Быт. Исх. Лев. Чис. Втор. Нав. Суд. Руф. 1Цар. 2Цар. 3Цар. 4Цар. 1Пар. 2Пар. 1Ездр. Неем. 2Ездр. Тов. Иудиф. Эсф. 1Мак. 2Мак. 3Мак. 3Ездр. Иов. Пс. Притч. Еккл. Песн. Прем. Сир. Ис. Иер. Плч. Посл.Иер. Вар. Иез. Дан. Ос. Иоил. Ам. Авд. Ион. Мих. Наум. Авв. Соф. Агг. Зах. Мал. Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Сол. 2Сол. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.

1-е послание Петра

 
  • Отло́жше у́бо вся́ку зло́бу и вся́ку ле́сть и лицемѣ́рiе и за́висть и вся́ клеветы́,
  • я́ко новорожде́ни младе́нцы, слове́сное и неле́стное мле́ко воз­люби́те, я́ко да о не́мъ воз­расте́те во спасе́нiе:
  • поне́же вкуси́сте, я́ко бла́гъ Госпо́дь.
  • Къ нему́же при­­ходя́ще, ка́мени жи́ву, от­ человѣ́къ у́бо уничиже́ну, от­ Бо́га же избра́ну, честну,
  • и са́ми я́ко ка́менiе жи́во зижди́теся во хра́мъ духо́венъ, святи́тел­ст­во свято, воз­носи́ти же́ртвы духо́вны, благопрiя́тны богови Иису́съ Христо́мъ.
  • Зане́ пи́сано е́сть въ писа́нiи: се́ полага́ю въ Сiо́нѣ ка́мень крае­уго́ленъ, избра́нъ, че́стенъ: и вѣ́руяй въ о́нь не постыди́т­ся.
  • Ва́мъ у́бо че́сть вѣ́ру­ю­щымъ, а проти́вящымся ка́мень, его́же небрего́ша зи́ждущiи, се́й бы́сть во главу́ у́гла, и ка́мень претыка́нiя и ка́мень собла́зна:
  • о не́мже и претыка́ют­ся сло́ву противля́ющiися, на не́же и положе́ни бы́ша.
  • Вы́ же ро́дъ избра́нъ, ца́рское свяще́нiе, язы́къ свя́тъ, лю́дiе обновле́нiя, я́ко да добродѣ́тели воз­вѣстите́ изъ тмы́ ва́съ при­­зва́в­шаго въ чу́дный сво́й свѣ́тъ:
  • и́же иногда́ не лю́дiе, ны́нѣ же лю́дiе Бо́жiи: и́же не поми́ловани, ны́нѣ же поми́ловани бы́сте.
  • [Зач. 58Г.] Возлю́блен­нiи, молю́ я́ко при­­ше́лцевъ и стра́н­никовъ, огреба́тися от­ плотски́хъ похоте́й, я́же вою́ютъ на ду́шу,
  • житiе́ ва́­ше иму́ще добро́ во язы́цѣхъ, да о не́мже клеве́щутъ ва́съ а́ки злодѣ́евъ, от­ до́брыхъ дѣ́лъ ви́дѣв­ше, просла́вятъ Бо́га въ де́нь посѣще́нiя.
  • Повини́теся у́бо вся́кому человѣ́чу созда́нiю {нача́л­ст­ву} Го́спода ра́ди: а́ще царю́, я́ко преоблада́ющу:
  • а́ще ли же князе́мъ, я́ко от­ него́ по́слан­нымъ, во от­мще́нiе у́бо злодѣ́емъ, въ похвалу́ же благотво́рцемъ.
  • Я́ко та́ко е́сть во́ля Бо́жiя, благотворя́щымъ обуздова́ти безу́мныхъ человѣ́къ невѣ́ж­ст­во:
  • я́ко свобо́дни, а не я́ко при­­крове́нiе иму́ще зло́бы свобо́ду, но я́ко раби́ Бо́жiи.
  • Всѣ́хъ почита́йте, бра́т­ст­во воз­люби́те, Бо́га бо́йтеся, царя́ чти́те.
  • Раби́, повину́йтеся во вся́цѣмъ стра́сѣ влады́камъ, не то́кмо благи́мъ и кро́ткимъ, но и стропти́вымъ.
  • Се́ бо е́сть уго́дно предъ Бо́гомъ, а́ще со́вѣсти ра́ди Бо́жiя терпи́тъ кто́ ско́рби, стражда́ безъ пра́вды.
  • Ка́я бо похвала́, а́ще согрѣша́юще му́чими терпите́? Но а́ще добро́ творя́ще и стра́ждуще терпите́, сiе́ уго́дно предъ Бо́гомъ,
  • на сiе́ бо и зва́ни бы́сте: [Зач. 59.] зане́ и Христо́съ пострада́ по на́съ, на́мъ оста́вль о́бразъ, да послѣ́дуемъ стопа́мъ его́:
  • и́же грѣха́ не сотвори́, ни обрѣ́теся ле́сть во устѣ́хъ его́:
  • и́же укаря́емь проти́ву не укаря́ше, стражда́ не преща́­ше, предая́ше же судя́щему пра́ведно:
  • и́же грѣхи́ нашя́ са́мъ воз­несе́ на тѣ́лѣ сво­е́мъ на дре́во, да от­ грѣ́хъ избы́в­ше, пра́вдою поживе́мъ: его́же я́звою исцѣлѣ́сте.
  • Бѣ́сте бо я́ко о́вцы заблу́ждшыя [не иму́щя па́стыря]: но воз­врати́стеся ны́нѣ къ па́стырю и посѣти́телю ду́шъ ва́шихъ.
  • Итак, отложив всякую злобу и всякое коварство, и лицемерие, и зависть, и всякое злословие,
  • как новорожденные младенцы, возлюби́те чистое словесное молоко, дабы от него возрасти вам во спасение;
  • ибо вы вкусили, что благ Господь.
  • Приступая к Нему, камню живому, человеками отверженному, но Богом избранному, драгоценному,
  • и сами, как живые камни, устрояйте из себя дом духовный, священство святое, чтобы приносить духовные жертвы, благоприятные Богу Иисусом Христом.
  • Ибо сказано в Писании: вот, Я полагаю в Сионе камень краеугольный, избранный, драгоценный; и верующий в Него не постыдится.
  • Итак Он для вас, верующих, драгоценность, а для неверующих камень, который отвергли строители, но который сделался главою угла, камень претыкания и камень соблазна,
  • о который они претыкаются, не покоряясь слову, на что они и оставлены.
  • Но вы – род избранный, царственное священство, народ святой, люди, взятые в удел, дабы возвещать совершенства Призвавшего вас из тьмы в чудный Свой свет;
  • некогда не народ, а ныне народ Божий; некогда непомилованные, а ныне помилованы.
  • [Зач. 58Г.] Возлюбленные! прошу вас, как пришельцев и странников, удаляться от плотских похотей, восстающих на душу,
  • и провождать добродетельную жизнь между язычниками, дабы они за то, за что злословят вас, как злодеев, увидя добрые дела ваши, прославили Бога в день посещения.
  • Итак будьте покорны всякому человеческому начальству, для Господа: царю ли, как верховной власти,
  • правителям ли, как от него посылаемым для наказания преступников и для поощрения делающих добро, –
  • ибо такова есть воля Божия, чтобы мы, делая добро, заграждали уста невежеству безумных людей, –
  • как свободные, не как употребляющие свободу для прикрытия зла, но как рабы Божии.
  • Всех почитайте, братство любите, Бога бойтесь, царя чтите.
  • Слуги, со всяким страхом повинуйтесь господам, не только добрым и кротким, но и суровым.
  • Ибо то угодно Богу, если кто, помышляя о Боге, переносит скорби, страдая несправедливо.
  • Ибо что за похвала, если вы терпите, когда вас бьют за проступки? Но если, делая добро и страдая, терпите, это угодно Богу.
  • Ибо вы к тому призваны, || [Зач. 59.] потому что и Христос пострадал за нас, оставив нам пример, дабы мы шли по следам Его.
  • Он не сделал никакого греха, и не было лести в устах Его.
  • Будучи злословим, Он не злословил взаимно; страдая, не угрожал, но предавал то Судии Праведному.
  • Он грехи наши Сам вознес телом Своим на древо, дабы мы, избавившись от грехов, жили для правды: ранами Его вы исцелились.
  • Ибо вы были, как овцы блуждающие (не имея пастыря), но возвратились ныне к Пастырю и Блюстителю душ ваших.
  • 所 以 你 们 既 除 去 一 切 的 恶 毒 ( 或 作 阴 毒 ) , 诡 诈 , 并 假 善 , 嫉 妒 , 和 一 切 毁 谤 的 话 ,
  • 就 要 爱 慕 那 纯 净 的 灵 奶 , 像 才 生 的 婴 孩 爱 慕 奶 一 样 , 叫 你 们 因 此 渐 长 , 以 致 得 救 。
  • 你 们 若 尝 过 主 恩 的 滋 味 , 就 必 如 此
  • 主 乃 活 石 。 固 然 是 被 人 所 弃 的 , 却 是 被 神 所 拣 选 所 宝 贵 的 。
  • 你 们 来 到 主 面 前 , 也 就 像 活 石 , 被 建 造 成 为 灵 宫 , 作 圣 洁 的 祭 司 , 藉 着 耶 稣 基 督 奉 献 神 所 悦 纳 的 灵 祭 。
  • 因 为 经 上 说 , 看 哪 , 我 把 所 拣 选 所 宝 贵 的 房 角 石 , 安 放 在 锡 安 。 信 靠 他 的 人 , 必 不 至 于 羞 愧 。
  • 所 以 他 在 你 们 信 的 人 就 为 宝 贵 , 在 那 不 信 的 人 有 话 说 , 匠 人 所 弃 的 石 头 , 已 作 了 房 角 的 头 块 石 头 。
  • 又 说 , 作 了 绊 脚 的 石 头 , 跌 人 的 磐 石 。 他 们 既 不 顺 从 , 就 在 道 理 上 绊 跌 。 ( 或 作 他 们 绊 跌 都 因 不 顺 从 道 理 ) 他 们 这 样 绊 跌 也 是 豫 定 的 。
  • 惟 有 你 们 是 被 拣 选 的 族 类 , 是 有 君 尊 的 祭 司 , 是 圣 洁 的 国 度 , 是 属 神 的 子 民 , 要 叫 你 们 宣 扬 那 召 你 们 出 黑 暗 入 奇 妙 光 明 者 的 美 德 。
  • 你 们 从 前 算 不 得 子 民 , 现 在 却 作 了 神 的 子 民 。 从 前 未 曾 蒙 怜 恤 , 现 在 却 蒙 了 怜 恤 。
  • 亲 爱 的 弟 兄 阿 你 们 是 客 旅 , 是 寄 居 的 。 我 劝 你 们 要 禁 戒 肉 体 的 私 欲 。 这 私 欲 是 与 灵 魂 争 战 的 。
  • 你 们 在 外 邦 人 中 , 应 当 品 行 端 正 , 叫 那 些 毁 谤 你 们 是 作 恶 的 , 因 看 见 你 们 的 好 行 为 , 便 在 鉴 察 的 日 子 ( 鉴 察 或 作 眷 顾 ) , 归 荣 耀 给 神 。
  • 你 们 为 主 的 缘 故 , 要 顺 服 人 的 一 切 制 度 , 或 是 在 上 的 君 王 ,
  • 或 是 君 王 所 派 罚 恶 赏 善 的 臣 宰 。
  • 因 为 神 的 旨 意 原 是 要 你 们 行 善 , 可 以 堵 住 那 糊 涂 无 知 人 的 口 。
  • 你 们 虽 是 自 由 的 , 却 不 可 藉 着 自 由 遮 盖 恶 毒 ( 或 作 阴 毒 ) , 总 要 作 神 的 仆 人 。
  • 务 要 尊 敬 众 人 。 亲 爱 教 中 的 弟 兄 。 敬 畏 神 。 尊 敬 君 王 。
  • 你 们 作 仆 人 的 , 凡 事 要 存 敬 畏 的 心 顺 服 主 人 。 不 但 顺 服 那 善 良 温 和 的 , 就 是 那 乖 僻 的 也 要 顺 服 。
  • 倘 若 人 为 叫 良 心 对 得 住 神 , 就 忍 受 冤 屈 的 苦 楚 , 这 是 可 喜 爱 的 。
  • 你 们 若 因 犯 罪 受 责 打 , 能 忍 耐 , 有 什 么 可 夸 的 呢 。 但 你 们 若 因 行 善 受 苦 , 若 能 忍 耐 , 这 在 神 看 是 可 喜 爱 的 。
  • 你 们 蒙 恩 原 是 为 此 。 因 基 督 也 为 你 们 受 过 苦 , 给 你 们 留 下 榜 样 , 叫 你 们 跟 随 他 的 脚 踪 行 。
  • 他 并 没 有 犯 罪 , 口 里 也 没 有 诡 诈 。
  • 他 被 骂 不 还 口 。 受 害 不 说 威 吓 的 话 。 只 将 自 己 交 托 那 按 公 义 审 判 人 的 主 。
  • 他 被 挂 在 木 头 上 亲 身 担 当 了 我 们 的 罪 , 使 我 们 既 然 在 罪 上 死 , 就 得 以 在 义 上 活 。 因 他 受 的 鞭 伤 , 你 们 便 得 医 治 。
  • 你 们 从 前 好 像 迷 路 的 羊 。 如 今 却 归 到 你 们 灵 魂 的 牧 人 监 督 了 。