вѣ́мъ бо усе́рдiе ва́ше, и́мже о ва́съ хвалю́ся Македо́няномъ, я́ко Аха́iа пригото́вися от мимоше́дшаго лѣ́та: и я́же от ва́съ ре́вность раздражи́ мно́жайшихъ.

Посла́хъ же бра́тiю, да не похвале́нiе на́ше, е́же о ва́съ, испраздни́тся въ ча́сти се́й, но да, я́коже глаго́лахъ, пригото́вани бу́дете:

да не ка́ко, а́ще прiи́дутъ со мно́ю Македо́няне и обря́щутъ ва́съ непригото́ванныхъ, постыди́мся мы́, да не глаго́лемъ вы́, въ ча́сти се́й похвале́нiя.

Потре́бно у́бо умы́слихъ умоли́ти бра́тiю, да пре́жде прiи́дутъ къ ва́мъ и предугото́вятъ пре́жде возвѣще́нное благослове́нiе ва́ше, сiе́ гото́во бы́ти та́ко, я́коже благослове́нiе, а не я́ко лихои́мство.

[Зач. 188.] Се́ же глаго́лю: сѣ́яй ску́достiю, ску́достiю и по́жнетъ: а сѣ́яй о благослове́нiи, о благослове́нiи и по́жнетъ.

Кі́йждо я́коже изволе́нiе и́мать се́рдцемъ, не от ско́рби, ни от ну́жды: доброхо́тна бо да́теля лю́битъ Бо́гъ.

Си́ленъ же Бо́гъ вся́ку благода́ть изоби́ловати въ ва́съ, да о все́мъ всегда́ вся́ко дово́лство иму́ще, избы́точествуете во вся́ко дѣ́ло благо,

я́коже е́сть пи́сано: расточи́, даде́ убо́гимъ: пра́вда его́ пребыва́етъ во вѣ́къ вѣ́ка.

Дая́й же сѣ́мя сѣ́ющему и хлѣ́бъ въ снѣ́дь, да пода́стъ и умно́житъ сѣ́мя ва́ше, и да возрасти́тъ жи́та пра́вды ва́шея,

да о все́мъ богатя́щеся во вся́ку простоту́, я́же содѣва́етъ на́ми благодаре́нiе Бо́гу.

[Зач. 189.] Я́ко рабо́та сего́ служе́нiя не то́кмо е́сть исполня́ющая лише́нiя святы́хъ, но и избы́точествующая мно́гими благодаре́ньми Богови:

искуше́нiемъ служе́нiя сего́ сла́вяще Бо́га о покоре́нiи исповѣ́данiя ва́шего въ Благовѣствова́нiи Христо́вѣ, и о простотѣ́ сообще́нiя къ ни́мъ и ко всѣ́мъ,

и о тѣ́хъ моли́твѣ о ва́съ, возжелѣ́ющихъ ва́съ за премно́гую благода́ть Бо́жiю на ва́съ.

Благодаре́нiе же Богови о неисповѣди́мѣмъ Его́ да́рѣ.

Греческий [Greek (Koine)]

περὶ μὲν γὰρ τῆς διακονίας τῆς εἰς τοὺς ἁγίους περισσόν μοί ἐστιν τὸ γράφειν ὑμῖν

οἶδα γὰρ τὴν προθυμίαν ὑμῶν ἣν ὑπὲρ ὑμῶν καυχῶμαι Μακεδόσιν ὅτι Ἀχαΐα παρεσκεύασται ἀπὸ πέρυσι καὶ τὸ ὑμῶν ζῆλος ἠρέθισεν τοὺς πλείονας

ἔπεμψα δὲ τοὺς ἀδελφούς ἵνα μὴ τὸ καύχημα ἡμῶν τὸ ὑπὲρ ὑμῶν κενωθῇ ἐν τῷ μέρει τούτῳ ἵνα καθὼς ἔλεγον παρεσκευασμένοι ἦτε

μή πως ἐὰν ἔλθωσιν σὺν ἐμοὶ Μακεδόνες καὶ εὕρωσιν ὑμᾶς ἀπαρασκευάστους καταισχυνθῶμεν ἡμεῖς ἵνα μὴ λέγω ὑμεῖς ἐν τῇ ὑποστάσει ταύτῃ

ἀναγκαῖον οὖν ἡγησάμην παρακαλέσαι τοὺς ἀδελφοὺς ἵνα προέλθωσιν εἰς ὑμᾶς καὶ προκαταρτίσωσιν τὴν προεπηγγελμένην εὐλογίαν ὑμῶν ταύτην ἑτοίμην εἶναι οὕτως ὡς εὐλογίαν καὶ μὴ ὡς πλεονεξίαν

τοῦτο δέ ὁ σπείρων φειδομένως φειδομένως καὶ θερίσει καὶ ὁ σπείρων ἐπ᾿ εὐλογίαις ἐπ᾿ εὐλογίαις καὶ θερίσει

ἕκαστος καθὼς προῄρηται τῇ καρδίᾳ μὴ ἐκ λύπης ἢ ἐξ ἀνάγκης ἱλαρὸν γὰρ δότην ἀγαπᾷ ὁ θεός

δυνατεῖ δὲ ὁ θεὸς πᾶσαν χάριν περισσεῦσαι εἰς ὑμᾶς ἵνα ἐν παντὶ πάντοτε πᾶσαν αὐτάρκειαν ἔχοντες περισσεύητε εἰς πᾶν ἔργον ἀγαθόν

καθὼς γέγραπται ἐσκόρπισεν ἔδωκεν τοῖς πένησιν ἡ δικαιοσύνη αὐτοῦ μένει εἰς τὸν αἰῶνα

ὁ δὲ ἐπιχορηγῶν σπόρον τῷ σπείροντι καὶ ἄρτον εἰς βρῶσιν χορηγήσει καὶ πληθυνεῖ τὸν σπόρον ὑμῶν καὶ αὐξήσει τὰ γενήματα τῆς δικαιοσύνης ὑμῶν

ἐν παντὶ πλουτιζόμενοι εἰς πᾶσαν ἁπλότητα ἥτις κατεργάζεται δι᾿ ἡμῶν εὐχαριστίαν τῷ θεῷ

ὅτι ἡ διακονία τῆς λειτουργίας ταύτης οὐ μόνον ἐστὶν προσαναπληροῦσα τὰ ὑστερήματα τῶν ἁγίων ἀλλὰ καὶ περισσεύουσα διὰ πολλῶν εὐχαριστιῶν τῷ θεῷ

διὰ τῆς δοκιμῆς τῆς διακονίας ταύτης δοξάζοντες τὸν θεὸν ἐπὶ τῇ ὑποταγῇ τῆς ὁμολογίας ὑμῶν εἰς τὸ εὐαγγέλιον τοῦ Χριστοῦ καὶ ἁπλότητι τῆς κοινωνίας εἰς αὐτοὺς καὶ εἰς πάντας

καὶ αὐτῶν δεήσει ὑπὲρ ὑμῶν ἐπιποθούντων ὑμᾶς διὰ τὴν ὑπερβάλλουσαν χάριν τοῦ θεοῦ ἐφ᾿ ὑμῖν

χάρις τῷ θεῷ ἐπὶ τῇ ἀνεκδιηγήτῳ αὐτοῦ δωρεᾷ

Французский (LSG)

Il est superflu que je vous écrive touchant l'assistance destinée aux saints.

Je connais, en effet, votre bonne volonté, dont je me glorifie pour vous auprès des Macédoniens, en déclarant que l'Achaïe est prête depuis l'année dernière; et ce zèle de votre part a stimulé le plus grand nombre.

J'envoie les frères, afin que l'éloge que nous avons fait de vous ne soit pas réduit à néant sur ce point-là, et que vous soyez prêts, comme je l'ai dit.

Je ne voudrais pas, si les Macédoniens m'accompagnent et ne vous trouvent pas prêts, que cette assurance tournât à notre confusion, pour ne pas dire à la vôtre.

J'ai donc jugé nécessaire d'inviter les frères à se rendre auparavant chez vous, et à s'occuper de votre libéralité déjà promise, afin qu'elle soit prête, de manière à être une libéralité, et non un acte d'avarice.

Sachez-le, celui qui sème peu moissonnera peu, et celui qui sème abondamment moissonnera abondamment.

Que chacun donne comme il l'a résolu en son coeur, sans tristesse ni contrainte; car Dieu aime celui qui donne avec joie.

Et Dieu peut vous combler de toutes sortes de grâces, afin que, possédant toujours en toutes choses de quoi satisfaire à tous vos besoins, vous ayez encore en abondance pour toute bonne oeuvre,

selon qu'il est écrit: Il a fait des largesses, il a donné aux indigents; Sa justice subsiste à jamais.

Celui qui Fournit de la semence au semeur, Et du pain pour sa nourriture, vous fournira et vous multipliera la semence, et il augmentera les fruits de votre justice.

Vous serez de la sorte enrichis à tous égards pour toute espèce de libéralités qui, par notre moyen, feront offrir à Dieu des actions de grâces.

Car le secours de cette assistance non seulement pourvoit aux besoins des saints, mais il est encore une source abondante de nombreuses actions de grâces envers Dieu.

En considération de ce secours dont ils font l'expérience, ils glorifient Dieu de votre obéissance dans la profession de l'Évangile de Christ, et de la libéralité de vos dons envers eux et envers tous;

ils prient pour vous, parce qu'ils vous aiment à cause de la grâce éminente que Dieu vous a faite.

Grâces soient rendues à Dieu pour son don ineffable!

Украинский (Огієнко)

Языки

А про службу святим мені зайво писати до вас,

бо відаю вашу охоту, і нею хвалюся за вас македонянам, що Ахая готова з минулого року, а ваша ревність заохотила багатьох.

А я послав братів, щоб моя похвала, щодо вас, не даремна була в цім випадкові, але, як казав, щоб були ви приготовані,

щоб, коли македоняни прийдуть зо мною та знайдуть, що ви неготові, щоб не осоромитись нам не кажемо вам у цій речі.

Отож, я надумався, що треба вблагати братів, щоб пішли перше до вас та приготували заздалегідь оголошений ваш щедрий дар, щоб був він приготований, як щедрий дар, а не річ примусова.

А до цього кажу: Хто скупо сіє, той скупо й жатиме, а хто сіє щедро, той щедро й жатиме!

Нехай кожен дає, як серце йому призволяє, не в смутку й не з примусу, бо Бог любить того, хто з радістю дає!

А Бог має силу всякою благодаттю вас збагатити, щоб ви, мавши завжди в усьому всілякий достаток, збагачувалися всяким добрим учинком,

як написано: Розсипав та вбогим роздав, Його справедливість триває навіки!

А Той, Хто насіння дає сіячеві та хліб на поживу, нехай дасть і примножить ваше насіння, і нехай Він зростить плоди праведности вашої,

щоб усім ви збагачувались на всіляку щирість, яка через нас чинить Богові дяку.

Бо діло служіння цього не тільки виповнює недостачі святих, але й багатіє багатьма подяками Богові.

Досвідченням цього служіння вони хвалять Бога за послух Христовій Євангелії, що ви визнаєте її, та за щирість учасництва з ними й усіма,

вони за вас моляться й тужать по вас із-за дуже великої Божої благодаті на вас.

Дяка Богові за невимовний дар Його!