И прiидо́ша му́жiе карiаѳiари́мстiи и взя́ша киво́тъ завѣ́та Госпо́дня, и внесо́ша его́ въ до́мъ Аминада́вль и́же на холмѣ́: и Елеаза́ра сы́на его́ освяти́ша сохраня́ти киво́тъ завѣ́та Госпо́дня.

И бы́сть от него́же дне́ бѣ́ киво́тъ въ карiаѳiари́мѣ, умно́жишася дні́е, и бы́ти два́десять лѣ́тъ: и воззрѣ́ ве́сь до́мъ Изра́илевъ вслѣ́дъ Го́спода.

И рече́ самуи́лъ ко всему́ до́му Изра́илеву, глаго́ля: а́ще всѣ́мъ се́рдцемъ ва́шимъ вы́ обраща́етеся ко Го́споду, отими́те бо́ги чужды́я от среды́ ва́съ, и дубра́вы, и угото́вайте сердца́ ва́ша ко Го́споду, и порабо́тайте ему́ еди́ному, и изба́витъ ва́съ от руки́ иноплеме́нничи.

И отверго́ша сы́нове Изра́илевы Ваали́ма и дубра́вы Астаро́ѳа, и порабо́таша Го́споду еди́ному.

И рече́ самуи́лъ: собери́те ко мнѣ́ всего́ Изра́иля въ Массифа́ѳъ, и помолю́ся о ва́съ ко Го́споду.

И собра́шася лю́дiе въ Массифа́ѳъ, и почерпа́ху во́ду и пролива́ху предъ Го́сподемъ на зе́млю: и пости́шася въ то́й де́нь, и рѣ́ша: согрѣши́хомъ предъ Го́сподемъ. И судя́ше самуи́лъ сы́ны Изра́илевы въ Массифа́ѳѣ.

И услы́шаша иноплеме́нницы, я́ко собра́шася вси́ сы́нове Изра́илевы въ Массифа́ѳъ, и взыдо́ша воево́ды иноплеме́нничи на Изра́иля. И слы́шаша сы́нове Изра́илевы и убоя́шася от лица́ иноплеме́нникъ:

и рѣ́ша сы́нове Изра́илевы къ самуи́лу: не премолчи́ о на́съ вопiя́ ко Го́споду Бо́гу на́шему, да изба́витъ ны́ от руки́ иноплеме́нничи. И рече́ самуи́лъ: не бу́ди мнѣ́ е́же отступи́ти от Го́спода Бо́га моего́ и не вопи́ти о ва́съ съ моле́нiемъ.

И взя́ самуи́лъ ягня́ еди́но ссу́щее, и принесе́ е́ на всесожже́нiе со всѣ́ми людьми́ Го́сподеви: и возопи́ самуи́лъ ко Го́споду о Изра́или, и послу́ша его́ Госпо́дь.

И бя́ше самуи́лъ вознося́й всесожже́нiе, и иноплеме́нницы прибли́жишася на бра́нь на Изра́иля: и возгремѣ́ Госпо́дь гла́сомъ ве́лiимъ въ де́нь о́нъ на иноплеме́нники, и смято́шася и падо́ша предъ Изра́илемъ:

и изыдо́ша му́жiе Изра́илевы от Массифа́ѳа, и погна́ша иноплеме́нниковъ, и би́ша и́хъ да́же до подо́лiя веѳхо́ръ.

И взя́ самуи́лъ ка́мень еди́нъ и поста́ви его́ между́ Массифа́ѳомъ и между́ ве́тхимъ: и нарече́ и́мя ему́ Авенезе́ръ, си́рѣчь ка́мень по́мощи, и рече́: до здѣ́ помо́же на́мъ Госпо́дь.

И смири́ Госпо́дь иноплеме́нники, и не приложи́ша ктому́ ити́ въ предѣ́лы Изра́илевы: и бы́сть рука́ Госпо́дня на иноплеме́нниковъ во вся́ дни́ самуи́ловы.

И отда́шася гра́ды, и́хже взя́ша иноплеме́нницы от сыно́въ Изра́илевыхъ, и отда́ша и́хъ Изра́илю, от аккаро́на да́же до ге́ѳа, и предѣ́лы Изра́иля свободи́шася от руки́ иноплеме́нничи: и бѣ́ ми́ръ между́ Изра́илемъ и между́ Аморре́емъ.

И судя́ше самуи́лъ Изра́илю во вся́ дни́ живота́ своего́.

И хожда́ше от го́да до го́да, и о́крестъ Веѳи́ля и Галга́лы и Массифа́ѳа, и сужда́ше Изра́иля во всѣ́хъ свяще́нныхъ си́хъ.

Бя́ше же ему́ возвраще́нiе во Армаѳе́мъ, я́ко та́мо бя́ше до́мъ его́: и судя́ше та́мо Изра́иля, и созда́ та́мо олта́рь Го́сподеви.

Украинский (Огієнко)

Языки

І поприходили люди Кір́ят-Єаріму, та й підняли Господнього ковчега, і внесли його до Авінадавого дому на узгір́ї в Ґів́ї, а сина його Елеазара посвятили стерегти Господнього ковчега.

І сталося, від дня, коли ковчег полишився у Кір́ят-Єарімі, минуло багато часу, а було його двадцять літ.
А ввесь Ізраїлів дім плакав за Господом.

І сказав Самуїл до всього Ізраїлевого дому, говорячи: Якщо ви цілим вашим серцем вертаєтеся до Господа, повикидайте з-поміж себе чужих богів та Астарт, і міцно прихиліть свої серця до Господа, і служіть Самому Йому, і Він спасе вас із руки филистимлян.

І повикидали Ізраїлеві сини Ваалів та Астарт, та й служили Господеві, Самому Йому.

І сказав Самуїл: Зберіть усього Ізраїля до Міцпи, а я буду молитися за вас до Господа!

І зібралися до Міцпи, і черпали воду та лили перед Господнім лицем, і постили того дня, та й казали там: Ми згрішили перед Господом!
І судив Самуїл Ізраїлевих синів у Міцпі.

І почули филистимляни, що Ізраїлеві сини зібралися до Міцпи, і піднялися филистимські володарі на Ізраїля.
І почули про це Ізраїлеві сини, та й злякалися филистимлян.

І сказали Ізраїлеві сини до Самуїла: Не переставай кликати за нас до Господа, нашого Бога, і нехай Він спасе нас від руки филистимлян.

І взяв Самуїл одне молочне ягня, і приніс його повним цілопаленням для Господа.
І кликав Самуїл до Господа за Ізраїля, а Господь відповів йому.

І приносив Самуїл цілопалення, а филистимляни приступили до бою проти Ізраїля.
І загримів Господь того дня сильним громом на филистимлян, та й привів їх у замішання, і були вони побиті перед Ізраїлем.

І повиходили Ізраїлеві люди з Міцпи, та й гнали филистимлян, і били їх аж під Бет-Кар.

І взяв Самуїл одного каменя, і поклав між Міцпою та між Шенам, та й назвав ім́я йому: Евен-Єзер.
І він сказав: Аж доти допоміг нам Господь.

І були филистимляни переможені, і далі вже не входили в Ізраїлеві границі.
І була Господня рука на филистимлянах за всі дні Самуїлові.

І вернулися до Ізраїля ті міста, що филистимляни забрали були від Ізраїля, від Екрону й аж до Ґату, а їхню границю Ізраїль урятував від руки филистимлян.
І був мир між Ізраїлем та між Амореянином.

І судив Самуїл Ізраїля всі дні життя свого.

І ходив він рік-річно, і обходив Бет-Ел, і Ґілґал, і Міцпу, і судив Ізраїля по всіх тих місцях.

І вертався до Рами, бо там був дім його, і там судив Ізраїля.
І він збудував там жертівника для Господа.