И сiя́ словеса́ дави́дова послѣ́дняя. Вѣ́ренъ дави́дъ сы́нъ Иессе́овъ, и вѣ́ренъ му́жъ, его́же возста́ви Госпо́дь въ христа́ Бо́га Иа́ковля, и благолѣ́пны псалмы́ Изра́илевы.

И Ду́хъ Госпо́день глаго́ла во мнѣ́, и сло́во его́ на язы́цѣ мое́мъ.

Глаго́летъ Бо́гъ Изра́илевъ: мнѣ́ глаго́ла храни́тель Изра́илевъ при́тчу: рѣ́хъ въ человѣ́цѣхъ: ка́ко удержите́ стра́хъ Бо́жiй?

И во свѣ́тѣ Бо́жiи у́треннѣмъ, и возсiя́ со́лнце зау́тра, не пре́йде от сiя́нiя, и я́ко от дождя́ зла́чна от земли́.

Не та́ко бо до́мъ мо́й съ крѣ́пкимъ: завѣ́тъ бо вѣ́ченъ положи́ ми, гото́въ во вся́комъ вре́мени сохране́нъ: я́ко все́ спасе́нiе мое́ и все́ хотѣ́нiе во Го́сподѣ, я́ко не и́мать прозя́бнути беззако́нный.

Я́коже те́рнiе изве́ржено вси́ сі́и, я́ко не во́змутся руко́ю,

и му́жъ не потруди́тся въ ни́хъ: и мно́жество желѣ́за, и дре́во копі́йное, и огне́мъ сожже́тъ, и попаля́тся въ срамоту́ свою́.

Сiя́ имена́ си́льныхъ дави́довыхъ: Иевосѳе́й Ханане́анинъ кня́зь тре́тiяго е́сть: Адино́нъ Асоне́й, се́й обнажи́ ме́чь сво́й на о́смь со́тъ во́иновъ [и побѣди́] еди́ною.

И по не́мъ Елеаза́ръ, сы́нъ отца́ бра́та его́, въ трiе́хъ си́льныхъ бра́тiяхъ, се́й бѣ́ со дави́домъ [во сирра́нѣ] внегда́ поноси́ти ему́ во иноплеме́нницѣхъ: и иноплеме́нницы собра́шася та́мо на бра́нь,

и изыдо́ша му́жiе Изра́илевы проти́ву лица́ и́хъ, и то́й воста́ и убива́ше иноплеме́нники, до́ндеже утруди́ся рука́ его́ и прильпе́ рука́ его́ къ мечу́: и сотвори́ Госпо́дь спасе́нiе вели́ко въ то́й де́нь: и лю́дiе обрати́шася вслѣ́дъ его́ то́кмо совлача́ти.

И по не́мъ самаі́а сы́нъ а́сы, Арухе́йскiй: и собра́шася иноплеме́нницы во Ѳирі́ю: и бѣ́ та́мо ча́сть села́ испо́лнь ля́щи: и лю́дiе бѣжа́ша от лица́ иноплеме́ннича:

и ста́ а́ки сто́лпъ посредѣ́ ча́сти, и исхи́ти ю́, и порази́ иноплеме́нники: и сотвори́ Госпо́дь спасе́нiе вели́ко.

И снидо́ша три́ кня́зи от три́десятихъ, и прiидо́ша въ касо́нъ къ дави́ду въ верте́пъ Одолла́мъ: и чи́нове иноплеме́нникъ ополчи́шася во юдо́ли Рафаи́нстѣй.

И дави́дъ тогда́ бѣ́ во обдержа́нiи, и ста́нъ иноплеме́нническъ бѣ́ тогда́ въ Виѳлее́мѣ.

И возжада́ дави́дъ и рече́: кто́ напои́тъ мя́ водо́ю изъ ро́ва, и́же въ Виѳлее́мѣ при вратѣ́хъ? ста́нъ же бѣ́ тогда́ иноплеме́нничь въ Виѳлее́мѣ.

И расторго́ша трiе́ си́льнiи ополче́нiе иноплеме́нничо, и почерпо́ша воды́ изъ ро́ва Виѳлее́мскаго, и́же при вратѣ́хъ: и взя́ша, и прiидо́ша ко дави́ду, и не восхотѣ́ пи́ти ея́: и возлiя́ ю́ Го́споду

и рече́: ми́лостивъ мнѣ́, Го́споди, е́же сотвори́ти сiе́, кро́вь ли муже́й поше́дшихъ въ душа́хъ свои́хъ пи́ти и́мамъ? И не восхотѣ́ пи́ти ея́. Сiя́ сотвори́ша трiе́ си́льнiи.

И Аве́сса бра́тъ Иоа́вль сы́нъ сару́инъ, се́й бѣ́ кня́зь въ трiе́хъ, и се́й воздви́же копiе́ свое́ на три́ста я́звеныхъ, и тому́ и́мя е́сть въ трiе́хъ.

От трiе́хъ о́ныхъ сла́вный, и бы́сть и́мъ кня́зь, и да́же до трiе́хъ не прiи́де.

И ване́а сы́нъ Иода́евъ, му́жъ се́й премно́гъ въ дѣ́лѣхъ, от кавасаи́ла, и се́й уби́ два́ сы́на Арiи́ла Моа́вскаго: и то́й сни́де, и уби́ льва́ посредѣ́ ро́ва въ де́нь снѣ́женъ:

и то́й порази́ му́жа Еги́птянина, му́жа кра́сна, въ руцѣ́ же Еги́птянина копiе́ я́ко дре́во лѣ́ствицы кора́бленыя: и сни́де къ нему́ со па́лицею, и исто́рже копiе́ изъ руку́ Еги́птянина, и уби́ его́ копiе́мъ его́:

сiя́ сотвори́ ване́а сы́нъ Иода́евъ, и тому́ и́мя въ трiе́хъ си́льныхъ,

от трiе́хъ сла́вный, и ко трiе́мъ не прiи́де: и поста́ви его́ дави́дъ надъ таи́нники свои́ми.

И сiя́ имена́ си́льныхъ дави́да царя́: Асаи́лъ бра́тъ Иоа́вль, се́й въ три́десятихъ: Елеана́нъ сы́нъ отца́ бра́та его́ от Виѳлее́ма:

семо́ѳъ Ародiи́нъ:

хелли́съ келоѳі́йскiй: Ира́ сы́нъ екки́са Ѳекои́тскаго:

Авiезе́ръ Анаѳоѳи́тскiй: Савухе́й и́же от Асоѳи́ты:

Елло́нъ алони́тскiй: мое́й нетофаѳи́тянинъ:

ели́ сы́нъ Ваа́нь, и́же от нетофаѳи́тъ: еѳѳи́ сы́нъ Рива́нь от гавао́на сыно́въ Венiами́нихъ:

ване́асъ фараѳони́тскiй: урі́й от Наалге́а:

Арiи́лъ сы́нъ Аравоѳи́тянина: зао́ръ Варсами́тскiй:

Елеа́са сы́нъ Салавони́тскiй: Васе́й гони́тскiй:

Ионаѳа́нъ сы́нъ сама́на Арори́тскаго: Ахiа́нъ сы́нъ Арати́ Араѳу́рскаго:

Елифала́ѳъ сы́нъ маахiа́вль: Елiа́въ сы́нъ Ахитофе́ла гелони́тскаго:

Асараи́ карми́лскiй: уре́мъ сы́нъ Асви́:

и га́ла сы́нъ наѳа́новъ: и Ваа́нъ сы́нъ агари́нъ:

е́лли Аммани́тскiй: гелоре́й вироѳі́йскiй, нося́й ору́жiе Иоа́ва сы́на сару́ина:

Ира́съ еѳѳи́рскiй: гаре́въ иерѳе́йскiй: и урі́а геѳе́йскiй.

Всѣ́хъ три́десять и се́дмь.

Украинский (Огієнко)

А оце останні Давидові слова: Слово Давида, сина Єссеєвого, і слово мужа високопоставленого, помазаного Богом Якововим, і солодкого піснотворця Ізраїлевого.

Дух Господній говорить в мені, а слово Його на моїм язику!

Сказав Бог Ізраїлів, Скеля Ізраїлева говорила мені: пануючий серед людей, справедливий панує у Божім страху!

І він буде, як світло поранку безхмарного, коли сонце виходить уранці, як з блиску трава виростає з землі по дощі!

Чи мій дім не такий перед Богом?
Вічного бо заповіта в усьому мені там укладено і він стережеться, бо він усе спасіння моє й усе жадання!
Хіба Він не дасть, щоб він виріс?

А нечестивий, як терен, відкинений, і вони всі, бо рукою його не беруть.

А хто хоче до них доторкнутись, нехай запасеться залізом чи держаком списа, і на місці своїм огнем будуть попалені!

А оце імена Давидових лицарів: Йошев-Башшевет, тахкемонець, голова ґвардії, він вимахував своїм держаком одним разом на вісім сотень побитих.

По ньому Елеазар, син Додо, сина Ахохі, був серед трьох лицарів з Давидом.
Коли филистимляни зневажали ізраїльтян, що зібралися там на війну, і повтікали всі ізраїльтяни,

він устав, та й ударив на филистимлян, аж змучилася рука його, і приліпилася рука його до меча.
І зробив Господь велике спасіння того дня, а народ вертався за ним тільки на грабування.

А по ньому Шамма, син Аґе, гарарянин.
І зібралися филистимляни до Лехи, а там була ділянка поля, повна сочевиці, а народ повтікав перед филистимлянами.

І став він посередині тієї ділянки та й врятував її, а филистимлян побив.
І зробив Господь велике спасіння.

І зійшли троє з тридцяти напочатку, і прийшли в жнива до Давида, до твердині Адуллам.
А громада филистимлян таборувала в долині Рефаїм.

Давид же тоді був у твердині, а залога филистимська була тоді в Віфлеємі.

І спрагнув Давид та й сказав: Хто напоїть мене водою з криниці, що в брамі?

І продерлися ці три лицарі до филистимського табору, і зачерпнули води з віфлеємської криниці, що в брамі.
І вони винесли, і принесли до Давида, та він не схотів її пити, і вилив її для Господа,

та й сказав: Борони мене, Господи, чинити таке!
Чи я буду пити кров тих мужів, що ходили, наражаючи життям своїм?
І не хотів він пити її…
Оце зробили три ці лицарі.

А Авішай, брат Йоава, Церуїного сина, він голова цих тридцяти.
І він вимахував своїм списом над трьома сотнями, що побив.
І він мав славу серед тих трьох.

Із тих тридцятьох він був найбільше поважаний, і став він їм за провідника.
А до тих трьох не належав.

А Беная, син Єгоядин, син хороброго мужа, багаточинний, з Кавцеїлу, побив двох синів Аріїла моавського.
І він зійшов, і забив лева в середині ями сніжного дня.

Також побив він одного єгиптянина, мужа поставного, а в руці цього єгиптянина був спис.
І зійшов він до нього з києм, і видер списа з руки того єгиптянина, та й убив його списом його.

Оце зробив Беная, син Єгоядин, і його слава була серед тих трьох лицарів.

З тих тридцяти він був поважніший, а до тих трьох не належав.
І Давид призначив його до своєї таємної ради.

Асаїл, Йоавів брат, серед тих тридцяти;
Елханан, син Додів, із Віфлеєму;

Шамма хародянин, Еліка хародянин,

Хелец цалтянин;
Іра, син Іквешів, текоїтянин;

Авіезер аннетотянин, Мевуннай хушатянин,

Цалмон ахохянин, Магарай нетофатянин,

Хелев, син Баанин, нетофатянин;
Іттай, син Ріваїв, міґґів́атянин, сини Веніяминові;

Беная пір́ятонянин, Гіддай з Нахале-Ґаашу,

Аві-Алвон арватянин, Азмавет бархум́янин,

Ел́яхба шаалвонянин, сини Яшемові, Йонатан,

Шамма гарарянин;
Ахіам, син Шарарів, арарянин;

Еліфелет, син Ахасбаїв, сина маахатянина;
Еліям, син Ахітофелів, ґіллонянин;

Хецрав кармелянин, Паарай арб́янин,

Їґ́ал, син Натанів, з Цови;
Бані ґадянин,

Целек аммонеянин;
Нахарай бееротянин, зброєноша Йоава, сина Церуїного;

Іра їтрянин, Ґарев їтрянин,

Урія хіттянин, усіх тридцять і сім.

Латинский (Nova Vulgata)

Языки

Haec autem sunt verba David novissima: «Dixit David filius Isai, dixit vir constitutus in alto, christus Dei Iacob, suavis psalta Israel.

Spiritus Domini locutus est per me, et sermo eius super linguam meam.

Locutus est Deus Israel, mihi dixit Petra Israel: "Dominator hominum iustus, dominator in timore Dei

est sicut lux aurorae, oriente sole, mane absque nubibus; de splendore post pluviam herba oritur de terra".

Nonne sic est domus mea cum Deo? Quia pactum aeternum statuit mihi, dispositum in omnibus atque munitum. Cunctam enim salutem meam et omne desiderabile nonne faciet germinare?

Praevaricatores autem quasi spinae abiectae universi, quae non tolluntur manibus;

et si quis tangere voluerit eas, armabitur ferro et ligno lanceato, igneque succensae comburentur».

Haec nomina fortium David: Iesbaal Hachamonites, princeps inter tres, ipse levavit hastam suam super octingentos, quos interfecit impetu uno.

Post hunc Eleazar filius Dodo Ahohites, inter tres fortes. Qui erat cum David in Aphesdommim, quando Philisthim congregati sunt illuc in proelium.

Cumque ascendissent viri Israel, ipse stetit et percussit Philisthaeos, donec deficeret manus eius et obrigesceret cum gladio; fecitque Dominus salutem magnam in die illa, et populus reversus est tantum ad spolia detrahenda.

Et post hunc Samma filius Age Ararites. Et congregati sunt Philisthim in Lehi; erat quippe ibi ager lente plenus. Cumque fugisset populus a facie Philisthim,

stetit ille in medio agri et tuitus est eum percussitque Philisthaeos, et fecit Dominus salutem magnam.

Et descenderunt tres de triginta et venerunt tempore messis ad David in speluncam Odollam; castra autem Philisthinorum erant posita in valle Raphaim.

Et David erat tunc in praesidio; porro statio Philisthinorum tunc erat in Bethlehem.

Desideravit igitur David et ait: «O si quis mihi daret potum aquae de cisterna, quae est in Bethlehem iuxta portam!».

Irruperunt ergo tres fortes castra Philisthinorum et hauserunt aquam de cisterna Bethlehem, quae erat iuxta portam, et attulerunt ad David. At ille noluit bibere, sed libavit illam Domino

dicens: «Propitius mihi sit Dominus, ne faciam hoc. Num sanguinem hominum istorum, qui profecti sunt in animarum periculo, bibam?». Noluit ergo bibere. Haec fecerunt tres robustissimi.

Abisai autem frater Ioab filius Sarviae princeps erat de triginta. Ipse est qui elevavit hastam suam contra trecentos, quos interfecit. Nominatus in triginta

et inter triginta nobilior eratque eorum princeps; sed usque ad tres primos non pervenerat.

Et Banaias filius Ioiadae vir fortissimus magnorum operum de Cabseel. Ipse percussit duos filios Ariel de Moab, et ipse descendit et percussit leonem in media cisterna in diebus nivis.

Ipse quoque interfecit virum Aegyptium, virum procerae staturae habentem in manu hastam; itaque cum descendisset ad eum cum baculo, vi extorsit hastam de manu Aegyptii et interfecit eum hasta sua.

Haec fecit Banaias filius Ioiadae, et ipse nominatus inter triginta fortissimos.

Erat autem nobilior inter triginta; verumtamen usque ad tres non pervenerat. Fecitque eum David sibi caput satellitum suorum.

Asael frater Ioab erat inter triginta. Elchanan filius Dodo de Bethlehem,

Samma de Harod, Elica de Harod,

Heles de Phalti, Hira filius Acces de Thecua,

Abiezer de Anathoth, Sobbochai de Husa,

Selmon Ahohites, Maharai Netophathites,

Heled filius Baana Netophathites, Ithai filius Ribai de Gabaa filiorum Beniamin,

Banaia Pharathonites, Heddai de torrentibus Gaas,

Abibaal Arbathites, Azmaveth de Bahurim,

Eliaba de Saalbon, Iasen de Gun,

Ionathan filius Samma de Arar, Ahiam filius Sarar Ararites.

Eliphalet filius Aasbai Maachathitae, Eliam filius Achitophel Gilonites,

Hesro de Carmel, Pharai de Arab,

Igal filius Nathan de Soba, Bani de Gad,

Selec de Ammon, Naharai Berothites armiger Ioab filii Sarviae,

Hira Iethrites, Gareb et ipse Iethrites,

Urias Hetthaeus. Omnes triginta septem.