Быт. Исх. Лев. Чис. Втор. Нав. Суд. Руф. 1Цар. 2Цар. 3Цар. 4Цар. 1Пар. 2Пар. 1Ездр. Неем. 2Ездр. Тов. Иудиф. Эсф. 1Мак. 2Мак. 3Мак. 3Ездр. Иов. Пс. Притч. Еккл. Песн. Прем. Сир. Ис. Иер. Плч. Посл.Иер. Вар. Иез. Дан. Ос. Иоил. Ам. Авд. Ион. Мих. Наум. Авв. Соф. Агг. Зах. Мал. Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Фес. 2Фес. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.

1-я книга Царств

 
  • И собра́ша иноплеме́н­ницы вся́ полки́ своя́ во Афе́къ, Изра́илтяне же ополчи́шася во аендо́рѣ и́же во Иезрае́ли.
  • И во­ево́ды иноплеме́н­ничи предъидя́ху со ста́ми и ты́сящами, дави́дъ же и му́жiе его́ идя́ху въ послѣ́днихъ со агху́сомъ.
  • И рѣ́ша во­ево́ды иноплеме́н­ничи кто́ су́ть иду́щiи сі́и? И рече́ агху́съ къ во­ево́дамъ иноплеме́н­ничимъ: не се́й ли дави́дъ ра́бъ Сау́ла царя́ Изра́илева, и́же бы́сть съ на́ми дні́й сiе́ второ́е лѣ́то? и не обрѣто́хъ въ не́мъ ничто́же, от­ дне́ въ о́ньже прiи́де ко мнѣ́ да́же до сего́ дне́.
  • И при­­ско́рбни бы́ша о не́мъ во­ево́ды иноплеме́н­ничи и глаго́лаша ему́: воз­врати́ му́жа, и да воз­врати́т­ся на мѣ́сто свое́, идѣ́же поста́вилъ еси́ его́ та́мо, и да не и́детъ съ на́ми на бра́нь, и да не бу́детъ навѣ́тникъ въ полцѣ́хъ: и чи́мъ при­­мири́т­ся се́й господи́ну сво­ему́? не глава́ми ли муже́й си́хъ?
  • не се́й ли е́сть дави́дъ, ему́же изыдо́ша съ ли́ки, глаго́люще: побѣди́ Сау́лъ съ ты́сящами сво­и́ми, и дави́дъ со тма́ми сво­и́ми?
  • И при­­зва́ агху́съ дави́да и рече́ ему́: жи́въ Госпо́дь, я́ко пра́въ ты́ и бла́гъ предъ очи́ма мо­и́ма, и вхо́дъ тво́й и исхо́дъ тво́й со мно́ю въ полцѣ́, и я́ко не обрѣто́хъ въ тебѣ́ зло́бы, от­не́лѣже еси́ при­­ше́лъ ко мнѣ́ до дне́шняго дне́, но предъ очи́ма во­ево́дъ не бла́гъ еси́ ты́:
  • и ны́нѣ воз­врати́ся и иди́ съ ми́ромъ, и да не сотвори́ши зла́ предъ очи́ма во­ево́дъ иноплеме́н­ничихъ.
  • И рече́ дави́дъ ко агху́су: что́ сотвори́хъ ти́? и что́ обрѣ́лъ еси́ въ рабѣ́ тво­е́мъ, от­ него́же дне́ бѣ́хъ предъ тобо́ю, и да́же до сего́ дне́, да не иду́ во­ева́ти враго́въ господи́на мо­его́ царя́?
  • И от­вѣща́ агху́съ дави́ду: вѣ́мъ, я́ко бла́гъ ты́ предъ очи́ма мо­и́ма я́ко а́нгелъ Бо́жiй, но во­ево́ды иноплеме́н­ничи глаго́лютъ: да не и́детъ съ на́ми на бра́нь:
  • и ны́нѣ воста́ни ра́но ты́ и о́троцы господи́на тво­его́ ходя́щiи съ тобо́ю и иди́те на мѣ́сто, идѣ́же поста́вихъ ва́съ, и словесе́ па́губна да не положи́ши на се́рдцы тво­е́мъ, я́ко бла́гъ еси́ ты́ предо мно́ю: и воста́ните ра́но въ пу́ть, егда́ разсвѣта́етъ ва́мъ, и иди́те.
  • И ура́ни дави́дъ са́мъ и му́жiе его́ от­ити́ и стрещи́ земли́ иноплеме́н­ничи, и иноплеме́н­ницы взыдо́ша на бра́нь во Иезрае́ль.
  • И собрали Филистимляне все ополчения свои в Афеке, а Израильтяне расположились станом у источника, что в Изрееле.
  • Князья Филистимские шли с сотнями и тысячами, Давид же и люди его шли позади с Анхусом.
  • И говорили князья Филистимские: это что за Евреи? Анхус отвечал князьям Филистимским: разве не знаете, что это Давид, раб Саула, царя Израильского? он при мне уже более года, и я не нашел в нем ничего худого со времени его прихода до сего дня.
  • И вознегодовали на него князья Филистимские, и сказали ему князья Филистимские: отпусти ты этого человека, пусть он сидит в своем месте, которое ты ему назначил, чтоб он не шел с нами на войну и не сделался противником нашим на войне. Чем он может умилостивить господина своего, как не головами сих мужей?
  • Не тот ли это Давид, которому пели в хороводах, говоря: «Саул поразил тысячи, а Давид – десятки тысяч»?
  • И призвал Анхус Давида и сказал ему: жив Господь! ты честен, и глазам моим приятно было бы, чтобы ты выходил и входил со мною в ополчении; ибо я не заметил в тебе худого со времени прихода твоего ко мне до сего дня; но в глазах князей ты не хорош.
  • Итак, возвратись теперь, и иди с миром и не раздражай князей Филистимских.
  • Но Давид сказал Анхусу: что я сделал, и что ты нашел в рабе твоем с того времени, как я пред лицем твоим, и до сего дня, почему бы мне не идти и не воевать с врагами господина моего, царя?
  • И отвечал Анхус Давиду: будь уверен, что в моих глазах ты хорош, как Ангел Божий; но князья Филистимские сказали: «пусть он не идет с нами на войну».
  • Итак встань утром, ты и рабы господина твоего, которые пришли с тобою, [и идите на место, которое я назначил вам, и не имей худой мысли на сердце твоем, ибо ты предо мною хорош]; и встаньте поутру, и когда светло будет, идите.
  • И встал Давид, сам и люди его, чтобы идти утром и возвратиться в землю Филистимскую. А Филистимляне пошли [на войну] в Изреель.
  • 非 利 士 人 将 他 们 的 军 旅 聚 到 亚 弗 。 以 色 列 人 在 耶 斯 列 的 泉 旁 安 营 。
  • 非 利 士 人 的 首 领 各 率 军 队 , 或 百 或 千 , 挨 次 前 进 。 大 卫 和 跟 随 他 的 人 同 着 亚 吉 跟 在 后 边 。
  • 非 利 士 人 的 首 领 说 , 这 些 希 伯 来 人 在 这 里 作 什 么 呢 。 亚 吉 对 他 们 说 , 这 不 是 以 色 列 王 扫 罗 的 臣 子 大 卫 麽 。 他 在 我 这 里 有 些 年 日 了 。 自 从 他 投 降 我 直 到 今 日 , 我 未 曾 见 他 有 过 错 。
  • 非 利 士 人 的 首 领 向 亚 吉 发 怒 , 对 他 说 , 你 要 叫 这 人 回 你 所 安 置 他 的 地 方 , 不 可 叫 他 同 我 们 出 战 , 恐 怕 他 在 阵 上 反 为 我 们 的 敌 人 。 他 用 什 么 与 他 主 人 复 和 呢 。 岂 不 是 用 我 们 这 些 人 的 首 级 吗 ?
  • 从 前 以 色 列 的 妇 女 跳 舞 唱 和 说 , 扫 罗 杀 死 千 千 , 大 卫 杀 死 万 万 , 所 说 的 不 是 这 个 大 卫 麽 。
  • 亚 吉 叫 大 卫 来 , 对 他 说 , 我 指 着 永 生 的 耶 和 华 起 誓 , 你 是 正 直 人 。 你 随 我 在 军 中 出 入 , 我 看 你 甚 好 。 自 从 你 投 奔 我 到 如 今 , 我 未 曾 见 你 有 什 么 过 失 。 只 是 众 首 领 不 喜 悦 你 。
  • 现 在 你 可 以 平 平 安 安 地 回 去 , 免 得 非 利 士 人 的 首 领 不 欢 喜 你 。
  • 大 卫 对 亚 吉 说 , 我 作 了 什 么 呢 。 自 从 仆 人 到 你 面 前 , 直 到 今 日 , 你 查 出 我 有 什 么 过 错 , 使 我 不 去 攻 击 主 我 王 的 仇 敌 呢 。
  • 亚 吉 说 , 我 知 道 你 在 我 眼 前 是 好 人 , 如 同 神 的 使 者 一 般 。 只 是 非 利 士 人 的 首 领 说 , 这 人 不 可 同 我 们 出 战 。
  • 故 此 你 和 跟 随 你 的 人 , 就 是 你 本 主 的 仆 人 , 要 明 日 早 晨 起 来 , 等 到 天 亮 回 去 吧 。
  • 于 是 大 卫 和 跟 随 他 的 人 早 晨 起 来 , 回 往 非 利 士 地 去 。 非 利 士 人 也 上 耶 斯 列 去 了 。