Ве́тхий Заве́т:
Быт.
Исх.
Лев.
Чис.
Втор.
Нав.
Суд.
Руф.
1Цар.
2Цар.
3Цар.
4Цар.
1Пар.
2Пар.
1Езд.
Неем.
2Езд.
Тов.
Иудиф.
Есф.
Иов.
Пс.
Прит.
Еккл.
Песн.
Прем.
Сир.
Ис.
Иер.
Плч.
ПослИер.
Вар.
Иез.
Дан.
Ос.
Иоил.
Ам.
Авд.
Ион.
Мих.
Наум.
Авв.
Соф.
Аг.
Зах.
Мал.
1Мак.
2Мак.
3Мак.
3Езд.
Но́вый Заве́т: Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Фес. 2Фес. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.
Но́вый Заве́т: Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Фес. 2Фес. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.
Скрыть
3:1
3:2
3:3
3:4
3:5
3:6
3:7
3:8
3:9
3:10
3:11
3:12
3:13
3:14
3:15
3:16
3:17
3:18
3:19
3:20
3:21
3:22
3:23
3:24
И воцари́вся да́рiй сотвори́ ве́черю вели́ку всѣ́мъ, и́же подъ ни́мъ, и всѣ́мъ, и́же от до́му ро́да его́, и всѣ́мъ вельмо́жамъ ми́дскимъ и пе́рсскимъ,
и всѣ́мъ сатра́помъ, и намѣ́стникомъ, и воево́дамъ, и́же подъ ни́мъ от инді́и да́же до еѳiо́пiи на сто́ два́десять се́дмь воево́дствъ.
И егда́ ядо́ша и пи́ша, и насы́тившеся возврати́шася, тогда́ да́рiй ца́рь вни́де въ ло́жницу свою́, и поспа́ и возбуди́ся.
Тогда́ трiе́ ю́ноши тѣле́снiи стра́жы, и́же стрежа́ху тѣ́ло царе́во, реко́ша дру́гъ ко дру́гу:
рце́мъ кі́йждо от на́съ еди́но сло́во: и и́же превозмо́жетъ, и его́же яви́тся сло́во мудрѣ́йше друга́го, да́стъ ему́ ца́рь да́рiй да́ры вели́кiя и по́чести вели́кiя,
и порфи́рою одѣ́янъ бу́детъ, и во зла́тѣ пи́ти и на зла́тѣ спа́ти, и колесни́цу златоу́здну, и кида́ръ виссо́нный, и гри́вну о́крестъ вы́и,
и вторы́й ся́детъ по да́рiи ра́ди прему́дрости своея́, и сро́дникъ да́рiевъ нарече́тся.
И тогда́ написа́вше кі́йждо свое́ сло́во запеча́таша и подложи́ша подъ возгла́вiе да́рiа царя́, 9и реко́ша:–
–егда́ воста́нетъ ца́рь, даду́тъ ему́ писа́нiе, и его́же разсу́дитъ ца́рь и три́ вельмо́жи пе́рсстiи, я́ко сло́во его́ мудрѣ́йше е́сть, тому́ да да́стся побѣ́да, я́коже пи́сано е́сть,
Еди́нъ написа́: сильнѣ́е е́сть вино́,
Другі́й написа́: сильнѣ́е е́сть ца́рь.
Тре́тiй написа́: сильнѣ́е су́ть жены́, па́че же всѣ́хъ побѣжда́етъ и́стина.
Егда́ же воста́ ца́рь, взе́мше писа́нiя да́ша ему́, и прочте́.
И посла́въ созва́ всѣ́хъ вельмо́жей пе́рсскихъ и ми́дскихъ и сатра́повъ, и воево́дъ и намѣ́стниковъ и ипа́товъ,
и сѣ́де въ совѣ́тнѣй пала́тѣ, и прочте́но бы́сть писа́нiе предъ ни́ми.
И рече́: призови́те ю́ношъ, и ті́и извѣстя́тъ словеса́ своя́. И при́звани бы́ша и внидо́ша.
И рече́ и́мъ: возвѣсти́те на́мъ о тѣ́хъ, я́же пи́сана су́ть. И нача́ пе́рвый, и́же глаго́ла о крѣ́пости вина́, 18и рече́ си́це:–
–О, му́жiе, ко́ль премога́етъ вино́! всѣ́хъ человѣ́къ пiю́щихъ его́ прельща́етъ:
у́мъ царе́въ и си́раго твори́тъ у́мъ еди́нъ, и раба́ и свобо́днаго, и убо́гаго и бога́таго,
и вся́къ у́мъ превраща́етъ въ безстра́шiе и весе́лiе, и не па́мятуетъ вся́кiя печа́ли и вся́каго до́лга:
и вся́ сердца́ сотворя́етъ бога́та, и не па́мятуетъ царя́, ниже́ вельмо́жи, и вся́ по тала́нтомъ глаго́лати твори́тъ:
и не па́мятуютъ, егда́ пiю́тъ, угожда́ти друго́мъ и бра́тiи, и не мно́го пото́мъ извлача́тъ мечы́:
и егда́ от вина́ воста́нутъ, не по́мнятъ, я́же сотвори́ша:
О, му́жiе не премога́етъ ли вино́, е́же та́ко понужда́етъ твори́ти? И умолча́ глаго́лавый си́це.
И сделал царь Дарий большой пир своим подданным и домашним своим и всем вельможам Мидии и Персии,
и всем сатрапам и военачальникам, и начальникам подвластных ему стран от Индии и до Ефиопии в ста двадцати семи сатрапиях.
И ели и пили и, насытившись, разошлись; царь же Дарий отправился в спальню свою и спал, и потом пробудился.
Между тем трое юношей телохранителей, охранявших тело царя, сказали друг другу:
пусть каждый из нас скажет одно слово о том, что всего сильнее? И чье слово окажется разумнее другого, даст тому царь Дарий великие дары и великую награду.
И будет тот одеваться багряницею и пить из золотых сосудов, и спать на золоте, и ездить на колеснице с конями в золотых уздах, носить на голове повязку из виссона и ожерелье на шее,
и сядет он вторым по Дарии за мудрость свою, и будет называться родственником Дария.
И тотчас, написав каждый свое слово, запечатали и положили под изголовье царя Дария и сказали:
когда царь встанет, подадут ему это писание, и за кем признает царь и трое вельмож Персидских, что слово его мудрее, тому дастся преимущество, как написано.
Один написал: сильнее всего вино.
Другой написал: сильнее царь.
Третий написал: сильнее женщины, а над всем одерживает победу истина.
И вот, когда царь встал, подали ему это писание, и он прочитал.
И, послав, призвал всех вельмож Персии и Мидии, и сатрапов и военачальников, и начальников областей и советников,
и сел в совещательной палате, и прочитано было пред ними писание.
И сказал: призовите этих юношей, пусть они объяснят слова свои. И были призваны и вошли.
И сказал им: объясните нам написанное. И начал первый, сказавший о силе вина, и говорил так:
О, мужи! Как сильно вино! Оно приводит в омрачение ум всех людей, пьющих его;
оно делает ум царя и сироты, раба и свободного, бедного и богатого, одним умом;
и всякий ум превращает в веселие и радость, так что человек не помнит никакой печали и никакого долга,
и все сердца делает оно богатыми, так что никто не думает ни о царе, ни о сатрапе, и всякого заставляет оно говорить о своих талантах.
И когда опьянеют, не помнят о приязни к друзьям и братьям и скоро обнажают мечи,
а когда истрезвятся от вина, не помнят, что делали.
О, мужи! Не сильнее ли всего вино, когда заставляет так поступать? И, сказав это, замолчал.
მეფე დარიოსმა გაუმართა დიდი ლხინი ყველა თავის ქვეშევრდომს, ყველა თავის სახლეულს და მიდიისა და სპარსეთის ყველა დიდებულს,
ყველა სატრაპს და მხედართმთავარს ქვეშევრდომი ქვეყნების განმგებელთ ინდოეთიდან ეთიოპიამდე ას ოცდაშვიდ სამთავროში.
ჭამეს და სვეს და კმაყოფილნი დაიშალნენ, ხოლო მეფე დარიოსი შევიდა საძინებელში, დაიძინა და მერე გაღვიძა.
მაშინ სამმა ჭაბუკმა, მცველებმა, რომლებიც მეფის სხეულს იცავდნენ უთხრეს ერთმანეთს:
ვთქვათ თითოეულმა ჩვენთაგანმა თითო სიტყვა, - ვინც აჯობებს, და რომლის ნათქვამიც მეორისაზე ბრძნული აღმოჩნდება, მისცეს მას მეფე დარიოსმა დიდძალი საბოძვარი და დიდი ჯილდო.
პორფირით შეიმოსოს და ოქროს სასმისით სვამდეს, ოქროზე ეძინოს და ჰქონდეს ეტლი ოქროსაღვირიანი და თავსაბურავი ბისონისა, და მანიაკი ყელზე.
დაჯდეს დარიოსის გვერდით თავისი სიბრძნის გამო და დარიოსის ნათესავად იწოდებოდეს.
მაშინ თითოეულმა დაწერა თავისი სიტყვა, დაბეჭდა და დასდო მეფე დარიოსის სასთუმალთან.
როცა გაიღვიძებს მეფე, მისცემენ მას წერილებს და ვის სიტყვასაც მიიჩნევს უბრძნესად მეფე და სამი სპარსელი დიდებული, მას მიეცეს ძლევა, როგორც წერია.
ერთმა დაწერა: უძლიერესია ღვინო.
მეორემ დაწერა: უძლიერესია მეფე.
მესამემ დაწერა: უძლიერესნი არიან დედაკაცნი, ხოლო ყოველივეს სძლევს ჭეშმარიტება.
როდესაც მეფემ გაიღვიძა, აიღეს და მისცეს მას დაწერილი და წაიკითხა,
და დაიბარა ყველა დიდებული სპარსეთისა და მიდიისა, და სატრაპნი და მხედართმთავარნი, მხარეების გამგებელნი და მრჩეველნი და დაჯდა სამსჯავროში, და მათ წინაშე წაკითხულ იქნა დაწერილი.
თქვა: მოუხმეთ ჭაბუკებს და განმარტონ თავიანთი სიტყვები. დაძახებულ იქნენ და მოვიდნენ.
უთხრა მათ: გვაუწყეთ დაწერილთა შესახებ.
დაიწყო პირველმა, რომელიც ღვინის ძლიერებაზე ამბობდა, და თქვა ასე:
კაცნო, როგორ სძლევს ღვინო ყოველივეს? ყოველ ადამიანს ებინდება გონება, ვინც მას დალევს.
ერთ ჭკუაზე აყენებს მეფეს და ობოლს, მონასა და თავისუფალს, ღატაკსა და მდიდარს.
ყოველ გონებას მოაქცევს ლხინისა და სიხარულისკენ და არ ახსენდება არავითარი მწუხარება და არავითარი მოვალეობა.
ყოველი გულს აქცევს მდიდრად და არავის ახსოვს არც მეფე და არც სატრაპი და ყველას თავის ტალანტზე ალაპარაკებს.
არ ახსოვთ, როცა თვრებიან, მეგობრებისა და ძმების სიყვარული და არც ისე იშვიათად იშიშვლებენ მახვილს.
როცა გამოფხიზლდებიან ღვინისაგან, აღარ ახსოვთ, რა მოიმოქმედეს.
ო, კაცნო, როგორღა არ არის ღვინო უძლიერესი, როცა აიძულებს ასე მოიქცნენ. თქვა ეს და დადუმდა.
Еврейский
Языки
В этом переводе выбранная книга отсутствует