Поста́виша же царе́мъ обита́ющiи во Иерусали́мѣ Охозі́ю сы́на его́ ме́ншаго вмѣ́сто его́: всѣ́хъ бо ста́ршихъ изби́ша наше́дшiи на ни́хъ разбо́йницы Ара́ви и алимазо́няне, и воцари́ся Охозі́а сы́нъ Иора́мовъ ца́рь Иу́динъ:

два́десяти дву́ лѣ́тъ сы́й Охозі́а ца́рствовати нача́, и еди́но лѣ́то ца́рствова во Иерусали́мѣ. И и́мя ма́тери его́ Гоѳолі́а дщи́ Амврі́ина.

И се́й ходи́лъ е́сть по пути́ до́му Ахаа́вля, ма́ти бо его́ бѣ́ совѣ́тница, да грѣши́тъ:

и сотвори́ лука́вое предъ Го́сподемъ я́коже до́мъ Ахаа́вовъ, сі́и бо бы́ша ему́ совѣ́тницы по сме́рти отца́ его́, въ погубле́нiе ему́,

и въ совѣ́тѣхъ и́хъ хожда́ше: и по́йде со Иора́момъ сы́номъ Ахаа́ва царя́ Изра́илева на бра́нь проти́ву азаи́ла царя́ Си́рска въ рамо́ѳъ Галаа́дскiй. И порази́ша стрѣлцы́ Иора́ма.

И возврати́ся Иора́мъ изцѣли́тися во Иезрае́ль от ра́нъ, и́миже ра́ниша его́ Си́ряне въ рамо́ѳѣ, внегда́ бра́тися ему́ со азаи́лемъ царе́мъ Си́рскимъ. Охозі́а же сы́нъ Иора́мль ца́рь Иу́динъ сни́де посѣти́ти Иора́ма сы́на Ахаа́вля во Иезрае́ль, разболѣ́ся бо.

И от Бо́га бы́сть превраще́нiе Охозі́и, да прiи́детъ ко Иора́му: и внегда́ прiити́ ему́, изы́де съ ни́мъ Иора́мъ проти́ву ииу́а сы́на намессі́ина, его́же пома́за Госпо́дь на до́мъ Ахаа́вль.

И бы́сть егда́ отмсти́ ииу́й до́му Ахаа́влю, и обрѣ́те нача́лники Иу́дины и бра́тiю Охозі́ину, служа́щихъ Охозі́и, и уби́ и́хъ: и уби́ ииу́й Иора́ма, и убѣжа́ Охозі́а.

И рече́ ииу́й, е́же взыска́ти Охозі́ю: и я́ша его́ врачу́ющася въ самарі́и и приведо́ша его́ ко ииу́еви, и уби́ его́, и погребо́ша его́: рѣ́ша бо, я́ко сы́нъ Иосафа́товъ е́сть, и́же взыска́ Го́спода всѣ́мъ се́рдцемъ свои́мъ. И не бы́сть въ дому́ Охозі́инѣ воспрiя́ти си́лу о ца́рствѣ.

И Гоѳолі́а ма́ти Охозі́ина ви́дѣ, я́ко у́мре сы́нъ ея́, и воста́ и погуби́ все́ сѣ́мя ца́рское въ дому́ Иу́динѣ.

И взя́ Иосавее́ѳъ дщи́ царе́ва Иоа́са сы́на Охозі́ина, и украде́ его́ от среды́ сыно́въ царе́выхъ, егда́ убива́ху и́хъ, и даде́ его́ и корми́лицу его́ въ хра́мину посте́льнюю, и скры́ его́ Иосавее́ѳъ дще́рь царя́ Иора́ма, сестра́ Охозі́ина, жена́ Иода́а архiере́а, и скры́ его́ от лица́ Гоѳолі́ина, и не уби́ его́.

И бы́сть съ ни́ми въ дому́ Бо́жiи сокры́тъ ше́сть лѣ́тъ, и ца́рствова Гоѳолі́а на земли́.

Украинский (Огієнко)

А мешканці Єрусалиму настановили царем замість нього Ахазію, його найменшого сина, бо всіх перших позабивала та ватага, що приходила з арабами на табір.
І зацарював Ахазія, син Єгорама, Юдиного царя.

Ахазія був віку сорока й двох літ, коли зацарював, і царював він в Єрусалимі один рік.
А ім́я його матері Аталія, дочка Омрієва.

Також він ходив дорогою Ахавого дому, бо його мати була йому дорадниця, щоб чинити беззаконня.

І чинив він зло в Господніх очах, як Ахавів дім, бо вони були йому дорадниками по смерті його батька, на погибіль йому.

Також за їхньою порадою він ходив.
І пішов він з Єгорамом, сином Ахава, Ізраїлевого царя, на війну на Хазаїла, сирійського царя, в ґілеадський Рамот.
І побили сиріяни Йорама.

І вернувся він лікуватися в Їзреелі від тих ран, що завдали йому в Рамі, як він воював із Хазаїлом, сирійським царем.
А Азарія, Єгорамів син, цар Юдин, зійшов побачити Єгорама, Ахавого сина, в Їзреелі, бо він був слабий.

І від Бога було на погибіль Ахазії, щоб прийти до Єгорама, бо як прийшов, вийшов з Єгорамом на Єгу, сина Німші, що Господь помазав його вигубити Ахавів дім.

І сталося, коли Єгу чинив суд над Ахавовим домом, то знайшов він Юдиних зверхників та синів Ахазієвих братів, що служили Ахазієві, і позабивав їх.

І відшукав він Ахазію, і схопили його, а він ховався в Самарії.
І привели його до Єгу та й забили його;
і поховали його, бо сказали: Він син Йосафата, що всім серцем своїм звертався до Господа.
І не було в домі Ахазії нікого, хто мав би силу царювати.

А коли Аталія, мати Ахазії, побачила, що помер її син, то встала й вигубила все цареве насіння Юдиного дому…

А Єгосав́ат, дочка царя, взяла Йоаша, сина Ахазії, та й викрала його з-поміж вбиваних царських синів, і дала його та няньку його до спальної кімнати.
І сховала його Єгосав́ат, дочка царя Єгорама, жінка священика Єгояди, бо вона була сестра Ахазії, перед Аталією, і та не забила його.

І він був з ними в Божому домі, ховаючися шість років, а Аталія царювала над Краєм.

Таджикский

Языки

Ва сокинони Уршалим писари хурдии ӯ Аҳазёҳуро ба ҷои ӯ подшоҳ карданд, зеро фавҷе ки бо арабҳо ба лашкаргоҳ даромада буданд, ҳамаи писарони калониро кушта буданд; ва Аҳазёҳу писари Еҳӯром, подшоҳи Яҳудо, подшоҳ шуд.

Дар вақти подшоҳ шуданаш Аҳазёҳу чилу дусола буд, ва як сол дар Уршалим подшоҳӣ кард; ва номи модараш Аталё духтари Омрӣ буд.

Ӯ низ бо роҳҳои хонадони Аҳъоб рафтор намуд, зеро ки модараш машваратчии маслиҳатчии ӯ буд, то ки корҳои бад бикунад.

Ва мисли хонадони Аҳъоб, он чи дар назари Парвардигор бад буд, ба амал овард, зеро ки онҳо, баъд аз вафоти падараш, машваратчиёни маслиҳатчиёни ӯ буданд, то ки ба ҳалокат бирасад.

Мувофиқи машварати маслиҳати онҳо рафтор карда, ӯ бо Йӯром писари Аҳъоб, подшоҳи Исроил, ба ҷанги зидди Ҳазоил, подшоҳи Арам, ба Ромӯт-Ҷилъод рафт, ва арамиён Йӯромро захмдор карданд.

Ва ӯ ба Изреил баргашт, то аз захмҳое ки ба ӯ дар Ромо расонида буданд, вақте ки бо Ҳазоил, подшоҳи Арам, меҷангид, шифо ёбад; ва Аҳазёҳу писари Еҳӯром, подшоҳи Яҳудо, барои дидани Йӯром писари Аҳъоб ба Изреил фуруд омад, чунки вай бемор буд.

Ва ҳалокати Аҳазёҳу аз ҷониби Худо буд, ки ӯ назди Йӯром омад, ва омадан замон бо Йӯром ба Еҳу писари Нимшӣ муқобил баромад, ки вайро Парвардигор барои нест кардани хонадони Аҳъоб тадҳин намуда буд.

Ва ҳангоме ки Еҳу аз хонадони Аҳъоб қасос мегирифт, сарварони Яҳудо ва писарони бародарони Аҳазёҳуро, ки ба Аҳазёҳу хизмат мекарданд, ёфта, онҳоро ба қатл расонид.

Ва Аҳазёҳуро талаб кард, ва ӯро дар ҳолате ки дар Сомария пинҳон шуда буд, дастгир карда, назди Еҳу оварданд, ва ӯро кушта, дафн карданд, зеро ки гуфтанд: «Ӯ писари Еҳӯшофот аст, ки вай бо тамоми дили худ Парвардигорро ҷӯё шуда буд». Ва аз хонадони Аҳазёҳу касе боқӣ намонд, ки қувват дошта бошад подшоҳӣ кунад.

Ва Аталё, модари Аҳазёҳу, чун дид, ки писараш мурд, бархоста, тамоми насли подшоҳони хонадони Яҳудоро несту нобуд кард.

Вале Еҳӯшобаъ, духтари подшоҳ, Еҳӯош писари Аҳазёҳуро гирифт, ва ӯро аз миёни писарони подшоҳ, ки кушта мешуданд, дуздид, ва ӯро бо дояаш ба хонаи хобгоҳ бурда ҷойгир кард; ва Еҳӯшобаъ, духтари подшоҳ Еҳӯром, ки зани Еҳӯёдои коҳин буд, – зеро ки вай хоҳари Аҳазёҳу буд, – ӯро аз Аталё пинҳон кард, ва вай ӯро накушт.

Ва ӯ бо онҳо дар хонаи Худо шаш сол пинҳон буд; ва Аталё дар мамлакат подшоҳӣ мекард.