Быт. Исх. Лев. Чис. Втор. Нав. Суд. Руф. 1Цар. 2Цар. 3Цар. 4Цар. 1Пар. 2Пар. 1Ездр. Неем. 2Ездр. Тов. Иудиф. Эсф. 1Мак. 2Мак. 3Мак. 3Ездр. Иов. Пс. Притч. Еккл. Песн. Прем. Сир. Ис. Иер. Плч. Посл.Иер. Вар. Иез. Дан. Ос. Иоил. Ам. Авд. Ион. Мих. Наум. Авв. Соф. Агг. Зах. Мал. Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Фес. 2Фес. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.

2-я книга Царств

 
  • И та́мо бя́ше сы́нъ беззако́н­ный, и́мя же ему́ Саве́й, сы́нъ вохо́ровъ, му́жъ Иемині́овъ, и воструби́ трубо́ю ро́жаною и рече́: нѣ́сть на́мъ ча́сти въ дави́дѣ, ниже́ наслѣ́дiя на́мъ въ сы́нѣ Иессе́евѣ: [воз­врати́теся,] му́жiе Изра́илтестiи, въ селе́нiя ва́ша.
  • И от­ступи́ша вси́ му́жiе Изра́илевы от­ дави́да вслѣ́дъ Саве́а сы́на вохо́рова: му́жiе же Иу́дины при­­лѣпи́шася къ царю́ сво­ему́ от­ Иорда́на да́же и до Иерусали́ма.
  • И вни́де дави́дъ въ до́мъ сво́й во Иерусали́мъ, и взя́ ца́рь де́сять же́нъ подло́жницъ сво­и́хъ, я́же оста́ви стрещи́ до́мъ, и даде́ и́хъ въ до́мъ стражбы́: и препита́ и́хъ, и [от­то́лѣ] не вни́де къ ни́мъ: и бѣ́ша храни́ми до дне́ сме́рти сво­ея́, вдо́вски живу́щя.
  • И рече́ ца́рь ко Амесса́ю: созови́ ми му́жы Иу́дины въ три́ дни́, ты́ же здѣ́ ста́ни.
  • И по́йде Амесса́й созва́ти муже́й Иу́диныхъ, и уме́дли от­ вре́мене, въ не́же повелѣ́ ему́ дави́дъ.
  • И рече́ дави́дъ ко Аве́ссѣ: ны́нѣ зло́ сотвори́тъ на́мъ Саве́й сы́нъ вохо́рь па́че Авессало́ма: и ны́нѣ ты́ по­ими́ съ собо́ю о́троки господи́на сво­его́, и пожени́ вслѣ́дъ его́, да не ка́ко обря́щетъ себѣ́ гра́ды тве́рды и застѣни́т­ся от­ оче́съ на́шихъ.
  • И изыдо́ша вслѣ́дъ его́ Аве́сса и му́жiе Иоа́вли, и хереѳѳи́ и фелеѳѳи́ и вси́ си́льнiи, и изыдо́ша изъ Иерусали́ма гна́ти вслѣ́дъ Саве́а сы́на вохо́рова.
  • И ті́и [бя́ху] у ка́мене вели́каго, и́же въ гавао́нѣ, и Амесса́й вни́де предъ ни́ми: Иоа́въ же препоя́санъ ри́зами одѣя́нiя сво­его́, и верху́ того́ препоя́санъ мече́мъ при­­пря́женымъ при­­ чре́слѣхъ его́ въ ножна́хъ его́, и егда́ отъи́де, и ме́чь изсу́нуся и паде́.
  • И рече́ Иоа́въ Амесса́ю: здра́въ ли еси́, бра́те? И взя́ Иоа́въ руко́ю десно́ю за браду́ Амесса́еву лобза́ти его́:
  • Амесса́й же не побреже́ся меча́, и́же въ руцѣ́ Иоа́вли: и уда́ри его́ Иоа́въ мече́мъ въ чре́сла его́, и излiя́ся чре́во его́ на зе́млю, и не повтори́ ему́, и у́мре [амесса́й]. Иоа́въ же и Аве́сса бра́тъ его́ гна́ста вслѣ́дъ Саве́а сы́на вохо́ря.
  • И му́жъ ста́ надъ ни́мъ от­ о́трокъ Иоа́влихъ и рече́: кто́ хо́щетъ [бы́ти] Иоа́вль, и кто́ дави́довъ, вслѣ́дъ Иоа́ва [да и́детъ].
  • Амесса́й же ме́ртвъ валя́шеся въ крови́ посредѣ́ пути́. И ви́дѣ му́жъ, я́ко остановля́хуся надъ ни́мъ вси́ лю́дiе, и соврати́ Амесса́я съ пути́ на село́, и воз­ложи́ на него́ ри́зу, поне́же ви́дяше вся́каго при­­ходя́ща надъ ни́мъ стоя́в­ша:
  • и бы́сть егда́ при­­несе́ от­ пути́, преидо́ша вси́ му́жiе Изра́илевы вслѣ́дъ Иоа́ва, е́же гна́ти вслѣ́дъ Саве́а сы́на вохо́ря.
  • И се́й про́йде вся́ колѣ́на Изра́илева во Аве́ль и во веѳма́ху: и вси́ въ ха́ррѣ, и вси́ гра́ды собра́шася, и идо́ша вслѣ́дъ его́,
  • и прiидо́ша и ополчи́шася на него́ о́крестъ во Аве́ли и во веѳма́хѣ: и насы́паша зе́млю ко гра́ду, и ста́ на предстѣ́нiи: и вси́ лю́дiе и́же со Иоа́вомъ помышля́ху низложи́ти стѣ́ну [гра́дскую].
  • И возопи́ жена́ му́драя со стѣны́ и рече́: слы́шите, слы́шите, рцы́те ны́нѣ Иоа́ву, да при­­бли́жит­ся до здѣ́, и воз­глаго́лю къ нему́.
  • И при­­бли́жися къ не́й [Иоа́въ], и рече́ жена́: ты́ ли еси́ Иоа́въ? О́нъ же рече́: а́зъ. И рече́ ему́: послу́шай слове́съ рабы́ тво­ея́. И рече́ Иоа́въ: послу́шаю, а́зъ е́смь.
  • И рече́ глаго́лющи: сло́во глаго́лаша въ пе́рвыхъ, глаго́люще: вопроша́емь вопроше́нъ бы́сть во Аве́ли и въ да́нѣ, а́ще оскудѣ́ша, я́же положи́ша вѣ́рнiи Изра́илевы: вопроша́юще да вопро́сятъ во Аве́ли, и та́ко рече́, а́ще оскудѣ́ша:
  • а́зъ е́смь ми́рная утвержде́нiй Изра́илевыхъ, ты́ же и́щеши умертви́ти гра́дъ и ма́терь градо́въ Изра́илевыхъ: и почто́ потопля́еши достоя́нiе Госпо́дне?
  • И от­вѣща́ Иоа́въ и рече́: ми́лостивъ мнѣ́, ми́лостивъ мнѣ́, а́ще потоплю́ и а́ще разрушу́:
  • не та́ко сло́во, я́ко му́жъ съ горы́ Ефре́мли, Саве́й сы́нъ вохо́рь и́мя ему́, и воз­дви́же ру́ку свою́ на царя́ дави́да: дади́те ми́ того́ еди́наго, и от­иду́ от­ гра́да. И рече́ жена́ ко Иоа́ву: се́, глава́ его́ све́ржет­ся къ тебѣ́ со стѣны́.
  • И вни́де жена́ ко всѣ́мъ лю́демъ и глаго́ла ко всему́ гра́ду му́дростiю сво­е́ю, отъ­я́ти главу́ Саве́а сы́на вохо́ря. И от­сѣко́ша главу́ Саве́а сы́на вохо́ря, и сверго́ша ю́ ко Иоа́ву. И Иоа́въ воструби́ въ трубу́, и разыдо́шася му́жiе от­ гра́да вси́ въ селе́нiя своя́. Иоа́въ же воз­врати́ся во Иерусали́мъ ко царю́.
  • И [бѣ́] Иоа́въ надъ все́ю си́лою Изра́илевою, и ване́а сы́нъ Иода́евъ надъ хереѳѳи́ и надъ фелеѳѳи́,
  • Адонира́мъ же надъ да́нми, и Иосафа́тъ сы́нъ Ахилу́ѳовъ воспомина́яй,
  • и суса́ книго́чiй, садо́къ же и Авiаѳа́ръ иере́е,
  • Ира́съ же Иари́нь бы́сть жре́цъ дави́довъ.
  • Там случайно находился один негодный человек, по имени Савей, сын Бихри, Вениамитянин; он затрубил трубою и сказал: нет нам части в Давиде, и нет нам доли в сыне Иессеевом; все по шатрам своим, Израильтяне!
  • И отделились все Израильтяне от Давида и пошли за Савеем, сыном Бихри; Иудеи же остались на стороне царя своего, от Иордана до Иерусалима.
  • И пришел Давид в свой дом в Иерусалиме, и взял царь десять жен наложниц, которых он оставлял стеречь дом, и поместил их в особый дом под надзор, и содержал их, но не ходил к ним. И содержались они там до дня смерти своей, живя как вдовы.
  • И сказал Давид Амессаю: созови ко мне Иудеев в течение трех дней и сам явись сюда.
  • И пошел Амессай созвать Иудеев, но промедлил более назначенного ему времени.
  • Тогда Давид сказал Авессе: теперь наделает нам зла Савей, сын Бихри, больше нежели Авессалом; возьми ты слуг господина твоего и преследуй его, чтобы он не нашел себе укрепленных городов и не скрылся от глаз наших.
  • И вышли за ним люди Иоавовы, и Хелефеи и Фелефеи, и все храбрые пошли из Иерусалима преследовать Савея, сына Бихри.
  • И когда они были близ большого камня, что у Гаваона, то встретился с ними Амессай. Иоав был одет в воинское одеяние свое и препоясан мечом, который висел при бедре в ножнах и который легко выходил из них и входил.
  • И сказал Иоав Амессаю: здоров ли ты, брат мой? И взял Иоав правою рукою Амессая за бороду, чтобы поцеловать его.
  • Амессай же не остерегся меча, бывшего в руке Иоава, и тот поразил его им в живот, так что выпали внутренности его на землю, и не повторил ему удара, и он умер. Иоав и Авесса, брат его, погнались за Савеем, сыном Бихри.
  • Один из отроков Иоавовых стоял над Амессаем и говорил: тот, кто предан Иоаву и кто за Давида, пусть идет за Иоавом!
  • Амессай же [мертвый] лежал в крови среди дороги; и тот человек, увидев, что весь народ останавливается над ним, стащил Амессая с дороги в поле и набросил на него одежду, так как он видел, что всякий проходящий останавливался над ним.
  • Но когда он был стащен с дороги, то весь народ Израильский пошел вслед за Иоавом преследовать Савея, сына Бихри.
  • А он прошел чрез все колена Израильские до Авела-Беф-Мааха и чрез весь Берим; и [все жители городов] собирались и шли за ним.
  • И пришли и осадили его в Авеле-Беф-Маахе; и насыпали вал пред городом и подступили к стене, и все люди, бывшие с Иоавом, старались разрушить стену.
  • Тогда одна умная женщина закричала со стены города: послушайте, послушайте, скажите Иоаву, чтоб он подошел сюда, и я поговорю с ним.
  • И подошел к ней Иоав, и сказала женщина: ты ли Иоав? И сказал: я. Она сказала: послушай слов рабы твоей. И сказал он: слушаю.
  • Она сказала: прежде говаривали: «кто хочет спросить, спроси в Авеле»; и так решали дело. [Остались ли такие, которые положили пребыть верными Израильтянами? Пусть спросят в Авеле: остались ли?]
  • Я из мирных, верных городов Израиля; а ты хочешь уничтожить город, и притом мать [городов] в Израиле; для чего тебе разрушать наследие Господне?
  • И отвечал Иоав и сказал: да не будет этого от меня, чтобы я уничтожил или разрушил!
  • Это не так; но человек с горы Ефремовой, по имени Савей, сын Бихри, поднял руку свою на царя Давида; выдайте мне его одного, и я отступлю от города. И сказала женщина Иоаву: вот, голова его будет тебе брошена со стены.
  • И пошла женщина ко всему народу со своим умным словом [и говорила ко всему городу, чтобы отсекли голову Савею, сыну Бихри]; и отсекли голову Савею, сыну Бихри, и бросили Иоаву. Тогда [Иоав] затрубил трубою, и разошлись от города все [люди] по своим шатрам; Иоав же возвратился в Иерусалим к царю.
  • И был Иоав поставлен над всем войском Израильским, а Ванея, сын Иодаев, – над Хелефеями и над Фелефеями;
  • Адорам – над сбором податей; Иосафат, сын Ахилуда – дееписателем;
  • Суса – писцом; Садок и Авиафар – священниками;
  • также и Ира Иаритянин был священником у Давида.
  • Accidit quoque, ut ibi esset vir Belial nomine Seba filius Bochri Beniaminita; et cecinit bucina et ait: «Non est nobis pars in David, neque hereditas in filio Isai! Vir Israel, in tabernacula tua!».
  • Et separatus est omnis vir Israel a David secutusque est Seba filium Bochri; viri autem Iudae adhaeserunt regi suo a Iordane usque Ierusalem.
  • Cumque venisset rex in domum suam Ierusalem, tulit decem mulieres concubinas, quas dereliquerat ad custodiendam domum, et tradidit eas in custodiam alimenta eis praebens. Et non est ingressus ad eas, sed erant clausae usque ad diem mortis suae in viduitate viventes.
  • Dixit autem rex Amasae: «Convoca mihi omnes viros Iudae in diem tertium et tu adesto praesens».
  • Abiit ergo Amasa, ut convocaret Iudam; et moratus est ultra tempus, quod ei constituerat.
  • Ait autem David ad Abisai: «Nunc magis afflicturus est nos Seba filius Bochri quam Absalom; tolle igitur servos domini tui et persequere eum, ne inveniat civitates munitas et effugiat nos».
  • Egressi sunt ergo cum eo viri Ioab, Cherethi quoque et Phelethi et omnes fortissimi; exierunt de Ierusalem ad persequendum Seba filium Bochri.
  • Cumque illi essent iuxta lapidem grandem, qui est in Gabaon, Amasa venerat ante eos. Porro Ioab accinctus erat habitu suo, et in cingulo super lumbos gladius absconditus erat, qui levi motu ex vagina in manum suam cecidit.
  • Dixitque Ioab ad Amasam: «Estne pax tibi, mi frater?». Et tenuit manu dextera mentum Amasae, ut oscularetur eum.
  • Porro Amasa non observavit gladium in manu Ioab, qui percussit eum in inguine et effudit intestina eius in terram, nec secundum vulnus apposuit; et mortuus est. Ioab autem et Abisai frater eius persecuti sunt Seba filium Bochri.
  • Interea quidam de pueris Ioab stetit iuxta cadaver Amasae et dixit: «Qui esse vult cum Ioab et pro David, sequatur Ioab!».
  • Amasa autem conspersus sanguine iacebat in media via. Vidit hoc vir quod subsisteret omnis populus ad videndum eum; et amovit Amasam de via in agrum operuitque eum vestimento, cum videret quod omnes transeuntes propter eum subsisterent.
  • Amoto igitur illo de via, transibat omnis vir sequens Ioab ad persequendum Seba filium Bochri.
  • Porro ille transierat per omnes tribus Israel usque in Abelbethmaacha; omnesque Bochritae congregati sunt et ingressi sunt etiam post eum.
  • Venerunt itaque et oppugnabant eum in Abelbethmaacha et fuderunt contra civitatem aggerem, qui stetit contra antemurale; et omnis populus, qui erat cum Ioab, moliebatur destruere muros.
  • Et exclamavit mulier sapiens de civitate: «Audite, audite! Dicite Ioab: "Appropinqua huc, et loquar tecum"».
  • Qui cum accessisset ad eam, ait illi: «Tu es Ioab?». Et ille respondit: «Ego». Ad quem sic locuta est: «Audi sermones ancillae tuae». Qui respondit: «Audio».
  • Rursumque illa: «Sermo, inquit, dicebatur in vetere proverbio: "Interrogent in Abel, et sic perficient rem".
  • Ego pacifica fidelium Israel, et tu quaeris subruere civitatem et evertere matrem in Israel. Quare praecipitas hereditatem Domini?».
  • Respondensque Ioab ait: «Absit, absit hoc a me; non praecipito neque demolior.
  • Non se sic habet res, sed homo de monte Ephraim, Seba filius Bochri cognomine, levavit manum suam contra regem David; tradite illum solum, et recedam a civitate". Et ait mulier ad Ioab: «Ecce, caput eius mittetur ad te per murum».
  • Ingressa est ergo ad omnem populum et locuta est eis sapienter. Qui abscissum caput Seba filii Bochri proiecerunt ad Ioab. Et ille cecinit tuba, et recesserunt ab urbe unusquisque in tabernacula sua. Ioab autem reversus est Ierusalem ad regem.
  • Erat ergo Ioab super omnem exercitum Israel; Banaias autem filius Ioiadae super Cherethaeos et Phelethaeos;
  • Adoniram vero super onera; porro Iosaphat filius Ahilud a commentariis.
  • Siva autem scriba, Sadoc vero et Abiathar sacerdotes;
  • Hira quoque Iairites erat sacerdos David.
  • 在 那 里 恰 巧 有 一 个 匪 徒 , 名 叫 示 巴 , 是 便 雅 悯 人 比 基 利 的 儿 子 。 他 吹 角 , 说 , 我 们 与 大 卫 无 分 , 与 耶 西 的 儿 子 无 涉 。 以 色 列 人 哪 , 你 们 各 回 各 家 去 吧 。
  • 于 是 以 色 列 人 都 离 开 大 卫 , 跟 随 比 基 利 的 儿 子 示 巴 。 但 犹 大 人 从 约 旦 河 直 到 耶 路 撒 冷 , 都 紧 紧 跟 随 他 们 的 王 。
  • 大 卫 王 来 到 耶 路 撒 冷 , 进 了 宫 殿 , 就 把 从 前 留 下 看 守 宫 殿 的 十 个 妃 嫔 禁 闭 在 冷 宫 , 养 活 她 们 , 不 与 她 们 亲 近 。 她 们 如 同 寡 妇 被 禁 , 直 到 死 的 日 子 。
  • 王 对 亚 玛 撒 说 , 你 要 在 三 日 之 内 将 犹 大 人 招 聚 了 来 , 你 也 回 到 这 里 来 。
  • 亚 玛 撒 就 去 招 聚 犹 大 人 , 却 耽 延 过 了 王 所 限 的 日 期 。
  • 大 卫 对 亚 比 筛 说 , 现 在 恐 怕 比 基 利 的 儿 子 示 巴 加 害 于 我 们 比 押 沙 龙 更 甚 。 你 要 带 领 你 主 的 仆 人 追 赶 他 , 免 得 他 得 了 坚 固 城 , 躲 避 我 们 。
  • 约 押 的 人 和 基 利 提 人 , 比 利 提 人 , 并 所 有 的 勇 士 , 都 跟 着 亚 比 筛 , 从 耶 路 撒 冷 出 去 追 赶 比 基 利 的 儿 子 示 巴 。
  • 他 们 到 了 基 遍 的 大 磐 石 那 里 , 亚 玛 撒 来 迎 接 他 们 。 那 时 约 押 穿 着 战 衣 , 腰 束 佩 刀 的 带 子 , 刀 在 鞘 内 。 约 押 前 行 , 刀 从 鞘 内 掉 出 来 。
  • 约 押 左 手 拾 起 刀 来 , 对 亚 玛 撒 说 , 我 兄 弟 , 你 好 阿 。 就 用 右 手 抓 住 亚 玛 撒 的 胡 子 , 要 与 他 亲 嘴 。
  • 亚 玛 撒 没 有 防 备 约 押 手 里 所 拿 的 刀 。 约 押 用 刀 刺 入 他 的 肚 腹 , 他 的 肠 子 流 在 地 上 , 没 有 再 刺 他 , 就 死 了 。 约 押 和 他 兄 弟 亚 比 筛 往 前 追 赶 比 基 利 的 儿 子 示 巴 。
  • 有 约 押 的 一 个 少 年 人 站 在 亚 玛 撒 尸 身 旁 边 , 对 众 人 说 , 谁 喜 悦 约 押 , 谁 归 顺 大 卫 , 就 当 跟 随 约 押 去 。
  • 亚 玛 撒 在 道 路 上 滚 在 自 己 的 血 里 。 那 人 见 众 民 经 过 都 站 住 , 就 把 亚 玛 撒 的 尸 身 从 路 上 挪 到 田 间 , 用 衣 服 遮 盖 。
  • 尸 身 从 路 上 挪 移 之 后 , 众 民 就 都 跟 随 约 押 去 追 赶 比 基 利 的 儿 子 示 巴 。
  • 他 走 遍 以 色 列 各 支 派 , 直 到 伯 玛 迦 的 亚 比 拉 , 并 比 利 人 的 全 地 。 那 些 地 方 的 人 也 都 聚 集 跟 随 他 。
  • 约 押 和 跟 随 的 人 到 了 伯 玛 迦 的 亚 比 拉 , 围 困 示 巴 , 就 对 着 城 筑 垒 。 跟 随 约 押 的 众 民 用 锤 撞 城 , 要 使 城 塌 陷 。
  • 有 一 个 聪 明 妇 人 从 城 上 呼 叫 说 , 听 阿 , 听 阿 , 请 约 押 近 前 来 , 我 好 与 他 说 话 。
  • 约 押 就 近 前 来 , 妇 人 问 他 说 , 你 是 约 押 不 是 。 他 说 , 我 是 。 妇 人 说 , 求 你 听 婢 女 的 话 。 约 押 说 , 我 听 。
  • 妇 人 说 , 古 时 有 话 说 , 当 先 在 亚 比 拉 求 问 , 然 后 事 就 定 妥 。
  • 我 们 这 城 的 人 在 以 色 列 人 中 是 和 平 , 忠 厚 的 。 你 为 何 要 毁 坏 以 色 列 中 的 大 城 , 吞 灭 耶 和 华 的 产 业 呢 。
  • 约 押 回 答 说 , 我 决 不 吞 灭 毁 坏 ,
  • 乃 因 以 法 莲 山 地 的 一 个 人 比 基 利 的 儿 子 示 巴 举 手 攻 击 大 卫 王 , 你 们 若 将 他 一 人 交 出 来 , 我 便 离 城 而 去 。 妇 人 对 约 押 说 , 那 人 的 首 级 必 从 城 墙 上 丢 给 你 。
  • 妇 人 就 凭 她 的 智 慧 去 劝 众 人 。 他 们 便 割 下 比 基 利 的 儿 子 示 巴 的 首 级 , 丢 给 约 押 。 约 押 吹 角 , 众 人 就 离 城 而 散 , 各 归 各 家 去 了 。 约 押 回 耶 路 撒 冷 , 到 王 那 里 。
  • 约 押 作 以 色 列 全 军 的 元 帅 。 耶 何 耶 大 的 儿 子 比 拿 雅 统 辖 基 利 提 人 和 比 利 提 人 。
  • 亚 多 兰 掌 管 服 苦 的 人 。 亚 希 律 的 儿 子 约 沙 法 作 史 官 。
  • 示 法 作 书 记 。 撒 督 和 亚 比 亚 他 作 祭 司 长 。
  • 睚 珥 人 以 拉 作 大 卫 的 宰 相 。