и возврати́ и созда́ высо́кая, я́же раскопа́ езекі́а оте́цъ его́, и состро́и кумíры Ваали́му, и сотвори́ дубра́вы, и поклони́ся всему́ во́инству небе́сному, и послужи́ и́мъ,

и созда́ олтари́ въ дому́ Госпо́дни, о не́мже глаго́ла Госпо́дь: во Иерусали́мѣ бу́детъ и́мя мое́ во вѣ́ки:

созда́ же же́ртвенники всему́ во́инству небе́сному во двою́ дво́рѣхъ до́му Госпо́дня.

То́й же проведе́ ча́да своя́ чрезъ о́гнь во удо́ли веенно́мли и вража́ше [со жре́бiи], и послѣ́доваше гада́ниемъ, и волхвова́ниемъ служа́ше, и имѣ́яше чревоволше́бники и обая́нники, и мно́га лука́вая сотвори́ предъ Го́сподемъ, да прогнѣ́ваетъ его́:

истука́ны же и слiя́нны о́бразы сотвори́ и поста́ви въ дому́ Бо́жiи, о не́мже глаго́ла Бо́гъ къ дави́ду и къ Соломо́ну сы́ну его́: въ дому́ се́мъ и во Иерусали́мѣ, его́же избра́хъ от всѣ́хъ колѣ́нъ Изра́илевыхъ, положу́ и́мя мое́ во вѣ́къ,

и не приложу́ подви́гнути но́гу Изра́илеву от земли́, ю́же преда́хъ отце́мъ и́хъ, то́кмо а́ще сохраня́тъ сотвори́ти вся́, я́же повелѣ́хъ и́мъ, по всему́ зако́ну и повелѣ́ниемъ и судьба́мъ, руко́ю Моисе́овою.

И прельсти́ Манассі́а Иу́ду и живу́щихъ во Иерусали́мѣ, да сотворя́тъ лука́вое па́че всѣ́хъ язы́къ, и́хже испрове́рже Госпо́дь от лица́ сыно́въ Изра́илевыхъ.

И глаго́ла Госпо́дь къ Манассі́и и къ лю́демъ его́, и не послу́шаша.

И наведе́ Госпо́дь на ни́хъ нача́лники во́евъ царя́ Ассирі́йска, и я́ша Манассі́ю во у́захъ, и связа́ша его́ око́вы ножны́ми, и отведо́ша въ Вавило́нъ.

И егда́ озло́бленъ бы́сть, взыска́ лице́ Го́спода Бо́га своего́, и смири́ся зѣло́ предъ лице́мъ Бо́га оте́цъ свои́хъ,

и помоли́ся къ нему́ и послу́ша его́, и услы́ша во́пль его́, и возврати́ его́ во Иерусали́мъ на ца́рство его́: и позна́ Манассі́а, я́ко Госпо́дь то́й е́сть Бо́гъ.

И по си́хъ созда́ стѣ́ну внѣ́ гра́да дави́дова от Ли́вы къ ю́гу въ пото́цѣ и ко вхо́ду вра́тъ ры́бныхъ, исходя́щымъ врата́ми су́щими о́крестъ въ высоту́, и возвы́си зѣло́: и поста́ви нача́лники во́емъ во всѣ́хъ градѣ́хъ Иу́диныхъ стѣна́тыхъ,

и отъя́тъ бо́ги чужды́я и и́долы от до́му Госпо́дня, и вся́ олтари́, я́же созда́ въ горѣ́ до́му Госпо́дня и во Иерусали́мѣ, и изве́рже вся́ во́нъ изъ гра́да.

И па́ки воздви́же олта́рь Госпо́день, и пожре́ на то́мъ же́ртву спасе́нiя и хвале́нiя, и заповѣ́да Иу́дѣ, да слу́жатъ Го́споду Бо́гу Изра́илеву.

Но еще́ лю́дiе жря́ху на высо́кихъ, оба́че Го́споду Бо́гу своему́.

Про́чая же слове́съ Манассі́иныхъ, и моли́тва его́, я́же къ Бо́гу, и словеса́ прови́дящихъ, и́же глаго́лаху къ нему́ во и́мя Го́спода Бо́га Изра́илева,

се́, во словесѣ́хъ моли́твы его́, и я́ко услы́ша его́, и вси́ грѣси́ его́ и отступле́нiя его́, и мѣста́, на ни́хже созида́ высо́кая, и сотвори́ та́мо дубра́вы и изва́янная, пре́жде не́же обрати́тися ему́, се́, пи́сана су́ть во словесѣ́хъ прови́дящихъ.

У́спе же Манассі́а со отцы́ свои́ми, и погребо́ша его́ въ саду́ до́му его́. И воцари́ся вмѣ́сто его́ сы́нъ его́ Амо́нъ.

Два́десяти дву́ лѣ́тъ бѣ́ Амо́нъ, егда́ ца́рствовати нача́, и два́ лѣ́та ца́рствова во Иерусали́мѣ,

и сотвори́ лука́вое предъ Го́сподемъ, я́коже творя́ше Манассі́а оте́цъ его́, и всѣ́мъ и́доломъ, и́хже сотвори́ Манассі́а оте́цъ его́, пожре́ Амо́нъ и послужи́ и́мъ:

и не смири́ся предъ Го́сподемъ, я́коже смири́ся Манассі́а оте́цъ его́, зане́ сы́нъ его́ Амо́нъ умно́жи грѣхи́.

И нападо́ша на́нь раби́ его́ и уби́ша его́ въ дому́ его́.

И уби́ша лю́дiе земли́ напа́дшихъ на царя́ Амо́на, и поста́виша лю́дiе земли́ царя́ Иосі́ю сы́на его́ вмѣ́сто его́.

Еврейский

בֶּן־שְׁתֵּים עֶשְׂרֵה שָׁנָה מְנַשֶּׁה בְמָלְכוֹ; וַחֲמִשִּׁים וְחָמֵשׁ שָׁנָה, מָלַךְ בִּירוּשָׁלִָם׃

וַיַּעַשׂ הָרַע בְּעֵינֵי יְהוָה; כְּתוֹעֲבוֹת הַגּוֹיִם, אֲשֶׁר הוֹרִישׁ יְהוָה, מִפְּנֵי בְּנֵי יִשְׂרָאֵל׃

וַיָּשָׁב, וַיִּבֶן אֶת־הַבָּמוֹת, אֲשֶׁר נִתַּץ יְחִזְקִיָּהוּ אָבִיו; וַיָּקֶם מִזְבְּחוֹת לַבְּעָלִים וַיַּעַשׂ אֲשֵׁרוֹת, וַיִּשְׁתַּחוּ לְכָל־צְבָא הַשָּׁמַיִם, וַיַּעֲבֹד אֹתָם׃

וּבָנָה מִזְבְּחוֹת בְּבֵית יְהוָה; אֲשֶׁר אָמַר יְהוָה, בִּירוּשָׁלִַם יִהְיֶה־שְּׁמִי לְעוֹלָם׃

וַיִּבֶן מִזְבְּחוֹת לְכָל־צְבָא הַשָּׁמָיִם; בִּשְׁתֵּי חַצְרוֹת בֵּית־יְהוָה׃

וְהוּא הֶעֱבִיר אֶת־בָּנָיו בָּאֵשׁ בְּגֵי בֶן־הִנֹּם, וְעוֹנֵן וְנִחֵשׁ וְכִשֵּׁף, וְעָשָׂה אוֹב וְיִדְּעוֹנִי; הִרְבָּה, לַעֲשׂוֹת הָרַע בְּעֵינֵי יְהוָה לְהַכְעִיסוֹ׃

וַיָּשֶׂם אֶת־פֶּסֶל הַסֶּמֶל אֲשֶׁר עָשָׂה; בְּבֵית הָאֱלֹהִים, אֲשֶׁר אָמַר אֱלֹהִים אֶל־דָּוִיד וְאֶל־שְׁלֹמֹה בְנוֹ, בַּבַּיִת הַזֶּה וּבִירוּשָׁלִַם, אֲשֶׁר בָּחַרְתִּי מִכֹּל שִׁבְטֵי יִשְׂרָאֵל, אָשִׂים אֶת־שְׁמִי לְעֵילוֹם׃

וְלֹא אוֹסִיף, לְהָסִיר אֶת־רֶגֶל יִשְׂרָאֵל, מֵעַל הָאֲדָמָה, אֲשֶׁר הֶעֱמַדְתִּי לַאֲבֹתֵיכֶם; רַק אִם־יִשְׁמְרוּ לַעֲשׂוֹת, אֵת כָּל־אֲשֶׁר צִוִּיתִים, לְכָל־הַתּוֹרָה וְהַחֻקִּים וְהַמִּשְׁפָּטִים בְּיַד־מֹשֶׁה׃

וַיֶּתַע מְנַשֶּׁה, אֶת־יְהוּדָה וְיֹשְׁבֵי יְרוּשָׁלִָם; לַעֲשׂוֹת רָע, מִן־הַגּוֹיִם, אֲשֶׁר הִשְׁמִיד יְהוָה, מִפְּנֵי בְּנֵי יִשְׂרָאֵל׃ פ

וַיְדַבֵּר יְהוָה אֶל־מְנַשֶּׁה וְאֶל־עַמּוֹ וְלֹא הִקְשִׁיבוּ׃

וַיָּבֵא יְהוָה עֲלֵיהֶם, אֶת־שָׂרֵי הַצָּבָא אֲשֶׁר לְמֶלֶךְ אַשּׁוּר, וַיִּלְכְּדוּ אֶת־מְנַשֶּׁה בַּחֹחִים; וַיַּאַסְרֻהוּ בַּנְחֻשְׁתַּיִם, וַיּוֹלִיכֻהוּ בָּבֶלָה׃

וּכְהָצֵר לוֹ, חִלָּה אֶת־פְּנֵי יְהוָה אֱלֹהָיו; וַיִּכָּנַע מְאֹד, מִלִּפְנֵי אֱלֹהֵי אֲבֹתָיו׃

וַיִּתְפַּלֵּל אֵלָיו, וַיֵּעָתֶר לוֹ וַיִּשְׁמַע תְּחִנָּתוֹ, וַיְשִׁיבֵהוּ יְרוּשָׁלִַם לְמַלְכוּתוֹ; וַיֵּדַע מְנַשֶּׁה, כִּי יְהוָה הוּא הָאֱלֹהִים׃

וְאַחֲרֵי־כֵן בָּנָה חוֹמָה חִיצוֹנָה לְעִיר־דָּוִיד מַעְרָבָה לְגִיחוֹן בַּנַּחַל וְלָבוֹא בְשַׁעַר הַדָּגִים וְסָבַב לָעֹפֶל, וַיַּגְבִּיהֶהָ מְאֹד; וַיָּשֶׂם שָׂרֵי־חַיִל בְּכָל־הֶעָרִים הַבְּצֻרוֹת בִּיהוּדָה׃

וַיָּסַר אֶת־אֱלֹהֵי הַנֵּכָר וְאֶת־הַסֶּמֶל מִבֵּית יְהוָה, וְכָל־הַמִּזְבְּחוֹת, אֲשֶׁר בָּנָה בְּהַר בֵּית־יְהוָה וּבִירוּשָׁלִָם; וַיַּשְׁלֵךְ חוּצָה לָעִיר׃

וַיָּכֶן (וַיִּבֶן) אֶת־מִזְבַּח יְהוָה, וַיִּזְבַּח עָלָיו, זִבְחֵי שְׁלָמִים וְתוֹדָה; וַיֹּאמֶר לִיהוּדָה, לַעֲבוֹד אֶת־יְהוָה אֱלֹהֵי יִשְׂרָאֵל׃

אֲבָל עוֹד הָעָם, זֹבְחִים בַּבָּמוֹת; רַק לַיהוָה אֱלֹהֵיהֶם׃

וְיֶתֶר דִּבְרֵי מְנַשֶּׁה וּתְפִלָּתוֹ אֶל־אֱלֹהָיו, וְדִבְרֵי הַחֹזִים, הַמְדַבְּרִים אֵלָיו, בְּשֵׁם יְהוָה אֱלֹהֵי יִשְׂרָאֵל; הִנָּם עַל־דִּבְרֵי מַלְכֵי יִשְׂרָאֵל׃

וּתְפִלָּתוֹ וְהֵעָתֶר־לוֹ וְכָל־חַטָּאתוֹ וּמַעְלוֹ, וְהַמְּקֹמוֹת, אֲשֶׁר בָּנָה בָהֶם בָּמוֹת וְהֶעֱמִיד הָאֲשֵׁרִים וְהַפְּסִלִים, לִפְנֵי הִכָּנְעוֹ; הִנָּם כְּתוּבִים, עַל דִּבְרֵי חוֹזָי׃

וַיִּשְׁכַּב מְנַשֶּׁה עִם־אֲבֹתָיו, וַיִּקְבְּרֻהוּ בֵּיתוֹ; וַיִּמְלֹךְ אָמוֹן בְּנוֹ תַּחְתָּיו׃ פ

בֶּן־עֶשְׂרִים וּשְׁתַּיִם שָׁנָה אָמוֹן בְּמָלְכוֹ; וּשְׁתַּיִם שָׁנִים, מָלַךְ בִּירוּשָׁלִָם׃

וַיַּעַשׂ הָרַע בְּעֵינֵי יְהוָה, כַּאֲשֶׁר עָשָׂה מְנַשֶּׁה אָבִיו; וּלְכָל־הַפְּסִילִים, אֲשֶׁר עָשָׂה מְנַשֶּׁה אָבִיו, זִבַּח אָמוֹן וַיַּעַבְדֵם׃

וְלֹא נִכְנַע מִלִּפְנֵי יְהוָה, כְּהִכָּנַע מְנַשֶּׁה אָבִיו; כִּי הוּא אָמוֹן הִרְבָּה אַשְׁמָה׃

וַיִּקְשְׁרוּ עָלָיו עֲבָדָיו, וַיְמִיתֻהוּ בְּבֵיתוֹ׃

וַיַּכּוּ עַם־הָאָרֶץ, אֵת כָּל־הַקֹּשְׁרִים עַל־הַמֶּלֶךְ אָמוֹן; וַיַּמְלִיכוּ עַם־הָאָרֶץ אֶת־יֹאשִׁיָּהוּ בְנוֹ תַּחְתָּיו׃ פ

Украинский (Огієнко)

Языки

Манасія був віку дванадцяти літ, коли він зацарював, і царював в Єрусалимі п́ятдесят і п́ять літ.

І робив він лихе в Господніх очах, за поганською гидотою тих народів, яких вигнав Господь з-перед Ізраїлевих синів.

І він знову побудував пагірки, які порозбивав був його батько Єзекія, і понаставляв жертівники для Ваалів, і поробив Астарти, і вклонявся всім небесним силам, і служив їм.

І побудував він жертівники в Господньому домі, про якого сказав був Господь: В Єрусалимі буде Ім́я Моє навіки!

І побудував він жертівники для всіх небесних сил на обох подвір́ях Господнього дому.

І він перепроваджував своїх синів через огонь у долині Гінномового сина, і гадав, і ворожив, і чарував, і настановляв викликувачів духів померлих і духів віщих, і багато робив зла в очах Господа, щоб гнівити Його.

І поставив він різаного боввана, якого зробив, у Божому домі, про якого Бог сказав був до Давида та до сина його Соломона: У цьому домі та в Єрусалимі, що його Я вибрав зо всіх міст Ізраїлевих племен, покладу Я Ім́я Своє навіки!

І більше не виступить Ізраїлева нога з тієї землі, яку Я дав вашим батькам, якщо тільки вони будуть пильнувати робити все так, як наказав Я їм, увесь Закон, і устави, і постанови, дані через Мойсея.

Та Манасія робив блудливими Юдею та мешканців Єрусалиму, щоб робити гірше від тих народів, яких Господь вигубив з-перед Ізраїлевих синів.

І говорив Господь до Манасії та до народу його, та не слухались вони.

І Господь навів на них зверхників війська асирійського царя, а вони схопили Манасію на повід, і скували його мідяними кайданами та й повели його до Вавилону.

А як був він утискуваний, благав він лице Господа, Бога свого, і дуже впокорився перед лицем Бога своїх батьків.

І молився він до Нього, і Він був ублаганий, і вислухав благання його, і вернув його до Єрусалиму, до царства його.
І пізнав Манасія, що Господь Він Бог!

По цьому збудував він зовнішній мур для Давидового Міста на захід від Ґіхону, в долині, до входу в Рибну браму, й оточив Офела й дуже високо підняв його.
І понаставляв він військових зверхників по всіх укріплених містах Юдеї.

І повикидав він чужих богів та подобу боввана з Господнього дому, і всі жертівники, що він побудував був на горі Господнього дому та в Єрусалимі, і викинув те поза місто.

І збудував він Господнього жертівника, і приніс на ньому жертви приносів мирних та вдячних, і звелів юдеям служити Господеві, Богові Ізраїлевому.

Але народ приносив жертви ще на пагірках, тільки вже Господеві, Богові своєму.

А решта діл Манасії, і його молитва до Бога його, і слова прозорливців, що говорили до нього Ім́ям Господа, Бога Ізраїлевого, ото вони описані в історії Ізраїлевих царів.

А молитва його, і як Він був ублаганий, і ввесь його гріх та його спроневірення, і місця, що побудував на них пагірки й поставив Астарти та боввани перед своїм упокоренням, ось вони описані в словах його прозорливців.

І спочив Манасія з батьками своїми, і поховали його в домі його, а замість нього зацарював син його Амон.

Амон був віку двадцяти й двох років, коли він зацарював, і царював він в Єрусалимі два роки.

І робив він зло Господніх очах, як робив його батько Манасія.
А всім бовванам, яких наробив його батько Манасія, Амон приносив жертви та служив їм.

І не впокорився він перед Господнім лицем, як упокорився був його батько Манасія, і він, Амон, побільшив провину.

І змовилися раби його на нього, і забили його в його домі.

Та народ Краю перебив усіх змовників на царя Амона.
І настановив народ Краю царем замість нього сина його Йосію.