Быт. Исх. Лев. Чис. Втор. Нав. Суд. Руф. 1Цар. 2Цар. 3Цар. 4Цар. 1Пар. 2Пар. 1Ездр. Неем. 2Ездр. Тов. Иудиф. Эсф. 1Мак. 2Мак. 3Мак. 3Ездр. Иов. Пс. Притч. Еккл. Песн. Прем. Сир. Ис. Иер. Плч. Посл.Иер. Вар. Иез. Дан. Ос. Иоил. Ам. Авд. Ион. Мих. Наум. Авв. Соф. Агг. Зах. Мал. Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Фес. 2Фес. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.

Деяния апостолов

 
  • И я́коже бы́сть от­везти́ся на́мъ, от­то́ргшымся от­ ни́хъ, пря́мо ше́дше прiидо́хомъ въ ко́нъ, въ другі́й же де́нь въ ро́досъ и от­ту́ду въ пата́ру:
  • и обрѣ́тше кора́бль преходя́щь въ Финикі́ю, воз­ше́дше от­везо́хомся.
  • Возни́кшiй же на́мъ ки́пръ оста́вльше ошу́юю, плы́хомъ въ сирі́ю и при­­ста́хомъ въ ти́рѣ, та́мо бо бя́ше кораблю́ изложи́ти бре́мя:
  • и обрѣ́тше ученики́, пребы́хомъ ту́ дні́й се́дмь: и́же па́влови глаго́лаху Ду́хомъ не восходи́ти во Иерусали́мъ.
  • Егда́ же бы́сть на́мъ сконча́ти дни́, изше́дше идо́хомъ, провожда́ющымъ на́съ всѣ́мъ съ жена́ми и дѣтьми́ да́же до внѣ́ гра́да: и прекло́нше колѣ́на при­­ бре́зѣ помоли́хомся.
  • И цѣлова́в­ше дру́гъ дру́га внидо́хомъ въ кора́бль, они́ же воз­врати́шася во своя́ си.
  • Мы́ же, пла́ванiе наче́нше от­ ти́ра, при­­ста́хомъ во Птолемаи́дѣ, и цѣлова́в­ше бра́тiю, пребы́хомъ де́нь еди́нъ у ни́хъ.
  • [Зач. 45.] Во у́трiе же изше́дше па́велъ и и́же съ ни́мъ, прiидо́хомъ въ кесарі́ю, и в­ше́дше въ до́мъ Фили́ппа благовѣ́ст­ника, су́ща от­ седми́ [дiа́конъ], пребы́хомъ у него́.
  • Сего́ же бя́ху дще́ри дѣви́цы четы́ри прорица́ющыя.
  • Пребыва́ющымъ же на́мъ та́мо дни́ мно́ги, сни́де нѣ́кто от­ Иуде́и проро́къ, и́менемъ ага́въ,
  • и при­­ше́дъ къ на́мъ и взе́мъ по́ясъ па́вловъ, связа́въ же сво­и́ ру́цѣ и но́зѣ, рече́: та́ко глаго́летъ Ду́хъ святы́й: му́жа, его́же е́сть по́ясъ се́й, та́ко свя́жутъ [его́] во Иерусали́мѣ Иуде́е и предадя́тъ въ ру́цѣ язы́ковъ.
  • И я́коже слы́шахомъ сiя́, моля́хомъ мы́ же и намѣ́стнiи {та́мошнiи жи́телiе}, не восходи́ти ему́ во Иерусали́мъ.
  • Отвѣща́ же па́велъ и рече́: что́ творите́, пла́чуще и сокруша́юще ми́ се́рдце? а́зъ бо не то́чiю свя́занъ бы́ти [хощу́], но и умре́ти во Иерусали́мѣ гото́въ е́смь за и́мя Го́спода Иису́са.
  • Не повину́ющуся же ему́, умолча́хомъ, ре́кше: во́ля Госпо́дня да бу́детъ.
  • По дне́хъ же си́хъ угото́вльшеся взыдо́хомъ во Иерусали́мъ:
  • прiидо́ша же съ на́ми и нѣ́цыи ученицы́ от­ кесарі́и, веду́ще съ собо́ю, у него́же бы обита́ти на́мъ, мна́сона нѣ́ко­его ки́прянина, дре́вняго ученика́.
  • Бы́в­шымъ же на́мъ во Иерусали́мѣ, любе́зно прiя́ша на́съ бра́тiя.
  • На у́трiе же вни́де па́велъ съ на́ми ко Иа́кову, вси́ же прiидо́ша ста́рцы.
  • И цѣлова́въ и́хъ, сказа́­ше по еди́ному ко́­еждо, е́же сотвори́ Бо́гъ во язы́цѣхъ служе́нiемъ его́.
  • Они́ же слы́шав­ше сла́вляху Бо́га и реко́ша ему́: ви́диши ли, бра́те, коли́ко те́мъ е́сть иуде́й вѣ́ровав­шихъ? и вси́ ревни́телiе зако́ну су́ть:
  • увѣсти́шася же о тебѣ́, я́ко от­ступле́нiю учи́ши от­ зако́на Моисе́ова живу́щыя во язы́цѣхъ вся́ иуде́и, глаго́ля не обрѣ́зовати и́мъ ча́дъ сво­и́хъ, ниже́ во обы́чаехъ оте́ческихъ ходи́ти.
  • Что́ у́бо е́сть? Вся́ко подоба́етъ наро́ду сни́тися: услы́шатъ бо, я́ко при­­ше́лъ еси́.
  • Сiе́ у́бо сотвори́, е́же ти́ глаго́лемъ: су́ть у на́съ му́жiе четы́ри обѣща́в­ше себе́ Бо́гу:
  • сiя́ по­и́мъ очи́стися съ ни́ми и иждиви́ на ни́хъ, да остри́жутъ си́ главы́: и разумѣ́ютъ вси́, я́ко воз­вѣще́н­ная и́мъ о тебѣ́ ничто́же су́ть, но пребыва́еши и са́мъ зако́нъ храня́.
  • А о вѣ́ровав­шихъ язы́цѣхъ мы́ посла́хомъ, суди́в­ше ничто́же таково́е соблюда́ти и́мъ, то́кмо храни́ти себе́ от­ идоложе́ртвен­ныхъ и кро́ве, и уда́вленины и блуда́.
  • [Зач. 46.] Тогда́ па́велъ по­е́мь му́жы о́ны, на у́трiе съ ни́ми очи́щься вни́де во святи́лище, воз­вѣща́я исполне́нiе дні́й очище́нiя, до́ндеже при­­несено́ бы́сть за еди́наго ко­его́ждо и́хъ при­­ноше́нiе.
  • И я́коже хотя́ху се́дмь дні́й сконча́тися, и́же от­ Асі́и Иуде́е, ви́дѣв­ше его́ во святи́лищи, нава́диша ве́сь наро́дъ и воз­ложи́ша на́нь ру́цѣ,
  • вопiю́ще: му́жiе Изра́илстiи, помози́те: се́й е́сть человѣ́къ, и́же на лю́ди и зако́нъ и на мѣ́сто сiе́ всѣ́хъ всю́ду учи́тъ: еще́ же и е́ллины введе́ въ це́рковь и оскверни́ свято́е мѣ́сто сiе́.
  • Бя́ху бо ви́дѣли трофи́ма Ефе́сянина во гра́дѣ съ ни́мъ, его́же мня́ху, я́ко въ це́рковь вве́лъ е́сть па́велъ.
  • Подви́жеся же гра́дъ ве́сь, и бы́сть стече́нiе лю́демъ: и е́мше па́вла, влеча́ху его́ во́нъ изъ це́ркве, и а́бiе затвори́шася две́ри.
  • И́щущымъ же и́мъ уби́ти его́, взы́де вѣ́сть къ ты́сящнику спи́ры, я́ко ве́сь воз­мути́ся Иерусали́мъ:
  • о́нъ же а́бiе по­и́мъ во́ины и со́тники, при­­тече́ на ня́: они́ же ви́дѣв­ше ты́сящника и во́ины, преста́ша би́ти па́вла.
  • Присту́пль же ты́сящникъ я́тъ его́ и повелѣ́ связа́ти его́ вери́гома желѣ́знома двѣма́, и вопроша́­ше: кто́ у́бо е́сть и что́ е́сть сотвори́лъ.
  • Друзі́и же и́но нѣ́что вопiя́ху въ наро́дѣ: не могі́й же разумѣ́ти извѣ́стное молвы́ ра́ди, повелѣ́ от­вести́ его́ въ по́лкъ.
  • Егда́ же бы́сть на степе́нехъ, при­­лучи́ся воз­дви́жену бы́ти ему́ от­ во́инъ ну́жды ра́ди наро́да,
  • послѣ́доваше бо мно́же­с­т­во люді́й зову́щихъ: воз­ми́ его́.
  • Хотя́ же вни́ти въ по́лкъ па́велъ глаго́ла ты́сящнику: а́ще лѣ́ть ми́ е́сть глаго́лати что́ тебѣ́? О́нъ же рече́: гре́чески умѣ́еши ли?
  • не ты́ ли еси́ Еги́птянинъ, пре́жде си́хъ дні́й превѣща́вый и изведы́й въ пусты́ню четы́ри ты́сящы муже́й Сикаре́й?
  • Рече́ же па́велъ: а́зъ человѣ́къ у́бо е́смь Иуде́анинъ, та́рсянинъ, сла́внаго гра́да въ киликі́и жи́тель: молю́ же тя́, повели́ ми глаго́лати къ лю́демъ.
  • Повелѣ́в­шу же ему́, па́велъ стоя́ на степе́нехъ помаа́въ руко́ю къ лю́демъ: мно́гу же безмо́лвiю бы́в­шу, воз­гласи́ Евре́йскимъ язы́комъ, глаго́ля:
  • Когда же мы, расставшись с ними, отплыли, то прямо пришли в Кос, на другой день в Родос и оттуда в Патару,
  • и, найдя корабль, идущий в Финикию, взошли на него и отплыли.
  • Быв в виду Кипра и оставив его слева, мы плыли в Сирию, и пристали в Тире, ибо тут надлежало сложить груз с корабля.
  • И, найдя учеников, пробыли там семь дней. Они, по внушению Духа, говорили Павлу, чтобы он не ходил в Иерусалим.
  • Проведя эти дни, мы вышли и пошли, и нас провожали все с женами и детьми даже за город; а на берегу, преклонив колени, помолились.
  • И, простившись друг с другом, мы вошли в корабль, а они возвратились домой.
  • Мы же, совершив плавание, прибыли из Тира в Птолемаиду, где, приветствовав братьев, пробыли у них один день.
  • [Зач. 45.] А на другой день Павел и мы, бывшие с ним, выйдя, пришли в Кесарию и, войдя в дом Филиппа благовестника, одного из семи диаконов, остались у него.
  • У него были четыре дочери девицы, пророчествующие.
  • Между тем как мы пребывали у них многие дни, пришел из Иудеи некто пророк, именем Агав,
  • и, войдя к нам, взял пояс Павлов и, связав себе руки и ноги, сказал: так говорит Дух Святый: мужа, чей этот пояс, так свяжут в Иерусалиме Иудеи и предадут в руки язычников.
  • Когда же мы услышали это, то и мы и тамошние просили, чтобы он не ходил в Иерусалим.
  • Но Павел в ответ сказал: что вы делаете? что плачете и сокрушаете сердце мое? я не только хочу быть узником, но готов умереть в Иерусалиме за имя Господа Иисуса.
  • Когда же мы не могли уговорить его, то успокоились, сказав: да будет воля Господня!
  • После сих дней, приготовившись, пошли мы в Иерусалим.
  • С нами шли и некоторые ученики из Кесарии, провожая нас к некоему давнему ученику, Мнасону Кипрянину, у которого можно было бы нам жить.
  • По прибытии нашем в Иерусалим братия радушно приняли нас.
  • На другой день Павел пришел с нами к Иакову; пришли и все пресвитеры.
  • Приветствовав их, Павел рассказывал подробно, что сотворил Бог у язычников служением его.
  • Они же, выслушав, прославили Бога и сказали ему: видишь, брат, сколько тысяч уверовавших Иудеев, и все они ревнители закона.
  • А о тебе наслышались они, что ты всех Иудеев, живущих между язычниками, учишь отступлению от Моисея, говоря, чтобы они не обрезывали детей своих и не поступали по обычаям.
  • Итак что же? Верно соберется народ; ибо услышат, что ты пришел.
  • Сделай же, что мы скажем тебе: есть у нас четыре человека, имеющие на себе обет.
  • Взяв их, очистись с ними, и возьми на себя издержки на жертву за них, чтобы остригли себе голову, и узнают все, что слышанное ими о тебе несправедливо, но что и сам ты продолжаешь соблюдать закон.
  • А об уверовавших язычниках мы писали, положив, чтобы они ничего такого не наблюдали, а только хранили себя от идоложертвенного, от крови, от удавленины и от блуда.
  • [Зач. 46.] Тогда Павел, взяв тех мужей и очистившись с ними, в следующий день вошел в храм и объявил окончание дней очищения, когда должно быть принесено за каждого из них приношение.
  • Когда же семь дней оканчивались, тогда Асийские Иудеи, увидев его в храме, возмутили весь народ и наложили на него руки,
  • крича: мужи Израильские, помогите! этот человек всех повсюду учит против народа и закона и места сего; притом и Еллинов ввел в храм и осквернил святое место сие.
  • Ибо перед тем они видели с ним в городе Трофима Ефесянина и думали, что Павел его ввел в храм.
  • Весь город пришел в движение, и сделалось стечение народа; и, схватив Павла, повлекли его вон из храма, и тотчас заперты были двери.
  • Когда же они хотели убить его, до тысяченачальника полка дошла весть, что весь Иерусалим возмутился.
  • Он, тотчас взяв воинов и сотников, устремился на них; они же, увидев тысяченачальника и воинов, перестали бить Павла.
  • Тогда тысяченачальник, приблизившись, взял его и велел сковать двумя цепями, и спрашивал: кто он, и что сделал.
  • В народе одни кричали одно, а другие другое. Он же, не могши по причине смятения узнать ничего верного, повелел вести его в крепость.
  • Когда же он был на лестнице, то воинам пришлось нести его по причине стеснения от народа,
  • ибо множество народа следовало и кричало: смерть ему!
  • При входе в крепость Павел сказал тысяченачальнику: можно ли мне сказать тебе нечто? А тот сказал: ты знаешь по-гречески?
  • Так не ты ли тот Египтянин, который перед сими днями произвел возмущение и вывел в пустыню четыре тысячи человек разбойников?
  • Павел же сказал: я Иудеянин, Тарсянин, гражданин небезызвестного Киликийского города; прошу тебя, позволь мне говорить к народу.
  • Когда же тот позволил, Павел, стоя на лестнице, дал знак рукою народу; и, когда сделалось глубокое молчание, начал говорить на еврейском языке так:
  • Пасля таго, як мы, расста́ўшыся з імі, адплылí, то прамы́м шля́хам прыбылí на Кос, а насту́пнага дня – на Ро́дас, і адтуль у Пата́ру;
  • і, знайшо́ўшы карабе́ль, які накіро́ўваўся ў Фінікíю, мы ўзышлí на яго і адплылí.
  • Калі паказа́ўся Кіпр, мы, пакí­нуўшы яго зле́ва, паплылí ў Сíрыю і прыста́лі ў Ты́ры, бо там трэба было́ з карабля́ вы́грузіць тавар.
  • І, знайшо́ўшы ву́чняў, мы засталíся там на сем дзён; яны, па натхне́нню Ду́ха, каза́лі Паўлу не ісці ў Іерусалім.
  • Пасля таго, як мы правялí гэтыя дні, мы вы́йшлі і адпра́віліся ў дарогу, і праводзілі нас усе з жанчы́намі і дзе́цьмі аж за горад; а на бе́разе, стаўшы на кале́ні, мы памалíліся.
  • І, развіта́ўшыся адны з аднымі, мы ўзышлí на карабе́ль, а яны вярну́­ліся да сябе.
  • Мы, завяршы́ўшы пла́ванне з Ты́ра, прыбылí ў Пталемаíду і, пры­віта́ўшы брато́ў, засталíся на адзін дзень у іх.
  • Назаўтра ж мы, якія былí з Паўлам, адпра́віліся і прыйшлі ў Кесары́ю і, увайшоўшы ў дом Філіпа дабраве́сніка, аднаго з сямі дыя́канаў, засталíся ў яго.
  • А ў яго былí чатыры дачкí, дзевы, якія праро́чылі.
  • У той час, як мы на праця́гу многіх дзён застава́ліся ў іх, прыбы́ў з Іудзеі нейкі прарок, па íмені Ага́ў,
  • і, прыйшоўшы да нас, узяў пояс Паўла і, звяза́ўшы сабе но́гі і ру́кі, сказаў: так гаво́рыць Дух Святы́: «му́жа, якому нале́жыць гэты пояс, звя́жуць у Іерусаліме Іудзеі і аддаду́ць у ру́кі язы́чнікаў».
  • Калі мы пачулі гэта, то і мы, і та́машнія прасілі, каб ён не ішоў у Іерусалім.
  • Але Павел у адказ сказаў: што вы робіце, пла́чучы і разрыва́ючы маё сэ́рца?а́ я не толькі хачу быць вя́знем, але і паме́рці ў Іерусаліме гатовы за імя́ Госпада Іісуса.
  • І паколькі ён не паддава́ўся ўгаво́рам, мы супако́іліся і сказалі: няхай будзе воля Гасподняя!
  • Пасля гэтых дзён, пад­рыхтава́ўшыся, мы пайшлі ў Іерусалім;
  • ішлі з намі і некато́рыя вучні з Кесары́і, право́дзячы нас да нейкага Мна́сана Кіпрыёта, да́ўняга вучня, каб нам пажы́ць у яго.
  • Калі ж мы прыбылí ў Іерусалім, браты́ з радасцю прынялí нас.
  • На другі дзень Павел прыйшоў з намі да Іакава, прыйшлі і ўсе прасвітары.
  • І, павітаўшы іх, Павел стаў расказваць падрабя́зна, што́ зрабіў Бог у язычнікаў праз служэ́нне яго.
  • Вы́слухаўшы яго, яны сла́вілі Бога і казалі: бачыш, брат, колькі тысяч Іудзеяў уве́равалі, і ўсе яны руплíўцы закона;
  • а пра цябе яны чулі, бы́ццам ты ўсіх Іудзеяў, якія жыву́ць сярод язы́чнікаў, навуча́еш адсту́пніцтву ад Маісея, ка́жучы, каб яны не абрэ́звалі сваіх дзяцей і не трыма́ліся айцоўскіх звы́чаяў.
  • Дык што ж? Напэўна, збяру́ц­ца многія, бо пачу́юць, што ты прыйшоў.
  • Зрабі ж тое, што́ мы скажам табе: ёсць у нас чатыры мужы́, якія ма́юць на сабе абе́т;
  • вазьмі іх і ачы́сціся з імі, і прымí на сябе выда́ткі на ахвяру за іх, каб яны абстры́глі свае гало́вы; тады даве́даюцца ўсе, што пачу́тае імі пра цябе – няпраўда, а што і сам ты жыве́ш, захо́ўваючы закон.
  • А пра язы́чнікаў, якія ўве́равалі, мы піса́лі пасла́нне, пастанавíўшы, каб яны нічога такога не прытры́мліваліся, а толькі асцерага́ліся ідалаахвя́рнага, крывí, заду́шанага і блу́ду.
  • Тады Павел, узя́ўшы тых мужо́ў і ачы́сціўшыся з імі, на другí дзень увайшоў у храм і абвясцíў пра заканчэ́нне дзён ачышчэ́ння, калі павінна быць прыне́сена за кожнага з іх прынашэ́нне.
  • Калі ж сем дзён завярша́ліся, Асійскія Іудзеі, уба́чыўшы яго ў храме, падбухто́рылі ўвесь народ і накла́лі на яго ру́кі,
  • закрыча́ўшы: мужы́ Ізра́ільскія, дапамажы́це! гэты чалавек усіх усю́ды навуча́е су́праць народа, і закона, і месца гэтага; а яшчэ і Э́лінаў увёў у храм і апага́ніў святое ме́сца гэтае.
  • Бо яны перад тым бачылі з ім у горадзе Трафíма Эфе́сяніна і думалі, што Павел увёў яго ў храм.
  • Узру́шыўся ўвесь горад, і сышо́ўся народ; і, схапíўшы Паўла, яны пацягну́лі яго прэч з храма, і адразу зачы́нены былí дзверы.
  • Калі ж яны хацелі забіць яго, дайшла да тысячанача́льніка палка́ вестка, што ўвесь Іерусалім узбу́раны;
  • той, адразу ўзя́ўшы воінаў і сотнікаў, пабег да іх; яны ж, уба́чыўшы тысячанача́льніка і воінаў, пераста́лі біць Паўла.
  • Тады тысячанача́льнік, наблí­зіўшыся, узяў яго і загада́ў звяза́ць яго двума́ ланцуга́мі, і пытаўся, хто ён і што зрабіў.
  • У натоўпе адны крыча́лі адно, а другія – другое; і ён, не здо́леўшы з-за шуму даве́дацца нічога пэ́ўнага, загада́ў ве́сці яго ў крэпасць.
  • Калі ж Павел апыну́ўся на прысту́пках, то воінам прыйшло́ся не́сці яго з прычыны на́ціску нато́ўпу,
  • бо мноства народу ішло ўслед і крыча́ла: смерць яму́!
  • Пры ўваходзе ў крэпасць Павел кажа тысячанача́льніку: можна мне сказа́ць нешта табе́ А той сказаў: дык ты ўме́еш па-грэчаску?
  • значыць, ты не той Егіпця́нін, які нядаўна ўчынíў бунт і вы́веў у пустыню чатыры тысячы чалавек сіка́рыяў?
  • Павел жа сказаў: я Іудзей, Тарся́нін, грамадзя́нін немалазна́ч­нага Кілікíйскага горада; прашу цябе, дазволь мне прамо́віць да народу.
  • Калі ж той дазволіў, Павел, сто́ячы на прысту́пках, даў народу знак рукой; і калі наста́ла глыбокае маўча́нне, ён пачаў гаварыць на яўрэйскай мове, ка́жучы:
  • 我 们 离 别 了 众 人 , 就 开 船 一 直 行 到 哥 士 。 第 二 天 到 了 罗 底 , 从 那 里 到 帕 大 喇 。
  • 遇 见 一 只 船 , 要 往 腓 尼 基 去 , 就 上 船 起 行 。
  • 望 见 居 比 路 , 就 从 南 边 行 过 , 往 叙 利 亚 去 , 我 们 就 在 推 罗 上 岸 。 因 为 船 要 在 那 里 卸 货 。
  • 找 着 了 门 徒 , 就 在 那 里 住 了 七 天 。 他 们 被 圣 灵 感 动 , 对 保 罗 说 , 不 要 上 耶 路 撒 冷 去 。
  • 过 了 这 几 天 , 我 们 就 起 身 前 行 。 他 们 众 人 同 妻 子 儿 女 , 送 我 们 到 城 外 , 我 们 都 跪 在 岸 上 祷 告 , 彼 此 辞 别 。
  • 我 们 上 了 船 , 他 们 就 回 家 去 了 。
  • 我 们 从 推 罗 行 尽 了 水 路 , 来 到 多 利 买 , 就 问 那 里 的 弟 兄 安 , 和 他 们 同 住 了 一 天 。
  • 第 二 天 , 我 们 离 开 那 里 , 来 到 该 撒 利 亚 。 就 进 了 传 福 音 的 腓 利 家 , 和 他 同 住 。 他 是 那 七 个 执 事 里 的 一 个 。
  • 他 有 四 个 女 儿 , 都 是 处 女 , 是 说 豫 言 的 。
  • 我 们 在 那 里 多 住 了 几 天 , 有 一 个 先 知 , 名 叫 亚 迦 布 , 从 犹 太 下 来 。
  • 到 了 我 们 这 里 , 就 拿 保 罗 的 腰 带 , 捆 上 自 己 的 手 脚 , 说 , 圣 灵 说 , 犹 太 人 在 耶 路 撒 冷 , 要 如 此 捆 绑 这 腰 带 的 主 人 , 把 他 交 给 外 邦 人 手 里 。
  • 我 们 和 那 本 地 的 人 , 听 见 这 话 , 都 苦 劝 保 罗 不 要 上 耶 路 撒 冷 去 。
  • 保 罗 说 , 你 们 为 什 么 这 样 痛 哭 , 使 我 心 碎 呢 。 我 为 主 耶 稣 的 名 , 不 但 被 人 捆 绑 , 就 是 死 在 耶 路 撒 冷 , 也 是 愿 意 的 。
  • 保 罗 既 不 听 劝 , 我 们 便 住 口 了 , 只 说 , 愿 主 的 旨 意 成 就 便 是 了 。
  • 过 了 几 日 , 我 们 收 拾 行 李 上 耶 路 撒 冷 去 。
  • 有 该 撒 利 亚 的 几 个 门 徒 和 我 们 同 去 , 带 我 们 到 一 个 久 为 ( 久 为 或 作 老 ) 门 徒 的 家 里 , 叫 我 们 与 他 同 住 , 他 名 叫 拿 孙 , 是 居 比 路 人 。
  • 到 了 耶 路 撒 冷 , 弟 兄 们 欢 欢 喜 喜 的 接 待 我 们 。
  • 第 二 天 , 保 罗 同 我 们 去 见 雅 各 。 长 老 们 也 都 在 那 里 。
  • 保 罗 问 了 他 们 安 , 便 将 神 用 他 传 教 , 在 外 邦 人 中 间 所 行 之 事 , 一 一 的 述 说 了 。
  • 他 们 听 见 , 就 归 荣 耀 与 神 , 对 保 罗 说 , 兄 台 , 你 看 犹 太 人 中 信 主 的 有 多 少 万 , 并 且 都 为 律 法 热 心 。
  • 他 们 听 见 人 说 , 你 教 训 一 切 在 外 邦 的 犹 太 人 , 离 弃 摩 西 , 对 他 们 说 , 不 要 给 孩 子 行 割 礼 , 也 不 要 遵 行 条 规 。
  • 众 人 必 听 见 你 来 了 , 这 可 怎 麽 办 呢 。
  • 你 就 照 着 我 们 的 话 行 吧 , 我 们 这 里 有 四 个 人 , 都 有 愿 在 身 。
  • 你 带 他 们 去 , 与 他 们 一 同 行 洁 净 的 礼 , 替 他 们 拿 出 规 费 , 叫 他 们 得 以 剃 头 。 这 样 , 众 人 就 可 知 道 , 先 前 所 听 见 你 的 事 都 是 虚 的 。 并 可 知 道 , 你 自 己 为 人 , 循 规 蹈 矩 , 遵 行 律 法 。
  • 至 于 信 主 的 外 邦 人 , 我 们 已 经 写 信 拟 定 , 叫 他 们 谨 忌 那 祭 偶 像 之 物 , 和 血 , 并 勒 死 的 牲 畜 , 与 奸 淫 。
  • 于 是 保 罗 带 着 那 四 个 人 , 第 二 天 与 他 们 一 同 行 了 洁 净 的 礼 , 进 了 殿 , 报 明 洁 净 的 日 期 满 足 。 只 等 祭 司 为 他 们 各 人 献 祭 。
  • 那 七 日 将 完 , 从 亚 西 亚 来 的 犹 太 人 , 看 见 保 罗 在 殿 里 , 就 耸 动 了 众 人 , 下 手 拿 他 ,
  • 喊 叫 说 , 以 色 列 人 来 帮 助 , 这 就 是 在 各 处 教 训 众 人 糟 践 我 们 百 姓 , 和 律 法 , 并 这 地 方 的 。 他 又 带 着 希 利 尼 人 进 殿 , 污 秽 了 这 圣 地 。
  • 这 话 是 因 他 们 曾 看 见 以 弗 所 人 特 罗 非 摩 , 同 保 罗 在 城 里 , 以 为 保 罗 带 他 进 了 殿 。
  • 合 城 都 震 动 , 百 姓 一 齐 跑 来 , 拿 住 保 罗 , 拉 他 出 殿 , 殿 门 立 刻 都 关 了 。
  • 他 们 正 想 要 杀 他 , 有 人 报 信 给 营 里 的 千 夫 长 说 , 耶 路 撒 冷 合 城 都 乱 了 。
  • 千 夫 长 立 时 带 着 兵 丁 , 和 几 个 百 夫 长 , 跑 下 去 到 他 们 那 里 。 他 们 见 了 千 夫 长 和 兵 丁 , 就 止 住 不 打 保 罗 。
  • 于 是 千 夫 长 上 前 拿 住 他 , 吩 咐 用 两 条 铁 链 捆 锁 。 又 问 他 是 什 么 人 , 作 的 是 什 么 事 。
  • 众 人 有 喊 叫 这 个 的 , 有 喊 叫 那 个 的 。 千 夫 长 因 为 这 样 乱 囔 , 得 不 着 实 情 , 就 吩 咐 人 把 保 罗 带 进 营 楼 去 。
  • 到 了 台 阶 , 众 人 挤 得 兄 猛 , 兵 丁 只 得 将 保 罗 抬 起 来 。
  • 众 人 跟 在 后 面 , 喊 着 说 , 除 掉 他 。
  • 将 要 带 他 进 营 楼 , 保 罗 对 千 夫 长 说 , 我 对 你 说 句 话 , 可 以 不 可 以 。 他 说 , 你 懂 得 希 利 尼 话 麽 。
  • 你 莫 非 是 从 前 作 乱 , 带 领 四 千 凶 徒 , 往 旷 野 去 的 那 埃 及 人 麽 。
  • 保 罗 说 , 我 本 是 犹 太 人 , 生 在 基 利 家 的 大 数 , 并 不 是 无 名 小 城 的 人 , 求 你 准 我 对 百 姓 说 话 。
  • 千 夫 长 准 了 , 保 罗 就 站 在 台 阶 上 , 向 百 姓 摆 手 , 他 们 都 静 默 无 声 , 保 罗 使 用 希 伯 来 话 对 他 们 说 。