И посла́ хира́мъ ца́рь ти́рскiй о́троки своя́ къ Соломо́ну: услы́ша бо, я́ко пома́заша его́ на ца́рство вмѣ́сто дави́да отца́ его́, я́ко любя́ше хира́мъ дави́да во вся́ дни́.

И посла́ Соломо́нъ къ хира́му, глаго́ля:

ты́ вѣ́си отца́ моего́ дави́да, я́ко не возмо́же созда́ти до́му и́мени Го́спода Бо́га моего́, от лица́ проти́вныхъ, окружи́вшихъ его́, до́ндеже даде́ я́ Госпо́дь подъ стопы́ но́гъ его́:

и ны́нѣ упоко́и Госпо́дь Бо́гъ мо́й мнѣ́ о́крестъ, нѣ́сть навѣ́тника, ниже́ сопроти́вника лука́ваго:

и се́, а́зъ глаго́лю созда́ти до́мъ и́мени Го́спода Бо́га моего́, я́коже глаго́ла Госпо́дь Бо́гъ къ дави́ду отцу́ моему́, глаго́ля: сы́нъ тво́й, его́же да́мъ вмѣ́сто тебе́ на престо́лъ тво́й, то́й сози́ждетъ до́мъ и́мени моему́:

и ны́нѣ заповѣ́ждь, да насѣку́тъ ми́ дре́въ от Лива́на, и се́, раби́ мои́ съ рабы́ твои́ми, и мзду́ трудо́въ твои́хъ да́мъ ти́ по всему́ ели́ка рече́ши, поне́же ты́ вѣ́си, я́ко нѣ́сть на́мъ вѣ́дущаго древа́ сѣщи́, я́коже Сидо́няне.

И бы́сть егда́ услы́ша хира́мъ словеса́ Соломо́ня, возра́довася зѣло́ и рече́: благослове́нъ Бо́гъ дне́сь, и́же даде́ дави́ду сы́на разу́мна надъ людьми́ си́ми мно́гими.

И посла́ хира́мъ къ Соломо́ну, глаго́ля: слы́шахъ о всѣ́хъ, и́хже ра́ди посла́лъ еси́ ко мнѣ́: а́зъ сотворю́ все́ хотѣ́нiе твое́ о древа́хъ ке́дровыхъ и пе́вговыхъ:

слуги́ мои́ изнесу́тъ я́ от Лива́на къ мо́рю, и а́зъ положу́ я́ въ складе́нiя на мѣ́сто, идѣ́же возвѣсти́ши мнѣ́, и довезу́ я́ та́мо: и ты́ во́змеши, и сотвори́ши хотѣ́нiе мое́, е́же да́ти хлѣ́бы до́му моему́.

И бѣ́ хира́мъ дая́ Соломо́ну ке́дры и пе́вги и всю́ во́лю его́.

И даде́ Соломо́нъ хира́му два́десять ты́сящъ мѣ́ръ пшени́цы, и пи́щу до́му его́, и два́десять ты́сящъ мѣ́ръ еле́а чи́стаго: по сему́ дава́ше Соломо́нъ хира́му на вся́ко лѣ́то.

И Госпо́дь даде́ Соломо́ну прему́дрость, я́коже глаго́ла ему́. И бѣ́ ми́ръ между́ хира́момъ и между́ Соломо́номъ, и положи́ша завѣ́тъ между́ собо́ю.

И взя́ ца́рь да́нь от всего́ Изра́иля, и бѣ́ да́нь три́десять ты́сящъ муже́й.

И посла́ я́ въ Лива́нъ, де́сять ты́сящъ на ме́сяцъ въ премѣ́ну: ме́сяцъ бы́ша въ Лива́нѣ и два́ ме́сяца въ дому́ свое́мъ: и бя́ше Адонира́мъ надъ да́нiю.

И бя́ше Соломо́ну се́дмьдесятъ ты́сящъ нося́щихъ бремена́ и о́смьдесятъ ты́сящъ сѣку́щихъ ка́менiе въ горѣ́,

кромѣ́ старѣ́йшинъ приста́вленыхъ надъ дѣла́ми Соломо́ними, три́ ты́сящы и ше́сть со́тъ приста́вникъ дѣ́лающихъ дѣла́.

И заповѣ́да ца́рь, и взя́ша ка́менiе вели́кое, ка́менiе честно́е на основа́нiе хра́ма, и ка́менiе нете́саное.

И истеса́ша сы́нове Соломо́ни и сы́нове хира́мли и каменосѣ́чцы Гева́лстiи: и изгото́виша ка́менiя и древа́ въ три́ лѣ́та.

Украинский (Огієнко)

А Соломон панував над усіма царствами від Річки аж до филистимського краю та аж до границі Єгипту.
Вони приносили дари та служили Соломонові по всі дні його життя.

І була Соломонова пожива на один день: тридцять корів пшеничної муки, а шістдесят корів іншої муки.

Десятеро з великої ситої худоби, і двадцятеро з худоби великої з паші та сотня худоби дрібної, окрім оленя, і сарни, і антилопи та ситих гусок.

Бо він панував по всій цій стороні Річки від Тіфсаху та аж до Аззи над усіма царями по цей бік Річки.
І був у нього мир зо всіх сторін його навколо.

І безпечно сидів Юда та Ізраїль, кожен під своїм виноградником та під своєю фіґою від Дану й аж до Беер-Шеви всі дні Соломона.

І було в Соломона сорок тисяч стійлів для коней колесниць його та дванадцять тисяч верхівців.

І годували ці намісники царя Соломона та кожного, хто приходив до столу царя Соломона, кожен свій місяць, і не було недостачі ні в чому.

А ячменю та соломи для коней та для румаків спроваджували до місця, де хто був, кожен за постановою для нього.

І дав Бог Соломонові дуже багато мудрости та розуму, а широкість серця як пісок, що на березі моря.

І збільшилася Соломонова мудрість над мудрість усіх синів сходу та над усю мудрість Єгипту.

І був він мудріший від усякого чоловіка, від Етана езрахітського, і Гемана, і Калкола та Дарди, Махолових синів.
А ім́я його було славне серед усіх людей навколо.

І він проказав три тисячі приказок, а пісень його було тисяча й п́ять.

І говорив він про дерева, від кедру, що на Ливані, й аж до ісопу, що росте на стіні.
І говорив про худобу, і про птаства, і про плазуюче та про риб.

І приходили від усіх народів, щоб послухати Соломонову мудрість, від усіх царів краю, що чули про мудрість його.

І послав Хірам, цар Тиру, своїх слуг до Соломона, бо почув, що його помазали на царя на місце батька його, бо Хірам був приятелем Давидовим по всі дні.

І послав Соломон до Хірама, говорячи:

Ти знаєш мого батька Давида, що не міг він збудувати дому для Імени Господа, Бога свого, через війни, що оточували його, аж поки Господь не віддав їх, ворогів, під стопи ніг його.

А тепер Господь, Бог мій, дав мені відпочинок навколо, нема противника, і нема злого випадку.

І ото я маю на думці збудувати дім Імени Господа, Бога мого, як Господь говорив був моєму батькові Давидові, кажучи: Син твій, якого дам замість тебе на трон твій, він збудує той дім для Ймення Мого.

А тепер накажи, і нехай зітнуть мені кедри з Ливану, а раби мої будуть із рабами твоїми, а в нагороду за твоїх рабів я дам тобі все, що скажеш, бо ти знаєш, що серед нас немає нікого, хто вмів би стинати дерева, як сидоняни.

І сталося, як почув Хірам Соломонові слова, то дуже зрадів та й сказав: Благословенний Господь сьогодні, що дав Давидові мудрого сина над цим великим народом!

І послав Хірам до Соломона, говорячи: Почув я про те, про що посилав ти до мене.
Я виконаю все бажання твоє, щодо дерева кедрового та дерева кипарисового.

Мої раби спустять із Ливану до моря, а я їх поскладаю в плоти, і відправлю морем аж до місця, про яке пошлеш мені звістку, і порозбиваю їх там, і ти забереш.
А ти виконаєш моє бажання, дати хліба для мого дому.

І давав Хірам Соломонові дерева кедрові та дерева кипарисові, усе за бажанням його.

А Соломон давав Хірамові двадцять тисяч корів пшениці, живність для дому його, та двадцять тисяч корів товченої оливи.
Так давав Соломон Хірамові рік-у-рік.

А Господь дав Соломонові мудрість, як обіцяв був йому.
І був мир між Хірамом та між Соломоном, і обидва вони склали умову.

А Соломон зібрав данину робітників зо всього Ізраїля, і була та данина тридцять тисяч чоловіка.

І він посилав їх до Ливану, по десять тисяч на місяць, напереміну: місяць були вони на Ливані, два місяці у домі своїм;
а Адонірам доглядав над робітниками.

І було в Соломона сімдесят тисяч тягарових носіїв та вісімдесят тисяч ламачів у горах,

окрім трьох тисяч і трьох сотень керівників, що настановив Соломон над працею, вони правили над народом, що робили працю.

І цар наказав, і вони ламали велике каміння, каміння дороге, щоб закласти дім із тесаного каміння.

І їх отесували будівничі Соломонові й будівничі Хірамові та ґівляни, і наготовили дерева та каміння на збудування храму.

Немецкий (GNB)

Salomo herrschte über alle Königreiche vom Eufrat bis zum Gebiet der Philister und zur Grenze Ägyptens. Sie erkannten seine Oberherrschaft an und zahlten ihm Tribut. So blieb es während der ganzen Regierungszeit Salomos.

Salomo brauchte für seine Hofhaltung täglich drei Tonnen feines und sechs Tonnen gewöhnliches Mehl,

zehn im Stall gemästete Rinder, zwanzig Rinder von der Weide und hundert Schafe; dazu kamen noch Hirsche, Rehe, Gazellen und gemästetes Geflügel.

Salomos Herrschaft erstreckte sich über das ganze Gebiet westlich des Eufrats und über alle Könige, die dort regierten, von der Stadt Tifsach bis nach Gaza. Mit allen Nachbarländern hatte er Frieden.

Während seiner ganzen Regierungszeit lebten die Leute in Juda und Israel, von Dan im Norden bis Beerscheba im Süden, in Sicherheit und Wohlstand. Jeder konnte ungestört unter seinem Weinstock und seinem Feigenbaum sitzen.

Salomo hatte 12000 Pferde für seine 4000 Streitwagengespanne.

Die Verwalter seiner zwölf Provinzen versorgten ihn und alle, die an der königlichen Tafel speisten, mit Lebensmitteln, sodass es an nichts fehlte. Jeden Monat war eine andere Provinz dafür zuständig.

Sie beschafften auch Gerste und Stroh für die Wagenpferde und anderen Zugtiere und brachten es nach einer festgelegten Ordnung jeweils dorthin, wo es gebraucht wurde.

Gott schenkte Salomo große Weisheit und Einsicht und ein Wissen, so unermesslich wie der Sand am Meeresstrand.

Salomo übertraf darin sogar die Weisen Arabiens und Ägyptens.

Er wusste mehr als alle Menschen, auch mehr als der Esrachiter Etan und als Heman, Kalkol und Darda, die Söhne Mahols. Sein Ruhm verbreitete sich unter allen benachbarten Völkern.

Er verfasste 3000 Weisheitssprüche und 1005 Lieder.

Er sprach darin über alle Arten von Bäumen von der Libanon-Zeder bis zum Ysop, der an Mauern wächst, und ebenso über die großen Landtiere, die Vögel, die Kriechtiere und Fische.

Aus allen Völkern kamen Leute, um Salomo zu hören, wenn er seine Weisheitsworte vortrug; alle Könige der Erde, zu denen der Ruf seiner Weisheit gedrungen war, schickten Gesandte zu ihm.

König Hiram von Tyrus war stets ein guter Freund Davids gewesen. Als er erfuhr, dass Salomo anstelle seines Vaters König geworden war, schickte er eine Gesandtschaft nach Jerusalem.

Daraufhin ließ Salomo Hiram ausrichten:

»Wie du weißt, konnte mein Vater David dem HERRN, seinem Gott, keinen Tempel bauen. Er musste sich ständig gegen die Angriffe der Nachbarvölker wehren, bis der HERR ihm den Sieg über sie gab.

Mir aber hat der HERR, mein Gott, Frieden geschenkt. Niemand greift mich an, kein Unheil bedroht mich.

Darum habe ich mich entschlossen, einen Tempel zu bauen, einen Wohnsitz für den Namen des HERRN, meines Gottes. So hatte der HERR es vorgesehen, als er zu meinem Vater David sagte: ́Dein Sohn, dem ich nach deinem Tod die Herrschaft übertragen werde, soll meinem Namen ein Haus bauen.́

Deshalb bitte ich dich: Lass auf dem Libanon-Gebirge für mich Zedern fällen! Meine Arbeiter werden den deinen dabei zur Hand gehen. Ich erstatte dir den Lohn für deine Leute; fordere, was du für angemessen hältst. Du weißt ja, dass wir in Israel niemand haben, der so gut Bäume fällen kann wie deine Untertanen im Gebiet von Sidon.«

Als Hiram die Botschaft Salomos erhielt, freute er sich sehr und sagte: »Dem HERRN sei gedankt, dass er David einen so tüchtigen Sohn geschenkt hat, der dieses große Volk regieren kann!«

Er ließ Salomo sagen: »Ich habe deine Botschaft erhalten. Ich bin bereit, deinen Wunsch zu erfüllen und dir das Bauholz zu schicken.

Meine Arbeiter werden die Stämme vom Libanon zum Meer hinunterschaffen. Dann lasse ich sie zu Flößen zusammenbinden und die Küste entlang zu dem Platz bringen, den du mir nennen wirst. Dort werden meine Arbeiter die Flöße wieder auflösen und deine Leute können die Stämme für den Weitertransport übernehmen. Du wirst mir dafür gewiss auch einen Wunsch erfüllen und mir Lebensmittel für meinen Hof schicken.«

Salomo erhielt von Hiram die Zedern- und Zypressenstämme, die er brauchte.

Dafür lieferte er für den Unterhalt von Hirams Königshof jährlich 3000 Tonnen Weizen und 4000 Hektoliter feinstes Olivenöl.

Der HERR hatte Salomo Weisheit geschenkt, wie er es ihm versprochen hatte. Deshalb herrschte Frieden zwischen Hiram und Salomo und die beiden schlossen ein Bündnis.

König Salomo ließ in ganz Israel 30000 Leute zum Frondienst ausheben

und stellte sie unter die Leitung Adonirams. Jeweils 10000 mussten einen Monat lang auf dem Libanon arbeiten, danach durften sie für zwei Monate nach Hause.

Darüber hinaus arbeiteten für Salomo in den Bergen Judas 80000 Steinbrecher und 70000 Männer, die die Steinblöcke abtransportierten.

Dazu kamen 3300 Aufseher, die den Provinzverwaltern Salomos unterstellt waren und die gesamte Arbeit überwachen mussten.

Auf Befehl des Königs brachen sie mächtige Steinblöcke von bester Qualität für das Fundament des Tempels; sie wurden im Steinbruch zurechtgehauen.

Die Bauleute Salomos und Hirams sowie Männer aus der Stadt Byblos bearbeiteten die Steinblöcke und Stämme, wie sie für den Bau des Tempels gebraucht wurden.

Синодальный

Языки

1 Соломон заключил договор с Хирамом, царем Тирским, чтобы тот нарубил деревьев с Ливана и доставил их в Иерусалим для постройки дома Господня; 13 обложение повинностью всего Израиля, чтобы работать каждый третий месяц для царя.

И послал Хирам, царь Тирский, слуг своих к Соломону, когда услышал, что его помазали в царя на место отца его; ибо Хирам был другом Давида во всю жизнь.

И послал также и Соломон к Хираму сказать:

ты знаешь, что Давид, отец мой, не мог построить дом имени Господа Бога своего по причине войн с окрестными народами, доколе Господь не покорил их под стопы ног его;

ныне же Господь Бог мой даровал мне покой отовсюду: нет противника и нет более препон;

и вот, я намерен построить дом имени Господа Бога моего, как сказал Господь отцу моему Давиду, говоря: «сын твой, которого Я посажу вместо тебя на престоле твоем, он построит дом имени Моему»;

итак прикажи нарубить для меня кедров с Ливана; и вот, рабы мои будут вместе с твоими рабами, и я буду давать тебе плату за рабов твоих, какую ты назначишь; ибо ты знаешь, что у нас нет людей, которые умели бы рубить дерева так, как Сидоняне.

Когда услышал Хирам слова Соломона, очень обрадовался и сказал: благословен ныне Господь, Который дал Давиду сына мудрого для управления этим многочисленным народом!

И послал Хирам к Соломону сказать: я выслушал то, за чем ты посылал ко мне, и исполню все желание твое о деревах кедровых и деревах кипарисовых;

рабы мои свезут их с Ливана к морю, и я плотами доставлю их морем к месту, которое ты назначишь мне, и там сложу их, и ты возьмешь; но и ты исполни мое желание, чтобы доставлять хлеб для моего дома.

И давал Хирам Соломону дерева кедровые и дерева кипарисовые, вполне по его желанию.

А Соломон давал Хираму двадцать тысяч ко́ров пшеницы для продовольствия дома его и двадцать ко́ров оливкового выбитого масла: столько давал Соломон Хираму каждый год.

Господь дал мудрость Соломону, как обещал ему. И был мир между Хирамом и Соломоном, и они заключили между собою союз.

И обложил царь Соломон повинностью весь Израиль; повинность же состояла в тридцати тысячах человек.

И посылал их на Ливан, по десяти тысяч на месяц, попеременно; месяц они были на Ливане, а два месяца в доме своем. Адонирам же начальствовал над ними.

Еще у Соломона было семьдесят тысяч носящих тяжести и восемьдесят тысяч каменосеков в горах,

кроме трех тысяч трехсот начальников, поставленных Соломоном над работою для надзора за народом, который производил работу.

И повелел царь привозить камни большие, камни дорогие, для основания дома, камни обделанные.

Обтесывали же их работники Соломоновы и работники Хирамовы и Гивлитяне, и приготовляли дерева и камни для строения дома [три года].