Быт. Исх. Лев. Чис. Втор. Нав. Суд. Руф. 1Цар. 2Цар. 3Цар. 4Цар. 1Пар. 2Пар. 1Ездр. Неем. 2Ездр. Тов. Иудиф. Эсф. 1Мак. 2Мак. 3Мак. 3Ездр. Иов. Пс. Притч. Еккл. Песн. Прем. Сир. Ис. Иер. Плч. Посл.Иер. Вар. Иез. Дан. Ос. Иоил. Ам. Авд. Ион. Мих. Наум. Авв. Соф. Агг. Зах. Мал. Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Сол. 2Сол. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.

2-я книга Царств
 

 
  • И при­­ложи́ Госпо́дь гнѣ́ву разгорѣ́тися во Изра́или, и подви́же въ ни́хъ дави́да, глаго́ля: иди́ и изочти́ Изра́иля и Иу́ду.
  • И рече́ ца́рь ко Иоа́ву кня́зю си́лы и́же съ ни́мъ: пройди́ ны́нѣ вся́ колѣ́на Изра́илева и Иу́дина, от­ Да́на да́же и до вирсаві́и, и сочти́ лю́ди, и да увѣ́мъ число́ лю́демъ.
  • И рече́ Иоа́въ ко царю́: да при­­ложи́тъ Госпо́дь Бо́гъ тво́й къ лю́демъ тво­и́мъ, я́коже бы́ти и́мъ стори́цею, и о́чи господи́на мо­его́ царя́ да уви́дятъ: и господи́нъ мо́й ца́рь почто́ помышля́етъ о словеси́ се́мъ?
  • И превоз­мо́же сло́во царе́во ко Иоа́ву и ко князе́мъ си́лы. И изы́де Иоа́въ и кня́зи крѣ́пости предъ царе́мъ сочести́ лю́ди Изра́илевы.
  • И преидо́ша Иорда́нъ, и ополчи́шася во Аро­и́рѣ одесну́ю гра́да и́же посредѣ́ де́бри га́дъ и Елiезе́ръ.
  • И прiидо́ша въ Галаа́дъ и въ зе́млю Ѳавасо́нъ и исто́нъ и въ Да́су, и внидо́ша въ данида́нъ и обыдо́ша Сидо́нъ,
  • и прiидо́ша во мапса́ръ ти́рскiй и во вся́ гра́ды Еве́ины и въ Ханане́ины, и идо́ша на ю́гъ Иу́ды въ вирсаві́ю,
  • и обыдо́ша всю́ зе́млю, и прiидо́ша во Иерусали́мъ, сконча́в­ше де́вять ме́сяцъ и два́десять дні́й.
  • И даде́ Иоа́въ число́ сочте́ныхъ люді́й царю́: и бѣ́ Изра́иля число́мъ о́смь со́тъ ты́сящъ си́льныхъ держа́щихъ ору́жiе, и муже́й Иу́диныхъ пя́ть со́тъ ты́сящъ муже́й борце́въ.
  • И убоя́ся се́рдце дави́дово по счисле́нiи люді́й, и рече́ дави́дъ ко Го́споду: согрѣши́хъ зѣло́, я́ко сотвори́хъ глаго́лъ се́й: и ны́нѣ, Го́споди, от­ими́ беззако́нiе раба́ тво­его́, я́ко обуя́хъ зѣло́.
  • И воста́ дави́дъ зау́тра: и сло́во Госпо́дне бы́сть ко га́ду проро́ку прозорли́вцу, глаго́ля:
  • иди́ и рцы́ дави́ду, глаго́ля: та́ко глаго́летъ Госпо́дь: тро́е а́зъ наведу́ на тя́, и избери́ себѣ́ еди́но от­ си́хъ, и сотворю́ ти.
  • И вни́де га́дъ къ дави́ду, и повѣ́да, и рече́ ему́: избери́ себѣ́ бы́ти: или́ прiи́дутъ тебѣ́ три́ лѣ́та гла́да на зе́млю твою́: или́ три́ ме́сяцы бѣ́гати и́маши предъ враги́ тво­и́ми, и бу́дутъ гоня́ще тя́: или́ три́ дни́ бы́ти сме́рти въ земли́ тво­е́й: ны́нѣ у́бо разумѣ́й и ви́ждь, что́ от­вѣща́ю посла́в­шему мя́.
  • И рече́ дави́дъ ко га́ду: тѣ́сна ми́ су́ть от­всю́ду зѣло́ три́ сiя́: да впаду́ у́бо въ ру́цѣ Госпо́дни, я́ко мно́ги су́ть щедро́ты его́ зѣло́: въ ру́цѣ же человѣ́чи да не впаду́. И избра́ себѣ́ дави́дъ сме́рть и дни́ жа́твен­ныя пшени́цы.
  • И даде́ Госпо́дь сме́рть во Изра́или от­ у́тра до часа́ обѣ́дняго, и нача́ся я́зва бы́ти въ лю́дехъ, и умро́ша от­ люді́й Госпо́днихъ от­ Да́на и до вирсаві́и се́дмьдесятъ ты́сящъ муже́й.
  • И простре́ а́нгелъ Бо́жiй ру́ку свою́ на Иерусали́мъ погуби́ти его́, и раска́яся Госпо́дь о злѣ́, и рече́ а́нгелу погубля́ющему лю́ди: дово́лно ны́нѣ, от­ими́ ру́ку твою́. И а́нгелъ Госпо́день бѣ́ стоя́ предъ гумно́мъ о́рны Иевусе́анина.
  • И рече́ дави́дъ ко Го́споду, егда́ ви́дѣ а́нгела бiю́ща лю́ди, и рече́: се́, а́зъ е́смь согрѣши́вый, а́зъ е́смь па́стырь зло́ сотвори́вый, а сі́и о́вцы что́ сотвори́ша? да бу́детъ ны́нѣ рука́ твоя́ на мнѣ́ и на дому́ отца́ мо­его́.
  • И прiи́де га́дъ къ дави́ду въ де́нь то́й и рече́ ему́: взы́ди, и поста́ви Го́сподеви олта́рь на гумнѣ́ о́рны Иевусе́анина.
  • И взы́де дави́дъ по глаго́лу га́да проро́ка, и́мже о́бразомъ заповѣ́да ему́ Госпо́дь.
  • И преклони́ся о́рна, и ви́дѣ царя́ и о́троки его́ восходя́щыя вы́ше его́, и изы́де о́рна, и поклони́ся царю́ на лицы́ сво­е́мъ на земли́,
  • и рече́ о́рна: что́ я́ко прiи́де господи́нъ мо́й ца́рь къ рабу́ сво­ему́? И рече́ дави́дъ: купи́ти у тебе́ гумно́ [прiидо́хъ], на созда́нiе олтаря́ Госпо́дня, и преста́нетъ я́зва от­ люді́й.
  • И рече́ о́рна къ дави́ду: да прiи́метъ и воз­несе́тъ господи́нъ мо́й ца́рь Го́споду [Бо́гу] е́же бла́го предъ очи́ма его́: се́, воло́ве во всесожже́нiе, и коле́са и сосу́ди воло́въ на дрова́.
  • Вся́ даде́ о́рна царю́. И рече́ о́рна къ царю́: Госпо́дь Бо́гъ тво́й да благослови́тъ тя́.
  • И рече́ ца́рь ко о́рнѣ: ни́, но то́кмо купу́я куплю́ от­ тебе́ цѣно́ю, и не воз­несу́ Го́споду Бо́гу мо­ему́ всесожже́нiя ту́не. И купи́ дави́дъ гумно́ и волы́ на пяти́десяти си́клехъ сребра́.
  • И созда́ та́мо дави́дъ олта́рь Го́сподеви: и воз­несе́ всесожже́нiя и ми́рная. И при­­ложи́ соломо́нъ ко олтарю́ послѣди́, зане́ ма́лъ бѣ́ пре́жде. И послу́ша Госпо́дь земли́, и отъ­я́тъ я́зву от­ Изра́иля.
  • Гнев Господень опять возгорелся на Израильтян, и возбудил он в них Давида сказать: пойди, исчисли Израиля и Иуду.
  • И сказал царь Иоаву военачальнику, который был при нем: пройди по всем коленам Израилевым [и Иудиным] от Дана до Вирсавии, и исчислите народ, чтобы мне знать число народа.
  • И сказал Иоав царю: Господь Бог твой да умножит столько народа, сколько есть, и еще во сто раз столько, а очи господина моего царя да увидят это; но для чего господин мой царь желает этого дела?
  • Но слово царя Иоаву и военачальникам превозмогло; и пошел Иоав с военачальниками от царя считать народ Израильский.
  • И перешли они Иордан и остановились в Ароере, на правой стороне города, который среди долины Гадовой, к Иазеру;
  • и пришли в Галаад и в землю Тахтим-Ходши; и пришли в Дан-Яан и обошли Сидон;
  • и пришли к укреплению Тира и во все города Хивеян и Хананеян и вышли на юг Иудеи в Вирсавию;
  • и обошли всю землю и пришли чрез девять месяцев и двадцать дней в Иерусалим.
  • И подал Иоав список народной переписи царю; и оказалось, что Израильтян было восемьсот тысяч мужей сильных, способных к войне, а Иудеян пятьсот тысяч.
  • И вздрогнуло сердце Давидово после того, как он сосчитал народ. И сказал Давид Господу: тяжко согрешил я, поступив так; и ныне молю Тебя, Господи, прости грех раба Твоего, ибо крайне неразумно поступил я.
  • Когда Давид встал на другой день утром, то было слово Господа к Гаду пророку, прозорливцу Давида:
  • пойди и скажи Давиду: так говорит Господь: три наказания предлагаю Я тебе; выбери себе одно из них, которое совершилось бы над тобою.
  • И пришел Гад к Давиду, и возвестил ему, и сказал ему: избирай себе, быть ли голоду в стране твоей семь лет, или чтобы ты три месяца бегал от неприятелей твоих, и они преследовали тебя, или чтобы в продолжение трех дней была моровая язва в стране твоей? теперь рассуди и реши, что мне отвечать Пославшему меня.
  • И сказал Давид Гаду: тяжело мне очень; но пусть впаду я в руки Господа, ибо велико милосердие Его; только бы в руки человеческие не впасть мне. [И избрал себе Давид моровую язву во время жатвы пшеницы.]
  • И послал Господь язву на Израильтян от утра до назначенного времени; [и началась язва в народе] и умерло из народа, от Дана до Вирсавии, семьдесят тысяч человек.
  • И простер Ангел [Божий] руку свою на Иерусалим, чтобы опустошить его; но Господь пожалел о бедствии и сказал Ангелу, поражавшему народ: довольно, теперь опусти руку твою. Ангел же Господень был тогда у гумна Орны Иевусеянина.
  • И сказал Давид Господу, когда увидел Ангела, поражавшего народ, говоря: вот, я согрешил, я [пастырь] поступил беззаконно; а эти овцы, что сделали они? пусть же рука Твоя обратится на меня и на дом отца моего.
  • И пришел в тот день Гад к Давиду и сказал: иди, поставь жертвенник Господу на гумне Орны Иевусеянина.
  • И пошел Давид по слову Гада [пророка], как повелел Господь.
  • И взглянул Орна и увидел царя и слуг его, шедших к нему, и вышел Орна и поклонился царю лицем своим до земли.
  • И сказал Орна: зачем пришел господин мой царь к рабу своему? И сказал Давид: купить у тебя гумно для устроения жертвенника Господу, чтобы прекратилось поражение народа.
  • И сказал Орна Давиду: пусть возьмет и вознесет в жертву господин мой, царь, что ему угодно. Вот волы для всесожжения и повозки и упряжь воловья на дрова.
  • Все это, царь, Орна отдает царю. Еще сказал Орна царю: Господь Бог твой да будет милостив к тебе!
  • Но царь сказал Орне: нет, я заплачу́ тебе, что сто́ит, и не вознесу Господу Богу моему жертвы, взятой даром. И купил Давид гумно и волов за пятьдесят сиклей серебра.
  • И соорудил там Давид жертвенник Господу и принес всесожжения и мирные жертвы. [После Соломон распространил жертвенник, потому что он мал был.] И умилостивился Господь над страною, и прекратилось поражение Израильтян.
  • 耶 和 华 又 向 以 色 列 人 发 怒 , 就 激 动 大 卫 , 使 他 吩 咐 人 去 数 点 以 色 列 人 和 犹 大 人 。
  • 大 卫 就 吩 咐 跟 随 他 的 元 帅 约 押 说 , 你 去 走 遍 以 色 列 众 支 派 , 从 但 直 到 别 是 巴 , 数 点 百 姓 , 我 好 知 道 他 们 的 数 目 。
  • 约 押 对 王 说 , 无 论 百 姓 多 少 , 愿 耶 和 华 你 的 神 再 加 增 百 倍 , 使 我 主 我 王 亲 眼 得 见 。 我 主 我 王 何 必 喜 悦 行 这 事 呢 。
  • 但 王 的 命 令 胜 过 约 押 和 众 军 长 。 约 押 和 众 军 长 就 从 王 面 前 出 去 , 数 点 以 色 列 的 百 姓 。
  • 他 们 过 了 约 旦 河 , 在 迦 得 谷 中 , 城 的 右 边 亚 罗 珥 安 营 , 与 雅 谢 相 对 ,
  • 又 到 了 基 列 和 他 停 合 示 地 , 又 到 了 但 雅 安 , 绕 到 西 顿 ,
  • 来 到 推 罗 的 保 障 , 并 希 未 人 和 迦 南 人 的 各 城 , 又 到 犹 大 南 方 的 别 是 巴 。
  • 他 们 走 遍 全 地 , 过 了 九 个 月 零 二 十 天 , 就 回 到 耶 路 撒 冷 。
  • 约 押 将 百 姓 的 总 数 奏 告 于 王 , 以 色 列 拿 刀 的 勇 士 有 八 十 万 。 犹 大 有 五 十 万 。
  • 大 卫 数 点 百 姓 以 后 , 就 心 中 自 责 , 祷 告 耶 和 华 说 , 我 行 这 事 大 有 罪 了 。 耶 和 华 阿 , 求 你 除 掉 仆 人 的 罪 孽 , 因 我 所 行 的 甚 是 愚 昧 。
  • 大 卫 早 晨 起 来 , 耶 和 华 的 话 临 到 先 知 迦 得 , 就 是 大 卫 的 先 见 , 说 ,
  • 你 去 告 诉 大 卫 , 说 耶 和 华 如 此 说 , 我 有 三 样 灾 , 随 你 选 择 一 样 , 我 好 降 与 你 。
  • 于 是 迦 得 来 见 大 卫 , 对 他 说 , 你 愿 意 国 中 有 七 年 的 饥 荒 呢 。 是 在 你 敌 人 面 前 逃 跑 , 被 追 赶 三 个 月 呢 。 是 在 你 国 中 有 三 日 的 瘟 疫 呢 。 现 在 你 要 揣 摩 思 想 , 我 好 回 覆 那 差 我 来 的 。
  • 大 卫 对 迦 得 说 , 我 甚 为 难 。 我 愿 落 在 耶 和 华 的 手 里 , 因 为 他 有 丰 盛 的 怜 悯 。 我 不 愿 落 在 人 的 手 里 。
  • 于 是 , 耶 和 华 降 瘟 疫 与 以 色 列 人 , 自 早 晨 到 所 定 的 时 候 。 从 但 直 到 别 是 巴 , 民 间 死 了 七 万 人 。
  • 天 使 向 耶 路 撒 冷 伸 手 要 灭 城 的 时 候 , 耶 和 华 后 悔 , 就 不 降 这 灾 了 , 吩 咐 灭 民 的 天 使 说 , 够 了 , 住 手 吧 。 那 时 耶 和 华 的 使 者 在 耶 布 斯 人 亚 劳 拿 的 禾 场 那 里 。
  • 大 卫 看 见 灭 民 的 天 使 , 就 祷 告 耶 和 华 说 , 我 犯 了 罪 , 行 了 恶 。 但 这 群 羊 作 了 什 么 呢 。 愿 你 的 手 攻 击 我 和 我 的 父 家 。
  • 当 日 , 迦 得 来 见 大 卫 , 对 他 说 , 你 上 去 , 在 耶 布 斯 人 亚 劳 拿 的 禾 场 上 为 耶 和 华 筑 一 座 坛 。
  • 大 卫 就 照 着 迦 得 奉 耶 和 华 名 所 说 的 话 上 去 了 。
  • 亚 劳 拿 观 看 , 见 王 和 他 臣 仆 前 来 , 就 迎 接 出 去 , 脸 伏 于 地 , 向 王 下 拜 ,
  • 说 , 我 主 我 王 为 何 来 到 仆 人 这 里 呢 。 大 卫 说 , 我 要 买 你 这 禾 场 , 为 耶 和 华 筑 一 座 坛 , 使 民 间 的 瘟 疫 止 住 。
  • 亚 劳 拿 对 大 卫 说 , 我 主 我 王 , 你 喜 悦 用 什 么 , 就 拿 去 献 祭 。 看 哪 , 这 里 有 牛 可 以 作 燔 祭 , 有 打 粮 的 器 具 和 套 牛 的 轭 可 以 当 柴 烧 。
  • 王 阿 , 这 一 切 , 我 亚 劳 拿 都 奉 给 你 。 又 对 王 说 , 愿 耶 和 华 你 的 神 悦 纳 你 。
  • 王 对 亚 劳 拿 说 , 不 然 。 我 必 要 按 着 价 值 向 你 买 。 我 不 肯 用 白 得 之 物 作 燔 祭 献 给 耶 和 华 我 的 神 。 大 卫 就 用 五 十 舍 客 勒 银 子 买 了 那 禾 场 与 牛 。
  • 大 卫 在 那 里 为 耶 和 华 筑 了 一 座 坛 , 献 燔 祭 和 平 安 祭 。 如 此 , 耶 和 华 垂 听 国 民 所 求 的 , 瘟 疫 在 以 色 列 人 中 就 止 住 了 。