Ве́тхий Заве́т:
Быт.
Исх.
Лев.
Чис.
Втор.
Нав.
Суд.
Руф.
1Цар.
2Цар.
3Цар.
4Цар.
1Пар.
2Пар.
1Езд.
Неем.
2Езд.
Тов.
Иудиф.
Есф.
Иов.
Пс.
Прит.
Еккл.
Песн.
Прем.
Сир.
Ис.
Иер.
Плч.
ПослИер.
Вар.
Иез.
Дан.
Ос.
Иоил.
Ам.
Авд.
Ион.
Мих.
Наум.
Авв.
Соф.
Аг.
Зах.
Мал.
1Мак.
2Мак.
3Мак.
3Езд.
Но́вый Заве́т: Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Фес. 2Фес. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.
Но́вый Заве́т: Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Фес. 2Фес. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.
Скрыть
15:3
15:4
15:8
15:9
15:10
15:13
см.:1Цар.23:21;
15:14
15:15
15:16
15:19
15:20
15:21
15:23
см.:1Пар.10:13;
15:25
15:27
15:28
см.:1Цар.28:17;
15:31
15:32
15:34
Глава 16
16:2
16:6
см.:1Цар.17:13;
16:8
16:10
16:15
16:16
16:17
16:18
16:20
см.:1Цар.25:18;
16:22
16:23
И рече́ самуи́лъ къ Сау́лу: посла́ мя Госпо́дь пома́зати тя́ на ца́рство въ лю́дехъ его́ во Изра́или: и ны́нѣ послу́шай гла́са слове́съ Госпо́днихъ:
сiя́ рече́ Госпо́дь Савао́ѳъ: ны́нѣ отмщу́, я́же сотвори́ Амали́къ Изра́илю, егда́ срѣ́те его́ на пути́, восходя́щу ему́ от Еги́пта:
и ны́нѣ ты́ иди́, и порази́ши Амали́ка и иери́ма, и вся́ я́же су́ть его́, и не снабди́ши от ни́хъ [ничто́же], и искорени́ши его́: и проклене́ши его́ и вся́ су́щая его́, и не пощади́ши его́: и да убiе́ши от му́жеска по́лу и до же́нска и от ю́ношъ и до ссу́щихъ млеко́, и от говя́дъ до ове́цъ и от велблю́дъ до осля́тъ.
И собра́ лю́ди Сау́лъ и сочте́ я́ въ Галга́лѣхъ двѣ́стѣ ты́сящъ пѣ́шихъ и де́сять ты́сящъ от Иу́ды въ полцѣ́хъ:
и прiи́де Сау́лъ до градо́въ Амали́ковыхъ и зася́де въ пото́цѣ.
И рече́ Сау́лъ ко кине́ови: иди́ и уклони́ся от среды́ Амали́ка, да не погублю́ тя́ съ ни́мъ, ты́ бо сотвори́лъ еси́ ми́лость съ сынми́ Изра́илевыми, егда́ исхожда́ху изъ Еги́пта. И уклони́ся кине́й от среды́ Амали́ка.
И порази́ Сау́лъ Амали́ка от Евилы́ да́же до Су́ра, и́же предъ лице́мъ Еги́пта:
и я́тъ ага́га царя́ Амали́кова жи́ва, и вся́ лю́ди изби́, и иери́ма уби́ мече́мъ.
И сохрани́ Сау́лъ и вси́ лю́дiе ага́га царя́ жи́ва и блага́я от ста́дъ и бу́йволовъ, и снѣ́дей [и оде́ждъ], и виногра́довъ и от всѣ́хъ благи́хъ: и не хотя́ху искорени́ти я́, то́чiю ху́ждшее и уничиже́ное истреби́ша.
И бы́сть глаго́лъ Госпо́день къ самуи́лу, глаго́ля:
раска́яхся, я́ко пома́захъ Сау́ла на ца́рство, поне́же отврати́ся от мене́ и слове́съ мои́хъ не соблюде́. И опеча́лися самуи́лъ и вопiя́ше ко Го́споду всю́ но́щь.
И воста́ ра́но самуи́лъ, и идя́ше на срѣ́тенiе Изра́илтяномъ ра́но. И возвѣсти́ша самуи́лу, глаго́люще: и́детъ Сау́лъ въ карми́лъ, и се́, воздви́же ру́ку себѣ́, и возврати́ колесни́цу, и сни́де въ Галга́лы. И прiи́де самуи́лъ къ Сау́лу, и се́, то́й возноша́ше всесожже́нiе Го́споду, пе́рвая от коры́стей, и́хже взя́ от Амали́ковъ.
И прiи́де самуи́лъ къ Сау́лу, и рече́ ему́ Сау́лъ: благослове́нъ ты́ Го́споду, сотвори́хъ бо вся́, ели́ка [ми́] глаго́ла Госпо́дь.
И рече́ самуи́лъ: и кі́й гла́съ ста́дъ си́хъ во у́шiю мое́ю, и гла́съ говя́дъ, его́же а́зъ слы́шу?
И рече́ Сау́лъ: от Амали́ка пригна́хъ я́, и́хже сохрани́ша лю́дiе лу́чшая от ста́дъ и от воло́въ, е́же пожре́ти я́ Го́споду Бо́гу твоему́, про́чая же изби́хъ.
И рече́ самуи́лъ къ Сау́лу: потерпи́, и возвѣщу́ ти, я́же глаго́ла Госпо́дь ко мнѣ́ но́щiю.
И рече́ ему́ [сау́лъ]: глаго́ли. И рече́ самуи́лъ къ Сау́лу: еда́ не ма́лъ бы́лъ еси́ ты́ предъ ни́мъ, и не властели́на ли тя́ поста́ви хору́гви колѣ́на Изра́илева? и пома́за тя́ Госпо́дь на ца́рство Изра́илево:
и посла́ тя Госпо́дь путе́мъ и рече́ тебѣ́: иди́ и искорени́ Амали́ка, и погуби́ согрѣ́шшихъ предо мно́ю, и вою́й и́хъ, до́ндеже сконча́еши и́хъ:
и почто́ не послу́шалъ еси́ гла́са Госпо́дня по всему́, ели́ко глаго́ла тебѣ́, но устреми́лся еси́ на коры́сти и сотвори́лъ еси́ лука́вое предъ Го́сподемъ?
И рече́ Сау́лъ къ самуи́лу: послу́шахъ гла́са люді́й и идо́хъ путе́мъ, и́мже посла́ мя Госпо́дь, и приведо́хъ ага́га царя́ Амали́кова, и Амали́ки искорени́хъ:
и взя́ша лю́дiе коры́сти от ста́дъ и бу́йволы, пе́рвая от истребля́емыхъ на пожре́нiе Го́споду Бо́гу на́шему въ Галга́лѣхъ.
И рече́ самуи́лъ: еда́ уго́дны Го́споду всесожже́нiя и же́ртвы, я́коже послу́шати гла́са Госпо́дня? се́, послуша́нiе па́че же́ртвы бла́ги, и покоре́нiе па́че ту́ка о́вня:
я́коже грѣ́хъ е́сть чарова́нiе, та́ко [грѣ́хъ е́сть] противле́нiе, и я́коже грѣ́хъ е́сть идолопоклоне́нiе, та́ко непокоре́нiе: поне́же уничижи́лъ еси́ глаго́лъ Госпо́день, и уничижи́тъ тя́ Госпо́дь не бы́ти тебѣ́ царе́мъ во Изра́или.
И рече́ Сау́лъ къ самуи́лу: согрѣши́хъ, я́ко преступи́хъ сло́во Госпо́дне и глаго́лъ тво́й, убоя́хся бо люді́й и послу́шахъ гла́са и́хъ:
и ны́нѣ возми́ грѣ́хъ мо́й и возврати́ся со мно́ю, да поклоню́ся Го́споду Бо́гу твоему́.
И рече́ самуи́лъ къ Сау́лу: не возвращу́ся съ тобо́ю, я́ко уничижи́лъ еси́ глаго́лъ Госпо́день, и уничижи́тъ тя́ Госпо́дь не бы́ти тебѣ́ царе́мъ во Изра́или.
И отврати́ самуи́лъ лице́ свое́ е́же отити́: и я́тъ Сау́лъ за воскри́лiе ри́зы его́ и раздра́ е́.
И рече́ ему́ самуи́лъ: раздра́ Госпо́дь ца́рство Изра́илево от руку́ твое́ю дне́сь, и да́стъ е́ бли́жнему твоему́, лу́чшему па́че тебе́,
и раздѣли́тся Изра́иль на дво́е: и не обрати́тся, ниже́ раска́ется святы́й Изра́илевъ, зане́же не я́ко человѣ́къ е́сть, е́же раска́ятися ему́, запрети́тъ, и не пребу́детъ.
И рече́ Сау́лъ: согрѣши́хъ, но просла́ви мя́ ны́нѣ предъ старѣ́йшины Изра́илевы и предъ людьми́ мои́ми, и возврати́ся со мно́ю, и поклоню́ся Го́споду Бо́гу твоему́.
И возврати́ся самуи́лъ вслѣ́дъ Сау́ла, и поклони́ся Сау́лъ Го́споду.
И рече́ самуи́лъ: приведи́те ми́ ага́га царя́ Амали́кова. И прiи́де къ нему́ ага́гъ трепе́ща, и рече́ ага́гъ: та́ко ли горька́ сме́рть?
И рече́ самуи́лъ ко ага́гу: я́коже обезча́дствова же́нъ ору́жiе твое́, та́ко обезча́дится въ жена́хъ ма́ти твоя́. И закла́ самуи́лъ ага́га предъ Го́сподемъ въ Галга́лѣхъ.
И отъи́де самуи́лъ во Армаѳе́мъ: и Сау́лъ отъи́де въ до́мъ сво́й въ гаваю́.
И не приложи́ самуи́лъ ктому́ ви́дѣти Сау́ла да́же до дне́ сме́рти своея́, поне́же пла́каше самуи́лъ о Сау́лѣ, зане́же раска́яся Госпо́дь, я́ко поста́ви Сау́ла царя́ во Изра́или.
И рече́ Госпо́дь къ самуи́лу: доко́лѣ ты́ пла́чеши о Сау́лѣ, а́зъ же уничижи́хъ его́, не ца́рствовати во Изра́или? напо́лни ро́гъ тво́й еле́а и прiиди́, послю́ тя ко Иессе́ю до Виѳлее́ма, я́ко узрѣ́хъ въ сынѣ́хъ его́ себѣ́ царя́.
И рече́ самуи́лъ: ка́ко пойду́? и услы́шитъ Сау́лъ, и убiе́тъ мя́. И рече́ Госпо́дь: ю́ницу от воло́въ возми́ въ ру́цѣ твои́ и рече́ши: пожре́ти Го́сподеви иду́:
и призове́ши Иессе́а и сы́ны его́ къ же́ртвѣ: и а́зъ ти́ покажу́, я́же сотвори́ши, и пома́жеши ми́, его́же ти́ реку́.
И сотвори́ самуи́лъ вся́, ели́ка рече́ ему́ Госпо́дь: и прiи́де въ Виѳлее́мъ, и ужасо́шася старѣ́йшины гра́да о прише́ствiи его́ и рѣ́ша: ми́ръ ли вхо́дъ тво́й, о, прозорли́вче?
И рече́: ми́ръ: пожре́ти Го́споду прiидо́хъ: освяти́теся и возвесели́теся дне́сь со мно́ю. И освяти́ Иессе́а и сы́ны его́, и призва́ я́ къ же́ртвѣ.
И бы́сть внегда́ вни́ти и́мъ, и ви́дѣ Елiа́ва и рече́: се́й ли предъ Го́сподемъ пома́занникъ его́?
И рече́ Госпо́дь самуи́лу: не зри́ на лице́ его́, ниже́ на во́зрастъ вели́чества его́, я́ко уничижи́хъ его́: поне́же не та́ко зри́тъ человѣ́къ, я́ко зри́тъ Бо́гъ: я́ко человѣ́къ зри́тъ на лице́, Бо́гъ же зри́тъ на се́рдце.
И призва́ Иессе́й Аминада́ва и предста́ви его́ предъ лице́ самуи́ла. И рече́ [самуи́лъ]: ниже́ сего́ избра́ Госпо́дь.
И приведе́ Иессе́й саммаа́. И рече́: и сего́ не избра́ Госпо́дь.
И приведе́ Иессе́й се́дмь сыно́въ свои́хъ предъ самуи́ла. И рече́ самуи́лъ ко Иессе́ю: не избра́ Госпо́дь от си́хъ.
И рече́ самуи́лъ ко Иессе́ю: не доста́ло ли уже́ дѣте́й? И рече́ Иессе́й: еще́ е́сть еди́нъ ма́лъ, и се́й пасе́тъ на па́жити. И рече́ самуи́лъ ко Иессе́ю: посли́ и приведи́ его́, я́ко не возля́жемъ, до́ндеже прiи́детъ то́й сѣ́мо.
И посла́, и введе́ его́: и то́й че́рменъ, до́брыма очи́ма, и бла́гъ взо́ромъ Го́сподеви. И рече́ Госпо́дь къ самуи́лу: воста́ни и пома́жи дави́да, я́ко се́й бла́гъ е́сть.
И прiя́ самуи́лъ ро́гъ со еле́емъ и пома́за его́ посредѣ́ бра́тiи его́. И ноша́шеся Ду́хъ Госпо́день надъ дави́домъ от того́ дне́ и пото́мъ. И воста́ самуи́лъ и отъи́де во Армаѳе́мъ.
И Ду́хъ Госпо́день отступи́ от Сау́ла, и давля́ше его́ ду́хъ лука́вый от Го́спода.
И рѣ́ша о́троцы Сау́ловы къ нему́: се́, ны́нѣ ду́хъ лука́вый от Го́спода да́витъ тя́:
да реку́тъ раби́ твои́ ны́нѣ предъ тобо́ю, и взы́щутъ господи́ну на́шему му́жа зна́юща пѣ́ти въ гу́сли: и внегда́ бу́детъ ду́хъ лука́вый на тебѣ́, и тогда́ да пое́тъ въ гу́сли своя́, и бла́го ти́ бу́детъ, и упоко́итъ тя́.
И рече́ Сау́лъ ко отроко́мъ свои́мъ: посмотри́те ми́ му́жа до́брѣ пою́ща и введи́те его́ ко мнѣ́.
И отвѣща́ еди́нъ от о́трокъ его́ и рече́: се́, ви́дѣхъ сы́на Иессе́ова изъ Виѳлее́ма, и то́й вѣ́сть пѣ́нiе, и му́жъ разу́менъ, и боре́цъ, и му́дръ въ словеси́, и му́жъ бла́гъ ви́домъ, и Госпо́дь съ ни́мъ.
И посла́ Сау́лъ вѣ́стники ко Иессе́ю, глаго́ля: отпусти́ ко мнѣ́ дави́да сы́на твоего́, и́же у ста́да твоего́.
И взя́ Иессе́й бре́мя хлѣ́бовъ и мѣ́хъ вина́ и козля́ от ко́зъ еди́но, и посла́ къ Сау́лу руко́ю дави́да сы́на своего́.
И вни́де дави́дъ къ Сау́лу, и предстоя́ше предъ ни́мъ, и возлюби́ его́ зѣло́ Сау́лъ, и бы́сть ему́ нося́й ору́жiе его́.
И посла́ Сау́лъ ко Иессе́ю, глаго́ля: да предстои́тъ дави́дъ предо мно́ю, я́ко обрѣ́те благода́ть предъ очи́ма мои́ма.
И бы́сть внегда́ бы́ти ду́ху лука́ву на Сау́лѣ, и взима́ше дави́дъ гу́сли и игра́ше руко́ю свое́ю, и отдыха́ше Сау́лъ, и бла́го ему́ бя́ше, и отступа́ше от него́ ду́хъ лука́вый.
І сказав Самуїл до Саула: Господь послав був мене помазати тебе на царя над народом Його, над Ізраїлем.
А тепер послухайся голосу Господніх слів.
А тепер послухайся голосу Господніх слів.
Так сказав Господь Саваот: Я згадаю, що зробив був Амалик Ізраїлеві, що клав йому перешкоду на дорозі, коли він виходив із Єгипту.
Тепер іди, і поб́єш Амалика, і вчиниш закляттям усе, що його, і не змилосердишся над ним.
І позабиваєш усе, від чоловіка аж до жінки, від дитини й аж до немовляти, від вола й аж до штуки дрібної худобини, від верблюда й аж до осла.
І позабиваєш усе, від чоловіка аж до жінки, від дитини й аж до немовляти, від вола й аж до штуки дрібної худобини, від верблюда й аж до осла.
І Саул оповістив народ, і перелічив їх у Телаїмі, і двісті тисяч піхоти та десять тисяч мужа Юди.
І прийшов Саул аж до Амаликового міста, та й засів у долині.
І сказав Саул кенеянам: Ідіть, відокремтесь, вийдіть з-поміж Амаликитянина, щоб я не долучив вас до них, бо ви зробили були милість усім ізраїльтянам, коли вони виходили з Єгипту.
І відокремився Кенеянин з-поміж Амалика.
І відокремився Кенеянин з-поміж Амалика.
А Саул побив Амалика від Хавіли аж до місця, де йдеш до Шуру, що навпроти Єгипту.
І зловив він Аґаґа, амаликського царя, живого, а ввесь народ зробив закляттям, та й побив вістрям меча.
Та змилосердився Саул і народ над Аґаґом, і над найліпшим з його худоби дрібної й з худоби його великої та з товару вгодованого, і над вівцями, та над усім добром, і не хотіли зробити їх закляттям.
А все маловарте й худе його зробили закляттям.
А все маловарте й худе його зробили закляттям.
І було Господнє слово до Самуїла й казало:
Жалкую, що Я настановив Саула за царя, бо він відвернувся від Мене, а слів Моїх не виконав.
І запалився гнів Самуїлів, і він кликав до Господа цілу ніч.
І запалився гнів Самуїлів, і він кликав до Господа цілу ніч.
А рано вранці Самуїл устав, і пішов назустріч Саулові.
І Самуїлові донесли, говорячи: Саул прийшов до Кармелу, і ось ставить собі пам́ятника, а потому повернувся й пішов, і зійшов до Ґілґалу.
І Самуїлові донесли, говорячи: Саул прийшов до Кармелу, і ось ставить собі пам́ятника, а потому повернувся й пішов, і зійшов до Ґілґалу.
І прийшов Самуїл до Саула, а Саул сказав йому: Благословенний ти в Господа!
Я виконав слово Господнє.
Я виконав слово Господнє.
А Самуїл сказав: А що це за мекання цієї отари в ушах моїх, та рик великої худоби, що я чую?
І сказав Саул: Від Амаликитянина привели їх, бо народ змилосердився над найліпшим із худоби дрібної та з худоби великої, щоб зарізати в жертву для Господа, Бога твого, а позостале вчинили закляттям.
А Самуїл сказав до Саула: Покинь, а я розповім тобі, що Господь говорив мені цієї ночі.
А той сказав йому: Говори.
А той сказав йому: Говори.
І сказав Самуїл: Хоч ти малий був в очах своїх, чи ж ти не голова Ізраїлевих племен?
Чи ж не помазав тебе Господь на царя над Ізраїлем?
Чи ж не помазав тебе Господь на царя над Ізраїлем?
І послав тебе Господь дорогою, і сказав: Іди, і вчиниш закляттям нечестивих амаликитян, і будеш воювати з ними, аж поки ти не вигубиш їх.
І чому ти не послухався Господнього голосу, але кинувся на здобич, і зробив оце зло в Господніх очах?
І сказав Саул до Самуїла: Та я послухався Господнього голосу, і пішов дорогою, якою послав був мене Господь, і привів я Аґаґа, царя амаликського, а Амалика зробив закляттям.
А народ узяв зо здобичі худобу дрібну та худобу велику, як початок закляття, щоб приносити в жертву Господеві, Богові твоєму, в Ґілґалі.
І сказав Самуїл: Чи жадання Господа цілопалень та жертов таке, як послух Господньому голосу?
Таж послух ліпший від жертви, покірливість краща від баранячого лою!
Таж послух ліпший від жертви, покірливість краща від баранячого лою!
Бо непокірливість як гріх ворожбитства, а свавільство як провина та служба бовванам.
Через те, що ти відкинув Господні слова, то Він відкинув тебе, щоб не був ти царем.
Через те, що ти відкинув Господні слова, то Він відкинув тебе, щоб не був ти царем.
І сказав Саул до Самуїла: Прогрішився я, бо переступив накази Господні та слова твої, бо я боявся народу, та послухався його голосу.
А тепер прости ж мій гріх, і вернися зо мною, і я поклонюсь Господеві.
Та Самуїл сказав до Саула: Не вернуся з тобою, бо ти погордив Господнім словом, а Господь погордив тобою, щоб не був ти царем над Ізраїлем.
І повернувся Самуїл, щоб піти, а Саул схопив полу плаща його, та й відірвав.
І сказав до нього Самуїл: Господь відірвав сьогодні від тебе Ізраїлеве царство, та й передав його твоєму ближньому, ліпшому від тебе!
І також Ізраїлева Слава не скаже неправди та не буде каятися, бо Він не людина, щоб каятись.
А Саул сказав: Прогрішився я!
Але вшануй й мене перед старшими мого народу та перед Ізраїлем, і вернися зо мною, а я поклонюся Господеві, Богові твоєму.
Але вшануй й мене перед старшими мого народу та перед Ізраїлем, і вернися зо мною, а я поклонюся Господеві, Богові твоєму.
І вернувся Самуїл за Саулом, і Саул поклонився Господеві.
І сказав Самуїл: Підведіть до мене Аґаґа, царя амаликського.
І пішов до нього Аґаґ весело.
І сказав Аґаґ: Справді, відступилася гіркота смерти!
І пішов до нього Аґаґ весело.
І сказав Аґаґ: Справді, відступилася гіркота смерти!
А Самуїл сказав: Як твій меч позбавляв жінок дітей, так позбавиться дітей твоя мати між жінками.
І посік Самуїл Аґаґа перед Господнім лицем у Ґілґалі.
І посік Самуїл Аґаґа перед Господнім лицем у Ґілґалі.
І пішов Самуїл до Рами, а Саул зійшов до дому свого, до Саулової Ґів́ї.
І більше не бачив Самуїл Саула аж до дня його смерти, та Самуїл сумував за Саулом.
А Господь жалкував, що настановив був Саула царем над Ізраїлем.
А Господь жалкував, що настановив був Саула царем над Ізраїлем.
І сказав Господь до Самуїла: Аж доки ти сумуватимеш за Саулом?
Таж Я відкинув його, щоб не царював над Ізраїлем.
Наповни рога свого оливою, та й іди, пошлю тебе до віфлеємлянина Єссея, бо Я наглянув Собі царя між синами його.
Таж Я відкинув його, щоб не царював над Ізраїлем.
Наповни рога свого оливою, та й іди, пошлю тебе до віфлеємлянина Єссея, бо Я наглянув Собі царя між синами його.
І сказав Самуїл: Як я піду?
А почує Саул, то вб́є мене.
А Господь сказав: Візьми в свою руку теля з великої худоби, та й скажеш: Я прийшов, щоб принести жертву для Господа.
А почує Саул, то вб́є мене.
А Господь сказав: Візьми в свою руку теля з великої худоби, та й скажеш: Я прийшов, щоб принести жертву для Господа.
І закличеш Єссея на жертву, а Я тобі дам знати, що маєш робити, і помажеш Мені того, кого скажу тобі.
І зробив Самуїл, що Господь говорив.
І прийшов він до Віфлеєму, а старші міста вийшли йому назустріч із тремтінням.
І сказали вони: Чи твій прихід то мир?
І прийшов він до Віфлеєму, а старші міста вийшли йому назустріч із тремтінням.
І сказали вони: Чи твій прихід то мир?
А він відказав: Мир!
Я прийшов, щоб принести жертву Господеві.
Освятіться, і прийдете зо мною до жертви.
І освятив він Єссея та синів його, і покликав їх на жертву.
Я прийшов, щоб принести жертву Господеві.
Освятіться, і прийдете зо мною до жертви.
І освятив він Єссея та синів його, і покликав їх на жертву.
І сталося, як вони поприходили, то побачив він Еліява, та й сказав: Справді перед Господом помазанець Його!
Та Господь сказав Самуїлові: Не дивись на обличчя його та на високість зросту його, бо Я відкинув його Собі!
Бо Бог бачить не те, що бачить людина: чоловік бо дивиться на лице, а Господь дивиться на серце.
Бо Бог бачить не те, що бачить людина: чоловік бо дивиться на лице, а Господь дивиться на серце.
І покликав Єссей Авінадава, і привів його перед Самуїла, та той сказав: Також цього не вибрав Господь!
І привів Єссей Шамму, та Самуїл сказав: Також цього не вибрав Господь.
І привів Єссей сімох своїх синів перед Самуїла.
І сказав Самуїл до Єссея: Цих не вибрав Господь.
І сказав Самуїл до Єссея: Цих не вибрав Господь.
І сказав Самуїл до Єссея: Чи то всі твої діти?
А той відказав: Ще позостався найменший, він пасе отару.
І сказав Самуїл до Єссея: Пошли ж привести його, бо не сядемо за стіл, аж поки він не прийде сюди.
А той відказав: Ще позостався найменший, він пасе отару.
І сказав Самуїл до Єссея: Пошли ж привести його, бо не сядемо за стіл, аж поки він не прийде сюди.
І послав він, і привів його, а він рум́яний, із гарними очима та хорошого стану.
А Господь сказав Самуїлові: Устань, помаж його, бо це він!
А Господь сказав Самуїлові: Устань, помаж його, бо це він!
І взяв Самуїл рога оливи, та й помазав його серед братів його.
І Дух Господній злинув на Давида, і був на ньому від того дня й далі.
А Самуїл устав, і пішов до Рами.
І Дух Господній злинув на Давида, і був на ньому від того дня й далі.
А Самуїл устав, і пішов до Рами.
І Дух Господній відступився від Саула, а напав його дух злий, посланий від Господа.
І сказали раби Саула до нього: Оце злий дух від Бога нападає на тебе.
Нехай скаже пан наш, раби твої пошукають тобі кого, хто вміє грати на гуслах.
І станеться, коли буде на тебе злий дух від Бога, то заграє той рукою своєю, і буде тобі добре.
І станеться, коли буде на тебе злий дух від Бога, то заграє той рукою своєю, і буде тобі добре.
І сказав Саул до рабів своїх: Нагляньте мені кого, хто добре грає, і приведіть до мене.
І відповів один із слуг, і сказав: Ось бачив я сина віфлеємлянина Єссея, що вміє грати, лицар та вояка, і розуміється на речах, і чоловік хорошої постави.
І Господь із ним.
І Господь із ним.
І послав Саул послів до Єссея й сказав: Пошли до мене Давида, сина свого, що при отарі.
І взяв Єссей осла, наладованого хлібом, та бурдюка вина, та одне козля, і послав через сина свого Давида до Саула.
І прийшов Давид до Саула, та й став перед ним.
І той сильно полюбив його, і він став йому зброєношею.
І той сильно полюбив його, і він став йому зброєношею.
І послав Саул до Єссея, говорячи: Нехай остається Давид при мені, бо він знайшов ласку в очах моїх.
І бувало, коли злий дух від Бога нападав на Саула, то Давид брав гусла, та й грав своєю рукою.
І легшало Саулові, і ставало йому добре, і відступав від нього той злий дух.
І легшало Саулові, і ставало йому добре, і відступав від нього той злий дух.
Синодальный
Языки
- Добавить язык
- Церковнослав. (рус)
- Церковнослав. (цс)
- Рус. (Синодальный)
- Рус. (Синод. с ударе́-ми)
- Arab (AVD)
- Azerbaijani
- Armenian
- Bulgarian
- Chinese (simpl.)
- Croatian (S&D)
- English (NKJV)
- English (NRSV)
- English (KJV)
- Estonian
- Finnish (1992)
- French (LSG)
- Georgian
- German (MLU, 1912)
- German (GNB)
- Greek (Koine)
- Greek (TGV)
- Hebrew
- Italian
- Kyrgyz
- Latin (Nova Vulgata)
- Romanian
- Polish
- Portuguese
- Serbian (synod.)
- Serbian
- Spanish (RVR 1995)
- Swedish (Folkbibeln)
- Tajik
- Ukrainian (Homenko)
- Ukrainian (Ogienko)
1 По приказу Самуила Саул поражает Амалика, но сберегает его царя Агага и много из добычи; 17 Самуил снова упрекает Саула за его непослушание Господу и предрекает конец царствования; 32 Самуил сам поражает Агага и с тех пор больше не видится с Саулом.
И сказал Самуил Саулу: Господь послал меня помазать тебя царем над народом Его, над Израилем; теперь послушай гласа Господа.
Так говорит Господь Саваоф: вспомнил Я о том, что сделал Амалик Израилю, как он противостал ему на пути, когда он шел из Египта;
теперь иди и порази Амалика [и Иерима] и истреби все, что у него; [не бери себе ничего у них, но уничтожь и предай заклятию все, что у него;] и не давай пощады ему, но предай смерти от мужа до жены, от отрока до грудного младенца, от вола до овцы, от верблюда до осла.
И собрал Саул народ и насчитал их в Телаиме двести тысяч Израильтян пеших и десять тысяч из колена Иудина.
И дошел Саул до города Амаликова, и сделал засаду в долине.
И сказал Саул Кинеянам: пойдите, отделитесь, выйдите из среды Амалика, чтобы мне не погубить вас с ним, ибо вы оказали благосклонность всем Израильтянам, когда они шли из Египта. И отделились Кинеяне из среды Амалика.
И поразил Саул Амалика от Хавилы до окрестностей Сура, что пред Египтом;
и Агага, царя Амаликова, захватил живого, а народ весь истребил мечом [и Иерима умертвил].
Но Саул и народ пощадили Агага и лучших из овец и волов и откормленных ягнят, и все хорошее, и не хотели истребить, а все вещи маловажные и худые истребили.
И было слово Господа к Самуилу такое:
жалею, что поставил Я Саула царем, ибо он отвратился от Меня и слова Моего не исполнил. И опечалился Самуил и взывал к Господу целую ночь.
И встал Самуил рано утром и пошел навстречу Саулу. И известили Самуила, что Саул ходил на Кармил и там поставил себе памятник, [но оттуда возвратил колесницу] и сошел в Галгал.
Когда пришел Самуил к Саулу, то Саул сказал ему: благословен ты у Господа; я исполнил слово Господа.
И сказал Самуил: а что это за блеяние овец в ушах моих и мычание волов, которое я слышу?
И сказал Саул: привели их от Амалика, так как народ пощадил лучших из овец и волов для жертвоприношения Господу Богу твоему; прочее же мы истребили.
И сказал Самуил Саулу: подожди, я скажу тебе, что сказал мне Господь ночью. И сказал ему Саул: говори.
И сказал Самуил: не малым ли ты был в глазах твоих, когда сделался главою колен Израилевых, и Господь помазал тебя царем над Израилем?
И послал тебя Господь в путь, сказав: «иди и предай заклятию нечестивых Амаликитян и воюй против них, доколе не уничтожишь их».
Зачем же ты не послушал гласа Господа и бросился на добычу, и сделал зло пред очами Господа?
И сказал Саул Самуилу: я послушал гласа Господа и пошел в путь, куда послал меня Господь, и привел Агага, царя Амаликитского, а Амалика истребил;
народ же из добычи, из овец и волов, взял лучшее из заклятого, для жертвоприношения Господу Богу твоему, в Галгале.
И отвечал Самуил: неужели всесожжения и жертвы столько же приятны Господу, как послушание гласу Господа? Послушание лучше жертвы и повиновение лучше тука овнов;
ибо непокорность есть такой же грех, что волшебство, и противление то же, что идолопоклонство; за то, что ты отверг слово Господа, и Он отверг тебя, чтобы ты не был царем [над Израилем].
И сказал Саул Самуилу: согрешил я, ибо преступил повеление Господа и слово твое; но я боялся народа и послушал голоса их;
теперь же сними с меня грех мой и воротись со мною, чтобы я поклонился Господу [Богу твоему].
И отвечал Самуил Саулу: не ворочусь я с тобою, ибо ты отверг слово Господа, и Господь отверг тебя, чтобы ты не был царем над Израилем.
И обратился Самуил, чтобы уйти. Но [Саул] ухватился за край одежды его и разодрал ее.
Тогда сказал Самуил: ныне отторг Господь царство Израильское от тебя и отдал его ближнему твоему, лучшему тебя;
и не скажет неправды и не раскается Верный Израилев; ибо не человек Он, чтобы раскаяться Ему.
И сказал [Саул]: я согрешил, но почти меня ныне пред старейшинами народа моего и пред Израилем и воротись со мною, и я поклонюсь Господу Богу твоему.
И возвратился Самуил за Саулом, и поклонился Саул Господу.
Потом сказал Самуил: приведите ко мне Агага, царя Амаликитского. И подошел к нему Агаг дрожащий, и сказал Агаг: конечно горечь смерти миновалась?
Но Самуил сказал: как меч твой жен лишал детей, так мать твоя между женами пусть лишена будет сына. И разрубил Самуил Агага пред Господом в Галгале.
И отошел Самуил в Раму, а Саул пошел в дом свой, в Гиву Саулову.
И более не видался Самуил с Саулом до дня смерти своей; но печалился Самуил о Сауле, потому что Господь раскаялся, что воцарил Саула над Израилем.
1 Самуил приходит к Иессею Вифлеемлянину и помазывает младшего сына Давида по повелению Господню; 14 Давид приглашен из Вифлеема играть на гуслях пред Саулом, когда его тревожит злой дух.
И сказал Господь Самуилу: доколе будешь ты печалиться о Сауле, которого Я отверг, чтоб он не был царем над Израилем? Наполни рог твой елеем и пойди; Я пошлю тебя к Иессею Вифлеемлянину, ибо между сыновьями его Я усмотрел Себе царя.
И сказал Самуил: как я пойду? Саул услышит и убьет меня. Господь сказал: возьми в руку твою телицу из стада и скажи: «я пришел для жертвоприношения Господу»;
и пригласи Иессея [и сыновей его] к жертве; Я укажу тебе, что делать тебе, и ты помажешь Мне того, о котором Я скажу тебе.
И сделал Самуил так, как сказал ему Господь. Когда пришел он в Вифлеем, то старейшины города с трепетом вышли навстречу ему и сказали: мирен ли приход твой?
И отвечал он: мирен, для жертвоприношения Господу пришел я; освятитесь и идите со мною к жертвоприношению. И освятил Иессея и сыновей его и пригласил их к жертве.
И когда они пришли, он, увидев Елиава, сказал: верно, сей пред Господом помазанник Его!
Но Господь сказал Самуилу: не смотри на вид его и на высоту роста его; Я отринул его; Я смотрю не так, как смотрит человек; ибо человек смотрит на лице, а Господь смотрит на сердце.
И позвал Иессей Аминадава и подвел его к Самуилу, и сказал Самуил: и этого не избрал Господь.
И подвел Иессей Самму, и сказал Самуил: и этого не избрал Господь.
Так подводил Иессей к Самуилу семерых сыновей своих, но Самуил сказал Иессею: никого из этих не избрал Господь.
И сказал Самуил Иессею: все ли дети здесь? И отвечал Иессей: есть еще меньший; он пасет овец. И сказал Самуил Иессею: пошли и возьми его, ибо мы не сядем обедать, доколе не придет он сюда.
И послал Иессей и привели его. Он был белокур, с красивыми глазами и приятным лицем. И сказал Господь: встань, помажь его, ибо это он.
И взял Самуил рог с елеем и помазал его среди братьев его, и почивал Дух Господень на Давиде с того дня и после; Самуил же встал и отошел в Раму.
А от Саула отступил Дух Господень, и возмущал его злой дух от Господа.
И сказали слуги Сауловы ему: вот, злой дух от Бога возмущает тебя;
пусть господин наш прикажет слугам своим, которые пред тобою, поискать человека, искусного в игре на гуслях, и когда придет на тебя злой дух от Бога, то он, играя рукою своею, будет успокоивать тебя.
И отвечал Саул слугам своим: найдите мне человека, хорошо играющего, и представьте его ко мне.
Тогда один из слуг его сказал: вот, я видел у Иессея Вифлеемлянина сына, умеющего играть, человека храброго и воинственного, и разумного в речах и видного собою, и Господь с ним.
И послал Саул вестников к Иессею и сказал: пошли ко мне Давида, сына твоего, который при стаде.
И взял Иессей осла с хлебом и мех с вином и одного козленка, и послал с Давидом, сыном своим, к Саулу.
И пришел Давид к Саулу и служил пред ним, и очень понравился ему и сделался его оруженосцем.
И послал Саул сказать Иессею: пусть Давид служит при мне, ибо он снискал благоволение в глазах моих.
И когда дух от Бога бывал на Сауле, то Давид, взяв гусли, играл, – и отраднее и лучше становилось Саулу, и дух злой отступал от него.