Скрыть
25:2
25:20
25:28
25:29
25:30
Церковнославянский (рус)
И бы́сть въ лѣ́то девя́тое ца́р­ст­ва его́, въ ме́сяцъ деся́тый, прiи́де Навуходоно́соръ ца́рь Вавило́нскiй и вся́ си́ла его́ на Иерусали́мъ: и обступи́ его́ от­всю́ду, и созда́ша о́крестъ его́ бойни́цы.
И бы́сть гра́дъ во облеже́нiи до перваго­на́­де­сять лѣ́та ца́р­ст­ва седекі́ина, девя́таго дне́ ме́сяца:
и превоз­мо́же во гра́дѣ гла́дъ, и не бы́сть хлѣ́ба лю́демъ земли́ тоя́:
и разсѣ́деся гра́дъ, и вси́ му́жiе во́инстiи изыдо́ша но́щiю путе́мъ вра́тъ, я́же посредѣ́ стѣ́нъ, я́же су́ть у вертогра́да царе́ва, и халде́е о́крестъ гра́да [бѣ́ша]. И побѣже́ [ца́рь седекі́а] путе́мъ пусты́н­нымъ:
и погна́ си́ла Халде́йская вслѣ́дъ царя́, и я́ша его́ во Араво́ѳе иерихо́нстѣмъ, и вся́ си́ла его́ разсы́пася от­ него́:
и поя́ша царя́ и поведо́ша его́ къ царю́ Вавило́нску въ ревла́ѳу: и глаго́ла съ ни́мъ су́дъ:
и сы́ны седекі́ины закла́ предъ очи́ма его́, и о́чи седекі́ины избоде́, и связа́ его́ у́зами, и от­веде́ его́ во Вавило́нъ.
Въ ме́сяцъ же пя́тый, въ седмы́й де́нь ме́сяца, сiе́ лѣ́то девято­е­на́­де­сять Навуходоно́сора царя́ Вавило́нска, прiи́де навузарда́нъ архимаги́ръ, ра́бъ царя́ Вавило́нскаго, во Иерусали́мъ
и зажже́ хра́мъ Госпо́день и до́мъ царе́въ, и вся́ до́мы Иерусали́мли и вся́ до́мы вели́кiя сожже́ архимаги́ръ:
и стѣ́ны Иерусали́мли о́крестъ раскопа́ си́ла Халде́йская.
И оста́нокъ люді́й избы́в­шихъ во гра́дѣ и впа́дшихъ, и́же от­падо́ша ко царю́ Вавило́нску, и про́чее и утвержде́нiе пренесе́ навузарда́нъ во­ево́да.
И от­ ни́щихъ земли́ тоя́ оста́ви архимаги́ръ виногра́ды блюсти́ и вертогра́ды.
И столпы́ мѣ́дяны въ хра́мѣ Госпо́дни, и подста́вы, и мо́ре мѣ́дное су́щее во хра́мѣ Госпо́дни сокруши́ша халде́е, и взя́ша мѣ́дь и́хъ во Вавило́нъ:
и коно́бы, и котлы́ и фiа́лы, и кади́лницы, и вся́ сосу́ды мѣ́дяныя, въ ни́хже служа́ху, взя́ша:
и кади́лницы, и фiа́лы златы́я и сре́бряныя взя́ архимаги́ръ,
столпы́ два́, и мо́ре еди́но, и подста́вы, я́же сотвори́ Соломо́нъ хра́му Госпо́дню: не бѣ́ вѣ́са мѣ́ди всѣ́хъ сосу́довъ.
Осми­на́­де­ся­ти лако́тъ бы́сть высота́ столпа́ еди́наго, и глава́ мѣ́дяна на не́мъ: и высота́ главѣ́ три́ ла́кти, и на главѣ́ мре́жи и шипки́ о́крестъ, вся́ мѣ́дяна: по сему́ же и сто́лпъ вторы́й со мре́жею.
И поя́тъ архимаги́ръ саре́а жерца́ пе́рваго и софо́нiю жерца́ втора́го, и три́ стра́жы вра́тныя:
и от­ гра́да взя́ скопца́ еди́наго, и́же бѣ́ при­­ста́вникъ надъ му́жи во­е́н­ными, и пя́ть муже́й предстоя́щихъ предъ лице́мъ царе́вымъ, обрѣ́тшихся во гра́дѣ, и книго́чiа кня́зя си́лы, и́же стро́яше лю́ди земли́ тоя́, и шестьдеся́тъ муже́й люді́й земли́ тоя́ обрѣ́тшихся во гра́дѣ:
и поя́тъ я́ навузарда́нъ архимаги́ръ, и при­­веде́ я́ къ царю́ Вавило́нскому въ ревла́ѳу.
И порази́ и́хъ ца́рь Вавило́нскiй, и умори́ я́ въ ревла́ѳѣ, въ земли́ Ема́ѳовѣ. И пресели́ся Иу́да свы́ше земли́ сво­ея́.
И лю́дiе оста́в­шiися въ земли́ Иу́довѣ, и́хже оста́ви Навуходоно́соръ ца́рь Вавило́нскiй, и поста́ви надъ ни́ми годолі́ю, сы́на Ахика́мля, сы́на Сафа́ня.
И услы́шаша вси́ кня́зи си́лы са́ми и му́жiе и́хъ, я́ко поста́ви ца́рь Вавило́нскiй годолі́ю, и прiидо́ша къ годолі́и въ Массифу́, и Исма́илъ сы́нъ наѳанiинъ, и Иоана́нъ сы́нъ кари́ѳовъ, и Сараі́а сы́нъ Ѳанама́ѳовъ нетофаѳи́тскiй, и Иезо́нiа сы́нъ Махаѳѳо́въ, са́ми и му́жiе и́хъ [прiидо́ша].
И кля́т­ся и́мъ годолі́а и муже́мъ и́хъ и рече́ и́мъ: не бо́йтеся при­­ше́­ст­вiя халде́евъ: сѣди́те на земли́ и рабо́тайте царю́ Вавило́нскому, и добро́ бу́детъ ва́мъ.
И бы́сть въ ме́сяцъ седмы́й, прiи́де Исма́илъ сы́нъ наѳані́инъ сы́на Елиса́мля от­ сѣ́мене ца́рска, и де́сять муже́й съ ни́мъ, и порази́ годолі́ю, и у́мре, и Иуде́евъ и халде́евъ, и́же съ ни́мъ бя́ху въ Массифѣ́.
И воста́ша вси́ лю́дiе, от­ ма́ла и до вели́ка, и кня́зи си́лъ, и внидо́ша во Еги́петъ, я́ко убоя́шася от­ лица́ Халде́йска.
И бы́сть въ лѣ́то три́десять седмо́е преселе́нiя Иоахи́на царя́ Иу́дина, въ дванадеся́тый ме́сяцъ, въ два́десять седмы́й де́нь ме́сяца, воз­несе́ Евилмарода́хъ ца́рь Вавило́нскiй, въ лѣ́то ца́р­ст­ва сво­его́, главу́ Иоахи́на царя́ Иу́дина, и изведе́ его́ изъ до́му темни́цы его́,
и глаго́ла съ ни́мъ блага́я, и даде́ престо́лъ ему́ свы́ше престо́ловъ царе́й, и́же бя́ху съ ни́мъ въ Вавило́нѣ:
и измѣни́ ри́зы его́ темни́чныя, и ядя́ше хлѣ́бъ съ ни́мъ всегда́, во вся́ дни́ живота́ сво­его́.
И пи́ща его́ от­ до́му ца́рска да́вана бя́ше, и все́ изоби́лiе во дни́ его́, во вся́ дни́ живота́ его́.
Украинский (Огієнко)
І сталося дев́ятого року його царювання, десятого місяця, десятого дня місяця, прийшов Навуходоносор, цар вавилонський, він та все військо його, на Єрусалим, і розтаборився проти нього, і побудували проти нього вала навколо.
І було місто в облозі аж до одинадцятого року царя Седекії.
Дев́ятого дня місяця настав сильний голод у місті, і не було хліба для народу Краю.
І пробитий був пролім у мурі міста, і всі вояки повтікали вночі дорогою брами між двома мурами, що при царському садку, бо халдеї були при місті навколо.
А цар утік дорогою в степ.
А халдейське військо погналося за царем, та й догнали його в єрихонських степах, а все його військо розпорошилося від нього.
І схопили царя, і відвели його до вавилонського царя до Рівли, і там його той засудив.
А синів Седекії зарізали на його очах, а очі Седекії він вибрав, і скував його двома мідяними кайданами, та й відвів його до Вавилону…
А п́ятого місяця, сьомого дня місяця, це дев́ятнадцятий рік царя Навуходоносора, вавилонського царя, прийшов до Єрусалиму Невузар́адан, начальник царської сторожі, слуга вавилонського царя.
І він спалив дім Господній та дім царевий, і всі доми в Єрусалимі, і кожен великий дім спалив огнем.
І мури навколо Єрусалиму порозбивало все халдейське військо, що було з начальником царської сторожі.
А решту народу, що позостався в місті, і тих, що перебігли до вавилонського царя, і решту простого люду повиганяв Невузар́адан, начальник царської сторожі.
А з бідноти Краю начальник царської сторожі позоставив декого за винярів та за рільників.
А мідяні стовпи, що в Господньому домі, і підстави, і мідяне море, що в Господньому домі, халдеї поламали, і віднесли їхню мідь до Вавилону.
І горнята, і лопатки, і ножі, і ложки, і ввесь мідяний посуд, що вживається при службі, позабирали.
І кадильниці, і чаші, усе, що було золоте забрав золото, а що було срібне срібло взяв начальник царської сторожі.
Два стовпи, одне море та ті підстави, що Соломон поробив був для Господнього дому, не було й ваги для всіх цих речей!
Вісімнадцять ліктів високість одного стовпа й одна мідяна маковиця, а високість маковиці три лікті, та мережка, і гранатові яблука на маковиці навколо, усе мідь.
І для другого стовпа з мережкою так само.
І начальник царської сторожі взяв Сераю, первосвященика, і Цефанію, другого священика, та трьох сторожів порога.
А з міста взяв він одного євнуха, що був начальником над військовими, та п́ять чоловіка з тих, що бачать цареве обличчя, що були знайдені в місті, і писаря, зверхника військових відділів, що записував народ Краю до військових відділів, і шістдесят чоловіка з народу Краю, що знаходилися в місті.
І позабирав їх Невузар́адан, начальник царської сторожі, і відвів їх до вавилонсього царя, до Рівли.
І вдарив їх вавилонський цар, і повбивав їх у Рівлі, у гаматовому краї.
І пішов Юда на вигнання з своєї землі.
А народ, що позостався в Юдиному краї, якого позоставив Навуходоносор, вавилонський цар, то настановив над ним Ґедалію, сина Ахікама, Шафанового сина.
І почули всі військові зверхники, вони та люди, що вавилонський цар настановив Ґедалію, то поприходили до Ґедалії до Міцпи і Ізмаїл, син Нетаніїн, і Йоханан, син Кареахів, і Серая, син нетофатянина Танхумета, і Яазанія, син маахатянина, вони та їхні люди.
І присягнув Ґедалія їм та їхнім людям, і сказав їм: Не бійтеся бути підданими халдейцям, осядьте в Краї та служіть вавилонському цареві, і буде вам добре!
І сталося сьомого місяця, прийшов Ізмаїл, син Нетанії, Елішамового сина, з царського насіння, та десять мужів із ним, і вдарили вони Ґедалію, і він помер, і юдеїв, і халдеїв, що були з ними в Міцпі.
І знявся ввесь народ, від малого й аж до великого, та зверхники військ, і пішов до Єгипту, бо боявся халдеїв.
І сталося тридцятого й сьомого року неволі Єгояхіна, Юдиного царя, дванадцятого місяця, двадцять сьомого дня місяця, Евіл-Меродах, цар вавилонський, у році свого зацарювання, змилувався над Єгояхіном, Юдиним царем, і вивів його з дому ув́язнення.
І він говорив із ним ласкаво, і поставив трона його понад трона царів, що були з ним у Вавилоні.
І змінив в́язничну одежу його, і він завжди їв хліб перед ним по всі дні свого життя.
А їжа його, їжа стала, видавалася йому від царя, щоденне щоденно, по всі дні його життя.
Немецкий (GNB)
Da erschien Nebukadnezzar im neunten Regierungsjahr Zidkijas mit allen seinen Truppen vor Jerusalem. Rings um die Stadt ließ er einen Belagerungswall aufschütten. Am 10. Tag des 10. Monats begann die Belagerung
und sie dauerte bis ins elfte Regierungsjahr Zidkijas.
Zuletzt waren die Nahrungsmittel in der Stadt völlig aufgebraucht.

Am 9. Tag des 4. Monats im elften Regierungsjahr Zidkijas

schlugen die Babylonier eine Bresche in die Stadtmauer. Im Schutz der Dunkelheit gelang es König Zidkija und seinen Kriegsleuten, durch den Torweg zwischen den beiden Mauern am königlichen Garten die Stadt zu verlassen und den Belagerungsring zu durchbrechen. Sie flohen in östlicher Richtung zur Jordanebene.
Sofort nahmen babylonische Truppen die Verfolgung auf und holten Zidkija in der Ebene bei Jericho ein. Von seinen Kriegsleuten im Stich gelassen,
wurde er gefangen genommen und nach Ribla vor den König von Babylonien gebracht. Nebukadnezzar selbst sprach ihm das Urteil.
Zidkija musste mit ansehen, wie seine Söhne abgeschlachtet wurden; dann stach man ihm die Augen aus und brachte ihn, mit Ketten gefesselt, nach Babylon.
Im 19. Regierungsjahr Nebukadnezzars, am 7. Tag des 5. Monats, traf Nebusaradan, der Befehlshaber der königlichen Leibwache, einer der engsten Vertrauten des Babylonierkönigs, in Jerusalem ein.
Er ließ den Tempel des HERRN, den Königspalast und alle vornehmen Häuser Jerusalems niederbrennen. Auch alle anderen Häuser gingen in Flammen auf.
Seine Truppen rissen die Mauern der Stadt ringsum nieder.
Nebusaradan ließ die restliche Stadtbevölkerung und alle, die zu den Babyloniern übergelaufen waren, gefangen wegführen.
Nur aus der ärmsten Schicht der Landbevölkerung ließ er eine Anzahl zurück, damit sie die Weinberge und Äcker bestellten.
Die Babylonier zertrümmerten die bronzenen Säulen, die vor dem Tempel des HERRN aufgestellt waren, ebenso die Kesselwagen und das große Bronzebecken, und schafften das ganze Metall nach Babylon.
Sie nahmen die Töpfe und Schaufeln und Messer und Pfannen mit, alle Bronzegeräte, die für den Tempeldienst gebraucht worden waren.
Auch die Feuerbecken und Schalen, überhaupt alle goldenen und silbernen Geräte nahm Nebusaradan mit.
Für die beiden Säulen, das große Becken und die Kesselwagen hatte König Salomo eine ungeheure Menge Bronze verarbeitet.
Die beiden Säulen waren neun Meter hoch; jede trug ein bronzenes Kapitell von eineinhalb Meter Höhe. Die Kapitelle waren ringsum mit Bandgeflecht und Granatäpfeln aus Bronze verziert.
Nebusaradan, der Befehlshaber der Leibwache, ließ den Oberpriester Seraja, seinen Stellvertreter Zefanja und die drei Torhüter festnehmen.
In der Stadt fanden sich außerdem noch ein hoher Offizier, fünf Männer aus der nächsten Umgebung des Königs, der Beamte, der für die Musterung des Heeres verantwortlich war, und sechzig wichtige Männer aus dem Gebiet von Juda. Auch sie ließ Nebusaradan verhaften
und brachte sie zum König von Babylonien nach Ribla in der Provinz Hamat.
Dort ließ Nebukadnezzar sie hinrichten.

So wurde das Volk von Juda aus seinem Land in die Verbannung geführt.

Über den Rest der Bevölkerung, der im Land Juda zurückgeblieben war, setzte Nebukadnezzar Gedalja, den Sohn Ahikams und Enkel Schafans, als Statthalter ein.
Als die Truppenführer aus Juda, die den Babyloniern nicht in die Hände gefallen waren, davon hörten, kamen sie alle mit ihren Männern zu Gedalja nach Mizpa. Es waren Jischmaël, der Sohn von Netanja, Johanan, der Sohn von Kareach, Seraja, der Sohn von Tanhumet aus Netofa, und Jaasanja aus Maacha.
Gedalja sagte zu ihnen und ihren Männern: »Ich gebe euch mein Wort: Ihr braucht keine Angst vor den Babyloniern zu haben. Bleibt im Land und unterwerft euch dem König von Babylonien, dann wird euch nichts geschehen!«
Aber im siebten Monat jenes Jahres kam Jischmaël, der Sohn von Netanja und Enkel von Elischama aus der königlichen Familie, mit zehn Männern nach Mizpa. Sie töteten Gedalja und alle Judäer und Babylonier, die bei ihm waren.
Aus Angst vor der Rache der Babylonier flüchtete die ganze Bevölkerung, vornehme wie einfache Leute, zusammen mit den Truppenführern nach Ägypten.
Als Ewil-Merodach König von Babylonien wurde, begnadigte er noch im selben Jahr König Jojachin von Juda und holte ihn aus dem Gefängnis. Das geschah im 37. Jahr der Gefangenschaft Jojachins, am 27. Tag des 12. Monats.
Der neue König behandelte Jojachin freundlich und gab ihm eine Ehrenstellung unter den fremden Königen, die genau wie Jojachin nach Babylon gebracht worden waren.
Jojachin durfte seine Gefängniskleidung ablegen und zeitlebens an der königlichen Tafel speisen.
Auf Anordnung des babylonischen Königs wurde ihm bis zu seinem Tod täglich alles geliefert, was er zu seinem Unterhalt brauchte.
1 Седекия захвачен в Иерихоне при попытке бегства, ослеплен и в оковах отведен в Вавилон; 8 дом Господень, дом царя и все дома большие сожжены и стены города разрушены; весь народ, кроме бедняков, отведен в Вавилон; 13 сокровища дома Господня изломаны; старшие в народе отведены в Ривлу и умерщвлены; 22 Годолия поставлен Навуходоносором начальником над землею, но поражен в Массифе Исмаилом из племени царского; 26 оставшиеся, боясь Халдеев, убежали в Египет; 27 Иехония пользуется в плену милостью царя Вавилонского и получает содержание.
В девятый год царствования своего, в десятый месяц, в десятый день месяца, пришел Навуходоносор, царь Вавилонский, со всем войском своим к Иерусалиму, и осадил его, и устроил вокруг него вал.
И находился город в осаде до одиннадцатого года царя Седекии.
В девятый день месяца усилился голод в городе, и не было хлеба у народа земли.
И взят был город, и побежали все военные ночью по дороге к воротам, между двумя стенами, что подле царского сада; Халдеи же стояли вокруг города, и царь ушел дорогою к равнине.
И погналось войско Халдейское за царем, и настигли его на равнинах Иерихонских, и все войско его разбежалось от него.
И взяли царя, и отвели его к царю Вавилонскому в Ривлу, и произвели над ним суд:
и сыновей Седекии закололи пред глазами его, а самому Седекии ослепили глаза и сковали его оковами, и отвели его в Вавилон.
В пятый месяц, в седьмой день месяца, то есть в девятнадцатый год Навуходоносора, царя Вавилонского, пришел Навузардан, начальник телохранителей, слуга царя Вавилонского, в Иерусалим
и сжег дом Господень и дом царя, и все домы в Иерусалиме, и все домы большие сожег огнем;
и стены вокруг Иерусалима разрушило войско Халдейское, бывшее у начальника телохранителей.
И прочий народ, остававшийся в городе, и переметчиков, которые передались царю Вавилонскому, и прочий простой народ выселил Навузардан, начальник телохранителей.
Только несколько из бедного народа земли оставил начальник телохранителей работниками в виноградниках и землепашцами.
И столбы медные, которые были у дома Господня, и подставы, и море медное, которое в доме Господнем, изломали Халдеи, и отнесли медь их в Вавилон;
и тазы, и лопатки, и ножи, и ложки, и все сосуды медные, которые употреблялись при служении, взяли;
и кадильницы, и чаши, что было золотое и что было серебряное, взял начальник телохранителей:
столбы числом два, море одно, и подставы, которые сделал Соломон в дом Господень, – меди во всех сих вещах не было весу.
Восемнадцать локтей вышины в одном столбе; венец на нем медный, а вышина венца три локтя, и сетка и гранатовые яблоки вокруг венца – все из меди. То же и на другом столбе с сеткою.
И взял начальник телохранителей Сераию первосвященника и Цефанию, священника второго, и трех, стоявших на страже у порога.
И из города взял одного евнуха, который был начальствующим над людьми военными, и пять человек, предстоявших лицу царя, которые находились в городе, и писца главного в войске, записывавшего в войско народ земли, и шестьдесят человек из народа земли, находившихся в городе.
И взял их Навузардан, начальник телохранителей, и отвел их к царю Вавилонскому в Ривлу.
И поразил их царь Вавилонский, и умертвил их в Ривле, в земле Емаф. И выселены Иудеи из земли своей.
Над народом же, остававшимся в земле Иудейской, который оставил Навуходоносор, царь Вавилонский, – над ними поставил начальником Годолию, сына Ахикама, сына Шафанова.
Когда услышали все военачальники, они и люди их, что царь Вавилонский поставил начальником Годолию, то пришли к Годолии в Массифу, и именно: Исмаил, сын Нефании, и Иоханан, сын Карея, и Сераия, сын Танхумефа из Нетофафа, и Иезания, сын Маахитянина, они и люди их.
И поклялся Годолия им и людям их, и сказал им: не бойтесь быть подвластными Халдеям, селитесь на земле и служите царю Вавилонскому, и будет хорошо вам.
Но в седьмой месяц пришел Исмаил, сын Нефании, сына Елишамы, из племени царского, с десятью человеками, и поразил Годолию, и он умер, и Иудеев и Халдеев, которые были с ним в Массифе.
И встал весь народ, от малого до большого, и военачальники, и пошли в Египет, потому что боялись Халдеев.
В тридцать седьмой год переселения Иехонии, царя Иудейского, в двенадцатый месяц, в двадцать седьмой день месяца, Евилмеродах, царь Вавилонский, в год своего воцарения, вывел Иехонию, царя Иудейского, из дома темничного
и говорил с ним дружелюбно, и поставил престол его выше престола царей, которые были у него в Вавилоне;
и переменил темничные одежды его, и он всегда имел пищу у него, во все дни жизни его.
И содержание его, содержание постоянное, выдаваемо было ему от царя, изо дня в день, во все дни жизни его.
Толкования стиха Скопировать ссылку Скопировать текст Добавить в избранное
Библ. энциклопедия Библейский словарь Словарь библ. образов Практическая симфония
Цитата из Библии каждое утро
TG: t.me/azbible
Viber: vb.me/azbible