла́ ко Ахаа́ву царю́ Изра́илеву во гра́дъ и рече́ къ нему́: си́це глаго́летъ сы́нъ Аде́ровъ:
  • сребро́ твое́ и зла́то твое́ мое́ е́сть, и жены́ твоя́ и ча́да твоя́ до́брая моя́ су́ть.
  • И от­вѣща́ ца́рь Изра́илевъ и рече́: я́коже глаго́лалъ еси́, го́споди мо́й царю́, тво́й е́смь а́зъ и вся́ моя́.
  • И воз­врати́шася послы́ и рѣ́ша: си́це глаго́летъ сы́нъ Аде́ровъ: а́зъ посыла́хъ къ тебѣ́, глаго́ля: сребро́ и зла́то твое́ и жены́ твоя́ и ча́да твоя́ да́ждь мнѣ́:
  • я́ко въ се́й ча́съ у́тро послю́ рабы́ моя́ къ тебѣ́, и изы́щутъ до́мъ тво́й и до́мы о́трокъ тво­и́хъ, и бу́дутъ вся́ жела́емая оче́съ и́хъ, на ни́хже а́ще воз­ложа́тъ ру́ки своя́, и во́змутъ.
  • И при­­зва́ ца́рь Изра́илевъ вся́ старѣ́йшины земли́ и рече́: зна́йте ны́нѣ и ви́дите, я́ко то́й злѣ́ про́ситъ, я́ко при­­сла́ ко мнѣ́ [глаго́ля] о жена́хъ мо­и́хъ и о сынѣ́хъ мо­и́хъ и о дще́рехъ мо­и́хъ: сребра́ мо­его́ и зла́та мо­его́ не воз­брани́хъ ему́.
  • И рѣ́ша ему́ старѣ́йшины и вси́ лю́дiе: не послу́шай, ни восхощи́ [да́ти].
  • И рече́ посло́мъ сы́на Аде́рова: рцы́те господи́ну ва́­шему: вся́, и́хже ра́ди посыла́лъ еси́ къ рабу́ тво­ему́ пре́жде, сотворю́, сего́ же глаго́ла не могу́ сотвори́ти. И от­идо́ша му́жiе [аде́ровы] и воз­вѣсти́ша ему́ сло́во.
  • И па́ки посла́ къ нему́ сы́нъ Аде́ровъ, глаго́ля: сiя́ да сотворя́тъ ми́ бо́зи и сiя́ да при­­ложа́тъ, а́ще дово́лна бу́детъ пе́рсть самарі́и горсте́мъ всѣ́хъ люді́й пѣшце́въ мо­и́хъ.
  • И от­вѣща́ ца́рь Изра́илевъ и рече́: дово́лно: да не хва́лит­ся сля́ченъ, я́коже прямы́й.
  • И бы́сть егда́ от­вѣща́ ему́ сло́во сiе́, бѣ́ пiю́щь са́мъ и вси́ ца́рiе, и́же бя́ху съ ни́мъ въ ку́щахъ: и рече́ отроко́мъ сво­и́мъ: сотвори́те Ва́лъ. И сотвори́ша Ва́лъ надъ гра́домъ.
  • И се́, проро́къ еди́нъ прiи́де къ Ахаа́ву царю́ Изра́илеву и рече́: сiя́ глаго́летъ Госпо́дь: ви́диши ли ве́сь наро́дъ се́й вели́кiй? се́, а́зъ да́мъ его́ дне́сь въ ру́цѣ тво­и́, и уразумѣ́еши, я́ко а́зъ [е́смь] Госпо́дь.
  • И рече́ Ахаа́въ: въ че́мъ? И рече́: си́це глаго́летъ Госпо́дь: во о́троцѣхъ князе́й гра́дских. И рече́ Ахаа́въ: кто́ на́чнетъ бра́нь? И рече́: ты́.
  • И сочте́ Ахаа́въ о́троки князе́й гра́дских, и бы́сть и́хъ двѣ́сти три́десять и два́: и по си́хъ сочте́ лю́ди вся́ сы́ны си́лы, се́дмь ты́сящъ.
  • И изы́де въ полу́дне: и сы́нъ Аде́ровъ пiя́нъ бѣ́ зѣло́ въ сокхо́ѳѣ са́мъ и ца́рiе [и́же съ ни́мъ], три́десять два́ царя́ помо́щника ему́.
  • И изыдо́ша о́троцы во­ево́дъ гра́дскихъ въ пе́рвыхъ. И посла́ сы́нъ Аде́ровъ, и воз­вѣсти́ша царю́ Си́рскому, глаго́люще: му́жiе изыдо́ша изъ самарі́и.
  • И рече́ и́мъ: а́ще на ми́ръ изыдо́ша, по­ими́те и́хъ живы́хъ: и а́ще на бра́нь изыдо́ша, живы́хъ по­ими́те и́хъ, да не исхо́дятъ изъ гра́да.
  • И ті́и изыдо́ша изъ гра́да о́троцы во­ево́дъ гра́дских, и си́ла вслѣ́дъ и́хъ.
  • И порази́ кі́йждо проти́внаго себѣ́, и удво́и кі́йждо проти́внаго себѣ́. И бѣжа́ сирі́а: и погна́ и́хъ Изра́иль, и гонзе́ то́кмо сы́нъ Аде́ровъ ца́рь Си́рскiй на кони́ ко́н­ника.
  • И изы́де ца́рь Изра́илевъ, и взя́ вся́ ко́ни и колесни́цы, и порази́ я́звою вели́кою въ сирі́и.
  • И прiи́де проро́къ къ царю́ Изра́илеву и рече́: укрѣпи́ся и разумѣ́й, и ви́ждь, что́ сотвори́ши, я́ко преходя́щу лѣ́ту сему́, сы́нъ Аде́ровъ, ца́рь сирі́йскiй, прiи́детъ на тя́.
  • И о́троцы царя́ сирі́йска рѣ́ша ему́: Бо́гъ го́ръ Бо́гъ Изра́илевъ, а не Бо́гъ юдо́лiй, сего́ ра́ди укрѣпи́ся па́че на́съ: а́ще же срази́мся съ ни́ми на равни́нѣ, и́стин­но укрѣпи́мся па́че и́хъ:
  • по глаго́лу же сему́ сотвори́: распусти́ цари́ ко­его́ждо на мѣ́сто свое́, и поста́ви вмѣ́сто и́хъ во­ево́ды,
  • и премѣни́мъ тебѣ́ си́лу вмѣ́сто си́лы па́дшiя у тебе́, и ко́ни вмѣ́сто ко́ней, и колесни́цы вмѣ́сто колесни́цъ, и срази́мся съ ни́ми на равни́нѣ, и укрѣпи́мся па́че и́хъ. И послу́ша гла́са и́хъ и сотвори́ та́ко.
  • И бы́сть мину́в­шу лѣ́ту тому́, и сочте́ сы́нъ Аде́ровъ сирі́ю, и взы́де во Афе́ку на бра́нь на Изра́иля.
  • И сы́нове Изра́илевы сочи́слишася и изыдо́ша во срѣ́тенiе и́мъ. И ополчи́шася Изра́илтяне проти́ву и́мъ, а́ки два́ ста́да ко́зъ: сирі́ане же напо́лниша зе́млю.
  • И прiи́де человѣ́къ Бо́жiй и рече́ къ царю́ Изра́илеву: си́це глаго́летъ Госпо́дь: поне́же рече́ сирі́а: Бо́гъ го́ръ Госпо́дь Бо́гъ Изра́илевъ, и не Бо́гъ юдо́лiй то́й, и да́мъ си́лу вели́кую сiю́ въ ру́ку твою́, и уразумѣ́еши, я́ко а́зъ Госпо́дь.
  • И ополчи́шася ті́и проти́ву и́мъ се́дмь дні́й. И бы́сть въ де́нь седмы́й, и при­­бли́жися бра́нь, и порази́ Изра́иль сирі́анъ, сто́ и два́десять ты́сящъ пѣшце́въ во еди́нъ де́нь.
  • И бѣжа́ша оста́в­шiися во Афе́ку гра́дъ, и паде́ стѣна́ на два́десять се́дмь ты́сящъ муже́й оста́в­шихся: сы́нъ же Аде́ровъ бѣжа́ и вни́де въ до́мъ ло́жа, въ черто́гъ.
  • И рѣ́ша къ нему́ о́троцы его́: се́, ны́нѣ вѣ́мы, я́ко ца́рiе до́му Изра́илева ми́лостиви су́ть: да воз­ло́жимъ ны́нѣ вре́тища на чре́сла на́ша и у́жа на вы́и на́шя, и изы́демъ ко царю́ Изра́илеву, да не́гли оживи́тъ ду́шы на́шя.
  • И препоя́сашася во вре́тища по чре́сломъ сво­и́мъ, и воз­ложи́ша у́жя на вы́и своя́, и прiидо́ша къ царю́ Изра́илеву и рѣ́ша: ра́бъ тво́й сы́нъ Аде́ровъ глаго́летъ: да живе́тъ душа́ моя́. И рече́: а́ще е́сть еще́ жи́въ, бра́тъ ми́ е́сть.
  • И му́жiе за зна́къ и въ зало́гъ прiя́ша сло́во от­ у́стъ его́, и рѣ́ша: бра́тъ тво́й сы́нъ Аде́ровъ. И рече́: иди́те и при­­веди́те его́. И изы́де къ нему́ сы́нъ Аде́ровъ. И воз­ведо́ша его́ къ нему́ на колесни́цу.
  • И рече́ къ нему́: гра́ды, я́же взя́ оте́цъ мо́й от­ отца́ тво­его́, от­да́мъ тебѣ́: и на исхо́дъ сотвори́ши я́ себѣ́ въ дама́сцѣ, я́коже положи́ оте́цъ мо́й въ самарі́и, и а́зъ въ завѣ́тѣ пущу́ тя́. И положи́ ему́ завѣ́тъ и от­пусти́ его́.
  • И человѣ́къ еди́нъ от­ сыно́въ проро́чихъ рече́ ко бли́жнему сво­ему́ по словеси́ Госпо́дню: бі́й мя́ ны́нѣ. И не восхотѣ́ человѣ́къ би́ти его́.
  • И рече́ къ нему́: поне́же не послу́шалъ еси́ гла́са Госпо́дня, се́, ты́ отъи́деши от­ мене́, и порази́тъ тя́ ле́въ. И отъи́де от­ него́, и обрѣ́те его́ ле́въ и порази́ его́.
  • И обрѣ́те человѣ́ка ина́го и рече́: бі́й мя́ ны́нѣ. И би́ его́ человѣ́къ, и порази́въ сокруши́ его́.
  • И и́де проро́къ и предста́ царю́ Изра́илеву на пути́ и покры́ покрыва́ломъ о́чи сво­и́.
  • И бы́сть егда́ мимо­идя́ше ца́рь, и се́й возопи́ ко царю́ и рече́: ра́бъ тво́й изы́де на войну́ бра́ни, и се́, му́жъ при­­веде́ ко мнѣ́ му́жа и рече́ ко мнѣ́: сохрани́ му́жа сего́: а́ще же от­рѣши́вся от­ско́читъ, и бу́детъ душа́ твоя́ вмѣ́сто души́ его́, или́ тала́нтъ от­да́си сребра́:
  • и бы́сть я́ко озрѣ́ся ра́бъ тво́й сѣ́мо и ова́мо, и сего́ не бы́сть. И рече́ къ нему́ ца́рь Изра́илевъ: се́, су́дъ тво́й при­­ мнѣ́, са́мъ себе́ уби́лъ еси́.
  • И ускори́ и отъ­я́ покрыва́ло от­ оче́съ сво­и́хъ. И позна́ его́ ца́рь Изра́илевъ, я́ко от­ проро́къ се́й е́сть.
  • И рече́ къ нему́: та́ко глаго́летъ Госпо́дь: поне́же испусти́лъ еси́ ты́ му́жа па́губнаго изъ руки́ тво­ея́, и бу́детъ душа́ твоя́ вмѣ́сто души́ его́, и лю́дiе тво­и́ вмѣ́сто люді́й его́.
  • И отъи́де ца́рь Изра́илевъ къ до́му сво­ему́ смуще́нъ и разсла́бленъ, и прiи́де въ самарі́ю.
  • Венадад, царь Сирийский, собрал все свое войско, и с ним были тридцать два царя, и кони и колесницы, и пошел, осадил Самарию и воевал против нее.
  • И послал послов к Ахаву, царю Израильскому, в город,
  • и сказал ему: так говорит Венадад: серебро твое и золото твое – мои, и жены твои и лучшие сыновья твои – мои.
  • И отвечал царь Израильский и сказал: да будет по слову твоему, господин мой царь: я и все мое – твое.
  • И опять пришли послы и сказали: так говорит Венадад: я послал к тебе сказать: «серебро твое, и золото твое, и жён твоих, и сыновей твоих отдай мне»;
  • поэтому я завтра, к этому времени, пришлю к тебе рабов моих, чтобы они осмотрели твой дом и домы служащих при тебе, и все дорогое для глаз твоих взяли в свои руки и унесли.
  • И созвал царь Израильский всех старейшин земли и сказал: замечайте и смотрите, он замышляет зло; когда он присылал ко мне за жёнами моими, и сыновьями моими, и серебром моим, и золотом моим, я ему не отказал.
  • И сказали ему все старейшины и весь народ: не слушай и не соглашайся.
  • И сказал он послам Венадада: скажите господину моему царю: все, о чем ты присылал в первый раз к рабу твоему, я готов сделать, а этого не могу сделать. И пошли послы и отнесли ему ответ.
  • И прислал к нему Венадад сказать: пусть то и то сделают мне боги, и еще больше сделают, если праха Самарийского достанет по горсти для всех людей, идущих за мною.
  • И отвечал царь Израильский и сказал: скажите: пусть не хвалится подпоясывающийся, как распоясывающийся.
  • Услышав это слово, Венадад, который пил вместе с царями в палатках, сказал рабам своим: осаждайте город. И они осадили город.
  • И вот, один пророк подошел к Ахаву, царю Израильскому, и сказал: так говорит Господь: видишь ли все это большое полчище? вот, Я сегодня предам его в руку твою, чтобы ты знал, что Я Господь.
  • И сказал Ахав: чрез кого? Он сказал: так говорит Господь: чрез слуг областных начальников. И сказал [Ахав]: кто начнет сражение? Он сказал: ты.
  • [Ахав] счел слуг областных начальников, и нашлось их двести тридцать два; после них счел весь народ, всех сынов Израилевых, семь тысяч.
  • И они выступили в полдень. Венадад же напился допьяна в палатках вместе с царями, с тридцатью двумя царями, помогавшими ему.
  • И выступили прежде слуги областных начальников. И послал Венадад, и донесли ему, что люди вышли из Самарии.
  • Он сказал: если за миром вышли они, то схватите их живыми, и если на войну вышли, также схватите их живыми.
  • Вышли из города слуги областных начальников, и войско за ними.
  • И поражал каждый противника своего; и побежали Сирияне, а Израильтяне погнались за ними. Венадад же, царь Сирийский, спасся на коне с всадниками.
  • И вышел царь Израильский, и взял коней и колесниц, и произвел большое поражение у Сириян.
  • И подошел пророк к царю Израильскому и сказал ему: пойди, укрепись, и знай и смотри, что тебе делать, ибо по прошествии года царь Сирийский опять пойдет против тебя.
  • Слуги царя Сирийского сказали ему: Бог их есть Бог гор, [а не Бог долин,] поэтому они одолели нас; если же мы сразимся с ними на равнине, то верно одолеем их.
  • Итак вот что сделай: удали царей, каждого с места его, и вместо них поставь областеначальников;
  • и набери себе войска столько, сколько пало у тебя, и коней, сколько было коней, и колесниц, сколько было колесниц; и сразимся с ними на равнине, и тогда верно одолеем их. И послушался он голоса их и сделал так.
  • По прошествии года Венадад собрал Сириян и выступил к Афеку, чтобы сразиться с Израилем.
  • Собраны были и сыны Израилевы и, взяв продовольствие, пошли навстречу им. И расположились сыны Израилевы станом пред ними, как бы два небольшие стада коз, а Сирияне наполнили землю.
  • И подошел человек Божий, и сказал царю Израильскому: так говорит Господь: за то, что Сирияне говорят: «Господь есть Бог гор, а не Бог долин», Я все это большое полчище предам в руку твою, чтобы вы знали, что Я – Господь.
  • И стояли станом одни против других семь дней. В седьмой день началась битва, и сыны Израилевы поразили сто тысяч пеших Сириян в один день.
  • Остальные убежали в город Афек; там упала стена на остальных двадцать семь тысяч человек. А Венадад ушел в город и бегал из одной внутренней комнаты в другую.
  • И сказали ему слуги его: мы слышали, что цари дома Израилева цари милостивые; позволь нам возложить вретища на чресла свои и веревки на головы свои и пойти к царю Израильскому; может быть, он пощадит жизнь твою.
  • И опоясали они вретищами чресла свои и возложили веревки на головы свои, и пришли к царю Израильскому и сказали: раб твой Венадад говорит: «пощади жизнь мою». Тот сказал: разве он жив? он брат мой.
  • Люди сии приняли это за хороший знак и поспешно подхватили слово из уст его и сказали: брат твой Венадад. И сказал он: пойдите, приведите его. И вышел к нему Венадад, и он посадил его с собою на колесницу.
  • И сказал ему Венадад: города, которые взял мой отец у твоего отца, я возвращу, и площади ты можешь иметь для себя в Дамаске, как отец мой имел в Самарии. Ахав сказал: после договора я отпущу тебя. И, заключив с ним договор, отпустил его.
  • Тогда один человек из сынов пророческих сказал другому, по слову Господа: бей меня. Но этот человек не согласился бить его.
  • И сказал ему: за то, что ты не слушаешь гласа Господня, убьет тебя лев, когда пойдешь от меня. Он пошел от него, и лев, встретив его, убил его.
  • И нашел он другого человека, и сказал: бей меня. Этот человек бил его до того, что изранил побоями.
  • И пошел пророк и предстал пред царя на дороге, прикрыв покрывалом глаза свои.
  • Когда царь проезжал мимо, он закричал царю и сказал: раб твой ходил на сражение, и вот, один человек, отошедший в сторону, подвел ко мне человека и сказал: «стереги этого человека; если его не станет, то твоя душа будет за его душу, или ты должен будешь отвесить талант серебра».
  • Когда раб твой занялся теми и другими делами, его не стало. – И сказал ему царь Израильский: таков тебе и приговор, ты сам решил.
  • Он тотчас снял покрывало с глаз своих, и узнал его царь, что он из пророков.
  • И сказал ему: так говорит Господь: за то, что ты выпустил из рук твоих человека, заклятого Мною, душа твоя будет вместо его души, народ твой вместо его народа.
  • И отправился царь Израильский домой встревоженный и огорченный, и прибыл в Самарию.
  • 亚 兰 王 便 哈 达 聚 集 他 的 全 军 , 率 领 三 十 二 个 王 , 带 着 车 马 上 来 围 攻 撒 马 利 亚 。
  • 又 差 遣 使 者 进 城 见 以 色 列 王 亚 哈 , 对 他 说 , 便 哈 达 如 此 说 ,
  • 你 的 金 银 都 要 归 我 , 你 妻 子 儿 女 中 最 美 的 也 要 归 我 。
  • 以 色 列 王 回 答 说 , 我 主 我 王 阿 , 可 以 依 着 你 的 话 , 我 与 我 所 有 的 都 归 你 。
  • 使 者 又 来 说 , 便 哈 达 如 此 说 , 我 已 差 遣 人 去 见 你 , 要 你 将 你 的 金 银 , 妻 子 , 儿 女 都 给 我 。
  • 但 明 日 约 在 这 时 候 , 我 还 要 差 遣 臣 仆 到 你 那 里 , 搜 查 你 的 家 和 你 仆 人 的 家 , 将 你 眼 中 一 切 所 喜 爱 的 都 拿 了 去 。
  • 以 色 列 王 召 了 国 中 的 长 老 来 , 对 他 们 说 , 请 你 们 看 看 , 这 人 是 怎 样 地 谋 害 我 , 他 先 差 遣 人 到 我 这 里 来 , 要 我 的 妻 子 , 儿 女 , 和 金 银 , 我 并 没 有 推 辞 他 。
  • 长 老 和 百 姓 对 王 说 , 不 要 听 从 他 , 也 不 要 应 允 他 。
  • 故 此 , 以 色 列 王 对 便 哈 达 的 使 者 说 , 你 们 告 诉 我 主 我 王 说 , 王 头 一 次 差 遣 人 向 仆 人 所 要 的 , 仆 人 都 依 从 。 但 这 次 所 要 的 , 我 不 能 依 从 。 使 者 就 去 回 覆 便 哈 达 。
  • 便 哈 达 又 差 遣 人 去 见 亚 哈 说 , 撒 马 利 亚 的 尘 土 若 够 跟 从 我 的 人 每 人 捧 一 捧 的 , 愿 神 明 重 重 地 降 罚 与 我 。
  • 以 色 列 王 说 , 你 告 诉 他 说 , 才 顶 盔 贯 甲 的 , 休 要 像 摘 盔 卸 甲 的 夸 口 。
  • 便 哈 达 和 诸 王 正 在 帐 幕 里 喝 酒 , 听 见 这 话 , 就 对 他 臣 仆 说 , 摆 队 吧 。 他 们 就 摆 队 攻 城 。
  • 有 一 个 先 知 来 见 以 色 列 王 亚 哈 , 说 , 耶 和 华 如 此 说 , 这 一 大 群 人 你 看 见 了 麽 。 今 日 我 必 将 他 们 交 在 你 手 里 , 你 就 知 道 我 是 耶 和 华 。
  • 亚 哈 说 , 藉 着 谁 呢 。 他 回 答 说 , 耶 和 华 说 , 藉 着 跟 从 省 长 的 少 年 人 。 亚 哈 说 , 要 谁 率 领 呢 。 他 说 , 要 你 亲 自 率 领 。
  • 于 是 亚 哈 数 点 跟 从 省 长 的 少 年 人 , 共 有 二 百 三 十 二 名 , 后 又 数 点 以 色 列 的 众 兵 , 共 有 七 千 名 。
  • 午 间 , 他 们 就 出 城 。 便 哈 达 和 帮 助 他 的 三 十 二 个 王 正 在 帐 幕 里 痛 饮 。
  • 跟 从 省 长 的 少 年 人 先 出 城 。 便 哈 达 差 遣 人 去 探 望 , 他 们 回 报 说 , 有 人 从 撒 马 利 亚 出 来 了 。
  • 他 说 , 他 们 若 为 讲 和 出 来 , 要 活 捉 他 们 。 若 为 打 仗 出 来 , 也 要 活 捉 他 们 。
  • 跟 从 省 长 的 少 年 人 出 城 , 军 兵 跟 随 他 们 。
  • 各 人 遇 见 敌 人 就 杀 。 亚 兰 人 逃 跑 , 以 色 列 人 追 赶 他 们 。 亚 兰 王 便 哈 达 骑 着 马 和 马 兵 一 同 逃 跑 。
  • 以 色 列 王 出 城 攻 打 车 马 , 大 大 击 杀 亚 兰 人 。
  • 那 先 知 来 见 以 色 列 王 , 对 他 说 , 你 当 自 强 , 留 心 怎 样 防 备 。 因 为 到 明 年 这 时 候 , 亚 兰 王 必 上 来 攻 击 你 。
  • 亚 兰 王 的 臣 仆 对 亚 兰 王 说 , 以 色 列 人 的 神 是 山 神 , 所 以 他 们 胜 过 我 们 。 但 在 平 原 与 他 们 打 仗 , 我 们 必 定 得 胜 。
  • 王 当 这 样 行 , 把 诸 王 革 去 , 派 军 长 代 替 他 们 ,
  • 又 照 着 王 丧 失 军 兵 之 数 , 再 招 募 一 军 , 马 补 马 , 车 补 车 , 我 们 在 平 原 与 他 们 打 仗 , 必 定 得 胜 。 王 便 听 臣 仆 的 话 去 行 。
  • 次 年 , 便 哈 达 果 然 点 齐 亚 兰 人 上 亚 弗 去 , 要 与 以 色 列 人 打 仗 。
  • 以 色 列 人 也 点 齐 军 兵 , 预 备 食 物 , 迎 着 亚 兰 人 出 去 , 对 着 他 们 安 营 , 好 像 两 小 群 山 羊 羔 。 亚 兰 人 却 满 了 地 面 。
  • 有 神 人 来 见 以 色 列 王 , 说 , 耶 和 华 如 此 说 , 亚 兰 人 既 说 我 耶 和 华 是 山 神 , 不 是 平 原 的 神 , 所 以 我 必 将 这 一 大 群 人 都 交 在 你 手 中 , 你 们 就 知 道 我 是 耶 和 华 。
  • 以 色 列 人 与 亚 兰 人 相 对 安 营 七 日 , 到 第 七 日 两 军 交 战 。 那 一 日 以 色 列 人 杀 了 亚 兰 人 步 兵 十 万 ,
  • 其 馀 的 逃 入 亚 弗 城 。 城 墙 塌 倒 , 压 死 剩 下 的 二 万 七 千 人 。 便 哈 达 也 逃 入 城 , 藏 在 严 密 的 屋 子 里 。
  • 他 的 臣 仆 对 他 说 , 我 们 听 说 以 色 列 王 都 是 仁 慈 的 王 , 现 在 我 们 不 如 腰 束 麻 布 , 头 套 绳 索 , 出 去 投 降 以 色 列 王 , 或 者 他 存 留 王 的 性 命 。
  • 于 是 他 们 腰 束 麻 布 , 头 套 绳 索 , 去 见 以 色 列 王 , 说 , 王 的 仆 人 便 哈 达 说 , 求 王 存 留 我 的 性 命 。 亚 哈 说 , 他 还 活 着 麽 。 他 是 我 的 兄 弟 。
  • 这 些 人 留 心 探 出 他 的 口 气 来 , 便 急 忙 就 着 他 的 话 说 , 便 哈 达 是 王 的 兄 弟 。 王 说 , 你 们 去 请 他 来 。 便 哈 达 出 来 见 王 , 王 就 请 他 上 车 。
  • 便 哈 达 对 王 说 , 我 父 从 你 父 那 里 所 夺 的 城 邑 , 我 必 归 还 。 你 可 以 在 大 马 色 立 街 市 , 像 我 父 在 撒 马 利 亚 所 立 的 一 样 。 亚 哈 说 , 我 照 此 立 约 , 放 你 回 去 , 就 与 他 立 约 , 放 他 去 了 。
  • 有 先 知 的 一 个 门 徒 奉 耶 和 华 的 命 对 他 的 同 伴 说 , 你 打 我 吧 。 那 人 不 肯 打 他 。
  • 他 就 对 那 人 说 , 你 既 不 听 从 耶 和 华 的 话 , 你 一 离 开 我 , 必 有 狮 子 咬 死 你 。 那 人 一 离 开 他 , 果 然 遇 见 狮 子 , 把 他 咬 死 了 。
  • 先 知 的 门 徒 又 遇 见 一 个 人 , 对 他 说 , 你 打 我 吧 。 那 人 就 打 他 , 将 他 打 伤 。
  • 他 就 去 了 , 用 头 巾 蒙 眼 , 改 换 面 目 , 在 路 旁 等 候 王 。
  • 王 从 那 里 经 过 , 他 向 王 呼 叫 说 , 仆 人 在 阵 上 的 时 候 , 有 人 带 了 一 个 人 来 , 对 我 说 , 你 看 守 这 人 , 若 把 他 失 了 , 你 的 性 命 必 代 替 他 的 性 命 。 不 然 , 你 必 交 出 一 他 连 得 银 子 来 。
  • 仆 人 正 在 忙 乱 之 间 , 那 人 就 不 见 了 。 以 色 列 王 对 他 说 , 你 自 己 定 妥 了 , 必 照 样 判 断 你 。
  • 他 急 忙 除 掉 蒙 眼 的 头 巾 , 以 色 列 王 就 认 出 他 是 一 个 先 知 。
  • 他 对 王 说 , 耶 和 华 如 此 说 , 因 你 将 我 定 要 灭 绝 的 人 放 去 , 你 的 命 就 必 代 替 他 的 命 , 你 的 民 也 必 代 替 他 的 民 。
  • 于 是 以 色 列 王 闷 闷 不 乐 地 回 到 撒 马 利 亚 , 进 了 他 的 宫 。