Быт. Исх. Лев. Чис. Втор. Нав. Суд. Руф. 1Цар. 2Цар. 3Цар. 4Цар. 1Пар. 2Пар. 1Ездр. Неем. 2Ездр. Тов. Иудиф. Эсф. 1Мак. 2Мак. 3Мак. 3Ездр. Иов. Пс. Притч. Еккл. Песн. Прем. Сир. Ис. Иер. Плч. Посл.Иер. Вар. Иез. Дан. Ос. Иоил. Ам. Авд. Ион. Мих. Наум. Авв. Соф. Агг. Зах. Мал. Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Фес. 2Фес. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.

Деяния апостолов

 
  • Слы́шаша же апо́столи и бра́тiя су́щiи во Иуде́и, я́ко и язы́цы прiя́ша сло́во Бо́жiе.
  • И егда́ взы́де пе́тръ во Иерусали́мъ, препира́хуся съ ни́мъ и́же от­ обрѣ́занiя,
  • глаго́люще, я́ко къ муже́мъ обрѣ́занiя не иму́щымъ в­ше́лъ еси́ и я́лъ еси́ съ ни́ми.
  • Наче́нъ же пе́тръ, ска́зоваше и́мъ поря́ду, глаго́ля:
  • а́зъ бѣ́хъ во гра́дѣ Иоппі́йстѣмъ моля́ся и ви́дѣхъ во у́жасѣ видѣ́нiе, сходя́щь сосу́дъ нѣ́кiй, я́ко плащани́цу ве́лiю, от­ четы́рехъ кра́евъ низпуща́ему съ небесе́, и прiи́де да́же до мене́:
  • въ ню́же воз­зрѣ́въ смотря́хъ, и ви́дѣхъ четвероно́гая земна́я и звѣ́ри и га́ды и пти́цы небе́сныя.
  • Слы́шахъ же гла́съ глаго́лющь мнѣ́: воста́въ, пе́тре, заколи́ и я́ждь.
  • Рѣ́хъ же: ника́коже, Го́споди, я́ко вся́ко скве́рно или́ нечи́сто николи́же вни́де во уста́ моя́.
  • Отвѣща́ же ми́ гла́съ втори́цею съ небесе́ глаго́лющь: я́же Бо́гъ очи́стилъ е́сть, ты́ не скверни́.
  • Сiе́ же бы́сть три́жды: и па́ки взя́шася вся́ на не́бо.
  • И се́, а́бiе трiе́ му́жiе ста́ша предъ хра́миною, въ не́йже бѣ́хъ, по́слани от­ кесарі́и ко мнѣ́.
  • Рече́ же ми́ Ду́хъ ити́ съ ни́ми, ничто́же разсужда́я: прiидо́ша же со мно́ю и ше́сть бра́тiя сі́и, и внидо́хомъ въ до́мъ му́жа.
  • И воз­вѣсти́ на́мъ, ка́ко ви́дѣ а́нгела [свя́та] въ дому́ сво­е́мъ, ста́в­ша и ре́кша ему́: посли́ во Иоппі́ю му́жы и при­­зови́ Си́мона, нарица́емаго Петра́,
  • и́же рече́тъ глаго́лы къ тебѣ́, въ ни́хже спасе́шися ты́ и ве́сь до́мъ тво́й.
  • Внегда́ же нача́хъ глаго́лати, нападе́ Ду́хъ святы́й на ни́хъ, я́коже и на ны́ въ нача́лѣ.
  • Помяну́хъ же глаго́лъ Госпо́день, я́коже глаго́лаше: Иоа́н­нъ у́бо крести́лъ е́сть водо́ю, вы́ же и́мате крести́тися Ду́хомъ святы́мъ.
  • А́ще у́бо ра́венъ да́ръ даде́ и́мъ Бо́гъ, я́коже и на́мъ вѣ́ровав­шымъ въ Го́спода на́­шего Иису́са Христа́, а́зъ же кто́ бѣ́хъ могі́й воз­брани́ти Бо́га?
  • Слы́шав­ше же сiя́ умолко́ша и сла́вляху Бо́га, глаго́люще: у́бо и язы́комъ Бо́гъ покая́нiе даде́ въ живо́тъ.
  • [Зач. 28.] Разсѣ́яв­шiися у́бо от­ ско́рби, бы́в­шiя при­­ стефа́нѣ, про­идо́ша да́же до Финикі́и и ки́пра и Антiохі́и, ни еди́ному же глаго́люще сло́во, то́кмо Иуде́емъ.
  • Бя́ху же нѣ́цыи от­ ни́хъ му́жiе ки́прстiи и кирине́йстiи, и́же, в­ше́дше во Антiохі́ю, глаго́лаху къ е́ллиномъ, благовѣ­ст­ву́юще Го́спода Иису́са.
  • И бѣ́ рука́ Госпо́дня съ ни́ми: мно́гое же число́ вѣ́ровав­ше обрати́шася ко Го́споду.
  • Слы́шано же бы́сть сло́во о ни́хъ во у́шiю це́ркве су́щiя во Иерусали́мѣ, и посла́ша Варна́ву преити́ да́же до Антiохі́и:
  • и́же при­­ше́дъ и ви́дѣвъ благода́ть Бо́жiю, воз­ра́довася и моля́ше всѣ́хъ изволе́нiемъ се́рдца терпѣ́ти о Го́сподѣ:
  • я́ко бѣ́ му́жъ бла́гъ и испо́лнь Ду́ха свя́та и вѣ́ры. И при­­ложи́ся наро́дъ мно́гъ Го́сподеви.
  • Изы́де же Варна́ва въ та́рсъ взыска́ти са́вла, и обрѣ́тъ его́, при­­веде́ его́ во Антiохі́ю:
  • бы́сть же и́мъ лѣ́то цѣ́ло собира́тися въ це́ркви и учи́ти наро́дъ мно́гъ, нарещи́ же пре́жде во Антiохі́и ученики́ Христiа́ны.
  • Въ ты́я же дни́ снидо́ша от­ Иерусали́ма проро́цы во Антiохі́ю:
  • воста́въ же еди́нъ от­ ни́хъ, и́менемъ ага́въ, назна́менаше Ду́хомъ гла́дъ вели́къ хотя́щь бы́ти по все́й вселе́н­нѣй, и́же и бы́сть при­­ клавді́и ке́сари:
  • от­ учени́къ же, по ели́ку кто́ имѣ́яше что́, изво́лиша кі́йждо и́хъ на слу́жбу посла́ти живу́щымъ во Иуде́и бра́тiямъ,
  • е́же и сотвори́ша, посла́в­ше къ ста́рцемъ руко́ю Варна́влею и са́влею.
  • Услышали Апостолы и братия, бывшие в Иудее, что и язычники приняли слово Божие.
  • И когда Петр пришел в Иерусалим, обрезанные упрекали его,
  • говоря: ты ходил к людям необрезанным и ел с ними.
  • Петр же начал пересказывать им по порядку, говоря:
  • в городе Иоппии я молился, и в исступлении видел видение: сходил некоторый сосуд, как бы большое полотно, за четыре угла спускаемое с неба, и спустилось ко мне.
  • Я посмотрел в него и, рассматривая, увидел четвероногих земных, зверей, пресмыкающихся и птиц небесных.
  • И услышал я голос, говорящий мне: встань, Петр, заколи и ешь.
  • Я же сказал: нет, Господи, ничего скверного или нечистого никогда не входило в уста мои.
  • И отвечал мне голос вторично с неба: что Бог очистил, того ты не почитай нечистым.
  • Это было трижды, и опять поднялось всё на небо.
  • И вот, в тот самый час три человека стали перед домом, в котором я был, посланные из Кесарии ко мне.
  • Дух сказал мне, чтобы я шел с ними, нимало не сомневаясь. Пошли со мною и сии шесть братьев, и мы пришли в дом того человека.
  • Он рассказал нам, как он видел в доме своем Ангела (святого), который стал и сказал ему: пошли в Иоппию людей и призови Симона, называемого Петром;
  • он скажет тебе слова, которыми спасешься ты и весь дом твой.
  • Когда же начал я говорить, сошел на них Дух Святый, как и на нас вначале.
  • Тогда вспомнил я слово Господа, как Он говорил: «Иоанн крестил водою, а вы будете крещены Духом Святым».
  • Итак, если Бог дал им такой же дар, как и нам, уверовавшим в Господа Иисуса Христа, то кто же я, чтобы мог воспрепятствовать Богу?
  • Выслушав это, они успокоились и прославили Бога, говоря: видно, и язычникам дал Бог покаяние в жизнь.
  • [Зач. 28.] Между тем рассеявшиеся от гонения, бывшего после Стефана, прошли до Финикии и Кипра и Антиохии, никому не проповедуя слово, кроме Иудеев.
  • Были же некоторые из них Кипряне и Киринейцы, которые, придя в Антиохию, говорили Еллинам, благовествуя Господа Иисуса.
  • И была рука Господня с ними, и великое число, уверовав, обратилось к Господу.
  • Дошел слух о сем до церкви Иерусалимской, и поручили Варнаве идти в Антиохию.
  • Он, прибыв и увидев благодать Божию, возрадовался и убеждал всех держаться Господа искренним сердцем;
  • ибо он был муж добрый и исполненный Духа Святаго и веры. И приложилось довольно народа к Господу.
  • Потом Варнава пошел в Тарс искать Савла и, найдя его, привел в Антиохию.
  • Целый год собирались они в церкви и учили немалое число людей, и ученики в Антиохии в первый раз стали называться Христианами.
  • В те дни пришли из Иерусалима в Антиохию пророки.
  • И один из них, по имени Агав, встав, предвозвестил Духом, что по всей вселенной будет великий голод, который и был при кесаре Клавдии.
  • Тогда ученики положили, каждый по достатку своему, послать пособие братьям, живущим в Иудее,
  • что и сделали, послав собранное к пресвитерам через Варнаву и Савла.
  • Пачулі Апосталы і браты́, якія былí ў Іудзеі, што і язычнікі прынялí сло́ва Божае.
  • І калі Пётр прыйшоў у Іерусалім, абрэ́заныя папрака́лі яго,
  • ка́жучы: да людзей неабрэ́заных увахо́дзіў ты і еў з імі.
  • Тады пачаў Пётр апавяда́ць ім па пара́дку, ка́жучы:
  • у горадзе Іаппíі я маліўся і ў захапле́нні бачыў відзе́нне: сыхо́дзіць нейкае ёмішча, нíбы вялікае палатно́, за чатыры канцы́ апу́шчанае з неба, і наблíзілася яно да мяне; 6. узіра́ючыся ў яго, я разгле́дзеў і ўба́чыў чатырохно́гіх зямны́х, і звяро́ў, і паўзуно́ў, і птушак нябе́сных.
  • І пачуў я голас, які казаў мне: «устань, Пётр, закалí і еж».
  • Але я сказаў: «ні ў якім ра́зе, Госпадзі, бо нішто пага́нае ці нячы́стае ніколі не ўвахо́дзіла ў ву́сны мае́».
  • І адказаў мне голас з неба другі раз, ка́жучы: «тое, што Бог ачы́сціў, ты не лічы́ пага́ным».
  • Так было́ тройчы; і ўзя́та было́ ўсё зноў на неба.
  • І вось, у той самы час падышлí да до́ма, у якім я быў, тры чалавекі, пасла́ныя з Кесары́і да мяне.
  • І сказаў мне Дух пайсці з імі, ні ў чым не сумнява́ючыся; пайшлі са мною і гэтыя шэсць братоў, і мы ўвайшлі ў дом таго чалавека.
  • І ён паве́даміў нам, што бачыў у доме сваім Ангела, які стаў і сказаў яму: «пашлі ў Іаппíю людзей і паклíч Сімана, якога завуць Пятром,
  • ён скажа табе тое, праз што спасе́шся ты і ўвесь дом твой».
  • Калі я пачаў прамаўля́ць, сышоў Дух Святы́ на іх, як і на нас у пача́тку.
  • І ўспо́мніў я сло́вы Госпада, як Ён казаў: «Іаан хрысцíў вадою, а вы будзеце ахры́шчаны Ду́хам Святы́м».
  • Дык вось, калі такі са́мы дар даў ім Бог, як і нам, якія ўве́равалі ў Госпада нашага Іісуса Хрыста, то хто я такі, каб мог перашко́дзіць Богу?
  • Вы́слухаўшы гэта, яны супако́іліся і ўсла́вілі Бога, ка́жучы: зна́чыць, і язы́чнікам Бог даў пакая́нне дзе́ля жыцця́.
  • Між тым, рассе́яныя ў вы́ніку гане́ння, якое даты́чылася Сцяфана, прайшлі да Фінікíі, і Кіпра, і Антыяхíі, нікому не прапаве́дуючы сло́ва, акрамя́ Іудзеяў.
  • Былí ж некато́рыя з іх Кіпрыётамі і Кірыне́йцамі, якія, прыйшо́ўшы ў Антыяхíю, прамаўля́лі да Элінíстаў, прапаве́дуючы Госпада Іісуса.
  • І была́ рука Гаспо́дняя з імі; і вялікая ко́лькасць, уве́раваўшы, звярну́лася да Госпада.
  • І дайшла вестка пра іх да царквы ў Іерусаліме, і паслалі Варна́ву ісці ў Антыяхíю;
  • ён, прыйшоўшы і ўба́чыўшы блага́даць Божую, узра́даваўся і заахво́чваў усіх, каб застава́ліся з Госпадам шчы́рым сэ́рцам;
  • таму што ён быў чалавек добры і напо́ўнены Ду́хам Святы́м і вераю. І далучы́лася даволі многа наро́ду да Госпада.
  • Тады Варнава пайшоў у Тарс шука́ць Саўла, і, знайшо́ўшы яго, прывёў у Антыяхíю;
  • і ста́лася так, што яны цэлы год збіра́ліся ў царкве і навуча́лі даволі шмат людзей; і вучні ў Антыяхíі ўпершыню́ пачалí называ́цца Хрысція́намі.
  • У тыя дні прыйшлí з Іерусаліма ў Антыяхíю прарокі;
  • і адзін з іх, па імені Ага́ў, устаўшы, прадказа́ў праз Ду́ха, што па ўсім свеце наста́не голад вялікі, такі, як быў пры ке́сары Кла́ўдзіі;
  • тады вучні вы́значылі, каб кожны з іх, паводле даста́тку свайго, паслаў дапамогу брата́м, якія жылí ў Іудзеі,
  • так яны і зрабілі, паслаўшы сабра́нае да прасвітараў праз Варнаву і Саўла.
  • Почули ж апостоли й браття, що в Юдеї були, що й погани прийняли Слово Боже.
  • І, як Петро повернувся до Єрусалиму, з ним стали змагатися ті, хто з обрізання,
  • кажучи: Чого ти ходив до людей необрізаних та споживав із ними?
  • Петро ж розпочав і їм розповів за порядком, говорячи:
  • Був я в місті йоппійськім і молився, і бачив в захопленні видіння: якась посудина сходила, немов простирало велике, яка, за чотири кінці прив́язана, спускалася з неба й підійшла аж до мене.
  • Зазирнувши до неї, я поглянув, і побачив там чотириногих землі, і звірів, і гаддя, і небесних пташок.
  • І голос почув я, що мені промовляв: Устань, Петре, заколи та й їж!
  • А я відказав: Жадним способом, Господи, бо ніколи нічого огидного чи то нечистого в уста мої не ввіходило!
  • І відповів мені голос із неба вдруге: Що від Бога очищене, не вважай за огидне того!
  • І це сталося тричі, і все знов було взяте на небо.
  • І ось три чоловіки, посланці з Кесарії до мене, перед домом, де був я, спинилися зараз.
  • І сказав мені Дух іти з ними без жадного сумніву.
    Зо мною ж пішли й оці шестеро браття, і ввійшли ми до дому того чоловіка.
  • І він нам розповів, як у домі своїм бачив Ангола, який став і сказав: Пошли до Йоппії, та приклич того Симона, що зветься Петром,
  • він слова тобі скаже, якими спасешся і ти, і ввесь дім твій.
  • А як я промовляв, злинув на них Святий Дух, як спочатку й на нас.
  • І я згадав слово Господнє, як Він говорив: Іван ось водою христив, ви ж охрищені будете Духом Святим.
  • Отож, коли Бог дав однаковий дар їм, як і нам, що ввірували в Господа Ісуса Христа, то хто ж я такий, щоб міг заперечити Богові?
  • І, почувши таке, замовкли вони, і Бога хвалили, говорячи: Отож, і поганам Бог дав покаяння в життя!
  • А ті, хто розпорошився від переслідування, що знялося було через Степана, перейшли навіть до Фінікії, і Кіпру, і Антіохії, не звістуючи слова нікому, крім юдеїв.
  • А між ними були мужі деякі з Кіпру та з Кірінеї, що до Антіохії прийшли, і промовляли й до греків, благовістячи про Господа Ісуса.
  • І Господня рука була з ними;
    і велике число їх увірувало, і навернулось до Господа!
  • І вістка про них досягла до вух єрусалимської Церкви, і до Антіохії послали Варнаву.
  • А він, як прийшов і благодать Божу побачив, звеселився, і всіх став просити, щоб серцем рішучим трималися Господа.
  • Бо він добрий був муж, повний Духа Святого та віри.
    І прилучилось багато народу до Господа!
  • Після того подався Варнава до Тарсу, щоб Савла шукати.
  • А знайшовши, привів в Антіохію.
    І збирались у Церкві вони цілий рік, і навчали багато народу, і в Антіохії найперш християнами названо учнів.
  • Прибули ж тими днями пророки від Єрусалиму до Антіохії.
  • І встав один з них, на ймення Агав, і Духом прорік, що голод великий у цілому світі настане, як за Клавдія був.
  • Тоді учні, усякий із своєї спроможности, постановили послати допомогу братам, що в Юдеї жили.
  • Що й зробили, через руки Варнави та Савла, пославши до старших.