Скрыть
9:4
9:6
9:7
9:9
9:11
9:12
9:13
9:14
9:19
9:27
Глава 14 
14:1
14:4
14:5
14:6
14:11
14:12
14:20
14:28
Церковнославянский (рус)
И бы́сть егда́ сконча́ Соломо́нъ зи́ждяй хра́мъ Госпо́день и до́мъ царе́въ и вся́кое дѣ́ло свое́ Соломо́нъ, ели́ка восхотѣ́ сотвори́ти,
и яви́ся Госпо́дь Соломо́ну втори́цею, я́коже яви́ся ему́ въ гавао́нѣ,
и рече́ къ нему́ Госпо́дь: услы́шахъ гла́съ моли́твы тво­ея́ и моле́нiя тво­его́, и́мже моли́л­ся еси́ предо мно́ю: сотвори́хъ ти́ по все́й моли́твѣ тво­е́й, и освяти́хъ хра́мъ се́й, его́же созда́лъ еси́, е́же положи́ти и́мя мое́ та́мо во вѣ́ки, и бу́дутъ о́чи мо­и́ ту́ и се́рдце мое́ во вся́ дни́:
и ты́ а́ще по́йдеши предо мно́ю, я́коже ходи́ дави́дъ оте́цъ тво́й въ преподо́бiи се́рдца и въ правотѣ́, и е́же твори́ти по всѣ́мъ, я́же заповѣ́дахъ ему́, и повелѣ́нiя моя́ и за́повѣди моя́ сохрани́ши:
и воз­ста́влю престо́лъ ца́р­ст­вiя тво­его́ во Изра́или во вѣ́ки, я́коже глаго́лахъ къ дави́ду отцу́ тво­ему́, глаго́ля: не оскудѣ́етъ ти́ му́жъ властели́нъ во Изра́или:
а́ще же от­враща́ющеся от­вратите́ся вы́ и ча́да ва́ша от­ мене́ и не сохраните́ за́повѣдiй мо­и́хъ и повелѣ́нiй мо­и́хъ, я́же даде́ Моисе́й предъ ва́ми, и по́йдете и порабо́таете бого́мъ ины́мъ и поклоните́ся и́мъ:
и изри́ну Изра́иля изъ земли́, ю́же да́хъ и́мъ, и хра́мъ се́й, его́же освяти́хъ и́мени мо­ему́, от­ве́ргу от­ лица́ мо­его́: и бу́детъ Изра́иль въ погубле́нiе и во глаго́ланiе всѣ́мъ лю́демъ:
и до́мъ се́й бу́детъ высо́кiй, вся́къ преходя́й сквоз­ѣ́ его́ ужа́снет­ся, и воз­сви́щетъ и рече́тъ: чесо́ ра́ди сотвори́ Госпо́дь та́ко земли́ се́й и хра́му сему́?
и реку́тъ: поне́же оста́виша Го́спода Бо́га сво­его́, и́же изведе́ отцы́ и́хъ изъ Еги́пта, изъ до́му рабо́ты, и прiя́ша бо́ги чужды́я, и поклони́шася и́мъ, и порабо́таша и́мъ, сего́ ра́ди наведе́ на ня́ Госпо́дь зло́ сiе́.
И бы́сть по два́десяти лѣ́тѣхъ, въ ня́же созда́ Соломо́нъ два́ до́мы, хра́мъ Госпо́день и до́мъ царе́въ,
хира́мъ ца́рь ти́рскiй помога́­ше Соломо́ну дре́вы ке́дрскими и дре́вы пе́вговыми и зла́томъ и всѣ́мъ хотѣ́нiемъ его́: тогда́ даде́ Соломо́нъ хира́му два́десять градо́въ въ земли́ Галиле́йстѣй.
И изы́де хира́мъ изъ ти́ра и по́йде въ Галиле́ю ви́дѣти гра́ды, я́же даде́ ему́ Соломо́нъ: и не бы́ша ему́ уго́дни,
и рече́: что́ гра́ди сі́и, я́же да́лъ ми́ еси́, бра́те? И нарече́ я́ предѣ́лъ [хаву́ль], до дне́шняго дне́.
И при­­несе́ хира́мъ Соломо́ну сто́ и два́десять тала́нтъ зла́та.
Сiе́ же е́сть число́ дая́нiя е́же при­­несе́ ца́рь Соломо́нъ, да сози́ждетъ хра́мъ Госпо́день и до́мъ царе́въ, и мело́нъ и стѣ́ну Иерусали́мску и краегра́дiе е́же огради́ти стѣ́ну гра́да дави́дова, и Асу́ръ и Магедо́ и газе́ръ.
Фарао́нъ ца́рь Еги́петскiй взы́де и взя́ газе́ръ и сожже́ и́ огне́мъ, и Ханаа́на живу́щаго во гра́дѣ то́мъ погуби́: и даде́ его́ въ да́ръ дще́ри сво­е́й, женѣ́ Соломо́ни.
И согради́ Соломо́нъ газе́ръ и веѳоро́нъ ни́жнiй,
и Валаа́ѳъ и Ѳамо́ръ въ пусты́ни.
И вся́ гра́ды крѣ́пкiя, и́же бы́ша Соломо́ну, и вся́ гра́ды, идѣ́же бя́ху колесни́цы, и вся́ гра́ды, идѣ́же бя́ху ко́н­ницы его́, и все́ е́же бы́сть уго́дно царю́ Соломо́ну, созда́ во Иерусали́мѣ, и въ Лива́нѣ и во все́й земли́ ца́р­ст­ва сво­его́.
Всѣ́хъ люді́й оста́в­шихся от­ Аморре́а и Хетте́а, и Ферезе́а и Ханане́а, и Еве́а и Иевусе́а и Гергесе́а, не су́щихъ от­ сыно́въ Изра́илевыхъ,
сыно́въ и́хъ оста́в­шихся по ни́хъ на земли́, и́хже не воз­мого́ша сы́нове Изра́илевы потреби́ти и́хъ, ца́рь Соломо́нъ порабо́ти и́хъ дая́ти да́нь да́же до дне́ сего́:
от­ сыно́въ же Изра́илевыхъ не даде́ въ рабо́ту Соломо́нъ, я́ко ті́и бя́ху му́жiе хра́брiи, и о́троцы его́, и кня́зи его́, и триста́ты его́, и во­ево́ды колесни́цъ его́, и ко́н­ницы его́.
И бя́ху старѣ́йшины при­­ста́влен­нымъ надъ дѣ́лы царя́ Соломо́на, пя́ть со́тъ пятьдеся́тъ повелѣва́ющiи лю́демъ дѣ́ла­ю­щымъ дѣ́ло.
Дще́рь же фарао́на пре́йде изъ гра́да дави́дова въ до́мъ сво́й, его́же созда́ е́й Соломо́нъ, тогда́ созда́ мело́нъ.
И при­­ноша́­ше Соломо́нъ три́жды въ го́дъ всесожже́нiя и ми́рныя же́ртвы на олта́рь, его́же сози́жде Го́споду, и кадя́ше ѳимiа́мъ предъ Го́сподемъ: и соверши́ хра́мъ.
И сотвори́ ца́рь Соломо́нъ кора́бль въ гасiо́нѣ гаве́рстѣмъ, и́же при­­ Ела́ѳѣ, при­­ у́стiи мо́ря послѣ́дняго, въ земли́ Едо́мстѣй.
И посла́ хира́мъ на корабли́ от­ о́трокъ сво­и́хъ му́жы корабе́лники управля́ти вѣ́дущихъ мо́ре со о́троки Соломо́ни:
и прiидо́ша въ Софи́ръ, и взя́ша от­ту́ду зла́та четы́ре ста́ и два́десять тала́нтъ и при­­несо́ша царю́ Соломо́ну.
Во вре́мя о́но разболѣ́ся Аві́а сы́нъ иеровоа́мль.
И рече́ иеровоа́мъ къ женѣ́ сво­е́й: воста́ни и измѣни́ ри́зы своя́, да не позна́ютъ, я́ко ты́ жена́ иеровоа́мова, и иди́ въ Сило́мъ: се́ бо, та́мо Ахі́а проро́къ: то́й глаго́ла мнѣ́ е́же ца́р­ст­вовати надъ людьми́ си́ми:
и воз­ми́ въ ру́цѣ тво­и́ человѣ́ку Бо́жiю де́сять хлѣ́бовъ, и опрѣсно́ки ча́домъ его́, и гро́здiе и сосу́дъ ме́да, и иди́ къ нему́: то́й воз­вѣсти́тъ ти́, что́ бу́детъ отроча́ти.
И сотвори́ та́ко жена́ иеровоа́мля: и воста́ и и́де въ Сило́мъ, и вни́де въ до́мъ Ахі́инъ: человѣ́къ же ста́ръ бя́ше е́же ви́дѣти, и при­­тупи́стася о́чи его́ от­ ста́рости его́.
И рече́ Госпо́дь ко Ахі́и: се́, жена́ иеровоа́мова вхо́дитъ вопроша́ти тя́ о сы́нѣ сво­е́мъ, я́ко болѣ́знуетъ: по сему́ и по сему́ да глаго́леши къ не́й. И бы́сть внегда́ вни́ти е́й, и она́ стран­ноявля́шеся.
И бы́сть егда́ услы́ша Ахі́а шу́мъ но́гъ ея́, входя́щей е́й во врата́, и рече́: вни́ди, же́но иеровоа́мова, почто́ ты́ та́ко стран­ноявля́ешися? а́зъ бо е́смь посла́н­никъ къ тебѣ́ же́стокъ:
ше́дши рцы́ иеровоа́му: сiя́ глаго́летъ Госпо́дь Бо́гъ Изра́илевъ: поне́же толи́ко воз­несо́хъ тя́ от­ среды́ люді́й, и да́хъ тя́ вожда́ надъ людьми́ мо­и́ми Изра́илемъ,
и раздра́хъ ца́р­ст­во от­ до́му дави́дова, и да́хъ е́ тебѣ́, ты́ же не бы́лъ еси́ я́коже ра́бъ мо́й дави́дъ, и́же сохрани́ за́повѣди моя́, и и́же хожда́­ше вслѣ́дъ мене́ всѣ́мъ се́рдцемъ сво­и́мъ, е́же твори́ти вся́кую правоту́ предъ очи́ма мо­и́ма,
и излука́в­ст­вовалъ еси́, е́же твори́ти па́че всѣ́хъ ели́цы бы́ша предъ лице́мъ тво­и́мъ, и поше́лъ еси́ и сотвори́лъ еси́ себѣ́ бо́ги чу́жды и слiя́ны, е́же раздражи́ти мя́, и от­ве́рглъ мя́ еси́ наза́дъ себе́:
сего́ ра́ди се́, а́зъ навожду́ зла́я на до́мъ иеровоа́мовъ, и потреблю́ иеровоа́мля моча́щаго къ стѣнѣ́, держа́щагося и оста́вленаго во Изра́или, и истреблю́ до́мъ иеровоа́мовъ, я́коже истребля́ет­ся гно́й, до́ндеже сконча́тися ему́:
уме́ршихъ иеровоа́млихъ во гра́дѣ снѣдя́тъ пси́, и уме́ршаго на селѣ́ снѣдя́тъ пти́цы небе́сныя, я́ко Госпо́дь глаго́ла:
ты́ же воста́в­ши иди́ въ до́мъ тво́й: внегда́ входи́ти нога́ма тво­и́ма во гра́дъ, у́мретъ дѣ́тищь,
и воспла́чет­ся по не́мъ ве́сь Изра́иль, и погребу́тъ его́, я́ко то́й еди́нъ вни́детъ иеровоа́му во гро́бъ, я́ко обрѣ́теся въ не́мъ глаго́лъ бла́гъ о Го́сподѣ Бо́зѣ Изра́илевѣ въ дому́ иеровоа́мли:
и воз­ста́витъ Госпо́дь себѣ́ царя́ надъ Изра́илемъ, и́же порази́тъ до́мъ иеровоа́мовъ въ се́й де́нь: а что́, и ны́нѣ?
и порази́тъ Госпо́дь Бо́гъ Изра́иля, я́коже коле́блет­ся тро́сть на водѣ́: и истреби́тъ Изра́иля свы́ше земли́ благі́я сея́, ю́же даде́ отце́мъ и́хъ, и завѣ́етъ и́хъ за о́ну страну́ рѣки́, поне́же сотвори́ша дубра́вы своя́, прогнѣвля́юще Го́спода,
и преда́стъ Госпо́дь Изра́иля за грѣхи́ иеровоа́мли, и́же согрѣши́ и и́же во грѣ́хъ введе́ Изра́иля.
И воста́ жена́ иеровоа́мля и прiи́де во сари́ру. И бы́сть егда́ вни́де въ преддве́рiе до́му, и дѣ́тищь у́мре.
И погребо́ша его́, и пла́кашася его́ ве́сь Изра́иль по словеси́ Госпо́дню, е́же глаго́ла руко́ю раба́ сво­его́ Ахі́и проро́ка.
И оста́нокъ слове́съ иеровоа́мовыхъ, ели́ка ра́товаше и ели́ка ца́р­ст­воваше, се́, сiя́ напи́сана въ кни́зѣ слове́съ дні́й царе́й Изра́илевыхъ.
И дні́е, въ ни́хже ца́р­ст­вова иеровоа́мъ, два́десять два́ лѣ́та: и у́спе со отцы́ сво­и́ми, и воцари́ся нава́тъ сы́нъ его́ вмѣ́сто его́.
Ровоа́мъ же сы́нъ Соломо́новъ ца́р­ст­вова надъ Иу́дою: бѣ́ четы́редесяти и еди́наго лѣ́та, егда́ нача́ ца́р­ст­вовати, и седмь­на́­де­сять лѣ́тъ ца́р­ст­вова во Иерусали́мѣ гра́дѣ, его́же избра́ Госпо́дь положи́ти и́мя свое́ та́мо от­ всѣ́хъ племе́нъ Изра́илевыхъ. И и́мя ма́тере его́ Наама́ Аммани́тяныня.
И сотвори́ ровоа́мъ лука́вое предъ Го́сподемъ: и раздражи́ его́ о всѣ́хъ, я́же сотвори́ша отцы́ и́хъ, о грѣсѣ́хъ и́хъ, и́миже согрѣши́ша:
и созда́ша сі́и себѣ́ высо́кая, и столпы́, и ка́пища на вся́цѣмъ холмѣ́ высо́цѣмъ и подъ вся́цѣмъ дре́вомъ сѣно́внымъ:
и смѣше́нiе бѣ́ въ земли́ и́хъ, и сотвори́ша от­ всѣ́хъ ме́рзостей язы́ческихъ, я́же отъ­я́ Госпо́дь от­ лица́ сыно́въ Изра́илевыхъ.
И бы́сть въ лѣ́то пя́тое ца́р­ст­ву­ю­щаго ровоа́ма, взы́де сусаки́мъ ца́рь Еги́петскiй на Иерусали́мъ
и взя́ вся́ сокро́вища до́му Госпо́дня и сокро́вища до́му царе́ва, и ко́пiя злата́я, я́же взя́ дави́дъ изъ руки́ отроко́въ Адрааза́ра царя́ су́вскаго и внесе́ я́ во Иерусали́мъ: вся́ сiя́ взя́, и щиты́ златы́я, я́же сотвори́ Соломо́нъ, и внесе́ я́ во Еги́петъ.
И сотвори́ ца́рь ровоа́мъ щиты́ мѣ́дяныя вмѣ́сто тѣ́хъ, и поста́ви надъ ни́ми вла́стели от­ предходя́щихъ предъ ни́мъ, и́же храня́ху врата́ до́му царе́ва:
и бы́сть егда́ вхожда́­ше ца́рь въ до́мъ Госпо́день, и ноша́ху о́ныя предходя́щiи, и па́ки воз­враща́ху ты́я во оружехрани́лище предходя́щихъ.
Про́чая же слове́съ ровоа́млихъ, и вся́ я́же сотвори́, не се́ ли, сiя́ пи́сана су́ть въ кни́зѣ слове́съ дні́й ца́р­ст­ва Иу́дина?
И бра́нь бѣ́ между́ ровоа́момъ и между́ иеровоа́момъ во вся́ дни́.
И у́спе ровоа́мъ со отцы́ сво­и́ми, и погребе́нъ бы́сть со отцы́ сво­и́ми во гра́дѣ дави́довѣ. И воцари́ся Аві́а сы́нъ его́ вмѣ́сто его́.
Синодальный
1 Господь обновляет с Соломоном Свой завет и предупреждает о наказаниях за неверность; 10 недовольство царя Тирского двадцатью городами, данными ему Соломоном; 15 Соломон сделал всех потомков побежденных Хананеев оброчными работниками, сынов же Израилевых — своими начальниками; 26 корабль Соломона и торговля с заграницей.
После того, как Соломон кончил строение храма Господня и дома царского и все, что Соломон желал сделать,
явился Соломону Господь во второй раз, как явился ему в Гаваоне.
И сказал ему Господь: Я услышал молитву твою и прошение твое, о чем ты просил Меня; [сделал все по молитве твоей]. Я освятил сей храм, который ты построил, чтобы пребывать имени Моему там вовек; и будут очи Мои и сердце Мое там во все дни.
И если ты будешь ходить пред лицем Моим, как ходил отец твой Давид, в чистоте сердца и в правоте, исполняя все, что Я заповедал тебе, и если будешь хранить уставы Мои и законы Мои,
то Я поставлю царский престол твой над Израилем вовек, как Я сказал отцу твоему Давиду, говоря: «не прекратится у тебя сидящий на престоле Израилевом».
Если же вы и сыновья ваши отступите от Меня и не будете соблюдать заповедей Моих и уставов Моих, которые Я дал вам, и пойдете и станете служить иным богам и поклоняться им,
то Я истреблю Израиля с лица земли, которую Я дал ему, и храм, который Я освятил имени Моему, отвергну от лица Моего, и будет Израиль притчею и посмешищем у всех народов.
И о храме сем высоком всякий, проходящий мимо его, ужаснется и свистнет, и скажет: «за что Господь поступил так с сею землею и с сим храмом?»
И скажут: «за то, что они оставили Господа Бога своего, Который вывел отцов их из земли Египетской, и приняли других богов, и поклонялись им и служили им, – за это навел на них Господь все сие бедствие».
По окончании двадцати лет, в которые Соломон построил два дома, – дом Господень и дом царский, –
на что Хирам, царь Тирский, доставлял Соломону дерева кедровые и дерева кипарисовые и золото, по его желанию, – царь Соломон дал Хираму двадцать городов в земле Галилейской.
И вышел Хирам из Тира посмотреть города, которые дал ему Соломон, и они не понравились ему.
И сказал он: что это за города, которые ты, брат мой, дал мне? И назвал их землею Кавул, как называются они до сего дня.
И послал Хирам царю сто двадцать талантов золота.
Вот распоряжение о подати, которую наложил царь Соломон, чтобы построить храм Господень и дом свой, и Милло, и стену Иерусалимскую, Гацор, и Мегиддо, и Газер.
Фараон, царь Египетский, пришел и взял Газер, и сжег его огнем, и Хананеев, живших в городе, побил, и отдал его в приданое дочери своей, жене Соломоновой.
И построил Соломон Газер и нижний Бефорон,
и Ваалаф и Фадмор в пустыне,
и все города для запасов, которые были у Соломона, и города для колесниц, и города для конницы и все то, что Соломон хотел построить в Иерусалиме и на Ливане и во всей земле своего владения.
Весь народ, оставшийся от Аморреев, Хеттеев, Ферезеев, [Хананеев,] Евеев, Иевусеев и [Гергесеев], которые были не из сынов Израилевых,
детей их, оставшихся после них на земле, которых сыны Израилевы не могли истребить, Соломон сделал оброчными работниками до сего дня.
Сынов же Израилевых Соломон не делал работниками, но они были его воинами, его слугами, его вельможами, его военачальниками и вождями его колесниц и его всадников.
Вот главные приставники над работами Соломоновыми: управлявших народом, который производил работы, было пятьсот пятьдесят.
Дочь фараонова перешла из города Давидова в свой дом, который построил для нее Соломон; потом построил он Милло.
И приносил Соломон три раза в год всесожжения и мирные жертвы на жертвеннике, который он построил Господу, и курение на нем совершал пред Господом. И окончил он строение дома.
Царь Соломон также сделал корабль в Ецион-Гавере, что при Елафе, на берегу Чермного моря, в земле Идумейской.
И послал Хирам на корабле своих подданных корабельщиков, знающих море, с подданными Соломоновыми;
и отправились они в Офир, и взяли оттуда золота четыреста двадцать талантов, и привезли царю Соломону.
1 Переодетая жена Иеровоама пришла в дом пророка Ахии, 6 который, узнав её, посылает грозную весть Иеровоаму об истреблении его дома и его царства; 17 смерть сына Иеровоама; 19 смерть его самого; 21 злое царствование Ровоама над Иудою; 25 нашествие Сусакима, царя Египетского, ограбившего Иерусалим.
В то время заболел Авия, сын Иеровоамов.
И сказал Иеровоам жене своей: встань и переоденься, чтобы не узнали, что ты жена Иеровоамова, и пойди в Силом. Там есть пророк Ахия; он предсказал мне, что я буду царем сего народа.
И возьми с собою [для человека Божия] десять хлебов, и лепешек, и кувшин меду, и пойди к нему: он скажет тебе, что будет с отроком.
Жена Иеровоама так и сделала: встала, пошла в Силом и пришла в дом Ахии. Ахия уже не мог видеть, ибо глаза его сделались неподвижны от старости.
И сказал Господь Ахии: вот, идет жена Иеровоамова спросить тебя о сыне своем, ибо он болен; так и так говори ей; она придет переодетая.
Ахия, услышав шорох от ног ее, когда она вошла в дверь, сказал: войди, жена Иеровоамова; для чего было тебе переодеваться? Я грозный посланник к тебе.
Пойди, скажи Иеровоаму: так говорит Господь Бог Израилев: Я возвысил тебя из среды простого народа и поставил вождем народа Моего Израиля,
и отторг царство от дома Давидова и дал его тебе; а ты не таков, как раб Мой Давид, который соблюдал заповеди Мои и который последовал Мне всем сердцем своим, делая только угодное пред очами Моими;
ты поступал хуже всех, которые были прежде тебя, и пошел, и сделал себе иных богов и истуканов, чтобы раздражить Меня, Меня же отбросил назад;
за это Я наведу беды на дом Иеровоамов и истреблю у Иеровоама до мочащегося к стене, заключенного и оставшегося в Израиле, и вымету дом Иеровоамов, как выметают сор, дочиста;
кто умрет у Иеровоама в городе, того съедят псы, а кто умрет на поле, того склюют птицы небесные; так Господь сказал.
Встань и иди в дом твой; и как скоро нога твоя ступит в город, умрет дитя;
и оплачут его все Израильтяне и похоронят его, ибо он один у Иеровоама войдет в гробницу, так как в нем, из дома Иеровоамова, нашлось нечто доброе пред Господом Богом Израилевым.
И восставит Себе Господь над Израилем царя, который истребит дом Иеровоамов в тот день; и что? даже теперь.
И поразит Господь Израиля, и будет он, как тростник, колеблемый в воде, и извергнет Израильтян из этой доброй земли, которую дал отцам их, и развеет их за реку, за то, что они сделали у себя идолов, раздражая Господа;
и предаст [Господь] Израиля за грехи Иеровоама, которые он сам сделал и которыми ввел в грех Израиля.
И встала жена Иеровоамова, и пошла, и пришла в Фирцу; и лишь только переступила чрез порог дома, дитя умерло.
И похоронили его, и оплакали его все Израильтяне, по слову Господа, которое Он изрек чрез раба Своего Ахию пророка.
Прочие дела Иеровоама, как он воевал и как царствовал, описаны в летописи царей Израильских.
Времени царствования Иеровоамова было двадцать два года; и почил он с отцами своими, и воцарился Нават, сын его, вместо него.
Ровоам, сын Соломонов, царствовал в Иудее. Сорок один год было Ровоаму, когда он воцарился, и семнадцать лет царствовал в Иерусалиме, в городе, который избрал Господь из всех колен Израилевых, чтобы пребывало там имя Его. Имя матери его Наама Аммонитянка.
И делал Иуда неугодное пред очами Господа, и раздражали Его более всего того, что сделали отцы их своими грехами, какими они грешили.
И устроили они у себя высоты и статуи и капища на всяком высоком холме и под всяким тенистым деревом.
И блудники были также в этой земле и делали все мерзости тех народов, которых Господь прогнал от лица сынов Израилевых.
На пятом году царствования Ровоамова, Сусаким, царь Египетский, вышел против Иерусалима
и взял сокровища дома Господня и сокровища дома царского [и золотые щиты, которые взял Давид от рабов Адраазара, царя Сувского, и внес в Иерусалим]. Всё взял; взял и все золотые щиты, которые сделал Соломон.
И сделал царь Ровоам вместо них медные щиты и отдал их на руки начальникам телохранителей, которые охраняли вход в дом царя.
Когда царь выходил в дом Господень, телохранители несли их, и потом опять относили их в палату телохранителей.
Прочее о Ровоаме и обо всем, что он делал, описано в летописи царей Иудейских.
Между Ровоамом и Иеровоамом была война во все дни жизни их.
И почил Ровоам с отцами своими и погребен с отцами своими в городе Давидовом. Имя матери его Наама Аммонитянка. И воцарился Авия, сын его, вместо него.
І сталося, як Соломон покінчив будувати храм Господній та дім царський, та все, що було бажанням Соломона, що прагнув він зробити,
то Господь явився Соломонові другий раз, як явився йому в Ґів́оні.
І сказав Господь до нього: Вислухав Я молитви твої та благання твої, якими благав ти перед лицем Моїм, Я освятив той храм, що ти збудував, щоб покласти Ім́я Моє там аж навіки.
І будуть там Мої очі та серце Моє по всі дні.
А ти, якщо будеш ходити перед лицем Моїм, як ходив був батько твій Давид, у чистості серця та в правоті, щоб зробити все, що наказав Я тобі, якщо будеш дотримуватися уставів Моїх та постанов Моїх,
то трона царства твого над Ізраїлем Я поставлю навіки, як Я говорив був батькові твоєму Давидові, кажучи: Не буде переводу нікому з нащадків твоїх на Ізраїлевім троні.
Якщо ж справді відвернетеся ви та ваші сини від Мене, і не будете дотримувати заповідей Моїх та уставів Моїх, що Я дав вам, і підете, і будете служити іншим богам, і буде те вклонятися їм,
то Я винищу Ізраїля з поверхні землі, яку дав їм, а цей храм, що Я освятив для Ймення Свого, відкину від лиця Свого.
І стане Ізраїль за приповістку та за посміховище серед усіх народів!
І храм цей найвищий, кожен, хто проходитиме біля нього, скам́яніє та свисне від здивування.
І скажуть: За що Господь зробив так цьому Краєві та храмові цьому?…
І відкажуть: За те, що вони покинули Господа, Бога свого, Який вивів їхніх батьків з єгипетського краю, і держалися міцно інших богів, і вклонялися їм, і служили їм, тому Господь навів на них усе оце лихо!
І сталося по двадцяти роках, коли Соломон збудував ті два доми, храм Господній та дім царський,
а Хірам, цар тирський, достачав Соломонові кедрові дерева й дерева кипарисові, та золото на кожне бажання його, тоді цар Соломон дав Хірамові двадцять міст у краї Ґаліл.
І вийшов Хірам із Тиру, щоб побачити ті міста, які дав йому Соломон, і не вподобались йому вони.
І він сказав: Що це за міста, які ти дав мені, мій брате?
І він назвав ім́я їм: Край Кавулу, і так вони звуться аж до цього дня.
І послав Хірам цареві сто й двадцять талантів золота.
А оце наказ тих поборів, які брав цар Соломон на збудування храму Господнього та дому свого, і Мілло, і муру єрусалимського, і Хацору, і Меґіддо, і Ґезеру.
Фараон, єгипетський цар, прийшов і здобув Ґезер, та й спалив його огнем, а ханаанеянина, що сидів у місті, убив, і віддав його як віно для своєї дочки, Соломонової жінки.
І вибудував Соломон Ґезера, і Бет-Горона Долішнього,
і Баалата, і Тамара в пустині того краю,
і всі міста на запаси, що були Соломонові, і міста на колесниці, і міста на верхівців, і інші бажання Соломонові, що бажав збудувати в Єрусалимі та на Ливані, та в усьому Краї панування його.
Увесь народ, що позостався з амореян, хіттеян та періззеян, хіввеян та євусеян, що вони не з Ізраїлевих синів,
їхні сини, що були позоставлені по них у Краю, яких Ізраїлеві сини не могли вигубити, то взяв їх Соломон за поборових працівників, і так є аж до цього дня.
А з Ізраїлевих синів Соломон не дав раба, бо вони вояки, і його раби, і провідники його, і старші над трьома, і провідники над його колесницями та його верхівці.
Оце приставлені провідники, що були над Соломоновою роботою, п́ятдесят і п́ять сотень, що правили народом, який робив на праці.
Тільки фараонова дочка вийшла з Давидового Міста до свого дому, якого збудував їй;
тоді збудував він Мілло.
І приносив Соломон три рази річно цілопалення та мирні жертви на жертівнику, що збудував Господеві, і кадив на тому, що перед Господнім лицем.
І викінчив він той дім.
І цар Соломон наробив кораблів в Ецйон-Ґевері, що при Елоті на березі Червоного моря в едомському краї.
І послав Хірам кораблями своїх рабів, моряків, що знають море, з рабами Соломоновими.
І прийшли вони до Офіру, і взяли звідти чотири сотні й двадцять талантів золота, та й привезли до царя Соломона.
Того часу заслаб Авійя, Єровоамів син
І сказав Єровоам до своєї жінки: Устань та переберися, і не пізнають, що ти Єровоамова жінка.
І підеш до Шіло, ото там пророк Ахійя, який говорив про мене, що я буду царем над цим народом.
І візьми в свою руку десять хлібів і калачі та дзбанок меду, і ввійдеш до нього.
Він скаже тобі, що буде хлопцеві.
І зробила так Єровоамова жінка.
І встала вона, та й пішла до Шіло, і ввійшла до Ахійєвого дому.
А Ахійя не міг бачити, бо очі йому стемніли через його старість.
І Господь сказав до Ахійї: Ось приходить Єровоамова жінка, щоб запитати від тебе слово про сина свого, бо він слабий.
Отак і так будеш їй говорити.
І станеться, коли вона ввійде, то вдаватиме чужу.
І сталося, як Ахійя почув шарудіння ніг її, як вона входила до входу, то сказав: Увійди, Єровоамова жінко!
Чому то ти вдаєш чужу?
А я посланий до тебе з твердою звісткою.
Іди, скажи Єровоамові: Так сказав Господь, Бог Ізраїлів: Тому, що Я підніс тебе з-посеред народу, і дав тебе за князя над Моїм народом, Ізраїлем,
і відірвав царство від Давидового дому й дав його тобі, та ти не був, як Мій раб Давид, що додержував заповідей Моїх, і що ходив за Мною всім серцем своїм, щоб робити тільки добре в очах Моїх,
і робив ти гірше за всіх, хто був перед тобою, і ти пішов і наробив собі інших богів та литих бовванів, щоб гнівити Мене, а Мене ти відкинув геть,
тому ось Я наводжу лихо на Єровоамів дім, і вигублю в Єровоама навіть те, що мочить на стіну, невільника й вільного в Ізраїлі, і вимету позостале по Єровоамовім домі, як вимітається сміття, аж не зостанеться нічого.
Померлого в Єровоама в місті поїдять пси, а померлого на полі поїсть птаство небесне.
Так сказав Господь.
А ти встань, іди до свого дому.
Як ноги твої входитимуть до міста, то помре той хлопець.
І буде його оплакувати ввесь Ізраїль, і поховають його, бо він один в Єровоама ввійде до гробу, бо тільки в ньому в Єровоамовім домі була знайдена добра річ для Господа, Бога Ізраїлевого.
А Господь поставить Собі царя над Ізраїлем, який вигубить Єровоамів дім того дня.
Та що станеться тепер?
І поб́є Господь Ізраїля, і він захитається, як хитається очерет на воді!
І вирве Він Ізраїля з-над цієї хорошої землі, яку дав їхнім батькам, і порозкидає їх по той бік Річки за те, що вони поробили собі Астарти, що гнівають Господа.
І Він видасть Ізраїля через гріх Єровоама, що грішив сам, і що ввів у гріх Ізраїля.
І встала Єровоамова жінка, і пішла, і прийшла до Тірци.
Як вона входила до порога дому, то той хлопець помер…
І поховали його, й оплакував його ввесь Ізраїль за словом Господа, що говорив через раба Свого пророка Ахійю.
А решта Єровоамових діл, як він воював та як він царював, ось вони написані в Книзі Хроніки Ізраїлевих царів.
А час, який царював Єровоам, двадцять і два роки.
І спочив він із батьками своїми, а замість нього зацарював син його Надав.
А Рехав́ам, син Соломонів, царював у Юді.
Рехав́ам був віку сорока й одного року, коли зацарював, а царював він сімнадцять літ в Єрусалимі, у тому місті, яке вибрав Господь зо всіх Ізраїлевих племен, щоб покласти там Своє Ймення.
А ім́я його матері: аммонітка Наама.
А Юда робив зло в Господніх очах, і вони гнівили Його більш від усього того, що чинили їхні батьки своїм гріхом, яким грішили.
І також вони будували собі жертівники на пагірках, і стовпи, і Астарти на кожному високому взгір́ї та під кожним зеленим деревом.
І також були блудодії в тому краї, вони чинили всю гидоту тих людей, що Господь прогнав їх від Ізраїлевого обличчя.
І сталося п́ятого року царя Рехав́ама, пішов Шушак, єгипетський цар, на Єрусалим.
І позабирав він скарби Господнього дому та скарби дому царевого, і все забрав.
І забрав він усі золоті щити, що Соломон поробив був.
А цар Рехав́ам поробив замість них мідяні щити, і віддав їх на руки провідників бігунів, що стерегли вхід до царського дому.
І бувало, як тільки цар ішов до Господнього дому, бігуни носили їх, а потім вертали їх до комори бігунів.
А решта Рехав́амових діл та все, що він зробив, ось вони написані в Книзі Хроніки Юдиних царів.
А війна між Рехав́амом та між Єровоамом точилася по всі дні.
І спочив Рехав́ам зо своїми батьками, і був він похований зо своїми батьками в Давидовому Місті.
А ім́я його матері аммонітянка Наама.
А замість нього зацарював його син Авійям.
Толкования стиха Скопировать ссылку Скопировать текст Добавить в избранное
Библ. энциклопедия Библейский словарь Словарь библ. образов Практическая симфония
Цитата из Библии каждое утро
TG: t.me/azbible
Viber: vb.me/azbible