Быт. Исх. Лев. Чис. Втор. Нав. Суд. Руф. 1Цар. 2Цар. 3Цар. 4Цар. 1Пар. 2Пар. 1Ездр. Неем. 2Ездр. Тов. Иудиф. Эсф. 1Мак. 2Мак. 3Мак. 3Ездр. Иов. Пс. Притч. Еккл. Песн. Прем. Сир. Ис. Иер. Плч. Посл.Иер. Вар. Иез. Дан. Ос. Иоил. Ам. Авд. Ион. Мих. Наум. Авв. Соф. Агг. Зах. Мал. Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Фес. 2Фес. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.

1-я книга Царств

 
  • И бѣ́ му́жъ от­ сыно́въ Венiами́новыхъ, ему́же и́мя ки́съ, сы́нъ Авiи́ловъ, сы́на Иа́редова, сы́на вахи́рова, сы́на Афе́кова, сы́на му́жа Иемине́ова, му́жъ си́ленъ крѣ́постiю.
  • И сему́ бѣ́ сы́нъ, и́мя ему́ Сау́лъ, добровели́ченъ, му́жъ бла́гъ: и не бѣ́ въ сынѣ́хъ Изра́илевыхъ бла́гъ па́че его́, от­ ра́менъ и вы́ше высо́къ па́че всѣ́хъ люді́й.
  • И заблуди́ша осля́та ки́са отца́ Сау́лова. И рече́ ки́съ къ Сау́лу сы́ну сво­ему́: воз­ми́ съ собо́ю еди́наго от­ о́трокъ, и воста́в­ше иди́те и по­ищи́те осля́тъ.
  • И про­идо́ша го́ру Ефре́млю, и про­идо́ша зе́млю селха́, и не обрѣто́ша: и про­идо́ша зе́млю сегали́млю, и не бѣ́: и про­идо́ша зе́млю Иами́ню, и не обрѣто́ша.
  • И при­­ше́дшымъ и́мъ въ зе́млю Си́фову, и рече́ Сау́лъ ко о́троку сво­ему́ и́же съ ни́мъ: гряди́ и воз­врати́мся, да не ка́ко оте́цъ мо́й оста́вя осля́та, пече́т­ся о на́съ.
  • И рече́ ему́ о́трокъ: се́, здѣ́ человѣ́къ Бо́жiй во гра́дѣ се́мъ, и человѣ́къ сла́венъ: все́ е́же а́ще рече́тъ при­­ходя́щымъ къ нему́, бу́детъ и́мъ: и ны́нѣ по́йдемъ та́мо, да воз­вѣсти́тъ на́мъ пу́ть на́шъ, и́мже по́йдемъ.
  • И рече́ Сау́лъ о́троку сво­ему́ и́же съ ни́мъ: се́, по́йдемъ, и что́ при­­несе́мъ къ человѣ́ку Бо́жiю? я́ко хлѣ́бы оскудѣ́ша от­ вре́тищъ на́шихъ, и ктому́ нѣ́сть у на́съ, е́же внести́ къ человѣ́ку Бо́жiю от­ имѣ́нiя на́­шего.
  • И при­­ложи́ о́трокъ от­вѣща́ти Сау́лу и рече́: се́, обрѣта́ет­ся въ руцѣ́ мо­е́й четве́ртая ча́сть си́кля сребра́, и да́си человѣ́ку Бо́жiю, и воз­вѣсти́тъ на́мъ пу́ть на́шъ.
  • Пре́жде бо во Изра́или си́це глаго́лаше кі́йждо, егда́ кто́ идя́ше вопроша́ти Бо́га: гряди́, да и́демъ къ прозорли́вцу: я́ко проро́ка нарица́ху лю́дiе пре́жде прозорли́вцемъ.
  • И рече́ Сау́лъ о́троку сво­ему́: до́бръ глаго́лъ тво́й: гряди́, да и́демъ. И идо́ша во гра́дъ, идѣ́же бѣ́ человѣ́къ Бо́жiй.
  • Восходя́щымъ же и́мъ на восхо́дъ гра́да, и се́, обрѣто́ша дѣви́цъ изше́дшихъ почерпсти́ воды́, и рѣ́ша и́мъ: е́сть ли здѣ́ прозорли́вецъ?
  • И от­вѣща́ша и́мъ дѣви́цы, глаго́лющя: е́сть, се́ предъ лице́мъ ва́шимъ: ны́нѣ же потщи́теся, я́ко дне́ ра́ди гряде́тъ во гра́дъ, я́ко же́ртва дне́сь лю́демъ въ ва́мѣ:
  • и егда́ вни́дете во гра́дъ, та́ко обря́щете его́ во гра́дѣ, пре́жде не́же взы́ти ему́ въ ва́му я́сти: я́ко не и́мутъ я́сти лю́дiе, до́ндеже вни́детъ се́й, я́ко то́й благослови́тъ же́ртву, и по си́хъ ядя́тъ стра́н­нiи: и ны́нѣ взы́дите, я́ко дне́ ра́ди обря́щете его́.
  • И взыдо́ша во гра́дъ. И́мже входя́щымъ среди́ гра́да, и се́, самуи́лъ изы́де во срѣ́тенiе и́мъ, е́же взы́ти въ ва́му.
  • И Госпо́дь от­кры́ во у́хо самуи́лу дне́мъ еди́нымъ пре́жде при­­ше́­ст­вiя къ нему́ Сау́ля, глаго́ля:
  • я́коже вре́мя сiе́, у́тро послю́ къ тебѣ́ му́жа от­ пле́мене Венiами́нова, и да пома́жеши его́ царя́ надъ людьми́ мо­и́ми Изра́илемъ, и спасе́тъ лю́ди моя́ от­ руки́ иноплеме́н­ничи: я́ко при­­зрѣ́хъ на смире́нiе люді́й мо­и́хъ, я́ко взы́де во́пль и́хъ ко мнѣ́.
  • И ви́дѣ самуи́лъ Сау́ла, и Госпо́дь рече́ къ нему́: се́, человѣ́къ, о не́мже реко́хъ ти́: се́й бу́детъ въ лю́дехъ мо­и́хъ ца́р­ст­вовати.
  • И при­­бли́жися Сау́лъ къ самуи́лу посредѣ́ гра́да и рече́: воз­вѣсти́ ми, кото́рый до́мъ прозорли́вца.
  • И от­вѣща́ самуи́лъ Сау́лу и рече́: а́зъ са́мъ е́смь: взы́ди предо мно́ю въ ва́му, и я́ждь со мно́ю дне́сь, и от­пущу́ тя зау́тра, и вся́ я́же въ се́рдцы тво­е́мъ воз­вѣщу́ ти:
  • и о осля́тѣхъ тво­и́хъ заблуди́в­шихъ дне́сь тре́тiй де́нь, не помышля́й въ се́рдцы сво­е́мъ о ни́хъ, и́бо обрѣто́шася: и кому́ кра́сная Изра́илева? не тебѣ́ ли и до́му отца́ тво­его́?
  • И от­вѣща́ Сау́лъ и рече́: не сы́нъ ли е́смь а́зъ му́жа Иемине́а, ме́ншаго ски́птра пле́мене Изра́илева? и пле́мене малѣ́йшаго от­ всего́ ски́птра Венiами́нова? и оте́че­с­т­во мое́ ме́ншее па́че всѣ́хъ оте́че­ст­въ Венiами́новыхъ? и вску́ю глаго́лалъ еси́ ко мнѣ́ по глаго́лу сему́?
  • И поя́тъ самуи́лъ Сау́ла и о́трока его́, и введе́ я́ во обита́лище, и даде́ и́мъ та́мо мѣ́сто въ пе́рвыхъ зва́ныхъ, я́ко въ седми́десяти муже́хъ.
  • И рече́ самуи́лъ по́вару: да́ждь ми́ ча́сть, ю́же да́хъ ти́, и о не́йже рѣ́хъ ти́ положи́ти ю́ у себе́.
  • И взя́ по́варъ плече́, и предложи́ е́ Сау́лови. И рече́ самуи́лъ Сау́лу: се́, избы́токъ, предложи́ предъ ся́ и я́ждь, я́ко во свидѣ́тел­ст­во предложи́ся тебѣ́ па́че ины́хъ, при­­косни́ся. И яде́ Сау́лъ съ самуи́ломъ въ то́й де́нь.
  • И сни́де от­ ва́мы во гра́дъ, и постла́ша Сау́лови на го́рницѣ, и спа́.
  • И бы́сть егда́ при­­ближа́­шеся у́тро, и воз­зва́ самуи́лъ Сау́ла на го́рницѣ, и рече́: воста́ни, и от­пущу́ тя. И воста́ Сау́лъ, и изы́де са́мъ и самуи́лъ во́нъ.
  • И́мже исходя́щымъ въ ча́сть гра́да, и рече́ самуи́лъ къ Сау́лу: рцы́ ю́ноши, да предъи́детъ предъ на́ми: а ты́ ста́ни я́коже дне́сь, и слы́шанъ сотворю́ тебѣ́ глаго́лъ Бо́жiй.
  • Был некто из сынов Вениамина, имя его Кис, сын Авиила, сына Церона, сына Бехорафа, сына Афия, сына некоего Вениамитянина, человек знатный.
  • У него был сын, имя его Саул, молодой и красивый; и не было никого из Израильтян красивее его; он от плеч своих был выше всего народа.
  • И пропали ослицы у Киса, отца Саулова, и сказал Кис Саулу, сыну своему: возьми с собою одного из слуг и встань, пойди, поищи ослиц.
  • И прошел он гору Ефремову и прошел землю Шалишу, но не нашли; и прошли землю Шаалим, и там их нет; и прошел он землю Вениаминову, и не нашли.
  • Когда они пришли в землю Цуф, Саул сказал слуге своему, который был с ним: пойдем назад, чтобы отец мой, оставив ослиц, не стал беспокоиться о нас.
  • Но слуга сказал ему: вот в этом городе есть человек Божий, человек уважаемый; все, что он ни скажет, сбывается; сходим теперь туда; может быть, он укажет нам путь наш, по которому нам идти.
  • И сказал Саул слуге своему: вот мы пойдем, а что мы принесем тому человеку? ибо хлеба не стало в сумах наших, и подарка нет, чтобы поднести человеку Божию; что у нас?
  • И опять отвечал слуга Саулу и сказал: вот в руке моей четверть сикля серебра; я отдам человеку Божию, и он укажет нам путь наш.
  • Прежде у Израиля, когда кто-нибудь шел вопрошать Бога, говорили так: «пойдем к прозорливцу»; ибо тот, кого называют ныне пророком, прежде назывался прозорливцем.
  • И сказал Саул слуге своему: хорошо ты говоришь; пойдем. И пошли в город, где человек Божий.
  • Когда они поднимались вверх в город, то встретили девиц, вышедших черпать воду, и сказали им: есть ли здесь прозорливец?
  • Те отвечали им и сказали: есть; вот, он впереди тебя; только поспешай, ибо он сегодня пришел в город, потому что сегодня у народа жертвоприношение на высоте;
  • когда придете в город, застанете его, пока он еще не пошел на ту высоту, на обед; ибо народ не начнет есть, доколе он не придет; потому что он благословит жертву, и после того станут есть званые; итак ступайте, теперь еще застанете его.
  • И пошли они в город. Когда же вошли в средину города, то вот и Самуил выходит навстречу им, чтоб идти на высоту.
  • А Господь открыл Самуилу за день до прихода Саулова и сказал:
  • завтра в это время Я пришлю к тебе человека из земли Вениаминовой, и ты помажь его в правителя народу Моему – Израилю, и он спасет народ Мой от руки Филистимлян; ибо Я призрел на народ Мой, так как вопль его достиг до Меня.
  • Когда Самуил увидел Саула, то Господь сказал ему: вот человек, о котором Я говорил тебе; он будет управлять народом Моим.
  • И подошел Саул к Самуилу в воротах и спросил его: скажи мне, где дом прозорливца?
  • И отвечал Самуил Саулу, и сказал: я прозорливец, иди впереди меня на высоту; и вы будете обедать со мною сегодня, и отпущу тебя утром, и все, что у тебя на сердце, скажу тебе;
  • а об ослицах, которые у тебя пропали уже три дня, не заботься; они нашлись. И кому все вожделенное в Израиле? Не тебе ли и всему дому отца твоего?
  • И отвечал Саул и сказал: не сын ли я Вениамина, одного из меньших колен Израилевых? И племя мое не малейшее ли между всеми племенами колена Вениаминова? К чему же ты говоришь мне это?
  • И взял Самуил Саула и слугу его, и ввел их в комнату, и дал им первое место между зваными, которых было около тридцати человек.
  • И сказал Самуил повару: подай ту часть, которую я дал тебе и о которой я сказал тебе: «отложи ее у себя».
  • И взял повар плечо и что было при нем и положил пред Саулом. И сказал [Самуил]: вот это оставлено, положи пред собою и ешь, ибо к сему времени сбережено это для тебя, когда я созывал народ. И обедал Саул с Самуилом в тот день.
  • И сошли они с высоты в город, и Самуил разговаривал с Саулом на кровле, [и постлали Саулу на кровле, и он спал].
  • Утром встали они так: когда взошла заря, Самуил воззвал к Саулу на кровлю и сказал: встань, я провожу тебя. И встал Саул, и вышли оба они из дома, он и Самуил.
  • Когда подходили они к концу города, Самуил сказал Саулу: скажи слуге, чтобы он пошел впереди нас, – и он пошел вперед; – а ты остановись теперь, и я открою тебе, что сказал Бог.
  • 有 一 个 便 雅 悯 人 , 名 叫 基 士 , 是 便 雅 悯 人 亚 斐 亚 的 玄 孙 , 比 歌 拉 的 曾 孙 , 洗 罗 的 孙 子 , 亚 别 的 儿 子 , 是 个 大 能 的 勇 士 ( 或 作 大 财 主 ) 。
  • 他 有 一 个 儿 子 , 名 叫 扫 罗 , 又 健 壮 , 又 俊 美 , 在 以 色 列 人 中 没 有 一 个 能 比 他 的 。 身 体 比 众 民 高 过 一 头 。
  • 扫 罗 的 父 亲 基 士 丢 了 几 头 驴 , 他 就 吩 咐 儿 子 扫 罗 说 , 你 带 一 个 仆 人 去 寻 梢 驴 。
  • 扫 罗 就 走 过 以 法 莲 山 地 , 又 过 沙 利 沙 地 , 都 没 有 找 着 。 又 过 沙 琳 地 , 驴 也 不 在 那 里 。 又 过 便 雅 悯 地 , 还 没 有 找 着 。
  • 到 了 苏 弗 地 , 扫 罗 对 跟 随 他 的 仆 人 说 , 我 们 不 如 回 去 , 恐 怕 我 父 亲 不 为 驴 挂 心 , 反 为 我 们 担 忧 。
  • 仆 人 说 , 这 城 里 有 一 位 神 人 , 是 众 人 所 尊 重 的 , 凡 他 所 说 的 全 都 应 验 。 我 们 不 如 往 他 那 里 去 , 或 者 他 能 将 我 们 当 走 的 路 指 示 我 们 。
  • 扫 罗 对 仆 人 说 , 我 们 若 去 , 有 什 么 可 以 送 那 人 呢 。 我 们 囊 中 的 食 物 都 吃 尽 了 , 也 没 有 礼 物 可 以 送 那 神 人 , 我 们 还 有 什 么 没 有 。
  • 仆 人 回 答 扫 罗 说 , 我 手 里 有 银 子 一 舍 客 勒 的 四 分 之 一 , 可 以 送 那 神 人 , 请 他 指 示 我 们 当 走 的 路 。
  • ( 从 前 以 色 列 中 , 若 有 人 去 问 神 , 就 说 , 我 们 问 先 见 去 吧 。 现 在 称 为 先 知 的 , 从 前 称 为 先 见 。 )
  • 扫 罗 对 仆 人 说 , 你 说 的 是 , 我 们 可 以 去 。 于 是 他 们 往 神 人 所 住 的 城 里 去 了 。
  • 他 们 上 坡 要 进 城 , 就 遇 见 几 个 少 年 女 子 出 来 打 水 , 问 她 们 说 , 先 见 在 这 里 没 有 。
  • 女 子 回 答 说 , 在 这 里 , 他 在 你 们 前 面 。 快 去 吧 。 他 今 日 正 到 城 里 , 因 为 今 日 百 姓 要 在 邱 坛 献 祭 。
  • 在 他 还 没 有 上 邱 坛 吃 祭 物 之 先 , 你 们 一 进 城 必 遇 见 他 。 因 他 未 到 , 百 姓 不 能 吃 , 必 等 他 先 祝 祭 , 然 后 请 的 客 才 吃 。 现 在 你 们 上 去 , 这 时 候 必 遇 见 他 。
  • 二 人 就 上 去 。 将 进 城 的 时 候 , 撒 母 耳 正 迎 着 他 们 来 , 要 上 邱 坛 去 。
  • 扫 罗 未 到 的 前 一 日 , 耶 和 华 已 经 指 示 撒 母 耳 说 ,
  • 明 日 这 时 候 , 我 必 使 一 个 人 从 便 雅 悯 地 到 你 这 里 来 , 你 要 膏 他 作 我 民 以 色 列 的 君 。 他 必 救 我 民 脱 离 非 利 士 人 的 手 。 因 我 民 的 哀 声 上 达 于 我 , 我 就 眷 顾 他 们 。
  • 撒 母 耳 看 见 扫 罗 的 时 候 , 耶 和 华 对 他 说 , 看 哪 , 这 人 就 是 我 对 你 所 说 的 , 他 必 治 理 我 的 民 。
  • 扫 罗 在 城 门 里 走 到 撒 母 耳 跟 前 , 说 , 请 告 诉 我 , 先 见 的 寓 所 在 哪 里 。
  • 撒 母 耳 回 答 说 , 我 就 是 先 见 。 你 在 我 前 面 上 邱 坛 去 , 因 为 你 们 今 日 必 与 我 同 席 。 明 日 早 晨 我 送 你 去 , 将 你 心 里 的 事 都 告 诉 你 。
  • 至 于 你 前 三 日 所 丢 的 那 几 头 驴 , 你 心 里 不 必 挂 念 , 已 经 找 着 了 。 以 色 列 众 人 所 仰 慕 的 是 谁 呢 。 不 是 仰 慕 你 和 你 父 的 全 家 麽 。
  • 扫 罗 说 , 我 不 是 以 色 列 支 派 中 至 小 的 便 雅 悯 人 麽 。 我 家 不 是 便 雅 悯 支 派 中 至 小 的 家 麽 。 你 为 何 对 我 说 这 样 的 话 呢 。
  • 撒 母 耳 领 扫 罗 和 他 仆 人 进 了 客 堂 , 使 他 们 在 请 来 的 客 中 坐 首 位 。 客 约 有 三 十 个 人 。
  • 撒 母 耳 对 厨 役 说 , 我 交 给 你 收 存 的 那 一 分 祭 肉 现 在 可 以 拿 来 。
  • 厨 役 就 把 收 存 的 腿 拿 来 , 摆 在 扫 罗 面 前 , 撒 母 耳 说 , 这 是 所 留 下 的 , 放 在 你 面 前 。 吃 吧 。 因 我 请 百 姓 的 时 候 , 特 意 为 你 存 留 这 肉 到 此 时 。 当 日 , 扫 罗 就 与 撒 母 耳 同 席 。
  • 众 人 从 邱 坛 下 来 进 城 , 撒 母 耳 和 扫 罗 在 房 顶 上 说 话 。
  • 次 日 清 早 起 来 , 黎 明 的 时 候 , 扫 罗 在 房 顶 上 。 撒 母 耳 呼 叫 他 说 , 起 来 吧 , 我 好 送 你 回 去 。 扫 罗 就 起 来 , 和 撒 母 耳 一 同 出 去 。
  • 二 人 下 到 城 角 , 撒 母 耳 对 扫 罗 说 , 要 吩 咐 仆 人 先 走 ( 仆 人 就 先 走 了 ) 。 你 且 站 在 这 里 , 等 我 将 神 的 话 传 与 你 听 。