Скрыть
8:1
8:3
8:4
8:5
8:6
8:7
8:8
8:10
8:11
8:13
8:14
8:16
8:17
8:18
8:19
8:20
8:22
8:23
8:24
Церковнославянский (рус)
[Зач. 185.] Сказу́емъ же ва́мъ, бра́тiе, благода́ть Бо́жiю, да́н­ную въ це́рквахъ Македо́нскихъ:
я́ко во мно́зѣмъ искуше́нiи скорбе́й избы́токъ ра́дости и́хъ, и я́же во глубинѣ́ нищета́ и́хъ избы́точе­с­т­вова въ бога́т­ст­во простоты́ и́хъ:
я́ко по си́лѣ и́хъ, свидѣ́тел­ст­вую, и па́че си́лы доброхо́тни,
со мно́гимъ моле́нiемъ моля́ще на́съ, благода́ть и обще́нiе служе́нiя, е́же ко святы́мъ, прiя́ти на́мъ:
и не я́коже надѣ́яхомся, но себе́ вда́ша пе́рвѣе Го́сподеви, и на́мъ во́лею Бо́жiею:
во е́же умоли́ти на́мъ Ти́та, да я́коже пре́жде нача́тъ, та́кожде и сконча́етъ въ ва́съ и благода́ть сiю́.
[Зач. 186.] Но я́коже во все́мъ избы́точе­ст­вуете, вѣ́рою и сло́вомъ, и ра́зумомъ, и вся́цѣмъ тща́нiемъ, и любо­́вiю, я́же от­ ва́съ къ на́мъ, да и въ се́й благода́ти избы́точе­ст­вуете.
Не по повелѣ́нiю глаго́лю, но за ины́хъ тща́нiе и ва́­шея любве́ и́стин­ное искуша́я.
Вѣ́сте бо благода́ть Го́спода на́­шего Иису́са Христа́, я́ко ва́съ ра́ди обнища́ бога́тъ сы́й, да вы́ нището́ю Его́ обогатите́ся.
И совѣ́тъ даю́ о се́мъ: се́ бо ва́мъ е́сть на по́льзу, и́же не то́чiю, е́же твори́ти, но и е́же хотѣ́ти, пре́жде нача́сте от­ преше́дшаго лѣ́та.
Ны́нѣ же и сiе́ твори́ти сконча́йте, да я́коже бы́сть усе́рдiе хотѣ́ти, та́ко бу́детъ и испо́лнити от­ [сего́,] е́же и́мате.
А́ще бо усе́рдiе предлежи́тъ, по ели́ку а́ще кто́ и́мать, благопрiя́тенъ е́сть, а не по ели́ку не и́мать.
Не бо́ да ины́мъ у́бо от­ра́да, ва́мъ же ско́рбь: но по изравне́нiю.
Въ ны́нѣшнее вре́мя ва́­ше избы́точе­ст­вiе во о́нѣхъ лише́нiе, да и о́нѣхъ избы́токъ бу́детъ въ ва́­ше лише́нiе, я́ко да бу́детъ ра́вен­ство,
я́коже е́сть пи́сано: и́же мно́гое, не пре­умно́жилъ е́сть: и и́же ма́лое, не ума́лилъ {не преизбы́точе­с­т­вова, и́же мно́го: и и́же ма́ло, не мнѣ́е прiя́тъ}.
[Зач. 187.] Благодаре́нiе же Богови, да́в­шему то́жде тща́нiе о ва́съ въ се́рдце Ти́тово:
я́ко моле́нiе у́бо прiя́тъ, тщали́вѣйшiй же сы́й, сво­е́ю во́лею изы́де къ ва́мъ.
Посла́хомъ же съ ни́мъ [и] бра́та, его́же похвала́ во ева́нгелiи по всѣ́мъ це́рквамъ:
не то́чiю же, но и освяще́нъ от­ церкве́й съ на́ми ходи́ти, со благода́тiю се́ю, служи́мою на́ми къ Самого́ Го́спода сла́вѣ и усе́рдiю ва́­шему:
блюду́щеся того́, да не кто́ на́съ порече́тъ во оби́лiи се́мъ служи́мѣмъ на́ми:
промышля́юще до́брая не то́кмо предъ Бо́гомъ, но и предъ человѣ́ки.
Посла́хомъ же съ ни́ми [и] бра́та на́­шего, его́же искуси́хомъ во мно́гихъ мно́гащи вста́нлива {мно́гажды тща́телна} су́ща, ны́нѣ же зѣло́ встанли́вѣйша {мно́жае тща́телнѣйша}, надѣ́янiемъ мно́гимъ на ва́съ.
А́ще ли же о Ти́тѣ, о́бщникъ мнѣ́ и къ ва́мъ споспѣ́шникъ: а́ще ли бра́тiя на́ша, посла́н­ницы церкве́й, сла́ва Христо́ва.
Показа́нiе у́бо любве́ ва́­шея и на́­шего хвале́нiя о ва́съ, къ ни́мъ покажи́те, и въ лице́ церкве́й.
Синодальный
1 Павел убеждает щедро жертвовать ради Христа. 16 Он ручается за верность Тита и его спутников.
[Зач. 185.] Уведомляем вас, братия, о благодати Божией, данной церквам Македонским,
ибо они среди великого испытания скорбями преизобилуют радостью; и глубокая нищета их преизбыточествует в богатстве их радушия.
Ибо они доброхотны по силам и сверх сил – я свидетель:
они весьма убедительно просили нас принять дар и участие их в служении святым;
и не только то, чего мы надеялись, но они отдали самих себя, во-первых, Господу, потом и нам по воле Божией;
поэтому мы просили Тита, чтобы он, как начал, так и окончил у вас и это доброе дело.
[Зач. 186.] А ка́к вы изобилуете всем: верою и словом, и познанием, и всяким усердием, и любовью вашею к нам, – та́к изобилуйте и сею добродетелью.
Говорю это не в виде повеления, но усердием других испытываю искренность и вашей любви.
Ибо вы знаете благодать Господа нашего Иисуса Христа, что Он, будучи богат, обнищал ради вас, дабы вы обогатились Его нищетою.
Я даю на это совет: ибо это полезно вам, которые не только начали делать сие, но и желали того еще с прошедшего года.
Совершите же теперь самое дело, дабы, чего усердно желали, то и исполнено было по достатку.
Ибо если есть усердие, то оно принимается смотря по тому, кто что имеет, а не по тому, чего не имеет.
Не требуется, чтобы другим было облегчение, а вам тяжесть, но чтобы была равномерность.
Ныне ваш избыток в восполнение их недостатка; а после их избыток в восполнение вашего недостатка, чтобы была равномерность,
как написано: кто собрал много, не имел лишнего; и кто мало, не имел недостатка.
[Зач. 187.] Благодарение Богу, вложившему в сердце Титово такое усердие к вам.
Ибо, хотя и я просил его, впрочем он, будучи очень усерден, пошел к вам добровольно.
С ним послали мы также брата, во всех церквах похваляемого за благовествование,
и притом избранного от церквей сопутствовать нам для сего благотворения, которому мы служим во славу Самого Господа и в соответствие вашему усердию,
остерегаясь, чтобы нам не подвергнуться от кого нареканию при таком обилии приношений, вверяемых нашему служению;
ибо мы стараемся о добром не только пред Господом, но и пред людьми.
Мы послали с ними и брата нашего, которого усердие много раз испытали во многом и который ныне еще усерднее по великой уверенности в вас.
Что касается до Тита, это – мой товарищ и сотрудник у вас; а что до братьев наших, это – посланники церквей, слава Христова.
Итак перед лицем церквей дайте им доказательство любви вашей и того, что мы справедливо хвалимся вами.
Грузинский (древн.)
ხოლო გაუწყებ თქუენ, ძმანო, მადლსა მას ღმრთისასა, რომელი-იგი მოცემულ არს ეკლესიათა მაკედონიაჲსათა,
რამეთუ მრავალმან მან გამოცდილებამან ჭირისამან და უმეტესმან სიხარულმან მათმან და დიდძალმან სიგლახაკემან მათმან გადაჰმატა სიმდიდრესა მას უხუებისა მათისასა;
რამეთუ მსგავსად ძალისა მათისა, ვეწამები, და უფროჲს ძალისაცა ნეფსით თჳსით.
მრავლითა ვედრებითა გუევედრნეს მადლსა მას და ზიარებასა მსახურებისასა წმიდათა მიმართ.
და არა ხოლო ვითარ-იგი ვესევდით, არამედ თავნი თჳსნი მისცნეს პირველად უფალსა და მერმე ჩუენ ნებითა ღმრთისაჲთა.
რაჲთა ვჰლოცვიდეთ ჩუენ ტიტეს, რაჲთა ვითარცა-იგი წინაწარ იწყო, ეგრეთვე აღასრულოს თქუენდა მიმართ ესეცა მადლი.
არამედ ვითარცა-იგი ყოველსა შინა წარემატებით: სარწმუნოებითა და სიტყჳთა და მეცნიერებითა და ყოვლითა მოსწრაფებითა და ჩუენ მიერითა მით თქუენ შორის სიყუარულითა, რაჲთა ამითცა მადლითა აღემატნეთ.
არა თუ ბრძანებით გეტყჳ, არამედ სხუათა მოსწრაფებისათჳს თქუენისა მისცა სიყუარულისა გულითადობასა გამოვიცდი.
რამეთუ იცით მადლი იგი უფლისა ჩუენისა იესუ ქრისტესი, რამეთუ თქუენთჳს დაგლახაკნა მდიდარი იგი, რაჲთა თქუენ მისითა მით სიგლახაკითა განჰმდიდრდეთ.
და ამისათჳს გაზრახებ, რამეთუ ესე უმჯობეს არს თქუენდა, რომელთა-ეგე არა ხოლო თუ ყოფად, არამედ ნებადცა წინაწარ იწყეთ შრანდითგან.
ხოლო აწ ესერა ყოფადცა აღასრულეთ, რაჲთა ვითარცა-იგი გულს-მოდგინებაჲ ნებისათჳს, ეგრეთცა აღსრულებაჲ მისგან, რომელი-იგი გაქუს.
რამეთუ უკუეთუ გულსმოდგინებაჲ იგი წინა ძეს, რაჲცა-იგი ვის აქუს, შეწირულ არს, არა რომელი-იგი არა აქუს.
რამეთუ არა, რაჲთა სხუათა ლხინი, ხოლო თქუენ ჭირი, არამედ განსწორებით.
ამას ჟამსა თქუენი იგი ნამეტნავი მათისა ნაკლულევანებისა, რაჲთა მათიცა იგი ნამეტნავი იყოს თქუენისა მის ნაკლულევანებისა, რაჲთა იყოს განსწორებულ.
ვითარცა წერილ არს: რომელმან ფრიად მიიღო, არაჲ ემატა, და რომელმან მცირედ, არაჲ დააკლდა.
ხოლო მადლი ღმერთსა, რომელმან მოსცა იგივე სწრაფაჲ თქუენთჳს გულსა ტიტესსა.
რამეთუ ვედრებაჲ იგი შეიწყნარა და უმოსწრაფეს რაჲ იყო, ნეფსით თჳსით განვიდა თქუენდა მიმართ.
და მის თანა მივავლინეთ ძმაჲ, რომლისა-იგი ქებაჲ სახარებასა შინა ყოველთა მიერ ეკლესიათა,
და არა ხოლო თუ ესე, არამედ ჴელთ-დასხმითაცა იკურთხა ეკლესიათაგან თანა-გუნდად ჩუენდა მადლითა ამით, რომელი იმსახურების ჩუენ მიერ თავადისა უფლისა სადიდებელად გულს-მოდგინებისა თქუენისათჳს.
ვერიდებით ამას, ნუ ვინმე გუგმობდეს ჩუენ სიმტკიცისა ამისათჳს, რომელი იმსახურების ჩუენ მიერ.
რამეთუ წინაწარ განვიზრახავთ კეთილსა, არა ხოლო წინაშე უფლისა, არამედ წინაშე კაცთაცა.
და ამათ თანა მივავლინეთ ძმაჲ ჩუენი, რომელი გამოგუეცადა მრავალსა შინა მრავალ-გზის, და არს იგი მოსწრაფე, ხოლო აწ ფრიად უმოსწრაფეს სასოებითა მრავლითა თქუენდა მიმართ.
გინა თუ ტიტესთჳს, საქმისა ზიარისა მის ჩუენისა და თქუენისა შემწისა, გინა თუ ძმანი ჩუენნი, მოციქულნი ეკლესიათანი, დიდებანი ქრისტესნი.
აწ უკუე გამოჩინებაჲ იგი სიყუარულისა თქუენისაჲ და ჩუენისა სიქადულისაჲ თქუენთჳს მათა მიმართ აჩუენეთ წინაშე პირსა ეკლესიათასა.
Повідомляємо ж вас, браття, про Божу благодать, що дана Церквам македонським,
що серед великого досвіду горя вони мають радість рясну, і глибоке їхнє убозтво збагатилось багатством їхньої щирости;
бо вони добровільні в міру сил своїх, і над силу, засвідчую,
із ревним благанням вони нас просили, щоб ми прийняли дар та спільність служіння святим.
І не так, як надіялись ми, але віддали себе перш Господеві та нам із волі Божої,
щоб ми благали Тита, щоб він, як був перше зачав, так і скінчив би в вас оце добре діло.
А ви, як у всім, збагачуєтесь: вірою, і словом, і розумом, і всякою пильністю, і вашою любов́ю до нас, щоб збагачувались ви і в благодаті оцій.
Не кажу це, як наказа, але пильністю інших досвідчую щирість любови й вашої.
Бо ви знаєте благодать Господа нашого Ісуса Христа, Який, бувши багатий, збіднів ради вас, щоб ви збагатились Його убозтвом.
І раду даю вам про це, бо це вам на пожиток, що не тільки чинили, але перші ви стали й бажати з минулого року.
А тепер закінчіть роботу, щоб ви, як горливо бажали, так і виконали б у міру можности.
Бо коли є охота, то приємна вона згідно з тим, що хто має, а не з тим, чого хто не має.
Хай не буде для інших полегша, а тягар для вас, але рівність для всіх.
Часу теперішнього ваш достаток нехай нестаткові їхньому допоможе, щоб і їхній достаток був на ваш нестаток, щоб рівність була,
як написано: Хто мав багато, той не мав зайвини, а хто мало, не мав недостачі.
Та Богові дяка, що Він таку пильність про вас дав у Титове серце,
бо благання прийняв він, але, бувши горливий, удався до вас добровільно.
А з ним разом послали ми брата, якого по всіх Церквах хвалять за Євангелію,
і не тільки оце, але вибраний був від Церков бути товаришем нашим у дорозі для благодаті тієї, якій служимо ми на хвалу Самого Господа,
остерігаючись того, щоб хто не дорікав нам цим достатком, що ним служимо ми,
дбаючи про добро не тільки перед Богом, але й перед людьми.
А ми з ними послали були брата нашого, про пильність якого ми часто досвідчувались у речах багатьох, який ще пильніший тепер через велике довір́я до вас.
Щодо Тита, то він мій товариш, а ваш співробітник;
щождо наших братів вони посланці від Церков, вони слава Христова!
Отож, дайте їм доказа своєї любови й нашого хваління вас перед Церквами!
Толкования стиха Скопировать ссылку Скопировать текст Добавить в избранное
Библ. энциклопедия Библейский словарь Словарь библ. образов Практическая симфония
Цитата из Библии каждое утро
TG: t.me/azbible
Viber: vb.me/azbible