Скрыть
25:2
25:20
25:28
25:29
25:30
Церковнославянский (рус)
И бы́сть въ лѣ́то девя́тое ца́р­ст­ва его́, въ ме́сяцъ деся́тый, прiи́де Навуходоно́соръ ца́рь Вавило́нскiй и вся́ си́ла его́ на Иерусали́мъ: и обступи́ его́ от­всю́ду, и созда́ша о́крестъ его́ бойни́цы.
И бы́сть гра́дъ во облеже́нiи до перваго­на́­де­сять лѣ́та ца́р­ст­ва седекі́ина, девя́таго дне́ ме́сяца:
и превоз­мо́же во гра́дѣ гла́дъ, и не бы́сть хлѣ́ба лю́демъ земли́ тоя́:
и разсѣ́деся гра́дъ, и вси́ му́жiе во́инстiи изыдо́ша но́щiю путе́мъ вра́тъ, я́же посредѣ́ стѣ́нъ, я́же су́ть у вертогра́да царе́ва, и халде́е о́крестъ гра́да [бѣ́ша]. И побѣже́ [ца́рь седекі́а] путе́мъ пусты́н­нымъ:
и погна́ си́ла Халде́йская вслѣ́дъ царя́, и я́ша его́ во Араво́ѳе иерихо́нстѣмъ, и вся́ си́ла его́ разсы́пася от­ него́:
и поя́ша царя́ и поведо́ша его́ къ царю́ Вавило́нску въ ревла́ѳу: и глаго́ла съ ни́мъ су́дъ:
и сы́ны седекі́ины закла́ предъ очи́ма его́, и о́чи седекі́ины избоде́, и связа́ его́ у́зами, и от­веде́ его́ во Вавило́нъ.
Въ ме́сяцъ же пя́тый, въ седмы́й де́нь ме́сяца, сiе́ лѣ́то девято­е­на́­де­сять Навуходоно́сора царя́ Вавило́нска, прiи́де навузарда́нъ архимаги́ръ, ра́бъ царя́ Вавило́нскаго, во Иерусали́мъ
и зажже́ хра́мъ Госпо́день и до́мъ царе́въ, и вся́ до́мы Иерусали́мли и вся́ до́мы вели́кiя сожже́ архимаги́ръ:
и стѣ́ны Иерусали́мли о́крестъ раскопа́ си́ла Халде́йская.
И оста́нокъ люді́й избы́в­шихъ во гра́дѣ и впа́дшихъ, и́же от­падо́ша ко царю́ Вавило́нску, и про́чее и утвержде́нiе пренесе́ навузарда́нъ во­ево́да.
И от­ ни́щихъ земли́ тоя́ оста́ви архимаги́ръ виногра́ды блюсти́ и вертогра́ды.
И столпы́ мѣ́дяны въ хра́мѣ Госпо́дни, и подста́вы, и мо́ре мѣ́дное су́щее во хра́мѣ Госпо́дни сокруши́ша халде́е, и взя́ша мѣ́дь и́хъ во Вавило́нъ:
и коно́бы, и котлы́ и фiа́лы, и кади́лницы, и вся́ сосу́ды мѣ́дяныя, въ ни́хже служа́ху, взя́ша:
и кади́лницы, и фiа́лы златы́я и сре́бряныя взя́ архимаги́ръ,
столпы́ два́, и мо́ре еди́но, и подста́вы, я́же сотвори́ Соломо́нъ хра́му Госпо́дню: не бѣ́ вѣ́са мѣ́ди всѣ́хъ сосу́довъ.
Осми­на́­де­ся­ти лако́тъ бы́сть высота́ столпа́ еди́наго, и глава́ мѣ́дяна на не́мъ: и высота́ главѣ́ три́ ла́кти, и на главѣ́ мре́жи и шипки́ о́крестъ, вся́ мѣ́дяна: по сему́ же и сто́лпъ вторы́й со мре́жею.
И поя́тъ архимаги́ръ саре́а жерца́ пе́рваго и софо́нiю жерца́ втора́го, и три́ стра́жы вра́тныя:
и от­ гра́да взя́ скопца́ еди́наго, и́же бѣ́ при­­ста́вникъ надъ му́жи во­е́н­ными, и пя́ть муже́й предстоя́щихъ предъ лице́мъ царе́вымъ, обрѣ́тшихся во гра́дѣ, и книго́чiа кня́зя си́лы, и́же стро́яше лю́ди земли́ тоя́, и шестьдеся́тъ муже́й люді́й земли́ тоя́ обрѣ́тшихся во гра́дѣ:
и поя́тъ я́ навузарда́нъ архимаги́ръ, и при­­веде́ я́ къ царю́ Вавило́нскому въ ревла́ѳу.
И порази́ и́хъ ца́рь Вавило́нскiй, и умори́ я́ въ ревла́ѳѣ, въ земли́ Ема́ѳовѣ. И пресели́ся Иу́да свы́ше земли́ сво­ея́.
И лю́дiе оста́в­шiися въ земли́ Иу́довѣ, и́хже оста́ви Навуходоно́соръ ца́рь Вавило́нскiй, и поста́ви надъ ни́ми годолі́ю, сы́на Ахика́мля, сы́на Сафа́ня.
И услы́шаша вси́ кня́зи си́лы са́ми и му́жiе и́хъ, я́ко поста́ви ца́рь Вавило́нскiй годолі́ю, и прiидо́ша къ годолі́и въ Массифу́, и Исма́илъ сы́нъ наѳанiинъ, и Иоана́нъ сы́нъ кари́ѳовъ, и Сараі́а сы́нъ Ѳанама́ѳовъ нетофаѳи́тскiй, и Иезо́нiа сы́нъ Махаѳѳо́въ, са́ми и му́жiе и́хъ [прiидо́ша].
И кля́т­ся и́мъ годолі́а и муже́мъ и́хъ и рече́ и́мъ: не бо́йтеся при­­ше́­ст­вiя халде́евъ: сѣди́те на земли́ и рабо́тайте царю́ Вавило́нскому, и добро́ бу́детъ ва́мъ.
И бы́сть въ ме́сяцъ седмы́й, прiи́де Исма́илъ сы́нъ наѳані́инъ сы́на Елиса́мля от­ сѣ́мене ца́рска, и де́сять муже́й съ ни́мъ, и порази́ годолі́ю, и у́мре, и Иуде́евъ и халде́евъ, и́же съ ни́мъ бя́ху въ Массифѣ́.
И воста́ша вси́ лю́дiе, от­ ма́ла и до вели́ка, и кня́зи си́лъ, и внидо́ша во Еги́петъ, я́ко убоя́шася от­ лица́ Халде́йска.
И бы́сть въ лѣ́то три́десять седмо́е преселе́нiя Иоахи́на царя́ Иу́дина, въ дванадеся́тый ме́сяцъ, въ два́десять седмы́й де́нь ме́сяца, воз­несе́ Евилмарода́хъ ца́рь Вавило́нскiй, въ лѣ́то ца́р­ст­ва сво­его́, главу́ Иоахи́на царя́ Иу́дина, и изведе́ его́ изъ до́му темни́цы его́,
и глаго́ла съ ни́мъ блага́я, и даде́ престо́лъ ему́ свы́ше престо́ловъ царе́й, и́же бя́ху съ ни́мъ въ Вавило́нѣ:
и измѣни́ ри́зы его́ темни́чныя, и ядя́ше хлѣ́бъ съ ни́мъ всегда́, во вся́ дни́ живота́ сво­его́.
И пи́ща его́ от­ до́му ца́рска да́вана бя́ше, и все́ изоби́лiе во дни́ его́, во вся́ дни́ живота́ его́.
Еврейский
וַיְהִי בִשְׁנַת הַתְּשִׁיעִית לְמָלְכוֹ, בַּחֹדֶשׁ הָעֲשִׂירִי בֶּעָשׂוֹר לַחֹדֶשׁ, בָּא נְבֻכַדְנֶאצַּר מֶלֶךְ־בָּבֶל הוּא וְכָל־חֵילוֹ עַל־יְרוּשָׁלִַם וַיִּחַן עָלֶיהָ; וַיִּבְנוּ עָלֶיהָ דָּיֵק סָבִיב׃
וַתָּבֹא הָעִיר בַּמָּצוֹר; עַד עַשְׁתֵּי עֶשְׂרֵה שָׁנָה, לַמֶּלֶךְ צִדְקִיָּהוּ׃
בְּתִשְׁעָה לַחֹדֶשׁ, וַיֶּחֱזַק הָרָעָב בָּעִיר; וְלֹא־הָיָה לֶחֶם לְעַם הָאָרֶץ׃
וַתִּבָּקַע הָעִיר, וְכָל־אַנְשֵׁי הַמִּלְחָמָה הַלַּיְלָה דֶּרֶךְ שַׁעַר בֵּין הַחֹמֹתַיִם, אֲשֶׁר עַל־גַּן הַמֶּלֶךְ, וְכַשְׂדִּים עַל־הָעִיר סָבִיב; וַיֵּלֶךְ דֶּרֶךְ הָעֲרָבָה׃
וַיִּרְדְּפוּ חֵיל־כַּשְׂדִּים אַחַר הַמֶּלֶךְ, וַיַּשִּׂגוּ אֹתוֹ בְּעַרְבוֹת יְרֵחוֹ; וְכָל־חֵילוֹ, נָפֹצוּ מֵעָלָיו׃
וַיִּתְפְּשׂוּ אֶת־הַמֶּלֶךְ, וַיַּעֲלוּ אֹתוֹ אֶל־מֶלֶךְ בָּבֶל רִבְלָתָה; וַיְדַבְּרוּ אִתּוֹ מִשְׁפָּט׃
וְאֶת־בְּנֵי צִדְקִיָּהוּ, שָׁחֲטוּ לְעֵינָיו; וְאֶת־עֵינֵי צִדְקִיָּהוּ עִוֵּר, וַיַּאַסְרֵהוּ בַנְחֻשְׁתַּיִם, וַיְבִאֵהוּ בָּבֶל׃ ס
וּבַחֹדֶשׁ הַחֲמִישִׁי בְּשִׁבְעָה לַחֹדֶשׁ, הִיא, שְׁנַת תְּשַׁע־עֶשְׂרֵה שָׁנָה, לַמֶּלֶךְ נְבֻכַדְנֶאצַּר מֶלֶךְ־בָּבֶל; בָּא נְבוּזַרְאֲדָן רַב־טַבָּחִים עֶבֶד מֶלֶךְ־בָּבֶל יְרוּשָׁלִָם׃
וַיִּשְׂרֹף אֶת־בֵּית־יְהוָה וְאֶת־בֵּית הַמֶּלֶךְ; וְאֵת כָּל־בָּתֵּי יְרוּשָׁלִַם וְאֶת־כָּל־בֵּית גָּדוֹל שָׂרַף בָּאֵשׁ׃
וְאֶת־חוֹמֹת יְרוּשָׁלִַם סָבִיב; נָתְצוּ כָּל־חֵיל כַּשְׂדִּים, אֲשֶׁר רַב־טַבָּחִים׃
וְאֵת יֶתֶר הָעָם הַנִּשְׁאָרִים בָּעִיר, וְאֶת־הַנֹּפְלִים אֲשֶׁר נָפְלוּ עַל־הַמֶּלֶךְ בָּבֶל, וְאֵת יֶתֶר הֶהָמוֹן; הֶגְלָה נְבוּזַרְאֲדָן רַב־טַבָּחִים׃
וּמִדַּלַּת הָאָרֶץ, הִשְׁאִיר רַב־טַבָּחִים; לְכֹרְמִים וּלְיֹגְבִים׃
וְאֶת־עַמּוּדֵי הַנְּחֹשֶׁת אֲשֶׁר בֵּית־יְהוָה, וְאֶת־הַמְּכֹנוֹת וְאֶת־יָם הַנְּחֹשֶׁת אֲשֶׁר בְּבֵית־יְהוָה שִׁבְּרוּ כַשְׂדִּים; וַיִּשְׂאוּ אֶת־נְחֻשְׁתָּם בָּבֶלָה׃
וְאֶת־הַסִּירֹת וְאֶת־הַיָּעִים וְאֶת־הַמְזַמְּרוֹת וְאֶת־הַכַּפּוֹת, וְאֵת כָּל־כְּלֵי הַנְּחֹשֶׁת אֲשֶׁר יְשָׁרְתוּ־בָם לָקָחוּ׃
וְאֶת־הַמַּחְתּוֹת וְאֶת־הַמִּזְרָקוֹת, אֲשֶׁר זָהָב זָהָב, וַאֲשֶׁר־כֶּסֶף כָּסֶף; לָקַח רַב־טַבָּחִים׃
הָעַמּוּדִים שְׁנַיִם, הַיָּם הָאֶחָד וְהַמְּכֹנוֹת, אֲשֶׁר־עָשָׂה שְׁלֹמֹה לְבֵית יְהוָה; לֹא־הָיָה מִשְׁקָל, לִנְחֹשֶׁת כָּל־הַכֵּלִים הָאֵלֶּה׃
שְׁמֹנֶה עֶשְׂרֵה אַמָּה קוֹמַת הָעַמּוּד הָאֶחָד, וְכֹתֶרֶת עָלָיו נְחֹשֶׁת וְקוֹמַת הַכֹּתֶרֶת שָׁלֹשׁ אַמָּה (אַמּוֹת), וּשְׂבָכָה וְרִמֹּנִים עַל־הַכֹּתֶרֶת סָבִיב הַכֹּל נְחֹשֶׁת; וְכָאֵלֶּה לַעַמּוּד הַשֵּׁנִי עַל־הַשְּׂבָכָה׃
וַיִּקַּח רַב־טַבָּחִים, אֶת־שְׂרָיָה כֹּהֵן הָרֹאשׁ, וְאֶת־צְפַנְיָהוּ כֹּהֵן מִשְׁנֶה; וְאֶת־שְׁלֹשֶׁת שֹׁמְרֵי הַסַּף׃
וּמִן־הָעִיר לָקַח סָרִיס אֶחָד אֲשֶׁר־הוּא פָקִיד עַל־אַנְשֵׁי הַמִּלְחָמָה, וַחֲמִשָּׁה אֲנָשִׁים מֵרֹאֵי פְנֵי־הַמֶּלֶךְ אֲשֶׁר נִמְצְאוּ בָעִיר, וְאֵת, הַסֹּפֵר שַׂר הַצָּבָא, הַמַּצְבִּא אֶת־עַם הָאָרֶץ; וְשִׁשִּׁים אִישׁ מֵעַם הָאָרֶץ, הַנִּמְצְאִים בָּעִיר׃
וַיִּקַּח אֹתָם, נְבוּזַרְאֲדָן רַב־טַבָּחִים; וַיֹּלֶךְ אֹתָם עַל־מֶלֶךְ בָּבֶל רִבְלָתָה׃
וַיַּךְ אֹתָם מֶלֶךְ בָּבֶל וַיְמִיתֵם בְּרִבְלָה בְּאֶרֶץ חֲמָת; וַיִּגֶל יְהוּדָה מֵעַל אַדְמָתוֹ׃
וְהָעָם, הַנִּשְׁאָר בְּאֶרֶץ יְהוּדָה, אֲשֶׁר הִשְׁאִיר, נְבוּכַדְנֶאצַּר מֶלֶךְ בָּבֶל; וַיַּפְקֵד עֲלֵיהֶם, אֶת־גְּדַלְיָהוּ בֶּן־אֲחִיקָם בֶּן־שָׁפָן׃ פ
וַיִּשְׁמְעוּ כָל־שָׂרֵי הַחֲיָלִים הֵמָּה וְהָאֲנָשִׁים, כִּי־הִפְקִיד מֶלֶךְ־בָּבֶל אֶת־גְּדַלְיָהוּ, וַיָּבֹאוּ אֶל־גְּדַלְיָהוּ הַמִּצְפָּה; וְיִשְׁמָעֵאל בֶּן־נְתַנְיָה וְיוֹחָנָן בֶּן־קָרֵחַ וּשְׂרָיָה בֶן־תַּנְחֻמֶת הַנְּטֹפָתִי, וְיַאֲזַנְיָהוּ בֶּן־הַמַּעֲכָתִי, הֵמָּה וְאַנְשֵׁיהֶם׃
וַיִּשָּׁבַע לָהֶם גְּדַלְיָהוּ וּלְאַנְשֵׁיהֶם, וַיֹּאמֶר לָהֶם, אַל־תִּירְאוּ מֵעַבְדֵי הַכַּשְׂדִּים; שְׁבוּ בָאָרֶץ, וְעִבְדוּ אֶת־מֶלֶךְ בָּבֶל וְיִטַב לָכֶם׃ ס
וַיְהִי בַּחֹדֶשׁ הַשְּׁבִיעִי, בָּא יִשְׁמָעֵאל בֶּן־נְתַנְיָה בֶּן־אֱלִישָׁמָע מִזֶּרַע הַמְּלוּכָה, וַעֲשָׂרָה אֲנָשִׁים אִתּוֹ, וַיַּכּוּ אֶת־גְּדַלְיָהוּ וַיָּמֹת; וְאֶת־הַיְּהוּדִים וְאֶת־הַכַּשְׂדִּים, אֲשֶׁר־הָיוּ אִתּוֹ בַּמִּצְפָּה׃
וַיָּקֻמוּ כָל־הָעָם מִקָּטֹן וְעַד־גָּדוֹל וְשָׂרֵי הַחֲיָלִים, וַיָּבֹאוּ מִצְרָיִם; כִּי יָרְאוּ מִפְּנֵי כַשְׂדִּים׃ פ
וַיְהִי בִשְׁלֹשִׁים וָשֶׁבַע שָׁנָה, לְגָלוּת יְהוֹיָכִין מֶלֶךְ־יְהוּדָה, בִּשְׁנֵים עָשָׂר חֹדֶשׁ, בְּעֶשְׂרִים וְשִׁבְעָה לַחֹדֶשׁ; נָשָׂא אֱוִיל מְרֹדַךְ מֶלֶךְ בָּבֶל בִּשְׁנַת מָלְכוֹ, אֶת־רֹאשׁ יְהוֹיָכִין מֶלֶךְ־יְהוּדָה מִבֵּית כֶּלֶא׃
וַיְדַבֵּר אִתּוֹ טֹבוֹת; וַיִּתֵּן אֶת־כִּסְאוֹ, מֵעַל, כִּסֵּא הַמְּלָכִים אֲשֶׁר אִתּוֹ בְּבָבֶל׃
וְשִׁנָּא אֵת בִּגְדֵי כִלְאוֹ; וְאָכַל לֶחֶם תָּמִיד לְפָנָיו כָּל־יְמֵי חַיָּיו׃
וַאֲרֻחָתוֹ, אֲרֻחַת תָּמִיד נִתְּנָה־לּוֹ מֵאֵת הַמֶּלֶךְ דְּבַר־יוֹם בְּיוֹמוֹ; כֹּל יְמֵי חַיָּו׃
Украинский (Огієнко)
І сталося дев́ятого року його царювання, десятого місяця, десятого дня місяця, прийшов Навуходоносор, цар вавилонський, він та все військо його, на Єрусалим, і розтаборився проти нього, і побудували проти нього вала навколо.
І було місто в облозі аж до одинадцятого року царя Седекії.
Дев́ятого дня місяця настав сильний голод у місті, і не було хліба для народу Краю.
І пробитий був пролім у мурі міста, і всі вояки повтікали вночі дорогою брами між двома мурами, що при царському садку, бо халдеї були при місті навколо.
А цар утік дорогою в степ.
А халдейське військо погналося за царем, та й догнали його в єрихонських степах, а все його військо розпорошилося від нього.
І схопили царя, і відвели його до вавилонського царя до Рівли, і там його той засудив.
А синів Седекії зарізали на його очах, а очі Седекії він вибрав, і скував його двома мідяними кайданами, та й відвів його до Вавилону…
А п́ятого місяця, сьомого дня місяця, це дев́ятнадцятий рік царя Навуходоносора, вавилонського царя, прийшов до Єрусалиму Невузар́адан, начальник царської сторожі, слуга вавилонського царя.
І він спалив дім Господній та дім царевий, і всі доми в Єрусалимі, і кожен великий дім спалив огнем.
І мури навколо Єрусалиму порозбивало все халдейське військо, що було з начальником царської сторожі.
А решту народу, що позостався в місті, і тих, що перебігли до вавилонського царя, і решту простого люду повиганяв Невузар́адан, начальник царської сторожі.
А з бідноти Краю начальник царської сторожі позоставив декого за винярів та за рільників.
А мідяні стовпи, що в Господньому домі, і підстави, і мідяне море, що в Господньому домі, халдеї поламали, і віднесли їхню мідь до Вавилону.
І горнята, і лопатки, і ножі, і ложки, і ввесь мідяний посуд, що вживається при службі, позабирали.
І кадильниці, і чаші, усе, що було золоте забрав золото, а що було срібне срібло взяв начальник царської сторожі.
Два стовпи, одне море та ті підстави, що Соломон поробив був для Господнього дому, не було й ваги для всіх цих речей!
Вісімнадцять ліктів високість одного стовпа й одна мідяна маковиця, а високість маковиці три лікті, та мережка, і гранатові яблука на маковиці навколо, усе мідь.
І для другого стовпа з мережкою так само.
І начальник царської сторожі взяв Сераю, первосвященика, і Цефанію, другого священика, та трьох сторожів порога.
А з міста взяв він одного євнуха, що був начальником над військовими, та п́ять чоловіка з тих, що бачать цареве обличчя, що були знайдені в місті, і писаря, зверхника військових відділів, що записував народ Краю до військових відділів, і шістдесят чоловіка з народу Краю, що знаходилися в місті.
І позабирав їх Невузар́адан, начальник царської сторожі, і відвів їх до вавилонсього царя, до Рівли.
І вдарив їх вавилонський цар, і повбивав їх у Рівлі, у гаматовому краї.
І пішов Юда на вигнання з своєї землі.
А народ, що позостався в Юдиному краї, якого позоставив Навуходоносор, вавилонський цар, то настановив над ним Ґедалію, сина Ахікама, Шафанового сина.
І почули всі військові зверхники, вони та люди, що вавилонський цар настановив Ґедалію, то поприходили до Ґедалії до Міцпи і Ізмаїл, син Нетаніїн, і Йоханан, син Кареахів, і Серая, син нетофатянина Танхумета, і Яазанія, син маахатянина, вони та їхні люди.
І присягнув Ґедалія їм та їхнім людям, і сказав їм: Не бійтеся бути підданими халдейцям, осядьте в Краї та служіть вавилонському цареві, і буде вам добре!
І сталося сьомого місяця, прийшов Ізмаїл, син Нетанії, Елішамового сина, з царського насіння, та десять мужів із ним, і вдарили вони Ґедалію, і він помер, і юдеїв, і халдеїв, що були з ними в Міцпі.
І знявся ввесь народ, від малого й аж до великого, та зверхники військ, і пішов до Єгипту, бо боявся халдеїв.
І сталося тридцятого й сьомого року неволі Єгояхіна, Юдиного царя, дванадцятого місяця, двадцять сьомого дня місяця, Евіл-Меродах, цар вавилонський, у році свого зацарювання, змилувався над Єгояхіном, Юдиним царем, і вивів його з дому ув́язнення.
І він говорив із ним ласкаво, і поставив трона його понад трона царів, що були з ним у Вавилоні.
І змінив в́язничну одежу його, і він завжди їв хліб перед ним по всі дні свого життя.
А їжа його, їжа стала, видавалася йому від царя, щоденне щоденно, по всі дні його життя.
وفي السنة التاسعة لملكه في الشهر العاشر في عاشر الشهر جاء نبوخذناصّر ملك بابل هو وكل جيشه على اورشليم ونزل عليها وبنوا عليها ابراجا حولها.
ودخلت المدينة تحت الحصار الى السنة الحادية عشرة للملك صدقيا.
في تاسع الشهر اشتد الجوع في المدينة ولم يكن خبز لشعب الارض.
فثغرت المدينة وهرب جميع رجال القتال ليلا من طريق الباب بين السورين اللذين نحو جنة الملك. وكان الكلدانيون حول المدينة مستديرين. فذهبوا في طريق البرية.
فتبعت جيوش الكلدانيين الملك فادركوه في برية اريحا وتفرقت جميع جيوشه عنه.
فأخذوا الملك واصعدوه الى ملك بابل الى ربلة وكلموه بالقضاء عليه.
وقتلوا بني صدقيا امام عينيه. وقلعوا عيني صدقيا وقيدوه بسلسلتين من نحاس وجاءوا به الى بابل
وفي الشهر الخامس في سابع الشهر وهي السنة التاسعة عشرة للملك نبوخذناصّر ملك بابل جاء نبوزرادان رئيس الشرط عبد ملك بابل الى اورشليم.
واحرق بيت الرب وبيت الملك وكل بيوت اورشليم وكل بيوت العظماء احرقها بالنار.
وجميع اسوار اورشليم مستديرا هدمها كل جيوش الكلدانيين الذين مع رئيس الشرط.
وبقية الشعب الذين بقوا في المدينة والهاربون الذين هربوا الى ملك بابل وبقية الجمهور سباهم نبوزرادان رئيس الشرط.
ولكن رئيس الشرط ابقى من مساكين الارض كرامين وفلاحين.
واعمدة النحاس التي في بيت الرب والقواعد وبحر النحاس الذي في بيت الرب كسّرها الكلدانيون وحملوا نحاسها الى بابل.
والقدور والرفوش والمقاص والصحون وجميع آنية النحاس التي كانوا يخدمون بها اخذوها
والمجامر والمناضح. ما كان من ذهب فالذهب وما كان من فضة فالفضة اخذها رئيس الشرط.
والعمودان والبحر الواحد والقواعد التي عملها سليمان لبيت الرب لم يكن وزن لنحاس كل هذه الادوات.
ثماني عشرة ذراعا ارتفاع العمود الواحد وعليه تاج من نحاس وارتفاع التاج ثلاث اذرع والشبكة والرمانات التي على التاج مستديرة جميعها من نحاس. وكان للعمود الثاني مثل هذه على الشبكة
واخذ رئيس الشرط سرايا الكاهن الرئيس وصفنيا الكاهن الثاني وحارسي الباب الثلاثة.
ومن المدينة اخذ خصيا واحدا كان وكيلا على رجال الحرب وخمسة رجال من الذين ينظرون وجه الملك الذين وجدوا في المدينة وكاتب رئيس الجند الذي كان يجمع شعب الارض وستين رجلا من شعب الارض الموجودين في المدينة
واخذهم نبوزرادان رئيس الشرط وسار بهم الى ملك بابل الى ربلة.
فضربهم ملك بابل وقتلهم في ربلة في ارض حماة. فسبي يهوذا من ارضه
واما الشعب الذي بقي في ارض يهوذا الذين ابقاهم نبوخذناصّر ملك بابل فوكّل عليهم جدليا بن اخيقام بن شافان.
ولما سمع جميع رؤساء الجيوش هم ورجالهم ان ملك بابل قد وكّل جدليا أتوا الى جدليا الى المصفاة وهم اسماعيل بن نثنيا ويوحنان بن قاريح وسرايا بن تنحومث النطوفاتي ويازنيا ابن المعكي هم ورجالهم.
وحلف جدليا لهم ولرجالهم وقال لهم لا تخافوا من عبيد الكلدانيين. اسكنوا الارض وتعبّدوا لملك بابل فيكون لكم خير.
وفي الشهر السابع جاء اسماعيل بن نثنيا بن اليشمع من النسل الملكي وعشرة رجال معه وضربوا جدليا فمات وايضا اليهود والكلدانيين الذين معه في المصفاة.
فقام جميع الشعب من الصغير الى الكبير ورؤساء الجيوش وجاءوا الى مصر لانهم خافوا من الكلدانيين
وفي السنة السابعة والثلاثين لسبي يهوياكين ملك يهوذا في الشهر الثاني عشر في السابع والعشرين من الشهر رفع اويل مرودخ ملك بابل في سنة تملكه راس يهوياكين ملك يهوذا من السجن
وكلمه بخير وجعل كرسيه فوق كراسي الملوك الذين معه في بابل.
وغيّر ثياب سجنه وكان ياكل دائما الخبز امامه كل ايام حياته.
ووظيفته وظيفة دائمة تعطى له من عند الملك امر كل يوم بيومه كل ايام حياته
Толкования стиха Скопировать ссылку Скопировать текст Добавить в избранное
Библ. энциклопедия Библейский словарь Словарь библ. образов Практическая симфония
Цитата из Библии каждое утро
TG: t.me/azbible
Viber: vb.me/azbible