Быт. Исх. Лев. Чис. Втор. Нав. Суд. Руф. 1Цар. 2Цар. 3Цар. 4Цар. 1Пар. 2Пар. 1Ездр. Неем. 2Ездр. Тов. Иудиф. Эсф. 1Мак. 2Мак. 3Мак. 3Ездр. Иов. Пс. Притч. Еккл. Песн. Прем. Сир. Ис. Иер. Плч. Посл.Иер. Вар. Иез. Дан. Ос. Иоил. Ам. Авд. Ион. Мих. Наум. Авв. Соф. Агг. Зах. Мал. Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Фес. 2Фес. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.

1-я книга Царств

 
  • И у́мре самуи́лъ, и собра́шася ве́сь Изра́иль, и пла́кашася его́, и погребо́ша его́ въ до́му его́ во Армаѳе́мѣ. И воста́ дави́дъ, и сни́де въ пусты́ню мао́ню.
  • И бѣ́ человѣ́къ въ мао́нѣ и стада́ его́ на карми́лѣ, и человѣ́къ вели́къ зѣло́: и сему́ ове́цъ три́ ты́сящы и ко́зъ ты́сяща: и бы́сть егда́ стрижа́­ше стада́ своя́ на карми́лѣ:
  • и́мя же человѣ́ку Нава́лъ и и́мя женѣ́ его́ Авиге́а: и жена́ его́ блага́ смы́сломъ и добра́ взо́ромъ зѣло́, му́жъ же ея́ человѣ́къ же́стокъ и лука́въ въ начина́нiихъ и человѣ́къ звѣронра́венъ.
  • И услы́ша дави́дъ въ пусты́ни, я́ко стриже́тъ Нава́лъ на карми́лѣ стада́ своя́.
  • И посла́ дави́дъ де́сять отроко́въ и рече́ отроко́мъ: взы́дите на карми́лъ и иди́те къ Нава́лу и вопроси́те его́ и́менемъ мо­и́мъ съ ми́ромъ,
  • и рцы́те сiя́: здра́въ ли еси́ ты́ и до́мъ тво́й, и вся́ твоя́ здра́ва ли су́ть?
  • и ны́нѣ се́, услы́шахъ, я́ко стригу́тъ тебѣ́ ны́нѣ пастуси́ тво­и́, и́же бѣ́ша съ на́ми въ пусты́ни, и не воз­брани́хомъ и́мъ, и не повелѣ́хомъ и́мъ ничесо́же во вся́ дни́, егда́ бѣ́ша на карми́лѣ:
  • вопроси́ отроко́въ тво­и́хъ и воз­вѣстя́тъ ти́: и да обря́щутъ о́троцы тво­и́ благода́ть предъ очи́ма тво­и́ма, я́ко въ де́нь бла́гъ прiидо́хомъ: да́ждь у́бо ны́нѣ е́же обря́щетъ рука́ твоя́ отроко́мъ тво­и́мъ и сы́ну тво­ему́ дави́ду.
  • И прiидо́ша о́троцы дави́довы и глаго́лаша словеса́ сiя́ къ Нава́лу, по всѣ́мъ глаго́ломъ си́мъ и́менемъ дави́довымъ.
  • И воз­скочи́ Нава́лъ и от­вѣща́ отроко́мъ дави́довымъ и рече́: кто́ дави́дъ? и кто́ сы́нъ Иессе́овъ? дне́сь умно́жени су́ть раби́ от­ходя́ще кі́йждо от­ лица́ господи́на сво­его́:
  • и воз­му́ ли хлѣ́бы моя́ и вино́ мое́ и закла́ная моя́, я́же закла́хъ стригу́щымъ моя́ о́вцы, и да́мъ ли о́ная муже́мъ, и́хже не вѣ́мъ от­ку́ду су́ть?
  • И воз­врати́шася о́троцы дави́довы путе́мъ сво­и́мъ, и воз­вра́щшеся прiидо́ша и воз­вѣсти́ша дави́ду по глаго́ломъ си́мъ.
  • И рече́ дави́дъ муже́мъ сво­и́мъ: препоя́шитеся кі́йждо ору́жiемъ сво­и́мъ. И препоя́сашася ору́жiемъ сво­и́мъ, и са́мъ дави́дъ препоя́сася мече́мъ сво­и́мъ, и идо́ша вслѣ́дъ дави́да, я́ко четы́реста муже́й, а двѣ́сти и́хъ оста́шася у сосу́довъ.
  • И Авиге́и женѣ́ Нава́ловѣ повѣ́да еди́нъ о́трокъ, глаго́ля: се́, при­­сыла́ дави́дъ послы́ от­ пусты́ни благослови́ти господи́на на́­шего, о́нъ же от­врати́ся от­ ни́хъ:
  • му́жiе же бла́зи [бѣ́ша] на́мъ зѣло́, не воз­браня́ху на́мъ, ниже́ повелѣва́ху на́мъ что́ во вся́ дни́, въ ня́же бѣ́хомъ съ ни́ми:
  • и су́щымъ на́мъ на селѣ́, а́ки стѣна́ бѣ́ша о́крестъ на́съ, и въ нощи́ и во дни́, по вся́ дни́ въ ня́же бѣ́хомъ съ ни́ми пасу́ще стада́:
  • и ны́нѣ разумѣ́й и ви́ждь ты́, что́ сотвори́ши, я́ко соверши́ся зло́ба на господи́на на́­шего и на до́мъ его́, и се́й сы́нъ губи́тель, и не воз­мо́жно глаго́лати къ нему́.
  • И потща́ся Авиге́а, и взя́ двѣ́сти хлѣ́бовъ и два́ сосу́да вина́ и пя́ть ове́цъ устро́­еныхъ и пя́ть мѣ́ръ муки́ чи́стыя и ко́шницу гро́здiя и двѣ́сти вя́заницъ смо́квей, и воз­ложи́ на осля́та,
  • и рече́ ко отроко́мъ сво­и́мъ: по­иди́те предо мно́ю, и се́, а́зъ вслѣ́дъ ва́съ иду́. Му́жу же сво­ему́ не воз­вѣсти́.
  • И бы́сть, всѣ́дшей е́й на осли́цу и сходя́щей въ подго́рiе, и се́, дави́дъ и му́жiе его́ идя́ху сопроти́ву ея́, и срѣ́те и́хъ.
  • И рече́ дави́дъ: во­и́стин­ну всу́е вся́ Нава́лова сохрани́хъ въ пусты́ни, и ничесо́же повелѣ́хъ взя́ти от­ всѣ́хъ я́же его́, и воз­даде́ ми зла́я за блага́я:
  • сiя́ да сотвори́тъ Бо́гъ дави́ду и сiя́ да при­­ложи́тъ, а́ще до у́тра оста́влю от­ всѣ́хъ Нава́ловыхъ да́же до моча́щагося къ стѣнѣ́.
  • И уви́дѣ Авиге́а дави́да, и потща́ся и скочи́ со осля́те, и паде́ предъ дави́домъ на лице́ свое́, и поклони́ся ему́ до земли́,
  • и паде́ на но́ги его́ и рече́: во мнѣ́, господи́не мо́й, непра́вда моя́: да глаго́летъ ны́нѣ раба́ твоя́ во у́шы тво­и́, и послу́шай слове́съ рабы́ тво­ея́:
  • да не воз­ложи́тъ ны́нѣ господи́нъ мо́й се́рдца сво­его́ на человѣ́ка ги́белнаго сего́, я́ко по и́мени сво­ему́ то́й е́сть: Нава́лъ и́мя ему́, и безу́мiе съ ни́мъ: а́зъ же раба́ твоя́ не ви́дѣхъ отроко́въ господи́на мо­его́, и́хже посла́лъ еси́:
  • и ны́нѣ, господи́не мо́й, жи́въ Госпо́дь и жива́ душа́ твоя́, я́коже воз­брани́ тебѣ́ Госпо́дь е́же не прiити́ на кро́вь непови́н­ну и спасти́ тебѣ́ ру́ку твою́: и ны́нѣ да бу́дутъ я́коже Нава́лъ врази́ тво­и́ и и́щущiи господи́ну мо­ему́ зла́:
  • и ны́нѣ воз­ми́ благослове́нiе сiе́, е́же при­­несе́ раба́ твоя́ господи́ну мо­ему́, и да́ждь отроко́мъ предстоя́щымъ господи́ну мо­ему́:
  • от­ими́ ны́нѣ непра́вду рабы́ тво­ея́, я́ко творя́ сотвори́тъ Госпо́дь до́мъ вѣ́ренъ господи́ну мо­ему́, я́ко на бра́ни господи́на мо­его́ Госпо́дь спобо́ретъ, и зло́ба не обря́щет­ся въ тебѣ́ никогда́же:
  • и а́ще воста́нетъ человѣ́къ гоня́й тя́ и ища́й души́ тво­ея́, и бу́детъ душа́ господи́на мо­его́ при­­вя́зана со­у́зомъ жи́зни у Го́спода Бо́га, и ду́шу враго́въ тво­и́хъ порази́ши пра́щею посредѣ́ пра́щи:
  • и бу́детъ егда́ сотвори́тъ Госпо́дь господи́ну мо­ему́ вся́, ели́ка глаго́лаше блага́я о тебѣ́, и повели́тъ тебѣ́ Госпо́дь [бы́ти] вожде́мъ во Изра́или,
  • и не бу́детъ тебѣ́ сiе́ ме́рзость и собла́знъ се́рдцу господи́на мо­его́, е́же излiя́ти кро́вь непови́н­ную ту́не и спасти́ ру́ку свою́ себѣ́: и да бла́го сотвори́тъ Госпо́дь господи́ну мо­ему́, и воспомяне́ши рабу́ твою́, е́же благосотвори́ти е́й.
  • И рече́ дави́дъ ко Авиге́и: благослове́нъ Госпо́дь Бо́гъ Изра́илевъ, и́же посла́ тя дне́сь на срѣ́тенiе ми́,
  • и благослове́нъ совѣ́тъ тво́й, и благослове́на ты́ удержа́в­шая мя́ въ де́нь се́й ити́ на проли́тiе кро́ве, и спасти́ ми ру́ку мою́:
  • оба́че жи́въ Госпо́дь Бо́гъ Изра́илевъ, и́же воз­брани́ ми дне́сь зло́ сотвори́ти тебѣ́: зане́ а́ще бы не потща́лася и не при­­шла́ еси́ на срѣ́тенiе мнѣ́, тогда́ рѣ́хъ: а́ще оста́нет­ся Нава́лу до у́трен­няго свѣ́та моча́щiйся къ стѣнѣ́.
  • И прiя́ дави́дъ от­ руку́ ея́ вся́, я́же при­­несе́ ему́, и рече́ е́й: иди́ съ ми́ромъ въ до́мъ сво́й: ви́ждь, послу́шахъ гла́са тво­его́ и прiя́хъ лице́ твое́.
  • И прiи́де Авиге́а къ Нава́лу: и се́, у него́ пи́ръ въ дому́ его́, я́ко пи́ръ царе́въ: и се́рдце Нава́лово ве́село въ не́мъ, и то́й пiя́нъ до зѣла́. И не воз­вѣсти́ Авиге́а Нава́лу глаго́ла ни вели́ка ни ма́ла до свѣ́та у́трен­няго.
  • И бы́сть зау́тра, егда́ истрезви́ся Нава́лъ от­ вина́, повѣ́да ему́ жена́ его́ вся́ глаго́лы сiя́, и у́мре се́рдце его́ въ не́мъ, и то́й бы́сть я́ко ка́мень.
  • И бы́сть я́ко де́сять дні́й, и порази́ Госпо́дь Нава́ла, и у́мре.
  • И услы́ша дави́дъ и рече́: благослове́нъ Госпо́дь, и́же суди́ су́дъ поноше́нiя мо­его́ от­ руки́ Нава́ли, и раба́ сво­его́ удержа́ от­ руки́ злы́хъ, и зло́бу Нава́лю обрати́ Госпо́дь на главу́ его́. И посла́ дави́дъ и глаго́ла ко Авиге́и поя́ти ю́ себѣ́ въ жену́.
  • И прiидо́ша о́троцы дави́довы ко Авиге́и въ карми́лъ, и рѣ́ша е́й, глаго́люще: дави́дъ посла́ на́съ къ тебѣ́, да тя́ по́йметъ себѣ́ въ жену́.
  • И воста́ и поклони́ся до земли́ лице́мъ и рече́: се́, раба́ твоя́ въ рабы́ню умыва́ти но́ги отроко́мъ тво­и́мъ.
  • И воста́ Авиге́а, и всѣ́де на осля́, и пя́ть дѣви́цъ идя́ху вслѣ́дъ ея́, и по́йде вслѣ́дъ отроко́въ дави́довыхъ, и бы́сть ему́ въ жену́.
  • И Ахинаа́му поя́тъ дави́дъ от­ Иезрае́ля, и бѣ́стѣ ему́ о́бѣ жены́.
  • Сау́лъ же даде́ Мелхо́лу дще́рь свою́ жену́ дави́дову Фалті́ю сы́ну Ами́сову и́же от­ ро́ммы.
  • И умер Самуил; и собрались все Израильтяне, и плакали по нем, и погребли его в доме его, в Раме. Давид встал и сошел к пустыне Фаран.
  • Был некто в Маоне, а имение его на Кармиле, человек очень богатый; у него было три тысячи овец и тысяча коз; и был он при стрижке овец своих на Кармиле.
  • Имя человека того – Навал, а имя жены его – Авигея; эта женщина была весьма умная и красивая лицем, а он – человек жестокий и злой нравом; он был из рода Халева.
  • И услышал Давид в пустыне, что Навал стрижет [на Кармиле] овец своих.
  • И послал Давид десять отроков, и сказал Давид отрокам: взойдите на Кармил и пойдите к Навалу, и приветствуйте его от моего имени,
  • и скажите так: «[здравствуй,] мир тебе, мир дому твоему, мир всему твоему;
  • ныне я услышал, что у тебя стригут овец. Вот, пастухи твои были с нами, и мы не обижали их, и ничего у них не пропало во все время их пребывания на Кармиле;
  • спроси слуг твоих, и они скажут тебе; итак да найдут отроки благоволение в глазах твоих, ибо в добрый день пришли мы; дай же рабам твоим и сыну твоему Давиду, что найдет рука твоя».
  • И пошли люди Давидовы, и сказали Навалу от имени Давида все эти слова, и умолкли.
  • И [вскочил] Навал, [и] отвечал слугам Давидовым, и сказал: кто такой Давид, и кто такой сын Иессеев? ныне стало много рабов, бегающих от господ своих;
  • неужели мне взять хлебы мои и воду мою, [и вино мое] и мясо, приготовленное мною для стригущих овец у меня, и отдать людям, о которых не знаю, откуда они?
  • И пошли назад люди Давида своим путем и возвратились, и пришли и пересказали ему все слова сии.
  • Тогда Давид сказал людям своим: опояшьтесь каждый мечом своим. И все опоясались мечами своими, опоясался и сам Давид своим мечом, и пошли за Давидом около четырехсот человек, а двести остались при обозе.
  • Авигею же, жену Навала, известил один из слуг, сказав: вот, Давид присылал из пустыни послов приветствовать нашего господина, но он обошелся с ними грубо;
  • а эти люди очень добры к нам, не обижали нас, и ничего не пропало у нас во все время, когда мы ходили с ними, быв в поле;
  • они были для нас оградою и днем и ночью во все время, когда мы пасли стада вблизи их;
  • итак подумай и посмотри, что делать; ибо неминуемо угрожает беда господину нашему и всему дому его, а он – человек злой, нельзя говорить с ним.
  • Тогда Авигея поспешно взяла двести хлебов, и два меха с вином, и пять овец приготовленных, и пять мер сушеных зерен, и сто связок изюму, и двести связок смокв, и навьючила на ослов,
  • и сказала слугам своим: ступайте впереди меня, вот, я пойду за вами. А мужу своему Навалу ничего не сказала.
  • Когда же она, сидя на осле, спускалась по извилинам горы, вот, навстречу ей идет Давид и люди его, и она встретилась с ними.
  • И Давид сказал: да, напрасно я охранял в пустыне все имущество этого человека, и ничего не пропало из принадлежащего ему; он платит мне злом за добро;
  • пусть то и то сделает Бог с врагами Давида, и еще больше сделает, если до рассвета утреннего из всего, что принадлежит Навалу, я оставлю мочащегося к стене.
  • Когда Авигея увидела Давида, то поспешила сойти с осла и пала пред Давидом на лице свое и поклонилась до земли;
  • и пала к ногам его и сказала: на мне грех, господин мой; позволь рабе твоей говорить в уши твои и послушай слов рабы твоей.
  • Пусть господин мой не обращает внимания на этого злого человека, на Навала; ибо каково имя его, таков и он. Навал* – имя его, и безумие его с ним. А я, раба твоя, не видела слуг господина моего, которых ты присылал. //*Безумный.
  • И ныне, господин мой, жив Господь и жива душа твоя, Господь не попустит тебе идти на пролитие крови и удержит руку твою от мщения, и ныне да будут, как Навал, враги твои и злоумышляющие против господина моего.
  • Вот эти дары, которые принесла раба твоя господину моему, чтобы дать их отрокам, служащим господину моему.
  • Прости вину рабы твоей; Господь непременно устроит господину моему дом твердый, ибо войны Господа ведет господин мой, и зло не найдется в тебе во всю жизнь твою.
  • Если восстанет человек преследовать тебя и искать души твоей, то душа господина моего будет завязана в узле жизни у Господа Бога твоего, а душу врагов твоих бросит Он как бы пращею.
  • И когда сделает Господь господину моему все, что говорил о тебе доброго, и поставит тебя вождем над Израилем,
  • то не будет это сердцу господина моего огорчением и беспокойством, что не пролил напрасно крови и сберег себя от мщения. И Господь облагодетельствует господина моего, и вспомнишь рабу твою [и окажешь милость ей].
  • И сказал Давид Авигее: благословен Господь Бог Израилев, Который послал тебя ныне навстречу мне,
  • и благословен разум твой, и благословенна ты за то, что ты теперь не допустила меня идти на пролитие крови и отмстить за себя.
  • Но, – жив Господь Бог Израилев, удержавший меня от нанесения зла тебе, – если бы ты не поспешила и не пришла навстречу мне, то до рассвета утреннего я не оставил бы Навалу мочащегося к стене.
  • И принял Давид из рук ее то, что она принесла ему, и сказал ей: иди с миром в дом твой; вот, я послушался голоса твоего и почтил лице твое.
  • И пришла Авигея к Навалу, и вот, у него пир в доме его, как пир царский, и сердце Навала было весело; он же был очень пьян; и не сказала ему ни слова, ни большого, ни малого, до утра.
  • Утром же, когда Навал отрезвился, жена его рассказала ему об этом, и замерло в нем сердце его, и стал он, как камень.
  • Дней через десять поразил Господь Навала, и он умер.
  • И услышал Давид, что Навал умер, и сказал: благословен Господь, воздавший за посрамление, нанесенное мне Навалом, и сохранивший раба Своего от зла; Господь обратил злобу Навала на его же голову. И послал Давид сказать Авигее, что он берет ее себе в жену.
  • И пришли слуги Давидовы к Авигее на Кармил и сказали ей так: Давид послал нас к тебе, чтобы взять тебя ему в жену.
  • Она встала и поклонилась лицем до земли и сказала: вот, раба твоя готова быть служанкою, чтобы омывать ноги слуг господина моего.
  • И собралась Авигея поспешно и села на осла, и пять служанок сопровождали ее; и пошла она за послами Давида и сделалась его женою.
  • И Ахиноаму из Изрееля взял Давид, и обе они были его женами.
  • Саул же отдал дочь свою Мелхолу, жену Давидову, Фалтию, сыну Лаиша, что из Галлима.
  • 撒 母 耳 死 了 , 以 色 列 众 人 聚 集 , 为 他 哀 哭 , 将 他 葬 在 拉 玛 他 自 己 的 坟 墓 ( 原 文 作 房 屋 ) 里 。 大 卫 起 身 , 下 到 巴 兰 的 旷 野 。
  • 在 玛 云 有 一 个 人 , 他 的 产 业 在 迦 密 , 是 一 个 大 富 户 , 有 三 千 绵 羊 , 一 千 山 羊 。 他 正 在 迦 密 剪 羊 毛 。
  • 那 人 名 叫 拿 八 , 是 迦 勒 族 的 人 。 他 的 妻 名 叫 亚 比 该 , 是 聪 明 俊 美 的 妇 人 。 拿 八 为 人 刚 愎 凶 恶 。
  • 大 卫 在 旷 野 听 见 说 拿 八 剪 羊 毛 ,
  • 大 卫 就 打 发 十 个 仆 人 , 吩 咐 他 们 说 , 你 们 上 迦 密 去 见 拿 八 , 提 我 的 名 问 他 安 。
  • 要 对 那 富 户 如 此 说 , 愿 你 平 安 , 愿 你 家 平 安 , 愿 你 一 切 所 有 的 都 平 安 。
  • 现 在 我 听 说 有 人 为 你 剪 羊 毛 , 你 的 牧 人 在 迦 密 的 时 候 和 我 们 在 一 处 , 我 们 没 有 欺 负 他 们 , 他 们 也 未 曾 失 落 什 么 。
  • 可 以 问 你 的 仆 人 , 他 们 必 告 诉 你 。 所 以 愿 我 的 仆 人 在 你 眼 前 蒙 恩 , 因 为 是 在 好 日 子 来 的 。 求 你 随 手 取 点 赐 与 仆 人 和 你 儿 子 大 卫 。
  • 大 卫 的 仆 人 到 了 , 将 这 话 提 大 卫 的 名 都 告 诉 了 拿 八 , 就 住 了 口 。
  • 拿 八 回 答 大 卫 的 仆 人 说 , 大 卫 是 谁 。 耶 西 的 儿 子 是 谁 。 近 来 悖 逆 主 人 奔 逃 的 仆 人 甚 多 ,
  • 我 岂 可 将 饮 食 和 为 我 剪 羊 毛 人 所 宰 的 肉 给 我 不 知 道 从 哪 里 来 的 人 呢 。
  • 大 卫 的 仆 人 就 转 身 从 原 路 回 去 , 照 这 话 告 诉 大 卫 。
  • 大 卫 向 跟 随 他 的 人 说 , 你 们 各 人 都 要 带 上 刀 。 众 人 就 都 带 上 刀 , 大 卫 也 带 上 刀 。 跟 随 大 卫 上 去 的 约 有 四 百 人 , 留 下 二 百 人 看 守 器 具 。
  • 有 拿 八 的 一 个 仆 人 告 诉 拿 八 的 妻 亚 比 该 说 , 大 卫 从 旷 野 打 发 使 者 来 问 我 主 人 的 安 , 主 人 却 辱 骂 他 们 。
  • 但 是 那 些 人 待 我 们 甚 好 。 我 们 在 田 野 与 他 们 来 往 的 时 候 , 没 有 受 他 们 的 欺 负 , 也 未 曾 失 落 什 么 。
  • 我 们 在 他 们 那 里 牧 羊 的 时 候 , 他 们 昼 夜 作 我 们 的 保 障 。
  • 所 以 你 当 筹 划 , 看 怎 样 行 才 好 。 不 然 , 祸 患 定 要 临 到 我 主 人 和 他 全 家 。 他 性 情 凶 暴 , 无 人 敢 与 他 说 话 。
  • 亚 比 该 急 忙 将 二 百 饼 , 两 皮 袋 酒 , 五 只 收 拾 好 了 的 羊 , 五 细 亚 烘 好 了 的 穗 子 , 一 百 葡 萄 饼 , 二 百 无 花 果 饼 , 都 驮 在 驴 上 ,
  • 对 仆 人 说 , 你 们 前 头 走 , 我 随 着 你 们 去 。 这 事 她 却 没 有 告 诉 丈 夫 拿 八 。
  • 亚 比 该 骑 着 驴 , 正 下 山 坡 , 见 大 卫 和 跟 随 他 的 人 从 对 面 下 来 , 亚 比 该 就 迎 接 他 们 。
  • 大 卫 曾 说 , 我 在 旷 野 为 那 人 看 守 所 有 的 , 以 致 他 一 样 不 失 落 , 实 在 是 徒 然 了 。 他 向 我 以 恶 报 善 。
  • 凡 属 拿 八 的 男 丁 , 我 若 留 一 个 到 明 日 早 晨 , 愿 神 重 重 降 罚 与 我 。
  • 亚 比 该 见 大 卫 , 便 急 忙 下 驴 , 在 大 卫 面 前 脸 伏 于 地 叩 拜 ,
  • 俯 伏 在 大 卫 的 脚 前 , 说 , 我 主 阿 , 愿 这 罪 归 我 。 求 你 容 婢 女 向 你 进 言 , 更 求 你 听 婢 女 的 话 。
  • 我 主 不 要 理 这 坏 人 拿 八 , 他 的 性 情 与 他 的 名 相 称 。 他 名 叫 拿 八 ( 就 是 愚 顽 的 意 思 ) , 他 为 人 果 然 愚 顽 。 但 我 主 所 打 发 的 仆 人 , 婢 女 并 没 有 看 见 。
  • 我 主 阿 , 耶 和 华 既 然 阻 止 你 亲 手 报 仇 , 取 流 血 的 罪 , 所 以 我 指 着 永 生 的 耶 和 华 , 又 敢 在 你 面 前 起 誓 说 , 愿 你 的 仇 敌 和 谋 害 你 的 人 都 像 拿 八 一 样 。
  • 如 今 求 你 将 婢 女 送 来 的 礼 物 给 跟 随 你 的 仆 人 。
  • 求 你 饶 恕 婢 女 的 罪 过 。 耶 和 华 必 为 我 主 建 立 坚 固 的 家 , 因 我 主 为 耶 和 华 争 战 。 并 且 在 你 平 生 的 日 子 查 不 出 有 什 么 过 来 。
  • 虽 有 人 起 来 追 逼 你 , 寻 索 你 的 性 命 , 你 的 性 命 却 在 耶 和 华 你 的 神 那 里 蒙 保 护 , 如 包 裹 宝 器 一 样 。 你 仇 敌 的 性 命 , 耶 和 华 必 抛 去 , 如 用 机 弦 甩 石 一 样 。
  • 我 主 现 在 若 不 亲 手 报 仇 流 无 辜 人 的 血 , 到 了 耶 和 华 照 所 应 许 你 的 话 赐 福 与 你 , 立 你 作 以 色 列 的 王 , 那 时 我 主 必 不 至 心 里 不 安 , 觉 得 良 心 有 亏 。 耶 和 华 赐 福 与 我 主 的 时 候 , 求 你 记 念 婢 女
  • 大 卫 对 亚 比 该 说 , 耶 和 华 以 色 列 的 神 是 应 当 称 颂 的 , 因 为 他 今 日 使 你 来 迎 接 我 。
  • 你 和 你 的 见 识 也 当 称 赞 。 因 为 你 今 日 拦 阻 我 亲 手 报 仇 , 流 人 的 血 。
  • 我 指 着 阻 止 我 加 害 于 你 的 耶 和 华 以 色 列 永 生 的 神 起 誓 , 你 若 不 速 速 地 来 迎 接 我 , 到 明 日 早 晨 , 凡 属 拿 八 的 男 丁 必 定 不 留 一 个 。
  • 大 卫 受 了 亚 比 该 送 来 的 礼 物 , 就 对 她 说 , 我 听 了 你 的 话 , 准 了 你 的 情 面 , 你 可 以 平 平 安 安 地 回 家 吧 。
  • 亚 比 该 到 拿 八 那 里 , 见 他 在 家 里 设 摆 筵 席 , 如 同 王 的 筵 席 。 拿 八 快 乐 大 醉 。 亚 比 该 无 论 大 小 事 都 没 有 告 诉 他 , 就 等 到 次 日 早 晨 。
  • 到 了 早 晨 , 拿 八 醒 了 酒 , 他 的 妻 将 这 些 事 都 告 诉 他 , 他 就 魂 不 附 体 , 身 僵 如 石 头 一 般 。
  • 过 了 十 天 , 耶 和 华 击 打 拿 八 , 他 就 死 了 。
  • 大 卫 听 见 拿 八 死 了 , 就 说 , 应 当 称 颂 耶 和 华 , 因 他 伸 了 拿 八 羞 辱 我 的 冤 , 又 阻 止 仆 人 行 恶 。 也 使 拿 八 的 恶 归 到 拿 八 的 头 上 。 于 是 大 卫 打 发 人 去 , 与 亚 比 该 说 , 要 娶 她 为 妻 。
  • 大 卫 的 仆 人 到 了 迦 密 见 亚 比 该 , 对 她 说 , 大 卫 打 发 我 们 来 见 你 , 想 要 娶 你 为 妻 。
  • 亚 比 该 就 起 来 , 俯 伏 在 地 , 说 , 我 情 愿 作 婢 女 , 洗 我 主 仆 人 的 脚 。
  • 亚 比 该 立 刻 起 身 , 骑 上 驴 , 带 着 五 个 使 女 , 跟 从 大 卫 的 使 者 去 了 , 就 作 了 大 卫 的 妻 。
  • 大 卫 先 娶 了 耶 斯 列 人 亚 希 暖 , 她 们 二 人 都 作 了 他 的 妻 。
  • 扫 罗 已 将 他 的 女 儿 米 甲 , 就 是 大 卫 的 妻 , 给 了 迦 琳 人 拉 亿 的 儿 子 帕 提 为 妻 。