Быт. Исх. Лев. Чис. Втор. Нав. Суд. Руф. 1Цар. 2Цар. 3Цар. 4Цар. 1Пар. 2Пар. 1Ездр. Неем. 2Ездр. Тов. Иудиф. Эсф. 1Мак. 2Мак. 3Мак. 3Ездр. Иов. Пс. Притч. Еккл. Песн. Прем. Сир. Ис. Иер. Плч. Посл.Иер. Вар. Иез. Дан. Ос. Иоил. Ам. Авд. Ион. Мих. Наум. Авв. Соф. Агг. Зах. Мал. Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Сол. 2Сол. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.

Апостола Павла 2-е послание к коринфянам

 
  • Суди́хъ же въ себѣ́ сiе́, не па́ки ско́рбiю къ ва́мъ прiити́.
  • А́ще бо а́зъ ско́рбь творю́ ва́мъ, то́ кто́ е́сть веселя́яй мя́, то́чiю прiе́мляй ско́рбь от­ мене́?
  • И писа́хъ ва́мъ сiе́ и́стое, да не при­­ше́дъ ско́рбь на ско́рбь прiиму́, о ни́хже подоба́­ше ми́ ра́доватися, надѣ́яся на вся́ вы́, я́ко [Зач. 171.] моя́ ра́дость всѣ́хъ ва́съ е́сть.
  • От печа́ли бо мно́гiя и туги́ се́рдца написа́хъ ва́мъ мно́гими слеза́ми, не я́ко да оскорби́теся, но любо­́вь да позна́ете, ю́же и́мамъ изоби́лно къ ва́мъ.
  • А́ще ли кто́ оскорби́лъ [мене́], не мене́ оскорби́, но от­ ча́сти, да не отягчу́, всѣ́хъ ва́съ.
  • Дово́лно [бо] таково́му запреще́нiе сiе́, е́же от­ мно́гихъ:
  • тѣ́мже сопроти́вное па́че вы́ да да́руете и утѣ́шите, да не ка́ко мно́гою ско́рбiю поже́ртъ бу́детъ таковы́й:
  • тѣ́мже молю́ вы́, утверди́те къ нему́ любо­́вь.
  • На сiе́ бо и писа́хъ, да разумѣ́ю иску́с­ст­во ва́­ше, а́ще во все́мъ послушли́ви есте́.
  • Ему́же а́ще что́ да́руете, и а́зъ: и́бо а́зъ а́ще что́ дарова́хъ, ему́же дарова́хъ, ва́съ ра́ди, о лицы́ Иису́съ Христо́вѣ,
  • да не оби́дими бу́демъ от­ сатаны́: не не разумѣва́емъ бо умышле́нiй его́.
  • Прише́дъ же въ троа́ду во благовѣ́стiе Христо́во, и две́ри от­ве́рзенѣ ми́ бы́в­шей о Го́сподѣ,
  • не имѣ́хъ поко́я ду́ху мо­ему́, не обрѣ́тшу ми́ ти́та бра́та мо­его́: но от­ре́кся и́мъ {цѣлова́въ и́хъ}, изыдо́хъ въ македо́нiю.
  • [Зач. 172.] Бо́гу же благодаре́нiе, всегда́ побѣди́тели на́съ творя́щему о Христѣ́ Иису́сѣ и воню́ ра́зума его́ явля́ющу на́ми во вся́цѣмъ мѣ́стѣ.
  • Я́ко Христо́во благо­уха́нiе есмы́ богови въ спаса́емыхъ и въ погиба́ющихъ.
  • О́вѣмъ у́бо во́ня сме́ртная въ сме́рть, о́вѣмъ же во́ня живо́тная въ живо́тъ. И къ си́мъ кто́ дово́ленъ?
  • Нѣ́смы бо, я́коже мно́зи, нечи́сто проповѣ́да­ю­щiи сло́во Бо́жiе, но я́ко от­ чи́стоты́, но я́ко от­ Бо́га, предъ Бо́гомъ, во Христѣ́ глаго́лемъ.
  • Итак я рассудил сам в себе не приходить к вам опять с огорчением.
  • Ибо если я огорчаю вас, то кто обрадует меня, как не тот, кто огорчен мною?
  • Это самое и писал я вам, дабы, придя, не иметь огорчения от тех, о которых мне надлежало радоваться: ибо я во всех вас уверен, что || [Зач. 171.] моя радость есть радость и для всех вас.
  • От великой скорби и стесненного сердца я писал вам со многими слезами, не для того, чтобы огорчить вас, но чтобы вы познали любовь, какую я в избытке имею к вам.
  • Если же кто огорчил, то не меня огорчил, но частью, – чтобы не сказать много, – и всех вас.
  • Для такого довольно сего наказания от многих,
  • так что вам лучше уже простить его и утешить, дабы он не был поглощен чрезмерною печалью.
  • И потому прошу вас оказать ему любовь.
  • Ибо я для того и писал, чтобы узнать на опыте, во всем ли вы послушны.
  • А кого вы в чем прощаете, того и я; ибо и я, если в чем простил кого, простил для вас от лица Христова,
  • чтобы не сделал нам ущерба сатана, ибо нам не безызвестны его умыслы.
  • Придя в Троаду для благовествования о Христе, хотя мне и отверста была дверь Господом,
  • я не имел покоя духу моему, потому что не нашел там брата моего Тита; но, простившись с ними, я пошел в Македонию.
  • [Зач. 172.] Но благодарение Богу, Который всегда дает нам торжествовать во Христе и благоухание познания о Себе распространяет нами во всяком месте.
  • Ибо мы Христово благоухание Богу в спасаемых и в погибающих:
  • для одних запах смертоносный на смерть, а для других запах живительный на жизнь. И кто способен к сему?
  • Ибо мы не повреждаем слова Божия, как многие, но проповедуем искренно, как от Бога, пред Богом, во Христе.
  • 我 自 己 定 了 主 意 , 再 到 你 们 那 里 去 , 必 须 大 家 没 有 忧 愁 。
  • 倘 若 我 叫 你 们 忧 愁 , 除 了 我 叫 那 忧 愁 的 人 以 外 , 谁 能 叫 我 快 乐 呢 。
  • 我 曾 把 这 事 写 给 你 们 , 恐 怕 我 到 的 时 候 , 应 该 叫 我 快 乐 的 那 些 人 , 反 倒 叫 我 忧 愁 。 我 也 深 信 , 你 们 众 人 都 以 我 的 快 乐 为 自 己 的 快 乐 。
  • 我 先 前 心 里 难 过 痛 苦 , 多 多 的 流 泪 , 写 信 给 你 们 。 不 是 叫 你 们 忧 愁 , 乃 是 叫 你 们 知 道 我 格 外 的 疼 爱 你 们 。
  • 若 有 叫 人 忧 愁 的 , 他 不 但 叫 我 忧 愁 , 也 是 叫 你 们 众 人 有 几 分 忧 愁 , 我 说 几 分 , 恐 怕 说 得 太 重 。
  • 这 样 的 人 , 受 了 众 人 的 责 罚 , 也 就 够 了 。
  • 倒 不 如 赦 免 他 , 安 慰 他 , 免 得 他 忧 愁 太 过 , 甚 至 沉 沦 了 。
  • 所 以 我 劝 你 们 , 要 向 他 显 出 坚 定 不 移 的 爱 心 来 。
  • 为 此 我 先 前 也 写 信 给 你 们 , 要 试 验 你 们 , 看 你 们 凡 事 顺 从 不 顺 从 。
  • 你 们 赦 免 谁 , 我 也 赦 免 谁 , 我 若 有 所 赦 免 的 , 是 在 基 督 面 前 为 你 们 赦 免 的 。
  • 免 得 撒 但 趁 着 机 会 胜 过 我 们 。 因 我 们 并 非 不 晓 得 他 的 诡 计 。
  • 我 从 前 为 基 督 的 福 音 到 了 特 罗 亚 , 主 也 给 我 开 了 门 。
  • 那 时 因 为 没 有 遇 见 兄 弟 提 多 , 我 心 里 不 安 , 便 辞 别 那 里 的 人 往 马 其 顿 去 了 。
  • 感 谢 神 , 常 帅 领 我 们 在 基 督 里 夸 胜 , 并 藉 着 我 们 在 各 处 显 扬 那 因 认 识 基 督 而 有 的 香 气 。
  • 因 为 我 们 在 婉 面 前 , 无 论 在 得 救 的 人 身 上 , 或 灭 亡 的 人 身 上 , 都 有 基 督 馨 香 之 气 。
  • 在 这 等 人 , 就 作 了 死 的 香 气 叫 他 死 。 在 那 等 人 , 就 作 了 活 的 香 气 叫 他 活 。 这 事 谁 能 当 得 起 呢 。
  • 我 们 不 像 那 许 多 人 , 为 利 混 乱 神 的 道 。 乃 是 由 于 诚 实 , 由 于 神 , 在 神 面 前 凭 着 基 督 讲 道 。