и рече́ леви́томъ си́льнымъ во все́мъ Изра́или, да освятя́тся Го́споду и поста́вятъ киво́тъ святы́й въ дому́ Госпо́дни. И поста́виши киво́тъ святы́й во хра́мѣ, его́же созда́ Соломо́нъ сы́нъ дави́да царя́ Изра́илева. И рече́ ца́рь: нѣ́сть ва́мъ на ра́менахъ носи́ти ничто́же: ны́нѣ у́бо служи́те Го́споду Бо́гу ва́шему и лю́демъ его́ Изра́илю,

и угото́вайтеся по домо́мъ оте́чествъ ва́шихъ и по чреда́мъ ва́шымъ, по писа́нiю дави́да царя́ Изра́илева и руко́ю Соломо́на сы́на его́,

и сто́йте во хра́мѣ по раздѣле́ниемъ домо́въ оте́чествъ ва́шихъ во бра́тiи ва́шей сынѣ́хъ людски́хъ, и по ча́сти до́му оте́чества въ леви́тѣхъ:

и пожри́те па́сху и свята́я угото́вайте бра́тiи ва́шей, е́же сотвори́ти по словеси́ Госпо́дню, [е́же глаго́ла] руко́ю Моисе́овою.

И даде́ нача́тки Иосі́а сыно́мъ людски́мъ о́вцы и а́гнцы и козлы́ от ко́зъ, вся́ на па́сху, и всѣ́хъ обрѣ́теныхъ въ число́ три́десять ты́сящъ, и воло́въ три́ ты́сящы, сiя́ от царе́ва имѣ́нiя.

И нача́лницы его́ да́ша нача́тки лю́демъ и свяще́нникомъ и леви́томъ: даде́ же и хелкі́а и Заха́рiа и Иеiи́лъ нача́лницы свяще́нникомъ до́му Госпо́дня, и да́ша на па́сху ове́цъ и а́гнцевъ и ко́злищъ двѣ́ ты́сящы ше́сть со́тъ и воло́въ три́ста.

Хонені́а же и ване́а, и саме́а и наѳанаи́лъ бра́тъ его́, и Асаві́а и Иеiи́лъ и Иозава́дъ, нача́лницы леви́товъ, да́ша леви́томъ на па́сху пя́ть ты́сящъ ове́цъ и воло́въ пя́ть со́тъ.

И угото́вано бы́сть служе́нiе, и ста́ша свяще́нницы въ чи́нѣ свое́мъ и леви́ти по раздѣле́ниемъ свои́мъ по повелѣ́нiю царе́ву,

и пожро́ша па́сху, и пролiя́ша свяще́нницы рука́ма свои́ма кро́вь, и леви́ти одира́ху ко́жы:

и угото́ваша всесожже́нiя преда́ти и́мъ по раздѣле́нiю, по домо́мъ оте́чествъ сыно́мъ людски́мъ, принести́ Го́сподеви всесожже́нiя, я́коже пи́сано е́сть въ кни́зѣ зако́на Моисе́ова: та́ко и зау́тра:

и испеко́ша па́сху на огни́ по чи́ну, и свята́я свари́ша въ мѣ́дницахъ и въ котлѣ́хъ, и предуспѣ́ и́мъ, и раздѣли́ша всѣ́мъ сыно́мъ людски́мъ:

себѣ́ же и свяще́нникомъ пото́мъ угото́ваша, я́ко въ возноше́нiи всесожега́емыхъ и ту́ковъ да́же до но́щи свяще́нницы [бы́ша не пра́здни], и леви́ти угото́ваша и́мъ и бра́тiи и́хъ сыно́мъ Ааро́нимъ.

И пѣвцы́ сы́нове Аса́фовы [стоя́ху] въ чи́нѣ свое́мъ по повелѣ́нiю дави́да, и Аса́фа и Ема́на и Идиѳу́ма проро́ковъ царе́выхъ: и нача́лницы и две́рницы всѣ́хъ вра́тъ, и́мже не бѣ́ возмо́жно отлучи́тися от слу́жбы святы́хъ, поне́же бра́тiя и́хъ леви́ти угото́ваша и́мъ [бра́шна].

И упра́вися и угото́вася вся́ слу́жба Госпо́дня въ де́нь то́й, да сотворя́тъ па́сху и принесу́тъ всесожже́нiя на олта́рь Госпо́день по повелѣ́нiю царя́ Иосі́и.

И сотвори́ша сы́нове Изра́илевы, и́же обрѣ́тени бя́ху, па́сху во вре́мя то́ и пра́здникъ опрѣсно́ковъ се́дмь дні́й.

И не бы́сть па́схи подо́бныя то́й во Изра́или от дні́й самуи́ла проро́ка, и вси́ ца́рiе Изра́илева не сотвори́ша па́схи, ю́же сотвори́ Иосі́а и свяще́нницы и леви́ти, и ве́сь Иу́да и Изра́иль, и́же обрѣ́тенъ бы́сть, и обита́ющiи во Иерусали́мѣ, Го́споду.

Во осмоена́десять лѣ́то ца́рства Иосі́ина^* сiя́ па́сха пра́зднована бы́сть.

По си́хъ всѣ́хъ, и́хже сотвори́ Иосі́а въ дому́,

и басночре́вныхъ и волхву́ющихъ, и куми́рницы и и́долы и дубра́вы, я́же бя́ху во Иерусали́мѣ и во Иуде́и, пожже́ огне́мъ ца́рь Иосі́а, да утверди́тъ глаго́лы зако́на пи́санныя въ кни́зѣ, ю́же обрѣ́те хелкі́а жре́цъ въ дому́ Госпо́дни:

подо́бенъ ему́ не бы́сть предъ ни́мъ, и́же бы обрати́лся ко Го́споду всѣ́мъ се́рдцемъ свои́мъ и все́ю душе́ю свое́ю и все́ю крѣ́постiю свое́ю по всему́ зако́ну Моисе́ову, и по не́мъ не воста́ подо́бенъ ему́.

Оба́че не отврати́ся Госпо́дь от гнѣ́ва я́рости своея́ вели́кiя, е́юже разгнѣ́вася я́ростiю Госпо́дь на Иуде́ю, всѣ́хъ ра́ди разгнѣ́ванiй ея́, и́миже прогнѣ́ва Манассі́а.

И рече́ Госпо́дь: и Иу́ду у́бо отри́ну от лица́ моего́, я́коже отри́нухъ до́мъ Изра́илевъ, и отверго́хъ гра́дъ, его́же избра́хъ, Иерусали́мъ, и хра́мъ, о не́мже рѣ́хъ: бу́детъ и́мя мое́ та́мо.

И изы́де фарао́нъ нехао́ ца́рь Еги́петскiй на царя́ Ассирі́йскаго на рѣку́ Евфра́тъ, е́же ра́товати его́ въ Хархами́сѣ. И изы́де во срѣ́тенiе ему́ Иосі́а ца́рь.

И посла́ къ нему́ послы́, глаго́ля: что́ мнѣ́ и тебѣ́, царю́ Иу́динъ? не проти́ву тебе́ дне́сь иду́ воева́ти, но на мѣ́сто бра́ни моея́: и Бо́гъ рече́ потща́тися мнѣ́: внемли́ ты́ о Бо́зѣ и́же со мно́ю, да не убiе́тъ тя́.

И не возврати́ Иосі́а лица́ своего́ от него́, но ра́товати его́ укрѣпи́ся, ниже́ послу́ша слове́съ нехао́выхъ, я́же от у́стъ Бо́жiихъ, но и́де, да вою́етъ на по́ли Магеддо́.

И устрѣли́ша стрѣлцы́ въ царя́ Иосі́ю. И рече́ ца́рь отроко́мъ свои́мъ: изведи́те мене́ [от бра́ни], я́ко изнемого́хъ зѣло́.

И сведо́ша его́ о́троцы его́ съ колесни́цы, и въ другу́ю колесни́цу посади́ша его́, я́же бя́ше ему́, и привезо́ша его́ во Иерусали́мъ, и у́мре и погребе́нъ бы́сть со отцы́ свои́ми: и ве́сь Иу́да и Иерусали́мъ пла́каша о Иосі́и.

И Иеремі́а возрыда́ по Иосі́и, и глаго́лаша вси́ кня́зи и княги́ни пла́чь по Иосі́и да́же до дне́сь: и да́ша его́ въ повелѣ́нiе Изра́илю, и се́, пи́сано е́сть въ рыда́нiихъ.

Про́чая же словеса́ Иосі́ина и упова́нiе его́ бя́ху пи́сана въ зако́нѣ Госпо́дни:

дѣла́ же его́, пе́рвая и послѣ́дняя, се́, пи́сана су́ть въ кни́зѣ царе́й Изра́илевыхъ и Иу́диныхъ.

Украинский (Огієнко)

Языки

І справив Йосія в Єрусалимі Пасху для Господа, і зарізали пасхальне ягня чотирнадцятого дня першого місяця.

І поставив він священиків на їхні становища, і підбадьорував їх на службу Господнього дому.

І сказав він Левитам, наставникам усього Ізраїля, посвяченим для Господа: Дайте святого ковчега до храму, що його збудував Соломон, син Давидів, цар Ізраїлів.
Нема пощо вам носити його на раменах, служіть тепер Господеві, вашому Богові, та Його народові, Ізраїлеві.

І приготуйтеся за родом ваших батьків, за вашими чергами, за писанням Давида, Ізраїлевого царя, та за писанням його сина Соломона.

І станьте в святині за відділами батьківських родів ваших братів, синів народу, а поділ за батьківськими домами в Левитів.

І заріжте пасхальне ягня, й освятіться, і приготуйте для ваших братів, щоб робити за Господнім словом, даним через Мойсея.

І дав Йосія для людських синів худоби дрібної, овечок та молодих кіз, це все на пасхальне ягня для кожного, хто знаходився в Єрусалимі, числом тридцять тисяч, а худоби великої три тисячі.
Це з набутку царевого.

А його зверхники дали на жертву для народу, для священиків та для Левитів: Хілкійя, і Захарій, і Єхіїл, старші в Божому домі, дали священикам на пасхальні жертви дві тисячі й шість сотень худоби дрібної, а худоби великої три тисячі.

А Конанія, і Шемая, і брат його Натанаїл, і Хашавія, і Єіїл, і Йозавад, зверхники Левитів, дали для Левитів на пасхальні жертви п́ять тисяч худоби дрібної, а худоби великої п́ять сотень.

І була міцно встановлена служба, і стали священики на своїм становищі, а Левити при своїх чергах, за наказом царя.

І різали пасхальне ягня, а священики кропили кров́ю, беручи з їхньої руки, а Левити здирали шкуру.

І відділили, що було на цілопалення, щоб дати їх за відділами, по батьківських домах синам народу на приношення Господеві, як написано в Мойсеєвій книзі.
І так зробили й з худобою великою.

І пекли пасхальне ягня на огні, за постановою, а святі жертви варили в горшках, і в котлах, і в горнятах, і швидко несли всім синам народу.

А потім наварили собі та священикам, бо священики, Ааронові сини, були зайняті приношенням цілопалення та лою аж до ночі, то Левити наготовили їжі собі та священикам, Аароновим синам.

А співаки, Асафові сини, були на своїх місцях за наказом Давида, і Асафа, і Гемана, і Єдутуна, царевого прозорливця, а придверні були при кожній брамі, їм не треба було відходити від своїх робіт, бо їхні брати Левити наготовили їм.

І була міцно встановлена вся Господня служба того дня, щоб справити Пасху й принести цілопалення на Господньому жертівнику, за наказом царя Йосії.

І Ізраїлеві сини, що знаходилися там, справляли того часу Пасху та свято Опрісноків сім день.

І не справлялася Пасха, як ця, в Ізраїлі від днів пророка Самуїла, а всі Ізраїлеві царі не справляли такої, як ця Пасха, що справив Йосія, і священики, і Левити, і ввесь Юда та Ізраїль, що знаходився там, та мешканці Єрусалиму.

Вісімнадцятого року царювання Йосії справлялася ця Пасха.

По всьому цьому, коли Йосія приготовив дім Божий, прийшов Нехо, цар єгипетський, щоб воювати в Каркеміші над Ефратом, а Йосія вийшов навпроти нього.

І послав той до нього послів, говорячи: Що мені до тебе, царю Юдин?
Не проти тебе приходжу я сьогодні, але проти дому, що воює зо мною.
А Бог наказав мені спішити.
Не протився Богові, що зо мною, і нехай Він не знищить тебе!

Та Йосія не відвернувся від нього, але перебрався, щоб воювати з ним, і не послухався слів Нехо, що були з Божого наказу, і прийшов воювати в долині Меґіддо.

І вистрілили стрільці на царя Йосію.
І сказав цар до своїх рабів: Відведіть мене, бо я сильно ранений…

І перевели його його раби з військової колесниці на його другий повіз, і відвезли його до Єрусалиму.
І помер він, і був похований у гробах своїх батьків, а вся Юдея та Єрусалим були в жалобі по Йосії.

І Єремія співав жалобну пісню по Йосії.
А всі співаки та співачки оповідали в жалобних своїх піснях про Йосію, і так є аж до сьогодні, і дали їх за уставу для Ізраїля, і ось вони написані в Жалобних Піснях.

А решта діл Йосії та його чесноти, за написаним у Господнім Законі,

і дії його перші та останні, ото вони описані в Книзі Царів Ізраїлевих та Юдиних.