Скрыть

Ца́рствъ 1-я, Глава 8

Толкования
Толкования главы
    8:1
    8:4
    8:8
    8:10
    8:12
    8:13
    8:14
    8:15
    8:16
    8:17
    8:18
    8:19
    8:21
    8:22
    Церковнославянский (рус)
    И бы́сть егда́ состарѣ́ся самуи́лъ, и поста́ви сы́ны своя́ суди́ти Изра́илеви.
    И сiя́ имена́ сыно́мъ его́: пе́рвенецъ Иои́ль, и и́мя второ́му Аві́а, судiи́ въ вирсаве́и.
    И не по­идо́ша сы́нове его́ путе́мъ его́: и уклони́шася вслѣ́дъ лихо­има́нiя, и прiима́ху да́ры, и развраща́ху суды́.
    И собра́шася му́жiе Изра́илевы, и прiидо́ша къ самуи́лу во Армаѳе́мъ
    и рѣ́ша ему́: се́, ты́ состарѣ́л­ся еси́, сы́нове же тво­и́ не хо́дятъ по пути́ тво­ему́: и ны́нѣ поста́ви надъ на́ми царя́, да су́дитъ ны́, я́коже и про́чiи язы́ки.
    И бы́сть лука́въ глаго́лъ предъ очи́ма самуи́ловыма, я́ко рѣ́ша: да́ждь на́мъ царя́, да су́дитъ ны́. И помоли́ся самуи́лъ ко Го́споду.
    И рече́ Госпо́дь самуи́лу: послу́шай гла́са люді́й, я́коже глаго́лютъ къ тебѣ́, я́ко не тебе́ уничижи́ша, но мене́ уничижи́ша, е́же не ца́р­ст­вовати ми́ надъ ни́ми:
    по всѣ́мъ дѣло́мъ, я́же сотвори́ша ми́, от­ него́же дне́ изведо́хъ и́хъ изъ земли́ Еги́петски до дне́шняго дне́, и оста́виша мя́, и послужи́ша бого́мъ ины́мъ, та́ко ті́и творя́тъ и тебѣ́:
    и ны́нѣ послу́шай гла́са и́хъ: оба́че засвидѣ́тел­ст­вуя засвидѣ́тел­ст­вуеши и́мъ и воз­вѣсти́ши и́мъ пра́вду царе́ву, и́же ца́р­ст­вовати бу́детъ надъ ни́ми.
    И рече́ самуи́лъ вся́ словеса́ Госпо́дня къ лю́демъ прося́щымъ от­ него́ царя́,
    и глаго́ла [и́мъ]: сiе́ бу́детъ оправда́нiе царе́во, и́же ца́р­ст­вовати и́мать надъ ва́ми: сы́ны ва́шя во́зметъ и поста́витъ я́ колесни́чники своя́, и на ко́ни вса́дитъ и́хъ, и предтеку́щихъ предъ колесни́цами его́:
    и поста́витъ я́ себѣ́ со́тники и ты́сящники и жа́телми жа́твы сво­ея́, и объи́мутъ объима́нiемъ гро́здiя его́, и твори́ти ору́дiя во́инская его́ и ору́дiя колесни́цъ его́:
    и дще́ри ва́шя во́зметъ въ мирова́рницы и въ пова́рницы и въ хлѣ́бницы:
    и се́ла ва́ша и виногра́ды ва́шя и ма́сличины ва́шя благі́я во́зметъ и да́стъ рабо́мъ сво­и́мъ:
    и сѣ́мена ва́ша и виногра́ды ва́шя одеся́т­ст­вуетъ и да́стъ скопце́мъ сво­и́мъ и рабо́мъ сво­и́мъ:
    и рабы́ ва́шя и рабы́ни ва́шя и стада́ ва́ша блага́я и ослы́ ва́шя отъ­и́метъ и одеся́т­ст­вуетъ на дѣла́ своя́:
    и па́жити ва́шя одеся́т­ст­вуетъ, и вы́ бу́дете ему́ раби́:
    и возопiе́те въ де́нь о́нъ от­ лица́ царя́ ва́­шего, его́же избра́сте себѣ́, и не услы́шитъ ва́съ Госпо́дь въ де́нь о́нъ, я́ко вы́ са́ми избра́сте себѣ́ царя́.
    И не восхотѣ́ша лю́дiе послу́шати самуи́ла и рѣ́ша ему́: ни́, но ца́рь да бу́детъ надъ на́ми,
    и бу́демъ и мы́ я́коже вси́ язы́цы: и суди́ти и́мать на́съ ца́рь на́шъ, и изы́детъ предъ на́ми, и побо́ретъ поборе́нiемъ о на́съ.
    И слы́ша самуи́лъ вся́ глаго́лы люді́й и глаго́ла я́ во у́шы Го́сподеви.
    И рече́ Госпо́дь къ самуи́лу: послу́шай гла́са и́хъ, и поста́ви и́мъ царя́. И рече́ самуи́лъ къ муже́мъ Изра́илевымъ: да и́детъ кі́йждо ва́съ во сво́й гра́дъ.
    Синодальный
    1 Просьба старейшин Израиля к Самуилу поставить им царя; Господь повелевает выполнить их просьбу; 10 Самуил предупреждает их, чего им это будет стоить, 19 но они продолжают требовать царя.
    Когда же состарился Самуил, то поставил сыновей своих судьями над Израилем.
    Имя старшему сыну его Иоиль, а имя второму сыну его Авия; они были судьями в Вирсавии.
    Но сыновья его не ходили путями его, а уклонились в корысть и брали подарки, и судили превратно.
    И собрались все старейшины Израиля, и пришли к Самуилу в Раму,
    и сказали ему: вот, ты состарился, а сыновья твои не ходят путями твоими; итак поставь над нами царя, чтобы он судил нас, как у прочих народов.
    И не понравилось слово сие Самуилу, когда они сказали: дай нам царя, чтобы он судил нас. И молился Самуил Господу.
    И сказал Господь Самуилу: послушай голоса народа во всем, что они говорят тебе; ибо не тебя они отвергли, но отвергли Меня, чтоб Я не царствовал над ними;
    как они поступали с того дня, в который Я вывел их из Египта, и до сего дня, оставляли Меня и служили иным богам, так поступают они с тобою;
    итак послушай голоса их; только представь им и объяви им права царя, который будет царствовать над ними.
    И пересказал Самуил все слова Господа народу, просящему у него царя,
    и сказал: вот какие будут права царя, который будет царствовать над вами: сыновей ваших он возьмет и приставит их к колесницам своим и сделает всадниками своими, и будут они бегать пред колесницами его;
    и поставит их у себя тысяченачальниками и пятидесятниками, и чтобы они возделывали поля его, и жали хлеб его, и делали ему воинское оружие и колесничный прибор его;
    и дочерей ваших возьмет, чтоб они составляли масти, варили кушанье и пекли хлебы;
    и поля ваши и виноградные и масличные сады ваши лучшие возьмет, и отдаст слугам своим;
    и от посевов ваших и из виноградных садов ваших возьмет десятую часть и отдаст евнухам своим и слугам своим;
    и рабов ваших и рабынь ваших, и юношей ваших лучших, и ослов ваших возьмет и употребит на свои дела;
    от мелкого скота вашего возьмет десятую часть, и сами вы будете ему рабами;
    и восстенаете тогда от царя вашего, которого вы избрали себе; и не будет Господь отвечать вам тогда.
    Но народ не согласился послушаться голоса Самуила, и сказал: нет, пусть царь будет над нами,
    и мы будем как прочие народы: будет судить нас царь наш, и ходить пред нами, и вести войны наши.
    И выслушал Самуил все слова народа, и пересказал их вслух Господа.
    И сказал Господь Самуилу: послушай голоса их и поставь им царя. И сказал Самуил Израильтянам: пойдите каждый в свой город.
    Украинский (Огієнко)
    І сталося, як Самуїл постарівся, то поставив синів своїх за суддів для Ізраїля.
    І було ім́я перворідного сина його Йоїл, а ім́я другого його Авійя, судді в Беер-Шеві.
    А сини його не йшли його дорогою, і вхилялись до зиску, і брали підкупа, і ламали Закона.
    І зібралися всі Ізраїлеві старші, і прийшли до Самуїла до Рами,
    та й сказали до нього: Ось ти постарівся, а сини твої не йдуть дорогами твоїми.
    Тепер настанови нам царя, щоб судив нас, як у всіх народів.
    І була та річ зла в Самуїлових очах, як вони сказали: Настанови нам царя, щоб судив нас.
    І молився Самуїл до Господа.
    І сказав Господь до Самуїла: Послухай голосу того народу щодо всього, про що він сказав тобі, бо не тобою вони погордували, але Мною погордували, щоб Я не царював над ними.
    Як усі ті діла, що вони чинили від дня, коли Я вивів їх з Єгипту, і аж до цього дня, і як вони кидали Мене й служили іншим богам, так вони чинять і тобі.
    А тепер послухай їхнього голосу, тільки конче остережеш їх, і розповіси їм право того царя, що буде царювати над ними.
    І переказав Самуїл всі Господні слова до народу, що жадав від нього царя,
    і сказав: Оце буде право царя, що царюватиме над вами: він візьме синів ваших і поставить собі в колесниці свої та серед їздців своїх, і вони будуть бігати перед колесницею його;
    і щоб поставити собі тисячників та п́ятдесятників, і щоб орати орку його, і щоб жати жниво його, і щоб робити зброю військову його та колесничні приладдя його.
    А дочок ваших забере за мироварниць, і за кухарок, і за пекарок.
    І він позабирає поля ваші, і виноградники ваші, та кращі ваші оливки, і пороздає своїм слугам.
    А з вашого посіву та з ваших виноградників братиме десятину, і даватиме своїм евнухам та своїм слугам.
    І він забере рабів ваших, і ваших невільниць, і найліпших ваших юнаків, і ваших ослів, і буде вживати їх на роботу свою.
    Він братиме десятину з вашої отари, а ви станете йому за рабів.
    І ви будете кликати того дня проти вашого царя, якого собі вибрали, та не відповість вам Господь того дня!
    Та народ відмовився слухати Самуїлового голосу, та й сказав: Ні, нехай тільки цар буде над нами!
    І будемо ми, як усі люди, і буде нас судити наш цар.
    І він ходитиме перед нами, і провадитиме наші війни.
    І вислухав Самуїл усі слова народу, і переказав їх голосно Господеві.
    А Господь сказав до Самуїла: Послухайся їхнього голосу, і постав їм царя!
    І сказав Самуїл до Ізраїлевих людей: Ідіть кожен до міста свого!
    Now it came to pass when Samuel was old that he made his sons judges over Israel.
    The name of his firstborn was Joel, and the name of his second, Abijah; they were judges in Beersheba.
    But his sons did not walk in his ways; they turned aside after dishonest gain, took bribes, and perverted justice.
    Then all the elders of Israel gathered together and came to Samuel at Ramah,
    and said to him, «Look, you are old, and your sons do not walk in your ways. Now make us a king to judge us like all the nations.»
    But the thing displeased Samuel when they said, «Give us a king to judge us.» So Samuel prayed to the LORD.
    And the LORD said to Samuel, «Heed the voice of the people in all that they say to you; for they have not rejected you, but they have rejected Me, that I should not reign over them.
    According to all the works which they have done since the day that I brought them up out of Egypt, even to this day--with which they have forsaken Me and served other gods--so they are doing to you also.
    Now therefore, heed their voice. However, you shall solemnly forewarn them, and show them the behavior of the king who will reign over them.»
    So Samuel told all the words of the LORD to the people who asked him for a king.
    And he said, «This will be the behavior of the king who will reign over you: He will take your sons and appoint them for his own chariots and to be his horsemen, and some will run before his chariots.
    He will appoint captains over his thousands and captains over his fifties, will set some to plow his ground and reap his harvest, and some to make his weapons of war and equipment for his chariots.
    He will take your daughters to be perfumers, cooks, and bakers.
    And he will take the best of your fields, your vineyards, and your olive groves, and give them to his servants.
    He will take a tenth of your grain and your vintage, and give it to his officers and servants.
    And he will take your male servants, your female servants, your finest young men, and your donkeys, and put them to his work.
    He will take a tenth of your sheep. And you will be his servants.
    And you will cry out in that day because of your king whom you have chosen for yourselves, and the LORD will not hear you in that day.»
    Nevertheless the people refused to obey the voice of Samuel; and they said, «No, but we will have a king over us,
    that we also may be like all the nations, and that our king may judge us and go out before us and fight our battles.»
    And Samuel heard all the words of the people, and he repeated them in the hearing of the LORD.
    So the LORD said to Samuel, «Heed their voice, and make them a king.» And Samuel said to the men of Israel, «Every man go to his city.»
    Толкования стиха Скопировать ссылку Скопировать текст Добавить в избранное
    Библ. энциклопедия Библейский словарь Словарь библ. образов Практическая симфония
    Цитата из Библии каждое утро
    TG: t.me/azbible
    Viber: vb.me/azbible