съ ты́сящiю и двѣма́ сты́ колесни́цъ и шестьдеся́тъ ты́сящъ ко́нникъ, и не бѣ́ числа́ наро́ду прише́дшему съ ни́мъ от Еги́пта, Ливи́ане, троглоди́тяне и еѳiо́пляне:

и взя́ша гра́ды крѣ́пкiя, и́же бя́ху во Иу́дѣ, и прiидо́ша да́же до Иерусали́ма.

Саме́а же проро́къ вни́де къ ровоа́му и къ нача́лникомъ Иу́динымъ, и́же со́брани бя́ху во Иерусали́мъ от лица́ сусаки́мова, и рече́ къ ни́мъ: сiя́ рече́ Госпо́дь: вы́ оста́висте мя́, и а́зъ оста́влю ва́съ въ руку́ сусаки́ма.

И посрами́шася нача́лницы Изра́илевы и ца́рь и реко́ша: пра́веденъ Госпо́дь.

Егда́ же ви́дѣ Госпо́дь, я́ко смири́шася, и бы́сть сло́во Госпо́дне къ саме́ю, глаго́ля: смири́шася, не разорю́ и́хъ, и да́мъ и́мъ вма́лѣ спасе́нiе, и не ука́нетъ я́рость моя́ на Иерусали́мъ,

оба́че бу́дутъ въ рабы́, да позна́ютъ рабо́ту мою́ и рабо́ту ца́рства земли́.

И взы́де сусаки́мъ ца́рь Еги́петскiй во Иерусали́мъ, и взя́ сокро́вища, я́же въ дому́ Госпо́дни, и сокро́вища, я́же въ дому́ царе́вѣ, вся́ взя́: и взя́ щиты́ златы́я, и́хже сотвори́ Соломо́нъ.

И сотвори́ ца́рь ровоа́мъ щиты́ мѣ́дяны вмѣ́сто и́хъ. И поста́ви на ни́мъ сусаки́мъ ца́рь Еги́петскiй нача́лниковъ предходя́щихъ стрегу́щихъ врата́ царе́ва:

и бы́сть внегда́ входи́ти царю́ въ до́мъ Госпо́день, вхожда́ху стрегу́щiи и предходя́щiи, и обраща́ющеся восхожда́ху предходя́щiи ко оружехрани́телницѣ свое́й.

И егда́ смири́ся то́й, отврати́ся от него́ я́рость Госпо́дня, а не въ разоре́нiе въ коне́цъ: и́бо и во Иу́дѣ бя́ху словеса́ бла́га.

И укрѣпи́ся ца́рь ровоа́мъ во Иерусали́мѣ и ца́рствова: четы́редесяти же и еди́наго лѣ́та бы́сть ровоа́мъ, егда́ ца́рствовати нача́, и седмьна́десять лѣ́тъ ца́рствова во Иерусали́мѣ, во гра́дѣ, его́же избра́ Госпо́дь, да имену́ется и́мя его́ ту́ от всѣ́хъ колѣ́нъ Изра́илевыхъ. И́мя же ма́тери его́ ноома́ Аммани́тыня.

И сотвори́ лука́вое, я́ко не испра́ви се́рдца своего́, да взы́щетъ Го́спода.

Словеса́ же ровоа́мова пе́рвая и послѣ́дняя не се́ ли, су́ть пи́сана въ словесѣ́хъ саме́а проро́ка и а́дда прови́дящаго, и дѣя́нiя его́? И воева́ше ровоа́мъ и иеровоа́мъ во вся́ дни́.

И у́мре ровоа́мъ и погребе́нъ бы́сть со отцы́ свои́ми во гра́дѣ дави́довѣ. И воцари́ся Аві́а сы́нъ его́ вмѣ́сто его́.

Украинский (Огієнко)

І сталося, як зміцніло Рехав́амове царство й став він сильний, то покинув він, і ввесь Ізраїль із ним, Господнього Закона.

І сталося п́ятого року царя Рехав́ама, пішов Шішак, єгипетський цар, на Єрусалим, бо вони спроневірилися Господеві,

з тисячею й двомастами колесниць та з шістдесятьма тисячами верхівців: і не було числа для народу, що прийшов із ним з Єгипту, ливіянам, суккійянам та кушанам.

І здобув він твердинні міста, що в Юді, і прийшов аж до Єрусалиму.

А пророк Шемая прийшов до Рехав́ама та Юдиних зверхників, що зібралися до Єрусалиму, утікаючи перед Шішаком, та й сказав до них: Так сказав Господь: Ви залишили Мене, а тому Я залишив вас і видав у Шішакову руку!

І впокорилися Ізраїлеві зверхники та цар і сказали: Справедливий Господь!

А коли Господь побачив, що вони впокорилися, то було Господнє слово до Шемаї, говорячи: Упокорилися вони, не нищитиму їх, але дам їм трохи людей на порятунок, і не виллється гнів Мій на Єрусалим через Шішака.

Бо вони стануть йому за рабів, та й пізнають тоді службу Мені та службу царствам земним.

І вийшов Шішак, єгипетський цар, на Єрусалим, і забрав скарби Господнього дому та скарби дому царевого, і все позабирав.
І забрав він золоті щити, що Соломон поробив був.

А цар Рехав́ам поробив замість них мідяні щити, і склав їх на руки зверхника сторожів, що стерегли вхід до царського дому.

І бувало, як тільки цар ішов до Господнього дому, приходили бігуни, та й носили їх, а потім вертали їх до комори бігунів.

А коли він впокорився, то відвернувся від нього Господній гнів, і не знищив його аж до вигублення.
Та й у Юдеї були ще справи добрі.

І зміцнився цар Рехав́ам в Єрусалимі й царював.
А Рехав́ам був віку сорока й одного року, коли зацарював, і царював він сімнадцять літ в Єрусалимі, у тому місті, яке вибрав Господь зо всіх Ізраїлевих племен, щоб покласти там Своє Ймення.
А ім́я його матері аммонітка Наама.

І робив він лихе, бо не схиляв свого серця, щоб звертатися до Господа.

А Рехав́амові діла, перші й останні, ото вони описані в історії пророка Шемаї та прозорливця Іддо: Родословні книги.
І точилися війни поміж Рехав́амом та Єровоамом по всі дні.

І спочив Рехав́ам зо своїми батьками, і був він похований у Давидовому Місті, а замість нього зацарював його син Авійя.

Таджикский

Языки

Ва ҳангоме ки подшоҳии Раҳабъом пойдор гардида, қувват гирифт, ӯ шариати Парвардигорро тарк кард, ва тамоми Исроил бо ӯ буданд.

Ва дар соли панҷуми подшоҳии Раҳабъом чунин воқеъ шуд, ки Шишақ, подшоҳи Миср, ба муқобили Уршалим баромад, – зеро ки онҳо ба Парвардигор осӣ шуда буданд, –

Бо ҳазору дусад ароба ва шаст ҳазор саворагон; ва қавме ки бо ӯ аз Миср омада буданд, яъне лубиён, суккиён ва ҳабашиён, сону шумор надоштанд;

Ва шаҳрҳои ҳисордори Яҳудоро забт карда, назди Уршалим омад.

Ва Шамаъёи пайғамбар пеши Раҳабъом ва сарварони Яҳудо, ки аз тарси Шишақ дар Уршалим ҷамъ шуда буданд, омада, ба онҳо гуфт: «Парвардигор чунин мегӯяд: ́Шумо Маро тарк кардед, пас Ман низ шуморо тарк карда, ба дасти Шишақ супурдаам́».

Ва сарварони Исроил ва подшоҳ гардан фуроварда, гуфтанд: «Парвардигор росткор аст!»

Ва чун Парвардигор дид, ки онҳо гардан фуроварданд, сухани Парвардигор бар Шамаъё нозил шуда, гуфт: «Онҳо гардан фуроварданд, онҳоро нобуд нахоҳам кард; ва онҳоро қисман раҳо хоҳам кард, ва ғазаби Ман бар Уршалим бо дасти Шишақ нахоҳад рехт.

Аммо онҳо хизматгорони вай хоҳанд шуд, то бидонанд, ки хизмати Ман чӣ гуна аст, ва хизмати подшоҳиҳои замин чӣ гуна аст».

Ва Шишақ, подшоҳи Миср, ба Уршалим баромада, ганҷҳои хонаи Парвардигор ва ганҷҳои хонаи подшоҳро гирифт, – ҳамаашро гирифт; ва сипарҳои тиллоеро, ки Сулаймон сохта буд, гирифт.

Ва подшоҳ Раҳабъом ба ҷои онҳо сипарҳои мисин сохта, ба дасти сардорони шотироне ки дари хонаи подшоҳро нигаҳбонӣ мекарданд, супурд.

Ва ҳар бор, ки подшоҳ ба хонаи Парвардигор мерафт, шотирон омада, онҳоро мебардоштанд, ва баъд онҳоро ба ҳуҷраи шотирон бармегардониданд.

Ва ҳангоме ки ӯ гардан фуровард, хашми Парвардигор аз ӯ баргашта, ӯро тамоман нобуд накард; ва дар Яҳудо низ корҳои нек ба вуҷуд омад.

Ва подшоҳ Раҳабъом дар Уршалим қувват гирифта, подшоҳӣ кард; дар вақти подшоҳ шуданаш Раҳабъом чилу яксола буд, ва ҳафдаҳ сол дар Уршалим подшоҳӣ кард, – дар шаҳре ки Парвардигор аз ҳамаи сибтҳои Исроил баргузидааст, то ки номи Худро дар он ҷойгир созад. Ва номи модари ӯ Наамои аммӯнӣ буд.

Ва ӯ корҳои бад кард, зеро дили худро ба он моил нагардонида буд, ки толиби Парвардигор бошад.

Ва корҳои Раҳабъом, аз аввал то охир, дар навиштаҳои Шамаъёи пайғамбар ва Иддӯи ғайбдон дар қисми насабномаҳо навишта шудааст; ва дар миёни Раҳабъом ва Ёробъом ҳама вақт ҷанг буд.

Ва Раҳабъом бо падарони худ хобид, ва дар шаҳри Довуд дафн карда шуд; ва писараш Абиё ба ҷои ӯ подшоҳ шуд.