И Ахаа́ву бѣ́ша се́дмьдесятъ сы́нове во самарі́и. И написа́ писа́нiе ииу́й и посла́ въ самарі́ю ко князе́мъ самарі́йскимъ и къ старѣ́йшинамъ и ко корми́телемъ сыно́въ Ахаа́влихъ, глаго́ля:

и ны́нѣ егда́ прiи́детъ писа́нiе сiе́ къ ва́мъ, и съ ва́ми сы́нове господи́на ва́шего, и съ ва́ми колесни́цы и ко́ни, и гра́ды тве́рды и ору́жiя:

и у́зрите блага́го и пра́ваго въ сынѣ́хъ господи́на ва́шего, и поста́вите его́ на престо́лѣ отца́ его́, и да вою́ете о до́мѣ господи́на ва́шего.

И убоя́шася зѣло́ и рѣ́ша: се́, два́ царя́ не возмого́ста ста́ти проти́ву лицу́ его́, и ка́ко мы́ ста́немъ?

И посла́ша и́же надъ до́момъ и и́же надъ гра́домъ, и старѣ́йшины, и корми́теле ко ииу́ю, глаго́люще: о́троцы мы́ твои́, и ели́ка а́ще рече́ши къ на́мъ, сотвори́мъ: не воцари́мъ му́жа, благо́е предъ очи́ма твои́ма сотвори́мъ.

И написа́ къ ни́мъ ииу́й писа́нiе второ́е, глаго́ля: а́ще вы́ мои́ и гла́са моего́ вы́ послу́шаете, возми́те главы́ муже́й сыно́въ господи́на ва́шего и принеси́те ко мнѣ́, я́коже ча́съ у́тро, во Иезрае́ль. И бѣ́ сыно́въ царе́выхъ се́дмьдесятъ муже́й, сі́и нача́лницы гра́да вскорми́ша и́хъ.

И бы́сть егда́ прiи́де къ ни́мъ писа́нiе, и взя́ша сы́ны царе́вы и закла́ша и́хъ се́дмьдесятъ муже́й, и возложи́ша главы́ и́хъ въ ко́шницы и посла́ша и́хъ къ нему́ во Иезрае́ль.

И прiи́де вѣ́стникъ, и возвѣсти́ ему́, глаго́ля: принесо́ша главы́ сыно́въ царе́выхъ. И рече́: положи́те я́ въ два́ холма́ при вратѣ́хъ гра́да до зау́тра.

И бы́сть зау́тра, и изы́де и ста́ во вратѣ́хъ гра́да, и рече́ ко всѣ́мъ лю́демъ: пра́ведни вы́: се́, а́зъ е́смь, обрати́хся на господи́на моего́ и уби́хъ его́: и кто́ порази́ всѣ́хъ си́хъ?

ви́дите у́бо, я́ко не паде́тъ от глаго́ла Госпо́дня на зе́млю, его́же глаго́ла Госпо́дь на до́мъ Ахаа́вль: и Госпо́дь сотвори́, ели́ка глаго́ла руко́ю раба́ своего́ илiи́.

И изби́ ииу́й всѣ́хъ оста́вшихся въ дому́ Ахаа́вли во Иезрае́ли, и вся́ вельмо́жы его́, и зна́емыя его́, и жерцы́ его́, я́ко не оста́тися его́ оста́нку.

И воста́ и и́де въ самарі́ю са́мъ, въ веѳака́дъ па́стырскiй при пути́.

И ииу́й обрѣ́те бра́тiю Охозі́и царя́ Иу́дина и рече́: кто́ вы́? И рѣ́ша: бра́тiя Охозі́ины мы́, и снидо́хомъ поздра́вити сы́ны царе́вы и сы́ны облада́ющiя.

И рече́: поими́те я́ жи́вы. И взя́ша и́хъ живы́хъ, и закла́ша и́хъ въ веѳакадѣ́, четы́редесять два́ му́жа: и не оста́ви му́жа от ни́хъ.

И и́де отту́ду, и обрѣ́те Ионада́ва сы́на риха́вля на пути́ во срѣ́тенiе себѣ́, и благослови́ его́. И рече́ къ нему́ ииу́й: а́ще е́сть се́рдце твое́ съ се́рдцемъ мои́мъ пра́во, я́коже се́рдце мое́ съ се́рдцемъ твои́мъ? И рече́ Ионада́въ: е́сть. И рече́ ииу́й: и а́ще е́сть, да́ждь ру́ку твою́. И даде́ ру́ку свою́. И возведе́ его́ къ себѣ́ на колесни́цу

и рече́ къ нему́: гряди́ со мно́ю и ви́ждь, внегда́ ревнова́ти мнѣ́ по Го́сподѣ Савао́ѳѣ. И посади́ его́ на колесни́цу свою́.

И вни́де въ самарі́ю, и изби́ всѣ́хъ оста́вшихся Ахаа́влихъ въ самарі́и, до́ндеже истреби́ти ему́ по глаго́лу Госпо́дню, его́же глаго́ла ко илiи́.

И собра́ ииу́й вся́ лю́ди и рече́ къ ни́мъ: Ахаа́въ порабо́та Ваа́лу ма́ло, ииу́й же порабо́таетъ ему́ мно́го:

и ны́нѣ вся́ проро́ки Ваа́ловы, вся́ рабы́ его́ и жерцы́ его́ призови́те ко мнѣ́, му́жъ да не потаи́тся, я́ко же́ртва вели́ка Ваа́лу: и вся́къ и́же потаи́тся, не бу́детъ жи́въ. И ииу́й сотвори́ ле́стiю, да погуби́тъ рабы́ Ваа́ловы.

И рече́ ииу́й: освяти́те же́ртву Ваа́лу и служе́нiе. И проповѣ́даша.

И посла́ ииу́й во ве́сь Изра́иль и рече́, глаго́ля: и ны́нѣ вси́ раби́ Ваа́ловы, и вси́ жерцы́ его́, и вси́ проро́цы его́, да никто́же оста́нется, я́ко же́ртву вели́ку творю́: и́же оста́нется, не бу́детъ жи́въ и прiидо́ша вси́ раби́ Ваа́ловы, и вси́ жерцы́ его́, и вси́ проро́цы его́: не оста́ся му́жъ, и́же не прiи́де: и внидо́ша во хра́мъ Ваа́ловъ, и напо́лнися хра́мъ Ваа́ловъ от кра́я да кра́я.

И рече́ ииу́й къ су́щымъ надъ до́момъ оде́ждъ: изнеси́те оде́жды всѣ́мъ рабо́мъ Ваа́ловымъ. И изнесе́ и́мъ ризохрани́тель.

И вни́де ииу́й и Ионада́въ сы́нъ риха́вль въ хра́мину Ваа́лову и рече́ рабо́мъ Ваа́ловымъ: испыта́йте и ви́дите, а́ще е́сть съ ва́ми от рабо́въ Госпо́днихъ, и вы́шлите всѣ́хъ рабо́въ Госпо́днихъ обрѣ́тшихся та́мо. И бы́сть я́коже глаго́ла ииу́й, я́ко не бѣ́ от рабо́въ Госпо́днихъ, но то́кмо еди́ни раби́ Ваа́ловы.

И вни́де сотвори́ти же́ртвы и всесожже́нiя и ииу́й поста́ви себѣ́ внѣ́ о́смьдесятъ муже́й и рече́: му́жъ и́же а́ще уго́нзетъ от муже́й, и́хже а́зъ извожду́ въ ру́ки ва́шя, душа́ его́ вмѣ́сто души́ его́.

И бы́сть егда́ сконча́ творя́й всесожже́нiя, и рече́ ииу́й предтеку́щымъ и триста́томъ: вше́дше избі́йте и́хъ, да не изы́детъ от ни́хъ му́жъ. И изби́ша и́хъ о́стрiемъ меча́ и поверго́ша предтеку́щiи и триста́ты, и идо́ша да́же до гра́да хра́ма Ваа́лова:

и изнесо́ша кумíръ Ваа́ловъ и сожго́ша его́:

и разби́ша кумíры Ваа́ловы, и низверго́ша до́мъ Ваа́ловъ, и опредѣли́ша его́ на Афедро́нъ да́же до дне́ сего́.

И погуби́ ииу́й хра́мъ Ваа́ловъ от Изра́иля.

Оба́че от грѣхо́въ иеровоа́ма сы́на нава́това, и́же введе́ въ грѣ́хъ Изра́иля, не отступи́ ииу́й от послѣ́дованiя и́хъ: ю́ницы златы́я, я́же въ Веѳи́ли и въ да́нѣ.

И рече́ Госпо́дь ко ииу́ю: за сiя́, ели́ка ублажи́лъ еси́ сотвори́ти пра́вое предъ очи́ма мои́ма, и вся́ ели́ка по се́рдцу моему́ сотвори́лъ еси́ до́му Ахаа́влю, сы́нове твои́ до четве́ртаго ро́да ся́дутъ на престо́лѣ во Изра́или.

И ииу́й не сохрани́ ходи́ти въ зако́нѣ Госпо́дни все́мъ се́рдцемъ свои́мъ: не отступи от грѣхо́въ иеровоа́ма сы́на нава́това, и́же въ грѣ́хъ введе́ Изра́иля.

Во дни́ о́ны нача́ Госпо́дь посѣца́ти во Изра́или: и порази́ и́хъ азаи́лъ во всѣ́хъ предѣ́лѣхъ Изра́илевыхъ,

от Иорда́на на восто́къ со́лнца, всю́ зе́млю Галаа́дску и гадді́иску, и Руви́мову и Манассі́ину, от Арои́ра, и́же е́сть при у́стiи пото́ка Арно́нска, и Галаа́дъ и Васа́нъ.

И про́чая слове́съ ииу́евыхъ, и вся́ я́же сотвори́, и вся́ си́ла его́, и совѣща́нiя, я́же совеща́, не се́ ли, сiя́ напи́сана въ кни́зѣ слове́съ дні́й царе́й Изра́илевыхъ?

И у́спе ииу́й со отцы́ свои́ми, и погребо́ша его́ въ самарі́и. И воцари́ся Иоаха́зъ сы́нъ его́ вмѣ́сто его́.

И дні́й бя́ше, въ ня́же ииу́й ца́рствова надъ Изра́илемъ въ самарі́и, два́десять о́смь лѣ́тъ.

Еврейский

וּלְאַחְאָב שִׁבְעִים בָּנִים בְּשֹׁמְרוֹן; וַיִּכְתֹּב יֵהוּא סְפָרִים וַיִּשְׁלַח שֹׁמְרוֹן, אֶל־שָׂרֵי יִזְרְעֶאל הַזְּקֵנִים, וְאֶל־הָאֹמְנִים אַחְאָב לֵאמֹר׃

וְעַתָּה, כְּבֹא הַסֵּפֶר הַזֶּה אֲלֵיכֶם, וְאִתְּכֶם בְּנֵי אֲדֹנֵיכֶם; וְאִתְּכֶם הָרֶכֶב וְהַסּוּסִים, וְעִיר מִבְצָר וְהַנָּשֶׁק׃

וּרְאִיתֶם הַטּוֹב וְהַיָּשָׁר מִבְּנֵי אֲדֹנֵיכֶם, וְשַׂמְתֶּם עַל־כִּסֵּא אָבִיו; וְהִלָּחֲמוּ עַל־בֵּית אֲדֹנֵיכֶם׃

וַיִּרְאוּ מְאֹד מְאֹד, וַיֹּאמְרוּ, הִנֵּה שְׁנֵי הַמְּלָכִים, לֹא עָמְדוּ לְפָנָיו; וְאֵיךְ נַעֲמֹד אֲנָחְנוּ׃

וַיִּשְׁלַח אֲשֶׁר־עַל־הַבַּיִת וַאֲשֶׁר עַל־הָעִיר וְהַזְּקֵנִים וְהָאֹמְנִים אֶל־יֵהוּא לֵאמֹר עֲבָדֶיךָ אֲנַחְנוּ, וְכֹל אֲשֶׁר־תֹּאמַר אֵלֵינוּ נַעֲשֶׂה; לֹא־נַמְלִיךְ אִישׁ, הַטּוֹב בְּעֵינֶיךָ עֲשֵׂה׃

וַיִּכְתֹּב אֲלֵיהֶם סֵפֶר שֵׁנִית לֵאמֹר, אִם־לִי אַתֶּם וּלְקֹלִי אַתֶּם שֹׁמְעִים, קְחוּ אֶת־רָאשֵׁי אַנְשֵׁי בְנֵי־אֲדֹנֵיכֶם, וּבֹאוּ אֵלַי כָּעֵת מָחָר יִזְרְעֶאלָה; וּבְנֵי הַמֶּלֶךְ שִׁבְעִים אִישׁ, אֶת־גְּדֹלֵי הָעִיר מְגַדְּלִים אוֹתָם׃

וַיְהִי, כְּבֹא הַסֵּפֶר אֲלֵיהֶם, וַיִּקְחוּ אֶת־בְּנֵי הַמֶּלֶךְ, וַיִּשְׁחֲטוּ שִׁבְעִים אִישׁ; וַיָּשִׂימוּ אֶת־רָאשֵׁיהֶם בַּדּוּדִים, וַיִּשְׁלְחוּ אֵלָיו יִזְרְעֶאלָה׃

וַיָּבֹא הַמַּלְאָךְ וַיַּגֶּד־לוֹ לֵאמֹר, הֵבִיאוּ רָאשֵׁי בְנֵי־הַמֶּלֶךְ; וַיֹּאמֶר, שִׂימוּ אֹתָם שְׁנֵי צִבֻּרִים פֶּתַח הַשַּׁעַר עַד־הַבֹּקֶר׃

וַיְהִי בַבֹּקֶר וַיֵּצֵא וַיַּעֲמֹד, וַיֹּאמֶר אֶל־כָּל־הָעָם, צַדִּקִים אַתֶּם; הִנֵּה אֲנִי קָשַׁרְתִּי עַל־אֲדֹנִי וָאֶהְרְגֵהוּ, וּמִי הִכָּה אֶת־כָּל־אֵלֶּה׃

דְּעוּ אֵפוֹא, כִּי לֹא יִפֹּל מִדְּבַר יְהוָה אַרְצָה, אֲשֶׁר־דִּבֶּר יְהוָה עַל־בֵּית אַחְאָב; וַיהוָה עָשָׂה, אֵת אֲשֶׁר דִּבֶּר, בְּיַד עַבְדּוֹ אֵלִיָּהוּ׃

וַיַּךְ יֵהוּא, אֵת כָּל־הַנִּשְׁאָרִים לְבֵית־אַחְאָב בְּיִזְרְעֶאל, וְכָל־גְּדֹלָיו וּמְיֻדָּעָיו וְכֹהֲנָיו; עַד־בִּלְתִּי הִשְׁאִיר־לוֹ שָׂרִיד׃

וַיָּקָם וַיָּבֹא, וַיֵּלֶךְ שֹׁמְרוֹן; הוּא בֵּית־עֵקֶד הָרֹעִים בַּדָּרֶךְ׃

וְיֵהוּא, מָצָא אֶת־אֲחֵי אֲחַזְיָהוּ מֶלֶךְ־יְהוּדָה, וַיֹּאמֶר מִי אַתֶּם; וַיֹּאמְרוּ, אֲחֵי אֲחַזְיָהוּ אֲנַחְנוּ, וַנֵּרֶד לִשְׁלוֹם בְּנֵי־הַמֶּלֶךְ וּבְנֵי הַגְּבִירָה׃

וַיֹּאמֶר תִּפְשׂוּם חַיִּים, וַיִּתְפְּשׂוּם חַיִּים; וַיִּשְׁחָטוּם אֶל־בּוֹר בֵּית־עֵקֶד, אַרְבָּעִים וּשְׁנַיִם אִישׁ, וְלֹא־הִשְׁאִיר אִישׁ מֵהֶם׃ ס

וַיֵּלֶךְ מִשָּׁם וַיִּמְצָא אֶת־יְהוֹנָדָב בֶּן־רֵכָב לִקְרָאתוֹ וַיְבָרְכֵהוּ, וַיֹּאמֶר אֵלָיו הֲיֵשׁ אֶת־לְבָבְךָ יָשָׁר, כַּאֲשֶׁר לְבָבִי עִם־לְבָבֶךָ, וַיֹּאמֶר יְהוֹנָדָב יֵשׁ וָיֵשׁ תְּנָה אֶת־יָדֶךָ; וַיִּתֵּן יָדוֹ, וַיַּעֲלֵהוּ אֵלָיו אֶל־הַמֶּרְכָּבָה׃

וַיֹּאמֶר לְכָה אִתִּי, וּרְאֵה בְּקִנְאָתִי לַיהוָה; וַיַּרְכִּבוּ אֹתוֹ בְּרִכְבּוֹ׃

וַיָּבֹא שֹׁמְרוֹן, וַיַּךְ אֶת־כָּל־הַנִּשְׁאָרִים לְאַחְאָב בְּשֹׁמְרוֹן עַד־הִשְׁמִידוֹ; כִּדְבַר יְהוָה, אֲשֶׁר דִּבֶּר אֶל־אֵלִיָּהוּ׃ פ

וַיִּקְבֹּץ יֵהוּא אֶת־כָּל־הָעָם, וַיֹּאמֶר אֲלֵהֶם, אַחְאָב עָבַד אֶת־הַבַּעַל מְעָט; יֵהוּא יַעַבְדֶנּוּ הַרְבֵּה׃

וְעַתָּה כָל־נְבִיאֵי הַבַּעַל כָּל־עֹבְדָיו וְכָל־כֹּהֲנָיו קִרְאוּ אֵלַי אִישׁ אַל־יִפָּקֵד, כִּי זֶבַח גָּדוֹל לִי לַבַּעַל, כֹּל אֲשֶׁר־יִפָּקֵד לֹא יִחְיֶה; וְיֵהוּא עָשָׂה בְעָקְבָּה, לְמַעַן הַאֲבִיד אֶת־עֹבְדֵי הַבָּעַל׃

וַיֹּאמֶר יֵהוּא, קַדְּשׁוּ עֲצָרָה לַבַּעַל וַיִּקְרָאוּ׃

וַיִּשְׁלַח יֵהוּא בְּכָל־יִשְׂרָאֵל, וַיָּבֹאוּ כָּל־עֹבְדֵי הַבַּעַל, וְלֹא־נִשְׁאַר אִישׁ אֲשֶׁר לֹא־בָא; וַיָּבֹאוּ בֵּית הַבַּעַל, וַיִּמָּלֵא בֵית־הַבַּעַל פֶּה לָפֶה׃

וַיֹּאמֶר, לַאֲשֶׁר עַל־הַמֶּלְתָּחָה, הוֹצֵא לְבוּשׁ, לְכֹל עֹבְדֵי הַבָּעַל; וַיֹּצֵא לָהֶם הַמַּלְבּוּשׁ׃

וַיָּבֹא יֵהוּא וִיהוֹנָדָב בֶּן־רֵכָב בֵּית הַבָּעַל; וַיֹּאמֶר לְעֹבְדֵי הַבַּעַל, חַפְּשׂוּ וּרְאוּ פֶּן־יֶשׁ־פֹּה עִמָּכֶם מֵעַבְדֵי יְהוָה, כִּי אִם־עֹבְדֵי הַבַּעַל לְבַדָּם׃

וַיָּבֹאוּ לַעֲשׂוֹת זְבָחִים וְעֹלוֹת; וְיֵהוּא שָׂם־לוֹ בַחוּץ שְׁמֹנִים אִישׁ, וַיֹּאמֶר, הָאִישׁ אֲשֶׁר־יִמָּלֵט מִן־הָאֲנָשִׁים, אֲשֶׁר אֲנִי מֵבִיא עַל־יְדֵיכֶם, נַפְשׁוֹ תַּחַת נַפְשׁוֹ׃

וַיְהִי כְּכַלֹּתוֹ לַעֲשׂוֹת הָעֹלָה, וַיֹּאמֶר יֵהוּא לָרָצִים וְלַשָּׁלִשִׁים בֹּאוּ הַכּוּם אִישׁ אַל־יֵצֵא, וַיַּכּוּם לְפִי־חָרֶב; וַיַּשְׁלִכוּ, הָרָצִים וְהַשָּׁלִשִׁים, וַיֵּלְכוּ עַד־עִיר בֵּית־הַבָּעַל׃

וַיֹּצִאוּ אֶת־מַצְּבוֹת בֵּית־הַבַּעַל וַיִּשְׂרְפוּהָ׃

וַיִּתְּצוּ, אֵת מַצְּבַת הַבָּעַל; וַיִּתְּצוּ אֶת־בֵּית הַבַּעַל, וַיְשִׂמֻהוּ לְמַחֲרָאוֹת (לְמוֹצָאוֹת) עַד־הַיּוֹם׃

וַיַּשְׁמֵד יֵהוּא אֶת־הַבַּעַל מִיִּשְׂרָאֵל׃

רַק חֲטָאֵי יָרָבְעָם בֶּן־נְבָט אֲשֶׁר הֶחֱטִיא אֶת־יִשְׂרָאֵל, לֹא־סָר יֵהוּא מֵאַחֲרֵיהֶם; עֶגְלֵי הַזָּהָב, אֲשֶׁר בֵּית־אֵל וַאֲשֶׁר בְּדָן׃ ס

וַיֹּאמֶר יְהוָה אֶל־יֵהוּא, יַעַן אֲשֶׁר־הֱטִיבֹתָ לַעֲשׂוֹת הַיָּשָׁר בְּעֵינַי, כְּכֹל אֲשֶׁר בִּלְבָבִי, עָשִׂיתָ לְבֵית אַחְאָב; בְּנֵי רְבִעִים, יֵשְׁבוּ לְךָ עַל־כִּסֵּא יִשְׂרָאֵל׃

וְיֵהוּא, לֹא שָׁמַר לָלֶכֶת בְּתוֹרַת־יְהוָה אֱלֹהֵי־יִשְׂרָאֵל בְּכָל־לְבָבוֹ; לֹא סָר, מֵעַל חַטֹּאות יָרָבְעָם, אֲשֶׁר הֶחֱטִיא אֶת־יִשְׂרָאֵל׃

בַּיָּמִים הָהֵם, הֵחֵל יְהוָה, לְקַצּוֹת בְּיִשְׂרָאֵל; וַיַּכֵּם חֲזָאֵל בְּכָל־גְּבוּל יִשְׂרָאֵל׃

מִן־הַיַּרְדֵּן מִזְרַח הַשֶּׁמֶשׁ, אֵת כָּל־אֶרֶץ הַגִּלְעָד, הַגָּדִי וְהָרֻאובֵנִי וְהַמְנַשִּׁי; מֵעֲרֹעֵר אֲשֶׁר עַל־נַחַל אַרְנֹן, וְהַגִּלְעָד וְהַבָּשָׁן׃

וְיֶתֶר דִּבְרֵי יֵהוּא וְכָל־אֲשֶׁר עָשָׂה וְכָל־גְּבוּרָתוֹ; הֲלוֹא־הֵם כְּתוּבִים, עַל־סֵפֶר דִּבְרֵי הַיָּמִים לְמַלְכֵי יִשְׂרָאֵל׃

וַיִּשְׁכַּב יֵהוּא עִם־אֲבֹתָיו, וַיִּקְבְּרוּ אֹתוֹ בְּשֹׁמְרוֹן; וַיִּמְלֹךְ יְהוֹאָחָז בְּנוֹ תַּחְתָּיו׃

וְהַיָּמִים, אֲשֶׁר מָלַךְ יֵהוּא עַל־יִשְׂרָאֵל, עֶשְׂרִים וּשְׁמֹנֶה־שָׁנָה בְּשֹׁמְרוֹן׃ פ

Украинский (Огієнко)

Языки

А Ахав мав сімдесят синів у Самарії.
І понаписував Єгу листи, і порозсилав до Самарії, до провідників Їзреелу, до старших і до виховників Ахавових синів, говорячи:

Як тільки прийде лист цей до вас, а з вами сини вашого пана, і з вами колесниці, і коні, і твердині, і зброя,

то виберіть найліпшого та найвідповіднішого з синів вашого пана, і посадіть його на трон вашого батька, та й воюйте за дім вашого пана!

А вони дуже-дуже налякалися й сказали: Ось два царі не встояли перед ним, якже встоїмо ми?

І послали ті, що були над домом та над тим містом, і старші, і виховники до Єгу, говорячи: Ми раби твої, і зробимо все, що ти нам скажеш.
Та ми не настановимо царем нікого, що добре в очах твоїх, те роби!

А він написав до них другого листа, пишучи: Якщо ви мої, і слухняні моєму голосові, візьміть голови мужів, синів вашого пана, і прийдіть до мене цього часу взавтра до Їзреелу (а царських синів було сімдесят чоловіка, при міських вельможах, що виховали їх).

І сталося, як прийшов той лист до них, то побрали вони царських синів, та й позабивали сімдесят чоловіка.
І поскладали вони їхні голови в кошики, та й послали до нього в Їзреел…

І прибув посол, і доніс йому, кажучи: Принесли голови царських синів!
А він сказав: Покладіть їх на дві купі при вході до брами до ранку.

І сталося вранці, і він вийшов і став, і сказав до всього народу: Ви невинні.
Я вчинив змову на свого пана й убив його.
А хто повбивав усіх цих?

Знайте ж тепер, що з Господнього слова не проминеться нічого, що Господь говорив на Ахавів дім, і Господь зробив те, що говорив був через раба Свого Іллю.

І Єгу повбивав усіх позосталих з Ахавого дому в Їзреелі, і всіх вельмож його, і знайомих його, і священиків його, так, що не позоставив йому і врятованого!

І встав він і відійшов, і пішов до Самарії.
А коли він був на дорозі при Бет-Екед-Гароімі,

то спіткав братів Ахазії, Юдиного царя, і сказав: Хто ви?
А ті відказали: Ми Ахазієві брати, а йдемо запитати про гаразд царевих синів та синів цариці!

А він сказав: Схопіть їх живих!
І схопили їх живих, і позабивали їх до ями Бет-Екеду, сорок і два чоловіка, і він не позоставив ані одного з них!

І пішов він ізвідти, і спіткав Єгонадава, Рехавового сина, що йшов навпроти нього, і привітав його та й сказав до нього: Чи твоє серце щире до мене, як моє серце до тебе?
А Єгонадав відказав: Так!
Дай же свою руку!
І той дав руку свою, і підняв його до себе до колесниці,

і сказав: Іди ж зо мною, і приглянься до моєї запопадливости для Господа!
І посадили його в колесницю його.

І прибув він до Самарії, і повбивав усіх позосталих в Ахава в Самарії, і вибив аж до кінця його, за словом Господа, що говорив до був Іллі.

І зібрав Єгу ввесь народ і сказав до них: Ахав мало служив Ваалові, Єгу служитиме йому більше!

А тепер покличте до мене всіх пророків Ваала, усіх, хто служить йому, та всіх священиків.
Нехай нікого не бракуватиме, бо в мене велика жертва для Ваала.
Кожен, хто буде відсутній, не буде живий!
А Єгу зробив це підступом, щоб вигубити тих, хто служить Ваалові.

І сказав Єгу: Оголосіть святочні збори для Ваала!
І вони оголосили.

І послав Єгу по всьому Ізраїлю.
І посходилися всі, хто служить Ваалові, і не позостався ніхто, хто не прийшов би.
І прибули вони до Ваалового дому, і переповнився Ваалів дім від входу до входу.

І сказав він тому, хто над царською шатнею: Винеси одежу для всіх тих, хто служить Ваалові.
І той виніс їм ту одежу.

І ввійшов Єгу та Єгонадав, Рехавів син, до Ваалового дому, і сказав до Ваалових служителів: Пошукайте й подивіться, щоб не був тут із вами ніхто з Господніх слуг, а тільки самі ті, хто служить Ваалові.

І ввійшли вони, щоб принести жертви та цілопалення.
А Єгу поставив собі назовні вісімдесят чоловіка й сказав: Кожен, у кого втече хто з тих людей, що я ввів на ваші руки, життя його буде за життя того!

І сталося, як скінчив він приряджувати цілопалення, то Єгу сказав до бігунів та до старшин: Увійдіть, повбивайте їх, нехай ніхто не вийде!…
І повбивали їх вістрям меча, і поскидали їх ті бігуни та старшини.
Потому пішли до міста Ваалового дому.

І повиносили вони бовванів Ваалового дому, і попалили те.

І розбили вони Ваалового боввана, і розбили Ваалів дім, та й зробили з нього нечисте місце, і так є аж до сьогодні.

І вигубив Єгу Ваала з Ізраїля.

Тільки не відступив він від гріхів Єровоама, Неватового сина, що вводив у гріх Ізраїля, від золотих тельців, що в Бет-Елі та що в Дані.

І сказав Господь до Єгу: Тому, що ти добре зробив угодне в очах Моїх, зробив Ахавовому домові все, що було на серці Моєму, сидітимуть сини твої на Ізраїлевому троні аж до четвертого покоління.

Та Єгу не пильнував ходити за Законом Господа, Бога Ізраїля, усім своїм серцем, не відступив від гріхів Єровоама, що вводив у гріх Ізраїля.

За тих днів розпочав Господь відрубувати від Ізраїля частини, і побив їх Газаїл в усій Ізраїлевій країні,

від Йордану на схід сонця, увесь край Ґілеаду, Ґадів, Рувимів та Манасіїн, від Ароеру, що над потоком Арнон, і Ґілеад та Башан.

А решта діл Єгу, і все, що він зробив, і вся лицарськість його, ось вони написані в Книзі Хроніки Ізраїлевих царів.

І спочив Єгу зо своїми батьками, і поховали його в Самарії, а замість нього зацарював син його Єгоахаз.

А дні, що царював Єгу над Ізраїлем у Самарії, були двадцять і вісім літ.