Ве́тхий Заве́т:
Быт.
Исх.
Лев.
Чис.
Втор.
Нав.
Суд.
Руф.
1Цар.
2Цар.
3Цар.
4Цар.
1Пар.
2Пар.
1Езд.
Неем.
2Езд.
Тов.
Иудиф.
Есф.
Иов.
Пс.
Прит.
Еккл.
Песн.
Прем.
Сир.
Ис.
Иер.
Плч.
ПослИер.
Вар.
Иез.
Дан.
Ос.
Иоил.
Ам.
Авд.
Ион.
Мих.
Наум.
Авв.
Соф.
Аг.
Зах.
Мал.
1Мак.
2Мак.
3Мак.
3Езд.
Но́вый Заве́т: Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Фес. 2Фес. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.
Но́вый Заве́т: Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Фес. 2Фес. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.
Скрыть
5:3
5:4
5:5
5:7
5:8
5:9
5:11
5:12
И взя́ша иноплеме́нницы киво́тъ Бо́жiй и изнесо́ша его́ от Авенезе́ра во азо́тъ:
и взя́ша иноплеме́нницы киво́тъ Госпо́день и внесо́ша его́ въ хра́мъ даго́новъ, и поста́виша его́ бли́зъ даго́на.
И обу́треневаша азо́тяне нау́трiе и внидо́ша въ хра́мъ даго́новъ: и уви́дѣша, и се́, даго́нъ паде́ на зе́млю на лице́ свое́ предъ киво́томъ Бо́жiимъ. И воздвиго́ша даго́на, и поста́виша его́ на мѣ́стѣ свое́мъ.
И бы́сть егда́ воста́ша зау́тра, и се́, даго́нъ лежа́ше лице́мъ на земли́ предъ киво́томъ завѣ́та Госпо́дня: глава́ же даго́нова и о́бѣ плеснѣ́ но́гъ его́ отъя́ты на пра́зѣ осо́бо ка́яждо, и о́бѣ дла́ни ру́къ его́ лежа́щѣ при две́рехъ, то́чiю тру́пъ даго́новъ оста́ся.
Того́ ра́ди не вступа́ютъ жерцы́ даго́новы и вси́ входя́щiи въ хра́мъ даго́новъ на пра́гъ до́му даго́нова во азо́тѣ да́же до дне́ сего́: я́ко преступа́юще преступа́ютъ.
И отяготѣ́ рука́ Госпо́дня на азо́тѣ, и наведе́ на ни́хъ, и воскипѣ́ и́мъ на сѣда́лищахъ и́хъ, во азо́тѣ и въ предѣ́лѣхъ его́, и посредѣ́ страны́ его́ умно́жишася мы́шы: и бы́сть смуще́нiе сме́рти вели́ко во гра́дѣ.
И ви́дѣша му́жiе азо́тстiи, я́ко та́ко [бы́сть], и глаго́лаша: я́ко не пребу́детъ киво́тъ Бо́га Изра́илева съ на́ми, я́ко же́стока рука́ его́ на ны́ и на даго́на бо́га на́шего.
И посла́вше собра́ша воево́дъ иноплеме́нничихъ къ себѣ́ и глаго́лаша: что́ сотвори́мъ киво́ту Бо́га Изра́илева? И рѣ́ша геѳе́е: да пре́йдетъ киво́тъ Бо́га Изра́илева къ на́мъ въ ге́ѳъ. И пре́йде киво́тъ Бо́га Изра́илева въ ге́ѳъ.
И бы́сть по преше́ствiи его́, и бы́сть рука́ Госпо́дня на гра́дѣ, мяте́жъ ве́лiй зѣло́: и порази́ му́жы гра́да от ма́ла до вели́ка, и порази́ и́хъ на сѣда́лищахъ и́хъ. И сотвори́ша геѳе́е себѣ́ сѣда́лища [зла́та],
и отпусти́ша киво́тъ Бо́жiй во Аскало́нъ. И бы́сть егда́ вни́де киво́тъ Бо́га Изра́илева во Аскало́нъ, и возопи́ша Аскалони́тяне глаго́люще: почто́ возврати́сте киво́тъ Бо́га Изра́илева къ на́мъ, умори́ти ны́ и лю́ди на́шя?
И посла́ша и собра́ша вся́ воево́ды иноплеме́нничи и рѣ́ша: отпусти́те киво́тъ Бо́га Изра́илева, и да поста́вится на мѣ́стѣ свое́мъ, и да не умори́тъ на́съ и люді́й на́шихъ. Я́ко бы́сть мяте́жъ сме́рти во все́мъ гра́дѣ тя́жекъ зѣло́, егда́ вни́де киво́тъ Бо́га Изра́илева та́мо.
И живу́щiи и не уме́ршiи уязви́шася на сѣда́лищахъ, и взы́де во́пль гра́да до небесе́.
1 Проклятие над храмом Дагона и Азотом, когда внесен был туда ковчег Господень; 8 то же над Гефом и Аскалоном.
Филистимляне же взяли ковчег Божий и принесли его из Авен-Езера в Азот.
И взяли Филистимляне ковчег Божий, и внесли его в храм Дагона, и поставили его подле Дагона.
И встали Азотяне рано на другой день, и вот, Дагон лежит лицем своим к земле пред ковчегом Господним. И взяли они Дагона и опять поставили его на свое место.
И встали они поутру на следующий день, и вот, Дагон лежит ниц на земле пред ковчегом Господним; голова Дагонова и [обе ноги его и] обе руки его [лежали] отсеченные, каждая особо, на пороге, осталось только туловище Дагона.
Посему жрецы Дагоновы и все приходящие в капище Дагона в Азот не ступают на порог Дагонов до сего дня, [а переступают чрез него].
И отяготела рука Господня над Азотянами, и Он поражал их и наказал их мучительными наростами, в Азоте и в окрестностях его, [а внутри страны размножились мыши, и было в городе великое отчаяние].
И увидели это Азотяне и сказали: да не останется ковчег Бога Израилева у нас, ибо тяжка рука Его и для нас и для Дагона, бога нашего.
И послали, и собрали к себе всех владетелей Филистимских, и сказали: что нам делать с ковчегом Бога Израилева? И сказали [Гефяне]: пусть ковчег Бога Израилева перейдет [к нам] в Геф. И отправили ковчег Бога Израилева в Геф.
После того, как отправили его, была рука Господа на городе – ужас весьма великий, и поразил Господь жителей города от малого до большого, и показались на них наросты.
И отослали они ковчег Божий в Аскалон; и когда пришел ковчег Божий в Аскалон, возопили Аскалонитяне, говоря: принесли к нам ковчег Бога Израилева, чтоб умертвить нас и народ наш.
И послали, и собрали всех владетелей Филистимских, и сказали: отошлите ковчег Бога Израилева; пусть он возвратится в свое место, чтобы не умертвил он нас и народа нашего. Ибо смертельный ужас был во всем городе; весьма отяготела рука Божия на них, [когда пришел туда ковчег Бога Израилева].
И те, которые не умерли, поражены были наростами, так что вопль города восходил до небес.
А филистимляни взяли Божого ковчега, і принесли його з Евен-Гаезеру до Ашдоду.
І взяли филистимляни Божого ковчега, і принесли його до Даґонового дому, і поставили його біля Даґона.
А другого дня вранці повставали ашдодяни, аж ось Даґон лежить ницьма на землі перед Господнім ковчегом!
І взяли вони Даґона, і поставили його на його місце.
І взяли вони Даґона, і поставили його на його місце.
А наступного дня повставали вони рано, аж ось Даґон лежить ницьма на землі перед Господнім ковчегом!
А Даґонова голова та обидві долоні рук його лежать відтяті на порозі, тільки тулуб Даґонів позостав при ньому.
А Даґонова голова та обидві долоні рук його лежать відтяті на порозі, тільки тулуб Даґонів позостав при ньому.
Тому то жерці та всі, хто входить до Даґонового дому, не ступають на Даґонів поріг у Ашдоді аж до цього дня.
І стала тяжка Господня рука на ашдодян, і Він їх пустошив та бив їх болячками, Ашдод та довкілля його.
І побачили ашдодяни, що так, та й сказали: Нехай не зостається з нами ковчег Ізраїлевого Бога, бо стала тяжкою Його рука на нас та на Даґона, бога нашого!
І послали вони, і зібрали до себе всіх филистимських володарів, та й сказали: Що ми зробимо з ковчегом Ізраїлевого Бога?
А ті відказали: Нехай ковчег Ізраїлевого Бога перейде до Ґату.
І вони перенесли ковчега Ізраїлевого Бога.
А ті відказали: Нехай ковчег Ізраїлевого Бога перейде до Ґату.
І вони перенесли ковчега Ізраїлевого Бога.
І сталося по тому, як вони перенесли його, то Господня рука була проти міста, сталося дуже велике замішання.
І вдарив Він людей того міста від малого й аж до великого, і появилися на них болячки.
І вдарив Він людей того міста від малого й аж до великого, і появилися на них болячки.
І вони вислали Божого ковчега до Екрону.
І сталося, як Божий ковчег прибув до Екрону, то екроняни стали кричати, говорячи: Перенесли до нас ковчега Ізраїлевого Бога, щоб вигубив нас та народ наш!
І сталося, як Божий ковчег прибув до Екрону, то екроняни стали кричати, говорячи: Перенесли до нас ковчега Ізраїлевого Бога, щоб вигубив нас та народ наш!
І послали вони, і зібрали всіх филистимських володарів, та й говорили: Відішліть ковчега Ізраїлевого Бога, нехай вернеться на місце своє, і нехай не поб́є нас та народа нашого, бо було смертельне замішання в усьому місті.
І Божа рука стала там дуже тяжка.
І Божа рука стала там дуже тяжка.
А ті люди, хто не повмирав, були вдарені болячками, і зойк міста піднявся до неба!
Еврейский
Языки
- Добавить язык
- Церковнослав. (рус)
- Церковнослав. (цс)
- Рус. (Синодальный)
- Рус. (Синод. с ударе́-ми)
- Arab (AVD)
- Azerbaijani
- Armenian
- Bulgarian
- Chinese (simpl.)
- Croatian (S&D)
- English (NKJV)
- English (NRSV)
- English (KJV)
- Estonian
- Finnish (1992)
- French (LSG)
- Georgian
- German (MLU, 1912)
- German (GNB)
- Greek (Koine)
- Greek (TGV)
- Hebrew
- Italian
- Kyrgyz
- Latin (Nova Vulgata)
- Romanian
- Polish
- Portuguese
- Serbian (synod.)
- Serbian
- Spanish (RVR 1995)
- Swedish (Folkbibeln)
- Tajik
- Ukrainian (Homenko)
- Ukrainian (Ogienko)
וּפְלִשְׁתִּים לָקְחוּ, אֵת אֲרוֹן הָאֱלֹהִים; וַיְבִאֻהוּ מֵאֶבֶן הָעֵזֶר אַשְׁדּוֹדָה׃
וַיִּקְחוּ פְלִשְׁתִּים אֶת־אֲרוֹן הָאֱלֹהִים, וַיָּבִיאוּ אֹתוֹ בֵּית דָּגוֹן; וַיַּצִּיגוּ אֹתוֹ אֵצֶל דָּגוֹן׃
וַיַּשְׁכִּמוּ אַשְׁדּוֹדִים מִמָּחֳרָת, וְהִנֵּה דָגוֹן, נֹפֵל לְפָנָיו אַרְצָה, לִפְנֵי אֲרוֹן יְהוָה; וַיִּקְחוּ אֶת־דָּגוֹן, וַיָּשִׁבוּ אֹתוֹ לִמְקוֹמוֹ׃
וַיַּשְׁכִּמוּ בַבֹּקֶר מִמָּחֳרָת, וְהִנֵּה דָגוֹן, נֹפֵל לְפָנָיו אַרְצָה, לִפְנֵי אֲרוֹן יְהוָה; וְרֹאשׁ דָּגוֹן וּשְׁתֵּי כַּפּוֹת יָדָיו, כְּרֻתוֹת אֶל־הַמִּפְתָּן, רַק דָּגוֹן נִשְׁאַר עָלָיו׃
עַל־כֵּן לֹא־יִדְרְכוּ כֹהֲנֵי דָגוֹן וְכָל־הַבָּאִים בֵּית־דָּגוֹן עַל־מִפְתַּן דָּגוֹן בְּאַשְׁדּוֹד; עַד הַיּוֹם הַזֶּה׃ ס
וַתִּכְבַּד יַד־יְהוָה אֶל־הָאַשְׁדּוֹדִים וַיְשִׁמֵּם; וַיַּךְ אֹתָם בָּעֳפָלִים (בַּטְּחֹרִים), אֶת־אַשְׁדּוֹד וְאֶת־גְּבוּלֶיהָ׃
וַיִּרְאוּ אַנְשֵׁי־אַשְׁדּוֹד כִּי־כֵן; וְאָמְרוּ, לֹא־יֵשֵׁב אֲרוֹן אֱלֹהֵי יִשְׂרָאֵל עִמָּנוּ, כִּי־קָשְׁתָה יָדוֹ עָלֵינוּ, וְעַל דָּגוֹן אֱלֹהֵינוּ׃
וַיִּשְׁלְחוּ וַיַּאַסְפוּ אֶת־כָּל־סַרְנֵי פְלִשְׁתִּים אֲלֵיהֶם, וַיֹּאמְרוּ מַה־נַּעֲשֶׂה, לַאֲרוֹן אֱלֹהֵי יִשְׂרָאֵל, וַיֹּאמְרוּ, גַּת יִסֹּב, אֲרוֹן אֱלֹהֵי יִשְׂרָאֵל; וַיַּסֵּבּוּ אֶת־אֲרוֹן אֱלֹהֵי יִשְׂרָאֵל׃ ס
וַיְהִי אַחֲרֵי הֵסַבּוּ אֹתוֹ, וַתְּהִי יַד־יְהוָה בָּעִיר מְהוּמָה גְּדוֹלָה מְאֹד, וַיַּךְ אֶת־אַנְשֵׁי הָעִיר, מִקָּטֹן וְעַד־גָּדוֹל; וַיִּשָּׂתְרוּ לָהֶם עֳפָלִים (טְחֹרִים)׃
וַיְשַׁלְּחוּ אֶת־אֲרוֹן הָאֱלֹהִים עֶקְרוֹן; וַיְהִי, כְּבוֹא אֲרוֹן הָאֱלֹהִים עֶקְרוֹן, וַיִּזְעֲקוּ הָעֶקְרֹנִים לֵאמֹר, הֵסַבּוּ אֵלַי אֶת־אֲרוֹן אֱלֹהֵי יִשְׂרָאֵל, לַהֲמִיתֵנִי וְאֶת־עַמִּי׃
וַיִּשְׁלְחוּ וַיַּאַסְפוּ אֶת־כָּל־סַרְנֵי פְלִשְׁתִּים, וַיֹּאמְרוּ שַׁלְּחוּ אֶת־אֲרוֹן אֱלֹהֵי יִשְׂרָאֵל וְיָשֹׁב לִמְקֹמוֹ, וְלֹא־יָמִית אֹתִי וְאֶת־עַמִּי; כִּי־הָיְתָה מְהוּמַת־מָוֶת בְּכָל־הָעִיר, כָּבְדָה מְאֹד יַד הָאֱלֹהִים שָׁם׃
וְהָאֲנָשִׁים אֲשֶׁר לֹא־מֵתוּ, הֻכּוּ בָּעֳפָלִים (בַּטְּחֹרִים); וַתַּעַל שַׁוְעַת הָעִיר הַשָּׁמָיִם׃