Иму́щiи же вѣ́рныхъ госпо́дiй да не нерадя́тъ о ни́хъ, поне́же бра́тiя су́ть: но па́че да рабо́таютъ, зане́ вѣ́рни су́ть и возлю́блени, и́же благода́ть воспрiе́млющiи. Сiя́ учи́ и моли́.

А́ще ли кто́ и́нако учи́тъ и не приступа́етъ къ здра́вымъ словесе́мъ Го́спода на́шего Иису́са Христа́ и уче́нiю, е́же по благовѣ́рiю,

разгордѣ́ся, ничто́же вѣ́дый, но неду́гуяй о стяза́нiихъ и словопрѣ́нiихъ, от ни́хже быва́етъ за́висть, рве́нiе, хулы́, непщева́нiя лука́ва,

бесѣ́ды злы́я растлѣ́нныхъ человѣ́ковъ умо́мъ и лише́нныхъ и́стины, непщу́ющихъ приобрѣ́тенiе бы́ти благоче́стiе. Отступа́й от таковы́хъ.

Е́сть же сниска́нiе ве́лiе благоче́стiе съ дово́лствомъ.

Ничто́же бо внесо́хомъ въ мíръ се́й: я́вѣ, я́ко ниже́ изнести́ что́ мо́жемъ.

Имѣ́юще же пи́щу и одѣя́нiе, си́ми дово́лни бу́демъ.

А хотя́щiи богати́тися впа́даютъ въ напа́сти и сѣ́ть, и въ по́хоти мно́ги несмы́сленны и врежда́ющыя, я́же погружа́ютъ человѣ́ки во всегуби́телство и поги́бель:

ко́рень бо всѣ́мъ злы́мъ сребролю́бiе е́сть, его́же нѣ́цыи жела́юще заблуди́ша от вѣ́ры, и себе́ пригвозди́ша болѣ́знемъ мно́гимъ.

Ты́ же, о, человѣ́че Бо́жiй, си́хъ бѣ́гай: [Зач. 288.] гони́ же пра́вду, благоче́стiе, вѣ́ру, любо́вь, терпѣ́нiе, кро́тость:

подвиза́йся до́брымъ по́двигомъ вѣ́ры, е́млися за вѣ́чную жи́знь, въ ню́же и зва́нъ бы́лъ еси́, и исповѣ́далъ еси́ до́брое исповѣ́данiе предъ мно́гими свидѣ́тели.

Завѣщава́ю ти́ предъ Бо́гомъ оживля́ющимъ вся́ческая, и Христо́мъ Иису́сомъ свидѣ́телствовавшимъ при Понті́йстѣмъ Пила́тѣ до́брое исповѣ́данiе:

соблюсти́ тебѣ́ за́повѣдь нескве́рну и незазо́рну, да́же до явле́нiя Го́спода на́шего Иису́са Христа́,

е́же во своя́ времена́ яви́тъ блаже́нный и еди́нъ си́льный, Ца́рь ца́рствующихъ и Госпо́дь госпо́дствующихъ,

еди́нъ имѣ́яй безсме́ртiе и во свѣ́тѣ живы́й непристу́пнѣмъ, Его́же никто́же ви́дѣлъ е́сть от человѣ́къ, ниже́ ви́дѣти мо́жетъ: ему́же че́сть и держа́ва вѣ́чная. Ами́нь.

[Зач. 289.] Бога́тымъ въ ны́нѣшнемъ вѣ́цѣ запреща́й не высокому́дрствовати, ниже́ упова́ти на бога́тство погиба́ющее, но на Бо́га жи́ва, даю́щаго на́мъ вся́ оби́лно въ наслажде́нiе:

благо́е дѣ́лати, богати́тися въ дѣ́лѣхъ до́брыхъ, благопода́тливымъ бы́ти, общи́телнымъ,

сокро́вищующе себѣ́ основа́нiе добро́ въ бу́дущее, да прiи́мутъ вѣ́чную жи́знь.

О, Тимоѳе́е, преда́нiе сохрани́, уклоня́яся скве́рныхъ суесло́вiй и прекосло́вiй лжеиме́ннаго ра́зума:

о не́мже нѣ́цыи хва́лящеся, о вѣ́рѣ погрѣши́ша. Благода́ть съ тобо́ю. Ами́нь.
Коне́цъ посла́нiю пе́рвому е́же къ Тимоѳе́ю свята́го апо́стола Па́вла: и́мать въ себѣ́ гла́въ 6, зача́лъ же церко́вныхъ 12.

Украинский (Огієнко)

Усі раби, які під ярмом, нехай уважають панів своїх гідними всякої чести, щоб не зневажалися Боже Ім́я та наука.

А ті, хто має панів віруючих, не повинні недбати про них через те, що браття вони, але нехай служать їм тим більше, що вони віруючі та улюблені, що вони добродійства Божі приймають.
Оцього навчай та нагадуй!

А коли хто навчає інакше, і не приступає до здорових слів Господа нашого Ісуса Христа та до науки, що вона за правдивою вірою,

той згордів, нічого не знає, але захворів на суперечки й змагання, що від них повстають заздрість, сварки, богозневаги, лукаві здогади,

постійні сварні між людьми зіпсутого розуму й позбавлених правди, які думають, ніби благочестя то зиск.
Цурайся таких!

Великий же зиск то благочестя із задоволенням.

Бо ми не принесли в світ нічого, то нічого не можемо й винести.

А як маєм поживу та одяг, то ми задоволені будьмо з того.

А ті, хто хоче багатіти, упадають у спокуси та в сітку, та в численні нерозумні й шкідливі пожадливості, що втручають людей на загладу й загибіль.

Бо корень усього лихого то грошолюбство, якому віддавшись, дехто відбились від віри й поклали на себе великі страждання.

Але ти, о Божа людино, утікай від такого, а женися за правдою, благочестям, вірою, любов́ю, терпеливістю, лагідністю!

Змагай добрим змагом віри, ухопися за вічне життя, до якого й покликаний ти, і визнав був добре визнання перед свідками багатьома.

Наказую перед Богом, що оживлює все, і перед Христом Ісусом, Який добре визнання засвідчив за Понтія Пилата,

щоб додержав ти заповідь чистою та бездоганною аж до з́явлення Господа нашого Ісуса Христа,

що його свого часу покаже блаженний і єдиний міцний, Цар над царями та Пан над панами,

Єдиний, що має безсмертя, і живе в неприступному світлі, Якого не бачив ніхто із людей, ані бачити не може.
Честь Йому й вічна влада, амінь!

Наказуй багатим за віку теперішнього, щоб не неслися високо, і щоб надії не клали на багатство непевне, а на Бога Живого, що щедро дає нам усе на спожиток,

щоб робили добро, багатилися в добрих ділах, були щедрі та пильні,

щоб збирали собі скарб, як добру основу в майбутньому, щоб прийняти правдиве життя.

О Тимофію, бережи передання, стережися марного базікання та суперечок знання, неправдиво названого так.

Дехто віддався йому, та й від віри відпав.
Благодать з тобою.
Амінь.

Немецкий (GNB)

Sklaven oder Sklavinnen, die nichtchristlichen Herren oder Herrinnen dienen müssen, sollen diesen mit aller schuldigen Achtung begegnen. Sie sollen niemand Anlass geben, schlecht über Gott und unsere Lehre zu reden.

Wenn ein Sklave einen Christen zum Herrn hat – und dasselbe gilt für eine Sklavin gegenüber ihrer Herrin –, darf er ihn deshalb nicht weniger achten, weil er sein Bruder ist. Er muss ihm sogar noch besser dienen, gerade weil sein Herr Christ ist und von Christus geliebt wird und sich deshalb Mühe gibt, anderen Gutes zu tun.

So sollst du lehren, in diesem Sinn sollst du alle ermahnen.

Wenn jemand etwas anderes lehrt und sich nicht an die gesunden Worte unseres Herrn Jesus Christus und die allgemeine christliche Lehre hält,

dann ist er aufgeblasen und versteht nichts. Er hat einen krankhaften Hang zu spitzfindigen Untersuchungen und Wortgefechten. Daraus entstehen Neid und Streit, Beleidigungen, böse Verdächtigungen

und fortwährender Zank. Solche Menschen haben ihren gesunden Verstand verloren. Sie sind so weit von der Wahrheit abgeirrt, dass sie meinen, Gott zu dienen sei ein Mittel, um reich zu werden.

Gewiss bringt es großen Gewinn, Gott zu dienen – wenn jemand nur sein Herz nicht an irdischen Besitz hängt.

Was haben wir denn in die Welt mitgebracht? Nichts! Was können wir aus der Welt mitnehmen? Nichts!

Wenn wir also Nahrung und Kleidung haben, soll uns das genügen.

Die, die unbedingt reich werden wollen, geraten in Versuchung. Sie verfangen sich in unsinnigen und schädlichen Wünschen, die sie zugrunde richten und ins ewige Verderben stürzen.

Denn Geldgier ist die Wurzel alles Bösen. Manche sind ihr so verfallen, dass sie vom Glauben abgeirrt sind und sich selbst viele Qualen bereiteten.

Du aber gehörst Gott, deshalb fliehe vor alldem! Jage dagegen der Gerechtigkeit nach, der Gottesfurcht, dem Glauben, der Liebe, der Geduld und der Freundlichkeit!

Kämpfe den guten Kampf des Glaubens, damit du das ewige Leben gewinnst, zu dem Gott dich berufen hat. Zu diesem Kampf hast du dich in besonderer Weise verpflichtet, als du vor vielen Zeugen das gute Bekenntnis abgelegt hast.

Ich befehle dir vor Gott, von dem alles Leben kommt, und vor Jesus Christus, der vor Pontius Pilatus für das gute Bekenntnis eingetreten ist:

Erfülle den Auftrag, der dir gegeben ist, so zuverlässig, dass dich kein Tadel trifft, und bleibe darin treu, bis Jesus Christus, unser Herr, vor aller Welt in Erscheinung tritt.

Zur vorbestimmten Zeit wird Gott das herbeiführen,

er, der in sich vollkommene und alleinige Herrscher,
der König der Könige und Herr aller Herren,

der allein Unsterblichkeit besitzt,
der in einem unzugänglichen Licht wohnt,
den kein Mensch je gesehen hat
und kein Mensch jemals sehen kann.
Ihm gehören Ehre und ewige Macht. Amen.

Ermahne die, die im Sinne dieser Welt reich sind, nicht überheblich zu werden. Sie sollen ihr Vertrauen nicht auf etwas so Unsicheres wie den Reichtum setzen; vielmehr sollen sie auf Gott vertrauen, der uns alles reichlich gibt, was wir zum Leben brauchen.

Sie sollen Gutes tun, freigebig sein und ihren Reichtum gerne mit anderen teilen. Wenn sie an guten Taten reich werden,

schaffen sie sich einen sicheren Grundstock für die Zukunft, damit sie das wirkliche Leben gewinnen.

Timotheus, bewahre unverfälscht, was dir anvertraut worden ist! Hab nichts zu schaffen mit dem gottlosen Geschwätz dieser Leute und den fragwürdigen Behauptungen, die sie im Namen einer fälschlich so genannten ́Erkenntniś aufstellen.

Schon manche, die sich darauf eingelassen haben, sind vom Weg des Glaubens abgekommen.

Die Gnade sei mit euch!

Таджикский

Языки

Ғуломоне ки зери юғ мебошанд, бояд оғоёни худро сазовори ҳар иззату икром донанд, то ки исми Худо ва таълимоти мо гирифтори мазаммат нашавад.

Вале онҳое ки оғоёни имондор доранд, набояд ба онҳо беэътиноӣ кунанд, чунки онҳо бародаронанд; балки бояд бо ҷидду ҷаҳд боз ҳам зиёдтар ба онҳо хизмат кунанд, зеро онҳое ки аз инҳо баҳрае мебинанд, имондор ва маҳбубанд. Инро таълим деҳ ва насиҳат намо.

Агар касе таълимоти дигарро паҳн кунад ва ба суханони солими Худованди мо Исои Масеҳ ва ба таълимоти диндорӣ пайравӣ накунад,

Вай мағрур аст, ҳеҷ чизро намедонад, балки ба бемории муҷодилот ва мубоҳисот дучор шудааст, ки аз онҳо ҳасад, ҷанҷол, бадзабониҳо, гуноҳои шарирона

Ва мунозираҳои бекора ба амал меояд дар миёни шахсони ақлрамида ва аз ҳақиқат бегонае ки мувофиқи пиндошташон диндорӣ манбаи фоида аст. Аз чунин шахсон канорагирӣ намо.

Аммо диндорӣ бо қаноатмандӣ манфиати зиёде дорад.

Зеро ки мо ба дуньё чизе наовардаем, ва равшан аст, ки наметавонем чизе аз он низ бибарем.

Бинобар ин, модоме ки хўрок ва либос дорем, аз он қонеъ хоҳем буд.

Лекин онҳое ки мехоҳанд сарватманд шаванд, гирифтори озмоиш ва дом ва бисьёр ҳавасҳои беақлона ва зарарнок мешаванд, ки онҳо мардумро дар хонавайронӣ ва ҳалокат меғўтонанд.

Зеро ки решаи ҳамаи бадиҳо зарпарастист, ки баъзе касон ба он орзуманд шуда, аз имон баргаштаанд ва худро гирифтори андўҳҳои зиёде кардаанд.

Аммо ту, эй одами Худо, аз ин ҳазар намо ва аз паи адолат, диндорӣ, имон, муҳаббат, сабр ва фурўтанӣ бирав;

Дар роҳи имон ба таври нек талош намо, ҳаёти ҷовидониро аз они худ бисоз, ки барои он ту даъват гардидаӣ ва дар пеши шоҳидони бисьёр эътирофи нек кардаӣ.

Ба ҳузури Худое ки ҳамаро ҷон мебахшад, ва ба ҳузури Исои Масеҳ, ки дар пеши Понтиюс Пилотиюс эътирофи нек кардааст, ба ту амр мефармоям,

Ки ҳукмро то вақти зуҳури Худованди мо Исои Масеҳ беайб ва бенуқсон риоя намоӣ,

Ки онро Фармонгузори таборак ва ягона, Подшоҳи подшоҳон ва Худованди худовандон дар вақти худ нишон хоҳад дод.

Ки танҳо Ў Ҳайй лоямут буда, дар нури дастнорас сокин аст, ва Ўро як нафар ҳам аз одамон надидааст ва дида наметавонад. Ўро то абад шавкат ва қудрат бод! Омин.

Сарватдорони ин дуньёро амр фармой, ки ҳавобаландӣ накунанад ва ба сарвати бебақо умед набанданд, балки ба Худои Ҳай, ки ҳама чизро барои маишати мо ба фаровонӣ ато мекунад;

Бигзор онҳо некӣ кунанд ва аз аъмоли нек сарватманд шаванд, валинеъмат ва одамдўст бошанд

Ва барои худ ганҷе ғун кунанд, ки барои оянда асоси нек гардад, то ки ҳаёти ҷовидониро аз они худ созанд.

Эй Тимотиюс! Он чиро, ки ба ту амонат гузошта шудааст, муҳофизат намо ва аз ёвагўии ношоям ва мубоҳисоте ки бардурўғ дониш номида мешавад, рўй гардон,

Ки баъзе касон ба он часпида, аз имон баргаштаанд. Файз бо ту бод. Омин.