Скрыть
Церковнославянский (рус)
[Зач. 290А.] Па́велъ, апо́столъ Иису́съ Христо́въ во́лею Бо́жiею, по обѣтова́нiю жи́зни, я́же о Христѣ́ Иису́сѣ,
тимоѳе́ю воз­лю́блен­ному ча́ду: благода́ть, ми́лость, ми́ръ от­ Бо́га Отца́ и Христа́ Иису́са Го́спода на́­шего.
[Зач. 290Б.] Благодарю́ Бо́га, ему́же служу́ от­ прароди́телей чи́стою со́вѣстiю, я́ко непреста́н­ную и́мамъ о тебѣ́ па́мять въ моли́твахъ мо­и́хъ де́нь и но́щь,
жела́я ви́дѣти тя́, помина́я сле́зы твоя́, да ра́дости испо́лнюся,
воспомина́нiе прiе́мля о су́щей въ тебѣ́ нелицемѣ́рнѣй вѣ́рѣ, я́же всели́ся пре́жде въ ба́бу твою́ лои́ду и въ ма́терь твою́ Евникі́ю: извѣ́стенъ же е́смь, я́ко и въ тебе́.
Ея́же ра́ди вины́ воспомина́ю тебѣ́ воз­грѣва́ти да́ръ Бо́жiй живу́щiй въ тебѣ́ воз­ложе́нiемъ руку́ мое́ю:
не бо́ даде́ на́мъ Бо́гъ ду́ха стра́ха, но си́лы и любве́ и цѣлому́дрiя.
[Зач. 291.] Не постыди́ся у́бо стра́стiю {свидѣ́тел­ст­вомъ} Го́спода на́­шего Иису́са Христа́, ни мно́ю ю́зникомъ его́: но спостражди́ благовѣ­ст­вова́нiю [Христо́ву] по си́лѣ Бо́га,
спасшаго на́съ и при­­зва́в­шаго зва́нiемъ святы́мъ, не по дѣло́мъ на́шымъ, но по сво­ему́ благоволе́нiю {предложе́нiю} и благода́ти да́н­нѣй на́мъ о Христѣ́ Иису́сѣ пре́жде лѣ́тъ вѣ́чныхъ,
я́вльшейся же ны́нѣ просвѣще́нiемъ спаси́теля на́­шего Иису́са Христа́, разруши́в­шаго у́бо сме́рть и воз­сiя́в­шаго жи́знь и нетлѣ́нiе благовѣ­ст­вова́нiемъ,
въ не́же поста́вленъ бы́хъ а́зъ проповѣ́дникъ и апо́столъ и учи́тель язы́ковъ.
Ея́же ра́ди вины́ и сiя́ стражду́: но не стыжду́ся. Вѣ́мъ бо, ему́же вѣ́ровахъ, и извѣсти́хся, я́ко си́ленъ е́сть преда́нiе мое́ сохрани́ти въ де́нь о́нъ.
О́бразъ имѣ́й здра́выхъ слове́съ, и́хже от­ мене́ слы́шалъ еси́, въ вѣ́рѣ и любви́, я́же о Христѣ́ Иису́сѣ.
До́брое завѣща́нiе соблюди́ Ду́хомъ святы́мъ живу́щимъ въ на́съ.
Вѣ́си ли сiе́, я́ко от­врати́шася от­ мене́ вси́, и́же от­ Асі́и, от­ ни́хже е́сть фиге́ллъ и ермоге́нъ.
Да да́стъ [же] ми́лость Госпо́дь ониси́форову до́му, я́ко мно́гажды мя́ упоко́и и вери́гъ мо­и́хъ не постыдѣ́ся,
но при­­ше́дъ въ ри́мъ, то́щнѣе взыска́ мя и обрѣ́те:
да да́стъ ему́ Госпо́дь обрѣсти́ ми́лость от­ Го́спода въ де́нь о́нъ: и ели́ко во Ефе́сѣ послужи́ ми, до́брѣе ты́ вѣ́си.
Синодальный
[Зач. 290А.] Павел, волею Божиею Апостол Иисуса Христа, по обетованию жизни во Христе Иисусе,
Тимофею, возлюбленному сыну: благодать, милость, мир от Бога Отца и Христа Иисуса, Господа нашего.
[Зач. 290Б.] Благодарю Бога, Которому служу от прародителей с чистою совестью, что непрестанно вспоминаю о тебе в молитвах моих днем и ночью,
и желаю видеть тебя, вспоминая о слезах твоих, дабы мне исполниться радости,
приводя на память нелицемерную веру твою, которая прежде обитала в бабке твоей Лоиде и матери твоей Евнике; уверен, что она и в тебе.
По сей причине напоминаю тебе возгревать дар Божий, который в тебе через мое рукоположение;
ибо дал нам Бог духа не боязни, но силы и любви и целомудрия.
[Зач. 291.] Итак, не стыдись свидетельства Господа нашего Иисуса Христа, ни меня, узника Его; но страдай с благовестием Христовым силою Бога,
спасшего нас и призвавшего званием святым, не по делам нашим, но по Своему изволению и благодати, данной нам во Христе Иисусе прежде вековых времен,
открывшейся же ныне явлением Спасителя нашего Иисуса Христа, разрушившего смерть и явившего жизнь и нетление через благовестие,
для которого я поставлен проповедником и Апостолом и учителем язычников.
По сей причине я и страдаю так; но не стыжусь. Ибо я знаю, в Кого уверовал, и уверен, что Он силен сохранить залог мой на оный день.
Держись образца здравого учения, которое ты слышал от меня, с верою и любовью во Христе Иисусе.
Храни добрый залог Духом Святым, живущим в нас.
Ты знаешь, что все Асийские оставили меня; в числе их Фигелл и Ермоген.
Да даст Господь милость дому Онисифора за то, что он многократно покоил меня и не стыдился уз моих,
но, быв в Риме, с великим тщанием искал меня и нашел.
Да даст ему Господь обрести милость у Господа в оный день; а сколько он служил мне в Ефесе, ты лучше знаешь.
Арабский
بولس رسول يسوع المسيح بمشيئة الله لاجل وعد الحياة التي في يسوع المسيح

الى تيموثاوس الابن الحبيب.نعمة ورحمة وسلام من الله الآب والمسيح يسوع ربنا

اني اشكر الله الذي اعبده من اجدادي بضمير طاهر كما اذكرك بلا انقطاع في طلباتي ليلا ونهارا

مشتاقا ان اراك ذاكرا دموعك لكي امتلئ فرحا

اذ اتذكر الايمان العديم الرياء الذي فيك الذي سكن اولا في جدتك لوئيس وامك افنيكي ولكني موقن انه فيك ايضا.

فلهذا السبب اذكّرك ان تضرم ايضا موهبة الله التي فيك بوضع يديّ.

لان الله لم يعطنا روح الفشل بل روح القوة والمحبة والنصح

فلا تخجل بشهادة ربنا ولا بي انا اسيره بل اشترك في احتمال المشقات لاجل الانجيل بحسب قوة الله

الذي خلّصنا ودعانا دعوة مقدسة لا بمقتضى اعمالنا بل بمقتضى القصد والنعمة التي أعطيت لنا في المسيح يسوع قبل الازمنة الازلية

وانما أظهرت الآن بظهور مخلّصنا يسوع المسيح الذي ابطل الموت وانار الحياة والخلود بواسطة الانجيل

الذي جعلت انا له كارزا ورسولا ومعلّما للامم.

لهذا السبب احتمل هذه الامور ايضا لكنني لست اخجل لانني عالم بمن آمنت وموقن انه قادر ان يحفظ وديعتي الى ذلك اليوم

تمسك بصورة الكلام الصحيح الذي سمعته مني في الايمان والمحبة التي في المسيح يسوع.

احفظ الوديعة الصالحة بالروح القدس الساكن فينا

انت تعلم هذا ان جميع الذين في اسيا ارتدّوا عني الذين منهم فيجلّس وهرموجانس.

ليعط الرب رحمة لبيت انيسيفورس لانه مرارا كثيرة اراحني ولم يخجل بسلسلتي

بل لما كان في رومية طلبني باوفر اجتهاد فوجدني. 18 ليعطه الرب ان يجد رحمة من الرب في ذلك اليوم.وكل ما كان يخدم في افسس انت تعرفه جيدا
Pablo, apóstol de Jesucristo por la voluntad de Dios, según la promesa de la vida que es en Cristo Jesús,
a Timoteo, amado hijo: Gracia, misericordia y paz, de Dios Padre y de Jesucristo nuestro Señor.

Doy gracias a Dios, al cual sirvo desde mis mayores con limpia conciencia, de que sin cesar me acuerdo de ti en mis oraciones noche y día.
Al acordarme de tus lágrimas, siento deseo de verte, para llenarme de gozo,
trayendo a la memoria la fe no fingida que hay en ti, la cual habitó primero en tu abuela Loida y en tu madre Eunice, y estoy seguro que en ti también.
Por eso te aconsejo que avives el fuego del don de Dios que está en ti por la imposición de mis manos,
porque no nos ha dado Dios espíritu de cobardía, sino de poder, de amor y de dominio propio.
Por tanto, no te avergüences de dar testimonio de nuestro Señor, ni de mí, preso suyo, sino participa de las aflicciones por el evangelio según el poder de Dios.
Él nos salvó y llamó con llamamiento santo, no conforme a nuestras obras, sino según el propósito suyo y la gracia que nos fue dada en Cristo Jesús antes de los tiempos de los siglos,
pero que ahora ha sido manifestada por la aparición de nuestro Salvador Jesucristo, el cual quitó la muerte y sacó a luz la vida y la inmortalidad por el evangelio.
De este evangelio yo fui constituido predicador, apóstol y maestro de los gentiles,
por lo cual asimismo padezco esto. Pero no me avergüenzo, porque yo sé a quién he creído y estoy seguro de que es poderoso para guardar mi depósito para aquel día.
Retén la forma de las sanas palabras que de mí oíste, en la fe y amor que es en Cristo Jesús.
Guarda el buen depósito por el Espíritu Santo que mora en nosotros.
Ya sabes que me abandonaron todos los que están en Asia, entre ellos Figelo y Hermógenes.
Tenga el Señor misericordia de la casa de Onesíforo, porque muchas veces me confortó y no se avergonzó de mis cadenas,
sino que, cuando estuvo en Roma, me buscó solícitamente y me halló.
Concédale el Señor que halle misericordia cerca del Señor en aquel día. Y cuánto nos ayudó en Éfeso, tú lo sabes mejor.


Копировать текст Копировать ссылку Толкования стиха

Настройки