Быт. Исх. Лев. Чис. Втор. Нав. Суд. Руф. 1Цар. 2Цар. 3Цар. 4Цар. 1Пар. 2Пар. 1Ездр. Неем. 2Ездр. Тов. Иудиф. Эсф. 1Мак. 2Мак. 3Мак. 3Ездр. Иов. Пс. Притч. Еккл. Песн. Прем. Сир. Ис. Иер. Плч. Посл.Иер. Вар. Иез. Дан. Ос. Иоил. Ам. Авд. Ион. Мих. Наум. Авв. Соф. Агг. Зах. Мал. Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Фес. 2Фес. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.

1-я книга Царств

 
  • И прiидо́ша зифе́е от­ зно́йныя къ Сау́лу на хо́лмъ, глаго́люще: се́, дави́дъ скры́ся у на́съ на холмѣ́ ехела́ѳъ, пря́мо Иессемо́ну.
  • И воста́ Сау́лъ, и сни́де въ пусты́ню зи́фъ, и съ ни́мъ три́ ты́сящы муже́й избра́н­ныхъ от­ Изра́иля, иска́ти дави́да въ пусты́ни зи́фъ.
  • И ополчи́ся Сау́лъ на холмѣ́ ехела́ѳъ и́же пря́мо Иессемо́ну при­­ пути́, дави́дъ же сѣдя́ше въ пусты́ни. И ви́дѣ дави́дъ, я́ко и́детъ Сау́лъ вслѣ́дъ его́ въ пусты́ню,
  • и посла́ дави́дъ согляда́таи, и разумѣ́, я́ко и́детъ Сау́лъ гото́въ изъ кеи́ля:
  • и воста́ дави́дъ о́тай, и вни́де въ мѣ́сто, идѣ́же почива́­ше Сау́лъ, и та́мо бя́ше Авени́ръ сы́нъ ни́ровъ, пе́рвый во­ево́да его́, и Сау́лъ спа́­ше въ колесни́цѣ ца́рстѣй, и лю́дiе ополчи́в­шеся о́крестъ его́.
  • И от­вѣща́ дави́дъ и рече́ ко Авимеле́ху Хетте́ину и ко Аве́ссѣ сы́ну сару́ину бра́ту Иоа́влю, глаго́ля: кто́ вни́детъ со мно́ю къ Сау́лу въ по́лкъ? И рече́ Аве́сса: а́зъ вни́ду съ тобо́ю.
  • И внидо́ста дави́дъ и Аве́сса въ лю́ди но́щiю: и се́, Сау́лъ спя́й сно́мъ въ колесни́цѣ ца́рстѣй, и копiе́ его́ водруже́но въ зе́млю при­­ главѣ́ его́, Авени́ръ же и во́ини его́ спа́ху о́крестъ его́.
  • И рече́ Аве́сса къ дави́ду: заключи́ Госпо́дь дне́сь врага́ тво­его́ въ ру́цѣ тво­и́, и ны́нѣ поражу́ его́ копiе́мъ въ зе́млю еди́ножды, и не повторю́ ему́.
  • И рече́ дави́дъ ко Аве́ссѣ: не убива́й его́, я́ко кто́ простре́тъ ру́ку свою́ на христа́ Госпо́дня, и непови́ненъ бу́детъ?
  • И рече́ дави́дъ: жи́въ Госпо́дь, а́ще не Госпо́дь порази́тъ его́, или́ де́нь его́ прiи́детъ, и у́мретъ, или́ на бра́нь сни́детъ и поги́бнетъ:
  • да не бу́детъ ми́ от­ Го́спода нанести́ ру́ку мою́ на христа́ Госпо́дня: и ны́нѣ воз­ми́ копiе́ от­ воз­гла́вiя его́ и сосу́дъ водны́й, и отъи́демъ мы́ о себѣ́.
  • И взя́ дави́дъ копiе́ и сосу́дъ водны́й от­ воз­гла́вiя его́, и от­идо́ста о себѣ́: и не бѣ́ и́же бы ви́дѣлъ или́ разумѣ́лъ, и не бя́ше востаю́щаго, вси́ бо спа́ху, я́ко со́нъ крѣ́покъ от­ Го́спода нападе́ на ня́.
  • И пре́йде дави́дъ на о́нъ по́лъ и ста́ на версѣ́ горы́ издале́ча, и мно́гъ бѣ́ пу́ть между́ и́ми.
  • И воз­зва́ дави́дъ къ лю́демъ, и Авени́ру рече́ глаго́ля: не от­вѣща́еши ли, Авени́ре? И от­вѣща́ Авени́ръ и рече́: кто́ ты́ еси́ зовы́й мя́?
  • И рече́ дави́дъ ко Авени́ру: не му́жъ ли еси́ ты́? и кто́, я́коже ты́, во Изра́или? и почто́ не храни́ши господи́на тво­его́ царя́? я́ко вни́де еди́нъ от­ люді́й уби́ти господи́на тво­его́ царя́:
  • и не бла́го сiе́ [зѣло́], е́же сотвори́лъ еси́: жи́въ Госпо́дь, я́ко сы́нове сме́рти вы́, не храня́щiи го́спода сво­его́ царя́ христа́ Госпо́дня: и ны́нѣ ви́ждь, гдѣ́ е́сть копiе́ царе́во и сосу́дъ водны́й, я́же бѣ́ша при­­ главѣ́ его́?
  • И позна́ Сау́лъ гла́съ дави́довъ и рече́: тво́й ли гла́съ се́й, ча́до дави́де? И рече́ дави́дъ: а́зъ ра́бъ тво́й, го́споди царю́.
  • И рече́ дави́дъ: почто́ го́ниши раба́ тво­его́, го́споди царю́? я́ко что́ [ти́] согрѣши́хъ? и ка́я обрѣ́теся во мнѣ́ непра́вда?
  • и ны́нѣ да послу́шаетъ госпо́дь мо́й ца́рь глаго́ловъ раба́ сво­его́: а́ще Бо́гъ поощря́етъ тя́ на мя́, да бу́детъ благово́н­на же́ртва твоя́: а́ще же сы́нове человѣ́честiи, про́кляти сі́и предъ Го́сподемъ, я́ко изгна́ша мя́ дне́сь не утверди́тися въ жре́бiи Госпо́дни, глаго́люще: пойди́, рабо́тай бого́мъ чужди́мъ:
  • и ны́нѣ да не паде́тъ кро́вь моя́ на зе́млю предъ лице́мъ Госпо́днимъ, я́ко изы́де ца́рь Изра́илевъ иска́ти души́ мо­ея́, и го́нитъ я́коже нощны́й вра́нъ по гора́мъ.
  • И рече́ Сау́лъ: согрѣши́хъ: воз­врати́ся, ча́до дави́де, я́ко ктому́ не сотворю́ ти зла́, зане́ честна́ душа́ моя́ предъ очи́ма тво­и́ма въ де́нь се́й: безу́мно сотвори́хъ, и погрѣши́хъ мно́го зѣло́.
  • И от­вѣща́ дави́дъ и рече́: се́, копiе́ царе́во, да прiи́детъ о́трокъ еди́нъ и во́зметъ е́:
  • и Госпо́дь да воз­врати́тъ ко­ему́ждо по пра́вдѣ его́ и по вѣ́рѣ его́: я́коже предаде́ тя Госпо́дь дне́сь въ ру́цѣ мо­и́, и не восхотѣ́хъ нанести́ руки́ мо­ея́ на христа́ Госпо́дня:
  • и се́, я́коже воз­вели́чися душа́ твоя́ дне́сь во о́чiю мое́ю, та́ко да воз­вели́чит­ся душа́ моя́ предъ Го́сподемъ, и да покры́етъ мя́ и и́зметъ мя́ от­ вся́кiя печа́ли.
  • И рече́ Сау́лъ къ дави́ду: благослове́нъ ты́, ча́до, и творя́й сотвори́ши и могі́й воз­мо́жеши. И отъи́де дави́дъ въ пу́ть сво́й, а Сау́лъ воз­врати́ся на мѣ́сто свое́.
  • Пришли Зифеи [с юга] к Саулу в Гиву и сказали: вот, Давид скрывается у нас на холме Гахила, что направо от Иесимона.
  • И встал Саул и спустился в пустыню Зиф, и с ним три тысячи отборных мужей Израильских, чтоб искать Давида в пустыне Зиф.
  • И расположился Саул на холме Гахила, что направо от Иесимона, при дороге; Давид же находился в пустыне и видел, что Саул шел за ним в пустыню;
  • и послал Давид соглядатаев и узнал, что Саул действительно пришел [из Кеиля].
  • И встал Давид [тайно] и пошел к месту, на котором Саул расположился станом, и увидел Давид место, где спал Саул и Авенир, сын Ниров, военачальник его. Саул же спал в шатре, а народ расположился вокруг него.
  • И обратился Давид и сказал Ахимелеху Хеттеянину и Авессе, сыну Саруину, брату Иоава, говоря: кто пойдет со мною к Саулу в стан? И отвечал Авесса: я пойду с тобою.
  • И пришел Давид с Авессою к людям [Сауловым] ночью; и вот, Саул лежит, спит в шатре, и копье его воткнуто в землю у изголовья его; Авенир же и народ лежат вокруг него.
  • Авесса сказал Давиду: предал Бог ныне врага твоего в руки твои; итак позволь, я пригвожду его копьем к земле одним ударом и не повторю удара.
  • Но Давид сказал Авессе: не убивай его; ибо кто, подняв руку на помазанника Господня, останется ненаказанным?
  • И сказал Давид: жив Господь! пусть поразит его Господь, или придет день его, и он умрет, или пойдет на войну и погибнет; меня же да не попустит Господь поднять руку мою на помазанника Господня;
  • а возьми его копье, которое у изголовья его, и сосуд с водою, и пойдем к себе.
  • И взял Давид копье и сосуд с водою у изголовья Саула, и пошли они к себе; и никто не видел, и никто не знал, и никто не проснулся, но все спали, ибо сон от Господа напал на них.
  • И перешел Давид на другую сторону и стал на вершине горы вдали; большое расстояние было между ними.
  • И воззвал Давид к народу и Авениру, сыну Нирову, говоря: отвечай, Авенир. И отвечал Авенир и сказал: кто ты, что кричишь и беспокоишь царя?
  • И сказал Давид Авениру: не муж ли ты, и кто равен тебе в Израиле? Для чего же ты не бережешь господина твоего, царя? ибо приходил некто из народа, чтобы погубить царя, господина твоего.
  • Нехорошо ты это делаешь; жив Господь! вы достойны смерти за то, что не бережете господина вашего, помазанника Господня. Посмотри, где копье царя и сосуд с водою, что были у изголовья его?
  • И узнал Саул голос Давида и сказал: твой ли это голос, сын мой Давид? И сказал Давид: мой голос, господин мой, царь.
  • И сказал еще: за что господин мой преследует раба своего? что я сделал? какое зло в руке моей?
  • И ныне пусть выслушает господин мой, царь, слова раба своего: если Господь возбудил тебя против меня, то да будет это от тебя благовонною жертвою; если же – сыны человеческие, то прокляты они пред Господом, ибо они изгнали меня ныне, чтобы не принадлежать мне к наследию Господа, говоря: «ступай, служи богам чужим».
  • Да не прольется же кровь моя на землю пред лицем Господа; ибо царь Израилев вышел искать одну блоху, как гоняются за куропаткою по горам.
  • И сказал Саул: согрешил я; возвратись, сын мой Давид, ибо я не буду больше делать тебе зла, потому что душа моя была дорога ныне в глазах твоих; безумно поступал я и очень много погрешал.
  • И отвечал Давид и сказал: вот копье царя; пусть один из отроков придет и возьмет его;
  • и да воздаст Господь каждому по правде его и по истине его, так как Господь предавал тебя в руки мои, но я не захотел поднять руки моей на помазанника Господня;
  • и пусть, как драгоценна была жизнь твоя ныне в глазах моих, так ценится моя жизнь в очах Господа, [и да покроет Он меня] и да избавит меня от всякой беды!
  • И сказал Саул Давиду: благословен ты, сын мой Давид; и дело сделаешь, и превозмочь превозможешь. И пошел Давид своим путем, а Саул возвратился в свое место.
  • 西 弗 人 到 基 比 亚 见 扫 罗 , 说 , 大 卫 不 是 在 旷 野 前 的 哈 基 拉 山 藏 着 麽 。
  • 扫 罗 就 起 身 , 带 领 以 色 列 人 中 挑 选 的 三 千 精 兵 下 到 西 弗 的 旷 野 , 要 在 那 里 寻 索 大 卫 。
  • 扫 罗 在 旷 野 前 的 哈 基 拉 山 , 在 道 路 上 安 营 。 大 卫 住 在 旷 野 , 听 说 扫 罗 到 旷 野 来 追 寻 他 ,
  • 就 打 发 人 去 探 听 , 便 知 道 扫 罗 果 然 来 到 。
  • 大 卫 起 来 , 到 扫 罗 安 营 的 地 方 , 看 见 扫 罗 和 他 的 元 帅 尼 珥 的 儿 子 押 尼 珥 睡 卧 之 处 。 扫 罗 睡 在 辎 重 营 里 , 百 姓 安 营 在 他 周 围 。
  • 大 卫 对 赫 人 亚 希 米 勒 和 洗 鲁 雅 的 儿 子 约 押 的 兄 弟 亚 比 筛 说 , 谁 同 我 下 到 扫 罗 营 里 去 。 亚 比 筛 说 , 我 同 你 下 去 。
  • 于 是 大 卫 和 亚 比 筛 夜 间 到 了 百 姓 那 里 , 见 扫 罗 睡 在 辎 重 营 里 。 他 的 枪 在 头 旁 , 插 在 地 上 。 押 尼 珥 和 百 姓 睡 在 他 周 围 。
  • 亚 比 筛 对 大 卫 说 , 现 在 神 将 你 的 仇 敌 交 在 你 手 里 , 求 你 容 我 拿 枪 将 他 刺 透 在 地 , 一 刺 就 成 , 不 用 再 刺 。
  • 大 卫 对 亚 比 筛 说 , 不 可 害 死 他 。 有 谁 伸 手 害 耶 和 华 的 受 膏 者 而 无 罪 呢 。
  • 大 卫 又 说 , 我 指 着 永 生 的 耶 和 华 起 誓 , 他 或 被 耶 和 华 击 打 , 或 是 死 期 到 了 , 或 是 出 战 阵 亡 。
  • 我 在 耶 和 华 面 前 , 万 不 敢 伸 手 害 耶 和 华 的 受 膏 者 。 现 在 你 可 以 将 他 头 旁 的 枪 和 水 瓶 拿 来 , 我 们 就 走 。
  • 大 卫 从 扫 罗 的 头 旁 拿 了 枪 和 水 瓶 , 二 人 就 走 了 , 没 有 人 看 见 , 没 有 人 知 道 , 也 没 有 人 醒 起 , 都 睡 着 了 , 因 为 耶 和 华 使 他 们 沉 沉 地 睡 了 。
  • 大 卫 过 到 那 边 去 , 远 远 地 站 在 山 顶 上 , 与 他 们 相 离 甚 远 。
  • 大 卫 呼 叫 百 姓 和 尼 珥 的 儿 子 押 尼 珥 说 , 押 尼 珥 阿 , 你 为 何 不 答 应 呢 。 押 尼 珥 说 , 你 是 谁 。 竟 敢 呼 叫 王 呢 。
  • 大 卫 对 押 尼 珥 说 , 你 不 是 个 勇 士 麽 。 以 色 列 中 谁 能 比 你 呢 。 民 中 有 人 进 来 要 害 死 王 你 的 主 , 你 为 何 没 有 保 护 王 你 的 主 呢 。
  • 你 这 样 是 不 好 的 。 我 指 着 永 生 的 耶 和 华 起 誓 , 你 们 都 是 该 死 的 。 因 为 没 有 保 护 你 们 的 主 , 就 是 耶 和 华 的 受 膏 者 。 现 在 你 看 看 王 头 旁 的 枪 和 水 瓶 在 哪 里 。
  • 扫 罗 听 出 是 大 卫 的 声 音 , 就 说 , 我 儿 大 卫 , 这 是 你 的 声 音 麽 。 大 卫 说 , 主 我 的 王 阿 , 是 我 的 声 音 。
  • 又 说 , 我 作 了 什 么 。 我 手 里 有 什 么 恶 事 。 我 主 竟 追 赶 仆 人 呢 。
  • 求 我 主 我 王 听 仆 人 的 话 , 若 是 耶 和 华 激 发 你 攻 击 我 , 愿 耶 和 华 收 纳 祭 物 。 若 是 人 激 发 你 , 愿 他 在 耶 和 华 面 前 受 咒 诅 。 因 为 他 现 今 赶 逐 我 , 不 容 我 在 耶 和 华 的 产 业 上 有 分 , 说 , 你 去 事 奉 别 神 吧 。
  • 现 在 求 王 不 要 使 我 的 血 流 在 离 耶 和 华 远 的 地 方 。 以 色 列 王 出 来 是 寻 梢 一 个 虼 蚤 , 如 同 人 在 山 上 猎 取 一 个 鹧 鸪 一 般 。
  • 扫 罗 说 , 我 有 罪 了 。 我 儿 大 卫 , 你 可 以 回 来 , 因 你 今 日 看 我 的 性 命 为 宝 贵 。 我 必 不 再 加 害 于 你 。 我 是 糊 涂 人 , 大 大 错 了 。
  • 大 卫 说 , 王 的 枪 在 这 里 , 可 以 吩 咐 一 个 仆 人 过 来 拿 去 。
  • 今 日 耶 和 华 将 王 交 在 我 手 里 , 我 却 不 肯 伸 手 害 耶 和 华 的 受 膏 者 。 耶 和 华 必 照 各 人 的 公 义 诚 实 报 应 他 。
  • 我 今 日 重 看 你 的 性 命 , 愿 耶 和 华 也 重 看 我 的 性 命 , 并 且 拯 救 我 脱 离 一 切 患 难 。
  • 扫 罗 对 大 卫 说 , 我 儿 大 卫 , 愿 你 得 福 。 你 必 作 大 事 , 也 必 得 胜 。 于 是 大 卫 起 行 , 扫 罗 回 他 的 本 处 去 了 。