Быт. Исх. Лев. Чис. Втор. Нав. Суд. Руф. 1Цар. 2Цар. 3Цар. 4Цар. 1Пар. 2Пар. 1Ездр. Неем. 2Ездр. Тов. Иудиф. Эсф. 1Мак. 2Мак. 3Мак. 3Ездр. Иов. Пс. Притч. Еккл. Песн. Прем. Сир. Ис. Иер. Плч. Посл.Иер. Вар. Иез. Дан. Ос. Иоил. Ам. Авд. Ион. Мих. Наум. Авв. Соф. Агг. Зах. Мал. Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Сол. 2Сол. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.

2-я книга Царств

 
  • И бы́сть по воз­враще́нiи лѣ́та, во вре́мя исхожде́нiя царе́й [на бра́нь], и посла́ дави́дъ Иоа́ва и о́троки своя́ съ ни́мъ, и всего́ Изра́иля: и расточи́ша сы́ны Аммо́ни и обсѣдо́ша о́крестъ равва́ѳа, и дави́дъ сѣ́де во Иерусали́мѣ.
  • И бы́сть при­­ ве́черѣ, и воста́ дави́дъ от­ ло́жа сво­его́, и хожда́­ше на кро́вѣ до́му ца́рскаго, и уви́дѣ жену́ съ кро́ва мы́ющуюся: жена́ же взо́ромъ добра́ велми́:
  • и посла́ дави́дъ, и взыска́ жену́, и рече́: не сiя́ ли вирсаві́а дще́рь Елiа́вля, жена́ урі́и Хетте́анина?
  • И посла́ дави́дъ слуги́, и взя́ ю́, и вни́де къ не́й, и преспа́ съ не́ю: и та́ бѣ́ очи́стилася от­ нечистоты́ сво­ея́, и воз­врати́ся въ до́мъ сво́й.
  • И зача́тъ жена́ во чре́вѣ: и посла́в­ши воз­вѣсти́ дави́ду и рече́: се́, а́зъ е́смь во чре́вѣ иму́щая.
  • И посла́ дави́дъ ко Иоа́ву, глаго́ля: посли́ ко мнѣ́ урі́ю Хетте́анина. И посла́ Иоа́въ урі́ю къ дави́ду.
  • И прiи́де урі́а и вни́де къ нему́, и вопроси́ его́ дави́дъ о ми́рѣ Иоа́ва и о ми́рѣ люді́й и о ми́рѣ бра́ни.
  • И рече́ дави́дъ ко урі́и: иди́ въ до́мъ тво́й, и умы́й но́зѣ тво­и́. И изы́де урі́а изъ до́му царе́ва, и и́де вслѣ́дъ его́ снѣ́дь царе́ва.
  • И спа́ урі́а предъ враты́ до́му царе́ва съ рабы́ господи́на сво­его́, а не и́де въ до́мъ сво́й.
  • И воз­вѣсти́ша дави́ду, глаго́люще: я́ко не ходи́ урі́а въ до́мъ сво́й. И рече́ дави́дъ ко урі́и: не съ пути́ ли при­­ше́лъ еси́? почто́ не в­ше́лъ еси́ въ до́мъ тво́й?
  • И рече́ урі́а къ дави́ду: киво́тъ Бо́жiй и Изра́иль и Иу́да пребыва́ютъ въ ку́щахъ, и господи́нъ мо́й Иоа́въ и раби́ господи́на мо­его́ на лицы́ се́лъ пребыва́ютъ, а́зъ же вни́ду ли въ до́мъ мо́й я́сти и пи́ти и спа́ти съ жено́ю мо­е́ю? ка́ко? жива́ душа́ твоя́, а́ще сотворю́ глаго́лъ се́й.
  • И рече́ дави́дъ ко урі́и: посѣди́ здѣ́ и дне́сь, и зау́тра от­пущу́ тя. И пребы́сть урі́а во Иерусали́мѣ въ то́й де́нь и во у́трешнiй.
  • И при­­зва́ его́ дави́дъ, и яде́ предъ ни́мъ и пiя́ше, и упо­и́ его́, и отъи́де въ ве́черъ спа́ти на ло́же свое́ съ рабы́ господи́на сво­его́, въ до́мъ же сво́й не и́де.
  • И бы́сть у́тро, и написа́ дави́дъ писа́нiе ко Иоа́ву, и посла́ руко́ю урі́иною.
  • И написа́ въ писа́нiи, глаго́ля: введи́ урі́ю проти́ву бра́ни крѣ́пкiя и воз­врати́теся вспя́ть от­ него́, да я́звенъ бу́детъ и у́мретъ.
  • И бы́сть егда́ стрежа́­ше Иоа́въ у гра́да, и поста́ви урі́ю на мѣ́стѣ, идѣ́же вѣ́дяше, я́ко му́жiе си́льни та́мо.
  • И изыдо́ша му́жiе изъ гра́да и бiя́хуся со Иоа́вомъ: и падо́ша от­ люді́й от­ рабо́въ дави́довыхъ, у́мре же и урі́а Хетте́анинъ.
  • И посла́ Иоа́въ, и воз­вѣсти́ дави́ду вся́ словеса́, я́же о бра́ни, глаго́лати къ царю́.
  • И заповѣ́да [Иоа́въ] послу́, глаго́ля: егда́ сконча́еши вся́ рѣ́чи, я́же от­ бра́ни, къ царю́ глаго́лати,
  • и бу́детъ а́ще разгнѣ́вает­ся ца́рь и рече́тъ ти́: почто́ при­­бли́жистеся ко гра́ду на бра́нь? не вѣ́дасте ли, я́ко стрѣля́ти бу́дутъ съ стѣны́?
  • кто́ уби́ Авимеле́ха сы́на иероваа́ля сы́на ни́рова? не жена́ ли ве́рже на́нь уло́мкомъ же́рнова съ стѣны́, [и урази́ его́,] и у́мре въ Ѳама́сѣ? почто́ при­­ступа́сте къ стѣнѣ́? и рече́ши: и ра́бъ тво́й урі́а Хетте́анинъ [убiе́нъ бы́сть, и] у́мре.
  • И и́де посо́лъ Иоа́вль къ царю́ во Иерусали́мъ, и прiи́де, и воз­вѣсти́ дави́ду вся́, ели́ка глаго́ла ему́ Иоа́въ, вся́ глаго́лы бра́ни. И разгнѣ́вася дави́дъ на Иоа́ва и рече́ къ послу́: почто́ при­­бли́жистеся ко гра́ду би́тися? не вѣ́дасте ли, я́ко я́звени бу́дете со стѣны́? кто́ уби́ Авимеле́ха сы́на иероваа́ля? не жена́ ли ве́рже на́нь уло́мокъ же́рнова со стѣны́, и у́мре въ Ѳама́сѣ? почто́ при­­бли́жистеся къ стѣнѣ́?
  • И рече́ посо́лъ къ дави́ду: я́ко укрѣпи́шася на ны́ му́жiе и изыдо́ша на ны́ на село́, и гони́хомъ я́ до вра́тъ гра́да:
  • и стрѣля́ша стрѣлцы́ со стѣны́ на рабы́ твоя́, и умро́ша от­ о́трокъ ца́рскихъ, и ра́бъ тво́й урі́а Хетте́анинъ у́мре.
  • И рече́ дави́дъ къ послу́: си́це да рече́ши ко Иоа́ву: да не бу́детъ зло́ предъ очи́ма тво­и́ма сло́во сiе́, я́ко овогда́ у́бо си́це, овогда́ же ина́ко пояда́етъ ме́чь: укрѣпи́ бра́нь твою́ на гра́дъ, и раскопа́й и́: и укрѣпи́ его́.
  • И услы́ша жена́ урі́ина, я́ко у́мре урі́а му́жъ ея́, и рыда́­ше по му́жи сво­е́мъ.
  • И пре́йде пла́чь, и посла́ дави́дъ, и введе́ ю́ въ до́мъ сво́й, и бы́сть ему́ жена́, и роди́ ему́ сы́на. И зо́лъ яви́ся глаго́лъ, его́же сотвори́ дави́дъ, предъ очи́ма Госпо́днима.
  • Через год, в то время, когда выходят цари в походы, Давид послал Иоава и слуг своих с ним и всех Израильтян; и они поразили Аммонитян и осадили Равву; Давид же оставался в Иерусалиме.
  • Однажды под вечер Давид, встав с постели, прогуливался на кровле царского дома и увидел с кровли купающуюся женщину; а та женщина была очень красива.
  • И послал Давид разведать, кто эта женщина? И сказали ему: это Вирсавия, дочь Елиама, жена Урии Хеттеянина.
  • Давид послал слуг взять ее; и она пришла к нему, и он спал с нею. Когда же она очистилась от нечистоты своей, возвратилась в дом свой.
  • Женщина эта сделалась беременною и послала известить Давида, говоря: я беременна.
  • И послал Давид сказать Иоаву: пришли ко мне Урию Хеттеянина. И послал Иоав Урию к Давиду.
  • И пришел к нему Урия, и расспросил его Давид о положении Иоава и о положении народа, и о ходе войны.
  • И сказал Давид Урии: иди домой и омой ноги свои. И вышел Урия из дома царского, а вслед за ним понесли и царское кушанье.
  • Но Урия спал у ворот царского дома со всеми слугами своего господина, и не пошел в свой дом.
  • И донесли Давиду, говоря: не пошел Урия в дом свой. И сказал Давид Урии: вот, ты пришел с дороги; отчего же не пошел ты в дом свой?
  • И сказал Урия Давиду: ковчег [Божий] и Израиль и Иуда находятся в шатрах, и господин мой Иоав и рабы господина моего пребывают в поле, а я вошел бы в дом свой и есть и пить и спать со своею женою! Клянусь твоею жизнью и жизнью души твоей, этого я не сделаю.
  • И сказал Давид Урии: останься здесь и на этот день, а завтра я отпущу тебя. И остался Урия в Иерусалиме на этот день до завтра.
  • И пригласил его Давид, и ел Урия пред ним и пил, и напоил его Давид. Но вечером Урия пошел спать на постель свою с рабами господина своего, а в свой дом не пошел.
  • Поутру Давид написал письмо к Иоаву и послал его с Уриею.
  • В письме он написал так: поставьте Урию там, где будет самое сильное сражение, и отступите от него, чтоб он был поражен и умер.
  • Посему, когда Иоав осаждал город, то поставил он Урию на таком месте, о котором знал, что там храбрые люди.
  • И вышли люди из города и сразились с Иоавом, и пало несколько из народа, из слуг Давидовых; был убит также и Урия Хеттеянин.
  • И послал Иоав донести Давиду о всем ходе сражения.
  • И приказал посланному, говоря: когда ты расскажешь царю о всем ходе сражения
  • и увидишь, что царь разгневается, и скажет тебе: «зачем вы так близко подходили к городу сражаться? разве вы не знали, что со стены будут бросать на вас?
  • кто убил Авимелеха, сына Иероваалова? не женщина ли бросила на него со стены обломок жернова [и поразила его], и он умер в Тевеце? Зачем же вы близко подходили к стене?» тогда ты скажи: и раб твой Урия Хеттеянин также [поражен и] умер.
  • И пошел [посланный от Иоава к царю в Иерусалим], и пришел, и рассказал Давиду обо всем, для чего послал его Иоав, обо всем ходе сражения. [И разгневался Давид на Иоава и сказал посланному: зачем вы близко подходили к городу сражаться? разве вы не знали, что вас поражать будут со стены? кто убил Авимелеха, сына Иероваалова? не женщина ли бросила на него со стены обломок жернова, и он умер в Тевеце? Зачем вы близко подходили к стене?]
  • Тогда посланный сказал Давиду: одолевали нас те люди и вышли к нам в поле, и мы преследовали их до входа в ворота;
  • тогда стреляли стрелки со стены на рабов твоих, и умерли некоторые из рабов царя; умер также и раб твой Урия Хеттеянин.
  • Тогда сказал Давид посланному: так скажи Иоаву: «пусть не смущает тебя это дело, ибо меч поядает иногда того, иногда сего; усиль войну твою против города и разрушь его». Так ободри его.
  • И услышала жена Урии, что умер Урия, муж ее, и плакала по муже своем.
  • Когда кончилось время плача, Давид послал, и взял ее в дом свой, и она сделалась его женою и родила ему сына. И было это дело, которое сделал Давид, зло в очах Господа.
  • 过 了 一 年 , 到 列 王 出 战 的 时 候 , 大 卫 又 差 派 约 押 , 率 领 臣 仆 和 以 色 列 众 人 出 战 。 他 们 就 打 败 亚 扪 人 , 围 攻 拉 巴 。 大 卫 仍 住 在 耶 路 撒 冷 。
  • 一 日 , 太 阳 平 西 , 大 卫 从 床 上 起 来 , 在 王 宫 的 平 顶 上 游 行 , 看 见 一 个 妇 人 沭 浴 , 容 貌 甚 美 ,
  • 大 卫 就 差 人 打 听 那 妇 人 是 谁 。 有 人 说 , 她 是 以 连 的 女 儿 , 赫 人 乌 利 亚 的 妻 拔 示 巴 。
  • 大 卫 差 人 去 , 将 妇 人 接 来 。 那 时 她 的 月 经 才 得 洁 净 。 她 来 了 , 大 卫 与 她 同 房 , 她 就 回 家 去 了 。
  • 于 是 她 怀 了 孕 , 打 发 人 去 告 诉 大 卫 说 , 我 怀 了 孕 。
  • 大 卫 差 人 到 约 押 那 里 , 说 , 你 打 发 赫 人 乌 利 亚 到 我 这 里 来 。 约 押 就 打 发 乌 利 亚 去 见 大 卫 。
  • 乌 利 亚 来 了 , 大 卫 问 约 押 好 , 也 问 兵 好 , 又 问 争 战 的 事 怎 样 。
  • 大 卫 对 乌 利 亚 说 , 你 回 家 去 , 洗 洗 脚 吧 。 乌 利 亚 出 了 王 宫 , 随 后 王 送 他 一 分 食 物 。
  • 乌 利 亚 却 和 他 主 人 的 仆 人 一 同 睡 在 宫 门 外 , 没 有 回 家 去 。
  • 有 人 告 诉 大 卫 说 , 乌 利 亚 没 有 回 家 去 。 大 卫 就 问 乌 利 亚 说 , 你 从 远 路 上 来 , 为 什 么 不 回 家 去 呢 。
  • 乌 利 亚 对 大 卫 说 , 约 柜 和 以 色 列 与 犹 大 兵 都 住 在 棚 里 , 我 主 约 押 和 我 主 ( 或 作 王 ) 的 仆 人 都 在 田 野 安 营 , 我 岂 可 回 家 吃 喝 , 与 妻 子 同 寝 呢 。 我 敢 在 王 面 前 起 誓 ( 原 文 作 我 指 着 王 和 王 的 性 命 起 誓 ) 。
  • 大 卫 吩 咐 乌 利 亚 说 , 你 今 日 仍 住 在 这 里 , 明 日 我 打 发 你 去 。 于 是 乌 利 亚 那 日 和 次 日 住 在 耶 路 撒 冷 。
  • 大 卫 召 了 乌 利 亚 来 , 叫 他 在 自 己 面 前 吃 喝 , 使 他 喝 醉 。 到 了 晚 上 , 乌 利 亚 出 去 与 他 主 的 仆 人 一 同 住 宿 , 还 没 有 回 到 家 里 去 。
  • 次 日 早 晨 , 大 卫 写 信 与 约 押 , 交 乌 利 亚 随 手 带 去 。
  • 信 内 写 着 说 , 要 派 乌 利 亚 前 进 , 到 阵 势 极 险 之 处 , 你 们 便 退 后 , 使 他 被 杀 。
  • 约 押 围 城 的 时 候 , 知 道 敌 人 那 里 有 勇 士 , 便 将 乌 利 亚 派 在 那 里 。
  • 城 里 的 人 出 来 和 约 押 打 仗 。 大 卫 的 仆 人 中 有 几 个 被 杀 的 , 赫 人 乌 利 亚 也 死 了 。
  • 于 是 , 约 押 差 人 去 将 争 战 的 一 切 事 告 诉 大 卫 ,
  • 又 嘱 咐 使 者 说 , 你 把 争 战 的 一 切 事 对 王 说 完 了 ,
  • 王 若 发 怒 , 问 你 说 , 你 们 打 仗 为 什 么 挨 近 城 墙 呢 。 岂 不 知 敌 人 必 从 城 上 射 箭 麽 。
  • 从 前 打 死 耶 路 比 设 ( 就 是 耶 路 巴 力 , 见 士 师 记 九 章 一 节 ) 儿 子 亚 比 米 勒 的 是 谁 呢 。 岂 不 是 一 个 妇 人 从 城 上 抛 下 一 块 上 磨 石 来 , 打 在 他 身 上 , 他 就 死 在 提 备 斯 麽 。 你 们 为 什 么 挨 近 城 墙 呢 ? 你 就 说 , 王 的 仆 人 , 赫 人 乌 利 亚 也 死 了 。
  • 使 者 起 身 , 来 见 大 卫 , 照 着 约 押 所 吩 咐 他 的 话 奏 告 大 卫 。
  • 使 者 对 大 卫 说 , 敌 人 强 过 我 们 , 出 到 郊 野 与 我 们 打 仗 , 我 们 追 杀 他 们 , 直 到 城 门 口 。
  • 射 箭 的 从 城 上 射 王 的 仆 人 , 射 死 几 个 , 赫 人 乌 利 亚 也 死 了 。
  • 王 向 使 者 说 , 你 告 诉 约 押 说 , 不 要 因 这 事 愁 闷 , 刀 剑 或 吞 灭 这 人 或 吞 灭 那 人 , 没 有 一 定 的 。 你 只 管 竭 力 攻 城 , 将 城 倾 覆 。 可 以 用 这 话 勉 励 约 押 。
  • 乌 利 亚 的 妻 听 见 丈 夫 乌 利 亚 死 了 , 就 为 他 哀 哭 。
  • 哀 哭 的 日 子 过 了 , 大 卫 差 人 将 她 接 到 宫 里 , 她 就 作 了 大 卫 的 妻 , 给 大 卫 生 了 一 个 儿 子 。 但 大 卫 所 行 的 这 事 , 耶 和 华 甚 不 喜 悦 。