Ве́тхий Заве́т:
Быт.
Исх.
Лев.
Чис.
Втор.
Нав.
Суд.
Руф.
1Цар.
2Цар.
3Цар.
4Цар.
1Пар.
2Пар.
1Езд.
Неем.
2Езд.
Тов.
Иудиф.
Есф.
Иов.
Пс.
Прит.
Еккл.
Песн.
Прем.
Сир.
Ис.
Иер.
Плч.
ПослИер.
Вар.
Иез.
Дан.
Ос.
Иоил.
Ам.
Авд.
Ион.
Мих.
Наум.
Авв.
Соф.
Аг.
Зах.
Мал.
1Мак.
2Мак.
3Мак.
3Езд.
Но́вый Заве́т: Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Фес. 2Фес. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.
Но́вый Заве́т: Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Фес. 2Фес. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.
Скрыть
31:2
см.:1Пар.24:19;
31:3
см.:Чис.28:2-3;
31:7
31:8
31:9
31:10
31:11
31:12
31:13
31:15
31:16
31:17
31:18
31:19
31:20
см.:4Цар.18:3:5;
Егда́ же сiя́ вся́ соверши́шася, изы́де ве́сь Изра́иль обрѣ́тшiйся во градѣ́хъ Иу́диныхъ, и сокруши́ша и́долы и посѣко́ша дубра́вы, и разори́ша высо́кая и тре́бища от всея́ Иуде́и и Венiами́на, и от Ефре́ма и от Манассі́и въ коне́цъ: и возврати́ся ве́сь Изра́иль, кі́йждо во одержа́нiе свое́ и во гра́ды своя́.
И уста́ви езекі́а чреды́ свяще́нниковъ и леви́товъ, и чреды́ коего́ждо по служе́нiю его́, свяще́нниковъ и леви́томъ, во всесожже́нiе и въ же́ртву спасе́нiя, и дабы́ хвали́ли и исповѣ́далися и служи́ли во вратѣ́хъ во дво́рѣхъ до́му Госпо́дня.
Ча́сть же царе́ва бы́сть от имѣ́нiя его́ во всесожже́нiе у́треннее и вече́рнее, и всесожже́нiя въ суббо́ты и въ новоме́сячiя и въ пра́здники пи́санныя въ зако́нѣ Госпо́дни.
И заповѣ́да лю́демъ живу́щымъ во Иерусали́мѣ да́ти ча́сть свяще́нникомъ и леви́томъ, да укрѣпя́тся во служе́нiи до́му Госпо́дня.
И егда́ уста́ви сло́во, да́ша мно́го сы́нове Изра́илевы нача́токъ пшени́цы и вина́ и еле́а и ме́да, и вся́ я́же роди́тъ земля́, и десяти́ны вся́ принесо́ша зѣло́ мно́го сы́нове Изра́илевы и Иу́дины.
И и́же обита́ху во градѣ́хъ Иу́диныхъ, и ті́и принесо́ша десяти́ны от телце́въ и ове́цъ, и десяти́ны от ко́зъ, и посвяти́ша Го́споду Бо́гу своему́, и внесо́ша и положи́ша ку́пы мно́ги.
Ме́сяца тре́тiяго нача́ша ку́памъ полага́ти основа́нiя, и ме́сяца седма́го и соверши́ша и́хъ.
И вни́де езекі́а и нача́лницы, и ви́дѣша ку́пы, и благослови́ша Го́спода и лю́ди его́ Изра́иля.
Вопроси́ же езекі́а свяще́нниковъ и леви́товъ о ку́пахъ.
И отвѣща́ къ нему́ аза́рiа свяще́нникъ нача́лный въ дому́ садо́ковъ и рече́ отне́лѣже нача́ша приноси́ти нача́тки въ до́мъ Госпо́день, ядо́хомъ и пи́хомъ, и оста́вихомъ да́же до мно́жества, я́ко благослови́ Госпо́дь лю́ди своя́, и оста́вихомъ еще́ мно́жество сiе́.
И повелѣ́ езекі́а еще́ угото́вити жи́тницы въ дому́ Госпо́дни: и угото́ваша.
И внесо́ша та́мо нача́тки и десяти́ны вѣ́рно: надъ ни́ми же бѣ́ настоя́тель хонені́а леви́тъ, и Семе́й бра́тъ его́ вторы́й,
и Иеiи́лъ и Озі́а, и нае́ѳъ и Асаи́лъ, и иеримо́ѳъ и Иозава́дъ, и Елiи́лъ и самахі́а, и маа́ѳъ и ванаі́а, и сы́нове его́ приста́влени руко́ю хонені́и и Семе́а бра́та его́, я́коже повелѣ́ езекі́а ца́рь и аза́рiа нача́лникъ до́му Госпо́дня.
И Коре́й сы́нъ Иемна́инъ леви́тъ, две́рникъ къ восто́ку надъ дая́ньми, е́же дая́ти нача́тки Госпо́дни и свята́я святы́хъ,
руко́ю одо́ма и Венiами́на, и Иису́са и Семе́а, и Амарі́а и сехоні́а, руко́ю свяще́нниковъ вѣ́рно, дая́ти бра́тiи свое́й по чреда́мъ, ма́лу и вели́ку,
кромѣ́ рожде́нныхъ му́жеска по́лу от лѣ́тъ трiе́хъ и вы́шше, всѣ́мъ, и́же вхожда́ху въ це́рковь Госпо́дню по числу́ дні́й на де́нь, въ слу́жбу чре́дъ расположе́нiя и́хъ.
Сiе́ раздѣле́нiе свяще́нниковъ по домо́мъ оте́чествъ: и леви́ти въ чреда́хъ свои́хъ, от два́десяти лѣ́тъ и вы́шше, по чино́мъ, въ раздѣле́нiихъ.
Вся́кому рожде́нному же́нъ и́хъ и сыно́въ и́хъ и дще́рей и́хъ во все́ мно́жество, поне́же вѣ́рно освяти́ша свято́е.
И сыново́мъ Ааро́нимъ свяще́нствующымъ въ се́лѣхъ, и и́же от градо́въ и́хъ во вся́цѣмъ гра́дѣ и гра́дѣ, му́жiе и́же именова́ни су́ть по и́мени, дая́ти ча́сть вся́кому му́жеску по́лу во свяще́нницѣхъ и вся́кому сочисля́емому въ леви́тѣхъ.
И сотвори́ та́ко езекі́а во все́й Иуде́и, и сотвори́ благо́е и пра́вое и и́стинное предъ Го́сподемъ Бо́гомъ свои́мъ,
и во вся́цѣмъ дѣ́лѣ, е́же нача́ дѣ́лати въ дому́ Госпо́дни, и въ зако́нѣ и въ повелѣ́нiихъ взыска́ Бо́га своего́ всѣ́мъ се́рдцемъ свои́мъ и сотвори́, и благопоспѣши́ся ему́.
καὶ ὡς συνετελέσθη πάντα ταῦτα ἐξῆλθεν πᾶς Ισραηλ οἱ εὑρεθέντες ἐν πόλεσιν Ιουδα καὶ συνέτριψαν τὰς στήλας καὶ ἐξέκοψαν τὰ ἄλση καὶ κατέσπασαν τὰ ὑψηλὰ καὶ τοὺς βωμοὺς ἀπὸ πάσης τῆς Ιουδαίας καὶ Βενιαμιν καὶ ἐξ Εφραιμ καὶ ἀπὸ Μανασση ἕως εἰς τέλος καὶ ἐπέστρεψαν πᾶς Ισραηλ ἕκαστος εἰς τὴν κληρονομίαν αὐτοῦ καὶ εἰς τὰς πόλεις αὐτῶν
καὶ ἔταξεν Εζεκιας τὰς ἐφημερίας τῶν ἱερέων καὶ τῶν Λευιτῶν καὶ τὰς ἐφημερίας ἑκάστου κατὰ τὴν ἑαυτοῦ λειτουργίαν τοῖς ἱερεῦσιν καὶ τοῖς Λευίταις εἰς τὴν ὁλοκαύτωσιν καὶ εἰς τὴν θυσίαν τοῦ σωτηρίου καὶ αἰνεῖν καὶ ἐξομολογεῖσθαι καὶ λειτουργεῖν ἐν ταῖς πύλαις ἐν ταῖς αὐλαῖς οἴκου κυρίου
καὶ μερὶς τοῦ βασιλέως ἐκ τῶν ὑπαρχόντων αὐτοῦ εἰς τὰς ὁλοκαυτώσεις τὴν πρωινὴν καὶ τὴν δειλινὴν καὶ ὁλοκαυτώσεις εἰς σάββατα καὶ εἰς τὰς νουμηνίας καὶ εἰς τὰς ἑορτὰς τὰς γεγραμμένας ἐν τῷ νόμῳ κυρίου
καὶ εἶπεν τῷ λαῷ τοῖς κατοικοῦσιν ἐν Ιερουσαλημ δοῦναι τὴν μερίδα τῶν ἱερέων καὶ τῶν Λευιτῶν ὅπως κατισχύσωσιν ἐν τῇ λειτουργίᾳ οἴκου κυρίου
καὶ ὡς προσέταξεν τὸν λόγον ἐπλεόνασαν οἱ υἱοὶ Ισραηλ ἀπαρχὴν σίτου καὶ οἴνου καὶ ἐλαίου καὶ μέλιτος καὶ πᾶν γένημα ἀγροῦ καὶ ἐπιδέκατα πάντα εἰς πλῆθος ἤνεγκαν
οἱ υἱοὶ Ισραηλ καὶ Ιουδα καὶ οἱ κατοικοῦντες ἐν ταῖς πόλεσιν Ιουδα καὶ αὐτοὶ ἤνεγκαν ἐπιδέκατα μόσχων καὶ προβάτων καὶ ἐπιδέκατα αἰγῶν καὶ ἡγίασαν τῷ κυρίῳ θεῷ αὐτῶν καὶ εἰσήνεγκαν καὶ ἔθηκαν σωροὺς σωρούς
ἐν τῷ μηνὶ τῷ τρίτῳ ἤρξαντο οἱ σωροὶ θεμελιοῦσθαι καὶ ἐν τῷ ἑβδόμῳ μηνὶ συνετελέσθησαν
καὶ ἦλθεν Εζεκιας καὶ οἱ ἄρχοντες καὶ εἶδον τοὺς σωροὺς καὶ ηὐλόγησαν τὸν κύριον καὶ τὸν λαὸν αὐτοῦ Ισραηλ
καὶ ἐπυνθάνετο Εζεκιας τῶν ἱερέων καὶ τῶν Λευιτῶν ὑπὲρ τῶν σωρῶν
καὶ εἶπεν πρὸς αὐτὸν Αζαριας ὁ ἱερεὺς ὁ ἄρχων εἰς οἶκον Σαδωκ καὶ εἶπεν ἐξ οὗ ἦρκται ἡ ἀπαρχὴ φέρεσθαι εἰς οἶκον κυρίου ἐφάγομεν καὶ ἐπίομεν καὶ κατελίπομεν ὅτι κύριος ηὐλόγησεν τὸν λαὸν αὐτοῦ καὶ κατελίπομεν ἔτι τὸ πλῆθος τοῦτο
καὶ εἶπεν Εζεκιας ἑτοιμάσαι παστοφόρια εἰς οἶκον κυρίου καὶ ἡτοίμασαν
καὶ εἰσήνεγκαν ἐκεῖ τὰς ἀπαρχὰς καὶ τὰ ἐπιδέκατα ἐν πίστει καὶ ἐπ᾿ αὐτῶν ἐπιστάτης Χωνενιας ὁ Λευίτης καὶ Σεμεϊ ὁ ἀδελφὸς αὐτοῦ διαδεχόμενος
καὶ Ιιηλ καὶ Οζαζιας καὶ Ναεθ καὶ Ασαηλ καὶ Ιεριμωθ καὶ Ιωζαβαθ καὶ Ελιηλ καὶ Σαμαχια καὶ Μααθ καὶ Βαναιας καὶ οἱ υἱοὶ αὐτοῦ καθεσταμένοι διὰ Χωνενιου καὶ Σεμεϊ τοῦ ἀδελφοῦ αὐτοῦ καθὼς προσέταξεν ὁ βασιλεὺς Εζεκιας καὶ Αζαριας ὁ ἡγούμενος οἴκου κυρίου
καὶ Κωρη ὁ τοῦ Ιεμνα ὁ Λευίτης ὁ πυλωρὸς κατὰ ἀνατολὰς ἐπὶ τῶν δομάτων δοῦναι τὰς ἀπαρχὰς κυρίῳ καὶ τὰ ἅγια τῶν ἁγίων
διὰ χειρὸς Οδομ καὶ Βενιαμιν καὶ ᾿Ιησοῦς καὶ Σεμεϊ καὶ Αμαριας καὶ Σεχονιας διὰ χειρὸς τῶν ἱερέων ἐν πίστει δοῦναι τοῖς ἀδελφοῖς αὐτῶν κατὰ τὰς ἐφημερίας κατὰ τὸν μέγαν καὶ τὸν μικρὸν
ἐκτὸς τῆς ἐπιγονῆς τῶν ἀρσενικῶν ἀπὸ τριετοῦς καὶ ἐπάνω παντὶ τῷ εἰσπορευομένῳ εἰς οἶκον κυρίου εἰς λόγον ἡμερῶν εἰς ἡμέραν εἰς λειτουργίαν ἐφημερίαις διατάξεως αὐτῶν
οὗτος ὁ καταλοχισμὸς τῶν ἱερέων κατ᾿ οἴκους πατριῶν καὶ οἱ Λευῖται ἐν ταῖς ἐφημερίαις αὐτῶν ἀπὸ εἰκοσαετοῦς καὶ ἐπάνω ἐν διατάξει
ἐν καταλοχίαις ἐν πάσῃ ἐπιγονῇ υἱῶν αὐτῶν καὶ θυγατέρων αὐτῶν εἰς πᾶν τὸ πλῆθος ὅτι ἐν πίστει ἥγνισαν τὸ ἅγιον
τοῖς υἱοῖς Ααρων τοῖς ἱερατεύουσιν καὶ οἱ ἀπὸ τῶν πόλεων αὐτῶν ἐν πάσῃ πόλει καὶ πόλει ἄνδρες οἳ ὠνομάσθησαν ἐν ὀνόματι δοῦναι μερίδα παντὶ ἀρσενικῷ ἐν τοῖς ἱερεῦσιν καὶ παντὶ καταριθμουμένῳ ἐν τοῖς Λευίταις
καὶ ἐποίησεν οὕτως Εζεκιας ἐν παντὶ Ιουδα καὶ ἐποίησεν τὸ καλὸν καὶ τὸ εὐθὲς ἐναντίον τοῦ κυρίου θεοῦ αὐτοῦ
καὶ ἐν παντὶ ἔργῳ ἐν ᾧ ἤρξατο ἐν ἐργασίᾳ ἐν οἴκῳ κυρίου καὶ ἐν τῷ νόμῳ καὶ ἐν τοῖς προστάγμασιν ἐξεζήτησεν τὸν θεὸν αὐτοῦ ἐξ ὅλης ψυχῆς αὐτοῦ καὶ ἐποίησεν καὶ εὐοδώθη
А коли це все скінчилося, вийшов увесь Ізраїль, що знаходився там, до Юдиних міст, і поламали стовпи для божків, і постинали посвячені дерева, і порозбивали пагірки та жертівники в усьому Юді й Веніямині, і в Єфремі та Манасії аж до кінця.
Потому вернулися всі Ізраїлеві сини, кожен до своєї посілости, до своїх міст.
Потому вернулися всі Ізраїлеві сини, кожен до своєї посілости, до своїх міст.
І Єзекія поставив черги священиків та Левитів за їхніми відділами, кожного за його служенням, зо священиків та з Левитів, на цілопалення, і на мирні жертви, на служення й на подяку, і на хвалу в брамах Господніх таборів.
А царева частка зо здобутку його приділена була на цілопалення: на цілопалення ранішні та вечірні, і на цілопалення на суботи й на молодики та на свята, як написано в Законі Господньому.
І наказав він народові, мешканцям Єрусалиму, давати частку священичу та левитську, щоб вони були ревними з Законі Господньому.
А як поширився той наказ, поназносили Ізраїлеві сини багато первоплодів збіжжя, виноградного соку, і нової оливи, і меду, і всякого полевого врожаю;
і як десятину того всього багато поназносили.
і як десятину того всього багато поназносили.
А Ізраїлеві та Юдині сини, що сиділи по Юдиних містах, також вони поприносили десятину худоби великої та худоби дрібної, і десятину святих речей, посвячених Господеві, їхньому Богові, і понадавали того багато куп.
Третього місяця зачали складати ті купи, а місяця сьомого закінчили.
І прийшли Єзекія та зверхники, і побачили ті купи, і поблагословили Господа та народ Його, Ізраїля.
І вивідував Єзекія священиків та Левитів про ті купи.
І говорив до нього священик Азарія, голова Садокового дому, і сказав: Відколи зачали приносити приношення до Господнього дому, ми їли й були ситі, і багато позосталося, бо Господь поблагословив народ Свій.
А з останків складено оцю многоту.
А з останків складено оцю многоту.
Тоді Єзекія наказав приготовити комори в Господньому домі, і приготовили.
І вірно перенесли туди приношення, і десятину, і святощі, а над ними володарем був Левит Конанія, а брат його Шім́ї другим.
А Єхіїл, і Азазія, і Нахат, і Асагел, і Єрімот, і Йозавад, і Еліїл, і Їсмахія, і Махат, і Беная були урядовцями під рукою Конанії та брата його Шім́ї, призначені царем та Азарієм, володарем при Божому домі.
А Коре, син Їмни, Левит, придверний зо східнього боку, був над добровільними жертвами Богові, щоб видавати Господні приношення та речі найсвятіші.
А при ньому були: Еден, і Мін́ямін, і Єшуа, і Шемая, Амарія, і Шеханія по священичих містах, щоб вірно роздавати їхнім братам за чергами, як великому, так і малому,
окрім їхніх позаписуваних: для мужчин від віку трьох літ і вище, для кожного, хто приходив до Господнього дому на щоденне діло, на їхнє служення, за їхніми сторожами та за їхніми чергами,
і приписаним священикам до дому їхніх батьків, та Левитам від віку двадцяти літ і вище, у сторожах їхніх та в чергах їхніх,
і їхнім приписаним з усіма їхніми дітьми, їхніми жінками, і їхніми синами, і їхніми дочками, для всього збору, бо вони в вірності своїй посвящаються на святість.
А синам священика Аарона, на полях пасовиська їхніх міст, у кожному місті поставлені були мужі, що зазначені поіменно, щоб давати частки кожному мужчині серед священиків та всякому приписаному серед Левитів.
І зробив Єзекія так, як це, по всій Юдеї.
І робив він добре й угодне та справедливе перед лицем Господа, Бога свого.
І робив він добре й угодне та справедливе перед лицем Господа, Бога свого.
І в усякому ділі, яке він зачинав, у роботі Божого дому, і в Законі, і в заповіді, щоб звертатися до Бога свого, робив він усім своїм серцем, і мав успіх.
Таджикский
Языки
- Добавить язык
- Церковнослав. (рус)
- Церковнослав. (цс)
- Рус. (Синодальный)
- Рус. (Синод. с ударе́-ми)
- Arab (AVD)
- Azerbaijani
- Armenian
- Bulgarian
- Chinese (simpl.)
- Croatian (S&D)
- English (NKJV)
- English (NRSV)
- English (KJV)
- Estonian
- Finnish (1992)
- French (LSG)
- Georgian
- German (MLU, 1912)
- German (GNB)
- Greek (Koine)
- Greek (TGV)
- Hebrew
- Italian
- Kyrgyz
- Latin (Nova Vulgata)
- Romanian
- Polish
- Portuguese
- Serbian (synod.)
- Serbian
- Spanish (RVR 1995)
- Swedish (Folkbibeln)
- Tajik
- Ukrainian (Homenko)
- Ukrainian (Ogienko)
Ва баъд аз анҷом ёфтани ҳамаи ин, ҳамаи исроилиёне ки дар шаҳрҳои Яҳудо буданд, берун омада, сутунҳоро шикастанд, Ашераҳоро нобуд карданд, баландиҳо ва қурбонгоҳҳоро аз тамоми Яҳудо ва Бинёмин ва Эфроим ва Менашше то ба охир барҳам доданд; ва тамоми банӣ Исроил, ҳар кас ба мулки худ, ба шаҳрҳои худ баргаштанд.
Ва Ҳизқиё коҳинон ва левизодагонро бар навбатҳои онҳо гузошт, то ки ҳар яке аз коҳинон ва левизодагон, мувофиқи хизмати худ, барои қурбониҳои сӯхтанӣ, ва қурбониҳои осоиштагӣ, барои хизматгузорӣ, барои ситоиш кардан ва ҳамду сано гуфтан назди дарвозаҳои лашкаргоҳи Парвардигор ҳозир бошанд.
Ва подшоҳ ҳиссае аз молу мулки худ барои қурбониҳои сӯхтанӣ ҷудо кард: барои қурбониҳои сӯхтании субҳ ва шом ва барои қурбониҳои сӯхтании шанбеҳо ва навмоҳҳо ва идҳо, чунон ки дар Тавроти Парвардигор навишта шудааст.
Ва ба қавме ки дар Уршалим сокин буданд, фармуд, ки ҳиссае барои коҳинон ва левизодагон бидиҳанд, то ки ба Тавроти Парвардигор бо ҷидду ҷаҳд машғул бошанд.
Ва ҳангоме ки ин амр паҳн шуд овоза шуд, банӣ Исроил навбари гандум, шираи ангур ва равғани зайтун ва асал ва ҳар маҳсули саҳроро ба фаровонӣ доданд, ва аз ҳама чиз даҳяки зиёде оварданд.
Ва банӣ Исроил ва Яҳудо, ки дар шаҳрҳои Яҳудо сокин буданд, – онҳо низ даҳяки говон ва гӯсфандон ва даҳяки вақфҳоеро, ки барои Парвардигор Худои онҳо бахшида шуда буд, оварданд, ва тӯда-тӯда карда ба миён гузоштанд.
Дар моҳи сеюм ба гузоштани тӯдаҳо сар карда, дар моҳи ҳафтум анҷом доданд.
Ва Ҳизқиё ва сарварон омада, тӯдаҳоро диданд, ва Парвардигор ва қавми Ӯ Исроилро муборак хонданд.
Ва Ҳизқиё аз коҳинон ва левизодагон дар бораи он тӯдаҳо пурсид.
Ва Азарёи саркоҳин, ки аз хонадони Содӯқ буд, ба ӯ ҷавоб гардонида, гуфт: «Аз он вақте ки ба овардани ҳадияҳо барои хонаи Парвардигор сар карданд, мо хӯрдем ва сер шудем, ва миқдори зиёде боқӣ монд, зеро ки Парвардигор қавми Худро баракат додааст; ва он чи боқӣ мондааст, ҳамин миқдори азим аст».
Ва Ҳизқиё фармуд, ки анборҳо дар хонаи Парвардигор барпо кунанд. Ва барпо карданд.
Ва ҳадияҳо ва даҳяк ва вақфҳоро бекаму кост оварда монданд; ва Конанёҳуи левизода бар онҳо раис буд, ва бародараш Шимъӣ – ҷонишини муовини ӯ.
Ва Яҳиил ва Азазёҳу ва Ноҳат ва Асоил ва Яримӯт ва Юзобод ва Элиил ва Исмахёҳу ва Маҳат ва Баноёҳу, мувофиқи фармони подшоҳ Ҳизқиё ва Азарёҳу, раиси хонаи Худо, зери дасти Конанёҳу ва бародараш Шимъӣ амалдор буданд.
Ва Қӯре писари Йимнои левизода, ки дарбони дарвозаи шарқӣ буд, бар хайроти Худо вазифадор шуд, то ки ҳадияҳои Парвардигор ва вақфҳои покро тақсим кунанд.
Ва зери дасти ӯ Идан ва Минёмин ва Ешуо ва Шамаъёҳу ва Амарёҳу ва Шаканёҳу дар шаҳрҳои коҳинон буданд, то ки ба бародарони худ, хоҳ калон бошанд хоҳ хурд, аз рӯи гурӯҳҳошон бекаму кост тақсим кунанд,
Илова бар онҳое ки аз синни сесола ва болотар дар рӯйхати мардҳо дохил буданд, яъне ҳамаи онҳое ки ба хонаи Парвардигор барои кори ҳаррӯза, барои хизмати худ, ба навбатдории худ, аз рӯи гурӯҳҳои худ меомаданд,
Ки ба он рӯйхат коҳинон аз рӯи хонаводаҳошон, ва левизодагон аз синни бистсола ва болотар, аз рӯи навбатдориҳошон, аз рӯи гурӯҳҳошон дохил буданд,
Ва ба он рӯйхат ҳамаи кӯдаконашон, занон ва писарон ва духтаронашон, яъне тамоми ҷамоати онҳо дохил буданд, зеро ки онҳо худро аз сидқи дил барои хизмати пок покиза карда буданд.
Ва барои банӣ Ҳорун, яъне коҳиноне ки дар қитъаҳои атрофи шаҳрҳошон сокин буданд, дар ҳар шаҳр шахсон ном ба ном таъин шуданд, то ки ба ҳамаи мардони коҳинон ва ба ҳамаи левизодагоне ки дар рӯйхат дохиланд, ҳиссаҳо бидиҳанд.
Ва Ҳизқиё дар тамоми Яҳудо ҳамин тавр амал кард; ва он чи дар назари Парвардигор Худои ӯ некӯ ва дуруст ва ҳақиқат буд, ба амал овард.
Ва ҳар амалеро, ки барои хизмати хонаи Худо, барои риояи Таврот ва аҳком, барои ҷустани Худои худ кард, ӯ бо тамоми дили худ иҷро кард ва муваффақият ёфт.