И рече́ ца́рь ко Иоа́ву кня́зю си́лы и́же съ ни́мъ: пройди́ ны́нѣ вся́ колѣ́на Изра́илева и Иу́дина, от Да́на да́же и до вирсаві́и, и сочти́ лю́ди, и да увѣ́мъ число́ лю́демъ.

И рече́ Иоа́въ ко царю́: да приложи́тъ Госпо́дь Бо́гъ тво́й къ лю́демъ твои́мъ, я́коже бы́ти и́мъ стори́цею, и о́чи господи́на моего́ царя́ да уви́дятъ: и господи́нъ мо́й ца́рь почто́ помышля́етъ о словеси́ се́мъ?

И превозмо́же сло́во царе́во ко Иоа́ву и ко князе́мъ си́лы. И изы́де Иоа́въ и кня́зи крѣ́пости предъ царе́мъ сочести́ лю́ди Изра́илевы.

И преидо́ша Иорда́нъ, и ополчи́шася во Арои́рѣ одесну́ю гра́да и́же посредѣ́ де́бри га́дъ и Елiезе́ръ.

И прiидо́ша въ Галаа́дъ и въ зе́млю Ѳавасо́нъ и исто́нъ и въ Да́су, и внидо́ша въ данида́нъ и обыдо́ша Сидо́нъ,

и прiидо́ша во мапса́ръ ти́рскiй и во вся́ гра́ды Еве́ины и въ Ханане́ины, и идо́ша на ю́гъ Иу́ды въ вирсаві́ю,

и обыдо́ша всю́ зе́млю, и прiидо́ша во Иерусали́мъ, сконча́вше де́вять ме́сяцъ и два́десять дні́й.

И даде́ Иоа́въ число́ сочте́ныхъ люді́й царю́: и бѣ́ Изра́иля число́мъ о́смь со́тъ ты́сящъ си́льныхъ держа́щихъ ору́жiе, и муже́й Иу́диныхъ пя́ть со́тъ ты́сящъ муже́й борце́въ.

И убоя́ся се́рдце дави́дово по счисле́нiи люді́й, и рече́ дави́дъ ко Го́споду: согрѣши́хъ зѣло́, я́ко сотвори́хъ глаго́лъ се́й: и ны́нѣ, Го́споди, отими́ беззако́нiе раба́ твоего́, я́ко обуя́хъ зѣло́.

И воста́ дави́дъ зау́тра: и сло́во Госпо́дне бы́сть ко га́ду проро́ку прозорли́вцу, глаго́ля:

иди́ и рцы́ дави́ду, глаго́ля: та́ко глаго́летъ Госпо́дь: тро́е а́зъ наведу́ на тя́, и избери́ себѣ́ еди́но от си́хъ, и сотворю́ ти.

И вни́де га́дъ къ дави́ду, и повѣ́да, и рече́ ему́: избери́ себѣ́ бы́ти: или́ прiи́дутъ тебѣ́ три́ лѣ́та гла́да на зе́млю твою́: или́ три́ ме́сяцы бѣ́гати и́маши предъ враги́ твои́ми, и бу́дутъ гоня́ще тя́: или́ три́ дни́ бы́ти сме́рти въ земли́ твое́й: ны́нѣ у́бо разумѣ́й и ви́ждь, что́ отвѣща́ю посла́вшему мя́.

И рече́ дави́дъ ко га́ду: тѣ́сна ми́ су́ть отвсю́ду зѣло́ три́ сiя́: да впаду́ у́бо въ ру́цѣ Госпо́дни, я́ко мно́ги су́ть щедро́ты его́ зѣло́: въ ру́цѣ же человѣ́чи да не впаду́. И избра́ себѣ́ дави́дъ сме́рть и дни́ жа́твенныя пшени́цы.

И даде́ Госпо́дь сме́рть во Изра́или от у́тра до часа́ обѣ́дняго, и нача́ся я́зва бы́ти въ лю́дехъ, и умро́ша от люді́й Госпо́днихъ от Да́на и до вирсаві́и се́дмьдесятъ ты́сящъ муже́й.

И простре́ а́нгелъ Бо́жiй ру́ку свою́ на Иерусали́мъ погуби́ти его́, и раска́яся Госпо́дь о злѣ́, и рече́ а́нгелу погубля́ющему лю́ди: дово́лно ны́нѣ, отими́ ру́ку твою́. И а́нгелъ Госпо́день бѣ́ стоя́ предъ гумно́мъ о́рны Иевусе́анина.

И рече́ дави́дъ ко Го́споду, егда́ ви́дѣ а́нгела бiю́ща лю́ди, и рече́: се́, а́зъ е́смь согрѣши́вый, а́зъ е́смь па́стырь зло́ сотвори́вый, а сі́и о́вцы что́ сотвори́ша? да бу́детъ ны́нѣ рука́ твоя́ на мнѣ́ и на дому́ отца́ моего́.

И прiи́де га́дъ къ дави́ду въ де́нь то́й и рече́ ему́: взы́ди, и поста́ви Го́сподеви олта́рь на гумнѣ́ о́рны Иевусе́анина.

И взы́де дави́дъ по глаго́лу га́да проро́ка, и́мже о́бразомъ заповѣ́да ему́ Госпо́дь.

И преклони́ся о́рна, и ви́дѣ царя́ и о́троки его́ восходя́щыя вы́ше его́, и изы́де о́рна, и поклони́ся царю́ на лицы́ свое́мъ на земли́,

и рече́ о́рна: что́ я́ко прiи́де господи́нъ мо́й ца́рь къ рабу́ своему́? И рече́ дави́дъ: купи́ти у тебе́ гумно́ [прiидо́хъ], на созда́нiе олтаря́ Госпо́дня, и преста́нетъ я́зва от люді́й.

И рече́ о́рна къ дави́ду: да прiи́метъ и вознесе́тъ господи́нъ мо́й ца́рь Го́споду [Бо́гу] е́же бла́го предъ очи́ма его́: се́, воло́ве во всесожже́нiе, и коле́са и сосу́ди воло́въ на дрова́.

Вся́ даде́ о́рна царю́. И рече́ о́рна къ царю́: Госпо́дь Бо́гъ тво́й да благослови́тъ тя́.

И рече́ ца́рь ко о́рнѣ: ни́, но то́кмо купу́я куплю́ от тебе́ цѣно́ю, и не вознесу́ Го́споду Бо́гу моему́ всесожже́нiя ту́не. И купи́ дави́дъ гумно́ и волы́ на пяти́десяти си́клехъ сребра́.

И созда́ та́мо дави́дъ олта́рь Го́сподеви: и вознесе́ всесожже́нiя и ми́рная. И приложи́ Соломо́нъ ко олтарю́ послѣди́, зане́ ма́лъ бѣ́ пре́жде. И послу́ша Госпо́дь земли́, и отъя́тъ я́зву от Изра́иля.

Французский (LSG)

La colère de l'Éternel s'enflamma de nouveau contre Israël, et il excita David contre eux, en disant: Va, fais le dénombrement d'Israël et de Juda.

Et le roi dit à Joab, qui était chef de l'armée et qui se trouvait près de lui: Parcours toutes les tribus d'Israël, depuis Dan jusqu'à Beer Schéba; qu'on fasse le dénombrement du peuple, et que je sache à combien il s'élève.

Joab dit au roi: Que l'Éternel, ton Dieu, rende le peuple cent fois plus nombreux, et que les yeux du roi mon seigneur le voient! Mais pourquoi le roi mon seigneur veut-il faire cela?

Le roi persista dans l'ordre qu'il donnait à Joab et aux chefs de l'armée; et Joab et les chefs de l'armée quittèrent le roi pour faire le dénombrement du peuple d'Israël.

Ils passèrent le Jourdain, et ils campèrent à Aroër, à droite de la ville qui est au milieu de la vallée de Gad, et près de Jaezer.

Ils allèrent en Galaad et dans le pays de Thachthim Hodschi. Ils allèrent à Dan Jaan, et aux environs de Sidon.

Ils allèrent à la forteresse de Tyr, et dans toutes les villes des Héviens et des Cananéens. Ils terminèrent par le midi de Juda, à Beer Schéba.

Ils parcoururent ainsi tout le pays, et ils arrivèrent à Jérusalem au bout de neuf mois et vingt jours.

Joab remit au roi le rôle du dénombrement du peuple: il y avait en Israël huit cent mille hommes de guerre tirant l'épée, et en Juda cinq cent mille hommes.

David sentit battre son coeur, après qu'il eut ainsi fait le dénombrement du peuple. Et il dit à l'Éternel: J'ai commis un grand péché en faisant cela! Maintenant, ô Éternel, daigne pardonner l'iniquité de ton serviteur, car j'ai complètement agi en insensé!

Le lendemain, quand David se leva, la parole de l'Éternel fut ainsi adressée à Gad le prophète, le voyant de David:

Va dire à David: Ainsi parle l'Éternel: Je te propose trois fléaux; choisis-en un, et je t'en frapperai.

Gad alla vers David, et lui fit connaître la chose, en disant: Veux-tu sept années de famine dans ton pays, ou bien trois mois de fuite devant tes ennemis qui te poursuivront, ou bien trois jours de peste dans ton pays? Maintenant choisis, et vois ce que je dois répondre à celui qui m'envoie.

David répondit à Gad: Je suis dans une grande angoisse! Oh! tombons entre les mains de l'Éternel, car ses compassions sont immenses; mais que je ne tombe pas entre les mains des hommes!

L'Éternel envoya la peste en Israël, depuis le matin jusqu'au temps fixé; et, de Dan à Beer Schéba, il mourut soixante-dix mille hommes parmi le peuple.

Comme l'ange étendait la main sur Jérusalem pour la détruire, l'Éternel se repentit de ce mal, et il dit à l'ange qui faisait périr le peuple: Assez! Retire maintenant ta main. L'ange de l'Éternel était près de l'aire d'Aravna, le Jébusien.

David, voyant l'ange qui frappait parmi le peuple, dit à l'Éternel: Voici, j'ai péché! C'est moi qui suis coupable; mais ces brebis, qu'ont-elles fait? Que ta main soit donc sur moi et sur la maison de mon père!

Ce jour-là, Gad vint auprès de David, et lui dit: Monte, élève un autel à l'Éternel dans l'aire d'Aravna, le Jébusien.

David monta, selon la parole de Gad, comme l'Éternel l'avait ordonné.

Aravna regarda, et il vit le roi et ses serviteurs qui se dirigeaient vers lui; et Aravna sortit, et se prosterna devant le roi, le visage contre terre.

Aravna dit: Pourquoi mon seigneur le roi vient-il vers son serviteur? Et David répondit: Pour acheter de toi l'aire et pour y bâtir un autel à l'Éternel, afin que la plaie se retire de dessus le peuple.

Aravna dit à David: Que mon seigneur le roi prenne l'aire, et qu'il y offre les sacrifices qu'il lui plaira; vois, les boeufs seront pour l'holocauste, et les chars avec l'attelage serviront de bois.

Aravna donna le tout au roi. Et Aravna dit au roi: Que l'Éternel, ton Dieu, te soit favorable!

Mais le roi dit à Aravna: Non! Je veux l'acheter de toi à prix d'argent, et je n'offrirai point à l'Éternel, mon Dieu, des holocaustes qui ne me coûtent rien. Et David acheta l'aire et les boeufs pour cinquante sicles d'argent.

David bâtit là un autel à l'Éternel, et il offrit des holocaustes et des sacrifices d'actions de grâces. Alors l'Éternel fut apaisé envers le pays, et la plaie se retira d'Israël.

Украинский (Огієнко)

Языки

І знову запалився Господній гнів на Ізраїля, і намовив сатана Давида проти них, говорячи: Іди, перелічи Ізраїля та Юду!

І сказав цар до Йоава, вождя війська, що з ним: Перемандруй серед усіх Ізраїлевих племен від Дану аж до Беер-Шеви, і перелічіть народ, і я пізнаю число цього народу.

І сказав Йоав до царя: Нехай же Господь, Бог твій, додасть до народу в сто раз стільки, скільки є, а очі мого пана, царя, бачать.
Та нащо пан мій, цар, уподобав собі таку річ?

Та цареве слово до Йоава та на військових провідників перемогло.
І вийшов Йоав та військові провідники від царя, щоб перелічити Ізраїлів народ.

І перейшли вони Йордан, і таборували в Ароері, з правого боку міста, що лежить в середині долини Ґаду та при Язері.

І прийшли вони до Ґілеаду та до краю Тахтім-Ходші.
І прийшли до Дан-Яану, і навколо до Сидону.

І прийшли вони до твердині Цор й до всіх міст хіввеянина та ханаанеянина, і вийшли до Юдиного Неґеву, до Беер-Шеви.

І мандрували вони по цілому краю, і прийшли в кінці дев́яти місяців та двадцяти днів до Єрусалиму.

І дав Йоав цареві число переліку народу.
І було Ізраїля вісімсот тисяч сильних мужів, що витягають меча, а Юдиного мужа п́ятьсот тисяч чоловіка.

І збентежилося Давидове серце, як перелічив він народ.
І сказав Давид до Господа: Я дуже згрішив, що зробив це!
А тепер, Господи, відсунь же провину Свого раба, бо я дуже немудро вчинив!…

І встав Давид рано вранці, а Господнє слово було до пророка Ґада, Давидового прозорливця, говорячи:

Іди, та й скажеш Давидові: Так сказав Господь: Три карі кладу Я на тебе, вибери собі одну з них, і Я зроблю її тобі.

І прийшов Ґад до Давида, і розповів йому та й до нього сказав: Чи прийдуть тобі сім літ голоду в твоїм краї, чи теж три місяці твого втікання перед ворогами твоїми, а вони тебе гнатимуть, чи теж буде три дні моровиця в твоїм Краї?
Подумай тепер та й ріши, яке слово верну я Тому, Хто послав мене.

І сказав Давид до Ґада: Сильно скорблю я!
Нехай же впадемо ми до Господньої руки, бо велике Його милосердя, а в руку людську нехай я не впаду!…

І дав Господь моровицю в Ізраїлі від ранку й аж до часу умовлення, і померло з народу від Дану й аж до Беер-Шеви сімдесят тисяч чоловіка…

І простяг той Ангол свою руку на Єрусалима, щоб вигубити його, та Господь пожалував щодо того зла.
І сказав Він до Ангола, що вигубляв серед народу: Забагато тепер, попусти свою руку!
А Ангол Господній був при тоці євусеянина Аравни.

І сказав Давид до Господа, коли побачив того Ангола, що побивав серед народу, і проказав: Я ось згрішив, і пішов проти Закону.
А ці вівці, що зробили вони?
Нехай же рука Твоя буде на мені та на домі батька мого!…

І прийшов того дня Ґад до Давида, та й сказав йому: Устань, постав Господеві жертівника на току євусеянина Аравни.

І пішов Давид за словами Ґадовими, як наказав був Господь.

І виглянув Аравна, і побачив царя та його слуг, що йдуть до нього.
І вийшов Аравна, і вклонився цареві обличчям своїм до землі.

І сказав Аравна: Чого прийшов пан мій, цар, до свого раба?
А Давид відказав: Купити від тебе цього тока, щоб збудувати жертівника для Господа, і буде стримана зараза від народу.

І сказав Аравна до Давида: Нехай пан мій, цар, візьме, і нехай принесе жертву, що добре в очах його.
Дивися, ось худоба на цілопалення, а молотілки та ярма на дрова.

Усе віддає Аравна, о царю, цареві.
І сказав Аравна до царя: Господь, Бог твій, нехай уподобає Собі тебе!

І сказав цар до Аравни: Ні, бо тільки куплю від тебе за ціну, і не принесу дармо цілопалень Господеві, Богові моєму.
І купив Давид тока й худобу за срібло п́ятидесяти шеклів.

І Давид збудував там жертівника для Господа, і приніс цілопалення та мирні жертви.
І Господь був ублаганий для Краю, і була стримана зараза від Ізраїля.