Скрыть

Ца́рствъ 2-я, Главы 8-10

Толкования
Толкования главы
    8:10
    8:12
    Глава 10 
    10:2
    10:5
    10:7
    10:8
    10:9
    10:11
    10:13
    10:14
    10:16
    10:17
    Церковнославянский (рус)
    И бы́сть по си́хъ, и порази́ дави́дъ иноплеме́н­ники и побѣди́ и́хъ, и взя́ дави́дъ от­луче́н­ное от­ руки́ иноплеме́н­ничи.
    И порази́ дави́дъ Моа́ва, и размѣ́ри и́хъ у́жами, положи́въ и́хъ на земли́: и бы́ша два́ у́жа на умерщвле́ние, и два́ у́жа на оживле́нiе: и бы́сть Моа́въ дави́ду въ раба́ даю́ща да́нь.
    И порази́ дави́дъ Адрааза́ра сы́на раа́ва царя́ су́вска, иду́щу ему́ поста́вити ру́ку свою́ на рѣцѣ́ Евфра́тѣ:
    и предвзя́ дави́дъ от­ него́ ты́сящу колесни́цъ и се́дмь ты́сящъ ко́н­никъ и два́десять ты́сящъ муже́й пѣшце́въ, и разруши́ дави́дъ вся́ колесни́цы, и оста́ви себѣ́ от­ ни́хъ сто́ колесни́цъ.
    И прiи́де сирі́а Дама́скова помощи́ Адрааза́ру царю́ су́вску, и порази́ дави́дъ от­ сирі́и два́десять двѣ́ ты́сящы муже́й,
    и поста́ви дави́дъ стра́жу въ сирі́и, я́же подъ Дама́скомъ, и бы́сть сирі́а дави́ду въ рабы́ даю́щыя да́нь: и спасе́ Госпо́дь дави́да во всѣ́хъ, а́може хожда́­ше.
    И взя́ дави́дъ гри́вны златы́я, я́же бы́ша на о́троцѣхъ Адрааза́ра царя́ су́вска, и при­­несе́ я́ во Иерусали́мъ: и взя́ и́хъ сусаки́мъ ца́рь Еги́петскъ, егда́ взы́де во Иерусали́мъ во дни́ ровоа́ма сы́на Соломо́ня.
    И от­ Метева́ка и от­ избра́н­ныхъ градо́въ Адрааза́ровыхъ взя́ дави́дъ мѣ́дь мно́гу зѣло́, изъ нея́же сотвори́ Соломо́нъ мо́ре мѣ́дяно и столпы́, и умыва́лницы и вся́ сосу́ды.
    И услы́ша Ѳо́а ца́рь има́ѳскiй, я́ко порази́ дави́дъ всю́ си́лу Адрааза́рову,
    и посла́ Ѳо́а Иеддура́ма сы́на сво­его́ къ царю́ дави́ду вопроси́ти его́ я́же о ми́рѣ, и благослови́ти его́, поне́же побѣди́ Адрааза́ра и уби́ его́, зане́ сопротивля́яся бѣ́ Адрааза́ру: и въ руку́ его́ бы́ша сосу́ды сре́бряны и сосу́ды зла́ты и сосу́ды мѣ́дяны:
    и сiя́ освяти́ ца́рь дави́дъ Го́споду со сребро́мъ и зла́томъ, е́же освяти́ от­ всѣ́хъ градо́въ, и́миже воз­облада́,
    от­ Идуме́и и от­ Моа́ва, и от­ сыно́въ Аммо́нихъ и от­ иноплеме́н­никъ, и от­ Амали́ка и от­ коры́стей Адрааза́ра сы́на раа́ва, царя́ су́вска.
    И сотвори́ дави́дъ [себѣ́] и́мя: и егда́ воз­враща́­шеся, порази́ Идуме́ю въ Гевеле́мѣ, до осми­на́­де­сять ты́сящъ:
    и поста́ви во Идуме́и дави́дъ стра́жу, во все́й Идуме́и, и бы́ша вси́ Идуме́ане раби́ царю́ дави́ду: и спасе́ Госпо́дь дави́да во всѣ́хъ, а́може хожда́­ше.
    И ца́р­ст­вова дави́дъ надъ всѣ́мъ Изра́илемъ, и бѣ́ дави́дъ творя́й су́дъ и пра́вду надъ всѣ́ми людьми́ сво­и́ми.
    И Иоа́въ сы́нъ сару́инъ надъ во́ин­ствы [его́], и Иосафа́тъ сы́нъ Ахилу́довъ надъ памятописа́нми,
    и садо́къ сы́нъ Ахи́товъ и Ахиме́лехъ сы́нъ Авiаѳа́рь жерцы́, и саса́ кни́жникъ,
    и ване́а сы́нъ Иода́евъ совѣ́тникъ, и хелеѳі́й и фелеті́й, и сы́нове дави́довы нача́лницы двора́ бы́ша.
    И бы́сть по си́хъ, и у́мре ца́рь сыно́въ Аммо́нихъ, и ца́р­ст­вова сы́нъ его́ Ан­но́нъ вмѣ́сто его́.
    И рече́ дави́дъ: сотворю́ ми́лость со Ан­но́номъ сы́номъ Наа́совымъ, и́мже о́бразомъ сотвори́ оте́цъ его́ ми́лость со мно́ю. И посла́ дави́дъ утѣ́шити его́ руко́ю рабо́въ сво­и́хъ о отцѣ́ его́. И прiидо́ша о́троцы дави́довы въ зе́млю сыно́въ Аммо́нихъ.
    И рѣ́ша старѣ́йшины сыно́въ Аммо́нихъ ко Ан­но́ну господи́ну сво­ему́: еда́ прославле́нiя ра́ди отца́ тво­его́ предъ тобо́ю посла́ къ тебѣ́ дави́дъ утѣ́шители? не да испыта́ютъ ли гра́дъ, и согля́даютъ его́, е́же разруши́ти его́, посла́ дави́дъ рабы́ своя́ къ тебѣ́?
    И взя́ Ан­но́нъ о́троки дави́довы, и остриже́ полови́ну бра́дъ и́хъ, и обрѣ́за одѣя́нiя и́хъ полови́ну да́же до чре́слъ и́хъ, и от­пусти́ и́хъ.
    И воз­вѣсти́ша дави́ду о муже́хъ, и посла́ въ срѣ́тенiе и́мъ, я́ко бѣ́ша му́жiе ті́и обезче́щени зѣло́. И рече́ ца́рь: сѣди́те во иерихо́нѣ, до́ндеже воз­расту́тъ брады́ ва́шя, и воз­вратите́ся.
    И ви́дѣша сы́нове Аммо́ни, я́ко посра́млени бы́ша лю́дiе дави́довы: и посла́ша сы́нове Аммо́ни, и ная́ша сирі́ю веѳраа́млю, и сирі́ю су́вску и роо́влю два́десять ты́сящъ пѣшце́въ, и царя́ Амали́ка маа́ха ты́сящу муже́й, и исто́ва два­на́­де­сять ты́сящъ муже́й.
    И слы́ша дави́дъ, и посла́ Иоа́ва и всю́ си́лу си́льныхъ.
    И изыдо́ша сы́нове Аммо́ни, и устро́иша бра́нь предъ враты́ гра́да: сирі́а же су́вска и роо́въ, и исто́въ и Амали́къ, еди́ни [ста́ша] на селѣ́.
    И ви́дѣ Иоа́въ, я́ко бы́сть на него́ проти́вное лице́ бра́ни сопреди́ и созади́, и избра́ от­ всѣ́хъ ю́ношъ Изра́илевыхъ, и устро́и и́хъ проти́ву сирі́анъ,
    оста́нокъ же люді́й даде́ въ ру́цѣ бра́ту сво­ему́ Аве́ссѣ и устро́и я́ проти́ву сыно́въ Аммо́нихъ,
    и рече́ [Иоа́въ ко Аве́ссѣ]: а́ще укрѣпи́т­ся сирі́а па́че мене́, и бу́дете мнѣ́ на спасе́нiе: а́ще же укрѣпя́т­ся сы́нове Аммо́ни па́че тебе́, и бу́демъ спаса́ти тя́:
    мужа́имся и укрѣпи́мся о лю́дехъ на́шихъ и о градѣ́хъ Бо́га на́­шего, и Госпо́дь сотвори́тъ благо́е предъ очи́ма сво­и́ма.
    И прiи́де Иоа́въ и лю́дiе его́ съ ни́мъ на бра́нь на сирі́ю, и побѣго́ша от­ лица́ его́.
    И ви́дѣша сы́нове Аммо́ни, я́ко бѣжа́ша сирі́ане, и бѣжа́ша от­ лица́ Аве́ссы и внидо́ша во гра́дъ. И воз­врати́ся Иоа́въ от­ сыно́въ Аммо́нихъ, и прiи́де во Иерусали́мъ.
    И ви́дѣша сирі́ане, я́ко падо́ша предъ Изра́илемъ, и собра́шася вку́пѣ.
    И посла́ Адрааза́ръ, и собра́ сирі́аны, и́же объ о́нъ по́лъ рѣки́ халама́ка, и прiидо́ша во Ела́мъ: и Сова́къ старѣ́йшина си́лы Адрааза́ровы предъ ни́ми.
    И воз­вѣсти́ша дави́ду, и собра́ всего́ Изра́иля, и пре́йде Иорда́нъ, и прiи́де во Ела́мъ. И устро́ишася сирі́ане на дави́да, и бра́шася съ ни́мъ,
    и бѣжа́ша сирі́ане от­ лица́ Изра́илтянъ. И отъ­я́ дави́дъ от­ сирі́и се́дмь со́тъ колесни́цъ и четы́редесять ты́сящъ ко́н­никъ, и Совака́ старѣ́йшину си́лы его́ уби́, и у́мре та́мо.
    И ви́дѣша вси́ ца́рiе раби́ Адрааза́ровы, я́ко падо́ша предъ Изра́илемъ, и пребѣго́ша ко Изра́илю и рабо́таша и́мъ: и убоя́шася сирі́ане спаса́ти ктому́ сыно́въ Аммо́нихъ.
    Синодальный
    1 Война Давида против Моава, Адраазара и Сирийцев; 15 его главные начальники.
    После сего Давид поразил Филистимлян и смирил их, и взял Давид Мефег-Гаамма из рук Филистимлян.
    И поразил Моавитян и смерил их веревкою, положив их на землю; и отмерил две веревки на умерщвление, а одну веревку на оставление в живых. И сделались Моавитяне у Давида рабами, платящими дань.
    И поразил Давид Адраазара, сына Реховова, царя Сувского, когда тот шел, чтоб восстановить свое владычество при реке [Евфрате];
    и взял Давид у него тысячу семьсот всадников* и двадцать тысяч человек пеших, и подрезал Давид жилы у всех коней колесничных, оставив [себе] из них для ста колесниц. //*В греческом переводе: тысячу колесниц и семь тысяч всадников.
    И пришли Сирийцы Дамасские на помощь к Адраазару, царю Сувскому; но Давид поразил двадцать две тысячи человек Сирийцев.
    И поставил Давид охранные войска в Сирии Дамасской, и стали Сирийцы у Давида рабами, платящими дань. И хранил Господь Давида везде, куда он ни ходил.
    И взял Давид золотые щиты, которые были у рабов Адраазара, и принес их в Иерусалим. [Их взял потом Сусаким, царь Египетский, во время нашествия своего на Иерусалим, во дни Ровоама, сына Соломонова.]
    А в Бефе и Берофе, городах Адраазаровых, взял царь Давид весьма много меди, [из которой Соломон устроил медное море и столбы, и умывальницы и все сосуды].
    И услышал Фой, царь Имафа, что Давид поразил все войско Адраазарово,
    и послал Фой Иорама, сына своего, к царю Давиду, приветствовать его и благодарить его за то, что он воевал с Адраазаром и поразил его; ибо Адраазар вел войны с Фоем. В руках же Иорама были сосуды серебряные, золотые и медные.
    Их также посвятил царь Давид Господу, вместе с серебром и золотом, которое посвятил из отнятого у всех покоренных им народов:
    у Сирийцев, и Моавитян, и Аммонитян, и Филистимлян, и Амаликитян, и из отнятого у Адраазара, сына Реховова, царя Сувского.
    И сделал Давид себе имя, возвращаясь с поражения восемнадцати тысяч Сирийцев в долине Соленой.
    И поставил он охранные войска в Идумее; во всей Идумее поставил охранные войска, и все Идумеяне были рабами Давиду. И хранил Господь Давида везде, куда он ни ходил.
    И царствовал Давид над всем Израилем, и творил Давид суд и правду над всем народом своим.
    Иоав же, сын Саруи, был начальником войска; и Иосафат, сын Ахилуда, – дееписателем;
    Садок, сын Ахитува, и Ахимелех, сын Авиафара, – священниками, Сераия – писцом;
    и Ванея, сын Иодая – начальником над Хелефеями и Фелефеями, и сыновья Давида – первыми при дворе.
    1 Иоав поражает войска Моавитян и Сирийцев; 15 второе поражение Сирийцев принуждает их царей заключить мир с Израилем.
    Спустя несколько времени умер царь Аммонитский, и воцарился вместо него сын его Аннон.
    И сказал Давид: окажу я милость Аннону, сыну Наасову, за благодеяние, которое оказал мне отец его. И послал Давид слуг своих утешить Аннона об отце его. И пришли слуги Давидовы в землю Аммонитскую.
    Но князья Аммонитские сказали Аннону, господину своему: неужели ты думаешь, что Давид из уважения к отцу твоему прислал к тебе утешителей? не для того ли, чтобы осмотреть город и высмотреть в нем и после разрушить его, прислал Давид слуг своих к тебе?
    И взял Аннон слуг Давидовых, и обрил каждому из них половину бороды, и обрезал одежды их наполовину, до чресл, и отпустил их.
    Когда донесли об этом Давиду, то он послал к ним навстречу, так как они были очень обесчещены. И велел царь сказать им: оставайтесь в Иерихоне, пока отрастут бороды ваши, и тогда возвратитесь.
    И увидели Аммонитяне, что они сделались ненавистными для Давида; и послали Аммонитяне нанять Сирийцев из Беф-Рехова и Сирийцев Сувы двадцать тысяч пеших, у царя [Амаликитского] Маахи тысячу человек и из Истова двенадцать тысяч человек.
    Когда услышал об этом Давид, то послал Иоава со всем войском храбрых.
    И вышли Аммонитяне и расположились к сражению у ворот, а Сирийцы Сувы и Рехова, и Истова, и Маахи, стали отдельно в поле.
    И увидел Иоав, что неприятельское войско было поставлено против него и спереди и сзади, и избрал воинов из всех отборных в Израиле, и выстроил их против Сирийцев;
    остальную же часть людей поручил Авессе, брату своему, чтоб он выстроил их против Аммонитян.
    И сказал Иоав: если Сирийцы будут одолевать меня, ты поможешь мне; а если Аммонитяне тебя будут одолевать, я приду к тебе на помощь;
    будь мужествен, и будем стоять твердо за народ наш и за города Бога нашего, а Господь сделает, что Ему угодно.
    И вступил Иоав в народ, который был у него, в сражение с Сирийцами, и они побежали от него.
    Аммонитяне же, увидев, что Сирийцы бегут, побежали от Авессы и ушли в город. И возвратился Иоав от Аммонитян и пришел в Иерусалим.
    Сирийцы, видя, что они поражены Израильтянами, собрались вместе.
    И послал Адраазар и призвал Сирийцев, которые за рекою [Халамаком], и пришли они к Еламу; а Совак, военачальник Адраазаров, предводительствовал ими.
    Когда донесли об этом Давиду, то он собрал всех Израильтян, и перешел Иордан и пришел к Еламу. Сирийцы выстроились против Давида и сразились с ним.
    И побежали Сирийцы от Израильтян. Давид истребил у Сирийцев семьсот колесниц и сорок тысяч всадников; поразил и военачальника Совака, который там и умер.
    Когда все цари покорные Адраазару увидели, что они поражены Израильтянами, то заключили мир с Израильтянами и покорились им. А Сирийцы боялись более помогать Аммонитянам.
    І сталося по тому, і побив Давид филистимлян, і поконав їх.
    І взяв Давид керму влади з руки филистимлян.
    І побив він Моава, і переміряв їх шнуром, поклав їх на землю, і відміряв два шнури на побиття, а повен шнур на позоставлення при житті.
    І стали моавитяни Давидовими рабами, які приносили йому данину.
    І побив Давид Ґадад́езера, сина Рехова, царя Цови, коли той ішов був відновити владу свою при річці Ефраті.
    І здобув Давид від нього тисячу й сім сотень їздців та двадцять тисяч чоловіка пішого.
    А коням усіх тих колесниць Давид попідрізував жили, і позоставив із того сто колесниць.
    І прийшов Арам дамаський, щоб допомогти Гадад́езерові, цареві Цови, та Давид побив в Арамі двадцять і дві тисячі чоловіка.
    І настановив Давид залоги в дамаському Арамі, і став Арам для Давида за рабів, що приносили данину йому, а Господь допомагав Давидові в усьому, де він ходив.
    І забрав Давид золоті щити, що були в рабів Ґадад́езера, і приніс їх до Єрусалиму.
    А з Бетаху та з Беротаю, міст Гадад́езерових, цар Давид узяв дуже багато міді.
    А коли почув Тоі, цар Хамоту, що Давид побив усе військо Гадад́езера,
    то Тоі послав свого сина Йорама до царя Давида, щоб повітати його, та щоб поблагословити його за те, що він завжди воював з Гадад́езером та побив його, бо Тоі воював проти Гадад́езера.
    А в руці його були речі золоті, і речі срібні, і речі мідяні.
    Також їх присвятив цар Давид Господеві разом зо сріблом та золотом, що він присвятив був із забраного в усіх народів, яких він здобув:
    з Араму, і з Моаву, і з синів Аммона, і з филистимлян, і з Амалика, і зо здобичі Гадад́езера, сина Рехова, царя Цови.
    І здобув Давид собі ім́я, коли він вернувся з побиття вісімнадцяти тисяч Араму в Беґе-Мелах.
    І він поставив залоги в Едомі, в усьому Едомі поставив залоги.
    І став увесь Едом за рабів для Давида.
    І допомагав Господь Давидові в усьому, де він ходив.
    І царював Давид над усім Ізраїлем, і чинив Давид суд та справедливість для всього народу свого.
    А Йоав, син Церуї, був над військом, а Йосафат, син Ахілудів, був канцлером.
    А Садок, син Ахітува, та Ахімелех, син Евіятара, були священики, Серая був писарем.
    А Беная, син Єгояди, був над Керетянином та над Пелетянином.
    А Давидові сини були начальниками царського двору.
    І сталося по тому, і помер цар аммонітський, а замість нього зацарював син його Ганун.
    І сказав Давид: Зроблю я ласку Ганунові, Нахашевому синові, як батько його зробив був ласку мені.
    І послав Давид, щоб його порадувати, щодо батька його, через своїх рабів.
    І прибули Давидові раби до аммонітського краю.
    А аммонітські князі сказали до пана свого Гануна: Чи Давид шанує батька твого в очах твоїх тим, що послав тобі потішителів?
    Чи ж Давид послав до тебе своїх слуг не на те, щоб оглянули місто та щоб його вивідати, а потім знищити його?
    І взяв Ганун Давидових слуг, та й оголив половину їхньої бороди, та обрізав їхню одежу на половину, аж до сидіння їх, та й відпустив їх.
    І донесли про це Давидові, а він послав назустріч їм, бо ті мужі були дуже осоромлені.
    І цар їм сказав: Сидіть в Єрихоні, аж поки відросте вам борода, потім повернетесь.
    І побачили аммонітяни, що вони зненавиджені в Давида.
    І аммонітяни послали й найняли Арам-Бет-Рехову й Арам-Цови, двадцять тисяч піхотинців, та царя Маахи, тисячу чоловіка, і тов́ян дванадцять тисяч чоловіка.
    А коли Давид прочув про це, то послав Йоава та все лицарське військо.
    І повиходили аммонітяни, і встановилися до бою при вході до брами.
    А Арам-Цова, і Рехов, і Тов́янин, і Мааха, вони самі були на полі.
    І побачив Йоав, що бойовий фронт звернений на нього спереду та позаду, то вибрав Ізраїлевих вибраних, та й установив їх навпроти Арама.
    А решту народу дав під руку свого брата Авшая, і встановив навпроти аммонітян,
    і сказав: Якщо Арам буде сильніший від мене, то будеш мені на поміч, а якщо аммонітяни будуть сильніші від тебе, то я піду допомагати тобі.
    Будь мужній, і станьмо міцно за народ наш та за міста нашого Бога, а Господь нехай зробить, що добре в очах Його!
    А коли Йоав та народ, що був із ним, підійшли на бій з Арамом, то ті повтікали перед ним.
    А аммонітяни побачили, що втік Арам, то й вони повтікали перед Авішаєм, і ввійшли до міста.
    І вернувся Йоав від аммонітян і ввійшов до Єрусалиму.
    А коли побачив Арам, що він побитий Ізраїлем, то вони позбиралися разом.
    І послав Гадад́езер, і вивів Арама, що з другого боку Річки, і ввійшли вони до Геламу.
    А Шовах, провідник Гадад́езерового війська, був перед ними.
    І було донесено Давидові, і він зібрав усього Ізраїля, і перейшов Йордан, та прийшов до Геламу.
    А Арам установився навпроти Давида, і воював із ним.
    І побіг Арам перед Ізраїлем, а Давид повбивав з Араму сім сотень колесниць та сорок тисяч верхівців.
    І вбив він Шоваха, зверхника війська його, і той там помер.
    А коли всі царі, підлеглі Гадад́езера, побачили, що вони побиті Ізраїлем, то замирилися з Ізраїлем, і служили йому.
    І Арам уже боявся допомагати аммонітянам.
    Толкования стиха Скопировать ссылку Скопировать текст Добавить в избранное
    Библ. энциклопедия Библейский словарь Словарь библ. образов Практическая симфония
    Цитата из Библии каждое утро
    TG: t.me/azbible
    Viber: vb.me/azbible