Быт. Исх. Лев. Чис. Втор. Нав. Суд. Руф. 1Цар. 2Цар. 3Цар. 4Цар. 1Пар. 2Пар. 1Ездр. Неем. 2Ездр. Тов. Иудиф. Эсф. 1Мак. 2Мак. 3Мак. 3Ездр. Иов. Пс. Притч. Еккл. Песн. Прем. Сир. Ис. Иер. Плч. Посл.Иер. Вар. Иез. Дан. Ос. Иоил. Ам. Авд. Ион. Мих. Наум. Авв. Соф. Агг. Зах. Мал. Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Сол. 2Сол. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.

3-я книга Царств

 
  • И посла́ хира́мъ ца́рь ти́рскiй о́троки своя́ къ соломо́ну: услы́ша бо, я́ко пома́заша его́ на ца́р­ст­во вмѣ́сто дави́да отца́ его́, я́ко любя́ше хира́мъ дави́да во вся́ дни́.
  • И посла́ соломо́нъ къ хира́му, глаго́ля:
  • ты́ вѣ́си отца́ мо­его́ дави́да, я́ко не воз­мо́же созда́ти до́му и́мени Го́спода Бо́га мо­его́, от­ лица́ проти́вныхъ, окружи́в­шихъ его́, до́ндеже даде́ я́ Госпо́дь подъ стопы́ но́гъ его́:
  • и ны́нѣ упоко́и Госпо́дь Бо́гъ мо́й мнѣ́ о́крестъ, нѣ́сть навѣ́тника, ниже́ сопроти́вника лука́ваго:
  • и се́, а́зъ глаго́лю созда́ти до́мъ и́мени Го́спода Бо́га мо­его́, я́коже глаго́ла Госпо́дь Бо́гъ къ дави́ду отцу́ мо­ему́, глаго́ля: сы́нъ тво́й, его́же да́мъ вмѣ́сто тебе́ на престо́лъ тво́й, то́й сози́ждетъ до́мъ и́мени мо­ему́:
  • и ны́нѣ заповѣ́ждь, да насѣку́тъ ми́ дре́въ от­ Лива́на, и се́, раби́ мо­и́ съ рабы́ тво­и́ми, и мзду́ трудо́въ тво­и́хъ да́мъ ти́ по всему́ ели́ка рече́ши, поне́же ты́ вѣ́си, я́ко нѣ́сть на́мъ вѣ́дущаго древа́ сѣщи́, я́коже Сидо́няне.
  • И бы́сть егда́ услы́ша хира́мъ словеса́ соломо́ня, воз­ра́довася зѣло́ и рече́: благослове́нъ Бо́гъ дне́сь, и́же даде́ дави́ду сы́на разу́мна надъ людьми́ си́ми мно́гими.
  • И посла́ хира́мъ къ соломо́ну, глаго́ля: слы́шахъ о всѣ́хъ, и́хже ра́ди посла́лъ еси́ ко мнѣ́: а́зъ сотворю́ все́ хотѣ́нiе твое́ о древа́хъ ке́дровыхъ и пе́вговыхъ:
  • слуги́ мо­и́ изнесу́тъ я́ от­ Лива́на къ мо́рю, и а́зъ положу́ я́ въ складе́нiя на мѣ́сто, идѣ́же воз­вѣсти́ши мнѣ́, и довезу́ я́ та́мо: и ты́ во́змеши, и сотвори́ши хотѣ́нiе мое́, е́же да́ти хлѣ́бы до́му мо­ему́.
  • И бѣ́ хира́мъ дая́ соломо́ну ке́дры и пе́вги и всю́ во́лю его́.
  • И даде́ соломо́нъ хира́му два́десять ты́сящъ мѣ́ръ пшени́цы, и пи́щу до́му его́, и два́десять ты́сящъ мѣ́ръ еле́а чи́стаго: по сему́ дава́­ше соломо́нъ хира́му на вся́ко лѣ́то.
  • И Госпо́дь даде́ соломо́ну прему́дрость, я́коже глаго́ла ему́. И бѣ́ ми́ръ между́ хира́момъ и между́ соломо́номъ, и положи́ша завѣ́тъ между́ собо́ю.
  • И взя́ ца́рь да́нь от­ всего́ Изра́иля, и бѣ́ да́нь три́десять ты́сящъ муже́й.
  • И посла́ я́ въ Лива́нъ, де́сять ты́сящъ на ме́сяцъ въ премѣ́ну: ме́сяцъ бы́ша въ Лива́нѣ и два́ ме́сяца въ дому́ сво­е́мъ: и бя́ше Адонира́мъ надъ да́нiю.
  • И бя́ше соломо́ну се́дмьдесятъ ты́сящъ нося́щихъ бремена́ и о́смьдесятъ ты́сящъ сѣку́щихъ ка́менiе въ горѣ́,
  • кромѣ́ старѣ́йшинъ при­­ста́вленыхъ надъ дѣла́ми соломо́ними, три́ ты́сящы и ше́сть со́тъ при­­ста́вникъ дѣ́ла­ю­щихъ дѣла́.
  • И заповѣ́да ца́рь, и взя́ша ка́менiе вели́кое, ка́менiе честно́е на основа́нiе хра́ма, и ка́менiе нете́саное.
  • И истеса́ша сы́нове соломо́ни и сы́нове хира́мли и каменосѣ́чцы Гева́лстiи: и изгото́виша ка́менiя и древа́ въ три́ лѣ́та.
  • И послал Хирам, царь Тирский, слуг своих к Соломону, когда услышал, что его помазали в царя на место отца его; ибо Хирам был другом Давида во всю жизнь.
  • И послал также и Соломон к Хираму сказать:
  • ты знаешь, что Давид, отец мой, не мог построить дом имени Господа Бога своего по причине войн с окрестными народами, доколе Господь не покорил их под стопы ног его;
  • ныне же Господь Бог мой даровал мне покой отовсюду: нет противника и нет более препон;
  • и вот, я намерен построить дом имени Господа Бога моего, как сказал Господь отцу моему Давиду, говоря: «сын твой, которого Я посажу вместо тебя на престоле твоем, он построит дом имени Моему»;
  • итак прикажи нарубить для меня кедров с Ливана; и вот, рабы мои будут вместе с твоими рабами, и я буду давать тебе плату за рабов твоих, какую ты назначишь; ибо ты знаешь, что у нас нет людей, которые умели бы рубить дерева так, как Сидоняне.
  • Когда услышал Хирам слова Соломона, очень обрадовался и сказал: благословен ныне Господь, Который дал Давиду сына мудрого для управления этим многочисленным народом!
  • И послал Хирам к Соломону сказать: я выслушал то, за чем ты посылал ко мне, и исполню все желание твое о деревах кедровых и деревах кипарисовых;
  • рабы мои свезут их с Ливана к морю, и я плотами доставлю их морем к месту, которое ты назначишь мне, и там сложу их, и ты возьмешь; но и ты исполни мое желание, чтобы доставлять хлеб для моего дома.
  • И давал Хирам Соломону дерева кедровые и дерева кипарисовые, вполне по его желанию.
  • А Соломон давал Хираму двадцать тысяч ко́ров пшеницы для продовольствия дома его и двадцать ко́ров оливкового выбитого масла: столько давал Соломон Хираму каждый год.
  • Господь дал мудрость Соломону, как обещал ему. И был мир между Хирамом и Соломоном, и они заключили между собою союз.
  • И обложил царь Соломон повинностью весь Израиль; повинность же состояла в тридцати тысячах человек.
  • И посылал их на Ливан, по десяти тысяч на месяц, попеременно; месяц они были на Ливане, а два месяца в доме своем. Адонирам же начальствовал над ними.
  • Еще у Соломона было семьдесят тысяч носящих тяжести и восемьдесят тысяч каменосеков в горах,
  • кроме трех тысяч трехсот начальников, поставленных Соломоном над работою для надзора за народом, который производил работу.
  • И повелел царь привозить камни большие, камни дорогие, для основания дома, камни обделанные.
  • Обтесывали же их работники Соломоновы и работники Хирамовы и Гивлитяне, и приготовляли дерева и камни для строения дома [три года].
  • А Соломон панував над усіма царствами від Річки аж до филистимського краю та аж до границі Єгипту.
    Вони приносили дари та служили Соломонові по всі дні його життя.
  • І була Соломонова пожива на один день: тридцять корів пшеничної муки, а шістдесят корів іншої муки.
  • Десятеро з великої ситої худоби, і двадцятеро з худоби великої з паші та сотня худоби дрібної, окрім оленя, і сарни, і антилопи та ситих гусок.
  • Бо він панував по всій цій стороні Річки від Тіфсаху та аж до Аззи над усіма царями по цей бік Річки.
    І був у нього мир зо всіх сторін його навколо.
  • І безпечно сидів Юда та Ізраїль, кожен під своїм виноградником та під своєю фіґою від Дану й аж до Беер-Шеви всі дні Соломона.
  • І було в Соломона сорок тисяч стійлів для коней колесниць його та дванадцять тисяч верхівців.
  • І годували ці намісники царя Соломона та кожного, хто приходив до столу царя Соломона, кожен свій місяць, і не було недостачі ні в чому.
  • А ячменю та соломи для коней та для румаків спроваджували до місця, де хто був, кожен за постановою для нього.
  • І дав Бог Соломонові дуже багато мудрости та розуму, а широкість серця як пісок, що на березі моря.
  • І збільшилася Соломонова мудрість над мудрість усіх синів сходу та над усю мудрість Єгипту.
  • І був він мудріший від усякого чоловіка, від Етана езрахітського, і Гемана, і Калкола та Дарди, Махолових синів.
    А ім́я його було славне серед усіх людей навколо.
  • І він проказав три тисячі приказок, а пісень його було тисяча й п́ять.
  • І говорив він про дерева, від кедру, що на Ливані, й аж до ісопу, що росте на стіні.
    І говорив про худобу, і про птаства, і про плазуюче та про риб.
  • І приходили від усіх народів, щоб послухати Соломонову мудрість, від усіх царів краю, що чули про мудрість його.
  • І послав Хірам, цар Тиру, своїх слуг до Соломона, бо почув, що його помазали на царя на місце батька його, бо Хірам був приятелем Давидовим по всі дні.
  • І послав Соломон до Хірама, говорячи:
  • Ти знаєш мого батька Давида, що не міг він збудувати дому для Імени Господа, Бога свого, через війни, що оточували його, аж поки Господь не віддав їх, ворогів, під стопи ніг його.
  • А тепер Господь, Бог мій, дав мені відпочинок навколо, нема противника, і нема злого випадку.
  • І ото я маю на думці збудувати дім Імени Господа, Бога мого, як Господь говорив був моєму батькові Давидові, кажучи: Син твій, якого дам замість тебе на трон твій, він збудує той дім для Ймення Мого.
  • А тепер накажи, і нехай зітнуть мені кедри з Ливану, а раби мої будуть із рабами твоїми, а в нагороду за твоїх рабів я дам тобі все, що скажеш, бо ти знаєш, що серед нас немає нікого, хто вмів би стинати дерева, як сидоняни.
  • І сталося, як почув Хірам Соломонові слова, то дуже зрадів та й сказав: Благословенний Господь сьогодні, що дав Давидові мудрого сина над цим великим народом!
  • І послав Хірам до Соломона, говорячи: Почув я про те, про що посилав ти до мене.
    Я виконаю все бажання твоє, щодо дерева кедрового та дерева кипарисового.
  • Мої раби спустять із Ливану до моря, а я їх поскладаю в плоти, і відправлю морем аж до місця, про яке пошлеш мені звістку, і порозбиваю їх там, і ти забереш.
    А ти виконаєш моє бажання, дати хліба для мого дому.
  • І давав Хірам Соломонові дерева кедрові та дерева кипарисові, усе за бажанням його.
  • А Соломон давав Хірамові двадцять тисяч корів пшениці, живність для дому його, та двадцять тисяч корів товченої оливи.
    Так давав Соломон Хірамові рік-у-рік.
  • А Господь дав Соломонові мудрість, як обіцяв був йому.
    І був мир між Хірамом та між Соломоном, і обидва вони склали умову.
  • А Соломон зібрав данину робітників зо всього Ізраїля, і була та данина тридцять тисяч чоловіка.
  • І він посилав їх до Ливану, по десять тисяч на місяць, напереміну: місяць були вони на Ливані, два місяці у домі своїм;
    а Адонірам доглядав над робітниками.
  • І було в Соломона сімдесят тисяч тягарових носіїв та вісімдесят тисяч ламачів у горах,
  • окрім трьох тисяч і трьох сотень керівників, що настановив Соломон над працею, вони правили над народом, що робили працю.
  • І цар наказав, і вони ламали велике каміння, каміння дороге, щоб закласти дім із тесаного каміння.
  • І їх отесували будівничі Соломонові й будівничі Хірамові та ґівляни, і наготовили дерева та каміння на збудування храму.
  • Hiram, roi de Tyr, envoya ses serviteurs vers Salomon, car il apprit qu'on l'avait oint pour roi à la place de son père, et il avait toujours aimé David.
  • Salomon fit dire à Hiram:
  • Tu sais que David, mon père, n'a pas pu bâtir une maison à l'Éternel, son Dieu, à cause des guerres dont ses ennemis l'ont enveloppé jusqu'à ce que l'Éternel les eût mis sous la plante de ses pieds.
  • Maintenant l'Éternel, mon Dieu, m'a donné du repos de toutes parts; plus d'adversaires, plus de calamités!
  • Voici, j'ai l'intention de bâtir une maison au nom de l'Éternel, mon Dieu, comme l'Éternel l'a déclaré à David, mon père, en disant: Ton fils que je mettrai à ta place sur ton trône, ce sera lui qui bâtira une maison à mon nom.
  • Ordonne maintenant que l'on coupe pour moi des cèdres du Liban. Mes serviteurs seront avec les tiens, et je te paierai le salaire de tes serviteurs tel que tu l'auras fixé; car tu sais qu'il n'y a personne parmi nous qui s'entende à couper les bois comme les Sidoniens.
  • Lorsqu'il entendit les paroles de Salomon, Hiram eut une grande joie, et il dit: Béni soit aujourd'hui l'Éternel, qui a donné à David un fils sage pour chef de ce grand peuple!
  • Et Hiram fit répondre à Salomon: J'ai entendu ce que tu m'as envoyé dire. Je ferai tout ce qui te plaira au sujet des bois de cèdre et des bois de cyprès.
  • Mes serviteurs les descendront du Liban à la mer, et je les expédierai par mer en radeaux jusqu'au lieu que tu m'indiqueras; là, je les ferai délier, et tu les prendras. Ce que je désire en retour, c'est que tu fournisses des vivres à ma maison.
  • Hiram donna à Salomon des bois de cèdre et des bois de cyprès autant qu'il en voulut.
  • Et Salomon donna à Hiram vingt mille cors de froment pour l'entretien de sa maison et vingt cors d'huile d'olives concassées; c'est ce que Salomon donna chaque année à Hiram.
  • L'Éternel donna de la sagesse à Salomon, comme il le lui avait promis. Et il y eut paix entre Hiram et Salomon, et ils firent alliance ensemble.
  • Le roi Salomon leva sur tout Israël des hommes de corvée; ils étaient au nombre de trente mille.
  • Il les envoya au Liban, dix mille par mois alternativement; ils étaient un mois au Liban, et deux mois chez eux. Adoniram était préposé sur les hommes de corvée.
  • Salomon avait encore soixante-dix mille hommes qui portaient les fardeaux et quatre-vingt mille qui taillaient les pierres dans la montagne,
  • sans compter les chefs, au nombre de trois mille trois cents, préposés par Salomon sur les travaux et chargés de surveiller les ouvriers.
  • Le roi ordonna d'extraire de grandes et magnifiques pierres de taille pour les fondements de la maison.
  • Les ouvriers de Salomon, ceux de Hiram, et les Guibliens, les taillèrent, et ils préparèrent les bois et les pierres pour bâtir la maison.