Ве́тхий Заве́т:
Быт.
Исх.
Лев.
Чис.
Втор.
Нав.
Суд.
Руф.
1Цар.
2Цар.
3Цар.
4Цар.
1Пар.
2Пар.
1Езд.
Неем.
2Езд.
Тов.
Иудиф.
Есф.
Иов.
Пс.
Прит.
Еккл.
Песн.
Прем.
Сир.
Ис.
Иер.
Плч.
ПослИер.
Вар.
Иез.
Дан.
Ос.
Иоил.
Ам.
Авд.
Ион.
Мих.
Наум.
Авв.
Соф.
Аг.
Зах.
Мал.
1Мак.
2Мак.
3Мак.
3Езд.
Но́вый Заве́т: Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Фес. 2Фес. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.
Но́вый Заве́т: Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Фес. 2Фес. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.
Скрыть
3:2
см.:3Цар.16:32;
3:4
3:6
3:8
3:10
3:12
3:13
3:14
см.:1Цар.15:26;
3:16
3:17
3:18
3:19
3:21
3:22
3:23
3:24
3:25
3:26
И Иора́мъ сы́нъ Ахаа́вовъ воцари́ся надъ Изра́илемъ въ самарі́и, въ лѣ́то осмоена́десять Иосафа́та царя́ Иу́дина, и ца́рствова лѣ́тъ двана́десять,
и сотвори́ лука́вое предъ очи́ма Госпо́днима: оба́че не я́коже оте́цъ его́ и не я́коже ма́ти его́: и разруши́ ка́пища Ваа́лова, я́же сотвори́ оте́цъ его́:
оба́че ко грѣху́ иеровоа́ма сы́на нава́това, и́же введе́ во грѣ́хъ Изра́иля, прилѣпи́ся и не отступи́ от него́.
И моса́ ца́рь Моа́вль бѣ́ ноки́дъ и дая́ше да́нь царю́ Изра́илеву, сто́ ты́сящъ а́гнцевъ и сто́ ты́сящъ овно́въ съ руна́ми.
И бы́сть по уме́ртвiи Ахаа́вли и отве́ржеся ца́рь Моа́вль царя́ Изра́илева.
И изы́де ца́рь Иора́мъ во дни́ о́ны от самарі́и и согля́да Изра́иля,
и и́де, и посла́ ко Иосафа́ту царю́ Иу́дину, глаго́ля: ца́рь Моа́вль отве́ржеся мене́: и́деши ли со мно́ю на бра́нь на Моа́ва? И рече́: взы́ду: си́це мнѣ́, я́коже и тебѣ́: я́коже лю́дiе мои́, лю́дiе твои́: я́коже ко́ни мои́, ко́ни твои́.
И рече́: кі́имъ путе́мъ взы́демъ? И рече́: путе́мъ пусты́ни Едо́мскiя.
И и́де ца́рь Изра́илевъ и ца́рь Иу́динъ и ца́рь Едо́мль, и идо́ша путе́мъ се́дмь дні́й: и не бѣ́ полку́ воды́ и ското́мъ су́щымъ съ ни́ми.
И рече́ отроко́мъ свои́мъ ца́рь Изра́илевъ: О, я́ко созва́ Госпо́дь три́ сiя́ цари́ иду́щыя преда́ти и́хъ въ ру́цѣ Моа́вли.
И рече́ Иосафа́тъ къ нему́ ца́рь Иу́динъ: е́сть ли здѣ́ проро́къ Госпо́день, и вопро́симъ Го́спода и́мъ? и отвѣща́ еди́нъ о́трокъ царя́ Изра́илева и рече́: здѣ́ е́сть Елиссе́й сы́нъ Сафа́товъ, и́же возлива́ше во́ду на ру́цѣ илiинѣ́.
И рече́ Иосафа́тъ: е́сть съ ни́мъ глаго́лъ Госпо́день. И сни́де къ нему́ ца́рь Изра́илевъ и Иосафа́тъ ца́рь Иу́динъ и ца́рь Едо́мль.
И рече́ Елиссе́й ко царю́ Изра́илеву: что́ мнѣ́ и тебѣ́? иди́ ко проро́комъ отца́ твоего́ и ко проро́комъ ма́тере твоея́. И рече́ ему́ ца́рь Изра́илевъ: еда́ созва́ Госпо́дь три́ цари́, е́же преда́ти я́ въ ру́цѣ Моа́вли?
И рече́ Елиссе́й: жи́въ Госпо́дь си́лъ ему́же предстою́ предъ ни́мъ, я́ко а́ще бы́хъ не лице́ Иосафа́та царя́ Иу́дина а́зъ прiя́лъ, то́ воззрѣ́лъ ли бы́хъ на тя́, и ви́дѣлъ ли бы́хъ тя́?
и ны́нѣ приведи́ ми пѣвца́. И бы́сть егда́ воспѣва́ше пѣве́цъ, и бы́сть на не́мъ рука́ Госпо́дня,
и рече́: та́ко глаго́летъ Госпо́дь: сотвори́те пото́къ се́й рва́ми рва́ми,
я́ко та́ко глаго́летъ Госпо́дь: не у́зрите ду́ха, и ниже́ уви́дите дождя́: и пото́къ се́й напо́лнится воды́, и пiе́те вы́ и стяжа́нiя ва́ша и ско́ти ва́ши:
и ле́гко сiе́ предъ очи́ма Госпо́днима, и преда́мъ Моа́ва въ ру́ки ва́шя,
и порази́те вся́къ гра́дъ тве́рдъ, и вся́ко дре́во бла́го низложите́, и вся́къ исто́чникъ воды́ заградите́, и вся́ку ча́сть бла́гу разбiете́ ка́менiемъ.
И бы́сть зау́тра восходя́щей же́ртвѣ, и се́, во́ды идя́ху путе́мъ Едо́мскимъ, и испо́лнися воды́ земля́.
И вси́ Моави́тяне услы́шаша, я́ко взыдо́ша три́ царя́ бра́тися съ ни́ми. И возопи́ша отвсю́ду препоя́саннiи ору́жiемъ и рѣ́ша: о́хъ: и ста́ша у предѣ́ла.
И ура́ниша зау́тра, и со́лнце возсiя́ на во́ды: и ви́дѣ Моа́въ сопроти́въ во́ды че́рмны я́ко кро́вь,
и рече́: кро́вь сiя́ е́сть от ору́жiя: и би́шася ца́рiе, и уби́ му́жъ и́скренняго своего́: и ны́нѣ [гряди́] на коры́сти, Моа́ве.
И внидо́ша въ по́лкъ Изра́илевъ, Изра́илтяне же воста́ша. и изби́ша Моа́влянъ: и побѣго́ша от лица́ и́хъ: и внидо́ша входя́ще и бiю́ще Моа́ва,
и гра́ды разби́ша, и вся́ку ча́сть бла́гу наверго́ша му́жiе ка́менiемъ, и напо́лниша ю́, и вся́къ исто́чникъ загради́ша, и вся́ко дре́во бла́го изсѣко́ша, доне́лѣже оста́виша ка́менiе стѣ́нъ разбiе́но: и обступи́ша пра́щницы и разби́ша его́.
И ви́дѣ ца́рь Моа́вль, я́ко укрѣпи́ся надъ ни́мъ бра́нь, и взя́ съ собо́ю се́дмь со́тъ муже́й со обнаже́ннымъ ору́жiемъ, е́же просѣщи́ся ко царю́ Едо́мску: и не возмого́ша.
И поя́тъ сы́на своего́ пе́рвенца, его́же воцари́ вмѣ́сто себе́, и вознесе́ его́ во всесожже́нiе на стѣнѣ́: и бы́сть раска́янiе вели́кое во Изра́или: и отступи́ша от него́ и возврати́шася въ зе́млю свою́.
καὶ Ιωραμ υἱὸς Αχααβ ἐβασίλευσεν ἐν Ισραηλ ἐν ἔτει ὀκτωκαιδεκάτῳ Ιωσαφατ βασιλεῖ Ιουδα καὶ ἐβασίλευσεν δώδεκα ἔτη
καὶ ἐποίησεν τὸ πονηρὸν ἐν ὀφθαλμοῖς κυρίου πλὴν οὐχ ὡς ὁ πατὴρ αὐτοῦ καὶ οὐχ ὡς ἡ μήτηρ αὐτοῦ καὶ μετέστησεν τὰς στήλας τοῦ Βααλ ἃς ἐποίησεν ὁ πατὴρ αὐτοῦ
πλὴν ἐν τῇ ἁμαρτίᾳ Ιεροβοαμ υἱοῦ Ναβατ ὃς ἐξήμαρτεν τὸν Ισραηλ ἐκολλήθη οὐκ ἀπέστη ἀπ᾿ αὐτῆς
καὶ Μωσα βασιλεὺς Μωαβ ἦν νωκηδ καὶ ἐπέστρεφεν τῷ βασιλεῖ Ισραηλ ἐν τῇ ἐπαναστάσει ἑκατὸν χιλιάδας ἀρνῶν καὶ ἑκατὸν χιλιάδας κριῶν ἐπὶ πόκων
καὶ ἐγένετο μετὰ τὸ ἀποθανεῖν Αχααβ καὶ ἠθέτησεν βασιλεὺς Μωαβ ἐν βασιλεῖ Ισραηλ
καὶ ἐξῆλθεν ὁ βασιλεὺς Ιωραμ ἐν τῇ ἡμέρᾳ ἐκείνῃ ἐκ Σαμαρείας καὶ ἐπεσκέψατο τὸν Ισραηλ
καὶ ἐπορεύθη καὶ ἐξαπέστειλεν πρὸς Ιωσαφατ βασιλέα Ιουδα λέγων βασιλεὺς Μωαβ ἠθέτησεν ἐν ἐμοί εἰ πορεύσῃ μετ᾿ ἐμοῦ εἰς Μωαβ εἰς πόλεμον καὶ εἶπεν ἀναβήσομαι ὅμοιός μοι ὅμοιός σοι ὡς ὁ λαός μου ὁ λαός σου ὡς οἱ ἵπποι μου οἱ ἵπποι σου
καὶ εἶπεν ποίᾳ ὁδῷ ἀναβῶ καὶ εἶπεν ὁδὸν ἔρημον Εδωμ
καὶ ἐπορεύθη ὁ βασιλεὺς Ισραηλ καὶ ὁ βασιλεὺς Ιουδα καὶ ὁ βασιλεὺς Εδωμ καὶ ἐκύκλωσαν ὁδὸν ἑπτὰ ἡμερῶν καὶ οὐκ ἦν ὕδωρ τῇ παρεμβολῇ καὶ τοῖς κτήνεσιν τοῖς ἐν τοῖς ποσὶν αὐτῶν
καὶ εἶπεν ὁ βασιλεὺς Ισραηλ ὦ ὅτι κέκληκεν κύριος τοὺς τρεῖς βασιλεῖς παρερχομένους δοῦναι αὐτοὺς ἐν χειρὶ Μωαβ
καὶ εἶπεν Ιωσαφατ οὐκ ἔστιν ὧδε προφήτης τοῦ κυρίου καὶ ἐπιζητήσωμεν τὸν κύριον παρ᾿ αὐτοῦ καὶ ἀπεκρίθη εἷς τῶν παίδων βασιλέως Ισραηλ καὶ εἶπεν ὧδε Ελισαιε υἱὸς Σαφατ ὃς ἐπέχεεν ὕδωρ ἐπὶ χεῖρας Ηλιου
καὶ εἶπεν Ιωσαφατ ἔστιν αὐτῷ ῥῆμα κυρίου καὶ κατέβη πρὸς αὐτὸν βασιλεὺς Ισραηλ καὶ Ιωσαφατ βασιλεὺς Ιουδα καὶ βασιλεὺς Εδωμ
καὶ εἶπεν Ελισαιε πρὸς βασιλέα Ισραηλ τί ἐμοὶ καὶ σοί δεῦρο πρὸς τοὺς προφήτας τοῦ πατρός σου καὶ εἶπεν αὐτῷ ὁ βασιλεὺς Ισραηλ μή ὅτι κέκληκεν κύριος τοὺς τρεῖς βασιλεῖς τοῦ παραδοῦναι αὐτοὺς εἰς χεῖρας Μωαβ
καὶ εἶπεν Ελισαιε ζῇ κύριος τῶν δυνάμεων ᾧ παρέστην ἐνώπιον αὐτοῦ ὅτι εἰ μὴ πρόσωπον Ιωσαφατ βασιλέως Ιουδα ἐγὼ λαμβάνω εἰ ἐπέβλεψα πρὸς σὲ καὶ εἶδόν σε
καὶ νυνὶ δὲ λαβέ μοι ψάλλοντα καὶ ἐγένετο ὡς ἔψαλλεν ὁ ψάλλων καὶ ἐγένετο ἐπ᾿ αὐτὸν χεὶρ κυρίου
καὶ εἶπεν τάδε λέγει κύριος ποιήσατε τὸν χειμάρρουν τοῦτον βοθύνους βοθύνους
ὅτι τάδε λέγει κύριος οὐκ ὄψεσθε πνεῦμα καὶ οὐκ ὄψεσθε ὑετόν καὶ ὁ χειμάρρους οὗτος πλησθήσεται ὕδατος καὶ πίεσθε ὑμεῖς καὶ αἱ κτήσεις ὑμῶν καὶ τὰ κτήνη ὑμῶν
καὶ κούφη αὕτη ἐν ὀφθαλμοῖς κυρίου καὶ παραδώσω τὴν Μωαβ ἐν χειρὶ ὑμῶν
καὶ πατάξετε πᾶσαν πόλιν ὀχυρὰν καὶ πᾶν ξύλον ἀγαθὸν καταβαλεῖτε καὶ πάσας πηγὰς ὕδατος ἐμφράξετε καὶ πᾶσαν μερίδα ἀγαθὴν ἀχρειώσετε ἐν λίθοις
καὶ ἐγένετο τὸ πρωὶ ἀναβαινούσης τῆς θυσίας καὶ ἰδοὺ ὕδατα ἤρχοντο ἐξ ὁδοῦ Εδωμ καὶ ἐπλήσθη ἡ γῆ ὕδατος
καὶ πᾶσα Μωαβ ἤκουσαν ὅτι ἀνέβησαν οἱ βασιλεῖς πολεμεῖν αὐτούς καὶ ἀνεβόησαν ἐκ παντὸς περιεζωσμένου ζώνην καὶ ἐπάνω καὶ ἔστησαν ἐπὶ τοῦ ὁρίου
καὶ ὤρθρισαν τὸ πρωί καὶ ὁ ἥλιος ἀνέτειλεν ἐπὶ τὰ ὕδατα καὶ εἶδεν Μωαβ ἐξ ἐναντίας τὰ ὕδατα πυρρὰ ὡσεὶ αἷμα
καὶ εἶπαν αἷμα τοῦτο τῆς ῥομφαίας ἐμαχέσαντο οἱ βασιλεῖς καὶ ἐπάταξαν ἀνὴρ τὸν πλησίον αὐτοῦ καὶ νῦν ἐπὶ τὰ σκῦλα Μωαβ
καὶ εἰσῆλθον εἰς τὴν παρεμβολὴν Ισραηλ καὶ Ισραηλ ἀνέστησαν καὶ ἐπάταξαν τὴν Μωαβ καὶ ἔφυγον ἀπὸ προσώπου αὐτῶν καὶ εἰσῆλθον εἰσπορευόμενοι καὶ τύπτοντες τὴν Μωαβ
καὶ τὰς πόλεις καθεῖλον καὶ πᾶσαν μερίδα ἀγαθὴν ἔρριψαν ἀνὴρ τὸν λίθον καὶ ἐνέπλησαν αὐτὴν καὶ πᾶσαν πηγὴν ὕδατος ἐνέφραξαν καὶ πᾶν ξύλον ἀγαθὸν κατέβαλον ἕως τοῦ καταλιπεῖν τοὺς λίθους τοῦ τοίχου καθῃρημένους καὶ ἐκύκλευσαν οἱ σφενδονῆται καὶ ἐπάταξαν αὐτήν
καὶ εἶδεν ὁ βασιλεὺς Μωαβ ὅτι ἐκραταίωσεν ὑπὲρ αὐτὸν ὁ πόλεμος καὶ ἔλαβεν μεθ᾿ ἑαυτοῦ ἑπτακοσίους ἄνδρας ἐσπασμένους ῥομφαίαν διακόψαι πρὸς βασιλέα Εδωμ καὶ οὐκ ἠδυνήθησαν
καὶ ἔλαβεν τὸν υἱὸν αὐτοῦ τὸν πρωτότοκον ὃς ἐβασίλευσεν ἀντ᾿ αὐτοῦ καὶ ἀνήνεγκεν αὐτὸν ὁλοκαύτωμα ἐπὶ τοῦ τείχους καὶ ἐγένετο μετάμελος μέγας ἐπὶ Ισραηλ καὶ ἀπῆραν ἀπ᾿ αὐτοῦ καὶ ἐπέστρεψαν εἰς τὴν γῆν
А Єгорам, Ахавів син, зацарював над Ізраїлем у Самарії, у вісімнадцятому році Йосафата, Юдиного царя, і царював дванадцять років.
І чинив він лихо в Господніх очах, тільки не так, як батько його та мати його, він викинув Ваалового боввана, що зробив був батько його.
Проте гріхів Єровоама, Неватового сина, що вводив у гріх Ізраїля, він тримався, і не відставав від них.
А Меша, цар моавський, розводив дрібну худобу, і давав Ізраїлевому цареві сто тисяч ягнят та сто тисяч рунних баранів.
І сталося, як помер Ахав, то збунтувався моавський цар проти Ізраїлевого царя.
І вийшов того дня цар Єгорам із Самарії, і перелічив усього Ізраїля.
І пішов він, і послав до Йосафата, царя Юдиного, говорячи: Збунтувався проти мене цар моавський.
Чи підеш зо мною на війну до Моаву?
А той відказав: Вийду.
Я як ти, мій народ як твій народ, мої коні як твої коні!
Чи підеш зо мною на війну до Моаву?
А той відказав: Вийду.
Я як ти, мій народ як твій народ, мої коні як твої коні!
І сказав: Котрою дорогою підемо?
А той відказав: Дорогою едомської пустині.
А той відказав: Дорогою едомської пустині.
І пішов цар Ізраїлів, і цар Юдин, і цар едомський, і йшли обхідною дорогою сім день.
І не було води таборові та худобі, що була при них.
І не було води таборові та худобі, що була при них.
І сказав Ізраїлів цар: Ах, Господь викликав трьох оцих царів, щоб віддати їх у руку Моава.
І сказав Йосафат: Чи нема тут Господнього пророка, щоб через нього вивідати слово Господа?
І відповів один із слуг Ізраїлевого царя й сказав: Тут є Єлисей, Шафатів син, що служив Іллі.
І відповів один із слуг Ізраїлевого царя й сказав: Тут є Єлисей, Шафатів син, що служив Іллі.
І сказав Йосафат: Слово Господнє з ним!
І зійшли до нього цар Ізраїлів, і Йосафат, і цар едомський.
І зійшли до нього цар Ізраїлів, і Йосафат, і цар едомський.
І сказав Єлисей до Ізраїлевого царя: Що тобі до мене?
Іди до пророків батька свого та до пророків своєї матері!
А Ізраїлів цар відказав йому: Ні, бо Господь покликав трьох цих царів, щоб віддати їх у руку Моава.
Іди до пророків батька свого та до пророків своєї матері!
А Ізраїлів цар відказав йому: Ні, бо Господь покликав трьох цих царів, щоб віддати їх у руку Моава.
І сказав Єлисей: Як живий Господь Саваот, що я стою перед лицем Його, коли б я не зважав на Йосафата, Юдиного царя, не споглянув би на тебе, і не побачив би я тебе.
А тепер приведіть мені гусляра.
І сталося, коли грав гусляр, то на Єлисеї була Господня рука,
І сталося, коли грав гусляр, то на Єлисеї була Господня рука,
і він сказав: Так сказав Господь: Накопайте на цій долині яму за ямою!
Бо так сказав Господь: Не побачите вітру, і не побачите дощу, а потік цей буде наповнений водою.
І будете пити ви, та череди ваші, та ваша худоба.
І будете пити ви, та череди ваші, та ваша худоба.
Та буде цього мало в Господніх очах, і Він видасть і Моава в вашу руку.
І ви поб́єте всяке укріплене місто та всяке місто вибране, і всяке добре дерево повалите, і всі водні джерела загатите, і всяку добру полеву ділянку завалите камінням.
І сталося ранком, коли приноситься хлібна жертва, аж ось полилася вода з едомської дороги.
І наповнилася земля водою.
І наповнилася земля водою.
А ввесь Моав почув, що ті царі вийшли воювати з ними.
І вони скликали всіх, хто носить пояса й старше, і поставали на границі.
І вони скликали всіх, хто носить пояса й старше, і поставали на границі.
І повставали вони рано вранці, і сонце засвітило над водою.
І побачили моавляни навпроти воду, червону, як кров.
І побачили моавляни навпроти воду, червону, як кров.
І казали вони: Це кров, рубаючися, порубалися царі мечами, і позабивали один одного.
А тепер на здобич, Моаве!
А тепер на здобич, Моаве!
І прийшли вони до Ізраїлевого табору.
І встав Ізраїль та й побив моавлян, і ті повтікали перед ними.
І вони ввійшли до них, і били моавлян,
І встав Ізраїль та й побив моавлян, і ті повтікали перед ними.
І вони ввійшли до них, і били моавлян,
а міста руйнували, і на всяку добру польову ділянку усі кидали свого каменя й закидали її, і всяке джерело води загачували, і валили всяке добре дерево, й аж тільки в Кір-Харешеті позоставили каміння його.
І оточили тарани, та й били його.
І оточили тарани, та й били його.
І побачив моавський цар, що бій перемагає його, і взяв він сім сотень чоловіка, що орудують мечем, щоб продертися до едомського царя, та не зміг.
І він узяв свого перворідного сина, що мав царювати замість нього, і приніс його цілопаленням на мурі…
І повстав великий гнів на Ізраїля, і вони відступили від нього, і вернулися до свого краю.
І повстав великий гнів на Ізраїля, і вони відступили від нього, і вернулися до свого краю.
Синодальный
Языки
- Добавить язык
- Церковнослав. (рус)
- Церковнослав. (цс)
- Рус. (Синодальный)
- Рус. (Синод. с ударе́-ми)
- Arab (AVD)
- Azerbaijani
- Armenian
- Bulgarian
- Chinese (simpl.)
- Croatian (S&D)
- English (NKJV)
- English (NRSV)
- English (KJV)
- Estonian
- Finnish (1992)
- French (LSG)
- Georgian
- German (MLU, 1912)
- German (GNB)
- Greek (Koine)
- Greek (TGV)
- Hebrew
- Italian
- Kyrgyz
- Latin (Nova Vulgata)
- Romanian
- Polish
- Portuguese
- Serbian (synod.)
- Serbian
- Spanish (RVR 1995)
- Swedish (Folkbibeln)
- Tajik
- Ukrainian (Homenko)
- Ukrainian (Ogienko)
1 Нечестивое царствование Иорама над Израилем; 4 восстание Месы, царя Моавитского, и война против него царей Иуды и Едема вместе с Иорамом; 13 пророчество Елисея об изобилии воды и о поражении Моавитян; 21 Моавитяне разбиты; царь Моава приносит человеческую жертву.
Иорам, сын Ахава, воцарился над Израилем в Самарии в восемнадцатый год Иосафата, царя Иудейского, и царствовал двенадцать лет,
и делал неугодное в очах Господних, хотя не так, как отец его и мать его: он снял статую Ваала, которую сделал отец его;
однако же грехов Иеровоама, сына Наватова, который ввел в грех Израиля, он держался, не отставал от них.
Меса, царь Моавитский, был богат скотом и присылал царю Израильскому по сто тысяч овец и по сто тысяч неостриженных баранов.
Но когда умер Ахав, царь Моавитский отложился от царя Израильского.
И выступил царь Иорам в то время из Самарии и сделал смотр всем Израильтянам;
и пошел и послал к Иосафату, царю Иудейскому, сказать: царь Моавитский отложился от меня, пойдешь ли со мной на войну против Моава? Он сказал: пойду; как ты, так и я, как твой народ, так и мой народ; как твои кони, так и мои кони.
И сказал: какою дорогою идти нам? Он сказал: дорогою пустыни Едомской.
И пошел царь Израильский, и царь Иудейский, и царь Едомский, и шли они обходом семь дней, и не было воды для войска и для скота, который шел за ними.
И сказал царь Израильский: ах! созвал Господь трех царей сих, чтобы предать их в руку Моава.
И сказал Иосафат: нет ли здесь пророка Господня, чтобы нам вопросить Господа чрез него? И отвечал один из слуг царя Израильского и сказал: здесь Елисей, сын Сафатов, который подавал воду на руки Илии.
И сказал Иосафат: есть у него слово Господне. И пошли к нему царь Израильский, и Иосафат, и царь Едомский.
И сказал Елисей царю Израильскому: что мне и тебе? пойди к пророкам отца твоего и к пророкам матери твоей. И сказал ему царь Израильский: нет, потому что Господь созвал сюда трех царей сих, чтобы предать их в руку Моава.
И сказал Елисей: жив Господь Саваоф, пред Которым я стою! Если бы я не почитал Иосафата, царя Иудейского, то не взглянул бы на тебя и не видел бы тебя;
теперь позовите мне гуслиста. И когда гуслист играл на гуслях, тогда рука Господня коснулась Елисея,
и он сказал: так говорит Господь: делайте на сей долине рвы за рвами,
ибо так говорит Господь: не увидите ветра и не увидите дождя, а долина сия наполнится водою, которую будете пить вы и мелкий и крупный скот ваш;
но этого мало пред очами Господа; Он и Моава предаст в руки ваши,
и вы поразите все города укрепленные и все города главные, и все лучшие деревья срубите, и все источники водные запрудите, и все лучшие участки полевые испортите каменьями.
Поутру, когда возносят хлебное приношение, вдруг полилась вода по пути от Едома, и наполнилась земля водою.
Когда Моавитяне услышали, что идут цари воевать с ними, тогда собраны были все, начиная от носящего пояс и старше, и стали на границе.
Поутру встали они рано, и когда солнце воссияло над водою, Моавитянам издали показалась эта вода красною, как кровь.
И сказали они: это кровь; сразились цари между собою и истребили друг друга; теперь на добычу, Моав!
И пришли они к стану Израильскому. И встали Израильтяне и стали бить Моавитян, и те побежали от них, а они продолжали идти на них и бить Моавитян.
И города разрушили, и на всякий лучший участок в поле бросили каждый по камню и закидали его; и все протоки вод запрудили и все дерева лучшие срубили, так что оставались только каменья в Кир-Харешете. И обступили его пращники и разрушили его.
И увидел царь Моавитский, что битва одолевает его, и взял с собою семьсот человек, владеющих мечом, чтобы пробиться к царю Едомскому; но не могли.
И взял он сына своего первенца, которому следовало царствовать вместо него, и вознес его во всесожжение на стене. Это произвело большое негодование в Израильтянах, и они отступили от него и возвратились в свою землю.