Скрыть
5:1
5:2
5:3
5:4
5:6
5:7
5:9
5:11
5:12
5:13
5:14
5:15
5:16
5:17
5:19
5:20
5:22
5:24
5:25
Церковнославянский (рус)
[Зач. 285В.] Ста́рцу не твори́ па́кости, но утѣша́й {ста́рца не укоря́й, но умоля́й} я́коже отца́: ю́ношы, я́коже бра́тiю:
ста́рицы, я́коже ма́тери: ю́ныя, я́коже сестры́, со вся́кою чистото́ю.
Вдови́цы чти́ су́щыя и́стин­ныя вдови́цы.
А́ще же ка́я вдови́ца ча́да или́ вну́чата и́мать, да уча́т­ся пре́жде сво́й до́мъ благо­че́сти́во устро́ити и взае́мъ воз­дая́ти роди́телемъ: сiе́ бо е́сть благо­уго́дно предъ Бо́гомъ.
А су́щая и́стин­ная вдови́ца и уедине́на, упова́етъ на Бо́га и пребыва́етъ въ моли́твахъ и моле́нiихъ де́нь и но́щь:
пита́ющаяся же простра́н­но, жива́ умерла́.
И сiя́ завѣщава́й, да непоро́чни бу́дутъ.
А́ще же кто́ о сво­и́хъ, па́че же о при́сныхъ {о дома́шнихъ} не промышля́етъ, вѣ́ры от­ве́ргл­ся е́сть и невѣ́рнаго го́ршiй е́сть.
Вдови́ца же да при­­чита́ет­ся не ме́нши лѣ́тъ шести́десятихъ, бы́в­ши еди́ному му́жу жена́,
въ дѣ́лѣхъ до́брыхъ свидѣ́тел­ст­вуема, а́ще ча́да воспита́ла е́сть, а́ще святы́хъ но́зѣ умы́, а́ще стра́н­ныя прiя́тъ, а́ще ско́рбнымъ утѣше́нiе бы́сть {ско́рбныхъ снабдѣ́}, а́ще вся́кому дѣ́лу бла́гу послѣ́довала е́сть.
[Зач. 286.] Ю́ныхъ же вдови́цъ от­рица́йся: егда́ бо разсвирѣ́пѣютъ о Христѣ́ {проти́ву Христа́}, посяга́ти хотя́тъ,
иму́щыя грѣ́хъ, я́ко пе́рвыя вѣ́ры от­верго́шася:
ку́пно же и пра́здны уча́т­ся обходи́ти до́мы, не то́чiю же пра́здны, но и бляди́вы и оплази́вы {любо­пы́тны}, глаго́лющыя, я́же не подоба́етъ.
Хощу́ у́бо ю́нымъ вдови́цамъ посяга́ти, ча́да ражда́ти, до́мъ стро́ити, ни еди́ны же вины́ дая́ти проти́вному хулы́ ра́ди:
се́ бо нѣ́кiя разврати́шася вслѣ́дъ сатаны́.
А́ще кто́ вѣ́ренъ или́ вѣ́рна и́мать вдови́цы, да довли́тъ и́хъ, и да не тяготи́т­ся Це́рковь, да су́щихъ и́стин­ныхъ вдови́цъ удово́литъ.
Прилѣжа́щiи же до́брѣ пресви́тери сугу́быя че́сти да сподобля́ют­ся: па́че же тружда́ющiися въ сло́вѣ и уче́нiи.
Глаго́летъ бо Писа́нiе: вола́ молотя́ща не оброти́ши: и: досто́инъ дѣ́латель мзды́ сво­ея́.
На пресви́тера хулы́ не прiе́мли, ра́звѣ при­­ двою́ или́ трiе́хъ свидѣ́телехъ.
Согрѣша́ющихъ же предъ всѣ́ми облича́й, да и про́чiи стра́хъ и́мутъ.
Засвидѣ́тел­ст­вую предъ Бо́гомъ, и Го́сподемъ Иису́съ Христо́мъ, и избра́н­ными [его́] А́нгелы, да сiя́ сохрани́ши безъ лицемѣ́рiя, ничесо́же творя́ по уклоне́нiю.
[Зач. 287.] Руки́ ско́ро не воз­лага́й ни на кого́же, ниже́ при­­обща́йся чужы́мъ грѣхо́мъ: себе́ чи́ста соблюда́й.
Ктому́ не пі́й воды́, но ма́ло вина́ прiе́мли, стома́ха ра́ди тво­его́ и ча́стыхъ тво­и́хъ неду́говъ.
Нѣ́кихъ [же] человѣ́къ грѣси́ предъявле́ни су́ть, предваря́юще на су́дъ: нѣ́кимъ же и послѣ́д­ст­вуютъ.
Та́кожде и до́брая дѣла́ предъявле́на су́ть: и су́щая и́нако, утаи́тися не мо́гутъ.
Греческий [Greek (Koine)]
πρεσβυτέρῳ μὴ ἐπι­πλή­ξῃς ἀλλὰ παρα­κάλει ὡς πατέρα νεωτέρους ὡς ἀδελφούς
πρεσβυτέρας ὡς μητέρας νεωτέρας ὡς ἀδελφὰς ἐν πάσῃ ἁγνείᾳ
χήρας τίμα τὰς ὄν­τως χήρας
εἰ δέ τις χήρα τέκνα ἢ ἔκγονα ἔχει μανθανέτωσαν πρῶτον τὸν ἴδιον οἶκον εὐσεβεῖν καὶ ἀμοιβὰς ἀπο­διδόναι τοῖς προ­γόνοις τοῦτο γάρ ἐστιν ἀπό­δεκτον ἐνώπιον τοῦ θεοῦ
ἡ δὲ ὄν­τως χήρα καὶ μεμονωμένη ἤλπικεν ἐπι­̀ θεὸν καὶ προ­σμένει ταῖς δεήσεσιν καὶ ταῖς προ­σευχαῖς νυκτὸς καὶ ἡμέρας
ἡ δὲ σπαταλῶσα ζῶσα τέθνηκεν
καὶ ταῦτα παρα­́γγελλε ἵνα ἀνεπίλημπτοι ὦσιν
εἰ δέ τις τῶν ἰδίων καὶ μάλιστα οἰκείων οὐ προ­νοεῖ τὴν πίστιν ἤρνηται καὶ ἔστιν ἀπίστου χείρων
χήρα κατα­λεγέσθω μὴ ἔλαττον ἐτῶν ἑξήκον­τα γεγονυῖα ἑνὸς ἀνδρὸς γυνή
ἐν ἔργοις καλοῖς μαρτυρουμένη εἰ ἐτεκνοτρόφησεν εἰ ἐξενοδόχησεν εἰ ἁγίων πόδας ἔνιψεν εἰ θλιβο­μέ­νοις ἐπήρκεσεν εἰ παν­τὶ ἔργῳ ἀγαθῷ ἐπηκολούθησεν
νεωτέρας δὲ χήρας παρα­ιτοῦ ὅταν γὰρ κατα­στρηνιάσωσιν τοῦ Χριστοῦ γαμεῖν θέλουσιν
ἔχουσαι κρίμα ὅτι τὴν πρώτην πίστιν ἠθέτησαν
ἅμα δὲ καὶ ἀργαὶ μανθάνουσιν περιερχόμεναι τὰς οἰκίας οὐ μόνον δὲ ἀργαὶ ἀλλὰ καὶ φλύαροι καὶ περίεργοι λαλοῦσαι τὰ μὴ δέον­τα
βούλομαι οὖν νεωτέρας γαμεῖν τεκνογονεῖν οἰκοδεσποτεῖν μηδεμίαν ἀφορμὴν διδόναι τῷ ἀν­τικειμένῳ λοιδορίας χάριν
ἤδη γάρ τινες ἐξετράπησαν ὀπίσω τοῦ Σατανᾶ
εἴ τις πιστὴ ἔχει χήρας ἐπαρκείτω αὐταῖς καὶ μὴ βαρείσθω ἡ ἐκκλησία ἵνα ταῖς ὄν­τως χήραις ἐπαρκέσῃ
οἱ καλῶς προ­εστῶτες πρεσβύτεροι διπλῆ­ς τιμῆς ἀξιούσθωσαν μάλιστα οἱ κοπιῶν­τες ἐν λόγῳ καὶ διδασκαλίᾳ
λέγει γὰρ ἡ γραφή βοῦν ἀλοῶν­τα οὐ φιμώσεις καί ἄξιος ὁ ἐργάτης τοῦ μισθοῦ αὐτοῦ
κατα­̀ πρεσβυτέρου κατηγορίαν μὴ παρα­δέχου ἐκτὸς εἰ μὴ ἐπι­̀ δύο ἢ τριῶν μαρτύρων
τοὺς ἁμαρτάνον­τας ἐνώπιον πάν­των ἔλεγχε ἵνα καὶ οἱ λοιποὶ φόβον ἔχωσιν
δια­μαρτύρομαι ἐνώπιον τοῦ θεοῦ καὶ Χριστοῦ Ἰησοῦ καὶ τῶν ἐκλεκτῶν ἀγγέλων ἵνα ταῦτα φυλάξῃς χωρὶς προ­κρίμα­τος μηδὲν ποιῶν κατα­̀ προ­́σκλισιν
χεῖρας ταχέως μηδενὶ ἐπι­τίθει μηδὲ κοινώνει ἁμαρτίαις ἀλλοτρίαις σεαυτὸν ἁγνὸν τήρει
μηκέτι ὑδροπότει ἀλλὰ οἴνῳ ὀλίγῳ χρῶ δια­̀ τὸν στόμαχον καὶ τὰς πυκνάς σου ἀσθενείας
τινῶν ἀνθρώπων αἱ ἁμαρτίαι προ­́δηλοί εἰσιν προ­άγουσαι εἰς κρίσιν τισὶν δὲ καὶ ἐπακολουθοῦσιν
ὡσαύτως καὶ τὰ ἔργα τὰ καλὰ προ­́δηλα καὶ τὰ ἄλλως ἔχον­τα κρυβῆναι οὐ δύναν­ται
Украинский (Огієнко)
Старшого не докоряй, але вмовляй, немов батька, а молодших як братів,
старших жінок немов матірок, молодших як сестер, зо всякою чистістю.
Шануй вдів, удів правдивих.
А як має вдовиця яка дітей чи внучат, нехай учаться перше побожно шанувати родину свою, і віддячуватися батькам, бо це Богові вгодно.
А вдовиця правдива й самотна надію складає на Бога, та перебуває день і ніч у молитвах і благаннях.
А котра у розкошах живе, та живою померла.
І це наказуй, щоб були непорочні.
Коли ж хто про своїх, особливо ж про домашніх не дбає, той вирікся віри, і він гірший від невірного.
А вдову вносити до списку не менше, як шістдесятлітню, що була за дружину одному чоловікові,
засвідчену в добрих ділах, якщо дітей виховала, якщо подорожніх приймала, якщо ноги святим умивала, якщо помагала обездоленим, якщо всякий добрий учинок виконувала.
Але вдів молодих не приймай, бо вони, розпалившися, хочуть, наперекір Христові, заміж виходити,
через що мають осуд, бо від першої віри відкинулись.
А разом із тим неробітні вони, бо вчаться ходити по домах, і не тільки неробітні, але й лепетливі, і занадто цікаві, і говорять, чого не годиться.
Отож бо, я хочу, щоб молодші заміж виходили, родили дітей, домом рядили, не давали противникові ані жадного поводу для лихомовства.
Бо вже дехто пішли слідом за сатаною.
А коли має вдів який вірний, нехай їх утримує, а Церква нехай не обтяжується, щоб могла вона втримувати вдів правдивих.
А пресвітери, які добре пильнують діла, нехай будуть наділені подвійною честю, а надто ті, хто працює у слові й науці.
Бо каже Писання: Не в́яжи рота волові, що молотить, та: Вартий працівник своєї нагороди.
Не приймай скарги проти пресвітера, хібащо при двох чи трьох свідках.
А тих, хто грішить, картай перед усіма, щоб і інші страх мали.
Заклинаю тебе перед Богом й Ісусом Христом та вибраними Анголами, щоб ти заховав це без лицемірства, нічого не роблячи з упередженням.
Не рукополагай скоро нікого, і не приставай до чужих гріхів.
Бережи себе чистим!
Води більше не пий, але трохи вина заживай ради шлунка твого та частих недугів твоїх.
У інших людей гріхи явні і йдуть перед ними на осуд, а за іншими йдуть слідкома.
Явні так само й добрі діла, а ті, хто інакший, сховатись не можуть.
1 Совет относительно личных отношений. 3 Как поступать с вдовицами. 17 Отношение к пресвитерам, достойным и согрешающим.
[Зач. 285В.] Старца не укоряй, но увещевай, как отца; младших, как братьев;
стариц, как матерей; молодых, как сестер, со всякою чистотою.
Вдовиц почитай, истинных вдовиц.
Если же какая вдовица имеет детей или внучат, то они прежде пусть учатся почитать свою семью и воздавать должное родителям, ибо сие угодно Богу.
Истинная вдовица и одинокая надеется на Бога и пребывает в молениях и молитвах день и ночь;
а сластолюбивая заживо умерла.
И сие внушай им, чтобы были беспорочны.
Если же кто о своих и особенно о домашних не печется, тот отрекся от веры и хуже неверного.
Вдовица должна быть избираема не менее, как шестидесятилетняя, бывшая женою одного мужа,
известная по добрым делам, если она воспитала детей, принимала странников, умывала ноги святым, помогала бедствующим и была усердна ко всякому доброму делу.
[Зач. 286.] Молодых же вдовиц не принимай, ибо они, впадая в роскошь в противность Христу, желают вступать в брак.
Они подлежат осуждению, потому что отвергли прежнюю веру;
притом же они, будучи праздны, приучаются ходить по домам и бывают не только праздны, но и болтливы, любопытны, и говорят, чего не должно.
Итак я желаю, чтобы молодые вдовы вступали в брак, рождали детей, управляли домом и не подавали противнику никакого повода к злоречию;
ибо некоторые уже совратились вслед сатаны.
Если какой верный или верная имеет вдов, то должны их довольствовать и не обременять Церкви, чтобы она могла довольствовать истинных вдовиц.
Достойно начальствующим пресвитерам должно оказывать сугубую честь, особенно тем, которые трудятся в слове и учении.
Ибо Писание говорит: не заграждай рта у вола молотящего; и: трудящийся достоин награды своей.
Обвинение на пресвитера не иначе принимай, как при двух или трех свидетелях.
Согрешающих обличай перед всеми, чтобы и прочие страх имели.
Пред Богом и Господом Иисусом Христом и избранными Ангелами заклинаю тебя сохранить сие без предубеждения, ничего не делая по пристрастию.
[Зач. 287.] Рук ни на кого не возлагай поспешно, и не делайся участником в чужих грехах. Храни себя чистым.
Впредь пей не одну воду, но употребляй немного вина, ради желудка твоего и частых твоих недугов.
Грехи некоторых людей явны и прямо ведут к осуждению, а некоторых открываются впоследствии.
Равным образом и добрые дела явны; а если и не таковы, скрыться не могут.
Толкования стиха Скопировать ссылку Скопировать текст Добавить в избранное
Библ. энциклопедия Библейский словарь Словарь библ. образов Практическая симфония
Цитата из Библии каждое утро
TG: t.me/azbible
Viber: vb.me/azbible