Быт. Исх. Лев. Чис. Втор. Нав. Суд. Руф. 1Цар. 2Цар. 3Цар. 4Цар. 1Пар. 2Пар. 1Ездр. Неем. 2Ездр. Тов. Иудиф. Эсф. 1Мак. 2Мак. 3Мак. 3Ездр. Иов. Пс. Притч. Еккл. Песн. Прем. Сир. Ис. Иер. Плч. Посл.Иер. Вар. Иез. Дан. Ос. Иоил. Ам. Авд. Ион. Мих. Наум. Авв. Соф. Агг. Зах. Мал. Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Фес. 2Фес. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.

Апостола Павла 2-е послание к коринфянам

 
  • [Зач. 181.] Споспѣ́ше­ст­ву­ю­ще же и мо́лимъ, не вотще́ благода́ть Бо́жiю прiя́ти ва́мъ.
  • Глаго́летъ бо: во вре́мя прiя́тно послу́шахъ тебе́, и въ де́нь спасе́нiя помого́хъ ти́. Се́ ны́нѣ вре́мя благопрiя́тно, се́ ны́нѣ де́нь спасе́нiя.
  • Ни еди́но ни въ че́мже даю́ще претыка́нiе, да служе́нiе безпоро́чно бу́детъ,
  • но во все́мъ представля́юще себе́ я́коже Бо́жiя слуги́, въ терпѣ́нiи мно́зѣ, въ ско́рбехъ, въ бѣда́хъ, въ тѣснота́хъ,
  • въ ра́нахъ, въ темни́цахъ, въ нестро­е́нiихъ, въ трудѣ́хъ, во бдѣ́нiихъ, въ поще́нiихъ,
  • во очище́нiи, въ ра́зумѣ, въ долготерпѣ́нiи, въ бла́гости, въ Ду́сѣ святѣ, въ любви́ нелицемѣ́рнѣ,
  • въ словеси́ и́стины, въ си́лѣ Бо́жiей, ору́жiи пра́вды десны́ми и шу́ими,
  • сла́вою и безче́стiемъ, гажде́нiемъ и благохвале́нiемъ: я́ко лестцы́, и и́стин­ни:
  • я́ко незна́еми, и познава́еми: я́ко умира́юще, и се́ жи́ви есмы́: я́ко наказу́еми, а не умерщвля́еми:
  • я́ко скорбя́ще, при́сно же ра́ду­ю­щеся: я́ко ни́щи, а мно́ги богатя́ще: я́ко ничто́же иму́ще, а вся́ содержа́ще.
  • [Зач. 182А.] Уста́ на́ша от­верзо́шася къ ва́мъ, кори́нѳяне, се́рдце на́­ше распространи́ся.
  • Не тѣ́сно вмѣща́етеся въ на́съ, утѣсня́етеся же во утро́бахъ ва́шихъ.
  • То́жде же воз­ме́здiе, я́коже ча́домъ глаго́лю, распространи́теся и вы́.
  • Не быва́йте [удо́бь] прело́жни ко ино́му ярму́, я́коже невѣ́рнiи {не быва́йте прело́жни ко ино́му ярму́ невѣ́рныхъ}. Ко́е бо при­­ча́стiе пра́вдѣ къ беззако́нiю? Или́ ко́е обще́нiе свѣ́ту ко тмѣ́?
  • Ко́е же согла́сiе Христо́ви съ велiа́ромъ? Или́ ка́я ча́сть вѣ́рну съ невѣ́рнымъ?
  • Или́ ко́е сложе́нiе це́ркви Бо́жiей со и́долы? [Зач. 182Б.] Вы́ бо есте́ це́ркви Бо́га жи́ва, я́коже рече́ Бо́гъ: я́ко вселю́ся въ ни́хъ и похожду́, и бу́ду и́мъ Бо́гъ, и ті́и бу́дутъ мнѣ́ лю́дiе.
  • Тѣ́мже изыди́те от­ среды́ и́хъ и от­лучи́теся, глаго́летъ Госпо́дь, и нечистотѣ́ не при­­каса́йтеся, и а́зъ прiиму́ вы́:
  • и бу́ду ва́мъ во Отца́, и вы́ бу́дете мнѣ́ въ сы́ны и дще́ри, глаго́летъ Госпо́дь Вседержи́тель.
  • [Зач. 181.] Мы же, как споспешники, умоляем вас, чтобы благодать Божия не тщетно была принята вами.
  • Ибо сказано: во время благоприятное Я услышал тебя и в день спасения помог тебе. Вот, теперь время благоприятное, вот, теперь день спасения.
  • Мы никому ни в чем не полагаем претыкания, чтобы не было порицаемо служение,
  • но во всем являем себя, как служители Божии, в великом терпении, в бедствиях, в нуждах, в тесных обстоятельствах,
  • под ударами, в темницах, в изгнаниях, в трудах, в бдениях, в постах,
  • в чистоте, в благоразумии, в великодушии, в благости, в Духе Святом, в нелицемерной любви,
  • в слове истины, в силе Божией, с оружием правды в правой и левой руке,
  • в чести и бесчестии, при порицаниях и похвалах: нас почитают обманщиками, но мы верны;
  • мы неизвестны, но нас узнают; нас почитают умершими, но вот, мы живы; нас наказывают, но мы не умираем;
  • нас огорчают, а мы всегда радуемся; мы нищи, но многих обогащаем; мы ничего не имеем, но всем обладаем.
  • [Зач. 182А.] Уста наши отверсты к вам, Коринфяне, сердце наше расширено.
  • Вам не тесно в нас; но в сердцах ваших тесно.
  • В равное возмездие, – говорю, как детям, – распространитесь и вы.
  • Не преклоняйтесь под чужое ярмо с неверными, ибо какое общение праведности с беззаконием? Что общего у света с тьмою?
  • Какое согласие между Христом и Велиаром? Или какое соучастие верного с неверным?
  • Какая совместность храма Божия с идолами? [Зач. 182Б.] Ибо вы храм Бога живаго, как сказал Бог: вселюсь в них и буду ходить в них; и буду их Богом, и они будут Моим народом.
  • И потому выйдите из среды их и отделитесь, говорит Господь, и не прикасайтесь к нечистому; и Я прииму вас.
  • И буду вам Отцем, и вы будете Моими сынами и дщерями, говорит Господь Вседержитель.
  • 我 们 与 神 同 工 的 , 也 劝 你 们 , 不 可 徒 受 他 的 恩 典 。
  • 因 为 他 说 , 在 悦 纳 的 时 候 , 我 应 允 了 你 。 在 拯 救 的 日 子 , 我 搭 救 了 你 。 看 哪 , 现 在 正 是 悦 纳 的 时 候 , 现 在 正 是 拯 救 的 日 子 。
  • 我 们 凡 事 都 不 叫 人 有 妨 碍 , 免 得 这 职 分 被 人 毁 谤 。
  • 反 倒 在 各 样 的 事 上 , 表 明 自 己 是 神 的 用 人 , 就 如 在 许 多 的 忍 耐 , 患 难 , 穷 乏 , 困 苦 ,
  • 鞭 打 , 监 禁 , 扰 乱 , 勤 劳 , 儆 醒 , 不 食 ,
  • 廉 洁 , 知 识 , 恒 忍 , 恩 慈 , 圣 灵 的 感 化 , 无 伪 的 爱 心 ,
  • 真 实 的 道 理 , 神 的 大 能 。 仁 义 的 兵 器 在 左 在 右 。
  • 荣 耀 羞 辱 , 恶 名 美 名 。 似 乎 是 诱 惑 人 的 , 却 是 诚 实 的 。
  • 似 乎 不 为 人 所 知 , 却 是 人 所 共 知 的 。 似 乎 要 死 却 是 活 着 的 。 似 乎 受 责 罚 , 却 是 不 至 丧 命 的 。
  • 似 乎 忧 愁 , 却 是 常 常 快 乐 的 。 似 乎 贫 穷 , 却 是 叫 许 多 人 富 足 的 。 似 乎 一 无 所 有 , 却 是 样 样 都 有 的 。
  • 哥 林 多 人 哪 , 我 们 向 你 们 , 口 是 张 开 的 , 心 是 宽 宏 的 。
  • 你 们 狭 窄 , 原 不 在 乎 我 们 , 是 在 乎 自 己 的 心 肠 狭 窄 。
  • 你 们 也 要 用 宽 宏 的 心 报 答 我 。 我 这 话 升 像 对 自 己 的 孩 子 说 的 。
  • 你 们 和 不 信 的 原 不 相 配 , 不 要 同 负 一 轭 。 义 和 不 义 有 什 么 相 交 呢 。 光 明 和 黑 暗 有 什 么 相 通 呢 。
  • 基 督 和 彼 列 ( 彼 列 就 是 撒 但 的 别 名 ) 有 什 么 相 和 呢 。 信 主 的 和 不 信 主 的 有 什 么 相 干 呢 。
  • 神 的 殿 和 偶 像 有 什 么 相 同 呢 。 因 为 我 们 是 永 生 神 的 殿 。 就 如 神 曾 说 , 我 要 在 他 们 中 间 居 住 , 在 他 们 中 间 来 往 。 我 要 作 他 们 的 神 , 他 们 要 作 我 的 子 民 。
  • 又 说 , 你 们 务 要 从 他 们 中 间 出 来 , 与 他 们 分 别 , 不 要 沾 不 洁 净 的 物 , 我 就 收 纳 你 们 。
  • 我 要 作 你 们 的 父 , 你 们 要 作 我 的 儿 女 。 这 是 全 能 的 主 说 的 。

  • Худонинг ҳамкорлари сифатида, Унинг иноятини бефойда қабул қилмасликни сизлардан илтимос қиламиз.
  • Чунки Худо Тавротда* шундай деяпти:“Мақбул вақтда сени эшитдим,Нажот кунида сенга ёрдам бердим”.Мана энди мақбул вақт келди! Мана энди нажот куни келди!
  • Хизматимиз қораланмасин деб, ҳеч кимга ҳеч қандай халақит бермаймиз.
  • Худонинг хизматкорлари сифатида ўзимизни ҳамма соҳада ибрат қилиб кўрсатамиз: чексиз сабр-тоқатда, ғам-қайғуларда, танқисликларда, тангликларда,
  • зарбалар остида, зиндонларда, тўполонларда, заҳматларда, уйқусизликда, рўза тутишда,
  • покликда, доноликда, тўзимлиликда, меҳрибонликда, Муқаддас Руҳ кучида, самимий муҳаббатда.
  • Ҳақиқат каломини айтиб, Худонинг қудратига суяниб, ўнг ва сўл қўлда солиҳлик қуролларини тутиб юрибмиз.
  • Шараф ва иснодга, ҳақорат ва мақтовга дуч келяпмиз. Бизни алдамчи ҳисоблайдилар, аммо ҳақиқатгўймиз.
  • Номаълуммиз, аммо бизни ҳамма билади. Бизни ўлган деб ҳисоблайдилар, аммо мана, тирикмиз. Бизни жазога тортяптилар, аммо ўлмаяпмиз.
  • Бизни хафа қиляптилар, аммо доимо хурсандмиз. Ўзимиз камбағалмизу, кўп кишиларни бойитамиз. Ҳеч нарсамиз йўғу, аммо ҳамма нарсага эгамиз.
  • Эй коринфликлар, сизлар учун тилимиз ечилди, юрагимиз кенг очилди.
  • Бизнинг кўнглимиз сизлар учун тор эмас, лекин ўзларингизнинг кўнглингиз жуда тор экан!
  • Бунинг бараварига – болаларимга гапираётгандек гапиряпман – сизлар ҳам кўнглингизни кенгроқ қилинглар-чи!
  • Имонсизлар билан нораво шериклик қилманглар. Солиҳлик билан қонунсизлик орасида қандай алоқа бор? Ёки нур билан қоронғилик орасида қандай умумийлик бўлиши мумкин?
  • Масиҳ билан алайҳиллаъна орасида қандай келишув бўла олади? Ёки имонли билан имонсиз орасида қандай шериклик бўлиши мумкин?
  • Худо маъбади билан бутлар орасида қандай мувофиқлик бор? Сизлар эса барҳаёт Худонинг маъбадисизлар. Худо Тавротда* айтганидек:“Мен улар ичра маскан қилиб,Ўрталарида юргайман.Уларнинг Худоси бўлурман,Улар эса Менинг халқим бўлур”.
  • Бинобарин, Худованд яна шундай деган:“Уларнинг орасидан чиқинглар,Улардан айрилиб кетинглар,Нопокка эса қўл тегизманглар;Шунда Мен сизларни қабул қилурман.
  • Мен сизларга Ота бўлурман,Сизлар эса Менга ўғилу қиз бўлурсиз,- дейди Худованд, Сарвари коинот”.