И рече́ дави́дъ: сотворю́ ми́лость со Анно́номъ сы́номъ Наа́совымъ, и́мже о́бразомъ сотвори́ оте́цъ его́ ми́лость со мно́ю. И посла́ дави́дъ утѣ́шити его́ руко́ю рабо́въ свои́хъ о отцѣ́ его́. И прiидо́ша о́троцы дави́довы въ зе́млю сыно́въ Аммо́нихъ.

И рѣ́ша старѣ́йшины сыно́въ Аммо́нихъ ко Анно́ну господи́ну своему́: еда́ прославле́нiя ра́ди отца́ твоего́ предъ тобо́ю посла́ къ тебѣ́ дави́дъ утѣ́шители? не да испыта́ютъ ли гра́дъ, и согля́даютъ его́, е́же разруши́ти его́, посла́ дави́дъ рабы́ своя́ къ тебѣ́?

И взя́ Анно́нъ о́троки дави́довы, и остриже́ полови́ну бра́дъ и́хъ, и обрѣ́за одѣя́нiя и́хъ полови́ну да́же до чре́слъ и́хъ, и отпусти́ и́хъ.

И возвѣсти́ша дави́ду о муже́хъ, и посла́ въ срѣ́тенiе и́мъ, я́ко бѣ́ша му́жiе ті́и обезче́щени зѣло́. И рече́ ца́рь: сѣди́те во иерихо́нѣ, до́ндеже возрасту́тъ брады́ ва́шя, и возвратите́ся.

И ви́дѣша сы́нове Аммо́ни, я́ко посра́млени бы́ша лю́дiе дави́довы: и посла́ша сы́нове Аммо́ни, и ная́ша сирі́ю веѳраа́млю, и сирі́ю су́вску и роо́влю два́десять ты́сящъ пѣшце́въ, и царя́ Амали́ка маа́ха ты́сящу муже́й, и исто́ва двана́десять ты́сящъ муже́й.

И слы́ша дави́дъ, и посла́ Иоа́ва и всю́ си́лу си́льныхъ.

И изыдо́ша сы́нове Аммо́ни, и устро́иша бра́нь предъ враты́ гра́да: сирі́а же су́вска и роо́въ, и исто́въ и Амали́къ, еди́ни [ста́ша] на селѣ́.

И ви́дѣ Иоа́въ, я́ко бы́сть на него́ проти́вное лице́ бра́ни сопреди́ и созади́, и избра́ от всѣ́хъ ю́ношъ Изра́илевыхъ, и устро́и и́хъ проти́ву сирі́анъ,

оста́нокъ же люді́й даде́ въ ру́цѣ бра́ту своему́ Аве́ссѣ и устро́и я́ проти́ву сыно́въ Аммо́нихъ,

и рече́ [Иоа́въ ко Аве́ссѣ]: а́ще укрѣпи́тся сирі́а па́че мене́, и бу́дете мнѣ́ на спасе́нiе: а́ще же укрѣпя́тся сы́нове Аммо́ни па́че тебе́, и бу́демъ спаса́ти тя́:

мужа́имся и укрѣпи́мся о лю́дехъ на́шихъ и о градѣ́хъ Бо́га на́шего, и Госпо́дь сотвори́тъ благо́е предъ очи́ма свои́ма.

И прiи́де Иоа́въ и лю́дiе его́ съ ни́мъ на бра́нь на сирі́ю, и побѣго́ша от лица́ его́.

И ви́дѣша сы́нове Аммо́ни, я́ко бѣжа́ша сирі́ане, и бѣжа́ша от лица́ Аве́ссы и внидо́ша во гра́дъ. И возврати́ся Иоа́въ от сыно́въ Аммо́нихъ, и прiи́де во Иерусали́мъ.

И ви́дѣша сирі́ане, я́ко падо́ша предъ Изра́илемъ, и собра́шася вку́пѣ.

И посла́ Адрааза́ръ, и собра́ сирі́аны, и́же объ о́нъ по́лъ рѣки́ халама́ка, и прiидо́ша во Ела́мъ: и Сова́къ старѣ́йшина си́лы Адрааза́ровы предъ ни́ми.

И возвѣсти́ша дави́ду, и собра́ всего́ Изра́иля, и пре́йде Иорда́нъ, и прiи́де во Ела́мъ. И устро́ишася сирі́ане на дави́да, и бра́шася съ ни́мъ,

и бѣжа́ша сирі́ане от лица́ Изра́илтянъ. И отъя́ дави́дъ от сирі́и се́дмь со́тъ колесни́цъ и четы́редесять ты́сящъ ко́нникъ, и Совака́ старѣ́йшину си́лы его́ уби́, и у́мре та́мо.

И ви́дѣша вси́ ца́рiе раби́ Адрааза́ровы, я́ко падо́ша предъ Изра́илемъ, и пребѣго́ша ко Изра́илю и рабо́таша и́мъ: и убоя́шася сирі́ане спаса́ти ктому́ сыно́въ Аммо́нихъ.

Французский (LSG)

Après cela, le roi des fils d'Ammon mourut, et Hanun, son fils, régna à sa place.

David dit: Je montrerai de la bienveillance à Hanun, fils de Nachasch, comme son père en a montré à mon égard. Et David envoya ses serviteurs pour le consoler au sujet de son père. Lorsque les serviteurs de David arrivèrent dans le pays des fils d'Ammon,

les chefs des fils d'Ammon dirent à Hanun, leur maître: Penses-tu que ce soit pour honorer ton père que David t'envoie des consolateurs? N'est-ce pas pour reconnaître et explorer la ville, et pour la détruire, qu'il envoie ses serviteurs auprès de toi?

Alors Hanun saisit les serviteurs de David, leur fit raser la moitié de la barbe, et fit couper leurs habits par le milieu jusqu'au haut des cuisses. Puis il les congédia.

David, qui fut informé, envoya des gens à leur rencontre, car ces hommes étaient dans une grande confusion; et le roi leur fit dire: Restez à Jéricho jusqu'à ce que votre barbe ait repoussé, et revenez ensuite.

Les fils d'Ammon, voyant qu'ils s'étaient rendus odieux à David, firent enrôler à leur solde vingt mille hommes de pied chez les Syriens de Beth Rehob et chez les Syriens de Tsoba, mille hommes chez le roi de Maaca, et douze mille hommes chez les gens de Tob.

A cette nouvelle, David envoya contre eux Joab et toute l'armée, les hommes vaillants.

Les fils d'Ammon sortirent, et se rangèrent en bataille à l'entrée de la porte; les Syriens de Tsoba et de Rehob, et les hommes de Tob et de Maaca, étaient à part dans la campagne.

Joab vit qu'il avait à combattre par devant et par derrière. Il choisit alors sur toute l'élite d'Israël un corps, qu'il opposa aux Syriens;

et il plaça sous le commandement de son frère Abischaï le reste du peuple, pour faire face aux fils d'Ammon.

Il dit: Si les Syriens sont plus forts que moi, tu viendras à mon secours; et si les fils d'Ammon sont plus forts que toi, j'irai te secourir.

Sois ferme, et montrons du courage pour notre peuple et pour les villes de notre Dieu, et que l'Éternel fasse ce qui lui semblera bon!

Joab, avec son peuple, s'avança pour attaquer les Syriens, et ils s'enfuirent devant lui.

Et quand les fils d'Ammon virent que les Syriens avaient pris la fuite, ils s'enfuirent aussi devant Abischaï et rentrèrent dans la ville. Joab s'éloigna des fils d'Ammon et revint à Jérusalem.

Les Syriens, voyant qu'ils avaient été battus par Israël, réunirent leurs forces.

Hadadézer envoya chercher les Syriens qui étaient de l'autre côté du fleuve; et ils arrivèrent à Hélam, ayant à leur tête Schobac, chef de l'armée d'Hadadézer.

On l'annonça à David, qui assembla tout Israël, passa le Jourdain, et vint à Hélam. Les Syriens se préparèrent à la rencontre de David, et lui livrèrent bataille.

Mais les Syriens s'enfuirent devant Israël. Et David leur tua les troupes de sept cents chars et quarante mille cavaliers; il frappa aussi le chef de leur armée, Schobac, qui mourut sur place.

Tous les rois soumis à Hadadézer, se voyant battus par Israël, firent la paix avec Israël et lui furent assujettis. Et les Syriens n'osèrent plus secourir les fils d'Ammon.

Украинский (Огієнко)

Языки

І сталося по тому, і помер цар аммонітський, а замість нього зацарював син його Ганун.

І сказав Давид: Зроблю я ласку Ганунові, Нахашевому синові, як батько його зробив був ласку мені.
І послав Давид, щоб його порадувати, щодо батька його, через своїх рабів.
І прибули Давидові раби до аммонітського краю.

А аммонітські князі сказали до пана свого Гануна: Чи Давид шанує батька твого в очах твоїх тим, що послав тобі потішителів?
Чи ж Давид послав до тебе своїх слуг не на те, щоб оглянули місто та щоб його вивідати, а потім знищити його?

І взяв Ганун Давидових слуг, та й оголив половину їхньої бороди, та обрізав їхню одежу на половину, аж до сидіння їх, та й відпустив їх.

І донесли про це Давидові, а він послав назустріч їм, бо ті мужі були дуже осоромлені.
І цар їм сказав: Сидіть в Єрихоні, аж поки відросте вам борода, потім повернетесь.

І побачили аммонітяни, що вони зненавиджені в Давида.
І аммонітяни послали й найняли Арам-Бет-Рехову й Арам-Цови, двадцять тисяч піхотинців, та царя Маахи, тисячу чоловіка, і тов́ян дванадцять тисяч чоловіка.

А коли Давид прочув про це, то послав Йоава та все лицарське військо.

І повиходили аммонітяни, і встановилися до бою при вході до брами.
А Арам-Цова, і Рехов, і Тов́янин, і Мааха, вони самі були на полі.

І побачив Йоав, що бойовий фронт звернений на нього спереду та позаду, то вибрав Ізраїлевих вибраних, та й установив їх навпроти Арама.

А решту народу дав під руку свого брата Авшая, і встановив навпроти аммонітян,

і сказав: Якщо Арам буде сильніший від мене, то будеш мені на поміч, а якщо аммонітяни будуть сильніші від тебе, то я піду допомагати тобі.

Будь мужній, і станьмо міцно за народ наш та за міста нашого Бога, а Господь нехай зробить, що добре в очах Його!

А коли Йоав та народ, що був із ним, підійшли на бій з Арамом, то ті повтікали перед ним.

А аммонітяни побачили, що втік Арам, то й вони повтікали перед Авішаєм, і ввійшли до міста.
І вернувся Йоав від аммонітян і ввійшов до Єрусалиму.

А коли побачив Арам, що він побитий Ізраїлем, то вони позбиралися разом.

І послав Гадад́езер, і вивів Арама, що з другого боку Річки, і ввійшли вони до Геламу.
А Шовах, провідник Гадад́езерового війська, був перед ними.

І було донесено Давидові, і він зібрав усього Ізраїля, і перейшов Йордан, та прийшов до Геламу.
А Арам установився навпроти Давида, і воював із ним.

І побіг Арам перед Ізраїлем, а Давид повбивав з Араму сім сотень колесниць та сорок тисяч верхівців.
І вбив він Шоваха, зверхника війська його, і той там помер.

А коли всі царі, підлеглі Гадад́езера, побачили, що вони побиті Ізраїлем, то замирилися з Ізраїлем, і служили йому.
І Арам уже боявся допомагати аммонітянам.