Скрыть
1:3
1:5
1:6
1:7
1:11
1:13
1:14
1:15
1:16
Церковнославянский (рус)
И от­ступи́ Моа́въ от­ Изра́иля, по уме́ртвiи Ахаа́вли.
Охозі́а же паде́ изъ окна́, е́же въ го́рницѣ его́ въ самарі́и, и разболѣ́ся, и посла́ послы́ и рече́ къ ни́мъ: иди́те и вопроси́те у Ваа́ла скве́рнаго бо́га аккаро́нска, а́ще жи́въ бу́ду от­ болѣ́зни мо­ея́ сея́? и идо́ша вопроша́ти его́ ра́ди.
И а́нгелъ Госпо́день рече́ ко илiи́ Ѳесви́тянину, глаго́ля: воста́въ, иди́ на срѣ́тенiе посло́мъ Охозі́и царя́ самарі́йска и рече́ши къ ни́мъ: или́ нѣ́сть Бо́га во Изра́или, я́ко гряде́те вопроша́ти Ваа́ла скве́рнаго бо́га во аккаро́нѣ?
и сего́ ра́ди си́це глаго́летъ Госпо́дь: о́дръ, на него́же воз­ше́лъ еси́ ту́, не и́маши слѣ́зти съ него́, я́ко ту́ сме́ртiю у́мреши, И и́де илiа́ и рече́ къ ни́мъ.
И воз­врати́шася послы́ къ нему́, и рече́ къ ни́мъ: что́ я́ко воз­врати́стеся?
И рѣ́ша къ нему́: му́жъ изы́де въ срѣ́тенiе на́мъ и рече́ къ на́мъ: иди́те воз­врати́теся къ царю́ посла́в­шему вы́ и глаго́лите къ нему́: си́це глаго́летъ Госпо́дь: или́ не́сть Бо́га во Изра́или, я́ко вы́ гряде́те вопроша́ти Ваа́ла скве́рнаго бо́га во аккаро́нѣ? сего́ ра́ди от­ одра́, на него́же воз­ше́лъ еси́, не и́маши слѣ́зти съ него́, я́ко ту́ сме́ртiю у́мреши.
И рече́ къ ни́мъ ца́рь, глаго́ля: како́въ взо́ромъ бя́ше му́жъ то́й в­ше́дый въ срѣ́тенiе ва́мъ и глаго́лавый ва́мъ словеса́ сiя́?
И рѣ́ша къ нему́: му́жъ косма́тъ и по́ясомъ усме́н­нымъ препоя́санъ о чре́слѣхъ сво­и́хъ. И рече́ ца́рь: илiа́ Ѳесви́тянинъ се́й е́сть.
И посла́ къ нему́ старѣ́ишину пятьдеся́тника и пятьдеся́тъ муже́й его́. И взы́де и прiи́де къ нему́: и се́, илiа́ бѣ́ сѣдя́ верху́ горы́. И глаго́ла пятьдеся́тникъ къ нему́ и рече́: человѣ́че Бо́жiи, ца́рь зове́тъ тя́, сни́ди.
И от­вѣща́ илiа́ и рече́ къ пятьдеся́тнику: а́ще е́смь человѣ́къ Бо́жiй а́зъ, то́ да сни́детъ о́гнь съ небесе́ и снѣ́стъ тя́ и пятьдеся́тъ тво­и́хъ [съ тобо́ю]. И сни́де о́гнь съ небесе́ и снѣде́ его́ и пятьдеся́тъ муже́й его́.
И при­­ложи́ ца́рь посла́ти къ нему́ друга́го пятьдеся́тника и пятьдеся́тъ [муже́й] съ ни́мъ. И воз­ше́дъ, и глаго́ла пятьдеся́тникъ къ нему́ и рече́: человѣ́че Бо́жiй, си́це глаго́летъ ца́рь: потща́вся сни́ди.
И от­вѣща́ илiа́ и глаго́ла къ нему́ и рече́: а́ще человѣ́къ Бо́жiй а́зъ е́смь, то́ да сни́детъ о́гнь съ небесе́, и да снѣ́стъ тя́ и пятьдеся́тъ [муже́й] съ тобо́ю. И сни́де о́гнь съ небесе́ и снѣде́ его́ и пятьдеся́тъ муже́й его́.
И при­­ложи́ ца́рь еще́ посла́ти старѣ́ишину, пятьдеся́тника тре́тiяго, и пятьдеся́тъ муже́й съ ни́мъ. И прiи́де къ нему́ пятьдеся́тникъ тре́тiй, и поклони́ся на колѣ́на своя́ предъ илiе́ю, и моли́ его́, и глаго́ла къ нему́ и рече́: человѣ́че Бо́жiй, пощади́ ду́шу мою́ и ду́шу ра́бъ тво­и́хъ си́хъ пятьдеся́тъ предъ очи́ма тво­и́ма:
се́, сни́де о́гнь съ небесе́ и пояде́ два́ пятьдеся́тника пе́рвыя съ пятiюдесятми́ и́хъ: и ны́нѣ да пощади́т­ся душа́ рабо́въ тво­и́хъ предъ очи́ма тво­и́ма.
И глаго́ла а́нгелъ Госпо́день ко илiи́ и рече́: сни́ди съ ни́мъ, не убо́йся от­ лица́ и́хъ. И воста́ илiа́ и сни́де съ ни́мъ къ царю́,
и глаго́ла къ нему́ и рече́: си́це глаго́летъ Госпо́дь: что́ я́ко посла́лъ еси́ послы́ вопроша́ти Ваа́ла скве́рнаго бо́га во аккаро́нѣ, а́ки бы не бы́лъ Бо́гъ во Изра́или, е́же вопроси́ти от­ него́ словесе́? сего́ ра́ди от­ одра́, на́ньже воз­ше́лъ еси́ ту́, не и́маши слѣ́зти съ него́ я́ко сме́ртiю у́мреши.
И у́мре по глаго́лу Госпо́дню, его́же глаго́ла илiа́. И ца́р­ст­вова Иора́мъ бра́тъ Охозі́инъ вмѣ́сто его́, поне́же не имѣ́ сы́на Охозі́а, въ лѣ́то второ́е Иора́ма сы́на Иосафа́та царя́ Иу́дина.
И про́чая слове́съ Охозі́иныхъ, ели́ка сотвори́, не се́ ли, сiя́ пи́сана въ кни́гахъ слове́съ дні́й царе́й Изра́илевыхъ?
Синодальный
1 Охозия, заболев, отправляет послов к Веельзевулу, божеству Аккаронскому, но Илия встречает их и передает царю, что тот умрет; 9 два пятидесятка, посланные взять Илию, пали мертвыми, и пророк идет с третьим, чтобы извеситить царя о его смерти; 17 смерть Охозии.
И отложился Моав от Израиля по смерти Ахава.
Охозия же упал чрез решетку с горницы своей, что в Самарии, и занемог. И послал послов, и сказал им: пойдите, спросите у Веельзевула, божества Аккаронского: выздоровею ли я от сей болезни? [И пошли они спрашивать.]
Тогда Ангел Господень сказал Илии Фесвитянину: встань, пойди навстречу посланным от царя Самарийского и скажи им: разве нет Бога в Израиле, что вы идете вопрошать Веельзевула, божество Аккаронское?
За это так говорит Господь: с постели, на которую ты лег, не сойдешь с нее, но умрешь. И пошел Илия, [и сказал им].
И возвратились к Охозии посланные. И он сказал им: что это вы возвратились?
И сказали ему: навстречу нам вышел человек и сказал нам: пойдите, возвратитесь к царю, который послал вас, и скажите ему: так говорит Господь: разве нет Бога в Израиле, что ты посылаешь вопрошать Веельзевула, божество Аккаронское? За то с постели, на которую ты лег, не сойдешь с нее, но умрешь.
И сказал им: каков видом тот человек, который вышел навстречу вам и говорил вам слова сии?
Они сказали ему: человек тот весь в волосах и кожаным поясом подпоясан по чреслам своим. И сказал он: это Илия Фесвитянин.
И послал к нему пятидесятника с его пятидесятком. И он взошел к нему, когда Илия сидел на верху горы, и сказал ему: человек Божий! царь говорит: сойди.
И отвечал Илия, и сказал пятидесятнику: если я человек Божий, то пусть сойдет огонь с неба и попалит тебя и твой пятидесяток. И сошел огонь с неба и попалил его и пятидесяток его.
И послал к нему царь другого пятидесятника с его пятидесятком. И он стал говорить ему: человек Божий! так сказал царь: сойди скорее.
И отвечал Илия и сказал ему: если я человек Божий, то пусть сойдет огонь с неба и попалит тебя и твой пятидесяток. И сошел огонь Божий с неба, и попалил его и пятидесяток его.
И еще послал в третий раз пятидесятника с его пятидесятком. И поднялся, и пришел пятидесятник третий, и пал на колена свои пред Илиею, и умолял его, и говорил ему: человек Божий! да не будет презрена душа моя и душа рабов твоих – сих пятидесяти – пред очами твоими;
вот, сошел огонь с неба, и попалил двух пятидесятников прежних с их пятидесятками; но теперь да не будет презрена душа моя пред очами твоими!
И сказал Ангел Господень Илии: пойди с ним, не бойся его. И он встал, и пошел с ним к царю.
И сказал ему: так говорит Господь: за то, что ты посылал послов вопрошать Веельзевула, божество Аккаронское, как будто в Израиле нет Бога, чтобы вопрошать о слове Его, – с постели, на которую ты лег, не сойдешь с нее, но умрешь.
И умер он по слову Господню, которое изрек Илия. И воцарился Иорам [брат Охозии], вместо него, во второй год Иорама, сына Иосафатова, царя Иудейского, так как сына у того не было.
Прочее об Охозии, что он сделал, написано в летописи царей Израильских.
Еврейский
וַיִּפְשַׁע מוֹאָב בְּיִשְׂרָאֵל, אַחֲרֵי מוֹת אַחְאָב׃
וַיִּפֹּל אֲחַזְיָה בְּעַד הַשְּׂבָכָה, בַּעֲלִיָּתוֹ אֲשֶׁר בְּשֹׁמְרוֹן וַיָּחַל; וַיִּשְׁלַח מַלְאָכִים, וַיֹּאמֶר אֲלֵהֶם לְכוּ דִרְשׁוּ, בְּבַעַל זְבוּב אֱלֹהֵי עֶקְרוֹן, אִם־אֶחְיֶה מֵחֳלִי זֶה׃ ס
וּמַלְאַךְ יְהוָה, דִּבֶּר אֶל־אֵלִיָּה הַתִּשְׁבִּי, קוּם עֲלֵה, לִקְרַאת מַלְאֲכֵי מֶלֶךְ־שֹׁמְרוֹן; וְדַבֵּר אֲלֵהֶם, הַמִבְּלִי אֵין־אֱלֹהִים בְּיִשְׂרָאֵל, אַתֶּם הֹלְכִים, לִדְרֹשׁ בְּבַעַל זְבוּב אֱלֹהֵי עֶקְרוֹן׃
וְלָכֵן כֹּה־אָמַר יְהוָה, הַמִּטָּה אֲשֶׁר־עָלִיתָ שָּׁם לֹא־תֵרֵד מִמֶּנָּה כִּי מוֹת תָּמוּת; וַיֵּלֶךְ אֵלִיָּה׃
וַיָּשׁוּבוּ הַמַּלְאָכִים אֵלָיו; וַיֹּאמֶר אֲלֵיהֶם מַה־זֶּה שַׁבְתֶּם׃
וַיֹּאמְרוּ אֵלָיו אִישׁ עָלָה לִקְרָאתֵנוּ, וַיֹּאמֶר אֵלֵינוּ לְכוּ שׁוּבוּ אֶל־הַמֶּלֶךְ אֲשֶׁר־שָׁלַח אֶתְכֶם, וְדִבַּרְתֶּם אֵלָיו, כֹּה אָמַר יְהוָה, הַמִבְּלִי אֵין־אֱלֹהִים בְּיִשְׂרָאֵל, אַתָּה שֹׁלֵחַ, לִדְרֹשׁ בְּבַעַל זְבוּב אֱלֹהֵי עֶקְרוֹן; לָכֵן הַמִּטָּה אֲשֶׁר־עָלִיתָ שָּׁם לֹא־תֵרֵד מִמֶּנָּה כִּי־מוֹת תָּמוּת׃
וַיְדַבֵּר אֲלֵהֶם, מֶה מִשְׁפַּט הָאִישׁ, אֲשֶׁר עָלָה לִקְרַאתְכֶם; וַיְדַבֵּר אֲלֵיכֶם, אֶת־הַדְּבָרִים הָאֵלֶּה׃
וַיֹּאמְרוּ אֵלָיו, אִישׁ בַּעַל שֵׂעָר, וְאֵזוֹר עוֹר אָזוּר בְּמָתְנָיו; וַיֹּאמַר אֵלִיָּה הַתִּשְׁבִּי הוּא׃
וַיִּשְׁלַח אֵלָיו שַׂר־חֲמִשִּׁים וַחֲמִשָּׁיו; וַיַּעַל אֵלָיו, וְהִנֵּה יֹשֵׁב עַל־רֹאשׁ הָהָר, וַיְדַבֵּר אֵלָיו, אִישׁ הָאֱלֹהִים, הַמֶּלֶךְ דִּבֶּר רֵדָה׃
וַיַּעֲנֶה אֵלִיָּהוּ, וַיְדַבֵּר אֶל־שַׂר הַחֲמִשִּׁים, וְאִם־אִישׁ אֱלֹהִים אָנִי, תֵּרֶד אֵשׁ מִן־הַשָּׁמַיִם, וְתֹאכַל אֹתְךָ וְאֶת־חֲמִשֶּׁיךָ; וַתֵּרֶד אֵשׁ מִן־הַשָּׁמַיִם, וַתֹּאכַל אֹתוֹ וְאֶת־חֲמִשָּׁיו׃
וַיָּשָׁב וַיִּשְׁלַח אֵלָיו שַׂר־חֲמִשִּׁים אַחֵר וַחֲמִשָּׁיו; וַיַּעַן וַיְדַבֵּר אֵלָיו, אִישׁ הָאֱלֹהִים, כֹּה־אָמַר הַמֶּלֶךְ מְהֵרָה רֵדָה׃
וַיַּעַן אֵלִיָּה וַיְדַבֵּר אֲלֵיהֶם, אִם־אִישׁ הָאֱלֹהִים אָנִי, תֵּרֶד אֵשׁ מִן־הַשָּׁמַיִם, וְתֹאכַל אֹתְךָ וְאֶת־חֲמִשֶּׁיךָ; וַתֵּרֶד אֵשׁ־אֱלֹהִים מִן־הַשָּׁמַיִם, וַתֹּאכַל אֹתוֹ וְאֶת־חֲמִשָּׁיו׃
וַיָּשָׁב, וַיִּשְׁלַח שַׂר־חֲמִשִּׁים שְׁלִשִׁים וַחֲמִשָּׁיו; וַיַּעַל וַיָּבֹא שַׂר־הַחֲמִשִּׁים הַשְּׁלִישִׁי וַיִּכְרַע עַל־בִּרְכָּיו לְנֶגֶד אֵלִיָּהוּ, וַיִּתְחַנֵּן אֵלָיו וַיְדַבֵּר אֵלָיו, אִישׁ הָאֱלֹהִים, תִּיקַר־נָא נַפְשִׁי, וְנֶפֶשׁ עֲבָדֶיךָ אֵלֶּה חֲמִשִּׁים בְּעֵינֶיךָ׃
הִנֵּה יָרְדָה אֵשׁ מִן־הַשָּׁמַיִם, וַתֹּאכַל אֶת־שְׁנֵי שָׂרֵי הַחֲמִשִּׁים הָרִאשֹׁנִים וְאֶת־חֲמִשֵּׁיהֶם; וְעַתָּה תִּיקַר נַפְשִׁי בְּעֵינֶיךָ׃ ס
וַיְדַבֵּר מַלְאַךְ יְהוָה אֶל־אֵלִיָּהוּ, רֵד אוֹתוֹ, אַל־תִּירָא מִפָּנָיו; וַיָּקָם וַיֵּרֶד אוֹתוֹ אֶל־הַמֶּלֶךְ׃
וַיְדַבֵּר אֵלָיו כֹּה־אָמַר יְהוָה, יַעַן אֲשֶׁר־שָׁלַחְתָּ מַלְאָכִים לִדְרֹשׁ בְּבַעַל זְבוּב אֱלֹהֵי עֶקְרוֹן, הַמִבְּלִי אֵין־אֱלֹהִים בְּיִשְׂרָאֵל, לִדְרֹשׁ בִּדְבָרוֹ; לָכֵן הַמִּטָּה אֲשֶׁר־עָלִיתָ שָּׁם לֹא־תֵרֵד מִמֶּנָּה כִּי־מוֹת תָּמוּת׃
וַיָּמָת כִּדְבַר יְהוָה אֲשֶׁר־דִּבֶּר אֵלִיָּהוּ, וַיִּמְלֹךְ יְהוֹרָם תַּחְתָּיו, פ בִּשְׁנַת שְׁתַּיִם, לִיהוֹרָם בֶּן־יְהוֹשָׁפָט מֶלֶךְ יְהוּדָה; כִּי לֹא־הָיָה לוֹ בֵּן׃
וְיֶתֶר דִּבְרֵי אֲחַזְיָהוּ אֲשֶׁר עָשָׂה; הֲלוֹא־הֵמָּה כְתוּבִים, עַל־סֵפֶר דִּבְרֵי הַיָּמִים לְמַלְכֵי יִשְׂרָאֵל׃ פ
А по смерті Ахава збунтувався Моав на Ізраїля.
А Ахазія випав через ґрати в своїй горниці, що в Самарії, та й захворів.
І послав він послів, і сказав до них: Ідіть, запитайте Ваал-Зевува, екронського бога, чи видужаю я з своєї цієї хвороби?
А Ангол Господній говорив до тішб́янина Іллі: Устань, вийди назустріч послів самарійського царя та й скажи їм: Чи через те, що нема в Ізраїлі Бога, ви йдете питатися Ваал-Зевува, екронського бога?
Тому так сказав Господь: Із того ліжка, що на нього ти ліг, не встанеш із нього, бо напевно помреш!…
І пішов Ілля.
І вернулися посли до царя, а він сказав до них: Що це ви вернулися?
А вони відказали йому: Назустріч нам вийшов один чоловік, і сказав нам: Ідіть, верніться до царя, що послав вас, і скажіть йому: Так сказав Господь: Чи через те, що нема в Ізраїлі Бога, ти посилаєш вивідати Ваал-Зевува, екронського бога?
Тому те ложе, що на нього ти ліг, не встанеш із нього, бо напевно помреш…
А він їм сказав: Якого вигляду той чоловік, що вийшов назустріч вас, і говорив вам оці слова?
Вони ж відказали: Це чоловік волохатий, а шкуряний пояс оперезаний на стегнах його.
А він сказав: Це тішб́янин Ілля!
І послав він до нього п́ятдесятника та його п́ятдесятку.
І вийшов він до нього, аж ось він сидить на верхів́ї гори.
І сказав він до нього: Чоловіче Божий, цар сказав: Зійди ж ізвідти!
А Ілля відповів і говорив до того п́ятдесятника: А якщо я Божий чоловік, нехай зійде з неба огонь, і нехай пожере тебе та п́ятдесятку твою!
І зійшов із неба огонь, і пожер його та його п́ятдесятку…
І цар знову послав до нього іншого п́ятдесятника та його п́ятдесятку.
І він відповів і сказав до нього: Чоловіче Божий, отак сказав цар: Зійди ж скоро!
І відповів Ілля та й сказав до нього: Якщо я Божий чоловік, нехай зійде з неба огонь, і нехай пожере тебе та твою п́ятдесятку!
І зійшов із неба Божий огонь, і пожер його та його п́ятдесятку…
І знову послав він третього п́ятдесятника та його п́ятдесятку.
І вийшов, і прийшов третій п́ятдесятник, та й упав на коліна свої перед Іллею, і благав його та до нього говорив: Чоловіче Божий, нехай же буде дорога душа моя та душа твоїх рабів, тих п́ятидесяти, в очах твоїх!
Ось зійшов був огонь із неба, та й пожер тих двох перших п́ятдесятників та їхні п́ятдесятки;
а тепер нехай буде дорога душа моя в очах твоїх!
А Ангол Господній сказав до Іллі: Зійди з ним, не бійся його!
І він устав, і зійшов з ним до царя,
Та й сказав до нього: Так сказав Господь: Тому, що ти посилав послів, щоб вивідати від Ваал-Зевува, екронського бога, ніби в Ізраїлі нема Бога, щоб вивідати слова Його, тому те ложе, що на нього ти ліг, не встанеш із нього, бо напевно помреш!
І той помер, за словом Господа, що говорив до Іллі, а замість нього зацарював Єгорам, другого року Єгорама, сина Йосафата, Юдиного царя, бо не було в нього сина.
А решта діл Ахазії, що він зробив був, ото вони написані в Книзі Хроніки Ізраїлевих царів.
Толкования стиха Скопировать ссылку Скопировать текст Добавить в избранное
Библ. энциклопедия Библейский словарь Словарь библ. образов Практическая симфония
Цитата из Библии каждое утро
TG: t.me/azbible
Viber: vb.me/azbible