Ве́тхий Заве́т:
Быт.
Исх.
Лев.
Чис.
Втор.
Нав.
Суд.
Руф.
1Цар.
2Цар.
3Цар.
4Цар.
1Пар.
2Пар.
1Езд.
Неем.
2Езд.
Тов.
Иудиф.
Есф.
Иов.
Пс.
Прит.
Еккл.
Песн.
Прем.
Сир.
Ис.
Иер.
Плч.
ПослИер.
Вар.
Иез.
Дан.
Ос.
Иоил.
Ам.
Авд.
Ион.
Мих.
Наум.
Авв.
Соф.
Аг.
Зах.
Мал.
1Мак.
2Мак.
3Мак.
3Езд.
Но́вый Заве́т: Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Фес. 2Фес. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.
Но́вый Заве́т: Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Фес. 2Фес. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.
Скрыть
29:2
29:4
см.:1Пар.12:19;
29:6
29:7
29:9
см.:2Цар.14:17;
29:10
И собра́ша иноплеме́нницы вся́ полки́ своя́ во Афе́къ, Изра́илтяне же ополчи́шася во аендо́рѣ и́же во Иезрае́ли.
И воево́ды иноплеме́нничи предъидя́ху со ста́ми и ты́сящами, дави́дъ же и му́жiе его́ идя́ху въ послѣ́днихъ со агху́сомъ.
И рѣ́ша воево́ды иноплеме́нничи кто́ су́ть иду́щiи сі́и? И рече́ агху́съ къ воево́дамъ иноплеме́нничимъ: не се́й ли дави́дъ ра́бъ Сау́ла царя́ Изра́илева, и́же бы́сть съ на́ми дні́й сiе́ второ́е лѣ́то? и не обрѣто́хъ въ не́мъ ничто́же, от дне́ въ о́ньже прiи́де ко мнѣ́ да́же до сего́ дне́.
И приско́рбни бы́ша о не́мъ воево́ды иноплеме́нничи и глаго́лаша ему́: возврати́ му́жа, и да возврати́тся на мѣ́сто свое́, идѣ́же поста́вилъ еси́ его́ та́мо, и да не и́детъ съ на́ми на бра́нь, и да не бу́детъ навѣ́тникъ въ полцѣ́хъ: и чи́мъ примири́тся се́й господи́ну своему́? не глава́ми ли муже́й си́хъ?
не се́й ли е́сть дави́дъ, ему́же изыдо́ша съ ли́ки, глаго́люще: побѣди́ Сау́лъ съ ты́сящами свои́ми, и дави́дъ со тма́ми свои́ми?
И призва́ агху́съ дави́да и рече́ ему́: жи́въ Госпо́дь, я́ко пра́въ ты́ и бла́гъ предъ очи́ма мои́ма, и вхо́дъ тво́й и исхо́дъ тво́й со мно́ю въ полцѣ́, и я́ко не обрѣто́хъ въ тебѣ́ зло́бы, отне́лѣже еси́ прише́лъ ко мнѣ́ до дне́шняго дне́, но предъ очи́ма воево́дъ не бла́гъ еси́ ты́:
и ны́нѣ возврати́ся и иди́ съ ми́ромъ, и да не сотвори́ши зла́ предъ очи́ма воево́дъ иноплеме́нничихъ.
И рече́ дави́дъ ко агху́су: что́ сотвори́хъ ти́? и что́ обрѣ́лъ еси́ въ рабѣ́ твое́мъ, от него́же дне́ бѣ́хъ предъ тобо́ю, и да́же до сего́ дне́, да не иду́ воева́ти враго́въ господи́на моего́ царя́?
И отвѣща́ агху́съ дави́ду: вѣ́мъ, я́ко бла́гъ ты́ предъ очи́ма мои́ма я́ко а́нгелъ Бо́жiй, но воево́ды иноплеме́нничи глаго́лютъ: да не и́детъ съ на́ми на бра́нь:
и ны́нѣ воста́ни ра́но ты́ и о́троцы господи́на твоего́ ходя́щiи съ тобо́ю и иди́те на мѣ́сто, идѣ́же поста́вихъ ва́съ, и словесе́ па́губна да не положи́ши на се́рдцы твое́мъ, я́ко бла́гъ еси́ ты́ предо мно́ю: и воста́ните ра́но въ пу́ть, егда́ разсвѣта́етъ ва́мъ, и иди́те.
И ура́ни дави́дъ са́мъ и му́жiе его́ отити́ и стрещи́ земли́ иноплеме́нничи, и иноплеме́нницы взыдо́ша на бра́нь во Иезрае́ль.
Les Philistins rassemblèrent toutes leurs troupes à Aphek, et Israël campa près de la source de Jizreel.
Les princes des Philistins s'avancèrent avec leurs centaines et leurs milliers, et David et ses gens marchaient à l'arrière-garde avec Akisch.
Les princes des Philistins dirent: Que font ici ces Hébreux? Et Akisch répondit aux princes des Philistins: N'est-ce pas David, serviteur de Saül, roi d'Israël? il y a longtemps qu'il est avec moi, et je n'ai pas trouvé la moindre chose à lui reprocher depuis son arrivée jusqu'à ce jour.
Mais les princes des Philistins s'irritèrent contre Akisch, et lui dirent: Renvoie cet homme, et qu'il retourne dans le lieu où tu l'as établi; qu'il ne descende pas avec nous sur le champ de bataille, afin qu'il ne soit pas pour nous un ennemi pendant le combat. Et comment cet homme rentrerait-il en grâce auprès de son maître, si ce n'est au moyen des têtes de nos gens?
N'est-ce pas ce David pour qui l'on chantait en dansant: Saül a frappé ses mille, Et David ses dix mille?
Akisch appela David, et lui dit: L'Éternel est vivant! tu es un homme droit, et j'aime à te voir aller et venir avec moi dans le camp, car je n'ai rien trouvé de mauvais en toi depuis ton arrivée auprès de moi jusqu'à ce jour; mais tu ne plais pas aux princes.
Retourne donc et va-t'en en paix, pour ne rien faire de désagréable aux yeux des princes des Philistins.
David dit à Akisch: Mais qu'ai-je fait, et qu'as-tu trouvé en ton serviteur depuis que je suis auprès de toi jusqu'à ce jour, pour que je n'aille pas combattre les ennemis de mon seigneur le roi?
Akisch répondit à David: Je le sais, car tu es agréable à mes yeux comme un ange de Dieu; mais les princes des Philistins disent: Il ne montera point avec nous pour combattre.
Ainsi lève-toi de bon matin, toi et les serviteurs de ton maître qui sont venus avec toi; levez-vous de bon matin, et partez dès que vous verrez la lumière.
David et ses gens se levèrent de bonne heure, pour partir dès le matin, et retourner dans le pays des Philistins. Et les Philistins montèrent à Jizreel.
І зібрали филистимляни всі свої війська до Афеку, а Ізраїль таборував в Аїні, що в Їзреелі.
А филистимські князі переходили за сотнями та за тисячами, Давид же та люди його ішли накінці разом з Ахішем.
І казали филистимські князі: Що це за євреї?
А Ахіш відказав филистимським князям: Таж це Давид, раб Саула, Ізраїлевого царя, що був зо мною певний час, чи то роки, а я не знайшов у ньому нічого злого від дня його приходу аж до дня цього.
А Ахіш відказав филистимським князям: Таж це Давид, раб Саула, Ізраїлевого царя, що був зо мною певний час, чи то роки, а я не знайшов у ньому нічого злого від дня його приходу аж до дня цього.
І гнівалися на нього филистимські князі.
І сказали йому филистимські князі: Заверни того чоловіка, і нехай він вернеться до свого місця, де ти призначив йому, і нехай він не йде з нами на війну, і не стане нам противником на війні.
І чим він може подобатися своєму панові?
Хіба головами цих людей?
І сказали йому филистимські князі: Заверни того чоловіка, і нехай він вернеться до свого місця, де ти призначив йому, і нехай він не йде з нами на війну, і не стане нам противником на війні.
І чим він може подобатися своєму панові?
Хіба головами цих людей?
Чи ж це не той Давид, що про нього співали в танцях, говорячи: Саул повбивав свої тисячі, а Давид десятки тисяч свої!
І покликав Ахіш Давида, і сказав до нього: Як живий Господь, ти правдивий, і в моїх очах добрий твій вихід та вхід твій зо мною в таборі, бо я не знайшов у тобі зла від дня приходу твого до мене аж до цього дня.
Та в очах князів ти не добрий.
Та в очах князів ти не добрий.
А тепер вернися та йди в мирі, і не зробиш зла в очах филистимських князів.
А Давид сказав до Ахіша: Що ж зробив я?
І що ти знайшов у своєму рабові від дня, коли став я перед твоїм обличчям, аж до цього дня, що я не вийду й не буду воювати з ворогами мого пана, царя?
І що ти знайшов у своєму рабові від дня, коли став я перед твоїм обличчям, аж до цього дня, що я не вийду й не буду воювати з ворогами мого пана, царя?
І відповів Ахіш і сказав до Давида: Знаю я, що ти добрий в очах моїх, немов Ангол Божий.
Та филистимські князі сказали: Нехай не йде він із нами на війну!
Та филистимські князі сказали: Нехай не йде він із нами на війну!
А тепер устань рано вранці ти та раби пана твого, що прийшли з тобою.
І повставайте рано вранці, і як вам розсвіне, ідіть!
І повставайте рано вранці, і як вам розсвіне, ідіть!
І встав рано вранці Давид та люди його, щоб піти ранком і вернутися до филистимського краю.
А филистимляни пішли до Ізраїля.
А филистимляни пішли до Ізраїля.
Синодальный
Языки
- Добавить язык
- Церковнослав. (рус)
- Церковнослав. (цс)
- Рус. (Синодальный)
- Рус. (Синод. с ударе́-ми)
- Arab (AVD)
- Azerbaijani
- Armenian
- Bulgarian
- Chinese (simpl.)
- Croatian (S&D)
- English (NKJV)
- English (NRSV)
- English (KJV)
- Estonian
- Finnish (1992)
- French (LSG)
- Georgian
- German (MLU, 1912)
- German (GNB)
- Greek (Koine)
- Greek (TGV)
- Hebrew
- Italian
- Kyrgyz
- Latin (Nova Vulgata)
- Romanian
- Polish
- Portuguese
- Serbian (synod.)
- Serbian
- Spanish (RVR 1995)
- Swedish (Folkbibeln)
- Tajik
- Ukrainian (Homenko)
- Ukrainian (Ogienko)
Князья Филистимские принудили Анхуса отправить обратно Давида и его людей из стана Филистимского.
И собрали Филистимляне все ополчения свои в Афеке, а Израильтяне расположились станом у источника, что в Изрееле.
Князья Филистимские шли с сотнями и тысячами, Давид же и люди его шли позади с Анхусом.
И говорили князья Филистимские: это что за Евреи? Анхус отвечал князьям Филистимским: разве не знаете, что это Давид, раб Саула, царя Израильского? он при мне уже более года, и я не нашел в нем ничего худого со времени его прихода до сего дня.
И вознегодовали на него князья Филистимские, и сказали ему князья Филистимские: отпусти ты этого человека, пусть он сидит в своем месте, которое ты ему назначил, чтоб он не шел с нами на войну и не сделался противником нашим на войне. Чем он может умилостивить господина своего, как не головами сих мужей?
Не тот ли это Давид, которому пели в хороводах, говоря: «Саул поразил тысячи, а Давид – десятки тысяч»?
И призвал Анхус Давида и сказал ему: жив Господь! ты честен, и глазам моим приятно было бы, чтобы ты выходил и входил со мною в ополчении; ибо я не заметил в тебе худого со времени прихода твоего ко мне до сего дня; но в глазах князей ты не хорош.
Итак, возвратись теперь, и иди с миром и не раздражай князей Филистимских.
Но Давид сказал Анхусу: что я сделал, и что ты нашел в рабе твоем с того времени, как я пред лицем твоим, и до сего дня, почему бы мне не идти и не воевать с врагами господина моего, царя?
И отвечал Анхус Давиду: будь уверен, что в моих глазах ты хорош, как Ангел Божий; но князья Филистимские сказали: «пусть он не идет с нами на войну».
Итак встань утром, ты и рабы господина твоего, которые пришли с тобою, [и идите на место, которое я назначил вам, и не имей худой мысли на сердце твоем, ибо ты предо мною хорош]; и встаньте поутру, и когда светло будет, идите.
И встал Давид, сам и люди его, чтобы идти утром и возвратиться в землю Филистимскую. А Филистимляне пошли [на войну] в Изреель.