Скрыть
20:2
20:4
20:5
20:10
20:14
20:16
20:18
20:21
Церковнославянский (рус)
Во дне́хъ о́нѣхъ разболѣ́ся езекі́а [ца́рь] да сме́рти. И вни́де къ нему́ Иса́iа проро́къ сы́нъ Амо́совъ и рече́ къ нему́: та́ко глаго́летъ Госпо́дь: заповѣ́ждь до́му тво­ему́, у́мреши бо ты́ и не бу́деши жи́въ.
И обрати́ езекі́а лице́ свое́ ко стѣнѣ́ и помоли́ся ко Го́споду, глаго́ля:
Го́споди помяни́ ны́нѣ, я́ко и́стиною ходи́хъ предъ тобо́ю и се́рдцемъ соверше́н­нымъ, и уго́дная предъ очи́ма тво­и́ма сотвори́хъ. И пла́кася езекі́а пла́чемъ вели́кимъ.
И бя́ше Иса́iа еще́ посредѣ́ двора́, и бы́сть сло́во Госпо́дне къ нему́, глаго́ля:
воз­врати́ся и рцы́ езекі́и вожду́ люді́й мо­и́хъ: та́ко глаго́летъ Госпо́дь Бо́гъ дави́да отца́ тво­его́: услы́шахъ моли́тву твою́ и ви́дѣхъ сле́зы твоя́: се́, а́зъ изцѣлю́ тя́, и въ де́нь тре́тiй взы́деши въ до́мъ Госпо́день:
и при­­ложу́ къ лѣ́томъ тво­и́мъ лѣ́тъ пять­на́­де­сять, и от­ руки́ царя́ Ассирі́йска изба́влю тя́ и гра́дъ се́й, и защищу́ гра́дъ се́й мене́ ра́ди и дави́да ра́ди раба́ мо­его́.
И рече́ Иса́iа: да во́змутъ перевя́сло смо́квей и да положа́тъ на вре́дъ, и изцѣлѣ́етъ.
И рече́ езекі́а ко Иса́iи: ко́е зна́менiе, я́ко изцѣли́тъ мя́ Госпо́дь и взы́ду въ до́мъ Госпо́день въ де́нь тре́тiй?
И рече́ Иса́iа: сiе́ зна́менiе от­ Го́спода, я́ко сотвори́тъ Госпо́дь сло́во, е́же глаго́ла: [хо́щеши ли да] по́йдетъ стѣ́нь де́сять степе́нiй, или́ воз­врати́т­ся де́сять степе́нiй?
И рече́ езекі́а: удо́бно стѣ́ни уклони́тися де́сять степе́нiй: ни, но да воз­врати́т­ся стѣ́нь на де́сять степе́нiй вспя́ть.
И возопи́ Иса́iа проро́къ ко Го́споду, и воз­врати́ся стѣ́нь по числу́ наза́дъ де́сять степе́нiй.
Во вре́мя о́но посла́ марода́хъ Валада́нъ, сы́нъ Валада́новъ, ца́рь Вавило́нскiй, кни́ги и да́ры ко езекі́и: слы́ша бо, я́ко разболѣ́ся [ца́рь] езекі́а.
И пора́довася езекі́а о ни́хъ, и показа́ и́мъ ве́сь до́мъ сво́й сокро́вищный, сребро́ и зла́то, и арома́ты и еле́й до́брый, и до́мъ сосу́довъ и ели́ка обрѣто́шася въ сокро́вищихъ его́: и не бѣ́ мѣ́ста, его́же не показа́ и́мъ езекі́а въ дому́ сво­е́мъ и во все́й о́бласти сво­е́й.
И вни́де Иса́iа проро́къ ко езекі́и царю́ и рече́ къ нему́: что́ глаго́лаша му́жiе сі́и, и от­ку́ду прiидо́ша къ тебѣ́? и рече́ езекі́а: от­ земли́ да́льнiя прiидо́ша ко мнѣ́, от­ Вавило́на.
И рече́: что́ ви́дѣша въ дому́ тво­е́мъ? и рече́ езекі́а: вся́, ели́ка въ дому́ мо­е́мъ, ви́дѣша: нѣ́сть въ дому́ мо­е́мъ, его́же и́мъ не показа́хъ, но и я́же въ сокро́вищихъ мо­и́хъ [ви́дѣша].
И рече́ Иса́iа ко езекі́и: слы́ши сло́во Госпо́дне:
се́, дні́е гряду́тъ, рече́ Госпо́дь, взята́ бу́дутъ вся́, я́же въ дому́ тво­е́мъ, и вся́, я́же собра́ша отцы́ тво­и́ до дне́ сего́, вни́дутъ въ Вавило́нъ: и не оста́нет­ся сло́во, е́же рече́ Госпо́дь.
И сы́нове тво­и́, и́же изы́дутъ изъ тебе́, и́хже роди́ши, во́змут­ся и бу́дутъ скопцы́ въ дому́ царя́ Вавило́нскаго.
И рече́ езекі́а ко Иса́iи: бла́го сло́во Госпо́дне е́же глаго́ла: да бу́дутъ ми́ръ во дни́ моя́.
И про́чая слове́съ езекі́евыхъ, и вся́ си́ла его́, и ели́ка сотвори́, исто́чникъ и водоте́чь, и введе́ во́ду во гра́дъ, не се́ ли, сiя́ напи́сана въ кни́зѣ слове́съ дні́й царе́й Иу́диныхъ?
И у́спе езекі́а со отцы́ сво­и́ми, и погребе́нъ бы́сть во гра́дѣ дави́довѣ. И воцари́ся Манассі́а сы́нъ его́ вмѣ́сто его́.
Синодальный
1 Болезнь Езекии, молитва и исцеление; 8 знамение об исцелении; 12 царь показывает все свои сокровища посланным царя Вавилонского; 16 Исаия возвещает, что Иуда со всеми своими сокровищами будет взят в плен в Вавилон.
В те дни заболел Езекия смертельно, и пришел к нему Исаия, сын Амосов, пророк, и сказал ему: так говорит Господь: сделай завещание для дома твоего, ибо умрешь ты и не выздоровеешь.
И отворотился [Езекия] лицем своим к стене и молился Господу, говоря:
«О, Господи! вспомни, что я ходил пред лицем Твоим верно и с преданным Тебе сердцем, и делал угодное в очах Твоих». И заплакал Езекия сильно.
Исаия еще не вышел из города, как было к нему слово Господне:
возвратись и скажи Езекии, владыке народа Моего: так говорит Господь Бог Давида, отца твоего: Я услышал молитву твою, увидел слезы твои. Вот, Я исцелю тебя; в третий день пойдешь в дом Господень;
и прибавлю ко дням твоим пятнадцать лет, и от руки царя Ассирийского спасу тебя и город сей, и защищу город сей ради Себя и ради Давида, раба Моего.
И сказал Исаия: возьмите пласт смокв. И взяли, и приложили к нарыву; и он выздоровел.
И сказал Езекия Исаии: какое знамение, что Господь исцелит меня, и что пойду я на третий день в дом Господень?
И сказал Исаия: вот тебе знамение от Господа, что исполнит Господь слово, которое Он изрек: вперед ли пройти тени на десять ступеней, или воротиться на десять ступеней?
И сказал Езекия: легко тени подвинуться вперед на десять ступеней; нет, пусть воротится тень назад на десять ступеней.
И воззвал Исаия пророк к Господу, и возвратил тень назад на ступенях, где она спускалась по ступеням Ахазовым, на десять ступеней.
В то время послал Беродах Баладан, сын Баладана, царь Вавилонский, письма и подарок Езекии, ибо он слышал, что Езекия был болен.
Езекия, выслушав посланных, показал им кладовые свои, серебро и золото, и ароматы, и масти дорогие, и весь оружейный дом свой и все, что находилось в сокровищницах его; не оставалось ни одной вещи, которой не показал бы им Езекия в доме своем и во всем владении своем.
И пришел Исаия пророк к царю Езекии и сказал ему: что говорили эти люди, и откуда они приходили к тебе? И сказал Езекия: из земли далекой они приходили, из Вавилона.
И сказал Исаия: что они видели в доме твоем? И сказал Езекия: все, что в доме моем, они видели, не осталось ни одной вещи, которой я не показал бы им в сокровищницах моих.
И сказал Исаия Езекии: выслушай слово Господне:
вот придут дни, и взято будет все, что в доме твоем, и что собрали отцы твои до сего дня, в Вавилон; ничего не останется, говорит Господь.
Из сынов твоих, которые произойдут от тебя, которых ты родишь, возьмут, и будут они евнухами во дворце царя Вавилонского.
И сказал Езекия Исаии: благо слово Господне, которое ты изрек. И продолжал: да будет мир и благосостояние во дни мои!
Прочее об Езекии и о всех подвигах его, и о том, что он сделал пруд и водопровод и провел воду в город, написано в летописи царей Иудейских.
И почил Езекия с отцами своими, и воцарился Манассия, сын его, вместо него.
Арабский (Arabic Van Dyke)
فِي تِلْكَ الأَيَّامِ مَرِضَ حَزَقِيَّا لِلْمَوْتِ، فَجَاءَ إِلَيْهِ إِشَعْيَا بْنُ آمُوصَ النَّبِيُّ وَقَالَ لَهُ: «هكَذَا قَالَ الرَّبُّ: أَوْصِ بَيْتَكَ لأَنَّكَ تَمُوتُ وَلاَ تَعِيشُ».
فَوَجَّهَ وَجْهَهُ إِلَى الْحَائِطِ وَصَلَّى إِلَى الرَّبِّ قَائِلاً:
«آهِ يَا رَبُّ، اذْكُرْ كَيْفَ سِرْتُ أَمَامَكَ بِالأَمَانَةِ وَبِقَلْبٍ سَلِيمٍ، وَفَعَلْتُ الْحَسَنَ فِي عَيْنَيْكَ». وَبَكَى حَزَقِيَّا بُكَاءً عَظِيمًا.
وَلَمْ يَخْرُجْ إِشَعْيَا إِلَى الْمَدِينَةِ الْوُسْطَى حَتَّى كَانَ كَلاَمُ الرَّبِّ إِلَيْهِ قَائِلاً:
«ارْجعْ وَقُلْ لِحَزَقِيَّا رَئِيسِ شَعْبِي: هكَذَا قَالَ الرَّبُّ إِلهُ دَاوُدَ أَبِيكَ: قَدْ سَمِعْتُ صَلاَتَكَ. قَدْ رَأَيْتُ دُمُوعَكَ. هأَنَذَا أَشْفِيكَ. فِي الْيَوْمِ الثَّالِثِ تَصْعَدُ إِلَى بَيْتِ الرَّبِّ.
وَأَزِيدُ عَلَى أَيَّامِكَ خَمْسَ عَشَرَةَ سَنَةً، وَأُنْقِذُكَ مِنْ يَدِ مَلِكِ أَشُّورَ مَعَ هذِهِ الْمَدِينَةِ، وَأُحَامِي عَنْ هذِهِ الْمَدِينَةِ مِنْ أَجْلِ نَفْسِي، وَمِنْ أَجْلِ دَاوُدَ عَبْدِي».
فَقَالَ إِشَعْيَا: «خُذُوا قُرْصَ تِينٍ». فَأَخَذُوهَا وَوَضَعُوهَا عَلَى الدَّبْلِ فَبَرِئَ.
وَقَالَ حَزَقِيَّا لإِشَعْيَا: «مَا الْعَلاَمَةُ أَنَّ الرَّبَّ يَشْفِينِي فَأَصْعَدَ فِي الْيَوْمِ الثَّالِثِ إِلَى بَيْتِ الرَّبِّ؟»
فَقَالَ إِشَعْيَا: «هذِهِ لَكَ عَلاَمَةٌ مِنْ قِبَلِ الرَّبِّ عَلَى أَنَّ الرَّبَّ يَفْعَلُ الأَمْرَ الَّذِي تَكَلَّمَ بِهِ: هَلْ يَسِيرُ الظِّلُّ عَشْرَ دَرَجَاتٍ أَوْ يَرْجعُ عَشْرَ دَرَجَاتٍ؟».
فَقَالَ حَزَقِيَّا: «إِنَّهُ يَسِيرٌ عَلَى الظِّلِّ أَنْ يَمْتَدَّ عَشْرَ دَرَجَاتٍ. لاَ! بَلْ يَرْجعُ الظِّلُّ إِلَى الْوَرَاءِ عَشْرَ دَرَجَاتٍ!».
فَدَعَا إِشَعْيَا النَّبِيُّ الرَّبَّ، فَأَرْجَعَ الظِّلَّ بِالدَّرَجَاتِ الَّتِي نَزَلَ بِهَا بِدَرَجَاتِ آحَازَ عَشْرَ دَرَجَاتٍ إِلَى الْوَرَاءِ.
فِي ذلِكَ الزَّمَانِ أَرْسَلَ بَرُودَخُ بَلاَدَانُ بْنُ بَلاَدَانَ مَلِكُ بَابِلَ رَسَائِلَ وَهَدِيَّةً إِلَى حَزَقِيَّا، لأَنَّهُ سَمِعَ أَنَّ حَزَقِيَّا قَدْ مَرِضَ.
فَسَمِعَ لَهُمْ حَزَقِيَّا وَأَرَاهُمْ كُلَّ بَيْتِ ذَخَائِرِهِ، وَالْفِضَّةَ وَالذَّهَبَ وَالأَطْيَابَ وَالزَّيْتَ الطَّيِّبَ، وَكُلَّ بَيْتِ أَسْلِحَتِهِ وَكُلَّ مَا وُجِدَ فِي خَزَائِنِهِ. لَمْ يَكُنْ شَيْءٌ لَمْ يُرِهِمْ إِيَّاهُ حَزَقِيَّا فِي بَيْتِهِ وَفِي كُلِّ سَلْطَنَتِهِ.
فَجَاءَ إِشَعْيَا النَّبِيُّ إِلَى الْمَلِكِ حَزَقِيَّا وَقَالَ لَهُ: «مَاذَا قَالَ هؤُلاَءِ الرِّجَالُ؟ وَمِنْ أَيْنَ جَاءُوا إِلَيْكَ؟» فَقَالَ حَزَقِيَّا: «جَاءُوا مِنْ أَرْضٍ بَعِيدَةٍ، مِنْ بَابِلَ»
فَقَالَ: «مَاذَا رَأَوْا فِي بَيْتِكَ؟» فَقَالَ حَزَقِيَّا: «رَأَوْا كُلَّ مَا فِي بَيْتِي. لَيْسَ فِي خَزَائِنِي شَيْءٌ لَمْ أُرِهِمْ إِيَّاهُ».
فَقَالَ إِشَعْيَا لِحَزَقِيَّا: «اسْمَعْ قَوْلَ الرَّبِّ:
هُوَذَا تَأْتِي أَيَّامٌ يُحْمَلُ فِيهَا كُلُّ مَا فِي بَيْتِكَ، وَمَا ذَخَرَهُ آبَاؤُكَ إِلَى هذَا الْيَوْمِ إِلَى بَابِلَ. لاَ يُتْرَكُ شَيْءٌ، يَقُولُ الرَّبُّ.
وَيُؤْخَذُ مِنْ بَنِيكَ الَّذِينَ يَخْرُجُونَ مِنْكَ، الَّذِينَ تَلِدُهُمْ، فَيَكُونُونَ خِصْيَانًا فِي قَصْرِ مَلِكِ بَابِلَ».
فَقَالَ حَزَقِيَّا لإِشَعْيَا: «جَيِّدٌ هُوَ قَوْلُ الرَّبِّ الَّذِي تَكَلَّمْتَ بِهِ». ثُمَّ قَالَ: «فَكَيْفَ لاَ، إِنْ يَكُنْ سَلاَمٌ وَأَمَانٌ فِي أَيَّامِي؟».
وَبَقِيَّةُ أُمُورِ حَزَقِيَّا وَكُلُّ جَبَرُوتِهِ، وَكَيْفَ عَمِلَ الْبِرْكَةَ وَالْقَنَاةَ وَأَدْخَلَ الْمَاءَ إِلَى الْمَدِينَةِ، أَمَا هِيَ مَكْتُوبَةٌ فِي سِفْرِ أَخْبَارِ الأَيَّامِ لِمُلُوكِ يَهُوذَا؟
ثُمَّ اضْطَجَعَ حَزَقِيَّا مَعَ آبَائِهِ، وَمَلَكَ مَنَسَّى ابْنُهُ عِوَضًا عَنْهُ.
ἐν ταῖς ἡμέραις ἐκείναις ἠρρώστησεν Εζεκιας εἰς θάνατον καὶ εἰσῆλθεν προ­̀ς αὐτὸν Ησαιας υἱὸς Αμως ὁ προ­φήτης καὶ εἶπεν προ­̀ς αὐτόν τάδε λέγει κύριος ἔν­τειλαι τῷ οἴκῳ σου ὅτι ἀπο­θνῄσκεις σὺ καὶ οὐ ζήσῃ
καὶ ἀπέστρεψεν Εζεκιας τὸ προ­́σωπον αὐτοῦ προ­̀ς τὸν τοῖχον καὶ ηὔξατο προ­̀ς κύριον λέγων
ὦ δή κύριε μνήσθητι δὴ ὅσα περιεπάτησα ἐνώπιόν σου ἐν ἀληθείᾳ καὶ ἐν καρδίᾳ πλή­ρει καὶ τὸ ἀγαθὸν ἐν ὀφθαλμοῖς σου ἐποίησα καὶ ἔκλαυσεν Εζεκιας κλαυθμῷ μεγά­λῳ
καὶ ἦν Ησαιας ἐν τῇ αὐλῇ τῇ μέσῃ καὶ ῥῆμα κυρίου ἐγένετο προ­̀ς αὐτὸν λέγων
ἐπι­́στρεψον καὶ ἐρεῖς προ­̀ς Εζεκιαν τὸν ἡγούμενον τοῦ λαοῦ μου τάδε λέγει κύριος ὁ θεὸς Δαυιδ τοῦ πατρός σου ἤκουσα τῆς προ­σευχῆς σου εἶδον τὰ δάκρυά σου ἰδοὺ ἐγὼ ἰάσομαί σε τῇ ἡμέρᾳ τῇ τρίτῃ ἀναβήσῃ εἰς οἶκον κυρίου
καὶ προ­σθήσω ἐπι­̀ τὰς ἡμέρας σου πέν­τε καὶ δέκα ἔτη καὶ ἐκ χειρὸς βασιλέως ᾿Ασ­συρίων σώσω σε καὶ τὴν πόλιν ταύτην καὶ ὑπερασπιῶ ὑπὲρ τῆς πόλεως ταύτης δι᾿ ἐμὲ καὶ δια­̀ Δαυιδ τὸν δοῦλόν μου
καὶ εἶπεν λαβέτωσαν παλάθην σύκων καὶ ἐπι­θέτωσαν ἐπι­̀ τὸ ἕλκος καὶ ὑγιάσει
καὶ εἶπεν Εζεκιας προ­̀ς Ησαιαν τί τὸ σημεῖον ὅτι ἰά­σε­ταί με κύριος καὶ ἀναβήσομαι εἰς οἶκον κυρίου τῇ ἡμέρᾳ τῇ τρίτῃ
καὶ εἶπεν Ησαιας τοῦτο τὸ σημεῖον παρα­̀ κυρίου ὅτι ποιήσει κύριος τὸν λόγον ὃν ἐλάλησεν πορεύ­­σε­ται ἡ σκιὰ δέκα βαθμούς ἐὰν ἐπι­στρέφῃ δέκα βαθμούς
καὶ εἶπεν Εζεκιας κοῦφον τὴν σκιὰν κλῖναι δέκα βαθμούς οὐχί ἀλλ᾿ ἐπι­στραφήτω ἡ σκιὰ δέκα βαθμοὺς εἰς τὰ ὀπίσω
καὶ ἐβόησεν Ησαιας ὁ προ­φήτης προ­̀ς κύριον καὶ ἐπέστρεψεν ἡ σκιὰ ἐν τοῖς ἀναβαθμοῖς εἰς τὰ ὀπίσω δέκα βαθμούς
ἐν τῷ καιρῷ ἐκείνῳ ἀπέστειλεν Μαρωδαχβαλαδαν υἱὸς Βαλαδαν βασιλεὺς Βαβυλῶνος βιβλία καὶ μαναα προ­̀ς Εζεκιαν ὅτι ἤκουσεν ὅτι ἠρρώστησεν Εζεκιας
καὶ ἐχάρη ἐπ᾿ αὐτοῖς Εζεκιας καὶ ἔδειξεν αὐτοῖς ὅλον τὸν οἶκον τοῦ νεχωθα τὸ ἀργύριον καὶ τὸ χρυσίον τὰ ἀρώματα καὶ τὸ ἔλαιον τὸ ἀγαθόν καὶ τὸν οἶκον τῶν σκευῶν καὶ ὅσα ηὑρέθη ἐν τοῖς θησαυροῖς αὐτοῦ οὐκ ἦν λόγος ὃν οὐκ ἔδειξεν αὐτοῖς Εζεκιας ἐν τῷ οἴκῳ αὐτοῦ καὶ ἐν πάσῃ τῇ ἐξουσίᾳ αὐτοῦ
καὶ εἰσῆλθεν Ησαιας ὁ προ­φήτης προ­̀ς τὸν βασιλέα Εζεκιαν καὶ εἶπεν προ­̀ς αὐτόν τί ἐλάλησαν οἱ ἄνδρες οὗτοι καὶ πόθεν ἥκασιν προ­̀ς σέ καὶ εἶπεν Εζεκιας ἐκ γῆς πόρρωθεν ἥκασιν προ­́ς με ἐκ Βαβυλῶνος
καὶ εἶπεν τί εἶδον ἐν τῷ οἴκῳ σου καὶ εἶπεν πάν­τα ὅσα ἐν τῷ οἴκῳ μου εἶδον οὐκ ἦν ἐν τῷ οἴκῳ μου ὃ οὐκ ἔδειξα αὐτοῖς ἀλλὰ καὶ τὰ ἐν τοῖς θησαυροῖς μου
καὶ εἶπεν Ησαιας προ­̀ς Εζεκιαν ἄκουσον λόγον κυρίου
ἰδοὺ ἡμέραι ἔρχον­ται καὶ λημφθή­σε­ται πάν­τα τὰ ἐν τῷ οἴκῳ σου καὶ ὅσα ἐθησαύρισαν οἱ πατέρες σου ἕως τῆς ἡμέρας ταύτης εἰς Βαβυλῶνα καὶ οὐχ ὑπολειφθή­σε­ται ῥῆμα ὃ εἶπεν κύριος
καὶ οἱ υἱοί σου οἳ ἐξελεύ­σον­ται ἐκ σοῦ οὓς γεννήσεις λήμψ­σε­ται καὶ ἔσον­ται εὐνοῦχοι ἐν τῷ οἴκῳ τοῦ βασιλέως Βαβυλῶνος
καὶ εἶπεν Εζεκιας προ­̀ς Ησαιαν ἀγαθὸς ὁ λόγος κυρίου ὃν ἐλάλησεν ἔστω εἰρήνη ἐν ταῖς ἡμέραις μου
καὶ τὰ λοιπὰ τῶν λόγων Εζεκιου καὶ πᾶσα ἡ δυναστεία αὐτοῦ καὶ ὅσα ἐποίησεν τὴν κρήνην καὶ τὸν ὑδραγωγὸν καὶ εἰσήνεγκεν τὸ ὕδωρ εἰς τὴν πόλιν οὐχὶ ταῦτα γεγραμμένα ἐπι­̀ βιβλίῳ λόγων τῶν ἡμερῶν τοῖς βασιλεῦσιν Ιουδα
καὶ ἐκοιμήθη Εζεκιας μετὰ τῶν πατέρων αὐτοῦ καὶ ἐτάφη ἐν πόλει Δαυιδ καὶ ἐβασίλευσεν Μανασ­σης υἱὸς αὐτοῦ ἀν­τ᾿ αὐτοῦ
Толкования стиха Скопировать ссылку Скопировать текст Добавить в избранное
Библ. энциклопедия Библейский словарь Словарь библ. образов Практическая симфония
Цитата из Библии каждое утро
TG: t.me/azbible
Viber: vb.me/azbible