И призва́ша иноплеме́нницы жерце́въ и волхво́въ и обая́нниковъ свои́хъ, глаго́люще: что́ сотвори́мъ киво́ту Госпо́дню? скажи́те на́мъ, ка́ко по́слемъ его́ на мѣ́сто его́?

И рѣ́ша: а́ще отпуща́ете вы́ киво́тъ завѣ́та Го́спода Бо́га Изра́илева, да не по́слете его́ тща́, но отдаю́ще отдади́те ему́ за му́ки [да́ры], и тогда́ исцѣлите́ся, и уми́лостивится ва́мъ: еда́ ли не отсту́питъ рука́ его́ от ва́съ?

И глаго́лаша: что́ ему́ за му́ки отдади́мъ? И рѣ́ша: по числу́ воево́дъ и иноплеме́нничихъ пя́ть сѣда́лищъ златы́хъ и пя́ть мы́шей златы́хъ, я́ко прегрѣше́нiя въ ва́съ и въ князе́хъ ва́шихъ и въ лю́дехъ:

и сотвори́те подо́бiе сѣда́лищъ ва́шихъ и подо́бiе мы́шей ва́шихъ, растлѣва́ющихъ зе́млю, и воздади́те сла́ву Бо́гу [Изра́илеву], я́ко да облегчи́тъ ру́ку свою́ от ва́съ и от бого́въ ва́шихъ и от земли́ ва́шея:

и почто́ отягоща́ете сердца́ ва́ша, я́коже отягчи́ Еги́петъ и фарао́нъ се́рдце свое́? не егда́ ли поруга́ся и́мъ, отпусти́ и́хъ, и отидо́ша?

и ны́нѣ возми́те и сотвори́те колесни́цу но́ву еди́ну и двѣ́ кра́вы первороди́вшыя безъ теля́тъ, на ни́хже не бя́ше ярмо́: и впрязи́те кра́вы въ колесни́цу, а теля́та и́хъ возврати́те вспя́ть въ до́мъ:

и возми́те киво́тъ Госпо́день, и возложи́те и́ на колесни́цу, и сосу́ды златы́я отдади́те ему́ за му́ки, и положи́те въ ковче́жцѣ от страны́ его́: и отпусти́те его́, да и́детъ:

и у́зрите, а́ще путе́мъ предѣ́ловъ свои́хъ по́йдетъ въ веѳсами́съ, то́й сотвори́ на́мъ зло́ вели́кое сiе́: а́ще же ни́, то́ уразумѣ́емъ, я́ко не рука́ его́ прикосну́ся на́съ, но приключе́нiе сiе́ бы́сть на́мъ.

И сотвори́ша иноплеме́нницы та́ко, и взя́ша двѣ́ кра́вы первороди́вшыя, и впряго́ша я́ въ колесни́цу, теля́та же и́хъ затвори́ша въ до́мѣ:

и возложи́ша киво́тъ Госпо́день на колесни́цу, и ковче́жецъ, и мы́шы златы́я, и подо́бiя сѣда́лищъ свои́хъ:

и упра́вишася кра́вы на пути́ въ пу́ть веѳса́мскiй, на пути́ и́мже идя́ху, и тружда́хуся, и не совраща́хуся на де́сно, ниже́ на шу́е: и воево́ды иноплеме́нничи идя́ху вслѣ́дъ его́ да́же до предѣ́лъ веѳса́мскихъ.

И и́же въ веѳсами́сѣ жня́ху жа́тву пшени́цы во юдо́ли: и возведо́ша о́чи свои́, и ви́дѣша киво́тъ Госпо́день, и возвесели́шася во срѣ́тенiе ему́.

И колесни́ца вни́де въ село́ осі́ево су́щее въ веѳсами́сѣ, [и ста́ та́мо,] и поста́виша та́мо при не́мъ ка́мень ве́лiй: и иссѣко́ша древеса́ колесни́чная, и кра́вы вознесо́ша на всесожже́нiе Го́споду.

Леви́ти же вознесо́ша киво́тъ Госпо́день, и ковче́жецъ и́же съ ни́мъ, и я́же въ не́мъ сосу́ды зла́ты, и положи́ша на ка́мени вели́цѣмъ: му́жiе же веѳса́мстiи вознесо́ша всесожже́нiя и пожро́ша же́ртву въ то́й де́нь Го́споду.

И пя́ть воево́дъ иноплеме́нничи зря́ху, и возврати́шася во аккаро́нъ въ де́нь то́й.

И сiя́ сѣда́лища злата́я, я́же возда́ша иноплеме́нницы за му́ку Го́споду: азо́тско еди́но, Га́зско еди́но, Аскало́нско еди́но, ге́ѳско еди́но, аккаро́нско еди́но.

И златы́я мы́шы по числу́ всѣ́хъ градо́въ иноплеме́нничихъ пяти́ воево́дъ, от гра́да утверже́на и да́же до ве́си Ферезе́овы и до ка́мене вели́каго, на не́мже положи́ша киво́тъ завѣ́та Госпо́дня, и́же е́сть да́же до сего́ дне́, на селѣ́ осі́и веѳсамиси́тянина.

И не пора́довашася сы́нове Иехоні́ины въ муже́хъ веѳса́мскихъ, я́ко ви́дѣша киво́тъ Госпо́день: и уби́ въ ни́хъ пятьдеся́тъ ты́сящъ и се́дмьдесятъ муже́й. И пла́кашася лю́дiе, я́ко порази́ Госпо́дь люді́й я́звою вели́кою зѣло́.

И рѣ́ша му́жiе и́же от веѳсами́са: кто́ возмо́жетъ поити́ предъ Го́сподемъ Бо́гомъ святы́мъ си́мъ? и къ кому́ взы́детъ киво́тъ завѣ́та Госпо́дня от на́съ?

И посла́ша послы́ къ живу́щымъ въ карiаѳiари́мѣ, глаго́люще: возврати́ша иноплеме́нницы киво́тъ Госпо́день, сни́дите и вознеси́те его́ къ себѣ́.

Еврейский

וַיְהִי אֲרוֹן־יְהוָה בִּשְׂדֵה פְלִשְׁתִּים שִׁבְעָה חֳדָשִׁים׃

וַיִּקְרְאוּ פְלִשְׁתִּים, לַכֹּהֲנִים וְלַקֹּסְמִים לֵאמֹר, מַה־נַּעֲשֶׂה לַאֲרוֹן יְהוָה; הוֹדִעֻנוּ בַּמֶּה נְשַׁלְּחֶנּוּ לִמְקוֹמוֹ׃

וַיֹּאמְרוּ, אִם־מְשַׁלְּחִים אֶת־אֲרוֹן אֱלֹהֵי יִשְׂרָאֵל אַל־תְּשַׁלְּחוּ אֹתוֹ רֵיקָם, כִּי־הָשֵׁב תָּשִׁיבוּ לוֹ אָשָׁם; אָז תֵּרָפְאוּ וְנוֹדַע לָכֶם, לָמָּה לֹא־תָסוּר יָדוֹ מִכֶּם׃

וַיֹּאמְרוּ, מָה הָאָשָׁם אֲשֶׁר נָשִׁיב לוֹ, וַיֹּאמְרוּ, מִסְפַּר סַרְנֵי פְלִשְׁתִּים, חֲמִשָּׁה עָפְלֵי (טְחֹרֵי) זָהָב, וַחֲמִשָּׁה עַכְבְּרֵי זָהָב; כִּי־מַגֵּפָה אַחַת לְכֻלָּם וּלְסַרְנֵיכֶם׃

וַעֲשִׂיתֶם צַלְמֵי עָפְלֵיכֶם (טְחֹרֵיכֶם) וְצַלְמֵי עַכְבְּרֵיכֶם, הַמַּשְׁחִיתִם אֶת־הָאָרֶץ, וּנְתַתֶּם לֵאלֹהֵי יִשְׂרָאֵל כָּבוֹד; אוּלַי, יָקֵל אֶת־יָדוֹ מֵעֲלֵיכֶם, וּמֵעַל אֱלֹהֵיכֶם וּמֵעַל אַרְצְכֶם׃

וְלָמָּה תְכַבְּדוּ אֶת־לְבַבְכֶם, כַּאֲשֶׁר כִּבְּדוּ מִצְרַיִם וּפַרְעֹה אֶת־לִבָּם; הֲלוֹא כַּאֲשֶׁר הִתְעַלֵּל בָּהֶם, וַיְשַׁלְּחוּם וַיֵּלֵכוּ׃

וְעַתָּה, קְחוּ וַעֲשׂוּ עֲגָלָה חֲדָשָׁה אֶחָת, וּשְׁתֵּי פָרוֹת עָלוֹת, אֲשֶׁר לֹא־עָלָה עֲלֵיהֶם עֹל; וַאֲסַרְתֶּם אֶת־הַפָּרוֹת בָּעֲגָלָה, וַהֲשֵׁיבֹתֶם בְּנֵיהֶם מֵאַחֲרֵיהֶם הַבָּיְתָה׃

וּלְקַחְתֶּם אֶת־אֲרוֹן יְהוָה, וּנְתַתֶּם אֹתוֹ אֶל־הָעֲגָלָה, וְאֵת כְּלֵי הַזָּהָב, אֲשֶׁר הֲשֵׁבֹתֶם לוֹ אָשָׁם, תָּשִׂימוּ בָאַרְגַּז מִצִּדּוֹ; וְשִׁלַּחְתֶּם אֹתוֹ וְהָלָךְ׃

וּרְאִיתֶם, אִם־דֶּרֶךְ גְּבוּלוֹ יַעֲלֶה בֵּית שֶׁמֶשׁ, הוּא עָשָׂה לָנוּ, אֶת־הָרָעָה הַגְּדוֹלָה הַזֹּאת; וְאִם־לֹא, וְיָדַעְנוּ כִּי לֹא יָדוֹ נָגְעָה בָּנוּ, מִקְרֶה הוּא הָיָה לָנוּ׃

וַיַּעֲשׂוּ הָאֲנָשִׁים כֵּן, וַיִּקְחוּ, שְׁתֵּי פָרוֹת עָלוֹת, וַיַּאַסְרוּם בָּעֲגָלָה; וְאֶת־בְּנֵיהֶם כָּלוּ בַבָּיִת׃

וַיָּשִׂמוּ אֶת־אֲרוֹן יְהוָה אֶל־הָעֲגָלָה; וְאֵת הָאַרְגַּז, וְאֵת עַכְבְּרֵי הַזָּהָב, וְאֵת צַלְמֵי טְחֹרֵיהֶם׃

וַיִּשַּׁרְנָה הַפָּרוֹת בַּדֶּרֶךְ, עַל־דֶּרֶךְ בֵּית שֶׁמֶשׁ, בִּמְסִלָּה אַחַת, הָלְכוּ הָלֹךְ וְגָעוֹ, וְלֹא־סָרוּ יָמִין וּשְׂמֹאול; וְסַרְנֵי פְלִשְׁתִּים הֹלְכִים אַחֲרֵיהֶם, עַד־גְּבוּל בֵּית שָׁמֶשׁ׃

וּבֵית שֶׁמֶשׁ, קֹצְרִים קְצִיר־חִטִּים בָּעֵמֶק; וַיִּשְׂאוּ אֶת־עֵינֵיהֶם, וַיִּרְאוּ אֶת־הָאָרוֹן, וַיִּשְׂמְחוּ לִרְאוֹת׃

וְהָעֲגָלָה בָּאָה אֶל־שְׂדֵה יְהוֹשֻׁעַ בֵּית־הַשִּׁמְשִׁי וַתַּעֲמֹד שָׁם, וְשָׁם אֶבֶן גְּדוֹלָה; וַיְבַקְּעוּ אֶת־עֲצֵי הָעֲגָלָה, וְאֶת־הַפָּרוֹת, הֶעֱלוּ עֹלָה לַיהוָה׃ ס

וְהַלְוִיִּם הוֹרִידוּ אֶת־אֲרוֹן יְהוָה, וְאֶת־הָאַרְגַּז אֲשֶׁר־אִתּוֹ אֲשֶׁר־בּוֹ כְלֵי־זָהָב, וַיָּשִׂמוּ אֶל־הָאֶבֶן הַגְּדוֹלָה; וְאַנְשֵׁי בֵית־שֶׁמֶשׁ, הֶעֱלוּ עֹלוֹת וַיִּזְבְּחוּ זְבָחִים בַּיּוֹם הַהוּא לַיהוָה׃

וַחֲמִשָּׁה סַרְנֵי־פְלִשְׁתִּים רָאוּ; וַיָּשֻׁבוּ עֶקְרוֹן בַּיּוֹם הַהוּא׃ ס

וְאֵלֶּה טְחֹרֵי הַזָּהָב, אֲשֶׁר הֵשִׁיבוּ פְלִשְׁתִּים אָשָׁם לַיהוָה; לְאַשְׁדּוֹד אֶחָד, לְעַזָּה אֶחָד לְאַשְׁקְלוֹן אֶחָד, לְגַת אֶחָד לְעֶקְרוֹן אֶחָד׃ ס

וְעַכְבְּרֵי הַזָּהָב, מִסְפַּר כָּל־עָרֵי פְלִשְׁתִּים לַחֲמֵשֶׁת הַסְּרָנִים, מֵעִיר מִבְצָר, וְעַד כֹּפֶר הַפְּרָזִי; וְעַד אָבֵל הַגְּדוֹלָה, אֲשֶׁר הִנִּיחוּ עָלֶיהָ אֵת אֲרוֹן יְהוָה, עַד הַיּוֹם הַזֶּה, בִּשְׂדֵה יְהוֹשֻׁעַ בֵּית־הַשִּׁמְשִׁי׃

וַיַּךְ בְּאַנְשֵׁי בֵית־שֶׁמֶשׁ, כִּי רָאוּ בַּאֲרוֹן יְהוָה, וַיַּךְ בָּעָם שִׁבְעִים אִישׁ, חֲמִשִּׁים אֶלֶף אִישׁ; וַיִּתְאַבְּלוּ הָעָם, כִּי־הִכָּה יְהוָה בָּעָם מַכָּה גְדוֹלָה׃

וַיֹּאמְרוּ אַנְשֵׁי בֵית־שֶׁמֶשׁ, מִי יוּכַל לַעֲמֹד, לִפְנֵי יְהוָה הָאֱלֹהִים הַקָּדוֹשׁ הַזֶּה; וְאֶל־מִי יַעֲלֶה מֵעָלֵינוּ׃ ס

וַיִּשְׁלְחוּ מַלְאָכִים, אֶל־יוֹשְׁבֵי קִרְיַת־יְעָרִים לֵאמֹר; הֵשִׁבוּ פְלִשְׁתִּים אֶת־אֲרוֹן יְהוָה, רְדוּ הַעֲלוּ אֹתוֹ אֲלֵיכֶם׃

Украинский (Огієнко)

І був Божий ковчег у филистимській землі сім місяців.

І покликали филистимляни жерців та ворожбитів, говорячи: Що робити з Господнім ковчегом?
Скажіть нам, як відіслати його на його місце?

А ті сказали: Якщо ви відсилаєте ковчега Ізраїлевого Бога, то не відсилайте його порожньо, але конче принесіть Йому жертву за провину, тоді будете вилікувані, і ви пізнаєте, чому не відступає Його рука від вас.

І ті спитали: Яка ж та жертва за провину, що ми принесемо Йому?
А ті відказали: За числом филистимських володарів п́ять золотих болячок та п́ять золотих мишей.
Бо одна пораза для всіх вас та для ваших володарів.

І зробіть подоби ваших болячок та подоби ваших мишей, що вигублюють землю, і воздайте славу Ізраїлевому Богові, може Він полегчить Свою руку з-над вас і з-над ваших богів та з-над вашого краю.

І чого ви будете робити запеклими свої серця, як робили запеклим серце своє Єгипет та фараон?
Чи ж не тоді, як Він чинив дивні речі з ними, не відпустили їх, і вони пішли?

А тепер візьміть, і зробіть одного нового воза, і візьміть дві дійні корові, що на них не накладалося ярма, і запряжіть ті корови до воза, а їхні телята відведете від них додому.

І візьмете Господнього ковчега, та й поставите його на воза, а золоті речі, що ви принесете Йому жертвою за провину, покладете в скрині збоку її.
І відпустите його, і він піде.

І побачите: Якщо він увійде до Бет-Шемешу дорогою до своєї границі, він зробив нам це велике зло.
А якщо ні, то пізнаємо, що не його рука доторкнулася нас, випадок то був нам.

І зробили ті люди так.
І взяли вони дві дійні корові, і запрягли їх до воза, а їхніх телят замкнули вдома.

І поставили вони Господнього ковчега на воза, і скриню, і золоті миші, і подоби їхніх болячок.

І корови пішли просто дорогою до Бет-Шемешу.
Ішли вони однією битою дорогою та все ревли, і не відхилялися ні праворуч, ні ліворуч.
А филистимські володарі йшли за ними аж до границі Бет-Шемешу.

А люди Бет-Шемешу жали пшеницю в долині.
І звели вони очі свої та й побачили ковчега, і зраділи, що побачили!

А віз увійшов на поле бетшемешанина Ісуса, та й став там, а там був великий камінь.
І вони накололи дров із воза, а корів принесли цілопаленням для Господа.

А Левити зняли Господнього ковчега та скриню, що була з ним, що в нім були золоті речі, та й поставили при великому камені.
А люди Бет-Шемешу принесли цілопалення, і приносили того дня жертви для Господа.

А п́ять филистимських володарів бачили це, і вернулися того дня до Екрону.

А оце ті золоті болячки, що филистимляни звернули Господеві жертвою за провину: одна за Ашдод, одна за Газу, одна за Ашкелон, одна за Ґат, одна за Екрон.

А золоті миші були за числом усіх филистимських міст п́ятьох володарів, від міста твердинного й аж до безмурного села, і аж до великого каменя, що на ньому поставили Господнього ковчега, і він знаходиться аж до цього дня на полі бет-шемешанина Ісуса.

І вдарив Господь людей Бет-Шемешу, бо вони заглядали в Господній ковчег.
І вибив Він між народом п́ятдесят тисяч чоловіка та сімдесят чоловіка.
І був народ у жалобі, бо Господь ударив народ великою поразкою.

І сказали люди Бет-Шемешу: Хто зможе стати перед лицем Господа, Того Бога Святого?
І до кого Він піде від нас?

І вони послали послів до мешканців Кір́ят-Єаріму, говорячи: Филистимляни вернули Господнього ковчега.
Зійдіть, знесіть його до себе.

Арабский (Arabic Van Dyke)

Языки

وَكَانَ تَابُوتُ اللهِ فِي بِلاَدِ الْفِلِسْطِينِيِّينَ سَبْعَةَ أَشْهُرٍ.

فَدَعَا الْفِلِسْطِينِيُّونَ الْكَهَنَةَ وَالْعَرَّافِينَ قَائِلِينَ: «مَاذَا نَعْمَلُ بِتَابُوتِ الرَّبِّ؟ أَخْبِرُونَا بِمَاذَا نُرْسِلُهُ إِلَى مَكَانِهِ».

فَقَالُوا: «إِذَا أَرْسَلْتُمْ تَابُوتَ إِلهِ إِسْرَائِيلَ، فَلاَ تُرْسِلُوهُ فَارِغًا، بَلْ رُدُّوا لَهُ قُرْبَانَ إِثْمٍ. حِينَئِذٍ تَشْفَوْنَ وَيُعْلَمُ عِنْدَكُمْ لِمَاذَا لاَ تَرْتَفِعُ يَدُهُ عَنْكُمْ».

فَقَالُوا: «وَمَا هُوَ قُرْبَانُ الإِثْمِ الَّذِي نَرُدُّهُ لَهُ؟» فَقَالُوا: «حَسَبَ عَدَدِ أَقْطَابِ الْفِلِسْطِينِيِّينَ: خَمْسَةَ بَوَاسِيرَ مِنْ ذَهَبٍ، وَخَمْسَةَ فِيرَانٍ مِنْ ذَهَبٍ. لأَنَّ الضَّرْبَةَ وَاحِدَةٌ عَلَيْكُمْ جَمِيعًا وَعَلَى أَقْطَابِكُمْ.

وَاصْنَعُوا تَمَاثِيلَ بَوَاسِيرِكُمْ وَتَمَاثِيلَ فِيرَانِكُمُ الَّتِي تُفْسِدُ الأَرْضَ، وَأَعْطُوا إِلهَ إِسْرَائِيلَ مَجْدًا لَعَلَّهُ يُخَفِّفُ يَدَهُ عَنْكُمْ وَعَنْ آلِهَتِكُمْ وَعَنْ أَرْضِكُمْ.

وَلِمَاذَا تُغْلِظُونَ قُلُوبَكُمْ كَمَا أَغْلَظَ الْمِصْرِيُّونَ وَفِرْعَوْنُ قُلُوبَهُمْ؟ أَلَيْسَ عَلَى مَا فَعَلَ بِهِمْ أَطْلَقُوهُمْ فَذَهَبُوا؟

فَالآنَ خُذُوا وَاعْمَلُوا عَجَلَةً وَاحِدَةً جَدِيدَةً وَبَقَرَتَيْنِ مُرْضِعَتَيْنِ لَمْ يَعْلُهُمَا نِيرٌ، وَارْبِطُوا الْبَقَرَتَيْنِ إِلَى الْعَجَلَةِ، وَأَرْجِعُوا وَلَدَيْهِمَا عَنْهُمَا إِلَى الْبَيْتِ.

وَخُذُوا تَابُوتَ الرَّبِّ وَاجْعَلُوهُ عَلَى الْعَجَلَةِ، وَضَعُوا أَمْتِعَةَ الذَّهَبِ الَّتِي تَرُدُّونَهَا لَهُ قُرْبَانَ إِثْمٍ فِي صُنْدُوق بِجَانِبِهِ وَأَطْلِقُوهُ فَيَذْهَبَ.

وَانْظُرُوا، فَإِنْ صَعِدَ فِي طَرِيقِ تُخُمِهِ إِلَى بَيْتَشَمْسَ فَإِنَّهُ هُوَ الَّذِي فَعَلَ بِنَا هذَا الشَّرَّ الْعَظِيمَ. وَإِلاَّ فَنَعْلَمُ أَنْ يَدَهُ لَمْ تَضْرِبْنَا. كَانَ ذلِكَ عَلَيْنَا عَرَضًا».

فَفَعَلَ الرِّجَالُ كَذلِكَ، وَأَخَذُوا بَقَرَتَيْنِ مُرْضِعَتَيْنِ وَرَبَطُوهُمَا إِلَى الْعَجَلَةِ، وَحَبَسُوا وَلَدَيْهِمَا فِي الْبَيْتِ،

وَوَضَعُوا تَابُوتَ الرَّبِّ عَلَى الْعَجَلَةِ مَعَ الصُّنْدُوقِ وَفِيرَانِ الذَّهَبِ وَتَمَاثِيلِ بَوَاسِيرِهِمْ.

فَاسْتَقَامَتِ الْبَقَرَتَانِ فِي الطَّرِيقِ إِلَى طَرِيقِ بَيْتَشَمْسَ، وَكَانَتَا تَسِيرَانِ فِي سِكَّةٍ وَاحِدَةٍ وَتَجْأَرَانِ، وَلَمْ تَمِيلاَ يَمِينًا وَلاَ شِمَالاً، وَأَقْطَابُ الْفِلِسْطِينِيِّينَ يَسِيرُونَ وَرَاءَهُمَا إِلَى تُخُمِ بَيْتَشَمْسَ.

وَكَانَ أَهْلُ بَيْتَشَمْسَ يَحْصُدُونَ حَصَادَ الْحِنْطَةِ فِي الْوَادِي، فَرَفَعُوا أَعْيُنَهُمْ وَرَأَوْا التَّابُوتَ وَفَرِحُوا بِرُؤْيَتِهِ.

فَأَتَتِ الْعَجَلَةُ إِلَى حَقْلِ يَهُوشَعَ الْبَيْتَشَمْسِيِّ وَوَقَفَتْ هُنَاكَ. وَهُنَاكَ حَجَرٌ كَبِيرٌ. فَشَقَّقُوا خَشَبَ الْعَجَلَةِ وَأَصْعَدُوا الْبَقَرَتَيْنِ مُحْرَقَةً لِلرَّبِّ.

فَأَنْزَلَ اللاَّوِيُّونَ تَابُوتَ الرَّبِّ وَالصُّنْدُوقَ الَّذِي مَعَهُ الَّذِي فِيهِ أَمْتِعَةُ الذَّهَبِ وَوَضَعُوهُمَا عَلَى الْحَجَرِ الْكَبِيرِ. وَأَصْعَدَ أَهْلُ بَيْتَشَمْسَ مُحْرَقَاتٍ وَذَبَحُوا ذَبَائِحَ فِي ذلِكَ الْيَوْمِ لِلرَّبِّ.

فَرَأَى أَقْطَابُ الْفِلِسْطِينِيِّينَ الْخَمْسَةُ وَرَجَعُوا إِلَى عَقْرُونَ فِي ذلِكَ الْيَوْمِ.

وَهذِهِ هِيَ بَوَاسِيرُ الذَّهَبِ الَّتِي رَدَّهَا الْفِلِسْطِينِيُّونَ قُرْبَانَ إِثْمٍ لِلرَّبِّ: وَاحِدٌ لأَشْدُودَ، وَوَاحِدٌ لِغَزَّةَ، وَوَاحِدٌ لأَشْقَلُونَ، وَوَاحِدٌ لِجَتَّ، وَوَاحِدٌ لِعَقْرُونَ.

وَفِيرَانُ الذَّهَبِ بِعَدَدِ جَمِيعِ مُدُنِ الْفِلِسْطِينِيِّينَ لِلْخَمْسَةِ الأَقْطَابِ مِنَ الْمَدِينَةِ الْمُحَصَّنَةِ إِلَى قَرْيَةِ الصَّحْرَاءِ. وَشَاهِدٌ هُوَ الْحَجَرُ الْكَبِيرُ الَّذِي وَضَعُوا عَلَيْهِ تَابُوتَ الرَّبِّ. هُوَ إِلَى هذَا الْيَوْمِ فِي حَقْلِ يَهُوشَعَ الْبَيْتِشَمْسِيِّ.

وَضَرَبَ أَهْلَ بَيْتَشَمْسَ لأَنَّهُمْ نَظَرُوا إِلَى تَابُوتِ الرَّبِّ. وَضَرَبَ مِنَ الشَّعْبِ خَمْسِينَ أَلْفَ رَجُل وَسَبْعِينَ رَجُلاً. فَنَاحَ الشَّعْبُ لأَنَّ الرَّبَّ ضَرَبَ الشَّعْبَ ضَرْبَةً عَظِيمَةً.

وَقَالَ أَهْلُ بَيْتَشَمْسَ: «مَنْ يَقْدِرُ أَنْ يَقِفَ أَمَامَ الرَّبِّ الإِلهِ الْقُدُّوسِ هذَا؟ وَإِلَى مَنْ يَصْعَدُ عَنَّا؟»

وَأَرْسَلُوا رُسُلاً إِلَى سُكَّانِ قَرْيَةِ يَعَارِيمَ قَائِلِينَ: «قَدْ رَدَّ الْفِلِسْطِينِيُّونَ تَابُوتَ الرَّبِّ، فَانْزِلُوا وَأَصْعِدُوهُ إِلَيْكُمْ».